Таврійський вісник освіти




НазваниеТаврійський вісник освіти
страница9/28
Дата публикации20.06.2014
Размер4.38 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

Зміст функцій підвищення кваліфікації педагогічних працівників
в аспекті традиційної й сучасної парадигми безперервної освіти



Функції

Традиційний зміст

Новий зміст

Навчальна

Усунення прогалин у базово­му навчанні; ретрансляція до­сягнень психолого-педагогіч­ної науки; підвищення рівня вузько-предметної підготовки


Індивідуально-творчий під­хід до засвоєння знань із ви­користанням сучасних освіт­ніх технологій;

озброєння вчителів засоба­ми особистісного і профе­сій­ного саморозвитку, самопіз­нання; формування здатно­сті до ре­флексії, роздумів, аналізу си­ту­ацій, виявлення супереч­но­стей у процесах і явищах то­що; створення на­уково-методичного забезпе­чення, поширення освітніх інновацій, задоволення освітніх потреб

Інформа­ційна

Задоволення потреб щодо отримання знань про наукові досягнення, про передовий вітчизняний та зарубіжний до­свід. Забезпечення працівни­ків освіти нормативною, мето­дичною, професійною інфор­мацією

Формування в слухачів інфор­маційної культури, навичок роботи в інформаційному просторі;

моніторинг інформаційних процесів в освіті

Корекційна

Внесення коректив до науко­во-методичної інформації ; компенсація, оновлення та поглиблення професійних знань і вмінь педпрацівників згідно з вимогами часу

Моделювання нових освітніх проектів, інноваційних та раці­оналізаторських технологій

Консуль­тативна

Надання консультативної допомоги педагогічним працівникам із конкретних професійних питань

Допомога в розробці та реалізації індивідуальних програм особистісного та професійного росту

Дослід­ницька

Проведення локальних досліджень конкретних проблем

Підвищення кваліфікації у га­лузі методології та технології дослідницької діяльності; нау­кове забезпечення розробки проектів; організація і коорди­нація практично-орієнтованих наукових досліджень; розви­ток творчого потенціалу вчителя

Проектна

Участь у запропонованих освітніх проектах

Залучення педагогічних пра­ців­ників до розробки облас­них, регіональних та міжна­род­них освітніх проектів

Експертна

Контрольно-аналітична діяль­ність; апробація нових про­грам, підручників, посібників

Обґрунтування, пояснення і перевірка на ефективність педагогічних ідей, інновацій; моніторинг якості освіти

Діагно­стична

Вхідне та вихідне діагносту­вання

Виявлення якісного складу пе­дагогічних працівників; вивче­н­ня та аналіз стану науково-методичного забезпечення модернізаційних процесів у дошкільних та загально­освітніх навчальних закладах

Мотива­ційно-стимулю­юча

Розвиток професійних інтере­сів; вивчення, узагальнення та пропагування досвіду кра­щих учителів області; орга­ні­зація різноманітних конкурсів типу «Учитель року» та інших

Стимулювання процесу якіс­них змін у професійній діяль­ності педагога, заохочення його до рефлексії, творчості, інноваційної освітньої діяль­но­сті;

створення умов для самоосві­ти та саморозвитку педагога, формування його освітніх компетенцій

Новий зміст функцій не суперечить традиційній освіті, а вклю­чає його, збагачує й трансформує відповідно до вимог особистісно орієнтованої парадигми. Виділення функцій та розподіл їх змісту є достатньо умовним, тому що вони всі взаємопов’язані між собою й взаємодоповнюються на практиці.

За умови реалізації вказаних функцій із новим змістом система підвищення кваліфікації може запропонувати кожному педагогу нові знання зі спеціальності, педагогіки, психології, методики викладання предмета, допомогти зорієнтуватися в остан­ніх наукових дослідженнях, інноваційних технологіях і ви­значити можливість їх використання в процесі навчання. Підвищення вимог до рівня професійної компетенції педагога визначило оновлення та модернізацію змісту, форм і методів навчальної роботи в інституті. Модернізована структура навчальних планів для слухачів курсів дозволяє диференціювати заняття за рівнем професійної кваліфікації, досвіду педагогів і роз­рахована для трьох основних груп: спеціалісти та вчителі другої категорії; учителі першої та вищої категорії; «Старші вчителі» та «Вчителі-методисти». Такий розподіл зроблено на підставі змісту загальних вимог до кваліфікаційних категорій та педагогічних звань, зазначених у діючому «Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України» (1993, 1998).

Навчальні плани переведено на модульну структурованість, яка дозволяє формувати навчальні програми, що відповідають індивідуальним чи груповим потребам слухачів. Кожен модуль має своє значення в програмі, зокрема соціально-гуманітарному й діагностико-аналітичному модулям відведено по 10% від загальної кількості годин, відповідно професійний модуль займає 80% навчальних годин. Для керівних кадрів освіти передбачено 36 годин навчання за професійним модулем, що забезпечує підвищення кваліфікації керівника одночасно і як фахівця-предметника.

Основною характеристикою діяльності курсів підвищення кваліфікації потрібно вважати якість освіти – співвідношення по­ставленої мети й реального результату. Для об’єктивної оцінки системи підвищення кваліфікації необхідна певна сукупність кри­те­ріїв. У першу чергу, це оцінка формування мотивації активної роботи педагога під час курсової підготовки. Для формування мотивів активного ставлення педагогів до підвищення кваліфі­ка­ції в інституті навчально-методична діяльність націлена на виконання наступних вимог:

  • забезпечення відповідності змісту підвищення кваліфіка­ції потребам педагогів та навчальних закладів;

  • використання методів, які б забезпечували активність педагогів під час підвищення кваліфікації;

  • об’єктивна оцінка слухачів на «вході» та на «виході» із системи підвищення кваліфікації (вхідне та вихідне діагносту­вання);

  • створення умов для самостійної роботи слухачів;

  • узгодження підвищення кваліфікації з реалізацією зав­дань закладу (тема випускної роботи, її зміст можуть розкривати проблему навчального закладу).

  • забезпечення якісного проведення занять викладачами кафедр тощо.

Робота науково-педагогічних працівників на курсах підви­щен­ня кваліфікації оцінюється в процесі анкетування слухачів за такими критеріями: науковість, доступність, доброзичливість, ви­могливість, результативність та повноцінне використання часу.

Ефективність навчального процесу оцінюється за резуль­татами вхідного й вихідного діагностування. Широкий обсяг інформації для об’єктивного виявлення професіоналізму в слуха­чів дає використання спеціально розроблених анкет на вхідному й вихідному діагностуванні. Аналіз відповідної інформації дає змогу з’ясувати збільшення знань і вмінь педагогів за період курсової підготовки як експертним оцінюванням, так і само­оці­нюванням. Аналіз отриманих відомостей ураховується як при корекції навчально-тематичних планів, так і в змісті навчальних занять. У такий спосіб надається можливість слухачам оціню­вати свої знання, уміння до й після навчального процесу, а це визначає якість роботи курсів підвищення кваліфікації. За ре­зультатами вхідного та вихідного діагностування можна зроби­ти висновок, що фаховий рівень більшості педагогів достатньо високий. Таким чином, перед організаторами курсів стоїть зав­дання інтенсифікувати післядипломну освіту вчителя, орієнту­ва­ти її на роботу з динамічними формами навчання, які стимулю­ватимуть учителя до інноваційної діяльності в освітніх процесах. Робота інституту спрямована на задоволення інтересів освітян у професійному зростанні, забезпечення потреб регіону у квалі­фікованих педагогічних кадрах, мотивацію їх до самоосвіти, створення оптимальних умов для модернізації післядипломної освіти педагогів та досягнення ними ціннісних результатів.

Література:

  1. Даниленко Л.І., Берещук О. Модернізація змісту та структури навчального плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників в інституті післядипломної освіти // Післядипломна освіта в Україні-2002. – № 2. – С.16-20.

  2. Закон України «Про освіту» // Освіта. – 1995. – 15 серп. – С.3.

  3. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні. – К.: ЦІПО АПН України, 2002. – 12с.

  4. Олійник В. Післядипломна педагогічна освіта в Україні у контексті світового розвитку // Післядипломна освіта в Україні. – 2002. – №2. – С.25-28.

Туркот Т.І., Кушнаренко Ю.В.

Проблема формування педагогічної майстерності студентів магістратури непедагогічних ВНЗ

Нашого часу вища освіта є однією з найбільш динамічних галузей діяльності в Україні. Підписання в 2005 році Болонської декларації, перехід від традиційної до європейської кредитно-трансферної (кредитно-модульної) системи навчання вимагає зміни всієї парадигми вищої освіти, зокрема зміни змісту методів навчання та оцінювання академічних досягнень студентів. Зміни в підходах до навчання стосуються, насамперед, зміщення акцентів із процесу на результати навчання, зміни ролі викладача, концентрації уваги на навчанні, змін в організації навчання, зміни динаміки (інтенсивності) програм.

Звідси зрозумілою постає актуалізація потреби формування в українських викладачів такої системи професійних знань та вмінь, які б із найбільшою ефективністю реалізували поставлені завдання й забезпечили входження України в загально євро­пейський освітній простір. «Новий» викладач має бути особи­стістю, здатною захопити студентів, професіоналом високого рів­ня, який володіє новими досягненнями психолого-педагогічних наук, методами самостійного здобування й застосування профе­сійних знань, новим педагогічним мисленням, моделює навчаль­ні технології відповідно до цілей освіти [1]. Першочергово це стосується студентів магістратури, які готуються до науково-педагогічної діяльності в нових умовах.

Вище викладене спонукало нас до аналізу професійних орієнтацій студентів магістратури, які навчаються в Херсон­ському державному аграрному університеті за спеціальністю «Менеджмент організацій». У процесі аналізу результатів усного опитування та анкетування було підтверджено, що майбутні викладачі згодні з педагогічною аксіомою, згідно якої ефектив­ність упровадження всіх інновацій у процес навчання визнача­ється рівнем наукових знань та педагогічною майстерністю викладача. Студенти магістратури підкреслили, що саме цей чинник є одним із головних показників конкурентоспроможності вищого навчального закладу. 53,2% опитаних студентів підкреслили, що педагогічна майстерність передусім пов’язана з особистістю викладача й характеризується наявністю цілого комплексу якостей, що забезпечують високий рівень організації професійної діяльності. Розвиток і формування цих якостей – одне з найбільш важливих завдань магістерської підготовки.

Формування педагогічної майстерності магістранта-мене­дже­ра як майбутнього викладача є необхідною умовою ефек­тивної реалізації педагогічних інновацій та інтенсивних дидак­тичних технологій у його майбутній науково-педагогічній діяль­ності. Часто відсутність структурованої мотивації магістрантів до навчання є головною причиною зниження якості здобутої кваліфікації [2, c.58]. На наш погляд, доцільною була б дифе­ренціація навчання в магістратурі за напрямками: менеджер-економіст (магістр), менеджер-економіст (педагог) тощо. І тоді процес підготовки майбутніх викладачів економіки, менеджмен­ту, маркетингу та ін., які орієнтують свої зусилля на науково-педагогічну діяльність, об’єктивно вимагав би збагачення педа­гогічного процесу в магістратурі новими формами навчальних занять, які б поєднували науковий зміст і навчальний діалог, збагачували духовно-моральне становлення двох суб’єктів педа­гогічної взаємодії: викладача і студента – майбутнього виклада­ча. У такій взаємодії створювалася б мотивація навчальної діяльності, яка б посилювалася створенням викладачем про­блем­них ситуацій, їх вирішенням, моделюванням умов профе­сійної діяльності, професійного консультування тощо. Зазначи­мо, що саме на необхідність такого підходу до організації навчального процесу в магістратурі звертають увагу респон­денти нашого дослідження. Його результати представлені в таблиці у вигляді порівняльної характеристики традиційної та кредитно-трансферної систем навчання.

Результати дослідження засвідчують, що на думку магістрантів близько 90% чинників успішності навчання та якості освіти безпосередньо чи опосередковано пов’язані із впливом викладача на студента в процесі навчання. Питому вагу серед усіх чинників займають чинники мотиваційного характеру (57%), які найяскравіше проявляються при кредитно-модульній системі навчання. Цими чинниками визначаються три основні складові викладацької діяльності: науково-предметна, психолого-педагогічна та культурно-освітня.

Таблиця

Ступінь впливу чинників, які визначають успішність навчання
та якість освіти в магістратурі

Основні професійні вміння викладача

Традиційна система навчання

Кредитно-модульна система навчання

    1. Уміння зацікавити студентів у процесі навчання

    2. Уміння доводити до студентів актуальність і корисність навчального матеріалу

    3. Уміння допомогти студентам концентрува­тися в процесі вивчення теми

    4. Уміння використовувати на заняттях активні види пізнавальної діяльності студентів

    5. Уміння організувати самостійну роботу сту­дентів

    6. Уміння підготувати наукові, науково-мето­дичні та інші матеріали для організації самостійної навчально-пізнавальної діяльно­сті студентів

    7. Уміння доступно, чітко, наочно викладати навчальний матеріал

+
+
+
+

+

+
+

++
+
++
++

+++

+
+

Примітка: «+» – впливає;

«++» – дуже впливає;

«+++» – впливає в найбільшій мірі.

Одним із найважливіших детермінант успішної соціально-психологічної взаємодії є особистісні передумови. Ми маємо на увазі, що успішність навчання передусім визначається готов­ністю й бажанням студентів бути навченими. Добровільне намагання оволодіти знаннями, активність і ініціатива самі по собі розширюють можливості сприйняття та засвоєння нової інформації. У цьому ракурсі особистість викладача відіграє важливу роль, тому що довіра та відношення до нього як до партнера в процесі навчання створює почуття психологічного комфорту й стимулює прояв пізнавальних і творчих здібностей студентів [3, c.304].

Зважаючи на наукові пошуки авторів [1, 3] та отримані ре­зультати в межах нашого дослідження, ми вбачаємо доцільним здійснити ранжування професійних умінь майбутнього викла­да­ча, на формування яких необхідно звернути особливу увагу в про­цесі магістерської підготовки.

  1. Організаційні вміння:

    • уміння формувати систему педагогічних завдань, ви­користовуючи індивідуально-диференційований підхід до студента відповідно до умов педагогічної ситуації;

    • уміння використовувати зміст свого предмета як засіб формування особистості студента;

    • уміння «відчувати» аудиторію, підтримувати з нею зворотний зв’язок, керувати увагою студентів [3];

    • уміння реалізовувати виховні функції в процесі індивідуальної й групової роботи зі студентами, здійснювати неформальне спілкування з ними.

  2. Уміння інформаційно-методичного забезпечення:

    • уміння творчо використовувати нові психолого-педагогічні знання в умовах переходу до кредитно-модульної системи навчання;

    • уміння створювати навчальні, тренінгові, самостійні, контрольні програми, готувати авторські навчальні курси, приймати участь у підготовці навчальної літератури та навчально-методичних посібників;

    • уміння вести пошук і розробку нових педагогічних методів і освітніх технологій високої ефективності [2].

  3. Уміння здійснювати мотиваційне забезпечення навчального процесу:

    • уміння виявляти й стимулювати творчий потенціал студентів, ураховуючи їхні індивідуально-психологічні особливості;

    • бажання навчати, передавати свої знання, ділитися досвідом [3];

    • уміння підкреслювати необхідність даного навчаль­ного матеріалу для вивчення інших тем курсу й для майбутньої професійної діяльності студентів;

    • уміння враховувати емоційний чинник, за рахунок якого ефективність інтелектуальної праці підвищу­ється [3];

    • уміння підтримувати творче самопочуття й «переда­вати» його студентам;

    • уміння створювати доброзичливий психологічний клімат в аудиторії, використовуючи педагогічний такт.

Узагальнюючи вище викладене, хотілося б підкреслити значення психологічних і педагогічних знань у вищій школі, перш за все в підготовці студентів магістратури непедагогічних ВНЗ. Тому, на наш погляд, бажано було б збільшити об’єм та урізно­манітнити перелік психолого-педагогічних дисциплін, у тому числі й за рахунок елективних курсів, надати можливості студентам виконувати магістерські дослідження педагогічної спрямованості. Уважаємо, що підготовка майбутніх викладачів у нових соціально-педагогічних умовах буде більш ефективною, якщо вона розгортається в адекватних навчальних формах і вирішує дві взаємопов’язані задачі: формування готовності майбутнього викладача до сприйняття педагогічних інновацій і навчання вмінням діяти по-новому.

Література:

  1. Балягіна І.А., Богоград М.А., Ковальчук Г.О. Методика викладання економіки: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005. – 341 с.

  2. Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти: Монографія / За ред. В.М.Бебика. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.

  3. Морозов А.В., Чернишевский Д.В. Креативная педагогика и психология: Учебное пособие. – М.: Академ. Проект, 2004. – 2-е изд., испр. и доп. – 560 с.


1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   28

Похожие:

Таврійський вісник освіти iconКолегії міністерства освіти І науки україни
Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти...

Таврійський вісник освіти iconВісник Харківського національного університету №xxx, 20XX
Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання....

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Департамент професійно-технічної освіти
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської...

Таврійський вісник освіти iconXx міжнародний український науковий гуманітарний Форум
Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти печенізької
Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012...

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconДержавна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти
Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом...

Таврійський вісник освіти iconІнтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій
Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується...

Таврійський вісник освіти iconНака з
З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don