Таврійський вісник освіти




НазваниеТаврійський вісник освіти
страница3/28
Дата публикации20.06.2014
Размер4.38 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Література

  1. Антология мировой философии: В 4 т. – М.: Наука, 1969. – Т.1: Ч.1 и 2. – 936 с.

  2. Герц Г. Три картины мира // Новые идеи в философии. Теорія познания и точные науки. Сб. №11. – Спб., 1914. – 154 с.

  3. Диалектика в науках о неживой природе. – М.: Мысль, 1964. – 599 с.

  4. Дидро Д. Разговор Даламбера и Дидро // Мир философии: Книга для чтения: В 2 ч. – М.: Политиздат, 1991. – Ч.1: Исходные философские проблемы, понятия и принципы. – 672 с.

  5. Дышлевый П.И., Яценко Л.В. Что такокое общая картина мира. – М.: Знание, 1984, – 64 с.

  6. Локк Д. Опыт о человеческом разумении // Сочинения: В 3т. – М., 1985. – Т.1. – 621 с.

  7. Михайловский В.Н. Научная картина мира и условия ее познания // Философия и развитие естественнонаучной картины мира (Межвузовский сборник). – Л.: Из-во Ленинградского университета, 1981, – С. 20-31.

  8. Мостепаненко А.М. Философия и естественнонаучная картина мира. В кн. Философия и развитие естественнонаучной картины мира (Межвузовский сборник). – Л.: Из-во Ленинградского университета, 1981, – С. 5-20.

  9. Мостепаненко М.В. Научная картина мира и мировоззрение // Философия и развитие естественнонаучной картины мира (Межвузовский сборник). – Л.: Из-во Ленинградского университета, 1981, – С.31-43.

  10. Планк М. Единство физической картины мира. – М.: Наука, 1966. – С.48.

  11. Платон. Государство // Сочинения: В 3 т: Пер. с древнегреч. / Под общ. ред. А.Ф.Лосева и В.Ф.Асмуса. – М.: Мысль, 1971. – Т. 3: Ч.1. – С. 89-454.

  12. Юм Д. Трактат о человеческой природе: Пер. с англ. – Мн.: ООО «Попурри», 1998. – 720 с.


Слюсаренко Н.В.

Становлення народної освіти в Херсонській губернії

Система народної освіти в Херсонській губернії розпочала свій історичний шлях у ХІХ столітті. Але, як свідчить ретро­спек­тивний логіко-системний аналіз архівних джерел, періодич­них ви­дань, історико-педагогічної літератури, у другій половині ХІХ ст. шкільна справа знаходилася в напівхаотичному стано­вищі. Школи виникали лише з ініціативи місцевої інтелігенції та за її рахунок утримувалися. У цей період громадяни в переваж­ній біль­шості випадків не лише не визнавали необхідності освіти, а й виступали проти неї, бо, на їхню думку, школа була нав’язана їм начальством, і дітей своїх вони відправляли туди лише з примусу [13].

Негативне ставлення народу було зумовлене також тим, що школи, подекуди, були розміщені у випадкових приміщеннях, які зовсім не підходили для занять. Навчалося в них інколи всього 3-10 школярів, а вчителями були люди, що не отримали спеціальної освіти (солдати, які були у відставці). Це особливо стосувалося сільської місцевості [11, с.1].

Перша більш-менш детальна інформація про стан народної освіти в Херсонській губернії з’явилася лише в 1866 р. У цей період у п’яти повітах губернії, окрім Єлисаветградського, про який немає точних відомостей, була 501 школа, де навчалося 17088 учнів (див. таблицю 1). Але, як виявилося, ці дані теж не відповідали дійсності, оскільки не включали шкіл, що знаходи­лися в сільській місцевості та нараховували незначну кількість учнів (3-10 осіб) [9, с.1].

Таблиця 1

^ Кількість шкіл та учнів у Херсонській губернії в 1866 р.

Повіти губернії

Кількість шкіл

Кількість учнів

Хлопців

Дівчат

Разом

Херсонський

182

2286

296

2582

Олександрійський

64

1684

117

1801

Ананьївський

85

1620

320

1940

Тираспольський

66

2698

1190

3888

Одеський

104

4208

2669

6877

Усього

501

12496

4592

17088

У наступні роки кількість шкіл та інших навчальних закладів у губернії швидко збільшується. Так, у 1868 р. лише в м.Херсоні працювали: чоловіча гімназія, духовна семінарія, морехідне учи­ли­ще, повітове училище, духовне повітове училище, 2 приход­ські й духовно-приходське училища, жіноче училище 2-го роз­ряду, 2 приватні чоловічі училища, 5 приватних жіночих училищ, 2 приватні училища для осіб обох статей, а протягом наступних 10 років мережа навчальних закладів поповнилася за рахунок відкриття губернської чоловічої гімназії та прогімназії, реального училища, вчительської семінарії, міського училища, жіночої гімназії та прогімназії, а також створення при жіночій гімназії педагогічних курсів для народних учительок для земських шкіл [15, с.2]. У подальші роки в місті, крім нових шкіл, з’являються комерційне, сільськогосподарське та музичне училища, фельд­шер­ська та військова фельдшерська школи, а в 1917 р. – педагогічний інститут [4, с.8].

Упорядковувати шкільну справу в губернії почали в 1870 р. Із цією метою було більш чітко організовано навчальний процес у сільських школах, створено зразкові школи в містах та ін. [11]. У 1874 р. здійснено спробу уточнити інформацію 1866 р. про школи. Ця спроба теж була невдалою, бо деякі школи то відкривалися, то закривалися. Причинами такого могла бути наявність чи відсутність коштів на їхнє утримання, сувора зима, залучення дітей шкільного віку до домашньої роботи та ін. Як наслідок, із 645 шкіл, які у відповідності до звіту 1874 р. працювали в губернії, 275 виявились зниклими без вісті, а 100 – були закриті [9, с.4]. Серед зниклих шкіл були заклади засновані в різні роки (див таблицю 2).

^ Таблиця 2

Інформація про школи Херсонської губернії,
які зникли без вісті в другій половині ХІХ століття



Повіти губернії

Усього шкіл, які зникли

Із загальної кількості зниклих шкіл були засновані

до 1861 р.

за
1861 р.

за 1866-1870 рр.

після 1870 р.

Херсонський

49

1

4

42

2

Олександрійський

24

-

13

8

3

Єлисаветградський

45

12

25

8

-

Ананьївський

74

-

23

50

1

Тираспольський

28

-

22

5

1

Одеський

55

-

32

23

-

Усього

275

13

119

136

7


Звітні матеріали 1884 р. свідчать, що з 645 шкіл, які існували в 1874 р., лишилося тільки 394. Разом із тим з’явилися нові школи, і загальна кількість шкіл у цей період складала 487. А саме: міністерських – 42, земських і громадських – 266, німець­ких – 112, міських – 67. У них навчалося: в 420 сільських школах 24429 хлопців та 8170 дівчат, а в 67 міських школах 3409 хлопців та 1598 дівчат. Тобто кількість учнів у школах губернії теж збіль­шувалася. З цього приводу губернатор у своєму виступі на чер­го­вих земських зборах сказав, що «дело народного образования поставлено в Херсонской губернии в такое положение, в каком оно не находится почти нигде в нашем отечестве. Школы еже­годно открываются десятками, и школы эти образцовые; учителя в них большею частью прекрасны, недостатка в научных посо­биях нет. Крестьяне, как я лично убедился, с большой охотою начинают посылать детей своих в эти школы» [9, с.12-13]. Звісно, не все в доповіді губернатора відповідало дійсності, але позитивні зрушення в справі освіти населення були наявні.

Разом із поступовим запровадженням у життя загального навчання в губернії дбали й про підготовку педагогічних кадрів. Із цією метою організовували не тільки педагогічні курси, а й учи­тельські з’їзди, що надавало вчителям можливість підвищити свій освітній рівень та ознайомитися з новими прийомами викладання, з досягненнями педагогічної науки. Перший з’їзд відбувся в 1870 р., а подальші в 1871, 1872, 1873, 1874, 1881, 1883, 1889 роках. Педагогічні курси для вчителів проводили щороку, починаючи з 1898 р. [9].

Наприкінці ХІХ століття в Херсонській губернії було вже 1574 школи. Із них: земських – 411, міністерських – 59, громад­ських – 3, церковно-приходських – 252, шкіл грамоти – 393, місь­ких – 158, німецьких – 138, єврейських міських і сільських – 97, приватних міських і сільських – 63 [9, с.50]. Динаміку розвитку шкільної справи в повітах губернії показано в таблиці 3.

Таблиця 3

^ Кількість шкіл у повітах Херсонській губернії

в 1880-1898 рр.

Повіти губернії

Рік

Зміни, що відбулися протягом 1880-1898 рр.


1880


1885


1890


1895


1898

Херсонський

36

52

52

63

123

+ 87

Олександрійський

19

41

48

60

65

+ 46

Єлисаветградський

35

61

65

73

81

+ 44

Ананьївський

37

44

45

51

57

+ 20

Тираспольський

27

27

23

26

26

– 1

Одеський

24

34

42

43

59

+ 35

Усього

178

259

275

316

411

+ 233

Загальна кількість учнів, що навчалися в усіх школах губернії в 1898 р. складала 109295 осіб: 76648 хлопців (70,1%) та 32647 дівчат (29,9%). Найбільша кількість із них училися в міні­стерських, земських та міських початкових школах [9, с.51].

Треба звернути увагу на те, що в губернії в цей період нараховували приблизно однакову кількість хлопців і дівчат шкільного віку, але в закладах освіти навчалося більше хлопців, бо серед населення продовжували панувати такі стереотипи: дівчата – майбутні домогосподарки, хатні робітниці, тож освіта їм не потрібна. Тому не всі дівчата ходили до школи, а деякі, які все ж таки розпочинали навчання, кидали його після засвоєння елементарних навичок письма та рахунку [9, с.69].

Це підтверджують відповідні статистичні дані. Так, за дани­ми перепису населення, що відбувся в 1897 р., в губернії нарахо­вувалося 35,0% грамотних чоловіків і лише 16,3% – жінок [10, с.2]. До того ж міське й сільське населення за рівнем освіченості суттєво відрізнялося. У сільській місцевості грамотних людей (особливо жінок) було значно менше (див. таблицю 4).

Таблиця 4

^ Кількість грамотного населення в Херсонській губернії

(за даними перепису 1897 р.)


Повіти

Кількість грамотного населення (у %)

Сільська місцевість

Міська місцевість*

Разом**

чоловіків

жінок

чоловіків

жінок

чоловіків

жінок

Олександрійський

22,2

3,7

38,4

18,3

23,3

4,6

Ананьївський

23,2

8,5

34,2

14,1

23,9

8,8

Єлисаветградський

23,3

5,0

48,3

24,2

27,7

8,2

Тираспольський

29,1

22,3

41,4

16,3

31,8

21,0

Херсонський

31,7

11,2

53,4

30,9

38,0

16,9

Одеський

38,6

24,8

44,0

14,9

52,7

34,2

Разом по губернії

26,9

10,1

54,2

32,4

35,0

16,3

* У показники не включено грамотне населення м.Одеси й м.Миколаєва.

** У показники включено грамотне населення м.Одеси й м.Миколаєва.
У той самий час у Російській імперії, до складу якої входила Херсонська губернія, швидко збільшувалася кількість навчаль­них закладів саме для дівчат. Так, кількість жіночих гімназій за період з 1858 по 1880 роки збільшилася з 4 до 262 (106 гімназій та 156 прогімназій). Такої кількості не було серед жодної з кате­горій навчальних закладів тих років, адже в 1880 р. у Росії існувало 123 чоловічі гімназії, 76 прогімназій і 164 духовні училища, 61 реальне училище, 17 військових гімназій, 80 жіночих інститутів, 42 духовні жіночі училища [12, с. 16].

У кінці ХІХ ст. в країні в цілому та в губернії, зокрема, стали відчутними зміни громадської думки щодо необхідності та доцільності освіти для всіх верств населення та для обох статей. Так, у 1893 р. колишній директор народних училищ Херсонської губернії В.І.Фармаковський відмічав, що народ починає визнава­ти цінність шкільної освіти, а кількість бажаючих навчатися стає більшою ніж кількість місць у школах та народних училищах
[9, с.75]. Це особливо стосувалося жіночих шкіл у губернії, де в одному класі часом навчалося від 60 до 80 дівчат, а подекуди, і понад 90. Звісно, при такій кількості учнів не могло бути якісного навчання, а вчитель зосереджував свою увагу лише на поясненні навчального матеріалу [8, с.5 ].

З огляду на зазначене, у губернії розпочинається активна діяльність спрямована на забезпечення «насущной потребно­сти» населення, а саме: відкриваються нові та перебудовуються старі школи, запроваджується навчання в кілька змін, організу­ються курси та з’їзди для вчителів, зразкові школи тощо [11, с.15]. Міські й сільські товариства та земства починають виділяти кошти на утримання народних училищ губернії. Вони забез­печували відповідно 38%, 21%, 25% усіх коштів, які були потрібні училищам, тоді як казна виділяла лише 8%. Важливо, що в 1891 р. міські товариства Херсонської губернії були найбільш уважними до справи освіти населення серед інших міських товариств Росії, оскільки останні в середньому асигнували на утримування навчальних закладів лише 17,9% загальних витрат [2, с.138].

У другій половині ХІХ століття в Херсонській губернії широко обговорюють думку про відкриту, всестанову, доступну для всіх верств населення жіночу школу, яка не відривала би дітей від родини, не звільняла би батьків від обов’язків щодо виховання власних дітей і, у той самий час, гарантувала би освіту. Як на­слідок, у 1887-1888 н.р. в гімназіях і прогімназіях губернії на­вча­лося вже 565 дівчат, тоді як у чоловічих закладах такого ж рівня учнів було на 172 особи менше [14, с.17]. Збільшилася й кількість дівчат, які поступали до шкіл Херсонської губернії. Наприклад, у 1889 р. їх виявилося на 2% більше кількості хлопців, що розпочали в цьому ж році навчання [2, с.134]. Але в цілому кількість дівчат, які здобували освіту в навчальних закладах регіону, зростала повільно. Так, у 1866 р. в губернії навчалося 4592 дівчинки, що складало 26,9% від загальної кількості учнів [3, с.12]. У 1900 р. серед усіх учнів стало 27% дівчат, а в 1905 – 30% [3, с.30].

Звісно, більше можливостей здобути освіту було в дівчат, що мешкали в містах. Про це свідчать такі статистичні дані: у 1895 році в м. Херсоні проживало 2678 хлопців та 2905 дівчат шкільного віку, а в школах навчалось 2097 хлопців і 875 дівчат. Тобто 29,4% дівчат у м.Херсоні здобували освіту [5, с.8]. Як бачимо, це дещо більший показник ніж у цілому по губернії.

На початку ХХ століття на сторінках місцевих газет з’явля­єть­ся ціла низка оголошень, які повідомляють про відкриття в гу­бернії жіночих навчальних закладів, а також про розширення освітніх послуг у вже існуючих. Так, у газеті «Юг» за 9, 11 та 20 серпня 1905 р. знаходимо інформацію про відкриття двох жіночих прогімназій, приватного жіночого училища та ін. У номе­рах газети за 12 та 19 серпня – відомості про прийом до початкових училищ.

Виникнення нових навчальних закладів, зокрема жіночих, мало позитивні наслідки. У наступні роки кількість учениць продовжує зростати. У 1907 р. їхня кількість становить 30,6%, у 1908 р. – 31%, у 1909 р. – 32% [6].

Були на шпальтах газет і критичні публікації. Наприклад, 30 лип­ня газета «Юг» надрукувала статтю В.Каменської, у якій йдеть­ся про обмеження для учениць 1-ї жіночої гімназії м.Херсо­на вступу до 8 класу. Автор звертає увагу громадськості на те, що всі дівчата, які закінчили 7-й клас даної гімназії і виявили бажання навчатися в 8-му класі, мають на це право, а також пропонує дотримуватися девізу: «Поменьше ограничений, по­мень­ше искусственных преград к просвещению!» [1]. Ця публі­кація мала для того часу неабияке значення, оскільки саме на шляху освіти дівчат було тоді найбільше перешкод.

У 1914 р. в школах губернії теж навчалося більше хлопців ніж дівчат, але в порівнянні з 1895 р. кількість останніх збільшилася більш ніж у два рази [7, с. 33]. Про це свідчить інформація наведена в таблиці 5.

Таблиця 5

^ Кількість учнів, що навчалися в школах Херсонської губернії



Рік

Кількість учнів у школах губернії (%)

хлопців

дівчат

1895

82,5

17,5

1905

67,2

32,8

1914

62,4

37,6

Про розподіл дітей за статтю в початкових школах окремих повітів губернії можна отримати уявлення, якщо проаналізувати огляд початкової народної освіти за 1914 р. [7, с. 32]. Ці дані представлено в таблиці 6.

Таблиця 6

^ Розподіл учнів у початкових школах Херсонської губернії за статтю


Повіти

Кількість учнів (у %)

У світських школах

У духовних

школах



Разом

Земських

Міністерських

Інших

Хлоп-ців

Дів-чат

Хлоп-ців

Дів-чат

Хлоп-ців

Дів-чат

Хлоп-ців

Дів-чат

Хлоп-ців

Дів-чат

Олександрійський

73,0

27,0

75,0

25,0

58,9

41,1

66,5

33,5

69,8

30,2

Ананьївський

67,4

32,6

62,8

37,2

51,8

48,2

64,6

35,4

64,4

35,6

Єлисаветградський

67,0

33,0

66,9

33,1

59,8

40,2

58,5

41,5

64,2

35,8

Одеський

61,9

38,1

59,6

40,4

52,0

48,0

50,5

49,5

57,3

42,7

Тираспольський

66,6

33,4

72,4

27,6

53,7

46,3

56,0

44,0

61,6

38,4

Херсонський

64,0

36,0

-

-

52,2

47,8

49,5

50,5

59,2

40,8

Миколаївське градоначальство

-

-

-

-

55,6

44,4

55,9

44,1

55,6

44,4

Одеське градоначальство

-

-

-

-

-

-

43,4

56,6

43,4

56,6

По губернії

66,7

33,3

67,7

32,3

54,7

45,3

57,6

42,4

62,4

37,6


Дівчата й хлопці в переважній більшості випадків навчалися в мішаних школах. Лише незначна кількість шкіл (близько 1%) були жіночими або чоловічими. Наприклад, з усіх сільських шкіл губернії (земських, міністерських, духовних та ін.) станом на 15 грудня 1914 р. існувало: 1% шкіл для дівчат і 0,7% для хлопців. Найбільш орієнтованими за статтю були духовні школи, в 8,9% з яких навчалися дівчата й в 7% – хлопці [7, с. 11]. Більш детальна інформація наведена в таблиці 7.

Таблиця 7

^ Розподіл сільських шкіл Херсонської губернії за статтю учнів,
які в них навчалися




Категорії шкіл

Кількість сільських шкіл (на 15.12.1914 р.)

Мішаних

Чоловічих

Жіночих

Разом

штук

%

штук

%

штук

%

штук

%

І. Світські

Земські

1103

100

-

-

-

-

1103

100

Міністерські

53

100

-

-

-

-

53

100

Інші

176

92,2

6

3,1

9

4,7

191

100

Разом світських шкіл

1332

98,9

6

0,4

9

0,7

1347

100

ІІ. Духовні

477

96,8

7

1,4

9

8,9

493

100

Усього

1809

98,3

13

0,7

18

1,0

1840

100


На жаль, нова економічна політика, яка проводилася в пер­ші роки існування радянської держави, примусила Херсонський повітовий відділ народної освіти обмежити витрати на школи. Але вже з 1920 р. він починає плідно працювати, спрямовуючи свої зусилля на подальший розвиток народної освіти в регіоні.

Література:

  1. Каменская В. К нуждам учащихся // Юг. – 1905. – 30 июля.

  2. Каменская В. Народное образование в Херсонской губернии // Русская школа: Общепедагогический журнал для школы и семьи / Под ред. Я.Г. Гуревича – СПб: Типография И.Н. Скороходова, 1892. – № 3. – Март. – С.132-138.

  3. Кононенко А. До історії земської школи на Херсонщині. – К.: Друкарня 1-ої Київської артілі друкарської справи, 1908. – 32 с.

  4. Коротецкий А. Літопис Херсона // Джерела. – 2001. – Березень. – №5. – С.8.

  5. Коротецький А. Літопис Херсона // Джерела. – 2001. – 10 березня. – С.8.

  6. Краткий обзор народного образования в Херсонской губернии за 1907, 1908, 1909 годы. – Херсон: Паровая типо-литография наследников О.Д. Ходушиной, 1910. – 59 с.

  7. Краткий обзор начального народного образования в Херсонской губернии за 1914 год. – Херсон: Типография Херсонского губернского правления, 1915. – 131 с.

  8. Летковец Г.И. Переполнение Херсонских женских гимназий учащимися // Юг. – 1899. – 29 августа. – С.5.

  9. Народное образование // Исторический очерк деятельности Херсонского губернского земства за 1865-1899 гг. – Херсон: Типо-литография насл. О.Д.Ходушиной, 1906. – С. 1-144.

  10. Народное образование в Херсонской губернии за 1905 г. с очерком грамотности населения по данным всеобщей переписи 1897 года. – Херсон: Типо-литография наследников О.Д. Ходушиной, 1907. – 260 с.

  11. Обзор деятельности Херсонского уездного земства по народному образованию за 1865-1895 годы. – Херсон: Типография О.Д.Ходушиной, 1896. – 19 с.

  12. Семенов Д. Из пережитого. В Мариинских женских училищах // Русская школа: Общепедагогический журнал для школы и семьи / Под ред. Я.Г.Гуревича. – СПб.: Типография И.Н. Скороходова, 1892. – № 4. – Апрель. – С.9-22.

  13. Слюсаренко Н.В. Розвиток ідеї жіночої освіти в другій половині ХІХ століття // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 34. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С.58-63.

  14. Терещенко В.Г. О состоянии начальных школ в г. Херсоне в 1887 г. // Сборник Херсонского земства. – Херсон: Типография О.Д. Аспер, 1888. – № 3. – С.15-21.

  15. Черноостровец Л. Народное образование на Херсонщине // Джерела. – 1994. – Травень. – № 13-14. – С.2.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

Похожие:

Таврійський вісник освіти iconКолегії міністерства освіти І науки україни
Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти...

Таврійський вісник освіти iconВісник Харківського національного університету №xxx, 20XX
Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання....

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Департамент професійно-технічної освіти
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської...

Таврійський вісник освіти iconXx міжнародний український науковий гуманітарний Форум
Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти печенізької
Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012...

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconДержавна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти
Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом...

Таврійський вісник освіти iconІнтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій
Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується...

Таврійський вісник освіти iconНака з
З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don