Таврійський вісник освіти




НазваниеТаврійський вісник освіти
страница10/28
Дата публикации20.06.2014
Размер4.38 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   28

матеріали
^ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ


«Взаємодія міліції та органів освіти з профілактики делінквентної поведінки учнівської молоді»

ПРОЕКТ РІШЕННЯ

Науково-практична конференція відбулася 28 жовтня 2005 року на базі Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів і була присвячена правовим, організаційним та психолого-педагогічним засадам взаємодії міліції та органів освіти в обґрунтуванні та реалізації регіональної програми профілактики протиправної поведінки учнівської молоді.

У роботі конференції взяли участь вчені та практики (всього 6 ВНЗ та 13 організацій). Загальна кількість учасників – 127 осіб, доповідачів – 39 осіб.

Конференція висвітлила стан та основні проблеми, пов’язані з криміналізацією сучасної молоді. Відзначено, що загальне напруження ритму життя під час трансформації суспільства та глобалізації міжнародних впливів спричиняє зростання особистісної напруги, тривоги та агресії в середовищі дітей та молоді. Відсутність дієвих системних інноваційних підходів до організації процесу виховання та корекції поведінки сучасної молоді ускладнюють її соціалізацію та породжують майбутні серйозні соціальні проблеми.

На пленарних та секційних засіданнях доповідачі підняли ряд конкретних актуальних проблем.

Виходячи з аналізу висловлених на конференції думок та пропозицій можна зробити загальні висновки щодо актуальності проблем профілактики делінквентної поведінки дітей та молоді і, разом з тим, їх недостатньої науково-практичної розробки соціально-правовими науками.

З метою вирішення зазначених проблем науково-практична конференція рекомендує:

1. Вважати за доцільне розробити і затвердити регіональну програму превентивної профілактики делінквентної поведінки дітей та молоді.

2. Виділити у структурі профілактичної роботи залежно від причин та умов правопорушень конкретні рівні загально-соціальної, спеціальної та індивідуальної профілактики:

  • на першому рівні передбачити вирішення економічних, со­ці­альних, ідеологічних, культурно-виховних та органі­за­ційних про­блем в житті суспільства; висвітлення у за­со­бах масової ін­формації проблем неповнолітніх і моло­ді; виявлення неблаго­получних сімей; надання соціаль­ної допомоги неповнолітнім; боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю, жебрацтвом;

  • на другому – пов’язати із проведенням різноманітних за­хо­дів у конкретних групах (колективах) дітей та молоді, де визрі­ва­ють негативні явища; створенням умов для зайнятості підлітків-правопорушників під час канікул, ор­га­нізації їх праце­влаштування; відтворенням учнівських виробництв, розробкою та реалізацією правовиховної роботи, включаючи і залучення курсантів та студентів юридичних спеціальностей ВНЗ;

  • на третьому – індивідуальному рівні – передбачити робо­ту, що має здійснюватись стосовно осіб, схильних до анти­суспільних діянь, як шляхом ліквідації або нейтралі­зації нега­тивних чинників середовища життєдіяльності цих осіб, так і шля­хом впливу на їх свідомість.

3. Скоординувати реалізацію регіональної програми превентивної профілактики делінквентної поведінки дітей та молоді, конкретизуючи такі їх напрямки:

  • з метою запобігання негативним проявам серед неповно­літніх забезпечити виявлення дітей, які жебракують, вчи­няють правопорушення або стали жертвами злочинної діяльності дорослих; проводити спільні оперативно-профілактичні заходи;

  • загальноосвітнім навчальним закладам забезпечити сво­є­часне виявлення неблагополучних сімей, їх облік і си­сте­матичну перевірку умов утримання та виховання в них неповнолітніх, надання таким сім’ям адресної допомоги;

  • з метою подальшого вдосконалення роботи з неблагопо­лучними сім’ями, а також неповнолітніми, схильними до деві­антних проявів у поведінці, розширити мережу консультаційних пунктів соціальної служби для молоді, «телефонів довіри» тощо і забезпечити їх ефективну роботу;

  • відновити діяльність громадських формувань з надання правової допомоги неповнолітнім (правові клініки) у ви­щих навчальних закладах із залученням до їх роботи викладачів, студентів та курсантів;

  • вивчити досвід роботи кращих педагогів та практичних працівників правоохоронних органів щодо вдоскона­лен­ня профілактично-пошукової роботи стосовно дітей, які залишилися без нагляду батьків (дорослих) або зали­шили навчальні заклади;

  • організувати підготовку та видання для дітей та молоді по­пу­лярної літератури з актуальної правової проблема­тики;

  • звернутися до ЗМІ у плані переорієнтації телебачення з демонстрації культу жорстокості, цинізму і насильства на прищеплення молоді загальнолюдських цінностей, національних духовних традицій. Започаткувати на телебаченні цикл науково-інформаційних програм для дітей з питань пропаганди здорового способу життя, правової освіти неповнолітніх та молоді, запобігання негативним проявам в їх середовищі;

  • встановити і розвивати зв’язки з неурядовими громад­ськими організаціями для підтримки програм профілак­тики правопорушень серед дітей та молоді;

  • вдосконалити механізми міжвідомчого співробітництва у сфе­рі протидії поширенню правопорушень шляхом об­мі­ну інформацією та досвідом роботи, проведення спіль­них заходів, участі в науково-дослідних розробках і до­слід­женнях, спрямо­ваних на виявлення латентних тенденцій криміналізації дітей та молоді;

  • систематично проводити перевірки дотримання вимог законодавства з питань протидії незаконному продажу алкоголь­них напоїв, обігу наркотичних засобів, психо­тропних речовин у навчальних і розважальних закладах чи інших місцях масового відпочинку молоді (ресторани, дискотеки, кафе, бари, казино, нічні клуби тощо). У разі встановлення фактів вживання чи збуту в них наркотичних засобів або психотропних речовин вживати заходів щодо припинення діяльності цих закладів.

4. Передбачити у системі професійної підготовки та підви­щення кваліфікації педагогів і практичних працівників право­охо­ронних органів аналіз стану й оволодіння технологіями проф.­лактики протиправних відхилень у поведінці дітей та молоді.

Вайда С.М.

^ ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ
В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ З НЕПОВНОЛІТНІМИ, СХИЛЬНИМИ ДО ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

Актуальність проблеми. Конституція України (ст.3) визнає життя і здоров’я людини одними із найвищих соціальних цінностей, тому держава зобов’язана сприяти якнайповнішому захисту в першу чергу саме молодих громадян, забезпечити їх соціально-правовий захист та ознайомити з відповідними знаннями та навичками поведінки у суспільстві в контексті вимог національного виховання майбутнього покоління [1, с. 5-7]. Поставлені Президентом України та урядом держави завдання щодо подальшої демократизації українського суспільства передбачають підвищення рівня правової культури всіх верств населення як невід’ємної її складової. У зв’язку з цим на особливу увагу з боку педагогів заслуговує профілактична робота з такою віковою категорією, як неповнолітні, схильні до девіантної чи делінквентної поведінки.

Правильне розуміння працівниками загальноосвітніх закла­дів (ЗОШ) загальних закономірностей виховної та профілактич­ної діяльності з підлітками є необхідним вихідним теоретичним положенням не тільки для обґрунтування цілісної системи їх правового виховання, а також для вирішення таких важливих практичних педагогічних завдань, як 1) удосконалення взаємо­впли­ву на інші його види (патріотичне, естетичне, трудове, моральне тощо) у процесі комплексного підходу до формування особистості учнів, 2) ефективне використання вчителями разно­ма­нітних організаційно-педагогічних форм і ме­тодів виховної ро­бо­ти у галузі профілактики делінквентної поведінки неповно­літніх [2].

Ми виходимо з того, що кожна дитина – це особистість із великим світом бажань, переживань та емоцій. Тому вона, не маючи надійних механізмів захисту від впливу негативних соці­альних факторів, є дуже вразливою. За нашими спостереження­ми, останнім часом зросла кількість дітей з низькою самооцінкою та високим рівнем тривожності, дітей агресивних, які такими стають захищаючи себе (за принципом «Найкращий спосіб захисту – напад»). Психологи стверджують, що на емоційну депривацію страждають діти, чиї батьки не забезпечують їм нормального досвіду формування почуттів (відчувати себе коха­ними, бути бажаними, почуття власної безпеки та самоцінності). Ознаками такого стану є: 1) демонстрація антисоціальної пове­дін­ки (наприклад, агресії); 2) прояв злочинних дій (уживання нар­котиків, вандалізм); 3) песимістичний стан неповнолітніх (замкну­тість, відмова від їжі, вимоги підвищеної уваги до себе зі сторони педагогів чи ровесників); 4) наявність страхів, боязні тощо.

Девіантна (делінквентна) поведінка – це поведінка з відхиленнями. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення девіантності. В. Воробйов та Н. Коновалова виділяють три форми, а водночас і три причини шкільної дезадаптації: 1) «дериваційна» – неспроможність особистості побачити в реальній ситуації власну психологічну проблему; 2) невротична природа шкільної дезадаптації; 3) «психопатична» – психологічні проблеми дитина розв’язує неправильно, через що з’являються нові проблеми [3]. Кожен девіатний підліток має свій набір відхилень у поведінці: прогулювання уроків, фізичне насильство над однолітками чи молодшими школярами, грубість у спілкуванні з оточуючими, ворожість до людей, нехтування обов’язками, агресивна протидія педагогічним вимогам, недовіра до батьків та вчителів, завищена самооцінка та рівень домагань.

Корекційно-профілактична робота педагогів загальноосвіт­ньої школи з учнями має на меті перетворити соціальні норми на особистісні, сформувати почуття відповідальності, вимогливості до себе, адекватної оцінки підлітком своєї поведінки (вчинків) та поведінки інших людей. Завдання педагогів, школи в цілому – надати підтримку несформованим особистостям, запобігти відчуженню дитини у сім’ї, в учнівському колективі та навчальному закладі.

Як підтверджує практика, «важкі діти» здебільшого ростуть у неблагополучних сім’ях. Особливу увагу педагогам слід зверта­ти на неповні сім’ї або сім’ї, в яких батьки розлучені. У роботі з батьками найважливіше досягти розуміння й усвідомлення ними власних недоліків виховання дитини та зацікавленості у їх подоланні. На жаль, ці недоліки створюють певні тенденції, які школа має корегувати, спрямовувати, виправляти, нівелювати.

У тісній роботі школи з батьками можливий позитивний результат, адже не тільки набір спадкових ознак визначає пове­дінку людини. Традиційна думка, що сім’я – один із найваж­ливі­ших виховних інститутів, сьогодні звучить по-особливому гостро. Саме із сім’ї дитина виносить перші враження про навколишній світ, у ній формуються перші судження, моральні устої, культурні та гігієнічні звички. Сім’я завжди була і є первинним суспільним колективом. Видатний український педагог К. Ушинський писав: «Важко передати словами… те щось особливо світле, коли ми згадуємо теплоту рідного сімейного гнізда. До глибокої старості залишається у нас якісь задушевні зв’язки з тією сім’єю, з якої ми вийшли» [4, с. 107].

Серед основних заходів ЗОШ, які можуть бути спрямовані на попередження девіантної поведінки, є такі:

1) виявлення асоціальних сімей, обстеження побутових умов, аналіз стану виховання в багатодітних чи неповних сім’ях;

2) облік учнів групи ризику, які схильні до порушення дисципліни, пропусків занять без поважних причин, низький рівень навчальних досягнень (особливо важливо виявити причини низької мотивації до навчання на початковому етапі);

3) залучення учнів до занять у гуртках;

4) проведення працівниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх профілактичних бесід з учнями;

5) проведення батьківського всеобучу, педагогічних консиліумів тощо.

Зміст профілактичної (виховної) роботи ЗОШ визначається на основі врахування індивідуально-типологічних властивостей учнів. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх почина­ється з психологічного супроводу пристосування першокласників до шкільного життя та виявлення дітей «групи ризику». Під час переходу учнів з початкової до середньої школи одним з ос­новних завдань навчально-виховного процесу є запобігання дезадаптації учнів, а також конфліктам в учнівських колективах.

Найважливішим у процесі профілактичної діяльності загальноосвітнього навчального закладу є психічний вплив педагогів на дитину, а також позашкільного дорослого соціального оточення. І тут треба діяти показовим прикладом, пам’ятаючи, що «слово – лише карлик, а приклад – велетень».

У системі профілактики девіантної (делінкветної) поведінки педагогами ЗОШ відправним положенням є науково обґрунтована діагностика рівня правової культури серед неповнолітніх [2; 3]. Для дослідження правосвідомості учнів, їх ставлення до вимог суспільної моралі, дотримання норм чинного адміністративного чи кримінального законодавства (зокрема такою категорією, як неповнолітні, які схильні до протиправних дій) працівниками ЗОШ у педагогічній роботі варто ширше використовувати різноманітні соціально-педагогічні методи, що охоплюють взаємопов’язані способи фахового дослідження: 1) групи методів збору фактів; 2) групи методів їх якісного та статистичного аналізу й оцінки.

У першу входять методи отримання даних про реальні життєві факти учнів і методи збору даних, які фіксують відображення цих фактів у правосвідомості школярів. Вона об’єднує, з одного боку, методи спостереження, бесіди і експе­риментів, вивчення продуктів діяльності учнів, конкурсних змагань, фото- та відеозйомки тощо. З іншого боку, ця група охоплює у комплексному взаємозв’язку такі методи, як твори, анкети і запитальники, інтерв’ю, щоденники, словесну творчість, а також мовний метод дослідження психолого-педагогічних фактів, який об’єднує всі вищезазначені.

До другої групи методів входять методи спостереження, уза­гальнення і угрупування цифрових даних, математичного опрацювання й аналізу. У процесі кількісного опрацювання й ана­лізу використовуються методи обчислення середніх розмірів, відносних показників відношень, дисперсійного і коре­ля­ційного аналізу, установлення статистичних критеріїв від­повідності і значимості показників, ряд графічних методів, якісний аналіз даних.

Деякі з названих методів використовуються як відносно самостійні (інтерв’ю, експерименти, конкурсні змагання тощо), інші (більшість) – використовуються подвійно: для одержання самостійних і незалежних даних про факти, що характеризують правосвідомість учнів, і в складі більш складних (комплексних) методів. Наприклад, спостереження, бесіди, анкети можна використовувати окремо один від одного й як взаємозалежні прийоми в експериментальній роботі; статистичні методи супроводжують експерименти; методи творів, інтерв’ю, анкетування, опитування; фото – і відеозйомка супроводжують педагогічні спостереження тощо.

Значна кількість та особливості застосування вказаних груп методів обумовлюється специфікою і предметом конкретного дослідження, розробленими соціально-педагогічними техноло­гі­ями формування відповідного аспекту правосвідомості чи право­вої культури. Найбільш вживані з них представлені на рис.1.

Із пропонованих методів дослідження бачимо, що об’єктивними фактами емпіричного дослідження правосвідомості школярів можуть бути:

1) різноманітна діяльність учнів, їхня поведінка і вчинки, пов’язані з соціальним середовищем і людьми, зі свідомим реагуванням на зовнішні впливи;

2) об’єктивні моменти свідомих вибіркових індивідуальних психічних зв’язків школярів із зовнішнім соціальним світом (усвідомлення зовнішнього середовища);

3) змістовні індивідуальні особливості правосвідомості особистості, в яких відображені соціальні явища, що впливають на її діяльність, а також учасники та умови;

4) зовнішні прояви правосвідомості (у мові, діях, вчинках, продуктах діяльності тощо);

5) об’єктивні моменти самосвідомості школярів;

6) відображення у правосвідомості змісту і форм психічної діяльності старшокласників у процесі їх взаємодії із зовнішнім світом;

7) відображення у правосвідомості зв’язків психічних процесів, особистих станів і властивостей із реальними явищами суспільства;

8) повторювані (масові) суб’єктивні моменти свідомих способів перетворення об’єктивного світу;

9) форми прояву індивідуальної і групової правової культури;

10) форми прояву індивідуальної правової самосвідомості тощо.



Рис.1. Схема структури педагогічних технологій (методів)
діагностики правової свідомості неповнолітніх


На основі комплексного підходу до здійснення профілактичної роботи з опором на результати дослідницької діагностики обґрунтовуються методики (технології) конкретного наукового формування правової культури учнівської молоді. Тому наступним за діагностикою етапом у профілактиці девіантної поведінки є сам процес виховання старшокласників. Соціально-педагогічні технології профілактики девіантної (делін­к­вентної) поведінки – це система діяльності педагогів і неповно­літніх у навчальному процесі, позанавчальній та позашкільній роботі, яка побудована на конкретній взаємодії відповідних цілей, змісту та методів її досягнення [2, 3].

У роботі вчителів ЗОШ використовуються різні види навчально-виховних технологій:

а) структурно-логічні або освітньо-виховні технології, що становлять поетапну організацію постановки дидактичних (виховних) завдань, вибору засобів їх вирішення, діагностики і оцінки отриманих результатів;

б) ігрові технології, які є ігровою формою взаємодії педагога та учнів через реалізацію визначеного сюжету (кримінального, соціального, сімейного тощо);

в) діалогові технології, які пов’язані зі створенням комуніка­тив­ного середовища, поширенням простору співробітництва на рівні «вчитель – неповнолітній» або «неповнолітній – неповно­літній» у процесі постановки та вирішення навчально-пізнавальних завдань;

г) комп’ютерні технології, які реалізуються в межах системи «вчитель – комп’ютер – учень» за допомогою навчальних програм різного виду (інформаційних, тренінгових, контролю­ючих, розвиваючих тощо);

д) тренінгові технології, під якими розуміється система діяльності з вироблення визначених алгоритмів навчально-пізнавальних дій та засобів вирішення типових завдань у процесі навчання чи виховання (тести та практичні вправи).

Одним із етапів побудови системи виховних профілактичних впливів є формування моральних якостей особистості, залучення підлітків до системи цілеспрямовано організованих різноманітних видів вищезазначеної діяльності. При цьому в них формується вміння враховувати почуття, інтереси, бажання, потреби інших осіб.

Істотне значення у формуванні високоосвіченої, всебічно розвиненої молодої людини у вихованні її в дусі поваги до правопорядку і законності має правовиховна робота вчителів ЗОШ за місцем проживання. У здійснюваній ними правовиховній роботі це досягається шляхом залучення учнів до колективної творчості, різноманітних видів практичної діяльності (робота з джерелами законодавства, тематичною художньою, науково-популярною літературою, участь у конференціях, диспутах, посильній правоохоронній діяльності тощо). Зазначені форми позакласної правовиховної роботи повинні в першу чергу бути спрямовані на виховання у молоді високої громадянськості, поваги до чинних законів та загальноприйнятих правил людського співжиття, непримиренності до порушень законності, готовності брати участь у охороні правопорядку тощо [3].

У ході такої виховної роботи під керівництвом досвідчених педагогів учні мають поповнювати свої юридичні знання, зокрема усвідомлення таких понять, наприклад, як сутність права, правопорушення, злочин, покарання, відповідальність тощо. При підготовці позакласних правовиховних заходів педагогу слід керуватися насамперед джерелами, що є методологічною основою курсу основ правознавства, – Конституцією України, чинними кодексами, законами, підзаконними нормативними актами. Список рекомендованої літератури до кожного позакласного заходу має бути конкретизованим і погодженим з вчителем основ правознавства у школі та шкільним бібліотекарем.

Позакласні заходи повинні проводитись класним керівником разом з організатором позакласної та позашкільної роботи, учителем основ правознавства чи іншими педагогами. Бажано до цієї роботи також залучити батьків, шефів, студентів педагогічних та юридичних вузів, працівників різних підрозділів правоохоронних органів, органів державного управління. У ході правовиховної роботи слід враховувати (що не завжди робиться на практиці) індивідуальні та вікові особливості підлітків, особливо схильних до правопорушень, маючи на увазі, що у них ще недостатньо сформовані уявлення про право як соціальну цінність.

Ефективна правовиховна робота передбачає спеціальну чітко організовану педагогічну діяльність, у процесі якої основна увага приділяється формуванню в учнів усвідомлення соціального, ціннісного значення права. Це не тільки допоможе неповнолітнім засвоїти зміст правових норм, а й сприятиме формуванню у них впевненості в тому, що право базується на принципах істини, справедливості й гуманності. Формування такого ставлення до права, вплив педагогів на свідомість учнів методом переконання сприятиме в свою чергу вихованню у них впевненості у доцільності та потреби неухильного додержання законності.

Важливе місце у цій роботі відведено таким соціально-педагогічним технологіям та формам виховної роботи, як бесіди, конференції, диспути, тематичні вечори, читацькі конференції, вікторини, вечори запитань та відповідей, проведення тижнів права тощо, які мають бути ретельно підготовлені, емоційно забарвлені й спрямовані на розвиток соціально-правової активності старшокласників (рис. 2).

Ключовим моментом у профілактичній роботі вчителів з не­повнолітніми при застосуванні зазначених соціально-педагогіч­них технологій є особистісний підхід до старшокласника як до самосвідомого відповідального суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта виховної взаємодії. Ця позиція повинна стати базовою ціннісною орієнтацією, що визначає позицію вчителя у взаємодії з кожним підлітком чи дитячим колективом. Особистісний підхід тісно переплітається з реалізацією принципу диференціації, і тому в профілактичній роботі велике значення має врахування психофізіологічних і вікових особливостей дітей, що вимагає вибору та здійснення таких виховних заходів, які найбільше відповідали б індивідуальним параметрам особистості неповнолітнього, його психічному стану.



Рис.2 Система соціально-педагогічних форм
профілактичної роботи педагогів ЗОШ


На основі проведеного теоретичного аналізу фахової літератури та нормативної бази професійної діяльності педагогів ЗОШ можна зробити висновок, що основними завданнями педагогів в системі їх профілактичної роботи є мінімізація злочинного впливу на молодь та підлітків, усунення причин і умов, що сприяють втягненню їх у протиправну діяльність, а відтак на цій основі – подальше вдосконалення методичної бази, професійної майстерності та взаємодії із спеціалістами різних соціальних інститутів з питань запобігання негативним проявам девіантної та делінквентної поведінки у дитячому та молодіжному середовищі.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   28

Похожие:

Таврійський вісник освіти iconКолегії міністерства освіти І науки україни
Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти...

Таврійський вісник освіти iconВісник Харківського національного університету №xxx, 20XX
Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання....

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Департамент професійно-технічної освіти
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської...

Таврійський вісник освіти iconXx міжнародний український науковий гуманітарний Форум
Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти печенізької
Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012...

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconДержавна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти
Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом...

Таврійський вісник освіти iconІнтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій
Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується...

Таврійський вісник освіти iconНака з
З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don