Цивільний кодекс україни




Скачать 167.72 Kb.
НазваниеЦивільний кодекс україни
Дата публикации21.07.2013
Размер167.72 Kb.
ТипКодекс
uchebilka.ru > Право > Кодекс

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


(витяг станом на 18.03.2004р.)

*Стаття 247*. Строк довіреності
1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк

довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення

її дії.
3. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є

нікчемною.
*Стаття 248*. Припинення представництва за довіреністю
1. Представництво за довіреністю припиняється у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її

померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою,

обмеження її цивільної дієздатності.
У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник

зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних

справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення

збитків;
3. У разі припинення представництва за довіреністю

представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.
*Стаття 249*. Скасування довіреності
1. Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної

довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або

передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
2. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її,

повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй

третіх осіб, для представництва перед якими була видана

довіреність.
3. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок

вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг

довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для

особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило

не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія

довіреності припинилася.
*Стаття 250*. Відмова представника від вчинення дій, які були

визначені довіреністю
1. Представник має право відмовитися від вчинення дій, які

були визначені довіреністю.
2. Представник зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він

представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені

довіреністю.
3. Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були

визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими,

що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він

представляє, чи іншим особам.
4. Представник відповідає перед особою, яка видала

довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог,

встановлених частинами другою та третьою цієї статті.
*Стаття 256*. Поняття позовної давності
1. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може

звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або

інтересу.
*Стаття 257*. Загальна позовна давність
1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три

роки.
*Стаття 268*. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
1. Позовна давність не поширюється:
5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до

страховика про здійснення страхової виплати (страхового

відшкодування).
*Стаття 979*. Договір страхування
1. За договором страхування одна сторона (страховик)

зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку)

виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі,

визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а

страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та

виконувати інші умови договору.
*Стаття 980*. Предмет договору страхування
1. Предметом договору страхування можуть бути майнові

інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним

забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове

страхування);
3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником

(страхування відповідальності).
*Стаття 981*. Форма договору страхування
1. Договір страхування укладається в письмовій формі.
Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком

страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
2. У разі недодержання письмової форми договору страхування

такий договір є нікчемним.
*Стаття 982*. Істотні умови договору страхування
1. Істотними умовами договору страхування є предмет договору

страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої

страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового

випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його

сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного

законодавства.
*Стаття 983*. Момент набрання чинності договором страхування
1. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення

страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не

встановлено договором.
*Стаття 988*. Обов'язки страховика
1. Страховик зобов'язаний:
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами

страхування;
2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про

настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх

необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати

страхувальникові;
3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову

виплату у строк, встановлений договором.
Страхова виплата за договором особистого страхування

здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним

соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від

відшкодування шкоди.
Страхова виплата за договором майнового страхування і

страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може

перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються

застрахованими, якщо це встановлено договором.
Страхова виплата за договором майнового страхування

здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка

встановлюється у межах вартості майна на момент укладення

договору;
4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі

настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення

збитків, якщо це встановлено договором;
5) за заявою страхувальника, у разі здійснення страховиком

заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення

вартості майна, переукласти з ним договір страхування;
6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його

майнове становище, крім випадків, встановлених законом.
2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші

обов'язки страховика.
*Стаття 989*. Обов'язки страхувальника
1. Страхувальник зобов'язаний:
1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у

розмірі, встановленому договором;
2) при укладенні договору страхування надати страховикові

інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне

значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його

про будь-які зміни страхового ризику;
3) при укладенні договору страхування повідомити страховика

про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який

страхується.
Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт

уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним;
4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим

настанням страхового випадку, та їх зменшення;
5) повідомити страховика про настання страхового випадку у

строк, встановлений договором.
2. Договором страхування можуть бути встановлені також інші

обов'язки страхувальника.
*Стаття 990*. Умови та порядок здійснення страхової виплати
1. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов

договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника)

або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта

(аварійного сертифіката).
2. Страховий акт (аварійний сертифікат) складається

страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що

встановлюється страховиком.
*Стаття 991*. Відмова від здійснення страхової виплати
1. Страховик має право відмовитися від здійснення страхової

виплати у разі:
1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої

укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на

настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням

ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані

необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту

майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;
2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої

укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до

страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей

про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за

договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на

те причин про настання страхового випадку або створення

страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру

збитків;
6) наявності інших підстав, встановлених законом.
2. Договором страхування можуть бути передбачені також інші

підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не

суперечить закону.
3. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату

повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням

причин відмови.
*Стаття 992*. Відповідальність страховика
1. У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій

особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку

в розмірі, встановленому договором або законом.
*Стаття 994*. Зміна страхувальника - фізичної особи у договорі

страхування
1. У разі смерті страхувальника, який уклав договір майнового

страхування, його права та обов'язки переходять до осіб, які

одержали це майно у спадщину.
В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть

перейти до третіх осіб лише за згодою страховика, якщо інше не

встановлено договором страхування.
2. У разі смерті страхувальника, який уклав договір

особистого страхування на користь третьої особи, його права та

обов'язки можуть перейти до цієї особи або до осіб, на яких

відповідно до закону покладено обов'язки щодо охорони прав та

інтересів застрахованої особи.
*Стаття 995*. Наслідки припинення юридичної особи -

страхувальника
1. Якщо юридична особа - страхувальник припиняється і

встановлюються її правонаступники, права та обов'язки

страхувальника переходять до правонаступників.
*Стаття 997*. Припинення договору страхування
1. Договір страхування припиняється у випадках, встановлених

договором та законом.
2. Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу

і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред'явлення

страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу,

страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не

встановлено договором.
Страхувальник або страховик може відмовитися від договору

страхування в інших випадках, встановлених договором.
3. Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу

сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не

пізніш як за тридцять днів до припинення договору, якщо інше не

встановлено договором.
Страховик не має права відмовитися від договору особистого

страхування без згоди на це страхувальника, який не допускає

порушення договору, якщо інше не встановлено договором або

законом.
4. Якщо страхувальник відмовився від договору страхування

(крім договору страхування життя), страховик повертає йому

страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку

договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи,

визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично

здійснених страховиком страхових виплат.
Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена

порушенням умов договору страховиком, страховик повертає

страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.
5. Якщо страховик відмовився від договору страхування (крім

договору страхування життя), страховик повертає страхувальникові

сплачені ним страхові платежі повністю.
Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконанням

страхувальником умов договору страхування, страховик повертає

страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до

закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на

ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та

фактично здійснених страхових виплат.
Наслідки відмови від договору страхування життя

встановлюються законом.
6. Якщо страхувальник або страховик відмовився від договору

страхування, договір припиняється.
*Стаття 998*. Недійсність договору страхування
1. Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у

випадках, встановлених цим Кодексом.
Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:
1) його укладено після настання страхового випадку;
2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає

конфіскації.
2. Наслідки недійсності договору страхування визначаються

відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених

цим Кодексом.
*Стаття 999*. Обов'язкове страхування
1. Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або

юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або

відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за

рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
2. До відносин, що випливають із обов'язкового страхування,

застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено

актами цивільного законодавства.
*Стаття 1000*. Договір доручення
1. За договором доручення одна сторона (повірений)

зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони

(довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним,

створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
2. Договором доручення може бути встановлено виключне право

повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або

частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть

бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у

межах якої є чинним виключне право повіреного.
*Стаття 1001*. Строк договору доручення
1. Договором доручення може бути визначений строк, протягом

якого повірений має право діяти від імені довірителя.
*Стаття 1002*. Право повіреного на плату
1. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку

за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або

законом.
*Стаття 1003*. Зміст доручення
1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору

довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить

вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають

бути правомірними, конкретними та здійсненними.
*Стаття 1004*. Виконання доручення
1. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту

даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту

доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не

міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк

відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити

довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це

стане можливим.
2. Повіреному, який діє як комерційний представник (стаття

243 цього Кодексу), довірителем може бути надано право відступати

в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього

запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк

повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення,

якщо інше не встановлено договором.
*Стаття 1005*. Особисте виконання договору доручення
1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.
Повірений має право передати виконання доручення іншій особі

(замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений

був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів

довірителя. Повірений, який передав виконання доручення

замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому

разі повірений відповідає лише за вибір замісника.
2. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника,

якого обрав повірений.
*Стаття 1006*. Обов'язки повіреного
1. Повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про

хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору

доручення до його виконання негайно повернути довірителеві

довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання

доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами

договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з

виконанням доручення.
*Стаття 1007*. Обов'язки довірителя
1. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на

вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.
2. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено

договором:
2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням

доручення.
3. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного

все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.
4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо

вона йому належить.
*Стаття 1008*. Припинення договору доручення
1. Договір доручення припиняється на загальних підставах

припинення договору, а також у разі:
1) відмови довірителя або повіреного від договору;
2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження

його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
3) смерті довірителя або повіреного.
2. Довіритель або повірений мають право відмовитися від

договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову

від договору доручення є нікчемною.
3. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка

відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про

відмову від договору не пізніш як за один місяць до його

припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.
*Стаття 1009*. Наслідки припинення договору доручення
1. Якщо договір доручення припинений до того, як доручення

було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати

повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо

повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно

виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання

повіреним доручення після того, як він довідався або міг

довідатися про припинення договору доручення.
2. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою

для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням

договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв

як комерційний представник.
3. Відмова повіреного від договору доручення не є підставою

для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням

договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких

умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити

свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений

діяв як комерційний представник.
*Стаття 1010*. Обов'язки спадкоємця повіреного та ліквідатора

юридичної особи - повіреного
1. У разі смерті повіреного його спадкоємці повинні

повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити

заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти

його речі, документи та передати їх довірителеві.
2. У разі ліквідації юридичної особи - повіреного ліквідатор

повинен повідомити довірителя про припинення договору доручення та

вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зберегти

його речі, документи та передати довірителеві.

*Стаття 1229*. Спадкування права на одержання страхових виплат

(страхового відшкодування)
1. Страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на

загальних підставах.
2. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування

призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової

виплати у разі його смерті, це право не входить до складу

спадщини.

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Цивільний кодекс україни iconКримінальний процесуальний кодекс України
Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов 42

Цивільний кодекс україни iconКримінальний процесуальний кодекс України
Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов 42

Цивільний кодекс україни iconКримінальний процесуальний кодекс України
Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов 55

Цивільний кодекс україни iconЦивільний процесуальний кодекс україни
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій

Цивільний кодекс україни iconЗакону України "Податковий Кодекс України"
П. Л. М. 59758. doc 01. 05. 2013 До проекту Закону України "Податковий Кодекс України"

Цивільний кодекс україни iconЗакону України "Податковий Кодекс України"
П. Л. М. 77997. doc 02. 05. 2013 До проекту Закону України "Податковий Кодекс України"

Цивільний кодекс україни icon{ Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, крім частини
України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки,...

Цивільний кодекс україни iconКеруючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»...
Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (п п. 24 частини 1 ст. 26), Законом України «Про внесення змін у...

Цивільний кодекс україни iconКодекс адміністративного судочинства україни
Державною судовою адміністрацією України в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр"

Цивільний кодекс україни iconПропозиції до Митного кодексу України
Прийнятий Верховною Радою України 3 листопада 2011 року Митний кодекс України не може бути підписаний, оскільки


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don