Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009




НазваниеНавчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009
страница3/6
Дата публикации22.10.2013
Размер0.7 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Право > Документы
1   2   3   4   5   6
^

VII. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИЙ ЗАНЯТЬ



До теми 1. Поняття, предмет та система кримінології.

Завдання та функції кримінології.

^ Методологія кримінології та методика кримінологічних досліджень

Самостійно обрати будь-яку кримінологічно значущу проблему, дослідження якої можливе із застосуванням анкетного методу. Визначитися, в яких напрямах доцільно провести дослідження обраної проблеми, на які питання потрібно знайти відповіді. Підготувати анкету, за якою буде відбуватися збір емпіричного матеріалу. Провести невелике дослідження, узагальнити його результати. Скласти звіт про проведену роботу.

Варіант: Провести подібне дослідження із застосуванням будь-якого іншого методу.


^ До теми 2. Поняття та загальна характеристика злочинності.

Показники злочинності

1. В одному з підручників з кримінології дається таке визначення поняття злочинності : «злочинність - це соціальне явище, яке порушує пануючі суспільні відносини і виражається у соціально-обумовленому відхиленні поведінки окремих членів суспільства від норм, встановлених кримінальним законом».

Дати оцінку цього визначення, звернути увагу на те, які риси злочинності в ньому знайшли відображення, а які - ні.

2. Вказати, які з наведених нижче даних характеризують або не характеризують злочинність і які конкретно її показники:

а) кількість осіб, звільнених від кримінальної відповідальності з застосуванням заходів адміністративного або громадського впливу;

б) кількість злочинів, вчинених в районі за минулий рік;

в) питома вага насильницьких злочинів;

г) кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності;

д) питома вага злочинів, вчинених у співучасті;

ж) питома вага злочинів, вчинених неповнолітніми на протязі останніх п’яти років (з розбивкою по роках).

3. У 2007 р. в Україні зареєстровано 401293 злочинів та виявлено 214093 особи, які вчинили злочини. Населення України на цей рік становило 47 млн. осіб. Розрахувати коефіцієнти інтенсивності злочинності та злочинної активності по цих показниках.

4. У 2008 році зареєстровано 384424 злочинів, з них тяжких – 122782 злочинів, особливо тяжких – 13396 злочинів. Визначити питому вагу тяжких та особливо тяжких злочинів у загальній кількості зареєстрованих злочинів.

^ До теми 3. Причини та умови злочинності

  1. В роботі С.В.Бородіна «Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы» вказується на такі фактори, які впливають на злочинність:

- недоліки в економіці, протиріччя між окремими групами населення, розрив між потребами громадян та досягнутим рівнем виробництва;

- порушення принципу оплати за працею;

- недоліки в соціальній сфері;

- наявність осіб, які страждають психічними аномаліями;

- слабка виховна робота серед підлітків і молоді;

- недоліки соціального контролю;

- недоліки в законодавстві;

- деформація моралі;

- деформація моральної свідомості працівників правоохоронних органів;

- наявність командно-адміністративної системи;

- загострення протиріч на національному грунті;

- майнова нерівність;

  • наявність „тіньової” економіки.

Визначити, до яких класифікаційних підгруп відносяться перелічені обставини за таким критерієм як зміст детермінуючих факторів.
^ До теми 4. Особистість злочинця

З метою характеристики особистості злочинця необхідно ознайомитись з даними, одержаними при вивченні конкретних кримінальних справ та дати відповіді на поставлені запитання. Відповіді необхідно обгрунтувати.

Іваненку 54 роки. В дитинстві ріс і розвивався нормально. Закінчив 8 класів, далі вчитись не бажав і поступив на роботу вантажником у продовольчий магазин. Особливого інтересу до роботи не проявляв, вільний час проводив з друзями, часто випивав. В 30 років одружився на продавщиці магазину, де працював. Від шлюбу народилося двоє дітей, до яких Іваненко відносився байдуже. Згодом він все більше і більше пив, часто з цієї підстави у Іваненка виникали сварки з дружиною. У 1986 році за ініціативою дружини шлюб було розірвано. Але Іваненко продовжував проживати в одній квартирі з сім’єю, пиячив. Його звільнили з роботи, а на нову він влаштуватись не прагнув. Джерелом існування Іваненка були випадкові заробітки та здавання порожніх пляшок.

30 жовтня 2006 року приблизно в 1400 годині Іваненко зайшов в кімнату колишньої дружини і приніс їй листа від сина, який на той час проживав за кордоном. Дружина прочитала листа і сказала Іваненку, що син живе добре і повертатись додому не бажає. Іваненко висловив образу за це на сина, на що колишня дружина відповіла, що до такого батька, як він, і приїжджати не варто. На цьому ґрунті між Іваненком і його колишньою дружиною виникла сварка. Після цього Іваненко пішов у свою кімнату, взяв сокиру і знову прийшов в кімнату колишньої дружини, погрожуючи їй вбивством. З метою вбивства він двічі вдарив жінку сокирою по голові, спричинивши їй тяжкі тілесні пошкодження.

З акту судово-психіатричної експертизи випливає, що Іваненко повністю здоровий, будь-яких відхилень в його психіці не виявлено. Нервова система в нормі. Поряд з цим в акті відмічається, що Іваненко в контакт вступав без бажання.

В бесіді грубий, відмовляється відповідати на питання, посилається на те, що йому не цікаво розмовляти. Про себе і вчинений злочин повідомляв обставини, які суперечать одна одній, нещирий. Не засмучений тим, що відбулося. Мотив злочину пояснює тим, що колишня дружина виганяла його з квартири. У нього спостерігаються ознаки морально-етичного зниження, що характерно для хронічних алкоголіків. Стійких інтересів ні до чого не проявляв.

За цими даними дати кримінологічну характеристику Іваненка та визначити, до якого типу злочинців можна його віднести.
^ До теми 5. Причини і умови конкретного злочину.

Віктимологічний аспект злочинної поведінки

1. Куляшов, раніше неодноразово судимий за крадіжки і хуліганство, знаходячись в нетверезому стані, повертався додому. Раптом він побачив, що працівник міліції намагається затримати підлітка, який зірвав норкову шапку з перехожого. Бажаючи допомогти підлітку втекти, Куляшов накинувся на міліціонера, збив його з ніг, вдарив двічі ногою. Після цього кинувся втікати, але був затриманий.

2. Викладач Перепелиця, управляючи власним автомобілем, поспішав на роботу. Поблизу школи він почав обганяти вантажівка, який їхав поряд, перевищив при цьому швидкість. В цей час зі сторони школи на у частину дороги вибігла дівчинка. Намагаючись уникнути зіткнення, Перепелиця різко звернув вліво, але не справився з управлінням, внаслідок чого машина заїхала в кювет і перевернулася. Перепелиця уникнув будь-яких пошкоджень, а його товариш, який їхав з ним в машині, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В наведених прикладах визначити роль особи злочинців і конкретної життєвої ситуації, а також види механізмів злочинної поведінки.

3. Шістнадцятирічні Радов, Відоменко, Дідик та Кужіль, будучи в нетверезому стані, пізно ввечері прогулювалися в міському парку, шукаючи нових розваг. Назустріч їм по алеї йшов пенсіонер Левицький, котрий вийшов перед сном подихати свіжим повітрям. Задерикуватий Радов, побачивши перехожого, підійшов до нього, попрохав сигарету, а коли той відмовив, відразу вдарив його кулаком в обличчя. Левицький почав совістити Радова, у відповідь той, розлютившись, руками та ногами став наносити потерпілому удари в різні частини тіла. Інші приєдналися до нього, гуртом побили Левицького, спричинивши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Оцінити причини скоєння злочину та особливості мотивації поведінки Радова і його товаришів.

4. Тарасов служив у Збройних Силах десантником. Там у нього все виходило. Дослужився до старшини, двічі заохочувався за доблесну службу відпусткою додому. Після демобілізації окриленим та сповненим надій повертався до рідної домівки. Але радісним був тільки шлях додому. Якось не виходило в нього вписатися у нове життя. Не умів він „вертітися”, купувати - перепродувати, обманювати. Перебивався абияк. Коли мати вмерла, став здавати квартиру квартирантам – на те й жив. З горя почав випивати. Поступово спивався і якось утрачав себе. Був випадок, коли він побив свого квартиранта, відібрав у нього гроші, які пропив. Потім перепрошував його, плакав. Той простив.

Одного разу увечері Тарасов допив горілку, що залишалася у пляшці, і вирішив піти погуляти. Настрій був гірше нікуди. Навіщо він узяв із собою ніж, він зараз сказати не може. Чесно кажучи, було якесь неясне бажання кого-небудь прирізати. Не когось конкретно, а так, узагалі. Біля школи йому зустрівся чоловік, котрий попрохав у нього закурити. Тарасов дістав пачку сигарет, простягнув. Чоловік був набагато здоровіший . Він дістав сигарету, закурив, нагло подивився на нього і поклав чужу пачку сигарет у свою кишеню. Він устиг зробити усього крок. Тарасов буквально зрешетив йому спину – наніс 13 ножових ран.

Охарактеризувати особу злочинця. Розкрити причини злочину, специфіку мотивації та механізму злочинної поведінки. Дати аналіз віктимологічного аспекту вчинення злочину.
^ До теми 6. Протидія злочинності

1. В проекті Закону України «Про профілактику правопорушень» міститься таке визначення профілактики: «під профілактикою злочинності слід розуміти здійснення системи заходів, спрямованих на виявлення й усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів». Дати оцінку цього визначення з точки зору його повноти та спрямованості профілактичних заходів.

2. Про які різновиди профілактичної роботи з точки зору часу її проведення іде мова в наведених нижче випадках:

а) співробітникам міліції стало відомо, що М., службова особа, запропонував громадянину К. дати хабара за надання місця для автомашини на платній автостоянці. В момент передачі громадянином К. хабара в сумі 500 доларів США громадянину М. останній був затриманий.

б) робітник цегляного заводу П. був засуджений за систематичне розкрадання з заводу цегли, яку він вивозив з території заводу, використовуючи заводський автотранспорт. Слідчий, який розслідував цю справу, виніс на адресу адміністрації цегляного заводу подання, в якому серед заходів, спрямованих на недопущення подібних злочинів, вказав на необхідність ретельної перевірки всього транспорту, який виїздить з території заводу.

в) робітники підприємства домовились між собою викрасти з приймальної директора комп’ютер, який мали збиралися перевезти з місця крадіжки на машині С. Останній згодився на участь у вчиненні вказаного злочину. Коли про готування злочину стало відомо співробітникам міліції, всі особи, які збирались прийняти участь у викраденні майна, були викликані в райвідділ міліції для дачі пояснень.

3. В Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007-2009 роки містяться серед інших такі заходи:

  • розроблення методичних рекомендацій щодо запобігання злочинності серед дітей, підлітків та учнівської молоді в професійно-технічних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах;

  • розроблення та запровадження системи оцінки діяльності державного органу щодо забезпечення дотримання вимог законодавства з питань державної служби та антикорупційного законодавства;

  • забезпечення соціального супроводу та контролю за поведінкою неповнолітніх, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, відбули покарання та звільнилися з місць позбавлення волі;

  • організація та проведення роботи із запобігання контрабанді рухомих культурних цінностей (археологічних предметів) через державний кордон;

  • збільшення обсягу соціальної реклами, спрямованої на профілактику правопорушень, виробництво телерадіопрограм зазначеної тематики;

  • організація та забезпечення здійснення цільових оперативно-профілактичних операцій під умовною назвою “Нічне місто”, спрямованих на запобігання, виявлення і припинення протиправної діяльності злочинних груп та окремих осіб, що порушують законодавство з питань захисту суспільної моралі.

Визначити, до якої класифікаційної групи за рівнем профілактичної діяльності відносяться вищеназвані заходи.

^ До теми “Організована злочинність”

(для самостійної роботи)

Семенюк після закінчення Київського інституту фізкультури за спеціальністю працювати не став. Зійшовся з компанією хлопців та дівчат, для яких чесна праця та життя за законом були не в пошані, хотілося жити безтурботно та ще й на широку ногу. Невдовзі Семенюка та ще декілька його нових друзів було засуджено за розбійний напад на квартиру. Семенюка засудили до 5 років позбавлення волі. У виправній установі тягнувся до злодійського осередку, відрізнявся непослухом, небажанням працювати та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. В особовій справі Семенюку давалася невтішна характеристика людини грубої, цинічної, самовпевненої, невитриманої. Відмічалися його жадібність, прагнення до влади над іншими, підступність характеру.

У виправній установі Семенюк опанував картярське шахрайство, яке після звільнення на волю стало основним джерелом життя. Дуже швидко набув авторитету в злочинному середовищі. З початком перебудовчої доби під началом Семенюка шулерством та новим видом обману громадян – наперстництвом - промишляли близько двадцяти чоловік. В рідному місті Н., обласному центрі, усе впевненіше поширює свій вплив за межами району, в якому проживає. Прибирає до рук авто - та залізничний вокзали. Запускає сюди своїх шахраїв, виганяючи чужинців. Збирає “данину” із повій, торговців наркотиками, антикваріатом та виробами мистецтва, книгарів, таксистів. З розвитком кооперативного руху опановує досить прибутковий вид злочинного промислу – вимагання.

Нарівні зі зніманням фінансової данини ним широко практикується впровадження в комерційні структури своїх представників на будь-які посади: заступника директора, начальника служби безпеки, експедитора, а то й рядового вантажника. Таким шляхом члени злочинного об’єднання, фіктивно числячись у штаті фірм, забезпечувалися прикриттям своєї злочинної діяльності та ще й одержували реальну зарплату. Крім того, це створювало можливість контролю фінансового стану фірм, а з часом – їх переходу у бригадну власність. Приводів для зміни форми власності комерційних структур знаходилося безліч.

Угруповання Семенюка росло і розвивалося, підминаючи під себе більш дрібні та слабкі. На початок 90-х у його складі було за 300 бойовиків, котрі утворювали 12 бригад, озброєних холодною, газовою та вогнепальною зброєю. Головними видами злочинної діяльності були крадіжки автомобілів, грабежі, вимагання, спекуляція золотими виробами, збут наркотиків, скупка та перепродаж гостродефіцитних товарів. Практично всі фірми у рідному районі Семенюка, а також чимало в інших районах та в інших містах ділилися прибутками. Угруповання було захищене від переслідувань правоохоронних органів. Колишній працівник міліції Нікольський, який мав багато знайомих у цих органах, успішно вирішував усі проблеми, котрі виникали з ними.

У вимаганнях та інших злочинах Семенюк участі вже не брав. Обмежувався загальним керівництвом, яке здійснював через відданих йому осіб, бригадирів. До рядових членів угруповання відносився як до своєї власності і пильно стежив за їх поведінкою, не прощаючи найменшої провини. Не задумуючись, приміром, наказав убити свого вірного охоронця, котрого було викрито у привласнені бригадних грошей.
Дати оцінку особистості Семенюка, правильності вибору ним способу життя. На наведеному прикладі показати специфіку організованого злочинного угруповання, зокрема, структуру та характер стосунків між його членами, визначити фактори, котрі зумовлюють його розвиток. Розкрити етапи еволюції такого злочинного об’єднання, механізм спеціалізації та диференціації його злочинної діяльності. Охарактеризувати тенденції, притаманні злочинному середовищу.

^ До теми “Кримінологічна характеристика

рецидивної та професійної злочинності”

(для самостійної роботи)

Перший злочин – крадіжку мотоцикла – Павлов вчинив у 16 років. Всього за плечима має 6 судимостей – за крадіжки, хуліганство, зґвалтування. Зона для Павлова – що мати рідна. Тут він відчуває себе серед своїх. Користується особливою пошаною у засуджених, ходить в авторитетах. Інші за нього працюють, виконують всі його примхи, забезпечують всім необхідним для життя. При бажанні може дістати і спиртне, і наркотики. Непогано він почувається і на волі. Друзі завжди готові допомогти – чи то “підйомними” після відсидки, чи то житлом. Без роботи також не залишиться. У нього непогана спеціальність квартирного злодія. Недавно мав розмову з Ковалем, той запропонував йому працювати у його бригаді. Раніше Павлов категорично відмовився б від такої пропозиції, тепер інші часи, у бригаді працювати краще, аніж самому.

Іншого життя Павлову не потрібно. На ресторан та на дівчат гроші завжди знайдуться. Друзів – хоч відбавляй. Його заняття цілком його влаштовують. Він не рівня тим тюхтіям, що батрачать на державу, чи якогось іншого хазяїна, ледве зводячи кінці з кінцями. Не потрібна йому і сім’я. Зайвий тягар.
Охарактеризувати особистість Павлова. На прикладі його злочинної діяльності показати особливості розвитку рецидиву залежно від того, у якому віці починає особа свою злочинну “кар’єру”. Охарактеризувати вплив злочинного середовища на формування особистості злочинця-рецидивіста та його спосіб життя. Чому Павлов зацікавився пропозицією увійти у бригаду Коваля?

^ VIII. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів передбачає самостійне вивчення студентами окремих питань з Загальної та Особливої частин кримінології, які не включені до планів лекцій та семінарських занять, але передбачені програмою навчальної дисципліни. Питання, які виносяться на самостійне вивчення, можуть бути включені до екзаменаційних білетів з кримінології. Самостійне вивчення окремих питань кримінології здійснюється з використанням основної навчальної літератури та додаткової спеціальної літератури з окремих проблем кримінологічної науки.


^ IX. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОНАННЯ,

ОФОРМЛЕННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ З КРИМІНОЛОГІЇ


  1. МЕТА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Виконання курсових робіт з кримінології передбачене навчальним планом для студентів юридичного факультету.

Курсова робота – це одна з основних форм самостійних занять студентів. Головною метою написання курсових робіт є поглиблене вивчення студентами окремих питань курсу кримінології, оволодіння навичками самостійної роботи з теоретичними науковими джерелами, матеріалами правозастосовчої, перш за все судової практики, статистичними матеріалами.

Написання курсових робіт є одним з етапів підготовки студентів до іспиту з кримінології, написання дипломних та магістерських робіт, проведення науково-дослідної роботи і самостійної практичної діяльності після закінчення університету.


  1. ^ ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

Тематика курсових робіт з кримінології складається викладачами кафедри кримінального права та кримінології згідно з навчальним планом відповідного курсу, обговорюється та затверджується на засіданні кафедри. Тематика доводиться до відома студентів на початку навчального року.

Переліки тем курсових робіт з відповідних дисциплін не є вичерпними. Студент може виконати курсову роботу на тему, яка не зазначена в переліку, але становить науковий і практичний інтерес. В такому разі студент подає завідувачу кафедри заяву про затвердження такої теми з відповідним обгрунтуванням. При виборі теми студент може отримати консультацію викладачів кафедри кримінального права та кримінології.


  1. ^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Курсова робота повинна являти собою системне та повне висвітлення обраної теми на основі наукових, нормативних джерел, вивченої правозастосовчої практики та судової статистики.

Студенти при написанні курсової роботи повинні вміти правильно користуватися юридичною термінологією, робити самостійні висновки, демонструвати логічність і послідовність в побудові плану роботи, культуру мислення та мови.

Після обрання теми курсової роботи студентам необхідно ознайомитись з рекомендованою науковим керівником літературою. Для вибору літератури рекомендується користуватися бібліографічними довідниками, програмами курсу з кримінології, довідниками літератури в учбових посібниках та монографічних наукових джерелах, бібліотечними каталогами тощо.

Ознайомлення з джерелами включає вивчення та аналіз навчальної літератури, наукових монографічних робіт, нормативних матеріалів, матеріалів правозастосовчої практики та судової статистики. Рекомендується використовувати при написанні курсової роботи матеріали, вміщені в наукових журналах, збірниках, юридичній пресі тощо.

При написанні курсової роботи з кримінології загальною вимогою є ознайомлення з результатами різноманітних кримінологічних та соціологічних досліджень та їх використання в роботі, задіяння матеріалів судової статистики та інших статистичних даних, які ілюструють стан злочинності в Україні в цілому чи окремих її видів, динаміку та тенденції її розвитку, матеріалів окремих кримінальних справ, інших джерел, у яких міститься кримінологічна інформація: а при дослідженні проблем попередження злочинності-також міжнародно-правових актів та національного законодавства, що регулює питання боротьби зі злочинністю та поводження зі злочинцями.

Після опрацювання основних теоретичних джерел з теми курсової роботи студент повинен визначити і сформулювати питання, які становлять основний зміст курсової роботи і потребують дослідження. При цьому студент повинен проконсультуватися з викладачем (керівником) і погодити з ним коло питань.

При висвітленні питань теми курсової роботи студент викладає основні науково-теоретичні положення, наводить окремі наукові позиції стосовно спірних проблем з того чи іншого питання, формулює власну точку зору на ці проблеми, проводить аналіз нормативних джерел, матеріалів правозастосовчої практики тощо.

Курсова робота має визначену форму і при її написанні треба дотримуватися певних вимог.

Кожна курсова робота повинна мати план, який складається з трьох частин – вступу, основної частини та висновків. При цьому основна частина має містити конкретний перелік питань, які будуть розглянуті в роботі. У вступі студент зазначає актуальність та наукову значимість обраної теми; в основній частині досліджуються включені до плану питання теми. Висновки, отримані в результаті дослідження та аналізу цих питань, зазначаются в останній частині курсової роботи – висновках.

У всіх випадках використання нормативних матеріалів, теоретичних джерел, матеріалів судової практики та статистичних даних обов”язковими є посилання на відповідні джерела. При цьому в роботі повинні отримати відображення тільки фактично використані студентом джерела. Треба пам”ятати, що курсова робота є формою творчої самостійної роботи, отже суцільне списування з тих чи інших джерел є неприпустимим.

Оформлювати посилання на джерела треба за певними правилами. Всі цитати необхідно звірити з першоджерелом, взяти в лапки. В тому місці тексту, яке потребує приміток, ставиться цифра або зірочка, які пишуться на півінтервала вище рядка тексту. Розділові знаки ставляться після цифри чи зірочки.

Посилання на джерела (зноски) розміщуються в кінці сторінки і відділяється від основного тексту курсової роботи підкреслюючою лінією. Текст зносок пишеться через один інтервал (при написанні від руки відстань між рядками тексту зносок – не менше 10 мм). При написанні двох чи більше зносок між ними робиться інтервал.

Всі тексти посилань на джерела розміщуються на тій сторінці, якої вони стосуються. Не рекомендується розривати зноски чи переносити на іншу сторінку.

^ Список використаних джерел наводиться з дотриманням певних вимог по систематизації нормативних та теоретичних джерел. Спочатку у переліку зазначаються нормативні матеріали (як правило, за їх юридичною силою), далі вказується спеціальна література – монографії, підручники, коментарі, збірники статей тощо (як правило, в алфавітному порядку). Останніми зазначаються практичні матеріали – архівні кримінальні справи, матеріали прокурорської практики та статистичні дані. Використані джерела в списку, а також в текстових посиланнях (зносках) вказуються мовою оригіналу. Як правило, список використаних джерел розміщується в кінці курсової роботи.

^ Титульна сторінка курсової роботи оформлюється за зразком (див. додаток ).

Курсова робота виконується державною мовою. Сторінки тексту необхідно пронумерувати і залишити поля для зауважень рецензента.

Курсова робота виконується на аркушах формату А-4 (210 мм х 297 мм) власноручно або може бути надрукована з дотриманням певних технічних вимог щодо розміщення тексту. Текст курсової роботи розміщується лише на одному боці аркуша . Текст друкується через два інтервали ( через півтора інтервали – при виконанні на принтері). Ліве поле повинно бути 35 мм, верхнє – не менше 10 мм, праве та нижнє – не менше 8 мм.

Об”єм курсової роботи – 25-30 аркушів в залежності від обраної форми виконання – рукописної чи друкованої.

Після написання курсової роботи студент підписує її та зазначає дату виконання.

Закінчена курсова робота подається на кафедру кримінального права та кримінології для реєстрації та рецензування не пізніше як за один місяць до початку іспитової сесії.


  1. ^ КЕРІВНИЦТВО КУРСОВОЮ РОБОТОЮ

Керівництво курсовою роботою здійснюють викладачі кафедри кримінального права та кримінології. Основні форми керівництва включають попередні консультації , погодження плану курсової роботи, поточні консультації та перевірку курсової роботи.

Керівник до початку безпосереднього написання студентом курсової роботи повинен проконсультувати студента про вимоги, які ставляться до курсових робіт, про методику їх написання, порядок подання до захисту; надати поради щодо бібліографії та рекомендації щодо використання в курсовій роботі матеріалів судової практики та статистичних даних.

При ознайомленні із запропонованим студентом планом курсової роботи керівник дає оцінку плану роботи, формулює зауваження та пропозиції щодо плану і обговорює їх з студентом, дає рекомендації щодо опрацювання необхідних джерел.

Поточні консультації проводяться під час безпосереднього написання курсової роботи.

При поданні студентом закінченої курсової роботи керівник може повернути роботу на доопрацювання, якщо ця робота має суттєві недоліки змістовного чи редакційного характеру.


  1. ^ РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ

Після реєстрації курсової роботи на кафедрі вона передається на рецензування. В рецензії зазначаються позитивні сторони роботи на її недоліки. Рецензія повинна містити попередню оцінку роботи, яка може бути уточнена при захисті.

Якщо курсова робота визнана незадовільною, рецензент повинен вказати, на що треба звернути увагу при її доопрацюванні чи повторному написанні, які матеріали студенту необхідно вивчити додатково.

Студент повинен ознайомитись із зауваженнями рецензента, а потім з їх урахуванням підготуватися до захисту курсової роботи.

Захист курсових робіт проводиться на кафедрі кримінального права та кримінології відповідно до встановленого графіка. При захисті студенту можуть ставитися запитання з теми курсової роботи. Відповіді на них можуть впливати на остаточну оцінку.

Курсова робота оцінюється після рецензування та з урахуванням захисту за 100-ю шкалою відповідно до кредитно-модульної системи. Оцінка виставляється в залежності від повноти викладу і розкриття теми, правильності висвітлення питань теми, ступеню використання необхідних джерел, грамотності, дотримання вимог по оформленню роботи, а також з урахуванням захисту курсової роботи.

Оцінка записується в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку студента.

Якщо курсова робота не позбавлена недоліків і потребує доопрацювання, студенту надається 2 тижні для такого доопрацювання.

У випадку незадовільної оцінки курсової роботи за результатами захисту (оцінка виставляється в заліково-екзаменаційну відомость) робота повертається студенту для повторного написання і захисту. Повторне написання і захист здійснюються в терміні, які встановлені для складання академічної заборгованості з дисциплін поточного семестру.

Захищені курсові роботи зберігаються на кафедрі кримінального права чи кримінології протягом року, а потім передаються до архіву університету.

Додаток
Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи

^ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
кафедра кримінального права

та кримінології


1   2   3   4   5   6

Похожие:

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconНавчально-методичний комплекс Київ 2000
Навчально-методичний комплекс з курсу «Соціологія масової комунікації» для студентів денної та заочної форми навчання. / Укладач:...

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconНавчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011
Навчально-методичний комплекс з філософії кафедри гуманітарних дисциплін навчально-наукового інституту права та психології для студентів...

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconНавчально-методичний комплекс із спецкурсу “ Міжнародне екологічне...
Програма спецкурсу “Міжнародне екологічне право” для магістрів юридичного факультету 1 року навчання

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconНавчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів
До кожної теми курсу з метою організації та активізації самостійної роботи студентів запропоновані комплекс проблемно-пошукових завдань,...

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconРобоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство” Київ-2009
Нормативний курс "Актуальні проблеми екологічного права" розрахований для студентів-магістрів юридичного факультету з метою засвоєння...

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconСоціологія навчально-методичний посібник
Соціологія: Навчально-методичний посібник (для студентів 3 курсу заочної форми навчання всіх спеціальностей академії). Авт.: Бєлова...

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconРобоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності...
Нормативний курс „Екологічне право України” розрахований на студентів юридичного факультету з метою засвоєння ними наукових положень,...

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconРобоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності...
Нормативний курс „Екологічне право України” розрахований на студентів юридичного факультету з метою засвоєння ними наукових положень,...

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconНавчально-методичний комплекс львів 2009 “
...

Навчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів юридичного факультету Київ 2009 iconМетодичні рекомендації для написання та оформлення рефератІВ
Робоча навчальна програма з курсу “Криміналістика (ч. 3 Методика розслідування окремих видів злочинів)” розроблена для студентів...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<