Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей




Скачать 118.92 Kb.
НазваниеТаким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей
Дата публикации25.10.2013
Размер118.92 Kb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Биология > Документы



Київ – 2006

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИРОДНОГО

ІММУНОМОДУЛЯТОРА ТРАНСФЕР ФАКТОР ПЛЮС У ДІТЕЙ

З РЕЦИДИВУЮЧИМ БРОНХІТОМ

Ю.Г. АНТИПКІН, В.Ф. ЛАПШИН, Т.Р. УМАНЕЦЬ Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

СЕРЕД контингенту дітей, котрі хворіють на гострі респіраторні інфекції, значну частину складають діти з рецидивуючим бронхітом (РБ). Нині в комплексі імунореабілітації за даної па­тології широко застосовуються імуномодулятори різних класів. Найбільш адекватними для дитячого організму вважаються при­родні, так звані ендогенні імуномодулятори, до яких відносяться дієтичні добавки Трансфер фактори на основі молозива корів, розроблені компанією «4 Life Research» (США).

Метою наших досліджень було вивчення клінічної ефективності Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Під нашим спостереженням знахо­дились 60 дітей віком 5-14 років з рецидивуючим бронхітом, які на фоні традиційного реабілітаційного лікування отримували Трансфер фактор плюс протягом місяця. Критеріями ефективності імунореабі­літаційних заходів були частота рецидивів захворювання та випад­ків гострих респіраторних інфекцій, стан імунної резистентності.

Встановлено, що застосування дієтичної добавки Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом позитивно впливає на клінічний пере­біг захворювання, зменшує частоту випадків ГРЗ. Терапевтичний ефект Трансфер фактор плюс пов'язаний з імуномодулюючими властивостями, зокрема з впливом на клітинну ланку імунітету (збільшення кількості CD3+, CD4+ клітин, нормалізацію CD19+ клітин та імунорегуляторного індексу), а також впливом на макрофагальні реакції слизової оболонки дихальних шляхів.

^ Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом.

^ ТРАНСФЕР ФАКТОР В КОМПЛЕКСІ ЛІКУВАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ЧАСТО ХВОРІЮЧИХ ДІТЕЙ

Ю.В. МАРУШКО, Н.Г. БИЧКОВА, Т.В. ГИЩАК, В.М. СОНЬКІН, І.М. ГОРДІЄНКО Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. ДКЛ № 5 м. Києва

ЄКОЛОГІЧНА ситуація в Україні нині визначається загальною інтенсифікацією індустріальних процесів, певною мірою, на­слідками аварії на ЧАЕС, що зумовлюють збільшення вмісту токсичних речовин у повітряному середовищу міст та в продуктах харчування. Все більш значущим є негативний вплив на стан здо­ров'я населення широкого застосування гербіцидів, пестицидів та мінеральних речовин, солей важких металів. Відомо, що крім прямого токсичного впливу, вказані вище фактори відіграють певну роль в імунній відповіді організму. Наслідком такої не­сприятливої екологічної ситуації є прояв у населення, особливо у його дитячого контингенту, «набутого імунодефіцитного стану», а також значний зріст рімних соматичних захворювань взагалі та респіраторних, зокрема.

Актуальним завданням педіатрії є профілактика та лікування частих респіраторних захворювань у дітей. В цьому плані нас зацікавила біологічно активна добавка (БАД) Трансфер фактор компанії «4 Life Research». Трансфер фактор отримано із моло­зива певним способом ультрафільтрації, він має в своєму складі висококонцентровані цитокіни - низькомолекуляні білки, яким властиві імуномодулюючі властивості. Цитокінові фракції іден­тичні лейкоцитарним цитокінам.

У зв'язку з зазначеним, метою роботи була оцінка можливості використання Трансфер фактора в комплексі лікувально-реабілі­таційних заходів для часто хворіючих дітей (ЧХД).

Проведено клінічне та імунологічне обстеження 50 дітей віком від 1,5 до 14 років, які часто хворіли на гострі респіраторні ін­фекції (повторні гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів, повторні бронхіти, загострення хронічного тонзиліту, фарингіту, повторні синусити). БАД Трансфер фактор признача­ли ЗО пацієнтам за разрабленою нами схемою в наступних дозах: дітям до 5 лет - по 1 капсулі 1 раз на день, дітям від 5 до 10 років - по 1 капсулі двічі на день, дітям старпїе 10 років - по 1 капсулі тричі на день. Призначали курсами по 5 днів з п'ятиденними пе­рервами між прийомами (всього - 4-5 курсів). 20 дітей складали контрольну групу.

Імунологічне обстеження включало: визначення вмісту сиро­ваткових імуноглобулінів A, G, М, кількості імунокомпетентних клітин (CD3+, CD4+, CD22+, CD8+, CD16+), вивчення функціо­нальної активності лімфоцитів (РБТЛ) та активності неспецифіч­них факторів захисту (фагоцитоз).

Клінічно визначали частоту й тяжкість респіраторних інфек­цій до прийому Трансфер фактора та протягом 4-6 місяців після закінчення курсу лікування. В дослідженні також враховували динаміку загального стану, симптомів інтоксикації протягом курсу лікування. Стан імунітету за вищевказаними показниками визначали до та через 5-7 днів після закінчення прийому Транс­фер фактора.

Проведення реабілітаційних заходів ЧХД із застосуванням Трансфер фактора сприяло поліпшенню загальної клінічної картини, запобігало повторним респіраторним захворюванням, сприяло позитивній динаміці окремих імунологічних показни­ків. Найбільший вплив Трансфер фактор справляв на показники фагоцитозу, кількість натуральних кілерів, рівень IgG. Побічних дій не спостерігалося.

^ Реабилитация часто болеющих детей

В,Ф. .Лапшин, д.м.н., профессор, заведующий отделом проблем оллерги и иммунореабилитаиии детей, Т.Р. Уманец, к.м.н., ведущий научный сотрудник, Институт педиатрии, окушерства и гинекологии АМН Украины, г. Киев

Дети грудного и раннего возраста наибо­лее подвержены ОРЗ, что обусловлено не­зрелостью их системы иммунитета и малым числом предыдущих контактов с вирусами. С возрастом появляются антитела все к большему числу вирусов, что и сопровож­дается снижением заболеваемости. Частые ОРЗ не всегда следует считать признаком иммунодефицита — они отражают высокий уровень контактов с источниками инфек­ции. Согласно эпидемиологическим дан­ным за один эпидемический сезон дети, посещающие детские' организованные кол­лективы, могут болеть ОРЗ до десяти раз и более. В условиях детского коллектива фор­мируется групповой иммунитет к ряду воз­будителей, на что указывает высокий про­цент носительства при отсутствии заболе­ваний [34 ].

С помощью математической обработки данных нами проведена сравнительная оценка состояния здоровья ЧДБ детей, уровня их физического развития в сопос­тавлении с факторами риска возникнове­ния повторных респираторных заболева­ний. Установлена прямая корреляционная зависимость между состоянием здоровья данной группы детей и факторами риска частых ОРЗ, которая позволила определить степень вероятности возникновения повтор­ных респираторных заболеваний. На основа­нии проведенных исследований разработан алгоритм группирования факторов риска в зависимости от степени вероятности воз­никновения ОРЗ. При средней вероятности возникновения респираторной патологии у ЧДБ детей преобладали неблагоприятные факторы интра- и постнатального перио­дов, при высокой степени — различные комбинации эндо- и экзогенных факторов риска [14].

Среди причин, способствующих частым респираторным вирусным и вирусно-бакте-риальным заболеваниям у детей, особое мес­то занимают индивидуальные и возрастные особенности иммунитета. В процессе роста ребенка существуют определенные крити­ческие периоды его развития, а именно: неонатальный, 2-3-й год жизни (ребенок в этом возрасте начинает посещать детский коллектив), 6-7 лет (поступление в школу), пубертатный период. Эти критические эта­пы в жизни ребенка сопровождаются слож­ными морфофункциональными изменения­ми в организме, и в это время дети подвер­жены частым ОРЗ. Созревание и становле­ние иммунитета завершаются к 15 годам, когда наблюдается максимальная функцио­нальная активность иммунной системы.

Обобщая литературные данные, следует отметить, что патогенетической основой частых и длительных заболеваний являются изменения иммунной реактивности орга­низма ребенка, которые проявляются не­полноценностью иммунного ответа на ан­тигенные разджения, но не достигают вы­раженности врожденных или наследствен­ных иммуно- дефицитов. Изменения, при этом неспецифичны, разнонаправлены и могут затрагивать все звенья иммунитета.

В разных исследованиях у ЧБ детей выявляли нарушения функциональной активности Т-лимфоцитов, изменение со­отношения хелперы/супрессоры, наруше­ния в звеньях фагоцитоза, дисгаммаглобулинемию и гипогаммаглобулинемию (не достигающих степени, характерной для иммунодефицитов), снижение уровня сек­реторного IgA, лизоцима и многих других показателей. Эти сдвиги трактуются как за­висящие от преморбидного фона, фазы воспалительного процесса, сопутствующей патологии и других факторов. В основе снижения противоинфекционной резистентности у детей из группы часто болеющих лежат изменения гомеостатического рав­новесия иммунной системы, а не стабиль­ные нарушения тех или иных ее компонен­тов, что необходимо учитывать при выборе иммунокорригирующей терапии.

^ Лечебно-профилактические мероприятия

Реабилитация и оздоровление часто бо­леющих детей требует планомерного прове­дения комплекса медико-социальных ме­роприятий. Повышение общей реактивности организма - важный и общепризнанный раздел лечебно-реабили­тационных мероприятий у детей с рециди­вирующими респираторными заболевания­ми. В системе оздоровления детей из груп­пы ЧДБ иммунореабилитация - одна из наиболее актуальных проблем. Она пред­ставляет собой мероприятия по восстанов­лению физиологических, функциональ­ных способностей иммунной системы детей под воздействием различных лечеб­ных факторов, что проявляется в нормали­зации иммунологических показателей и исчезновении или минимизации рецидивов респираторных заболеваний. Особен­но следует подчеркнуть, что иммунореаби­литация - это не только медикаментозные воздействия, но, что не менее важно, и комплекс немедикаментозных мероприя­тий с использованием природных и преформированных физических факторов.

В то же время, с позиций врача-иммуно­лога, наиболее актуальной сегодня является разработка способов терапии частых респи­раторных заболеваний в виде целенаправ­ленных патогенетически обоснованных и эффективных программ лечения на основе использования иммунотропных лекарствен­ных средств и экстракорпоральных методов воздействия, восстанавливающих эффекторные механизмы иммунной системы и минимизирующих клинические проявления заболеваний. При этом необходимо придер­живаться индивидуального подхода с учетом возраста ребенка, частоты и тяжести перене­сенных респираторных заболеваний, сопутствующей патологии, характера иммуноло­гических нарушений, времени года.

Основу восстановительного лечения ЧДБ детей, особенно категории А, должны составлять немедикаментозные методы. К ним относятся: лечебно-охранительный режим, рациональная диета, лечебная физ­культура, массаж, закаливание, физиотера­пия с использованием природных (гелио-, аэро-, бальнеотерапия, грязелечение и т. д.) и преформированных (ингаляции, гало-, лазеро-, свето-, магнитотерапия, электроле­чение) средств. Для эффективной реабили­тации особое внимание необходимо уде­лять образовательным программам для детей и их родителей, что способствует вы­работке у них осознанного отношения к лечению и оздоровлению.

^ Рациональный режим дня. В связи с тем, что у часто болеющих детей нередко наблю­даются функциональные нарушения со стороны центральной и вегетативной нерв­ной системы, необходимо исключить заня­тия и игры, переутомляющие и перевоз­буждающие ребенка, целесообразно увели­чить продолжительность сна на 1-1,5 часа, обязателен дневной сон или отдых.

^ Рациональное питание. В питании часто болеющих детей необходимо использовать оптимальное количество белков, увеличив их на 5-10% в рационе, жиров, углеводов, минеральных солей, обязательно вклю­чать свежие овощи, фрукты и ягоды, соки.

В период повышенной эпидемической заболеваемости рекомендовано ежеднев­ное употребление свежего лука и чеснока. Детям с пищевой аллергией нужно соблю­дать диету, исключить продукты, содержа­щие причинно-значимые аллергены, что позволит предупредить манифестацию ал­лергии, предрасполагающую к частым простудным заболеваниям.

В настоящее время одним из эффектив­ных способов решения проблемы рацио­нального питания является применение продуктов повышенной биологической ценности, так называемых диетических до­бавок. В Институте педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины разработана и клинически апробирована биологически активная пищевая добавка «Бронхо-флора» на основе солодовых экстрактов из пророс­ших зерен ячменя, овса, пшеницы и лекар­ственных трав (мать-и-мачеха, крапива дву­домная, подорожник большой, фиалка трехцветка, лист шалфея, цветки липы), она обладает отхаркивающим, противоспалительным, антисептическим, регенери­рующим действием. В комплексе лечеб­но-профилактических мероприятий она ис­пользуется детям с рецидивирующими и хроническими бронхолегочными заболева­ниями по следующей схеме: старше 12 лет — по 2 капсулы 3 раза в день, от 7 до 12 лет - по 1 капсуле 3 раза в день за 30 минут до еды, запивая водой. Курс лечения - 30-45 дней.

Способность некоторых нутриентов су­щественно влиять на состояние иммунной системы легла в основу нового направления в нутрицевтивной поддержке и иммуномо-дуляции, что получило название immunonutrition, или «иммунное питание». К диетическим добавкам, которые содер­жат иммунонутриенты, относится транс­фер-фактор, полученный из молозива ко­ров. Трансфер-фактор — гипоаллергенный продукт, так как полностью очищен от ка­зеина, лактоглобулинов и других крупных белковых молекул, в нем оставлены цитокиновые фракции, идентичные лейкоци­тарным цитокинам. Имеющиеся литера­турные данные указывают на то, что транс­фер-фактор стимулирует клеточное звено иммунитета, активирует выработку цитокинов и иммуноглобулина А, способствует снижению пероксидации липидов, прояв­ляет мембраностабилизирующее действие. При ОРЗ его назначают детям до 5 лет по 1 капсуле 1 раз в день; 5-10 лет — по 1 капсуле 2 раза вдень; старше 10 лет — по 1 капсуле 3 раза в день, курс лечения — 3-5 дней. С профилактической целью в педиат­рической практике применяют не более 1 капсулы в день на протяжении 7-10 дней.

^ Оздоровительные мероприятия. Одними из причин, способствующих высокой рес­пираторной заболеваемости, нередко явля­ются дисфункция и/или незрелость и детренированность системы терморегуляции с пониженной устойчивостью к изменяю­щимся климатическим и гелиографйческим факторам. В связи с этим большую значимость приобретают методы рацио­нального закаливания и физического вос­питания. Под влиянием закаливающих ме­роприятий вместе со снижением уровня за­болеваемости происходит нормализация иммунологических показателей. Система­тическое контрастное воздушное или вод­ное закаливание повышает устойчивость организма к температурным, колебаниям окружающей среды и иммунобиологичес­кую реактивность организма: Закаливание по контрастным методикам способствует нормализации ионного гомеостаза и прояв­ляется уменьшением выведения из организ­ма ионизированного кальция, увеличением выделения клетками натрия и хлора, что свидетельствует об улучшении вегетативной регуляции. Очень важно проводить закали­вающие процедуры систематически, соблю­дать постепенность увеличения нагрузки.

^ Аутизм. (Fuddenberg)

Несколько лет назад среди различных методов лечения детей, больных аутизмом, в центре внимания оказался апьтернативный подход к коррекции таких состояний с использованием трансфер фактора. Применение трансфер факторов в лечении различных нарушений иммунной системы оказывает весьма благоприятный эффект.

В ряде случаев аутизма, прежде всего тех, которые, как предполагается, связаны с дисфукнкцией иммунной системы, получены обнадеживающие результаты, вплоть до полной обратимости патологического процесса.

Трансфер факторы - это маленькие пептиды, обнаруженные в белых клетках крови и органах иммунной системы, которые могут передавать клеточно-опосредованный иммунитет от иммунно-достаточного донора к иммуно-дефицитному реципиенту или от иммунизированного донора к неиммунному реципиенту.

Другими словами, в случаях аутизма трансфер фактор передает невосприимчивость к аутизму пациенту, который получает это лечение.

В настоящее время есть два источника получения Трансфер Фактора. Самый распространенный сегодня - метод получения из коровьего молозива. Коровы постоянно подвергаются воздействию высоких концентраций различных патогенов, вирусов, некоторые из которых могут иметь отношение к аутизму,

У беременной коровы в ответ на воздействие этих патогенов вырабатывается иммунная устойчивость и с молозивом она передает материнскую невосприимчивость своему потомству, защищая таким образом его от болезней.

Многочисленные исследования показали, что трансфер факторы являютя видо-неспецифичными. Так, трансфер факторы, полученные от крыс защищали от развития инфекционного процесса щенков, а из козьего молозива - хомяков и морских свинок. Позднее было доказано, что трансфер факторы из молозива коров способны передавать невосприимчивость организму человека.

В период с начала 50-х годов и до 90-х основным источником получения трансфер факторов были белые клетки крови (лейкоциты, лимфоциты), причем лучшие результаты были в тех случаях, когда трансфер факторы для больного получали из крови их ближайших здоровых родственников. Но такой источник получения трансфер факторов, во-первых, слишком дорог и не сможет удовлетворить большие потребности в применении трансфер факторов. С другой стороны всегда есть опасность передачи серьезных заболеваний (прежде всего СПИДа и вирусных гепатитов).

По данным исследователя, профессора Фаденберга, из 22 детей, страдающих аутизмом, у 21 из них наступило значительное улучшение, а у 10 из них наступила полная ремиссия, и эти дети смогли посещать школу поле лечения с применением трансфер фактора. После прерывания лечения, у некоторых детей наступал регресс, но тем не менее, ни у одного ребенка не было полного возврата в прежнее состояние заболевания. Профессор Фаденберг использовал в лечении трансфер фактор, полученный из лимфоцитов человеческой крови.





Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconОтчет клинические исследования эффективности биологически активных...
Клинические исследования эффективности биологически активных пищевых добавок «трансфер фактор», «трансфер фактор плюс» и «трансфер...

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconОтчет клинические исследования эффективности биологически активных...
Клинические исследования эффективности биологически активных пищевых добавок «трансфер фактор», «трансфер фактор плюс» и «трансфер...

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconОтчет по клиническому изучению бад трансфер Фактор «трансфер фактор™...
К. В. Марушко д мед н., профессор, зав кафедрой педиатрии №3 Нацио­нального медицинского университета им. А. А. Богомольца

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей icon1. Управління у справах дітей, соціального захисту дитинства Міністерства...
Список регіональних підрозділів Служби у справах дітей та соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconМешканці м. Соснівка з 1988 р почали помічати дивні зміни зубів у...
Дітей лікували від карієсу, із застосуванням препаратів фтору. Але ситуація погіршилася, І в 1995 р., коли було зафіксовано більше...

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconП л а носновних заходів, присвячених 68-й річниці Перемоги
«Про мій Харків моїм учням» конкурс інтегрованих уроків та позакласних заходів

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconЗ метою сприяння забезпеченню освітньо-культурних потреб дітей, створення...
Кабінету Міністрів України розробити та затвердити до 1 лютого 2013 року план заходів із підготовки та проведення у 2013 році в Україні...

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconРівень задоволення освітніх потреб учнів регіону
Оскільки освітній процес будується здебільшого дорослими для дітей, то важливим показником ефективності діяльності загальноосвітніх...

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconОтчет №1 результаты изучения эффективности трансфер фактор плюс при...
Карбышева Н. В., Гранитов В. М., Бобровский Е. А никулина М. А., Оганова Э. А, Мак Косланд К. В

Таким чином, проведені дослідження дозволили рекомендувати Трансфер фактор плюс в комплексі імунореабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим бронхітом. Трансфер фактор в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у часто хворіючих дітей iconІ конкурс-„ Представлення команд”. Команди представляють свої назви та емблеми
Посібник містить цікаві розробки позакласних заходів з історії: lg – еврика, брейн – ринг, найрозумніший та ін Подано варіанти радіогазет...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<