Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання»




НазваниеКонспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання»
страница2/26
Дата публикации20.06.2014
Размер3.88 Mb.
ТипКонспект
uchebilka.ru > География > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
Філософською основою давньоокитайського вчення про людину і її здоров’я є уява про два світових начала – Інь і Янь, п’ять першоелементів і життєву енергію Чи. Інь і Ян – це два протилежних принципи, що взаємопов’язані й переходять один в один. П’ять першоелементів – це дерево, вогонь, вода, метал і земля, для яких началом є повітря “життєтворне дихання” Чи.. Усе це розуміється як зовнішнє середовище.

Енергія Чи є однією із матеріальних основ функціонування організму й

усі зміни в організмі є наслідком руху і змін Чи. Джерелом Чи є дихання та харчування. Чи піддається змінам в організмі й буває різної якості. Її можна нарощувати й гармонізувати і за рахунок цього керувати своїм здоров’ям.

Для слов’янської традиції також характерний холістичний підхід до людини. Життя людини, символом якого є хрест, уявляється в ній як завершений динамічний цикл, за яким іде продовження (точка над хрестом).

Таким чином, принцип холізму, що прийшов до нас із давніх часів, є найрозумнішим підходом до пояснення феномена людини.

  1. ^ Здоров’я і його механізми з позицій системного підходу

Щоб зрозуміти систему, слід розглядати як внутрішні, так і зовнішні аспекти її функціонування. Зовнішнє – це довкілля, в якому людина проживає, а внутрішнє – це гармонійність системи, що підтримується генетичним кодом та нейроендокринно-імунним комплексом (для фізичного тіла) і для психіки – архітипова структура та механізм усвідомлення.

Чим гармонійніші психіка і тіло, тим легше проходять через їх структуру інформаційно-енергетичні “потоки життя”, тим легше життя й більше енергії на виході. Про зв’язок енергетичності та життєздатності писав ще в 1922 р. В. І. Вернадський.

Передхвороба і хвороба ведуть до порушення внутрішньосистемного порядку, гармонійності і до погіршення якості життя.

Найкраще стан системи можна оцінити за результатом її дії, на виході. На виході перш за все виявляється енергія, за рахунок якої здійснюється вплив на навколишнє середовище. Енергетичний потенціал - це інтегральний показник здоров’я.

7^ . Поняття про саногенз

Здоров’я – це гармонія, внутрішньосистемний порядок, що забезпечує такий рівень енергетичного потенціалу, який дозволяє людині добре відчувати себе і оптимально виконувати біологічні й соціальні функції.

Саногенез - походження здоров’я – це автоматичні механізми самоорганізації людини, які забезпечують формування, збереження і зміцнення здоров’я.

Механізми саногенезу забезпечують підтримку гомеостазу – стан динімічної рівноваги всередині організму. Під впливом різних навантажень відбуваються коливання регуляторних параметрів. Чим ширший розмах цих коливань із поверненням до початкових величин, тим краща система. Це стосується як фізичного, так і психічного рівнів.

На соматичному рівні найбільш вивченими механізмами саногенезу є регенерація, фізіологічна адаптація й компенсація. Пластичні прояви всіх цих механізмів (накопичення маси тканин, їх оновлення або відновлення цілісності після пошкодження, формування структурного сліду адаптації у вигляді гіпертрофії й гіперплазії органів, які піддаються навантаженню, розвиток компенсаторної гіпертрофії) в основі своїй пов’язані з регенеративним потенціалом тканин. Потенціал цей залежить від віку і має різні величини в різних тканинах.

Компенсація – це заміщення недостаючої, втраченої або ослабленої функції. В організмі більшість функцій багатократно підстраховані, тому недостатність однієї компенсується за рахунок розширення обсягу даної функції. Ця компенсація може бути на рівні збільшення кількості мітохондрій, гіпертрофії та гіперплазії клітин.

На психічному рівні теж спрацьовують компенсаторні реакції

(витіснення психотравмуючої ситуації у підсвідомість, сублімація і регресія), які дозволяють людині залишатися адекватним до навколишнього середовища.

Завдання валеолога – зупинити патологічний процес на ранніх етапах його компенсації.

У зв’язку з цілісністю людини механізми саногенезу соматичного й психічного рівня взаємодіють, пов’язані, причому провідним є психічний план.

Механізм зв’язку – інформаційно-енергетичний, широко представлений у давніх медичних системах, але слабко розроблений у сучасній науці. Це так званий поклик життя, воля до життя, Ерос (за

З. Фрейдом) підвищує функціональні резерви системи, їх стійкість, допомагає їх самоорганізації. Але в кожній людині закладені і саморуйнуючі тенденції, які з віком посилюються, це так званий поклик смерті – Танатос (за З. Фрейдом). Від співвідношення Ероса й Танатоса залежить неентропія системи, її здатність до збереження себе, свого здоров’я.

Активність механізмів здоров’я можна підтримувати, активізувати, спрямовувати й тренувати, створювати умови для їх прояву, у цьому суть роботи валеолога.

У даний час людство переживає підвищення інтересів до вивчення людини як феномена, її взаємостосунків із природою, розкриття тайн психічної діяльності. ХХ1 століття буде століттям психології, створення єдиної планетарної культури і науки про здоров’я людини.
Тема 4. Діагностика рівня індивідуального здоров’я

  1. Класифікація діагностичних моделей.

  2. Донозологічна діагностика здоров’я за функціональними і прямими показниками

  3. Визначення біологічного віку.

  1. Класифікація діагностичних моделей

Діагностика – це розділ медицини, що вивчає методи і принципи встановлення діагнозу (діагноз (старогрецьке) – розпізнавання або визначення). Установлення діагнозу хвороби – це справа лікарів. Тому діагноз – це короткий лікарський висновок про суть хвороби, стан хворого. У сучасній медицині розрізняють одну сторону альтернативи – «здоровий або хворий». Здоровий – це коли немає ознак хвороби і всі фізіологічні показники в нормі. Але насправді існує 4 стани здоров’я:

  1. оптимальна стійкість до дії патогенних чинників, фізична, психічна і соціальна адаптованість до змінних умов життя);

  2. передхвороба – коли можливий розвиток патологічного процесу без зміни сили дії патогенного фактора внаслідок зниження резистентності;

  3. стан, який характеризується наявністю патологічного процесу без специфічних симптомів хвороби;

  4. хвороба, тобто такий прояв патологічного процесу, який позначається на соціальному статусі хворого.

У зв’язку з цим валеологія розглядає три типи діагностичних моделей:

1) донозологічна діагностика;

2) донозологічна діагностика за функціональними показниками;

3) діагностиа здоров’я за прямими показниками.

Вибір моделі залежить від мети діагностики, тобто стан одного й того ж пацієнта може бути описаний різними моделями. При цьому головним буде не симптоматика, а інтерпретація та інтерграція при остаточному формулюванні діагнозу. З позиції валеології діагноз – це логічна формула, в якій відображено стан індивіда, виражений у поняттях сучасної медичної науки.

^ Донозологічна діагностика здоров’я за функціональними і прямими показниками

Ця діагностика ґрунтується на тому, що перехід від стану здоров'я до хвороби проходить через ряд послідов­них стадій, протягом яких організм пристосовується до нових умов існування, змінюючи рівень функціонуван­ня та напруги регуляторних механізмів. Вони можуть характеризуватись як:

  1. нормальні адаптаційні реакції;

  2. напруга механізмів адаптації (короткочасна, або нестійка адаптація);

  3. перенапруга та розлад у роботі механізмів адаптації.

Діагностика індивідуального здоров’яметоди і принципи установлення

здоров’я. Основним механізмом тривалої адаптації є енергетичний механізм (збільшення синтезу АТФ на одиницю маси клітини). Саме недостача енергії визначає подальшу ланку регуляторних, метаболічних і структурних змін. Спочатку адаптаційні реакції змінюються механізмами компенсації, а пізніше виникає пошкодження структур.

Стадію адаптації можна охарактеризувати такими трьома параметрами: рівнем функціонування системиї.

Найбільше розповсюдження отримав метод математичного аналізу серцевого ритму (Р. М. Бабаєвський, 1979). Середнє значення тривалості серцевого циклу обернено пропорціональне частоті пульсу й може розглядатися як показник рівня функціонування. Внаслідок математичного аналізу серцевого циклу розраховують індекс напруги (ІН). Після реєстрації не менше 100 кардіоциклів ЕКГ визначають такі показники:

  • мода (Мо) – найчастіше зустрічається тривалість інтервалу R-R;

  • амплітуда моди (АМо) – частка (у відсотках) моди стосовно всіх зареєстрованих кардіоінтервалів;

  • X – розкид інтервалів R-R.

  • Індекс напруги розраховується за формулою

А Мо

ІН = __________,

2Мо х X

де ІН – індекс напруги, у.о. ; АМо – амплітуда моди (%); Мо – мода, с ; Х –

розкид інтервалів R-R, с.

Фізіологічне значення цих параметрів у тому, що вони відображають вплив центрального контуру регуляції на автономний по нервах (А Мо) і гуморальний (Мо) канали. Централізація управління, що свідчить про напругу механізмів адаптації, веде до підвищення ІН, децентралізація – до зниження. Таким чином, збільшення ІН більше ніж 200 у. о. свідчить про розвиток напруги механізмів регуляції, а більше ніж 500 у. о. – на стан перенапруги.

Визначення індексу напруги полегшується при використанні комп’ютерних програм.

^ Другий спосіб донозологічної діагностики досить простий і може бути рекомендований для масових обстежень. За допомогою цього методу визначають адаптаційний потенціал системи кровообігу. Для його отримання реєструються такі показники: вік, маса тіла, ріст, частота пульсу, артеріальний тиск.

Розрахунок здійснюється за формулою

АП = 0,011 х ЧП+ 0,014 х АТс + 0,008 х АТд + 0,014 х В + 0,09 х МТ – (0,009 х Р + 0,27),

де АП – адаптаційний потенціал; В – вік, роки; МТ – маса тіла, кг; Р - ріст, см;

АТс – артеріальний систолічний тиск, мм. рт. ст; АТд – артеріальний

діастолічний тиск, мм. рт. ст.; ЧП – частота пульсу за 1 хв.

У випадку, коли є можливість реєструвати ЕКГ, адаптаційний потенціал

розраховується за формулою АП = 0,02 х ЧП + 0,01 АТ с + 0,008 х АТ д + 0,006 х В + 0,19 х ЕКГ – (0,001 х Р +1,17).

Позначення ті ж самі. Ступінь змін ЕКГ оцінюється за чотирибальною шкалою: нормальна ЕКГ – 1 бал; помірні зміни – 2 бали: фізіологічно значущі зміни – 3 бала; клінічно значущі зміни – 4 бали.

Загальна оцінка АП системи кровообігу оцінюється за такою шкалою:

2,1 бала і нижче – стан АП задовільний (задовільна адаптація);

2,11- 3,20 бал – напруга механізмів адаптації;

3,21- 4,30 бал – незадовільна адаптація;

4,31 бал і вище – зрив механізмів адаптації.

Перевага даного діагностичного підходу полягає в тому, що швидко і без великих затрат виявляються особи, відносно яких необхідні оздоровчі заходи або зміна умов навколишнього середовища.

Стан АП хоча й характеризує стан здоров’я, все ж, скоріше, є результуючим взаємодії організму й навколишнього середовища. З одного боку, можна уявити собі індивіда з високим рівнем здоров’я, але такого, що потрапив в екстремальну виробничу або побутову ситуацію, яка привела до зриву адаптації, незважаючи на значні резерви функцій.

З іншого боку, у хворого, який знаходиться в стадії ремісії хронічного соматичного захворювання (наприклад хронічної пневмонії), буде визначатися стадія задовільної адаптації, хоча рівень здоров’я у нього буде досить низьким.

Таких недоліків не ає група методів діагностики здоров’я за прямими

пказниками.

^ 3. Визначення біологічного віку

Найважливішими наслідками вікових процесів є зниження строку майбутнього життя (збільшення ймовірності смерті), порушення найважливіших життєвих функцій і звуження діапазону адаптації, розвиток хворобливих станів. Дві ознаки необхідні й достатні, щоб відобразити специфіку старіння: його спряженість із календарним віком і його руйнівність. Абсолютною мірою життєздатності організму (кількості здоров'я) є тривалість майбутнього життя. У принципі, можлива така оцінка кількості здоров'я, при якій за сукупністю інформативних параметрів прогнозується час від моменту обстеження до природної смерті індивіда (В. А. Войтенко, 1991). Інакше кажучи, мірою здоров'я є тривалість майбутнього життя (при її ідеальних і стабільних умовах).

Для визначення біологічного віку (БВ) використовуються "батареї тестів" різного ступеня складності. При цьому логічна схема оцінок старіння містить наступні етапи: 1) розрахунок дійсного значення БВ для даного індивіда (за набором клініко-фізіологічних показників); 2) розрахунок належного значення БВ для даного індивіда (за його календарним віком); 3) зіставлення дійсної й належної величини (на скільки років обстежуваний випереджає або відстає від однолітків за темпами старіння). Отримані оцінки є відносними: точкою відліку є популяційний стандарт - середня величина ступеня старіння в даному календарному віці (КВ) для даної популяції. Такий підхід дозволяє ранжувати осіб одного КВ за ступенем "вікового зношування" і, отже, за "запасом" здоров'я.

Запропоновано ранжувати оцінки здоров'я, що спираються на визначення БВ, залежно від величини відхилення останнього від популяційного стандарту:

I ранг — від 15 до 9 років

II ранг — від 8,9 до 3 років

  1. ранг - від -2,9 до +2,9 роки

  2. ранг - від +3 до +8,9 року

V ранг — від 9 до +15 років

Таким чином, I ранг відповідає різковповільненому, а V - різко прискореному темпу старіння; III ранг відбиває зразкову відповідність БВ і КВ. Осіб, віднесених до IV і V рангів по темпах старіння, слід включити в уражений за станом здоров'я контингент. Спеціально проведеними дослідженнями підтверджена також можливість використання цього методу в практиці гігієнічної оцінки умов праці.

^ Методика визначення біологічного віку. Розроблені 4 варіанти методики різного ступеня складності: 1-й варіант – найбільш складний, вимагає спеціального устаткування й може бути реалізований в умовах стаціонару або в добре оснащеній поліклініці (діагностичному центрі); 2-й варіан – менш трудомісткий, але також передбачає використання спеціальної апаратури; 3-й варіант спирається на загальнодоступні показники, його інформативність певною мірою підвищена за рахунок виміру життєвої ємності легенів (що можливо при наявності спірометра); 4-й варіант не вимагає використання якогось діагностичного встаткування й може бути реалізований у будь-яких умовах.

«Батарея тестів» для визначення біологічного віку (За В. П. Войтенком)

  1. Артеріальний тиск систолічний (АТс) і діастолічний (АТд) вимірюється за загальноприйнятою методикою за допомогою апарата Рива – Роччі на правій руці, у положенні сидячи, тричі з інтервалом 5 хв. Ураховуються результати того вимірювання, при якому артеріальний тиск мав найменшу величину. Пульсовий артеріальний тиск (АТп) — різниця між АТс і АТд.

  2. Швидкість поширення пульсової хвилі по артеріальних судинах реєструється на 6-канальному електрокардіографі 6-НЕК або на іншому приладі аналогічного типу. Вимірюється швидкість розповсюдження пульсової хвилі по судинах еластичного типу (Сэ) і по судинах м'язового (См) типу.

  3. Життєва ємність легенів (ЖЕЛ) вимірюється в положенні сидячи,
    через 2 год після прийому їжі спірометром будь-якого типу.

  4. Тривалість затримки подиху після глибокого вдиху (ЗДв) і глибокого видиху (ЗДвид) вимірюється тричі з інтервалом 5 хв за допомогою секундоміра. Ураховується найбільша величина обох показників. Обстежуваного слід інструктувати про те, що отриманий результат відображає його функціональні можливості й тому він повинен показати найкращий результат.

  5. Акомодація (А) визначається для ока шляхом знаходження найближчої точки чіткого бачення при читанні шрифту з таблиці Сивцева в умовах корекції аметропії й пресбіопії.

  6. Слуховой поріг, або гострота слуху (ГС), вимірюється при частоті

звукових коливань 4000 Гц на аудіометрі МА-21 або на іншому приладі аналогічного типу.

  1. Статистичне балансування (СБ) вимірюється при стоянні досліджуваного на лівій нозі, без взуття, очі закриті, руки опущені уздовж тулуба, без попереднього тренування.

Враховується найкращий результат (найбольша тривалість стояния на одной нозі) із 3 спроб з інтервалами між ними по 5 хв.

  1. Символ цифровий тест Векслера (ТВ) — виконується за стандарт­ною методикою.

Підраховується кількість комірок, правильно заповненних досліджуваними протягом 90 с.

9. Маса тіла (МТ) в легкому одязі, без взуття реєструється з допомо­гою медичних ваг.

10. Календарний вік (КВ) — кількість прожитих повних років.

11. Індекс самооцінки здоров’я (СОЗ) визначається за спеціальним опитувальником.

Анкета (опитувальник) із самооцінки здоров’я містить наступні запитання:

  1. Чи турбують Вас головні болі?

  2. Ви легко просипаєтеся від будь-якого шуму?

  3. Чи турбують Вас болі в ділянці серця?

  4. Чи не погіршився у Вас зір?

  5. Чи не погіршився у Вас слух?

  6. Чи стараєтеся Ви пити лише кип’ячену воду?

  7. Чи стараєтеся Ви сісти в міському транспорті?

  8. Чи турбують Вас болі в суглобах?

  9. Чи впливає на Ваше самопочуття зміна погоди?

  10. Чи бувають у Вас періоди, коли через хвилювання Ви втрачаєте сон?

  11. Чи турбують Вас закрепи або розлади шлунку?

  12. Чи турбують Вас болі у правому підребер’ї?

  13. Чи турбують Вас головокружіння?

  14. Чи можете Ви швидко зосереджуватися?

  15. Чи турбує Вас ослаблення пам’яті, забудькуватість?

  16. Чи не турбують Вас відчуття в різник ділянках тіла поколювання, пропікання та повзання мурашок ?

  17. Чи турбує Вас шум у вухах?

  18. Чи користуєтесь Ви медикаментами для зняття болей в ділянці серця або в інших ділянках організму?

  19. Чи бувають у Вас набряки на ногах?

  20. Чи відмовляєтися Ви від яких-небудь страв?

  21. Чи буває у Вас задуха при швидкій ходьбі або бігові?

  22. Чи турбують Вас болі в попереку?

  23. Чи вживаєте Ви мінеральну воду з лікувальною метою?

  24. Чи бувають у вас випадки плаксивості, емоційної нестійкості?

  25. Чи ходите Ви влітку на пляж?

  26. Чи втратили Ви працездатність?

  27. Чи бувають у Вас періоди, коли Ви відчуваєте себе радісно збудженим, щасливим?

  28. Як ви оцінюєте стан свого здоров’я?

  29. Чи Ви палите?

  30. Як Ви оцінюєте своє здоров’я ?

На перші 27 питань передбачені відповіді «так» і «ні», а на останній — «добре», « задовільне», «погане» та «дуже погане». Підраховується кількість несприятливих для анкетованого відповідей на перші 27 питань.

Між суб’єктивною оцінкою здоров’я й багатьма об’єктивними показниками стану організму є достовірна кореляція. Достовірний зв'язок з індексом самооцінки здоров’я має місце як стосовно загальноклінічних показників (ПЕКЛО, ЖЕЛ), так і стосовно параметрів, які так чи інакше характеризують процес старіння (акомодація кришталика, гострота слуху, маса тіла). Із самооцінкою здоров’я корелюють також психометричні тести, що відбивають пізнавальні (когнітивні) функції мозку і їхні зміни в процесі старіння. Що ж стосується інших клініко-фізіологічних показників, що використовуються в «батареї тестів» для оцінювання біологічного віку, то їхня динаміка в процесі старіння добре відома.

Після того як отримані вихідні дані, вони використовуються в різних варіантах робочих формул для інтегральної оцінки біологічного віку.
Тема 5. Донозологічна характеристика функціональних систем організму

1. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики.

2. Оцінка енергопотенціалу (резервів біоенергетики) на рівні організму.

3. Інформативність рівня соматичного здоров’я, який визначається за

резервами біоенергетики.

^ 1. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики

Поняття здоров’я тісно пов’язане з поняттям життєздатність організму, тобто його властивостями до виживання у змінних умовах виживання, протидіяти патогенним чинникам, компенсувати зміни функцій, які виникають під їх впливом. Щодо людини, то вона повинна мати здоров’я для виконання своїх біологічних і соціальних функцій, тобто мати енергію життя. Фізики назвали енергію царицею світу, а ентропію її тінню. Поняття ентропії має двояку природу. З одного боку, ентропія – це розсіювання системою тепла, а з іншого – міра упорядкування системи. Чим більша ентропія, тим менш упорядкована система. У процесі еволюції зростала упорядкованість структур. Але ентропія демонструє лише потоки вільної енергії.

Основною умовою існування всього живого на Землі є можливість поглинати енергію із навколишнього середовища, акумулювати її й використовувати для здійснення процесів життєдіяльності. Життя підтримується витрачанням енергії: це робота клітин, процеси всмоктування, виділення синтезу, регенерації, скорочення м’язів, енергія нервових імпульсів. При цьому спостерігалась одна важлива закономірність: чим сильніший аппарат мітохондрій, які утворюють енергію, тим більший діапазон зовнішніх впливів система здатна витримати й відновити свою структуру. Здатність швидко мобілізувати ресурси органів, систем і всього організму – перша умова швидкої адаптації до дії екстремальних чинників. Усі основні фактори реакції стресу – посилення секреції кортикотропіну гіпофізом, кортикостероїдів наднирниками, гіперплазії їх кори і навіть утворення виразок у шлунково-кишковому тракті (мобілізація білків з метою утворення глюкози) – є ланками термінової адаптаційної реакції, спрямованої на мобілізацію енергетичного потенціалу. І чим більше утворюється енергії на одиницю маси організму, тим ефективніше здійснюється біологічна функція. Енергія, яка утворюється при біологічному окисненні, частково розсіюється у вигляді тепла, а частково акумулюється шляхом фосфорилування з утворенням АТФ – аденозинтрифосфорної кислоти, яка зосереджує велику кількість енергії. Для утворення енергії потрібний кисень. Тест Купера дозволяє реально визначити функціональний клас аеробної здатності за відстанню, яку пробігає людина за 12 хв, і скільки максимально поглинає кисню (МПК). Наприклад менше 1,6 км пробігає, менше 25 мл кисню поглинає. Кореляція між показаним результатом і МПК становить 0,897.

Водночас доведено, що МПК – показник, який характеризує стійкість організму до різноманітних факторів – від гіпоксії й крововтрати до радікативного опромінення. Але використання проби з фізичним навантаженням “до відмови”, як і тест Купера не може широко використовуватися через можливість латентних форм серцево-судинних захворювань. Тому використовують інші методи (табл. Апанасенко, Науменко, 1988).

Починаючи з 25 років, у людини відбувається зниження питомої швидкості теплопродукції на 3,0 – 7,5 % за кожні 10 років. В основі цього явища лежить зміна активності ферментів, концентрації мітохондрій у клітинах і т.і. З цього випливає закономірність зниження рівня здоров’я з віком і вихід за межі “безпечної зони”, коли розвиваються хронічні хвороби. Додержання принципів здорового способу життя індивідуумом дає можливість йому до 60 – и річного віку бути в “безпечній” зоні.

^ 2. Оцінка енергопотенціалу (резервів біоенергетики) на рівні організму.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Похожие:

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складено основі робочої навчальної програми дисципліни складена на основі Освітньо професійної програми підготовки...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складено основі робочої навчальної програми дисципліни складена на основі Освітньо професійної програми підготовки...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки «Інженерна психологія та соціологія...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі Освітньо-професійної програми та Робочих навчальних планів перепідготовки спеціалістів

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconКонспект лекцій написано відповідно до програми курсу «Інженерна гідравліка»
Рух рідини у відкритих руслах. (Конспект лекцій для студентів 3 курсів денної І заочної форм навчання, екстернів І іноземних студентів...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра та робочого навчального плану напрямку 030601...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconКонспект лекцій навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки...
...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів та робочого навчального плану спеціальності...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі Освітньо професійної програми підготовки спеціаліста та робочого навчального плану спеціальностей...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі освітньо-професійної програми підготовки та перепідготовки спеціалістів та робочого навчального...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don