Підвищення ефективності трудового навчання при




Скачать 125.44 Kb.
НазваниеПідвищення ефективності трудового навчання при
Дата публикации20.06.2014
Размер125.44 Kb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
УДК 377.1

© 2006

Шостак І.В.

Підвищення ефективності трудового навчання при

проведенні занять в малих групах
Постановка проблеми. Реформування системи освіти та зміни в економіці України викликають необхідність переходу до нового змісту трудового навчання у школі. Трудове навчання як навчальний предмет відіграє важливу роль у формуванні особистості учня, розвитку його здібностей і обдарувань, наукового світогляду.

Предмет має на меті забезпечити підготовку учнів до свідомого самостійного і вільного вибору професії та трудової діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарюванні; дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, основні групи професій та вимоги професії до людини; залучити учнів до основних видів проектно-конструкторських і технологічних робіт; сформувати навички розв’язання творчих практичних задач.

Трудова підготовка здійснюється в усіх типах загальноосвітніх навчальних закладів на всіх ступенях навчання згідно з наказом Міністерства освіти і науки України „Про типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів”.

В практиці роботи навчального закладу виникає проблема реалізації перелічених вимог до трудового навчання. Вона пов’язана, перш за все, з недостатнім науково-методичним забезпеченням процесу навчання та готовністю вчителя до використання сучасних педагогічних технологій, які були б спроможними розвивати творчі сторони особистості учня.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз програм трудового навчання загальноосвітньої школи доводить необхідність опанування в школі креслення, навичок механічної обробки матеріалів, прийомів ведення домашнього господарства, первинних знань технологій окремих галузей виробництва, економіки, екології тощо.

У більшості випадків на уроках трудового навчання учні опановують окремі прийоми або операції з однієї або декількох професійних сфер [1]. І здійснюється цей вид навчання, в основному, в межах профорієнтаційної роботи [2, 3, 4].

^ Постановка завдання. Акценти в трудовій підготовці учнівської молоді повинні зміститися від фактично ремісничого навчання до формування та розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, інтелектуального навчання всього змісту “Технологій”, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей особистості кожного учня. Відповідно перед вчителем трудового навчання ставиться мета не лише навчити кожного учня сукупності трудових операцій та прийомів, а й сформувати технічно освічену особистість, здатну швидко адаптуватися до стрімких змін в сучасному технічному середовищі.

У запрпонованій статті на прикладі організації трудового навчання в Краснокутській гімназії (Харківська область) показані напрямки підвищення ефективності трудового навчання шляхом впровадження навчання в малих групах, що підтверджено експериментом.

^ Виклад основного матеріалу. Останнім часом відбувається заміна освітньої парадигми, пропонується новий зміст, інші підходи, інший педагогічний менталітет. За цих умов викладачеві необхідно орієнтуватися у широкому спектрі інноваційних технологій, ідей і шкіл, що неможливо без оволодіння сучасними освітніми технологіями.

Теоретичний аналіз проблеми свідчить, що під педагогічною технологією, насамперед, розуміється система оптимальних способів досягнення педагогічної мети, наукова організація навчально-виховного процесу, що визначає найбільш раціональні й ефективні методи та прийоми досягнення кінцевих освітньо-культурних цілей.

Процес навчання в загальноосвітніх закладах спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується динамічністю, дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності. Змістом перевірки рівня навчальних досягнень учня має бути не тільки виявлення суми засвоєних знань, умінь та навичок, а й сформованості й компетентності, тобто загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Тому акцент у класно-урочній системі переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснити аналіз та оцінку технологічних об'єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби.

Навчально-виховний процес на уроках трудового навчання будується з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів та вибору відповідних технологій навчання. Протягом всього періоду трудового навчання в гімназії основоположним принципом навчально-виховного процесу є диференціація та індивідуалізація.

Диференціація здійснюється за такими критеріями:

  • за здібностями (учні розподіляються на навчальні групи за загальними або окремими нахилами);

  • за інтересами учнів (навчання в класах гімназії з поглибленим вивченням фізики, математики, мови та літератури);

  • за талантами дітей (пошук талановитих дітей і створення умов для їхнього всебічного розвитку);

  • за майбутньою професією (навчання дітей у школах музичній, художній, хореографії, з поглибленим вивченням іноземних мов).

Диференційоване навчання на уроці потребує ґрунтовної підготовки педагога, певних професійних умінь. Необхідно вивчити індивідуальні особливості учнів, розподілити їх на групи, розмістити ці групи, підібрати консультантів, розробити заняття в деталях, чітко сформулювати основні і додаткові запитання, визначити час на їх виконання, продумати систему оперативного контролю, поєднувати індивідуальну, групову та фронтальну роботу, продумати власну педагогічну діяльність на занятті, підготувати необхідні дидактичні матеріали [5].

Важливим засобом індивідуалізації та диференціації навчання є евристична бесіда, гра “Пізнайко”, які входять в поняття активних методів навчання. Це те коло запитань викладача, які примушують учнів на базі сформованих понять, одержаних знань, життєвого досвіду, логічного та аналітичного мислення формувати нові поняття, робити відповідні висновки. Активні методи навчання – це способи інтенсивного розвитку пізнавальних мотивів, інтересу, творчості учнівської молоді, які згруповані в схему, показану на рис. 1 [6].


Рис. 1 Активні методи навчання

Звісно, першочергове завдання – організувати працю учнів так, щоб вона була творчою і продуктивною, щоб при створенні матеріальних цінностей виявилась її виховна дія на підростаюче покоління. За таких умов в учнів розвивається інтерес до праці, бережливе ставлення до матеріалів, інструментів та обладнання. Учні дізнаються про виробничі труднощі, беруть участь у плануванні, створенні технічної і технологічної документації.

Активізують форми і методи навчального процесу, здійснюють значний вплив на формування творчої активності і розвитку творчих здібностей саме уроки-диспути, дискусії, ділові ігри. Ефективність засвоєння учнями знань та умінь з трудового навчання великою мірою залежить від розвитку в них інтересу до предмета. Інтерес позитивно впливає на всі функції і психічні процеси: сприймання, увагу, пам’ять, мислення, волю.

Активізувати навчання можна тільки тоді, коли в ньому активну діяльність проявляє не тільки вчитель, а й учні.

Одним з ефективних методів активного навчання, який сприяє розвитку творчого мислення учнів, підвищенню професійної підготовки майбутніх фахівців, є ділова гра. Слід зазначити, що за результатами оцінювання діяльності учасників ділової гри можна отримати достатньо повну картину їх особистих здібностей і професійних нахилів. Очевидно, що ділова гра виконує важливі функції (навчальну, виховну, розвиваючу), а головне, є ефективним методом активного навчання, який збуджує зацікавленість школярів при вивченні предмета, сприяє творчому розвитку особистості.

Активність учнів у ділових іграх має яскравий, довготривалий характер. У чому ж причина? По-перше, під час застосування ділових ігор процес навчання максимально наближається до реальної практичної діяльності. По-друге, ділова гра є колективним методом навчання. Якщо традиційні методи орієнтовані, переважно, на індивідуальне навчання, то в ділових іграх рішення приймається колективно.

То в чому ж полягає ефективність ділової гри?

Насамперед, економія часу, яка визначається як різниця між витратами на засвоєння навчальної програми традиційними методами і витратами на досягнення цієї мети із застосуванням ділової гри. Крім цього, у процесі ділової гри можна проводити контроль знань учнів. Також слід зазначити, що за результатами оцінювання діяльності учасників ділової гри можна отримати достатньо повну картину їх особистих здібностей і професійних нахилів. Отже, саме використання ділової гри робить процес навчання більш творчим, захоплюючим.

Наприклад, у двох групах (9-А та 9-Б класи) один і той же матеріал подавався по-різному – в 1-й групі – традиційним методом, у 2-й – нетрадиційним. Як результат, на типовому уроці інформація засвоєна на приблизно 60%, тоді як під час ситуації-проблеми – 85%. Результати наведені на рис. 2.

^ Умови проведення педагогічного експерименту. В експерименті взяли участь дівчата двох класів: контрольного – 9-А (19 дівчат) та експериментального – 9-Б (18 дівчат) відповідно фізико-математичного та гуманітарного циклів. В названих класах передбачений курс “Трудове навчання”. Згідно з програмою він розрахований на 68 годин. Заняття проводяться по 2 години на тиждень.

Було з’ясовано, що попередні результати навчальних досягнень з трудового навчання контрольного та експериментального класів були практично однакові.



Рис. 2. Засвоєння учнями нового матеріалу
Для проведення експерименту було вирішено провести заняття в контрольному класі (9-А) традиційно, а в експериментальному (9-Б) з використанням інноваційної технології – проведення занять в малих групах.

Групи учнів в експериментальному классі формувались згідно з такими критеріями: за результатами навчальних досягнень, за підсумками поточного тематичного оцінювання, враховувались бажання самих вихованців.

^ Експериментальна перевірка виконаної роботи. Заняття проходило в кабінеті трудового навчання. Клас обладнаний електричними плитами “Ардо” (2 шт.), кухонним комбайном “PHILIPS”, електрочайниками “Binatone” (2 шт.), мікрохвильовою піччю “SANYO” та кухонними меблями.

Після заняття було проведено його аналіз та скориговані деякі моменти його проведення. Зазвичай на занятті за кожним вихованцем було закріплено робоче місце. При проведенні експерименту учні займали свої місця, оскільки були об’єднані в групи А,В,С. Звісно, це було не зручно при розподілі завдань різного рівня складності, контролю знань. Легше було при виконанні практичної роботи (“Вироби з бісквітного тіста”, В1 “Рулет “Марія”, В2 “Кекс “Зебра”), оскільки учні групувались не тільки з урахуванням їх бажань, а і за рівнем набутих навичок.

Було здійсненно моніторинг успішності навчальної діяльності при тематичному оцінюванні в експериментальному та контрольному класах, наведений у таблиці та на рис.3.
Таблиця

Результати навчальних досягнень

9-А (контрольний клас)


9-Б (експериментальний)

Рівні

12-10

9-7

6-4

1-3

12-10

9-7

6-4

1-3

К-ть учнів

3

11

5

-

4

12

2

-

%

16

58

26

-

22

67

11

-

Рівень

Висок

Дост.

Серед

Низьк

Висок.

Дост.

Серед

Низьк.


Аналіз даних таблиці та гістограми (рис.3) показує, що якість навчальних показників покращилась на 15%:

- показник якості знань після проведення практичної роботи в контрольному класі складає 16%+58%=74%;

- показник якості знань після проведення практичної роботи в експериментальному класі складає 22%+67%=89%.

Слід також відзначити, що

- високий рівень успішності (10-12 балів) збільшився на: 22%-16%=4%;

- достатній рівень успішності (7-9 балів) збільшився на: 67%-58%=9%;

- середній рівень успішності зменшився на: 26%-11%=15%,тобто учні перейшли у вищий рівень успішності.

Рис. 3 Моніторинг навчальних показників

Висновки. Мікрогрупові форми організації навчально-трудової діяльності учнів дають змогу підвищувати ефективність навчання, стимулюють творчий розвиток, відіграють важливу роль у вихованні в них соціальної активності, толерантності, культури взаємин.

Важливим моментом в організації мікрогрупових форм роботи є формування учнівських груп для того чи іншого виду діяльності. При чому бажано об’єднувати учнів в групи, а не розподіляти.

Групи можуть бути статичними, коли учнів об’єднують за навчальними можливостями у диференційовані групи для виконання завдань різної складності. У динамічні, ситуативно сформовані групи, учні об’єднуються для бригадної форми роботи під час виконання практичних чи лабораторно-практичних робіт. Завдання для бригад можуть бути як єдиними, так і диференційованими. Можливе також формування динамічних груп, в які вихованці об’єднуються під час роботи над певним творчим завданням чи спільним творчим проектом.

Враховуючи результати експерименту, які свідчать про те, що при груповій організації навчання учні засвоюють 74%, а в системі “учень навчає учня“ – 89%, слід віддавати перевагу саме такій методиці під час організації практичних робіт. При цьому реалізується природне прагнення дітей до спілкування, взаємодопомоги, співпраці, розвиваються навички самоконтролю, самооцінки, взаємоконтролю і взаємооцінки, критичного мислення, спільного обгрунтування творчого проекту.

Таким чином, групова форма навчальної діяльності у порівнянні з іншими організаційними формами має ряд значних переваг:

  1. За один і той же проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший.

  2. Висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь.

  3. Формується вміння співпрацювати.

  4. Розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Незважаючи на зазначені позитивні характеристики групової діяльності, було б великою помилкою не зазначати і слабкі її сторони:

  1. Впровадження групової навчальної діяльності потребує деяких додаткових витрат часу, оскільки необхідно здійснити відповідне тематичне планування.

  2. Від педагога вимагається більш ретельна методична підготовка, оскільки слід пильно розробити структуру проведення заняття, скласти варіанти завдань.

Отже, в цій роботі наведена характеристика психологічно-педагогічної концепції технології організації групової навчальної діяльності учнів, визначені вимоги щодо проведення занять з використанням цієї інноваційної технології навчання; проведено експеримент, внаслідок якого практично підтверджена гіпотеза про те, що застосування мікрогрупової форми роботи дає змогу підвищити ефективність навчання, формує позитивну мотивацію учнів та свідоме ставлення до навчальної діяльності.

^ Перспективи подальших досліджень. Необхідною на нинішньому етапі особистісно орієнтованою технологією навчання є заміна ролі вчителя, перетворення його в авторитета, який володіє великим обсягом знань, вмінь, є провідником у світі знань. Висока освіченість учителя трудового навчання передбачає, окрім доброго знання свого фаху, оволодіння сучасною філософією освіти, використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Без цих умінь і знань педагог не здатен до високої мобільності у заміні парадигм, технологій навчання, що є ознакою нашого часу. Працюючи в умовах, що безперервно змінюються, педагог повинен постійно активізувати свої знання, систематично удосконалюватися і збагачувати методи, організаційні форми та дидактичні засоби, готуючи учнів до життя, форми якого самі вони ще не в змозі визначити. Все це потребує науково-методичного обгрунтування змісту підготовки вчителя трудового навчання.

Література


1. Методичні рекомендації до вивчення трудового навчання у 5 класі 12-річної школи // Трудова підготовка в закладах освіти. №2, 2005. –С.8-16.

2. Жемера Н. Сутність та особливості процесу професійного самовизначення учнів старших класів // Трудова підготовка в закладах освіти. №4, 2002. –С.35-38.

3. Харламенко В. Формування в учнів професійних понять на уроках з основ вибору професії // Трудова підготовка в закладах освіти. №4, 2003. –С.42-46.

4. Янцур М. Підготовка майбутніх учителів до аналізу професій з метою профорієнтації учнівської молоді // Трудова підготовка в закладах освіти. №4, 2003. –С.28-31.

5. Шостак І.В. Особистісно-орієнтований підхід до трудового навчання // Новий колегіум. №4, 2005. –С.52-54.

6. Буланова-Топоркова М.В. Педагогические технологии: Учебное пособие для педагогических специальностей. –М.:; Ростов-на Дону: МарТ, 2004. –336с.
Шостак І.В.

Підвищення ефективності трудового навчання при проведенні занять в малих групах

Показано, що організація навчально-трудової діяльності учнів в малих групах підвищує ефективність трудового навчання в загальноосвітній школі, стимулює творчий розвиток, виховує соціальну активність, толерантність та культуру взаємин.
Шостак И.В.

Повышение эффективности трудового обучения при проведении занятий в небольших группах

Показано, что организация учебно-трудовой деятельности учащихся в небольших группах повышает эффективность трудового обучения в общеобразовательной школе, стимулирует творческое развитие, воспитывает социальную активность, толерантность и культуру взаимоотношений.
I.V. Shostak

Increase Efficiency of Labour Training During Education in a Small Groups

It is shown, that organisation of education-labour activity of students in a small groups increases efficiency of labour training in a comprehensive school, stimulates creativity and develops social activity, tolerance and culture of mutual relations.

Стаття надійшла до редакції. 18.09.2006р.

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Підвищення ефективності трудового навчання при iconВнедрение инновационных методов в процесс обучения математике в высших учебных заведениях
Стаття присвячена проблемі впровадження інноваційних методів в процес навчання математиці у вищих навчальних закладах. Запропонований...

Підвищення ефективності трудового навчання при iconПорядок організації навчання працівників органів юстиції у Центрі...
Підвищення кваліфікації працівників органів юстиції – це навчання з метою оновлення та набуття умінь, знань, навичок І здатності...

Підвищення ефективності трудового навчання при icon2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16
Розвиток конкурентного середовища І підвищення ефективності та прозорості ринків; 11

Підвищення ефективності трудового навчання при iconМетодичні рекомендації по використанню ппз при проведенні уроку та при самостійній роботі учнів
Комп’ютерні технології – це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення...

Підвищення ефективності трудового навчання при iconМетодичні рекомендації по використанню ппз при проведенні уроку та при самостійній роботі учнів
Комп’ютерні технології – це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення...

Підвищення ефективності трудового навчання при iconМетодичні рекомендації по використанню ппз при проведенні уроку та при самостійній роботі учнів
Комп’ютерні технології – це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення...

Підвищення ефективності трудового навчання при iconВерховна рада україни у дзеркалі змі
Віктор Тихонов: «Призначення Олега Сала головою Львівської ода спрямоване на підвищення ефективності влади в регіоні»

Підвищення ефективності трудового навчання при iconСценарій фольклорного свята Масляної Леонідова Наталя Григорівна,...
Леонідова Наталя Григорівна, вчитель трудового навчання спеціалізованої школи №46

Підвищення ефективності трудового навчання при iconЗакон україни
Цей Закон покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду...

Підвищення ефективності трудового навчання при iconВиробництво м'яса
Надворняк Я. М. Підвищення економічної ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в Прикарпатті / Я. М. Надворняк // Економіка...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don