Таврійський вісник освіти




НазваниеТаврійський вісник освіти
страница8/28
Дата публикации20.06.2014
Размер4.38 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28

Література:


  1. Давиденко Н.В., Смирнова І.П., Горбась І.М., Кваша О.О. Нераціональне харчування – ризик для здоров’я // Український терапевтичний журнал. – 2002. – Т.4 – № 3. – С.26-29.

  2. Пересічний М.І., Кравченко М.Ф., Карпенко П.О. Технологія продукції громадського харчування з використанням біологічно активних добавок: Монографія. – К.: КНТЕУ, 2003. – 322 с.

  3. Сердюк А.М., Гуліч М.П. Політика в галузі харчування населення – головний пріоритет держави // Довкілля та здоров’я. – 2002. – № 3. – С.50-53.

  4. Смоляр В.І. Фізіологія та гігієна харчування. – К.: Здоров’я, 2000. – 336 с.

  5. http:// www.culip.com.ua/m_hlthprtct_harch_u.html

Надточий Л.А.

^ РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ
У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті поставила перед педагогами ряд завдань, основною метою яких є створення умов для розвитку й самореалізації кожного громадянина України як особистості, та формування покоління, здатного навчатися впродовж життя й створювати та розвивати цінності громадянського суспільства. Тому проблема творчості продовжує залишатись «педагогічною цілиною».

Держава висуває нові вимоги перед учителем, оскільки ли­ше його творчість і компетентність здатні призвести до онов­лен­ня сучасної школи та позашкільних закладів освіти; спонукає педагогів до рішучої ініціативно-перетворювальної діяльності в ре­жимі постійного творчого пошуку. У зв’язку із цим постає про­блема розвитку творчої активності підлітків у прин­ципово нових соціально-економічних, ринкових умовах розвитку суспільства.

Творчість має дуже велике значення в повноцінному розвитку особистості. Сучасною наукою доведено, що люди, підготовлені до творчої діяльності, можуть набагато швидше адаптуватися не тільки в соціумі, вони краще засвоюють і ви­конують свою роботу на виробництві, приносять більше користі. Проблеми виховання творчої особистості, розвитку її творчих здібностей завжди були в полі зору вчених. У сучасних умовах проблемі творчості та вихованню творчої особистості приділяють увагу філософи, соціологи, педагоги, психологи. Саме ці питання розробляли науковці Д.Б.Богоявленська, І.С.Волощук, І.І.Ільясов [2], О.І.Клепкова [7], О.Н.Лук [8] В.А.Моляко, В.Г.Разумовський, Д.О.Тхоржевський [17] та інші. Дослідниками сформульовано основні умови розвитку творчих здібностей, виявлено специфіку впливу різних засобів естетичного виховання на розвиток творчих здібностей школярів, визначено особливості прояву творчих здібностей у різних видах діяльності: ігровій, трудовій, образотворчій. Але аналіз виробів, які представляються на виставки з декоративно-ужиткового мистецтва, а також тих проблем на семінарах, показує, що головна увага в декоративно-прикладних гуртках приділяється виготовленню виробів за гото­вими зразками (малюнками, або схемами, знайденими в книгах та журналах). Як відомо, така робота (за зразками) є репродук­тивною, яка добре сприяє засвоєнню технологічних прийомів роботи, але не є творчою діяльністю для дітей. Самостійне художнє мислення дітей при цьому майже не розвивається, навіть якщо вони старанно, своїми руками виконують усю роботу за зразком, використовуючи ті ж самі прийоми виконання. Для того щоб можна було включати гуртківців до самостійної творчої роботи, необхідно із самого початку організовувати система­тичну роботу з розвитку художнього мислення й естетичного сприйняття декоративних виробів. Наприклад: там, де немає зразка, учень сам знаходить щось нове, тобто тут проявляється творче мислення – здатність давати відповіді, які далеко відрізняються від звичайних. Оригінальність виражає ступінь несхожості, нестандартності, несподіванки запропонованого рішення серед інших стандартних рішень.

Творчий характер мислення проявляється в таких його яко­стях як гнучкість, оригінальність, глибина мислення, рухливість. Усі ці якості характеризують творчу людину. Протилежними якостями є інертність, стереотипність, шаблонність, поверховість мислення. Вони дуже важливі в житті, так як вони дозволяють швидко розв’язувати стандартні задачі. Але психологічна інерція дуже шкодить у творчості та в розвитку творчих здібностей. В основі творчих здібностей лежать загальні розумові здібності. Не обов’язково, що високий рівень розвитку інтелектуальних здібностей припускає добре розвинені творчі здібності. Метод, пов’язаний із самостійним пошуком та відкриттями школярами тих чи інших істин – є методом проблемного навчання. Зміст проблемного навчання включає наступне: перед учнями став­лять проблему, пізнавальне завдання, і учні при безпосередній участі вчителя або самостійно досліджують шляхи та способи її рішення. Діти будують гіпотези, аргументують, розмірковують, доводять. Проблемне навчання вчить дітей мислити самостійно, творчо, формує в них елементарні навички дослідницької діяльності. Із цією метою використовуються творчі завдання:

  • з поданих елементів скласти композицію малюнка для вишивання серветки;

  • підібрати кольорову гаму для створення малюнка;

  • розробити орнаментальну композицію для розділової дошки.

Велике значення для розвитку пошукової активності має пізнавальна діяльність. А це означає, що виникає потреба нової інформації, нових знань, позитивних емоцій, радості, інтересу. Інтерес сприяє появі творчості та ініціативи в самостійному здобуванні знань.

Розвивати творчі здібності дитини – це означає розвивати його уяву. Процес навчання може відбуватися з докладанням різних зусиль, пізнавальної активності та самостійності учнів. В одних випадках він носить характер наслідувальний, в інших – пошуковий, творчий. Саме характер навчального процесу впли­ває на його кінцевий результат – рівень отриманих знань, умінь та навичок. Із практики відомо, що питання, які вимагають розгляду чого-небудь із незвичного боку, дуже часто становлять дітей у глухий кут. І це зрозуміло: вони цього не вчили. Німецький педагог Дістервег писав, що більше користі принесе розглядання одного й того ж предмета з десяти різних боків, чим вивчення десяти різних предметів з одного боку.

Звичайно, побачити щось по-новому, не так, як усі, і не так, як ти бачив раніше, – це не просте завдання. Але цьому можна навчити, якщо спрямувати процес навчання на розвиток творчих здібностей школярів системою пізнавальних задач, при рішенні яких у дітей з’являється інтерес не тільки до знань, а й до самого процесу пошуку. Учням пропонується виконати експеримен­тальні завдання або міні-дослідження. Наприклад: розглянь зображення верстата (використовуємо малюнок) та порівняй їх за зовнішнім виглядом та деталям; сформулюй та запиши висновки з дослідження, яке виконано.

Не треба готувати творчі завдання персонально для найбільш здібних учнів і пропонувати їх замість звичайних завдань, котрі пропонуються всьому колективу. Такий спосіб індивідуалізації ставить дітей у нерівні умови й ділить їх на здібних і нездібних. Завдання творчого характеру повинно даватися всій групі.

Наприклад: 1. Розбуди в собі художника – не копіюй, не наслідуй чужу роботу. Твій ескіз – твій власний задум. 2. Поміркуй над тим, яку композицію можна створити на основі геометричної різьби, крім уже наведених.

При їх виконанні оцінюється тільки успіх. У кожній дитині вчитель повинен бачити індивідуальність. Американський учений Розенталь стверджував, що в ситуації, коли педагог очікує визначних успіхів у дітей, вони дійсно досягають цих успіхів, навіть якщо раніше вважалися не дуже здібними. Рівень розвитку творчих здібностей залежить від змісту й методів навчання. Використання різних методів, у тому числі й ігрових, сприяє систематичному, цілеспрямованому розвитку в дітей рухливості та гнучкості мислення, учить їх міркувати, думати, самостійно робити висновки, знаходити нові оригінальні підходи, докази. Велике значення для розвитку творчих здібностей має рівень розвитку уваги, пам’яті, уявлення. Саме ці якості, за даними психологів, є основою розвитку продуктивного мислення, творчих здібностей учнів, а також підвищує творчо-пошукову активність. Учням пропонуються завдання: «дороби аплікацію» (пропонується 3-4 картки з контурними зображеннями частин предмета).

Різні види завдань по-різному впливають на розвиток мислення школярів. Творче мислення передбачає здійснення нешаблонних способів дії, уміння ставити нову мету. Для формування гнучкості мислення на одному занятті варто використовувати різну роботу й обов’язково обговорювати особ­ли­вості виконання. Нову роботу, необхідно порівнювати з по­передньою, виявляти елементи, яких не було в попередній.

З метою розвитку творчого мислення вчитель повинен спонукати дітей до самоперевірки роботи, використовуючи різноманітні конкурси, такі як «Знайди помилку», «Хто швидше», кросворди. Ставити перед ними завдання – не звіряти свої результати зі зразками вчителя, а самостійно перевірити роботу.

У кожної дитини є здібності й таланти. Діти від природи допитливі й повні бажання вчитися. Для того щоб вони змогли проявити свої здібності, талановитість, треба правильне керівництво.

У практиці навчання можливо застосовувати ігрові форми, такі як «Комп’ютерний вірус» (можна грати парами, групами, командами), рольові ігри (Випробуй себе в ролі інженера з охорони праці).

Методика роботи гуртків декоративно-ужиткового мистецтва має бути такою, щоб у процесі занять у школярів розвивались мислення, ініціатива, уява, кмітливість. Добираючи теми занять із цією метою, керівник гуртка повинен скласти схему добре продуманих і опрацьованих за змістом проблемних завдань, які сприяють розвитку художнього мислення, активності та самостійності учнів.

Під час розподілу завдань ураховується попередня підготов­ка, здібності, досвід кожного гуртківця. Менш підготовленим учням даються простіші завдання, а сильнішим – складніші. Це один з основних шляхів розвитку індивідуальних здібностей.

Для того щоб можна було включати гуртківців до само­стійної творчої роботи, необхідно із самого початку, з першого року навчання спеціально організовувати систематичну роботу з роз­витку художнього мислення й естетичного сприйняття декора­тивних виробів. Автоматично, при роботі тільки за готовим зразком цього не відбувається. Це добре видно по тих же роботах, які представляються на виставці.

Дитина, яка не має досвіду естетичного сприйняття й оцінки декоративних виробів, яка не знає про існування законів ком­позиції, необхідності таких додаткових змін просто «не бачить». У результаті з’являються роботи, які навіть при хорошій техніці виконання естетично не сприймаються із-за нехтування компози­ційними закономірностями. Кожну роботу, свою або товариша, та й кожну, яку доводиться розглядати, необхідно зрозуміти не зі слів керівника гуртка, а самому «побачити», оцінити ознаки її художньої цінності. І зуміти це побачене виразити словами, використовуючи при цьому спеціальні терміни, розуміючи, який зміст вкладається в поняття, позначені цими термінами.

У гуртках повинен подаватися досвід оцінки декоративно-прикладних виробів того виду, яким займаються в гуртку. Для цього необхідно якомога більше показувати зразків, які вико­нані на високому естетичному рівні (не кожний виріб із бабу­синої скриньки є зразком високохудожнього рішення декора­тивного виробу). При недостатності натуральних виробів для цієї мети можна використовувати ілюстрації в книгах, журналах, плакатах, листівках і тому подібне. При цьому обов’язково проводити аналіз художніх достоїнств виробу, тобто виявляти, якими засобами досягнута в кожному випадку краса речі. Сам керівник повинен давати оцінку першим тільки тоді, коли є необхідність увести нове, невідоме дітям поняття, зміст якого необхідно їм роз’яснити для більш глибокого наступного аналізу декоративно-художнього образу.

Кожен гуртківець повинен щось сказати після того, як він докладно розглянув виріб, який демонструвався. Це що-небудь повинно бути саме його поглядом, при цьому необхідно поступово привчати до того, щоб називалася причина, чому він (вона) думає саме так. Об’єм висловлень гуртківців необхідно поступово збільшувати. Це елементарна педагогічна істина: щоб розвинути мислення й ерудицію в будь-якій сфері, необхідно організувати для дітей можливість цим займатися. Щоб навчити аналізу декоративно-художніх виробів і вмінню обґрунтовано оцінювати необхідно якомога частіше кожному учню давати можливість проводити цей аналіз у думках і аргументовано висловлювати свою оцінку.

Проведене дослідження дозволяє нам стверджувати, що:

  • залучення підлітків до роботи в гуртки декоративно-ужиткового мистецтва сприяє розвитку особистості, при цьому підвищується ефективність формування вмінь і навичок, це сприяє підготовці підростаючого покоління до свідомого вибору та освоєння професії, вихованню працьовитості;

  • виконання творчих робіт формує в учнів уміння й потребу виявити творчість у різних ситуаціях, допомагає краще оцінювати свої особисті якості;

  • застосування інноваційних форм і методів навчання на гурткових заняттях сприяє розвитку творчих здібностей, зокрема таких, як уміння самостійно переносити існуючі знання в нову ситуацію, комбінувати відомі способи рішення проблем із новими, оригінальними.

Література:

  1. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2кн. – М., 1982. – Кн.2.

  2. Волощук І.С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К.: Педагогічна думка, 1998. – 160 с.

  3. Гедвілло О.І., Власенко О.О. Розвиток творчих здібностей особи­сто­сті на уроках трудового навчання // Збірник наукових праць. Педаго­гічні науки. Вип.27. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2002. – С.24-27.

  4. Гедвілло О.І., Жорова О.З. Розвиток творчого мислення учнів як умо­ва успішного процесу навчання // Збірник наукових праць. Педагогіч­ні науки. Вип.33. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003.– С.89-91.

  5. Грединарова Е.М. Развитие творческого мишления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. 1999. – №1. – С.13-14.

  6. Клепкова О.І. Творчість: істина, краса, благо. – К.: Знання, 1991. – 48 с.

  7. Лук А.Н. Психология творчества. – М.: Наука, 1978. – 104 с.

  8. Матюша І.К. Творча спрямованість навчального процесу в школі // Педагогіка і психологія. – 1996.– №3. – С.70-74.

  9. Мульги А.Я. Рукоделие в школе. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1974. – 173 с.

  10. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К.: АПН, 2002 – 136 с.

  11. Репіленко Л. Аплікація з природного матеріалу. Обслуговуюча праця 8-11кл. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 96 с.

  12. Слюсаренко Н.В. Творча діяльність учнів у процесі гри // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. – №4. – С.7-10.

  13. Слюсаренко Н.В. Аналіз сучасних підходів до проблеми розвитку творчих здібностей учнів // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Вип.10. – Херсон: Айлант, 1999.– С.93-97.

  14. Смольська Л.І. Психолого-дидактичні умови формування творчого мислення школярів // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – №1. – С.43-44.

  15. Тхоржевський Д.О. Художня творчість та стратегія трудової підготовки // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Вип.10. –Херсон: Айлант, 1999.– С.93-97.

Слободенюк Л.І.

Перспективи підвищення кваліфікації
педагогічних працівників


Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів у своїй діяльності керується Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про профе­сійно-технічну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкіль­ну освіту», «Про вищу освіту», Національною доктриною розвитку освіти в Україні, Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепцією профільного навчання в старшій школі, іншими законами та урядовими рішеннями в галузі освіти й розпорядженнями виконавчої влади.

В умовах модернізації національної системи освіти в Україні винятково важливого значення набуває систематична робота з підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Підвищення кваліфікації педагога – це процес його поступового росту як особистості, так і професіонала, де реалізуються його творчі сили й здібності. Головна її мета:

  • підвищення професійного рівня педагогічних працівників відповідно до сучасної філософії освіти в Україні;

  • формування методологічної та теоретичної компетент­ності;

  • поглиблення соціально-гуманітарних знань;

  • трансляція досягнень психолого-педагогічної науки; узагальнення, систематизація, творче переосмислення цих досягнень та адаптація їх до сучасних умов з урахуванням вимог державних та нормативно-інструктивних документів;

  • формування навичок використання інформаційно-кому­нікаційних технологій;

  • ознайомлення з управлінськими та педагогічними інноваціями;

  • спрямування самоосвітньої діяльності педпрацівників, активізація їхнього творчого потенціалу.

Модернізація освіти в цілому та посилення соціальної ролі педагогічних працівників в умовах зміни освітньої парадигми викликали необхідність підготовки спеціалістів зі сформованими потребами до професійної самоосвіти, здатних до саморозвитку й повної самореалізації. Тому зміст курсової перепідготовки педпрацівників має бути підпорядкований не тільки традиційним функціям: навчальній, інформаційній та консультативній, але й новим: дослідницькій, проективній, корекційній, діагностичній, експертній та мотиваційно-стимулюючій. З огляду на це, необхідно розробляти принципово різні стратегії заходів із підвищення кваліфікації педагогічних працівників як традиційні так і нетрадиційні (табл.1).

Таблиця 1
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28

Похожие:

Таврійський вісник освіти iconКолегії міністерства освіти І науки україни
Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти...

Таврійський вісник освіти iconВісник Харківського національного університету №xxx, 20XX
Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання....

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Департамент професійно-технічної освіти
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської...

Таврійський вісник освіти iconXx міжнародний український науковий гуманітарний Форум
Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти печенізької
Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012...

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconДержавна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти
Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом...

Таврійський вісник освіти iconІнтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій
Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується...

Таврійський вісник освіти iconНака з
З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don