Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій




Скачать 183.52 Kb.
НазваниеІнтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій
Дата публикации14.03.2013
Размер183.52 Kb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > География > Документы
Інтерактивні та інтегровані методи навчання хімії

Гожулівський НВК

Вчитель

БарладянО.І.

2012н.р.

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій

    ХХІ століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується оновлення змісту освіти та технології навчання і виховання.
    Практика показує, що оновлення змісту освіти вимагає розв'язання багатьох складних проблем: 
- як перетворити гігантський масив знань і культурних цінностей в індивідуальне надбання та індивідуальне знаряддя кожної особистості; 
- як зробити постійно обновлюваний матеріал хімії, фізики, біології тощо найбільш придатним для його засвоєння? 
- як, яким шляхом перейти від вивчення окремих предметів, часткових знань до вивчення наук у їхньому взаємозв'язку і взаємопереплетінні? 
- як змінити методи навчання, щоб учити не просто знанням, а умінню самостійно мислити на основі цих знань? 
- як навчити учнів володіти методами наукового пізнання?
    Життя школи все більше переконує в тому, що ці складні проблеми не можна розв'язати в рамках традиційних ( класичних) технологій навчання і навіть традиційної предметної системи навчання, які не враховують сучасні тенденції до проблемної організації науки, а також сучасних тенденцій до індивідуалізації процесу навчання. Саме тому вважаю, що оновленням змісту природничо – наукової освіти є інтеграція знань, методів, форм навчання і контролю.
    Аналіз науково – методичної літератури свідчить, що в науці підсилюються процеси інтеграції, а існуючий педагогічний досвід показує, що в останній час підхід до реалізації інтеграції (змістовної та структурної) при викладанні шкільних предметів повністю не реалізовується. Ця проблема також є однією з переліку актуальних питань педагогіки та методики навчання.
    Вирішення цієї проблеми вимагання системного підходу на рівні навчального предмета, на якому розгортається уявлення про певні частини змісту у формі його представлення учням. Тому, створюючи педагогічну технологію, яка б реалізувала вимоги сучасної педагогіки, я використовую декілька шляхів. 
    ^ По – перше, це опора на психологічні закономірності навчання на кожному етапі пізнавальної діяльності учнів, а саме, покращення внутрішніх (психологічних) умов засвоєння навчальних предметів, тобто оптимізація їх розумової діяльності, підвищення її мотиваційної та орієнтовної основи. Здійснити це можна на основі концепції поетапного формування розумових дій ( П.Я.Гальперін)
    По-друге, здійснення інтегрованого вивчення навчальних предметів на організаційному та змістовному рівнях. На основі положень теорії дидактичної інтеграції можна розробити модель міжпредметних зв'яків дисциплін природничо – математичного циклу, відповідно до якої створити конкретні методики викладання окремих предметів. 
    Схематично її можна подати у вигляді піраміди, у вершинах якої знаходяться навчальні предмети : хімія, фізика, математика та біологія. При цьому хімія є базовим предметом, інші – надають допоміжну інформацію, яка дозволяє розширювати та комбінувати знання базового предмета. Сторони піраміди виражають міжпредметні зв'язки двох предметів, грані - взаємозв'язок декількох предметів.
    Зміст окремих розділів шкільного курсу хімії відзначається складністю навчальної інформації, містить різний за ступенем абстракції та формалізації теоретичний матеріал, що є важкодоступним для школярів. Математика є необхідним предметом для вивчення хімії, вона є мовою, за допомогою якої можна записувати хімічні закономірності, тому саме інтеграція хімії та математики приділяється велика увага. Ще М. Планк говорив: „Із тих пір, як існує вивчення природи, воно має в якості ідеалу завдання об'єднати багатобарвність явищ в єдину істину, а якщо можливо, то в одну форму”. Математика не тільки дає курсу хімії обчислювальний апарат, засоби вираження хімічних законів, але її збагачує його ідеями. Біологія розширює відомості учнів про фізіологічні процеси, які відбуваються в живих організмах. Знання фізичних властивостей речовин, фізичних законів, процесів дозволяє більш детальніше вивчати хімічні процеси.
    Виходячи з поданої моделі інтеграції природничих дисциплін, можна розробити методику викладання хімії таким чином, щоб здійснювати цілісне вивчення оточуючого світу як єдності та гармонії складових частин природи.
    При цьому особлива увага звертається на організацію процесу поступового поглиблення у предмет шляхом використання та інтеграції активних (метод „мозкового штурму”, евристичних питань) та інтерактивних (робота в групах, в парах, формування проблеми та інші) методів навчання, що базуються на процесах творчого мислення, формуванню в учнів не лише певної системи знань і практичних навичок, а й вмінь використовувати їх як засіб пізнання оточуючого світу.
    ^ Реалізувати дидактичну інтеграцію можна шляхом складання і впровадження інтегрованих навчальних програм із дотриманням єдності понятійного апарату, узгодженням термінології предметів природничого циклу, засвоєнням учнями наукової мови. 
    ^ Для цього необхідно:
- здійснити перегрупування існуючих навчальних програм із хімії, фізики, математики, біології з метою з'ясування переліку тем, які вивчаються в курсах цих природничих предметів (при цьому необхідно обговорити можливі варіанти методики їх вивчення, встановивши обсяг навчального матеріалу, який учні повинні засвоїти на кожному предметі).
- провести узгодження понять та термінів, які використовуються в різних предметах.
    Завдяки такій трансформації запобігається зайве повторення однієї теми в кожному предметі, вивільняється певна кількість годин, яку можна використати на більш глибоке вивчення інших питань. Крім того, вивчення питань, які мають інтегрований зміст, відбувається на новому, більш змістовному та науковому рівні, що забезпечує формування єдиної картини природи.
    У навчальному процесі таку інтеграцію можна реалізувати, перш за все, проведенням інтегрованих уроків
    Другий шлях – це створення інтегрованих спецкурсів. Такими курсами можуть бути: екологія, біохімія, фізична хімія. Одним із шляхів вирішення проблеми формування в учнів цілісної картини світу є організація роботи в нашому навчальному закладі інтегрованого курсу „Сучасна картина світу” для учнів 11 класу. Розроблена програма має на меті формування цілісної свідомості соціально зрілої особистості учнів, розвиток їх мислення, підвищення теоретичного рівня засвоєння знань про природу. 
    Третій шлях – це проведення інтегрованих тижнів (призначених для інтеграції змісту знань з різних предметів).
 
    Оскільки основною формою навчально – виховного процесу, є урок, то вирішальна роль у реалізації системи інтеграції належить саме йому. Велику роль відіграють ввідні і узагальнюючі уроки. Вони надають можливості усвідомити соціальну значимість навчального матеріалу, який їм необхідно опанувати, „побачити” його місце в цілісній картині світу.
    Підбираючи матеріал на урок, намагаюсь виділити поняття, які підлягають обґрунтуванню і систематизації на основі узагальнених ідей, підбирати систему завдань і вправ міжпредметного характеру, що орієнтують учнів на цілісність знань.
    При вивченні інтегрованого матеріалу педагогічно виправданою формою навчання є уроки – дослідження, які передбачають науковий, творчий пошук. На цих уроках („Періодичні явища в природі”. „Будова і властивості речовин”, „Закономірності процесів мікросвіту”) учням пропонується певне дослідження з метою виявлення спільного та відмінного у вивченні даної теми в різних дисциплінах і зробити узагальнений висновок стосовно інтегрованого підходу до розглядання теми.
    Уроки – полеміки відрізняються від дискусії тим, що в них участь можуть брати багато учнів і в кінці обов'язково має бути встановлена чиясь перемога. Вони також відрізняються від дебатів, бо не є командними за організацією. Такі уроки передбачають ретельну підготовку двох учнів – доповідача та опонента, які проводять наукову полеміку з певної проблеми.
    Вважаю, що вчителю для того, щоб створити умови для засвоєння учнями реалій людської практики, матеріальної й соціальної, необхідно допомогти дітям в розумінні того, що більшість наукових понять та ідей виникають з практичних потреб людини, забезпечити їх технологічними знаннями і вміннями. Іншими словами, ми, вчителі, повинні повною мірою реалізувати прикладну спрямованість предмета через інтеграцію змісту, форм і методів навчання. 
    Проблема інтеграції знань занадто складна, щоб її можна було розв'язати чисто емпірично, вона потребує серйозних теоретичних і експериментальних досліджень, апробацій. 
    Мною розроблено і погоджено з Південноукраїнським регіональним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів програма експерименту: „Інтеграція інноваційних технологій по розвитку особистості в умовах гімназичної освіти”, мета якої полягає в розробці принципово нової інформації з відповідним структуруванням навчального матеріалу, науково – методичним забезпеченням, інноваційними технологіями.

Інтеграція – не нове явище у вітчизняній школі. Ще К.Д.Ушинському інтеграцією письма і читання вдалося створити аналітико-системний метод навчання грамоти. 
Сьогодні за допомогою інтегрованих занять ми створюємо можливість вийти за межі самодостатньої функціональної ролі його окремих складових. Формуємо в учнів якісно нові знання, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності. 
Під інтеграцією розуміють процес становлення цілісності. Вона дає змогу дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно. 
У дітей досить рано з’являється свій "образ світу”. Попри всю свою недосконалість, він має істотну характеристику – цілісність сприймання навколишнього. Зі вступом до школи у дитини часто ця цілісність сприймання руйнується через кордони між окремими предметами. Саме тому, впровадження інтегрованих курсів має на меті формування загально навчальних умінь і навичок учнів, поглиблення їх знань, розвиток уваги, пам’яті, розширення пізнавальних інтересів, оволодіння навчальними прийомами, забезпечення цілком нового психологічного клімату для учня і вчителя в процесі навчання. 
Інтеграція освітніх галузей, методів і форм навчання сприяє підвищенню рівня практичних умінь та навичок їх застосування 
Використання інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного, нетрадиційного, практичного засвоєння набутих знань. 
Інтегровані заняття є ефективними під час опанування учнями шкільної програми з багатьох предметів. 
Пізнавальна діяльність учнів, необхідність самоосвіти активізується вже на етапі підготовки до такого уроку (пошук теоретичних відомостей, їх доведення, інформаційні та реферативні повідомлення, всебічне застосування, тощо). Цілеспрямовані та змістовні інтегровані заняття встановлюють міцні зв’язки між навчальними дисциплінами, вносять новизну в традиційну систему навчання, допомагають учням зрозуміти важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань. Інтегровані уроки роблять навчальний процес по-справжньому цікавим, а їх проведення є необхідним для цілісного сприйняття світу та осмислення явищ навколишньої дійсності учнями. 
Класична структура організації таких уроків збагачується активними формами роботи – діловими іграми, створенням проблемних ситуацій, захистом людей, тощо. Такий методичний підхід дозволяє створити раціональну комплексну систему навчання, сприяє цілісному, якісному засвоєнню учнями фундаментальних знань, виявленню причинно-наслідкових зв’язків між навколишніми подіями та стандартними алгоритмічними структурами. 
При інтегрованому навчанні мовну грамотність можна перевірити диктантом, а рівень мовної культури – аналізом використання людиною рідної (або іноземної мови) в побуті, професійній сфері, художній творчості. Аналогічно рівні культури та грамотності перевіряються і в математиці: математична грамотність виявляється в умінні розв’язувати задачі, а математична культура – у навичках застосувати математичний апарат для їх інформації. 
Виховання ж інформаційної культури починається із застосування предметних знань та інформаційних технологій у процесі вивчення інших навчальних дисциплін, а рівень інформаційної освіченості учня визначається наявністю стійкого інтересу до обраної області знань, бажанням їх поповнення на основі самоосвіти, уміння їх застосовувати в інших освітніх галузях. 
Інтегроване навчання надзвичайно актуальне. Воно передбачає створення нової навчальної інформації відповідно до нових технологій. Суть полягає в тому, що дитина сприймає предмети та явища цілісно, системно, емоційно. 
У початкових класах ми будуємо інтегровані заняття, які об’єднують блоки знань з різних навчальних предметів. Вони за навчальним планом викладаються як окремі, навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення, сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань. Метою навчальних занять, побудованих на інтегрованому змісті, є створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання. 
Структура інтегрованих занять може бути різною, залежно від специфіки матеріалу, що інтегрується. 
У плані-конспекті заняття необхідно вказати не тільки тему та мету заняття, а й теми навчальних предметів, що інтегруються, відповідно до календарного планування. 
Цінними є інтегровані дні, в яких зміст навчальних предметів найповніше інтегрується за змістом і дидактичною метою. 
Прикладом такої інтеграції є підпорядкування навчальних предметів певного дня одній із тем. 
Інтеграція багатокомпонентного змісту початкової освіти дає можливість вчителеві раціонально розподілити час на вивчення предметів інваріантної частини, зменшити кількість годин на їх вивчення і за рахунок вивільнених годин організувати роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей учнів. 
Інтеграційні процеси тісно переплітаються зі впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток творчої особистості молодшого школяра. 
Тут ми, вчителі, керуємо розумовою діяльністю дітей, а учні стають активними учасниками педагогічного процесу. Учні привчаються до творчої праці. В них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Школярі навчаються самостійно підходити до розв’язування пізнавальних і практичних завдань. 
Запропоновані розробки занять сприяють глибокому засвоєнню програмового матеріалу, розвитку творчих здібностей учнів, нетрадиційного мислення, формування в них уміння застосовувати в нестандартній ситуації, підвищує культуру учнів, формує навички здійснення самоконтролю. 
Об’єднуємо предмети природно за багатьма видами навчальної діяльності і особливо мовленнєвою, яка в умовах початкової освіти відіграє провідну роль на всіх без винятку уроках. 
Застосовуємо базові поняття з рідної мови, засобами людського спілкування, знаннями інформації. Усвідомлено і гнучко ставимось до його використання у власному мовленні. Інтеграція змісту початкової освіти передбачає реалізацію принципів науковості, доступності, усвідомленості, емоційності. Вона сприяє підвищенню інтересу учнів до навчання, активізації їх навчальної діяльності. 
Інтегровані заняття сприяють узагальненню та закріпленню знань, здобутих впродовж навчального року, формують творчу уяву, образне мислення, пробуджують інтерес до просвітницької діяльності, виховують почуття прекрасного.

Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Водночас слід пам’ятати, що будь-яку педагогічну технологію необхідно розглядати як цілісну систему в єдності компонентів і взаємозв’язків. Тому із цілої низки найскладніших проблем, з якими стикається процес демократизації та реформування освіти, найсерйозніша зумовлена нестачею інформаційно-методичних видань і засобів навчання.

Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес .

Використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів .

Важливою умовою активізації роботи під час повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового . Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання .

Дидактична роль мультимедійних засобів у процесі повторення відрізняється від їх використання на уроках пояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. Методика роботи з мультимедійною програмою під час повторення залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедія попередньо не використовувалися, їхнє дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання .

Виходячи з цих особливостей, розглянемо окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під час повторення навчального матеріалу.

Під час уроків повторення та узагальнення інтегруються дидактичні можливості, а, отже, методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерелом нової навчальної інформації, матеріалом для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрацією до вже відомого матеріалу .

Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедія. Арсенал мультимедія-технологій складає анімаційнуграфіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедія-системою.

Мультимедія-системи мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії в середніх загальноосвітніх закладах. Основні принципи створення відеоматеріалів з шкільного демонстраційного експерименту:

        ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);

        фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);

        методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);

        лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);

        евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку:

        під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

        у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;

        під час закріплення та узагальнення знань;

        для контролю знань.

Крім цього, маючи такі засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки і заняття з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо, що дає змогу розширити можливості під час проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи «мобільність».

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними:

        комп’ютерні тренажери;

        автоматизовані навчальні системи;

        навчальні фільми;

        мультимедія-презентації;

        відеодемонстрації.
 Комп’ютерні тренажери

Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедія-технологій. З їх допомогою можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом.

Комп’ютерні тренажери можна використовувати для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.

Автоматизовані навчальні системи

Автоматизовані навчальні системи, побудовані на основі мультимедія-технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших медійних компонентів – усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим та доступним. Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, біографії вчених, номенклатуру, правила техніки безпеки тощо.

У побудові навчального матеріалу величезне значення має створення моделей реальних об’єктів, які дозволяють віртуально потрапити всередину об’єкта, зрозуміти основи та суть процесів, що відбуваються в ньому, розкрити внутрішні закономірності.

Ще однією незаперечною перевагою автоматизованих систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання та позбавляючи їх тих елементів занять, що не забезпечують засвоєння необхідного матеріалу. Використовуючи автоматизовані системи навчання, особа, що навчається, може сама задавати темп процесу і самостійно контролювати його.

Як правило, навчальні системи будуються за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи і добре структуровані. Система навігації дозволяє швидко знайти і перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або «полистати» екрани. Для комп’ютерів без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.

Додатково навчальні системи можуть містити блоки перевірки знань учня, а також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання.

Навчальні фільми

Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.

Найчастіше навчальні фільми доцільніше використовувати як частину більш широких проектів – мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт.

Мультимедія-презентації

Мультимедія-презентації – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо.

Відеодемонстрації

Необхідно сказати декілька слів про місце наочних інтерактивних засобів у сучасному навчальному процесі. По-перше, відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжній, «живий» хімічний експеримент. Екран телевізора, як і екран монітора комп’ютера, є віртуальним світом. У той час як учням надзвичайно важливо, якщо не спробувати на дотик, то хоча б побачити своїми очима не на екрані, а в дійсності. Але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент із різних міркувань неможливий, то для безпосереднього спостереження на уроці (взаємодія натрію з водою, алюмінію тощо), цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реального експерименту, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.

По-друге, відеозапис демонстрації не є відеофрагментом уроку з демонстрацією досліду. Будь-який фільм чи відеофрагмент уроку відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов’язана з певною методикою викладення теми. Наприклад, учитель має можливість продемонструвати чи весь дослід, чи його фрагмент. Можна прокоментувати демонстрацію, повторити запис, призупинити те чи інше зображення тощо. Досліди можна демонструвати у будь-якому порядку, оскільки вони абсолютно самостійні. Відеодемонстрацію , як і реальний дослід, можна використовувати і як демонстрацію викладеного на уроці, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали можна використовувати для перевірки знань учнів.

По-третє, відеодемонстрація не містить готових знань, що є яскравою відмінністю її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об’єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку учень повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем. Учня необхідно впритул підвести до самостійного «відкриття» законів і взаємозв’язків, але саме відкриття учень повинен зробити сам.

Відповідно до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування .

Але, не слід забувати, що програмні засоби навчального призначення мають відповідати й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб (мультимедійну систему, інформаційну систему) слід наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою комп’ютера, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.

Таким чином, у рамках узагальнення та повторення матеріалу мультимедія-системи можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань, а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.

Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconДержавна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconОсновні підручники та навчальні посібники
Міністерством освіти І науки, молоді та спорту України та Інститутом інноваційних технологій І змісту освіти для використання у вищих...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconНаціональна система рейтингового оцінювання вищих навчальних закладів
Міністерство освіти І науки України разом з Інститутом інноваційних технологій І змісту освіти продовжує апробацію Національної системи...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних...
Посольством Російської Федерації в Україні, Представництвом Росспівробітництва в Україні за підтримки Міністерства освіти І науки,...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних...
Посольством Російської Федерації в Україні, Представництвом Росспівробітництва в Україні за підтримки Міністерства освіти І науки,...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconВідділ освіти печенізької
Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconПроект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки
Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання І механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconЦветовое решение педагогических проблем
У статті викладено концептуальні основи І досвід використання інноваційних кольороінформаційних освітніх та оздоровчих технологій...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconЦветовое решение педагогических проблем
У статті викладено концептуальні основи І досвід використання інноваційних кольороінформаційних освітніх та оздоровчих технологій...

Інтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій iconТема Категория
Модернізація змісту І структури методичної роботи з педкадрами в процесі реалізації Держстандарту освіти


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don