Наукових праць




НазваниеНаукових праць
страница9/25
Дата публикации20.06.2014
Размер3.28 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25

ЛІТЕРАТУРА

  1. Липсон Г. Великие эксперименты в физике / Пер с англ. под ред. Рыдника В.И. – М.: Мир, 1972. – 214 с.

  2. Мартинюк М.Т, Дудик М.В., Терещук С.І. Вивчення фундаментальних дослідів з атомної фізики засобами інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: Науковий світ, 2006. – 119 с.

  3. Тригг Дж. Решающие эксперименты в современной физике / Пер с англ. под ред. Алексеева И.С. – М.: Мир, 1974. – 159 с.

УДК 37036

Т.П. Запорожець

викладач іноземних мов

кафедра «Іноземні мови»

Херсонський національний

технічний університет
^ ВПЛИВ КІНОМИСТЕЦТВА НА МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНІ ЦІННОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
У статті розглядається вплив кіномистецтва на особистість та її морально-естетичні цінності. Подається аналіз рівнів впливу кіномистецтва.
The article deals with the analyzing of the psychological and pedagogical specifities of the influence of cinema’s art on person, his/her moral and esthetical values. There is also given an analyze of the influence of the cinema’s art.
За умов демократизації, духовно-культурного відродження українського суспільства, гуманізації та гуманітаризації освіти актуальності набуває проблема естетичного виховання особистості. В «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті» як одне з важливих завдань розглядається поліпшення естетичного виховання і наголошується на необхідності розвивати почуття прекрасного, формувати високі естетичні смаки, цінності, що сприяє формуванню гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості, яка поєднувала б у собі духовне багатство, моральну чистоту, досконалість.

Виходячи з цього, розвиток морально естетичних цінностей є актуальною проблемою виховання студентської молоді.

Важливим засобом впливу на формування та розвиток моральних та естетичних цінностей особистості як складових естетичного виховання є мистецтво. Слід відзначити, що в сучасному суспільстві відбувається поширення впливу кіномистецтва на виховання особистості в зв’язку з розвитком засобів масової комунікації, а саме телебачення та Інтернет.

Сучасні уявлення про моральність, людяність і духовність змінюються під впливом телебачення, фільмів, засобів масової інформації, що надиктовують суспільству нові еталони та форми поведінки, міжособистісні відносини.

Мета: проаналізувати вплив сучасного кіномистецтва на морально естетичні цінності студентів вищих навчальних закладів.

На основі аналізу філософської літератури (С. Александер, В. Віндельбанд, Дж. Дьюї, Г. Ріккерт, П. Сорокін) нами виділені декілька напрямів у вивченні цінностей: об’єктивно- ідеалістичний (цінність є потобійчна сутність поза часом і простором), суб’єктивно-ідеалістичний (цінність як явище свідомості, прояв відношення людини до розглянутого предмета ), натуралістичні теорії цінності (цінності як вираження природних потреб чи людини, законів природи в цілому (В. Дільтей)) [8, 41–44].

У культурології взаємозв’язок цінностей у просторі і «внутрішньої» культури особистості висвітлюється у працях Ю. Бахтіна, О. Дробицького.

Як предмет психологічного дослідження цінностей вивчали Л. Виготський, Д. Лєонтьєв.

Поняття цінностей вивчали й в педагогіці І. Бех, О. Вишневський.

В. Франкл визначав цінності як смислові універсалії, що кристалізувалися у результаті узагальнення типових ситуацій, з якими суспільству або людству довелося зіткнутися в історії, при цьому він визначив: цінності творчі, переживання та відношень. У свою чергу В. Соловйов звертає увагу, що людська життєдіяльність має ціннісно-ієрархічну шкалу, яка складається з компонентів: духовне, інтелектуальне та соціальне [9, 3–5].

Н. Непомняща вважає, що цінність є центральним компонентом психологічної структури особистості. Через призму цінностей відображаються в мотиві потреби та інтереси особистості [9, 3].

Цінності, за визначенням В. Бутенко, являють собою об’єктивовану реальність, яка знаходить своє відображення як у матеріальній, так і в духовній сфері. Ідеться про надзвичайно важливий аспект активності людини, у результаті якої з’являються певні почуття, думки, уявлення, орієнтації, інтереси, потреби, тощо [10, 108].

За В. Гриньковою, цінності включають такі аспекти: емоційно-ціннісний, когнітивний та процесуальний [11, 3–4].

Таким чином, дослідження нами естетичних та моральних цінностей молоді має відповідне підґрунтя і потребує аналізу щодо впливу кіномистецтва на морально-естетичну свідомість студентської молоді та обгурунтування умов корекції та розвитку.

Виховання моральних цінностей молоді досліджували О. Висоцька, С. Волкова, Г. Дьяконов, С. Кримський, В. Малахов, Є. Подольська. Формуванню естетичних цінностей студентів присвячено дослідження, М. Афасищева, Ю. Борєва, М. Каган.

Одним із витоків суспільної свідомості, який відкриває шлях для формування цінностей особистості є мистецтво, зокрема кіномистецтво.

Аналізу впливу кіномистецтва на формування морально-естетичних цінностей особистості присвячені наукові праці А. Гончарук, К. Ким, С. Пензин, Ю. Усов, О. Нечай. Психологічні особливості інтересу молоді до фільмів жахів та містики вивчалися в дослідженнях Т. Черневського. Праці Е. Морена, Г. Мюнстерберга присвячені аналізові особливостей сприйняття кіномистецтва.

Основними поняттями в моралі є «добро» і «зло» – універсальні протилежності, які передбачають одне одного [2, 26].

Морально – естетичні цінності розвивалися на протязі віків та тисячоліть під впливом християнства. Християнство принесло людству не нове світобачення та світосприйняття, а нове вчення про життя. У християнстві відкрито проголошено принципи свободи та рівності, засуджується вбивство та насилля. Найважливішою морально-естетичною цінністю проголошено любов до близького, співчуття, співпереживання, самопожертва заради блага іншого «Як хочете, щоб з вами чинили люди так дійте з іншими» [Мф. 7,12]. Згадаймо ставлення до того, хто тебе образив, «Якщо тебе вдарили по одній щоці, то підстав іншу». Християни вчилися прощати того, хто образив, і сприймати його як приятеля. Так апостол Павло говорить: « Якщо ворог твій голодний, дай йому їжу, якщо вмирає від спраги, дай йому пити» [Притч. 25, 21-22].

Сфера моральності – це не тільки проблеми обов’язку, свободи, відповідальності, це також глибокий і неповторний світ суб’єктивних переживань, ідеалів та прагнень, невичерпної діалектики людської душі. Це одвічні питання добра й зла, сенсу життя й ставлення до смерті, честі й гідності людини, сорому й совісті, любові й співчуття. До цієї галузі належить і цілий комплекс проблем людської діяльності й міжлюдських стосунків. Морально-етичний характер має по суті й низка «больових» проблемних точок у конкретних галузях сучасної медицини, права, національних відносин тощо.

Розвиток кіномистецтва особливо в ХХ–ХХІ столітті пропагандує байдужість до цінностей християнської моралі та демонструє насилля.

На сучасному етапі моральні та естетичні цінності диктуються суспільству модою та престижем. Естетичні потреби суспільства задовольняються масовою культурою. Так в сучасному фільмові бойовику або комедії можливо простежити за діями позитивного героя, що жорстоко розправляється зі своїми ворогами. За опитуванням сучасної молоді більшість полюбляє дивитися комедії та фільми жахів.

Вплив кіномистецтва проявляється в формуванні поглядів та переконань, естетичних смаків та почуттів. Кіно залишає в підсвідомості глядача певну інформацію. Після перегляду захоплюючого фільму людина намагається вести себе відповідно улюбленому героєві, копіюючи вчинки, манери поведінки, дії.

За дослідженнями Е. Морена духовний світ особистості в більш процентному співвідношенні складається, більшою мірою, з тієї інформації, яку він сприймає, відповідно інформація створює особистість та світ в якому ми живемо.

Ю.Н. Усов досліджуючи сприйняття особистістю кіномистецтва, виділяє два типи сприйняття кіномистецтва аудиторією, зазначаючи, що перша група глядачів, спираючись на абстрактно-логічний тип мислення, залишається на рівні співпереживання горою, в той час, як друга група слідкує за думкою автора, намагаючись зрозуміти логіку розвитку мислення героїв.

Ю.Н. Усов, сформулював рівні сприйняття фільму:

1. Асиміляція середовища, тобто емоційне осягнення реальності, що представлене на екрані

2. Уподібнення герою: 1) фрагментарна оцінка окремих епізодів, в яких яскраво виявляється характер діючої особи, 2) осмислення подвійної канви, в якій розкривається логіка поведінки героя, 3) осмислення логічного зв’язку епізодів, що виявляють характер героя.

3. Співвідношення з автором: 1) осмислення логічного зв’язку епізодів, що виявляють розвиток авторської думки, 2) сприйняття форми кінооповіді на основі емоційно-змістового співвіднесення важливих частин, 3) осмислення художньої структури фільму, що виявляє концепцію творів екранного мистецтва.

Таким чином глядач має вміти вибирати фільми та критично ставиться до естетичної інформації, що щоденно потрапляє з екранів телебачення, відео.

Вплив кіномистецтва на особистість виявляється в наступному:

  • маніпуляції свідомістю, так як глядач під час перегляду знаходиться в гіпнотичному стані, живе чужим життям;

  • співпереживанні герою, навіть якщо він здійснює негативні вчинки, глядач уподібнюється герою, копіює його ходу, манеру спілкування;

  • викликанні агресивних почуттів, якщо на екрані з’являється бійка, в якій бере участь головний герой;

  • зміні моральних та естетичних цінностей.

Вплив кіномистецтва містить позитивний прояв, кіномистецтво розвиває особистість, так як формує:

  • сприйняття просторово-часового сюжету,

  • мислення, що називається аудіовізуальним,

  • спілкування в формі не слів, а відеописемності, тобто за допомогою динамічних зорових образів, що поєднанних фільмом [6, 16–17].

Ю.Н. Усов розглядає наступний алгоритм сприйняття аудіовізуального тексту:

1. Сприйняття екранної реальності.

2. Виявлення змістових частин фільму (кадри, епізоди, події, сцени).

3. Синтез змістових частин в образниму узагальненні, в назві конкретної теми.

4. Усвідомлення асоціативних зв’язків, багатоплановість фільму.

5. Визначення свого ставлення до переглянутого на екрані [6, 19].

За дослідженнями Е. Морена, фільми перетворюють особистість на пасивного спостерігача, що виявляється в позбавлені особистості можливості розвивати творчі здібності.

Фільми нав’язують особистості певні шаблони поведінки та міжособистісних відносин. Кіномистецтво змінює моральні та естетичні цінності особистості, використовуючи засоби авторитетності, регулярності, асоціативності, привчають особистість до хамства, безкультурності, виражаючи агресивний, конфліктний, безпринциповий та егоїстичний принцип поведінки та вирішення життєвих проблем. Духовні та моральні цінності під впливом фільмів замінюються на пусте та швидкоплинне задоволення інстинктів та мілких егоїстичних бажань.

Так певна безповідальна поведінка героїв одного фільму, може асоціюватися або повторюватися в декількох фільмах і спричиняє винекнення думки про те, що така поведінка та стосунки є сьогодні нормальними і позитивно сприймаються суспільством, при цьому наслідки в фільмові можуть бути не показані або неправдиві.

Та це не означає, що особистості не слід дивитися сучасні фільми, а переглядати лише радянські. Студент має навчитися вибирати якісні фільми. Виховання студента має включати спілкування, через яке надається можливість визначити, що є позитивним або негативним для формування морально-естетичних цінностей особистості.

На базі Херсонського національного технічного університету було проведено анкетування, в якому взяли участь 30 студентів першого та другого курсу. Студенти мали відповісти на ряд запитань, спрямованих на виявлення рівня впливу кіномистецтва на глядача. Перше твердження студенти мали завершити вибравши один з варіантів: «Ви переглядаєте фільми для того, щоб…» – 70 % студентів відповіли: «Ми переглядаємо фільми лише для розваги та відпочинку», 20 % – студентів переглядають фільми з метою пошуку теми для роздумів, 10 % студентів переглядають фільми для отримання незвичайних, екстремальних почуттів. Відповідаючи на наступне питання про значення кіно для сучасного суспільства 75 % студентів вважають, що фільми позитивно впливають на суспільство, 20 % вказують на негативний вплив кіномистецтва на суспільство, 5 % зазначають, що фільми не впливають на суспільство. Наступне питання мало метою визначити вплив фільмів на світосприйняття та поведінку особистості. 99 % студентів вказали на позитивний вплив фільмів на їхнє світосприйняття, поведінку та взаємини з оточуючими. Але парадоксальною є відповідь студентів про те, що фільми негативно впливають на поведінку оточуючих – 55 %, 45 % при цьому відзначають позитивний вплив фільмів.

Таким чином, слід зазначити, що більшість студентів погоджуються з тим, що переглянуті фільми впливають на суспільство та поведінку людей. Найбільш важливими для студентів темами, що розглядаються в фільмі є тема особистості в суспільстві, тема життя та смерті, теми кохання та дружби.

Як результат, студенти переглядаючи фільм, звертають увагу на дії особистості в суспільстві її стосунки та наслідки поведінки. Таким чином герой фільму стає взірцем для юної особистості, адже більшість студентів зазначають, що при перегляді фільму часто уявляють себе на місці героя. Якщо особистість простежуючи за вчинками героя, бачить позитивні наслідки, то теж намагається повторити їх в своїй ситуації, сподіваючись на досягнення такої ж реакції та досягнення бажаного.

На питання: «Як Ви вважаєте, чому людина має дотримуватися морально-естетичних цінностей», 56 % відповіли, що через внутрішнє переконання, 22 % – для того, щоб добре виглядати в очах оточуючих, 14 % – щоб запобігти осуду оточуючих, 5 % – важко відповісти.

Крім того 55 % припускають подружню зраду. Серед морально – естетичних цінностей найважливішими вважають – здоров’я та матеріальну забезпеченість.

Дослідження також показало, що 56 % студентів вважають недопустимим грубість та вживання нецензурних виразів. 55 % не бачать нічого жахливого в тому, щоб привласнити знайдену річ.

Висновки.

Аналіз відповідей студентів дозволяє зробити висновки, про зміну моральних цінностей у таких питаннях, як створення сім’ї та побудова міжособистісних взаємин, що втратили співчуття, самопожертву для блага іншого, безкорисність. Фільми американського кінематографу нав’язали нові цінності та потреби особистості, що проявляються лише в задоволенні матеріальних потреб та задоволення бажань. Таким чином переглянуті сюжети фільмів підсвідомо впливають на особистість. Проте цю ситуацію можливо виправити за умови проведення бесід та дискусій зі студентами з приводу переглянутих фільмів, для того, щоб навчити бачити та відчувати моральні та естетичні цінності, гармонійні взаємовідносини.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Гальперин Б.И. Новозаветные моральные ценности – пригодны ли они для нашого общества // Философия. – 2000. – № 3 – С. 15–20.

  2. Етика: Навч. посібник / Т.Г. Аболіна, В.В. Єфіменко, О.М. Лінчук та ін. – К., 1992. – С. 28–48.

  3. Конрашов В.А. Человек в мире моральних цінностей // Вопросы философии. – 1999. – № 6. – С. 23–29.

  4. Малахов В.О. Етика. – К., 1996. – 304 c.

  5. Тимошенко Т.С. Мораль як інтеграційний чинник соціально-політичної стабільності: Автореф. дис. ... канд. філ. н. – К., 2004. – 25 с.

  6. Усов, 1993, С. 16–17.

  7. Мукаржовский Ян Исследования по эстетике и теории искусства – Изд. «Искусство», 1994 – С. 171–186.

  8. Ваховський Л. Система цінностей у філософії // Шлях освіти. – 2001. – № 2 – С. 41–44.

  9. Вишневський О. Система цінностей і стратегія виховання // Рідна школа. – 1997. – № 7–8. – С. 3–5.

  10. Бутенко В.Г. Цінності та їх формування в процесі художньо-естетичної освіти учнівської молоді // Педагогічні науки. – 2003. – Випуск 35 – С. 108–111.

  11. Гринькова В. Аксіологічний підхід до проблеми педагогічної культури майбутнього вчителя // Шлях освіти. – 2002. – № 2. – С. 2–6.

УДК 378.013 (330)

Є.А. Іванченко

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри вищої математики

та інформаційних технологій,

Одеський інститут фінансів УДУФМТ
^ ПІДСИЛЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ

ВИПУСКНИКІВ-ЕКОНОМІСТІВ
У статті розглянуто питання якості вищої освіти в контексті системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів. Обґрунтована умова щодо підсилення оцінки якості підготовки випускників-економістів у відповідності з умовами ринку праці та суспільним цінностям шляхом залучення роботодавців та представників громадськості як споживачів «продукту», виробленого в системи інтегративної професійної підготовки, як педагогічної умови формування компетентності економіста у названій системі.
The article presents the question of quality of higher education in the context of the system of integrativ professional preparation of future economists. The condition of estimation’s strengthening of preparation’s quality of graduating students economists in accordance with the terms of labour-market and public values by bringing in of employers and representatives of public as users of «product», maid in the system of integrativ professional preparation of future economists is grounded as pedagogical condition economist’s competence forming in the adopted system.
^ Постановка проблеми. В умовах ринкових перетворень з характерними кризовими явищами в економіці країни та світу, стратегічною метою професійної підготовки майбутніх фахівців є підвищення якості освіти в контексті запитів сучасного ринку праці.

Ні в кого не викликає сумніву теза, що тільки завдяки якісній підготовці фахівців можна забезпечити інноваційний розвиток, уникнути економічного й соціального колапсу, а отже, зберегти, державну незалежність України. Для цього на концептуальному рівні слід оптимально визначити критерії якісної освіти, а на методологічному – ефективні засоби реалізації якісного функціонування системи вищої освіти, що є запорукою якісної професійної підготовки майбутніх фахівців [5].

Якість вищої освіти є динамічною концепцією в контексті цілей держави, суспільства, вищого навчального закладу та спеціальності; це – збалансована сукупність характеристик і параметрів, стратегічно і принципово скерованих у майбутнє. Сама культура якості, що є сьогодні одним із наріжних каменів діяльності ВНЗ, який поважає себе і суспільство, не залишається статичною. Якість – поняття відносне і, насамперед, як оцінка її з чиєїсь позиції [1].

У зв’язку з цим видається доцільним, насамперед, виокремити для розгляду найголовніші конструкти якісної освіти, а саме: якісна вища освіта – це сукупність професійних знань і вмінь, завдяки яким кожний індивід:

  • може максимально реалізувати свій інтелектуально-творчий потенціал;

  • ефективно пристосовуватися до швидкоплинних змін на ринку праці;

  • оптимально використовувати накопичений освітній капітал в умовах кардинальних світоглядних змін [5].

Розв’язання цієї проблеми в професійній підготовці фахівців, зокрема економічного профілю, ми пов’язуємо із впровадженням системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів (СІПП МЕ), метою якої є формування компетентності економіста як професіонала та людини.

^ Аналіз досліджень і публікацій. Досягнення високої якості вищої освіти (її гарантія та забезпечення) – головний напрям Болонських реформ. Останні 5–6 років позначені різким зростанням інтересу до проблеми якості і її забезпечення (науковий, концептуальний, правовий, методичний аспекти). Цей стандарт має визначати певну орієнтацію (на викладання, дослідження, на місцевий, регіональний, загальнонаціональний, міжнародний ринки і т.ін.). Проблеми якості вищої освіти набули пріоритетного значення у зв’язку з розширенням доступності, диверсифікацією ВНЗ і освітніх програм, появою нетрадиційних ВНЗ і транснаціональних схем надання освітніх послуг. У кожному вищому навчальному закладі має формуватися культура якості у вузькому й широкому сенсах [1].

Якість освіти в педагогіці найчастіше розуміють як певну міру відповідності одержуваних в освіті результатів і поставлених до них вимог. Але в тому, звідки беруться ці вимоги, які ці вимоги і якими в результаті є інтегровані характеристики якості освіти, виявляються розбіжності в поглядах учених і практиків. Ці розбіжності зумовлені різним розумінням призначення, сутності та цілей освіти [4]. І тільки контакт з реальною практикою дозволяє розставити акценти таким чином, щоб випускник навчального закладу відповідав запитам ринку праці та суспільства, адже вимоги до змісту професій, що постійно змінюється, та до якостей особистості повинні формулюватися та узагальнюватися саме у виробничому та соціальному середовищі.

Аналіз сучасних досліджень з проблеми якості навчання і власний досвід дозволили дійти висновку, що досягненню мети системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів сприятиме врахування педагогічної умови формування компетентності економіста стосовно підсилення оцінки якості підготовки випускників-економістів щодо відповідності умовам ринку праці та суспільним цінностям шляхом залучення роботодавців та представників громадськості як споживачів «продукту», виробленого в названій системі.

Метою даної статті є обґрунтування умови щодо підсилення оцінки якості підготовки випускників економістів у відповідності з умовами ринку праці та суспільним цінностям шляхом залучення роботодавців та представників громадськості як споживачів «продукту», виробленого в системі інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.

^ Виклад основного матеріалу статті почнемо із з’ясування понять «педагогічні умови» в межах нашого дослідження та «педагогічні умови формування компетентності економіста».

Стосовно визначення поняття «педагогічна умова» дослідники не дійшли єдності думок щодо нього. Вживаються такі тлумачення цього поняття, як-от: необхідна обставина, шлях, уявний результат, напрям, спонукання тощо (Б.І. Холод [8]).

Б. В. Купріянов та О.В. Міновська, спираючись на тлумачення умови С.І. Ожегова та Н.Ю. Шведової як обставини, від якої що-небудь залежить, обстановка, у якій відбувається що-небудь, визначають педагогічну умову як обставини або обстановку, спеціально створену педагогами з метою систематичної допомоги саморозвитку та/або професійному самовдосконаленню особистості в міру її сил та відповідно її соціального ідеалу [6].

Розглядаючи закономірності педагогічного процесу, Ю. Бабанський стверджував, що його ефективність залежить від умов, у яких він протікає [2, 78]. Педагогічні умови – це необхідні й достатні обставини, від яких залежить ефективність навчально-виховного процесу [3].

Останнім часом низка дослідників (Б.В. Купріянов та О.В. Міновська [6] та ін.) використовують дещо інше поняття педагогічних умов, підґрунтям якого є семифакторна модель педагогічного процесу, що включає: 1) суб’єкт педагогічної діяльності (викладач або група викладачів); 2) об’єкт педагогічної діяльності (студент); 3) діяльність студента; 4) ставлення студента до діяльності; 5) внутрішнє середовище освітнього закладу, засвоєне спільнотою студентів та викладачів; 6) соціальне середовище (зовнішнє відносно освітнього закладу); 7) виховна діяльність як керування характеристиками діяльності студентів, внутрішнього та зовнішнього середовища, ставленням студента до діяльності. У цьому випадку педагогічна умова виступає у вигляді складової закономірності педагогічного процесу, де закономірність є усталеним зв’язком між керованим процесом змін студента та педагогічною умовою.

Нам імпонує такій підхід, але ми вважаємо за потрібне внести деякі зміни щодо змісту факторів запропонованої моделі педагогічного процесу, виходячи із «суб’єкт-суб’єктного» підходу до цього процесу. Таким чином, отримаємо низку факторів, які впливають на процес інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів:

  1. Суб’єкти педагогічної діяльності (викладач/група викладачів та студент/група студентів);

  2. Об’єкт педагогічної діяльності (обставини формування і розвитку, які гальмують або прискорюють педагогічний процес);

  3. Діяльність студента;

  4. Ставлення студента до діяльності;

  5. Внутрішнє навчально-виховне середовище освітнього закладу, засвоєне спільнотою студентів та викладачів;

  6. Соціальне середовище (зовнішнє відносно освітнього закладу);

  7. Інтегративний процес як керування характеристиками діяльності студентів, внутрішнього та зовнішнього середовища, ставленням студента до діяльності.

О.Є. Остапчук визначає педагогічну умову як особливу категорію педагогічного процесу, яка представляє собою спеціально організоване середовище для задіяння ціннісно-смислового потенціалу особистісних структур свідомості учнів, появи в них цієї потреби [9].

Спираючись на вищезазначене, будемо розуміти педагогічні умови формування компетентності економіста в системі інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів як спеціально створене навчально-виховне середовище, яке продукує обставини, що впливають на розвиток професійних та особистісних якостей студентів і врахування яких є необхідним для ефективного формування компетентності економіста у процесі його інтегративної професійної підготовки.

У нашому дослідженні представляється важливим розподілити сім факторів запропонованої моделі педагогічного процесу на чотири групи: зміст освіти, діяльність тих, хто навчає, діяльність тих, хто навчається, та контроль якості навчання. Тоді природно виокремлюються чотири педагогічні умови формування компетентності економіста в СІПП МЕ. Однією з умов є підсилення оцінки якості підготовки випускників-економістів щодо відповідності умовам ринку праці та суспільним цінностям шляхом залучення роботодавців та представників громадськості як споживачів «продукту», виробленого в системі інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, необхідність якої обумовлюється швидкими темпами розвитку науки та промисловості, новітніми технологіями, які повинні базуватися на якісних міждисциплінарних знаннях, входженням України у світовий освітній простір, а також з’ясуванням призначення, сутності та цілей освіти.

Досвід розвинутих країн показує, що тісна співпраця ВНЗ та підприємств, залучення роботодавців до формування змісту вищої освіти, проведення практик, курсового та дипломного проектування, до викладацької діяльності, залучення студентів до виконання актуальних виробничих завдань, на думку М.Б. Євтуха та І.С. Волощука, є неодмінною умовою здобуття ними (студентами) якісної освіти і сприяє їхній адаптації до виробничих умов, робить їх мобільними на ринку праці [5].

Залучення роботодавців надає можливість оцінити якість професійної підготовки майбутніх економістів з боку виробництва (як матеріального, так і духовного). О.М. Новиков в якості оцінок пропонує такі (нами проведено адаптацію для випускників економічної галузі):

  • задоволення роботодавців якістю освіченості випускників вищих закладів економічної освіти, їхньою компетентністю;

  • задоволення рівнем освітніх програм, їхнім співвідношенням за напрямами підготовки галузі знань «Економіка та підприємництво»;

  • задоволення професійно-кваліфікаційною структурою випускників вищих економічних навчальних закладів, їхнім співвідношенням за напрямами підготовки галузі знань «Економіка та підприємництво»;

  • збільшення прибутку та рентабельності підприємств за рахунок зниження витрат на перенавчання персоналу, скорочення частки витрат на внутрішньофірмову підготовку в структурі собівартості продукції тощо [7].

Діяльність фахівців сфери економіки і фінансів тісно пов’язана із іншими соціально-інституціональними видами діяльності, такими як політика, екологія, соціологія і, по суті, впливає на вирішення суспільно значущих проблем, в тому числі й тих, що орієнтуються на питання максимальної соціальної ефективності для своєї країни в системі світового господарства. І, якщо з боку роботодавців більш затребуваним є професіоналізм (див. структуру компетентності економіста), то для представників громадськості більш актуальною буде сформованість ключових та соціальної компетентності, тобто характеристик, які надають можливість фахівцеві адаптуватися до середовища, що змінюється, здійснювати саморозвиток особистості, її способу мислення і моральних орієнтирів, зберігати культурні зразки, що відповідають розвитку суспільства, забезпечують уміння працювати в колективі тощо. Отже, із суспільної точки зору недостатньо, щоб людина була чомусь навчена, необхідно, щоб вона сформувалася як особистість.

Таким чином, залучення представників громадськості надає можливість оцінити якість професійної підготовки майбутніх економістів з боку суспільства, для якого, вочевидь, важливі такі оцінки (за О.М. Новиковим, в нашій інтерпретації):

  • рівень освіченості взагалі та професійної освіченості фахівців галузі економіки та фінансів зокрема;

  • доступність професійної економічної освіти для кожного бажаючого: фінансова, територіальна тощо;

  • вплив професійної підготовки майбутніх економістів на рівень зайнятості населення в галузі економіки та фінансів, безробіття тощо;

  • вплив професійної освіти майбутніх економістів на розвиток громадянського суспільства, на зниження соціальної напруженості, злочинності, наркоманії тощо [7].

Дана умова буде стимулювати студентів до активізації навчальної діяльності та підвищення успішності, тож сприятиме досягненню мети системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів – формуванню компетентності економіста. Це дозволить зв’язати навчально-виховне середовище із зовнішнім світом задля підготовки конкурентноспроможних фахівців, адже ми маємо знати, що діється у навколишньому середовищі та яких фахівців потребує сучасний ринок.

Висновки. Отже, підсилення оцінки якості підготовки випускників економістів щодо відповідності умовам ринку праці та суспільним цінностям шляхом залучення роботодавців та представників громадськості як споживачів «продукту», виробленого в системі інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, дійсно можна розглядати як педагогічну умову формування компетентності економіста у системі названої підготовки.

Подальші розвідки вбачаємо в підборі адекватних видів навчання, які сприятимуть реалізації педагогічних умов формування компетентності економіста, отже, досягненню декларованої мети системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Астахова В. Освіта потребує оновлення як цілісний, неподільний організм // Вища освіта України. – 2007. – № 3. – С. 52–56.

  2. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю.К. Бабанский. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.

  3. Бугаєць Н.А. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів до роботи з сім’єю учня: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Н.А. Бугаєць. – Х., 2002. – 18 с.

  4. Буряк В. Методологічний аспект побудови навчального процесу // Вища школа. – 2007. – № 1. – С. 10–19.

  5. Євтух М.Б., Волощук І.С. Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства / М.Б. Євтух, І.С. Волощук // Педагогіка і психологія. – 2008. – №1(58). – С. 70–74.

  6. Куприянов Б.В., Миновская О.В. Ситуационно-ролевая игра как средство развития у подростков субъектности во взаимодействии. – Режим доступу: http://www.altruism.ru/sengine.cgi/5_9_9.html/28/13/3?page= &print=1%3E

  7. Новиков А.М., Новиков Д.А., Посталюк Н.Ю. Как оценивать качество базового профессионального образования? // Специалист. – 2007. – № 9–10. – С. 19–22.

  8. Нові технології навчання: Науково-методичний збірник / Гол. ред. Б.І. Холод; Ред. кол.: О.Я. Савченко, О.І. Ляшенко, А.М. Федяєва та ін. – К.: НМЦВО, 2000. – Вип. 27. – 256 с.

  9. Остапчук О.Є. Синергетичний потенціал авторського проектування педагогічних систем // Педагогіка і психологія. – 2008. – № 2(59). – С. 86–100.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25

Похожие:

Наукових праць iconНаукова бібліотека магда іван іванович біобібліографічний покажчик...
Біобібліографічний покажчик наукових праць Заслуженого діяча науки України, доктора ветеринарних наук, професора Харківського зооветеринарного...

Наукових праць iconНаукових праць
У бібліографічному покажчику систематизовано публікації наукових співробітників І здобувачів Львівського науково-практичного центру...

Наукових праць iconСерія: Наукові публікації сторінки друку 2008 Бібліографічний покажчик...
Сторінки друку-2008: бібліографічний покажчик наукових праць співробітників / уклад. О. В. Будякова, І. Г. Влащенкова, Л. Л. Кузяк,...

Наукових праць iconСписок наукових праць
Вісник кдпу. Збірник наук праць кдпу, вип. №5/2007(46) Ч. 1, Кременчук, кдпу, 2007 р

Наукових праць iconСерія: Наукові публікації сторінки друку 1902-1969 Бібліографічний...
Сторінки друку 1902-1969: бібліографічний покажчик наукових праць співробітників / Одес нац акад харч технологій. Наук техн б-ка;...

Наукових праць iconЧерняховського військова освіта збірник наукових праць Національного...
В 42 Збірник наукових праць “Військова освіта“ Національного університету оборони України. – 2013. – №1 (27). – 244 с

Наукових праць iconНан україни академія економічних наук україни проблеми І перспективи...
Проблеми І перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 20. – Суми: уабс нбу, 2007. – 352 с

Наукових праць icon«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Кафедра...
України від 26 січня 2011 р. №1-05/1 збірник включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати...

Наукових праць icon«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Кафедра...
України від 26 січня 2011 р. №1-05/1 збірник включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати...

Наукових праць icon«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Кафедра...
України від 26 січня 2011 р. №1-05/1 збірник включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don