Наукових праць




НазваниеНаукових праць
страница8/25
Дата публикации20.06.2014
Размер3.28 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   25

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бульгин Ю.Е. Организация социального управления (основные понятия и категории): Словарь-справочник. – М.: Наука, 1999.

  2. Введенський В.Н. Компетентність педагога як важлива умова успішності його професійної діяльності // Інновації в освіті. – 2003. – № 4. – С. 21–23.

  3. Киргинцев М.В., Нечаев С.А. Формирование профессиональной компетентности специалистов в дидактических и информационных средах. – Режим доступу: http:// conf.stovsu.ru.

  4. Селевко Г.К. Педагогічні компетенції і компетентність // Сільська школа. – 2004. – № 3. – С. 29–32.

  5. Хуторской А.Н. Ключевые компетенции как компонент личностно – ориентированной парадигмы образования // Народное образование. – 2003. – С. 58–64.

  6. Лукьянова М.И. Психолого-педагогическая компетентность учителя: Диагностика и развитие. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – С. 14.



УДК 378.11–057.87(73)

М.В. Гриньова

Полтавський державний

педагогічний університет

імені В.Г . Короленка
^ ВПЛИВ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА ЯКІСТЬ ОСВІТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ США
Автор досліджує питання підвищення якості освіти через зростання ролі студентського самоврядування та залучення студентів до управління вищими навчальними закладами у системі вищої освіти США. Ключові слова: студентське самоуправління, навчально-виховний процес, залучення, адміністрація, якість освіти.
The author considers the ways to improve the quality of education. The ways include: to raise the prestige of the student government and involve students into forming the education policy in the US higher educational establishments. Key words: student government, involvement, educational policy, university administration, quality of education.
Провідним завданням студентського самоврядування у вищих навчальних закладах США є покращення навчальної, наукової та творчої діяльності студентів. Це означає активну участь студентів у вирішенні завдань навчально-виховної роботи, плануванні та розробці концепції діяльності навчального закладу, формуванні власного індивідуального плану та право на вибір викладача.

Важливими чинниками підвищення якості освіти у вищих навчальних закладах України є встановлення взаєморозуміння, розвиток співробітництва між студентським самоврядуванням, викладачами та адміністрацією та залучення студентів до управління вищими навчальними закладами. Незаперечним є той факт, що мотивація та якість навчання неухильно зростає в умовах, коли адміністрація робить крок назустріч студентам, організовує постійні зустрічі з студентською радою і уважно прислухається до думок студентства. Таким чином, студенти мають змогу висловити свою позицію, обговорити із керівництвом шляхи вирішення проблеми та впроваджувати рішення, залучаючи до активної роботи все більше молоді. У деяких випадках прагнення молоді активно вирішувати питання покращення життєдіяльності студентів сприймається старшими колегами як втручання у «не свої справи». Керівники університетів намагаються захистити студентів і університет від нерозумних дій. Студенти, у свою чергу, прагнуть свободи і кожне заперечення сприймають як небажання адміністрації рахуватися з їхньою думкою. Встановлення стосунків, які ґрунтуються на довірі та взаємоповазі сприятимуть взаєморозумінню, розвитку співробітництва та зростанню відповідальності студентів за навчання. Вирішити проблему налагодження співробітництва між студентами та викладачами та залучення студентів до участі в управлінні вищими навчальними закладами України допоможе аналіз політики адміністрації вищих навчальних закладів США.

Офіційному залученню студентів до участі у вирішенні питань навчально-виховного процесу та підвищенні якості освіти у вищих навчальних закладах США завжди передували студентські протести. Дослідник Д.С. Шафер виявив три причини, чому адміністрація вищих навчальних закладів все таки вирішила залучати студентів до управління університетами. Перша причина полягає в необхідності організувати процес участі студентів. Неможливо дозволити всім бажаючим брати участь в управлінні навчальним закладом. Необхідно було створити колектив, який би представляв певну групу студентів. Керівники навчальних закладів розуміли, що студентське самоврядування є способом організації участі студентів в управлінні університетом. Нажаль, роки патерналістичної системи виховання послабили дієвість студентського уряду. Його діяльність обмежувалася поверхневими справами, виборам були характерні недемократичність і низьке представництво студентів, діяльність студентського уряду зневажалась активістами і не помічалась студентами.

Перед вищими навчальними закладами США стояло питання підвищення іміджу студентського уряду та залучення активних студентів до діяльності у студентському уряді. Вирішення проблеми вимагало визнання факту, що студенти є суб’єкти навчального процесу і їм притаманні звичайні людські слабини. Вони починають турбуватися коли справа торкається їхніх власних інтересів. Студенти лише тоді будуть працювати, коли вони будуть зацікавлені у результаті. Отже, студентів слід наділити реальними правами та повноваженнями. Відсутність реальної влади є основною причиною відсутності відповідальності і представництва студентського уряду.

Другою причиною залучення студентів до участі в управлінні вищим навчальним закладом є підвищення ефективності діяльності студентів, Студенти виявляли бажання не лише обмежитися виконанням доручених завдань, а й прагнули працювати ефективно. Вони хотіли бачити, як їхні ідеї впливали на діяльність університету. Якщо студентам не надати своєчасної допомоги і не ознайомити їх із процесом прийняття рішень, то у їхніх діях з’являється невпевненість, росте незадоволення. Для того, щоб студенти бачили студентський уряд дієвим, необхідно дати йому реальну владу. Друге, коли студентський уряд використовує владу і приймає рішення, то такі рішення слід поважати. Студенти звикли спостерігати як адміністрація закладу ігнорує рішення студентського уряду, мотивуючи, що воно не має достатньо підтримки всього студентського колективу. Адміністрації слід навчитись приймати дії студентського уряду беззаперечно, тому що це голос студентів. Навіть коли дії студентського уряду не відповідають загальній думці студентів, не варто втручатися у процес. Протистояння студентів студентському уряду у важливих питання приведе до зацікавленості роботою студентського уряду серед електорату і сприятиме підвищенню активності студентів.

Ще однією умовою, яка змінить відношення студентів до діяльності студентського уряду є фінансова підтримка. Рекомендували щорічно виділяти кошти на розвиток студентської діяльності із плати студентів за навчання (внески не можуть перевищувати $2,00 за студента (наприклад, якщо студентський уряд представляє 25.000 студентів, річний бюджет студентського уряду повинен становити не менше ніж $50.000)). Фінансова підтримка гарантує зростання інтересу до роботи студентського уряду і зміну характеру його діяльності.

Адміністрація повинна публічно визнати студентський уряд і показати повагу до його діяльності та поводитися із членами студентського уряду як із колегами. Членам студентського уряду повинні виділити площі для забезпечення ефективності його діяльності. Таким чином, адміністрація показує ставлення до студентського уряду як до рівноправного учасника управління навчально-виховним процесом.

І найважливіша причина – ставлення викладачів та адміністрації. Участь студентів у прийнятті рішень стосовно навчально-виховного процесу викликає різну реакцію учасників. Є групи викладачів, які просто відмовлялися обговорювати зі студентами питання навчально-виховного процесу. Адміністрація повинна намагатися усувати недоліки. З некомпетентністю студентів слід боротися за допомогою навчальної програми, пропонуючи курси, які б знайомили студентів із процесом управління університетом Адміністратор, який відповідає за зв’язки із студентами повинен постійно слідкувати, щоб студенти були заздалегідь проінформовані про можливі рішення та альтернативи [5, 347].

Довіра до студентів, ефективна організація та координація їхньої діяльності уможливила вплив студентів на стан навчально-виховної роботи та підвищення якості освіти. У період реформування вищої освіти США (20-ті роки минулого століття) студенти за власної ініціативи проаналізували стан навчально-виховної роботи у 17 вищих навчальних закладах. Проаналізувавши звіти, які підготували студенти, адміністрація і викладачі усвідомили позитивність результатів такої роботи і зробили висновки: звіти ініціювали певні зміни; студентам можна довірити виконання відповідальної роботи; студенти збирають об’єктивні дані. Успіх пояснювався тим, що звіти були підготовлені на основі ґрунтовного аналізу проблеми, внаслідок чого адміністрація почала встановлювати шляхи співробітництва зі студентами у питаннях реорганізації вищої освіти.

Ініціатива і активність студентів свідчать про пробудження свідомості та небайдуже ставлення до рівня якості власної освіти.

Так, наприклад, у коледжі Барнард (США) студентська комісія ретельно вивчила діючий навчальний план, розробила його новий варіант плану і представила адміністрації з проханням розглянути як можливий варіант для заміни старого [1, 217]. У звіті вказувалося на три основних недоліки навчального плану: відсутність оглядових курсів, відсутність інтеграції дисциплін, відсутність можливості для спеціалізації на останніх двох курсах у зв’язку з включенням до навчальної програми великої кількості обов’язкових предметів. Це був справжній виклик, тому що саме вказані недоліки були основними причинами змін у навчальних планах.

У звіті коледжу Дартмут студенти пропонували: для всіх студентів першого курсу включити до обов’язкових предметів дисципліни, які б знайомили їх з різними галузями знань, їхньою історією і основними проблемами для вивчення; до обов’язкових предметів на другому курсі повинні входити предмети, які б закладали теоретичне підґрунтя, на якому вибудовуватиметься «піраміда» освіти, третій і четвертий курси повинні частково включати дисципліни за вибором і вони повинні «вписуватися» в спеціалізацію; заборонити лекції і замінити їх на заняття методом «конференції» – заняття у невеликих групах для неофіційного обговорення проблематики досліджень [2].

Студенти визначили основне завдання вищого навчального закладу: коледж повинен орієнтуватися на виховання загальної культури, а не лише навчати професії, слід навчати студентів жити, а не вчити як заробляти, з іншого боку, вони вважали, що слід уникати нерозумного поділу безглуздої інформації між предметами, а навпаки намагатися вибудовувати програму у формі піраміди, направленої на досягнення мети. Навчання повинно мати напрям і мету.

Найбільшій критиці піддавалися питання викладання, методика оцінювання викладання, навчальний план, підготовка викладачів, діяльність відділу роботи зі студентами, стандарти, норми і правила. Також розглядалися питання проведення іспитів, методи викладання, стосунки між викладачами і студентами, спеціалізація, студентська діяльність, пропуски, спорт, братства та товариства, дисципліна, стипендії і кредити [4, 291]. Ми вважаємо, що вищі навчальні заклади України також можуть залучати студентів до виконання певних завдань, особливо коли виникає необхідність акредитації, розробки перспективного плану розвитку вищого навчального закладу, перегляду концепції розвитку університету, визначення пріоритетів фінансування, забезпечення гуртожитків.

Можливість змінити ситуацію і покращити якість освіти у навчальних закладах залежить від бажання змінити стереотипи сприйняття студентів викладачами і викладачів студентами та активніше залучати останніх до управління навчально-виховним закладом [3, 125].
ЛІТЕРАТУРА

  1. Barnard College. Student Self-Determination // Survey, XLVIII. – May 1922. – P. 217–218.

  2. Dartmouth College, Senior Committee // The Report on Undergraduate Education. Part I. – 1924.

  3. Hawes L. C., Trux IV H. R. Student Participation in the University Decision-Making Process // The Journal of Higher Education. – February 1974. – Vol. 45. – No. 2. – P. 123–134.

  4. Patton L.K. Undergraduate Student Report // The Journal of Higher Education. – June 1932. – Vol. 3. – No. 6. – P. 285–293.

  5. Shaffer J.C. Students in the Policy Process // The Journal of Higher Education. – May 1970. – Vol. 41. – No. 5. – P. 341–349.

УДК 53(07)

М.В. Дудик

кандидат фізико-математичних наук,

доцент кафедри теоретичної

фізики та інформатики

Уманського державного

педагогічного університету

імені Павла Тичини
^ КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДІВ З АТОМНОЇ ФІЗИКИ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМУ




Розглянуто дидактичні вимоги до комп’ютерних моделей для потреб фізичного лабораторного практикуму. Описано пакет програм, що моделюють фундаментальні досліди з атомної фізики.




Didactics requirements to the computer models for the necessities of physical laboratory practical work are considered. The package of software, modeling fundamental experiments from atomic physics is described.
Одним з найбільш ефективних інструментів навчання у педагогіці та методиках різних навчальних дисциплін, у першу чергу природничо-математичних, вважається використання методу моделювання. В сучасних умовах перспективним у цьому напрямку є використання комп’ютерних моделей, які не потребують значних ресурсів як для їхнього створення, так і для застосування. При цих перевагах комп’ютерне моделювання ще й володіє високою гнучкістю, на його основі можна створювати спецкурси та практикуми, проведення яких за інших умов було б дуже ускладненим або взагалі неможливим. Тому актуальною проблемою є створення та упровадження в навчальний процес як у середній, так і у вищій школі ефективних комп’ютерних моделей.

Проблеми методики вивчення фізики в умовах системного використання ІКТ і створення педагогічних програмних засобів з фізики досліджували Л.І. Анциферов, І.О. Бугайов, Є.В. Бурсіан, С.У. Гончаренко, М.І. Жалдак, Ю.В. Жук, В.О. Ізвозчиков, Л.Л. Коношевський, Б.Г. Кремін-ський, П.М. Маланюк, В.І. Сумський, І.О. Теплицький, М.І. Шут, Т.М. Яценко та ін. Питанням побудови і використання комп’ютерних моделей фізичних явищ у навчально-виховному процесі присвячені дослідження В.П. Муляра, Н.Л. Сосницької, М.Л. Фокіна.

Підвищенню ефективності педагогічного програмного засобу може сприяти залучення в програмі історичного матеріалу, який відповідає темі, що вивчається. Як свідчить досвід, використання історизму у методиці викладання багатьох навчальних предметів, розкриття еволюції наукових ідей, механізму наукового пошуку, атмосфери творчого процесу сприяє формуванню сучасного наукового світогляду.

Як один із способів включення історизму в навчальний процес пропонується його поєднання з комп’ютерним моделюванням. Особливо ефективною ця ідея вбачається у створенні комп’ютерних моделей фундаментальних дослідів з атомної фізики і організації на їхній основі спеціального лабораторного практикуму. До таких фундаментальних дослідів ми відносимо дослід Резерфорда з вивчення структури атома, дослід Чадвіка зі знаходження заряду ядра, дослідження закономірностей зовнішнього фотоефекту, ефекту Комптона, досліди Франка і Герца, Девісона і Джермера та інші основоположні експерименти атомної фізики [1, 3].

Звернення до цих дослідів обумовлено кількома причинами.

  1. 1. Ці досліди займають чільне місце в історії сучасної фізики, є фундаментом, на якому базується фізика мікросвіту. Тому включення в лабораторний практикум вказаних дослідів принципово важливе для формування сучасних фізичних поглядів студентів, а їхнє виконання сприятиме кращому засвоєнню навчального матеріалу.

  2. 2. Постановка цих дослідів в умовах середньої або вищої школи часто неможлива через брак коштів на належне обладнання, яке нерідко є унікальним, проте цілком здійсненою є їхня імітація за допомогою комп’ютерних моделей.

  3. 3. Тривалість реального досліду, як правило, перевершує час, визначений на вивчення відповідної теми. Комп’ютерні моделі дозволяють масштабувати в часі процес протікання досліду, тобто скорочувати час проведення досліду і його обробки до тривалості одного двогодинного заняття.

  4. 4. Реальне проведення деяких дослідів вимагає використання радіоактивних препаратів (досліди Резерфорда і Чадвіка) або джерел рентгенівського випромінювання (дослід Комптона), що може призвести до негативного впливу на здоров’я експериментатора. В цьому плані робота з комп’ютерною моделлю досліду вважається значно безпечнішою.

Щоб забезпечити достатньо високу методичну цінність і ефективність комп’ютерних моделей дослідів з атомної фізики, вони повинні задовольняти певним дидактичним вимогам, зокрема таким як: науковість, доступність, наочність, систематичність, послідовність, свідомість та активність. Вони повинні якомога точніше передавати основні властивості оригінальних установок; бути динамічними, процеси демонструвати у розвитку; бути достатньо демонстраційними, простими у реалізації і зручними у користуванні; бути надійними в роботі, кожного разу давати однозначні результати в межах заданої похибки; бути якісно і естетично виконаними; відповідати всім вимогам санітарних правил і норм: час роботи програми не повинен перевищувати максимально допустимий час роботи біля комп’ютера.

Детального розгляду вимагає питання про забезпечення відповідності результатів історичних експериментів та комп’ютерних моделей. Не будь-який процес у дослідах з атомної фізики може бути описаний визначеними математичними формулами, які потім можуть бути покладені в основу математичної моделі комп’ютерної програми. Ряд дослідів базується на статистичних явищах (радіоактивність у дослідах Резерфорда і Чадвіка, розсіяння фотонів на кристалічній гратці у досліді Комптона). У цьому випадку при побудові відповідних моделей вихід можна знайти у використанні експериментальних даних цих дослідів, представлених графічно у посібниках з атомної фізики, для формування бази значень вимірюваних величин.

Для більшої реалістичності комп’ютерних моделей доцільно штучно включати до числових значень вимірюваних величин невеликі несистемні похибки, які б, проте, не спотворювали отримані результати, але, разом з тим, виключали можливість співпадання результатів у різних студентів. Такі похибки можна забезпечити, помножуючи вихідні значення вимірюваних величин на поправочний множник, що містить генератор випадкових чисел.

Інколи у розробників комп’ютерних моделей лабораторних робіт виникає спокуса автоматизувати весь процес їхньго виконання – від зняття показів приладів до повної обробки результатів з видачею електронної версії звіту студента. Але при цьому виникають питання: які функції при виконанні такої лабораторної роботи залишаються студенту і наскільки глибоким виявиться розуміння студентом суті експерименту і його ролі у історичному відкритті, яке базується на даному експерименті? Наша концептуальна позиція полягає у тому¸ що студент повинен бути активним учасником віртуального лабораторного дослідження – від визначення параметрів дослідної установки (моделі), зняття показів приладів до самостійної обробки результатів і оформлення звіту. Звичайно, при цьому не заперечується, а навіть заохочується використання ним комп’ютерних програм, наприклад, Excel, для обробки даних, але він повинен пройти цей шлях свідомо і самостійно.

В якості реалізації сформульованих вище принципів на фізико-математичному факультеті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини силами студентів в межах курсових і дипломних робіт був розроблений комп’ютерний лабораторний практикум до розділу «Атомна фізика», який включає моделі ряду основоположних дослідів атомної фізики. Ці моделі призначені для використання у фізичному лабораторному практикумі з атомної фізики в курсі загальної фізики для студентів як фізичних, так і нефізичних спеціальностей. Вони можуть також бути використані в шкільному курсі фізики як ілюстративний матеріал та для лабораторних практикумів на факультативних заняттях з фізики, а також в школах з поглибленим вивченням фізики.

У відповідності з вимогами до структури педагогічних програмних засобів розроблені комп’ютерні моделі містять орієнтуючу та виконавчу частини. В них відсутня контрольно-керуюча частини, оскільки передбачається самостійна обробка результатів експерименту студентами з метою досягнення більш свідомого аналізу результатів і активного процесу пізнання, наближеного до наукової діяльності фізика-експериментатора. Процес перевірки та контролю знань з тем лабораторних робіт винесений на усний індивідуальний захист виконаних робіт у викладача.

Всі програми виконані зі схожим зовнішнім виглядом та інтерфейсом, що відповідає їхній єдності в комплексі лабораторних робіт, розроблених для лабораторного практикуму з атомної фізики. Хід виконання програм починається з виводу на екран головного вікна, яке містить назву роботи, її мету та кілька кнопок доступу до режимів роботи програми:

  • кнопка «Теорія». У цьому режимі користувачеві надається можливість переглянути коротку інформацію, яка стосується теоретичних відомостей про досліджуване явище, історії та основних ідей досліду;

  • кнопка «Опис установки». Цей режим теж носить інформативний характер і призначений для пояснення будови установки та принципу її дії;

  • кнопка «Дослід». Служить для переходу до виконання експерименту.

  • кнопка «Вихід». Відповідає за завершення роботи програми.

При виборі режиму «Дослід» на екрані з’являється графічне зображення дослідної установки з цифровими шкалами вимірювальних приладів, тексту інструкції з проведення досліду, вікон вибору параметрів, інструментарій керування приладами тощо.

Інтерфейс програм розроблено так, що не вимагає спеціальної підготовки студентів до роботи з комп’ютером, забезпечені простота запуску та виходу з програми, доступність меню у будь-який час, захист від непередбаченої реакції користувача. Також передбачена можливість редагування інформаційних модулів, що містять теоретичні відомості та опис установки.

Нижче приводиться анотований опис комп’ютерних моделей лабораторного практикуму «Фундаментальні досліди з атомної фізики».

а) Дослiди Резерфорда i Чадвiка з дослiдження будови атома.

Програми моделюють досліди Резерфорда з розсіяння α-частинок в речовині, який привів до відкриття атомних ядер і планетарної моделі атома, та досліди Чадвіка з визначення заряду ядра. В основу моделей покладена відома формула Резерфорда для перерізу розсіяння α-частинок.

Модель дослідної установки Резефорда та Чадвіка містить свинцевий контейнер з джерелом α-частинок – радіоактивним препаратом U230, який використовувався Резерфодом і Чадвіком при проведенні дослідів і параметри якого найкраще задовольняють умовам проведення досліду. α-частинки в працюючій установці рухаються від радіоактивного джерела до мішені у вигляді тонкої пластинки і далі до сфери, покритої люмінофором. Сфера оточена лічильниками сцинтилляцій, що являють собою фотоелементи, з’єднані з реєструючими пристроями, покази яких виведені на індикатори. Програмою передбачається вибір часу тривалості експерименту та (в моделі досліду Чадвіка) матеріалу мішені.

б)Теплове випромінювання абсолютно чорного тіла

Модель даної лабораторної роботи складається з двох частин. У першій частині виконується градуювання спектроскопа за відомими лінійчатими спектрами атомів кисню і водню. У другій частині використовується модель абсолютно чорного тіла у вигляді майже замкнутої порожнини, заповненої рівноважним електромагнітним випромінюванням стінок, спектроскопа з мікрометричним гвинтом і фотоелемента з мікроамперметром для вимірювання інтенсивності випромінювання. Модель дозволяє для заданих температур стінок отримати залежність енергії випромінювання, яку реєструє фотоелемент, від показів мікрометра спектрографа і, отже, від довжини хвилі, яка визначається за градуювальною кривою, та перевірити закон зміщення Віна. Відповідність результатів моделі реальному експерименту досягається шляхом використання формули Планка для густини рівноважного теплового випромінювання абсолютно чорного тіла.

в) Дослідження корпускулярних властивостей світла

Вивчення корпускулярних властивостей світла здійснюється на комп’ютерних моделях, які реалізують відомі досліди Столєтова з дослідження закономірностей зовнішнього фотоефекту і Комптона з розсіяння рентгенівського випромінювання на вільних електронах.

Робота з моделлю дослідів Столєтова передбачає знаходження залежності фотоструму від різниці потенціалів для різних металів при різних значеннях інтенсивності і частоти падаючого світла та визначення роботи виходу для кожного з металів. Модель досліду Комптона дозволяє отримати спектральний розподіл інтенсивності розсіяного випромінювання при різних кутах розсіяння. Моделювання результатів здійснювалося шляхом табулювання відомих з літератури експериментальних даних.

г) Дослід Франка i Герца

В комп’ютерній моделі досліду Франка і Герца вивчається залежність збудження і іонізації атомів ртуті електронним ударом від прискорюючої різниці потенціалів. Основна частина програми імітує зміну і вимірювання параметрів установок. Обробка студентами результатів досліджень передбачає побудову графіка залежності величини анодного струму від прискорюючої напруги і знаходження за графіком потенціалу збудження атома ртуті. Зв’язок між анодним струмом і прискорюючою напругою встановлюється по дискретному масиву, значення якого визначені із емпіричної кривої, отриманої Франком і Герцом.

д) Дослід Девiсона i Джермера

Комп’ютерна модель дослідів Девісона і Джермера складається з двох частин. У першій частині досліджується залежність інтенсивності розсіяного пучка електронів від кута розсіяння при кількох заданих сталих значеннях прискорюючої різниці потенціалів. У другій частині роботи вивчається залежність інтенсивності розсіяних електронів від прискорюючого потенціалу при куті розсіяння, рівному куту падіння. Проведення лабораторної роботи з використанням моделі дозволяє не лише продемонструвати наявність у електронів хвильових властивостей, але й обчислити довжину хвилі де Бройля для електрона. Відповідність результатів моделюючої програми результатам досліду Девіссона і Джермера досягалася шляхом використання оригінальних експериментальних даних.

е) Комп’ютерна модель дослідів Штерна i Герлаха

Модель досліду Штерна і Герлаха призначена для постановки лабораторної роботи з визначення спінового магнітного моменту електрона. Суть досліду полягає в спостереженні розщеплення на дві частини пучка атомів срібла в основному стані неоднорідним магнітним полем, через який проходить пучок. Комп’ютерна модель дослідної установки зображує вакуумний балон з джерелом атомів і коліматором для формування пучка, електромагніт в колі постійного струму та фотопластину – детектор атомів, з мікрометром для вимірювання відстані між розщепленими пучками. Програмою передбачається зміна параметрів установки: температури джерела атомів срібла, що впливає на середню швидкість їхньго теплового руху; сили струму в колі електромагніта, від якої залежать напруженість магнітного поля і, відповідно, сила, що діє на атоми та величина зміщення пучків. Користуючись даною програмою, можна виміряти величину зміщення пучків, а по ньому та параметрам установки - обчислити величину проекції магнітного моменту електрона.

Описаний вище комплекс програм, імітуючих історично важливі фізичні експерименти, забезпечений відповідним методичним посібником [2]. Їхнє впровадження в межах фізичного практикуму на фізико-математичному факультеті Уманського державного педагогічного університету не лише підтвердило ефективність використання комп’ютерних моделей фундаментальних дослідів з атомної фізики, побудованих за сформульованими в статті принципами, але й дозволило забезпечити курс атомної фізики достатньою кількістю лабораторних робіт.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   25

Похожие:

Наукових праць iconНаукова бібліотека магда іван іванович біобібліографічний покажчик...
Біобібліографічний покажчик наукових праць Заслуженого діяча науки України, доктора ветеринарних наук, професора Харківського зооветеринарного...

Наукових праць iconНаукових праць
У бібліографічному покажчику систематизовано публікації наукових співробітників І здобувачів Львівського науково-практичного центру...

Наукових праць iconСерія: Наукові публікації сторінки друку 2008 Бібліографічний покажчик...
Сторінки друку-2008: бібліографічний покажчик наукових праць співробітників / уклад. О. В. Будякова, І. Г. Влащенкова, Л. Л. Кузяк,...

Наукових праць iconСписок наукових праць
Вісник кдпу. Збірник наук праць кдпу, вип. №5/2007(46) Ч. 1, Кременчук, кдпу, 2007 р

Наукових праць iconСерія: Наукові публікації сторінки друку 1902-1969 Бібліографічний...
Сторінки друку 1902-1969: бібліографічний покажчик наукових праць співробітників / Одес нац акад харч технологій. Наук техн б-ка;...

Наукових праць iconЧерняховського військова освіта збірник наукових праць Національного...
В 42 Збірник наукових праць “Військова освіта“ Національного університету оборони України. – 2013. – №1 (27). – 244 с

Наукових праць iconНан україни академія економічних наук україни проблеми І перспективи...
Проблеми І перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 20. – Суми: уабс нбу, 2007. – 352 с

Наукових праць icon«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Кафедра...
України від 26 січня 2011 р. №1-05/1 збірник включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати...

Наукових праць icon«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Кафедра...
України від 26 січня 2011 р. №1-05/1 збірник включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати...

Наукових праць icon«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Кафедра...
України від 26 січня 2011 р. №1-05/1 збірник включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don