«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених




Название«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених
страница7/63
Дата публикации22.02.2013
Размер7.44 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Математика > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   63

Раздел I.1Для культивування кліщів весною проводився збір імаго на прапор в природі. Кліщів обох статей поміщали в пробірку з ефектом вологої камери заздалегідь зважуючи самиць, де утримували їх при кімнатній температурі до випуску на хазяїна.


Абсолютне збільшення ваги у самиць іксодових кліщів в природних умовах може сягати до 25 разів, в лабораторних же умовах абсолютне збільшення ваги у Rh. rossicus та I. ricinus дорівнює близько 13 – 14 разів, і тільки у D. marginatus абсолютне збільшення ваги дорівнює у 22 рази, що максимально наближено до природних показників.

Самиць, що наситилися, ми розміщували в пробірки і ставили на виплід при різній температурі і вологості. За оптимальних умов кліщі Rhipicephalus rossicus відкладають в середньому 827 яєць, Ixodes ricinus – 504, а Dermacentor marginatus – 472 яєць відповідно.

У природних умовах при оптимальній вологості і температурі самиці розпочинають кладку яєць на 5–6 добу після закінчення кровоссання.

Як можна побачити, з наведеного графіку що оптимальними умовами, для початку відкладення яєць є вологість 70–75% та температура 15–20 0С, а найбільш несприятливими умовами середовища є низька температура, яка досягала у наших дослідах 10 0С, та відносно висока вологість, яка сягала 80%. У природних умовах при досить високій вологості, багато кліщів гине, ще до початку відкладення яєць.
Голубенко Анастасія

студентка ІІІ курсу біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. фарм. н., доцент Панасенко Т.В.
^ ПОТЕНЦІОМЕТРІЯ В АНАЛІТИЧНІЙ ХІМІЇ

Потенціометричні методи аналізу відомі з кінця минулого ХІХ ст. Інтенсивний розвиток потенціометрії в останні роки пов’язаний, головним чином, з появою різних типів іоноселективних електродів, котрі дозволяють проводити прямі визначення концентрації багатьох іонів в розчині, і успіхами в конструюванні і масовому випуску приладів для потенціометричних вимірювань.

Потенціометричний метод базується на вимірюванні елект­родних потенціалів (ЕП) та електрорушійних сил (е. р. с.) гальванічних елементів.

Потенціал електроду Е пов'язаний з активністю і концентрацією речовин, що беруть участь в електродному процесі, рівнянням Нернста:



де – стандартний потенціал редокс-системи;

R – універсальна газова постійна, що дорівнює 8,312 Дж/моль∙К;

Т – абсолютна температура, К;

F – постійна Фарадея, що дорівнює 96500 Кл/моль;

n – число електронів, що приймають участь в електродній реакції;

аOx, aRed – активності відповідно окисленої і відновленої форм редокс-системи;

[Ox], [Red] – їх молярні концентрації;

γOx, γRed – коефіцієнти активності.

Методи потенціометричного аналізу підрозділяють на пряму потенціометрію (іонометрію) і потенціометричне титрування.

Практичне використання методу: за допомогою потенціометрії визначають коефіцієнти активності, константи рівноваги різних хімічних реакцій (у тому числі константи дисоціації слабких електролітів, константи комплексоутворення), добутки розчинності, рН.

В подальшому плануємо методом потенціометрії визначати константи іонізації новосинтезованих біологічно активних речовин похідних хіноліну і акридину.

Дударєва Г. Ф., к. с-г. н., доцент

Пересипкіна Т. М., к. б. н., доцент

^ Дударєва Наталія, магістр біологічного факультету ЗНУ
застосування фунгіцидів проти грибних хвороб озимОЇ пшениці

Стабільне зростання виробництва високоякісного зерна є одним із найважливіших завдань, що ставляться перед агропромисловим комплексом України. Орієнтація на культури, продукція яких має попит, спричинила часте, а то й беззмінне їх вирощування на окремих полях. Відхід від сівозміни й спрощення технологій вирощування культур погіршили фітосанітарний стан агроценозів. Цілий ряд патогенних організмів є катастрофічно небезпечними для посівів. З року в рік йде нагромадження різних видів інфекції, яка має велику потенційну загрозу для майбутнього врожаю. Збільшились запаси інфекції септоріозу, борошнистої роси, бурої іржі, що за сприятливих погодних умов може призвести до епіфітотійного розвитку хвороб. Збудники септоріозу - гриби із роду Septoria. На пшениці найпоширеніші Septoria tritici, Septoria graminum та Septoria nodorum [2]. S.tritici і S. graminum уражують листя, a S. nodorum - усі надземні органи рослин, у тому числі колосся. Максимальний розвиток септоріозу спостерігається в період наливу зерна. На листках, стеблах і колоссі утворюються світло-бурі видовжені плями з темною облямівкою чи без неї. На поверхні плям -дрібні чорні пікніди гриба [2; 3]. За сильного розвитку хвороби листки передчасно засихають, стебла зморщуються, перегинаються, колос стає строкатим, часто недорозвиненим або безплідним. Збудник борошнистої роси - гриб Erysiphe graminis (син. Blumeria graminis) [2]. Уражує листя, стебла, колос, остюки. Хвороба проявляється у вигляді білого повстистого нальоту. Пізніше наліт ущільнюється, утворюючи ватоподібні подушечки, на яких наприкінці вегетації гриб формує дрібні чорні плодові тіла. Шкідливість захворювання полягає у зменшенні асиміляційної поверхні, руйнуванні хлорофілу, зменшенні маси 1000 зерен. Бура іржа - захворювання, яке спричиняє гриб Puccinia recondita. Проявляється у вигляді бурих пустул на листках, які, дозріваючи, розривають епідерміс, утворюючи порошисті рани [1,2; 3].

У сучасних інтегрованих системах захисту озимої пшениці важливе місце для запобігання втратам врожаю від хвороб займає хімічний метод. У зв'язку з цим на ринку з'явилося чимало фунгіцидів. Рекламні проспекти переконують у їх високій ефективності. Проте більшість із них не достатньо вивчено щодо дії на окремих збудників хвороб у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах та їх впливу на урожайність культури [2]. За даними наших досліджень, сьогодні в умовах степового регіону України велику частку серед основних хвороб, збудники яких уражують рослини озимої пшениці займають хвороби листя і колосу. Фунгіциди для обприскування слід підбирати зважаючи на домінуючи види патогенів.

Метою наших досліджень було визначення біологічної ефективності фунгіцидів фалькон 0,6 л/га та біологічного препарату – дефенс VI для обробки посівів протягом вегетації.

Дослідження проводили протягом 2009 р. в ПП «Істок» Запорізького району Запорізької області. Висівали озиму пшеницю сорту Кольчуга по чорному пару. Роз­мір дослідної ділянки - 450 м2, облі­кової - 100 м2. Дослід було закладено в 3-разовій повторності. Вивчали ефективність фунгіцидів фалькон 0,6 л/га та біологічного препарату – дефенс VI. Варіанти досліду порівнювали з чистим контролем, де обприскування рослин проводили лише водою. Обприскування рослин проводили з розрахунку норми витрати 300 л робочої рідини на 1 га.

Фітопатогенний комплекс озимої пшениці в умовах досліду складався із збудників кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі, септоріозу листя та колосу. Розвиток кореневих гнилей озимої пшениці в досліді, залежно від факторів, що вивчалися, перебував у межах 0,3–46,3 %, борошнистої роси —8,3–24,2 %; септоріозу листя 23,5 —53,5 %; септоріозу колосу - 14,4-34,6 %. Застосування фунгіцидів дало можливість скоротити ураження рослин грибними хворобами впродовж всього періоду вегетації. Досить ефективним виявився біопрепарат дефенс VI, що має у своєму складі комплекс бактерій і ефективних мікроорганізмів. Крім того, застосування фунгіцидів забезпечувало вищу масу 1000 зерен порівняно з контролем, оскільки захищало рослини від хвороб колосу, а отже і зерно від впливу шкідливої мікрофлори.

Таким чином, застосування фунгіцидів захищає рослини озимої пшениці від основних хвороб впродовж усього періоду вегетації, сприяє покращенню фітосанітарного стану озимої пшениці та є надійною гарантією екологічної безпеки продукції.

Література

1. Ретьман С.В. Фітопатогенний комплекс озимої пшениці в Лісостепу України // Карантин і захист рослин. - 2008. - №4. – С. 5.

2. Марютін Ф.М. Фітопатологія / Харків: Еспада, 2008. - С. 217-221.

3. Ретьман С.В. Фунгіциди нового покоління для захисту посівів озимої пшениці від фітоінфекції // Карантин і захист рослин. - 2007. - №10. – С. 19-20.
Карпов Андрій, аспірант

Наук. кер.: професор Єщенко В.А.
^ ГЛІКЕМІЯ ТА СТАН ПАНКРЕАТИЧНИХ ОСТРІВЦІВ

У ЩУРІВ ПРИ ВВЕДЕННІ АЛОКСАНУ

Алоксан викликає діабет шляхом вибіркового руйнування В-клітин острівців Лангерганса. Важкість діабету визначається інтенсивністю руйнування клітин. Експериментально можна підібрати певну кількість алоксану, яка викликає різне по ступені тяжкості руйнування В-клітин [1]. Дози алоксану, котрі дають максимальний діабетогенний ефект, викликають виражену пошкоджуючу дію на В-інсулоцити [1].

При введенні алоксана в організмі тварини спостерігаються наступні 3 фази змін рівня цукру в крові: 1) первинна гіперглікемія, яка пов’язана з глікогенолізом у печінці; 2) гіпоглікемія, обумовлена вивільненням інсуліну з ушкоджених клітин; 3) вторинна гіперглікемія, пов’язана з недостатністю інсулярного апарату [2].

У дослідах були використані білі безпородні щури вагою 220-250 г. Алоксан уводили щурам підшкірно в дозі 200-400 мг/кг. Для ін’єкцій використовували 5% розчин алоксану. У тварин кров брали із хвоста до ін’єкції реагенту (контроль) та через 5 діб після його введення. Після взяття крові тварин забивали декапітацією.

Проби крові використовували для визначення вмісту цукру в крові у ммоль/л. Шматочки підшлункової залози фіксували у холодному (4 ºС) ацетоні (для цитохімічного визначення цинку) та рідині Буена (для визначення інсуліну в клітинах).

Фіксований в ацетоні матеріал проводили через ксилоли, суміш ксилолу з парафіном, рідкі (56 ºС) парафіни та заливали у парафін. У випадках з фіксацією у рідині Буена, матеріал перед ксилолом витримували у спиртах зростаючої міцності та заливали у парафін.

Парафінові зрізи тканин, фіксованих в ацетоні, забарвлювали 8-(п-толуолсульфоніламіно)-хіноліном (8-ТСХ). Цинк визначали по жовто-зеленій люмінесценції клітин В. Зрізи тканин, фіксованих у Буені, забарвлювали альдегідфуксином. На препаратах у цитоплазмі В-клітин виявлялась синьо-фіолетова зернистість – показник вмісту в них інсуліну. Препарати використовували для підрахунку числа В-клітин в острівцях підшлункової залози. Інтенсивність цитохімічних реакцій 8-ТСХ та альдегідфуксину оцінювали за трибальною системою, запропонованою В.В. Соколовським (1971) [3] та Ф Хейхоу і Д. Квагліно (1983) [4]. Встановлювали середню арифметичну, похибку, показник вірогідності.

У контрольних щурів вміст цукру в крові складав 5,8 ± 0,11 ммоль/л. Через 5 діб після введення алоксану рівень цукру в крові був підвищений на 144% (Р<0,001), що вказує на діабетогенну активність алоксану.

У контрольних щурів кількість клітин В острівцях складало 40 ± 1,5. При введенні алоксану число клітин скорочувалось на 32% (Р<0,001).

Інтенсивність цитохімічної реакції альдегідфуксину в клітинах В у контрольних щурів складала 1,3 ± 0,7 ум. од. Алоксан викликав зниження інтенсивності цієї реакції в острівцях у щурів на 23% (Р<0,009). Помітно дефіцит інсуліну в панкреатичних клітинах В.

Інтенсивність цитохімічної реакції 8-ТСХ в острівцях контрольних щурів складала 1,7 ± 0,12 ум. од. При введенні алоксану вміст цинку в клітинах В був знижений на 56% (Р<0,001). Отже у щурів вміст цинку в В-інсулоцитах був знижений.

Таким чином, результати досліджень глікемії та стану панкреатичних острівців вказують на те, що отримується відносно м’яка форма недостатності інсулярного апарату у щурів.

Література

  1. Гольдберг Е. Д. Сахарный диабет. Этиологические факторы /
    Е. Д. Гольдберг, В. А. Ещенко, В. Д. Бовт. — Томск : Изд-во ТГУ, 1993. — 136 с.

  2. Зайчик А. Ш. Общая патофизиология / А. Ш. Зайчик, А. П. Чурилов. — СПб: ЭЛБИ, 2005. — 656 с.

  3. Соколовский В. В. Гистохимические исследования в токсикологии /
    В. В. Соколовский – Ленинград: Медицина, 1971. – 172 с.

  4. Хэйхоу Ф. Гематологическая цитохимия / Ф. Хэйхоу, Д. Кваглино – Москва: Медицина, 1983. – 320 с.


Клеваник Максим

студент ІІІ курсу біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. б. н., доцент Корж О.П.
^ Використання лишайників у біоіндикаційних дослідженнях

Біоіндикація – це метод оцінки якості природного середовища за станом його біоти. Вона спирається на спостереження за складом та чисельністю видів-індикаторів або на їх наявність. Однією з груп, що активно використовуються в біоіндикаційних дослідженнях, є лишайники – саме за їх вивченням можна дати оцінку про стан атмосферного повітря на територіях із різним антропогенним навантаженням.

Лишайники – це особливі організми, в тілі яких об’єднані водорості та гриби в комплекс симбіотичних організмів з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. За морфологічними ознаками розрізняють наступні групи лишайників:

- Кіркові, або накипні – мають вигляд тонкої забарвленої кірки, дуже щільно зрослої з субстратом. Представники цієї групи складають до 80% усіх видів лишайників.

- Листуваті – представники цієї групи набувають вигляду листоподібної пластинки, нещільно прикріпленої до субстрату; краї слані в них піднесені.

- Кущисті – слань має вигляд прямостоячого кущика.

Лишайники по-різному реагують на забруднення повітря: деякі з них не виносять навіть найменшого забруднення й гинуть; інші, навпаки, живуть тільки в населених пунктах, добре пристосувавшись до відповідних антропогенних умов. Тому їх можна використовувати для загальної оцінки ступеня забруднення довкілля, особливо атмосферного повітря. На цій основі сформувався особливий напрямок індикаційних досліджень – ліхеноіндикація.

Метою роботи було вивчення видового складу лишайників-індикаторів м. Вільнянська, а також встановлення взаємозв’язку між видами лишайників та забрудненням атмосфери міста.

В результаті досліджень встановлено, що на території парку «Ювілейного», де ростуть переважно тополі та клени, зареєстровано два види лишайників: Xanthoria parietina та Parmelia acetabulum. На молодих деревах (до 10 років) лишайники не ростуть взагалі, або їх чисельність надзвичайно мала; в діаметрі вони сягають до 0,5 см. Найбільше лишайників зареєстровано в східній частині парку; в діаметрі деякі з них сягають 2-2,5 см.. На деревах, які знаходяться на освітлених місцях, лишайників мало, але частіше вони відсутні. Є незначні ділянки, на яких лишайники ростуть групами, вкриваючи майже повністю стовбур дерева на рівні зросту людини.

В промисловому мікрорайоні міста, де розташована значна частина підприємств, при дослідженні було виявлено три види лишайників: Xanthoria parietina, Parmelia acetabulum та Hypogymnia physodes. Вони нами були зареєстровані на кленах, ясенах та акаціях з віком дерев понад 50 років.

Дослідження житлового мікрорайону показало, що на приватних ділянках ростуть переважно плодові дерева: сливи, черешні, абрикоси, яблуні, груші. Вік цих дерев становив від 1 до 30 років. З декоративних дерев, на яких ростуть лишайники, нами досліджувалися тополі віком понад 25 років. Встановлено, що чим старше дерево, тим слань лишайників густіше вкриває стовбури. При дослідженні на цій території було зареєстровано 2 види лишайників: Hypogymnia physodes, Xanthoria рarietina.

Знайдені під час досліджень види лишайників свідчать про те, що територія м. Вільнянська є зоною помірного та слабкого забруднення. У ході дослідження було встановлено, що лісосмугу на околицях міста можна віднести до частково забруднених територій. Переважання на території промислового мікрорайону представників накипних лишайників свідчить, на наш погляд, про значний ступінь його забруднення.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   63

Похожие:

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconФомина А. А, Цвєтнова О. В. Дні науки 2013: Збірник матеріалів V...
Фомина А. А, Цвєтнова О. В. Дні науки – 2013: Збірник матеріалів V регіональної науково-практичної конференції студентів І молодих...

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconМатеріали VІІІ науково-практичної конференції молодих учених «Методологія...
Матеріали VІІІ науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень» (17-18 жовтня 2011 р., м. Харків)...

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconТиційні та інноваційні процеси в промисловості збірник матеріалів...

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconМатеріали V науково-практичної конференції молодих вчених, 11 грудня...
Н. А. Современные тенденции развития украинско-российского трансграничного сотрудничества // Актуальні проблеми міжнародних економічних...

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconИнтерфейса
Источник: Інформатика та комп'ютерні технології 2008 / Збірка матеріалів четвертої міжнародної науково-технічної конференції студентів,...

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconПлан проведення міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій...
Міжнародна науково-практична конференція «Екологічна безпека як основа сталого розвитку суспільства»

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconМатеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Харків,...
П. А. Духовное возрождение и политико-экономическое доминирование стран в мировом сообществе // Регіон – 2010: стратегія оптимального...

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconРазработка и применение систем беспроводной связи для измерения параметров атмосферы
Источник: Комп’ютерний моніторинг та інформаційні технології 2009 / Збірка матеріалів п’ятої всеукраїнської науково-технічної конференції...

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconЗбірник тез Міжвузівської конференції молодих вчених та студентів
Психообразовательная работа как неотъемлемая составляющая наркологической помощи

«молода наука-2010» Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<