Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації




НазваниеСекція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації
страница14/29
Дата публикации22.02.2013
Размер3.34 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Право > Документы
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   29

Література


  1. Лазарєв М. А. Філософські аспекти забезпечення розвитку особистості студента // Проблеми освіти. - К., 2003, с. 200.

  2. Клепко С. Ф. Наукова робота і управління знаннями.- Полтава, 2005, 201 с.

  3. Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень. – К., 2005, 238 с.

  4. Кремінь В. М. Освітянам. // Вища школа., 1/2001, с.3.

  5. Сухова Н. А. Філософія освіти // Проблеми освіти. - К., 2005, с.


УДК 65.011.46

Інновації як основний фактор

конкурентоспроможності підприємства

за умов знаннєвої економіки

Innovation as a Main Factor of Firm’s

Competitiveness at the Terms

of Knowledge Economy
Небиш Інна Петрівна

Національний університет

«Києво-Могилянська академія», аспірант
У доповіді з’ясовується значення інновацій для функціонування конкурентної фірми. Розглядається їх місце в системі «бізнес-модель - технологія», наводиться типологія нововведень відносно означених координат, їх порівняльні характеристики і застосовність у конкретній ринковій ситуації.

The report is devoted to estimation of the innovations’ importance for competitive firm. The place of innovation in the system “business-model - technology” is found out, typology of innovations towards this coordinates is determined, their comparative descriptions and applicability in a concrete market situation are developed.
Глобалізація, становлення знаннєвої та інформаційної економіки, загострення конкурентної боротьби, насичення ринків, обмеженість ресурсів, вичерпання можливостей екстенсивного росту призвели до того, що основним фактором конкурентоспроможності фірми стали інновацій. Їх впровадження є запорукою збереження підприємством ринкової частки, отримання прибутку та подальшого розвитку. Інноваційна діяльність стає нагальною необхідністю. Саме тому таким важливим для кожної фірми є розуміння суті інновацій, навики управління ними та їх органічна інтеграція у стратегію організації.

Інновації можуть продукуватися на рівні технології або на рівні бізнес-моделі. Зазвичай має місце поєднання активності на обох рівнях, тобто маємо інтеграцію технологічних змін в бізнес-модель організації. Такий підхід до розуміння інновації дозволяє нам говорити про джерела інноваційних змін – новації в сприйнятті цінності продукту, в логістиці та у відношенні до кінцевого споживача (рівень бізнес-моделі), принципові зміни в самому продукті, виробничій та супутній технологіях (рівень технології). Схематичне зображення даного положення представлено на Рис. 1.



^ Рис. 1. Джерела інноваційних змін [2]

Інновацією в контексті ціннісної пропозиції може бути зовсім новий товар або послуга, або ж розширення існуючої пропозиції (збільшення корисних властивостей, доповнення можливостей використання тощо). Що стосується змін у логістиці (такі нововведення впливають на конкретні етапи в ланцюжку створення цінності – організацію, взаємодію, функціонування виробничої структури для доставки товарів і послуг), то вони залишаються непоміченими кінцевими споживачами, і найчастіше є «інноваціями ефективності». Інновації щодо цільового споживча передбачають зміну або розширення цільового сегменту, і досягаються переважно за допомогою маркетингових заходів.

Завдяки якісним змінам у технологіях, що є невід'ємною частиною виробництва товарів і надання послуг, можна отримати удосконалені та (або) дешевші продукти за коротший проміжок часу. Інновації у супутніх технологіях дозволяють фірмі реалізовувати намічену стратегію набагато швидше і використовувати час як конкурентну перевагу. Це зокрема досягається за допомогою інтенсифікації інформаційних та фінансових процесів.

В залежності від впровадження якісних змін у різних сферах бізнес-моделі та технологічної бази фірми, можна отримати різні типи інновації – різні за ступенем складності, ризиком і результативністю. Тобто, можемо поділити інновації на наступні універсальні види [1]:

  • поступові (інкрементні);

  • напіврадикальні;

  • радикальні.

Для прийняття найкращого стратегічного рішення щодо впровадження кожного з видів інновацій необхідно розуміти їх суть і ефективність за різних ринкових умов. Деталізуємо типологію інновацій відносно джерел їх виникнення у Табл. 1[4]:


^ Типи інновацій/

Джерела інновацій

Бізнес-модель

Технологія

Ціннісна

пропозиція

Логістичний

ланцюг

Цільовий

споживач

Товари

і послуги

Виробничі технології

Супутні

технології

Інкрементна

Незначні зміни одного чи декількох складових

Напіврадикальна

на основі бізнес-моделі

Значні зміни одного чи декількох складових

Незначні зміни одного чи декількох складових

Напіврадикальна

на основі технології

Незначні зміни одного чи декількох складових

Значні зміни одного чи декількох складових

Радикальна

Значні зміни одного чи декількох складових

Значні зміни одного чи декількох складових


Отже, можемо зробити висновок, що суть інновації у даному контексті – це вдале поєднання традиційного з новим у сферах технології та бізнес-моделі. Розглянемо детальніше кожну із форм інноваційної діяльності.

Поступова інновація охоплює і існуючі технології, і елементи бізнес-моделі, проте незначною мірою і є найпоширенішою формою новаторства для більшості сучасних компаній. Основна проблема поступових інновацій полягає в тому, що вони – це «творчість у рамках», яка передбачає тільки невеликі зміни. Компанії часто стають залежними від поступових інновацій і відносної безпеки, що вони гарантують, і згодом стикаються з ситуацією неможливості виходу «за рамки», навіть у випадку нагальної необхідності. У сучасній економічній науці таке поняття називають «стійкий інкремент» – ситуація в середині організації, коли поточний портфель інноваційних проектів фірми складається з поступових (інкрементних) інновацій, що в свою чергу є потужним осередком опору радикальним змінам [5].

Напіврадикальні інновації передбачають незначні зміни відносно одного з рушійних факторів інновації – або технології, або бізнес-моделі. Вони, на відміну від поступових нововведень, можуть певною мірою змінювати конкурентне середовище.

Радикальні інновації передбачають значні зміни, як у технології, так і в бізнес-моделі, але звичай не у всіх можливих напрямах. Вони, як правило, передбачають фундаментальні зміни в конкурентному середовищі галузі, саме тому процеси створення і управління радикальними інноваціями називаються «факторами, що змінюють гру» [3]. Незважаючи на те, що радикальна інновація здатна створити тектонічні зрушення в галузі і вивести компанію в лідери, до таких інвестицій більшість фірм відноситься насторожено, адже по своїй природі вони є малоймовірними.

Як альтернативу радикальній інновації, іноді компанії одночасно впроваджують дві напіврадикальні інновації для створення значної інноваційної хвилі, яка здатна спричинити корінні зміни в галузі, тобто створюється псевдорадикальна або сурогатна інновація.

Вибір і інтеграція пріоритетів для зміни бізнесу-моделі та технології, а також встановлення балансу між трьома типами інновацій в портфелі компанії – поступової, напіврадикальної та радикальної – є чи не основними завданнями для грамотного впровадження та управління інноваційною діяльністю на підприємстві. Саме ці рішення будуть використовуватися для ухвалення та реалізації генеральної стратегії фірми, яка і визначатиме подальший розвиток організації.
Список використаних джерел:

  1. Гавриш О. А.  Управління інноваційним розвитком підприємства // Вісник. — К., 2006. — N1 (27). — С.137–140.

  2. Давила Т., Эпштейн М.Дж., Шелтон Р. Работающая инновация. – M: Баланс Бизнес Букс, - 2007. - 320 c.

  3. Кахович Ю. Інновація й інноваційна діяльність: сутність і визначення: [Теоретичні засади даних питань] // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - № 3. - С.32-34.

  4. H. Gatignon, M. L. Tushman, W. Smith, P. Anderson. A structural approach to assessing innovation: Construct development of innovation locus, type, and characteristics. // Management Science 48 (9), - 2002 – p. 1103-1122.

  5. Winning through incremental innovation // CEO2CEO Conference Report. - 2002.


УДК 338.27

ББК 65.054.3


^ КОГНИТИВНЫЙ АНАЛИЗ И МОДЕЛИРОВАНИЕ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ТЕХНОЛОГИИ ФОРСАЙТА

Cognitive analysis and simulation as

components of Foresight technology
Александр Александрович Поддубный

аспирант

Адыгейский государственный университет

Научный руководитель-

Захарова Елена Николаевна

доктор экономических наук

профессор Адыгейского Государственного

Университета, Республика Адыгея, г. Майкоп
^ Пропонується для побудови сценаріїв в технології Форсайта використовувати когнітивний аналіз та моделювання.

It is proposed for construction of scripts in Foresight technology to use cognitive analysis and simulation.
По определению американского эксперта Бена Мартина, Форсайт  – это систематическое попытка заглянуть в долгосрочное будущее науки, технологии, экономики и общества с целью идентификации зон стратегического исследования и появления технологий, подающих надежды приносить самые крупные экономические и социальные выгоды.

Форсайт - это систематический, совместный процесс построения видения будущего, нацеленный на повышение качества принимаемых в настоящий момент решений и ускорение совместных действий.

Форсайт в последнее время распространился в более чем 40 странах [1,2]. Наибольшее распространение Форсайт получил в Великобритании. В России с 2007 г. начал действовать пилотный проект регионального Форсайта в Иркутской области. В Министерстве промышленности и энергетики России 24 июля 2007 года был подписан приказ «Об организации работ по научно-технологическому прогнозированию развития промышленности и энергетики России (промышленно-энергетическому Форсайту)». Промышленно-энергетический Форсайт возглавил список наиболее значимых результатов деятельности Минпромэнерго и Федеральных агентств в 2007 году, опубликованный на официальном сайте Минпромэнерго [3].

Суть нового подхода в том, что государство с помощью компаний, представителей науки и общественности определяет:

• перспективные технологии и рынки на ближайшие 10-20 лет;

• направления сотрудничества бизнес-государство в деле создания конкурентоспособных инноваций;

• мероприятия, которые позволят использовать новые возможности в целях повышения качества жизни, ускорения экономического роста и сохранения международной конкурентоспособности страны.

При этом при выборе новых стратегических научных направлений и технологических достижений, которые в долгосрочной перспективе смогут оказать серьезное воздействие на экономическое и социальное развитие страны, приоритеты рассматриваются с точки зрения их влияния на социально-экономическое развитие страны.

Отличительная особенность нового подхода – определение не конкретных технологий, а направлений развития, многовариантность сценариев, непрерывность этапов программы «Форсайт» по времени.

Большое значение при построении возможных сценариев развития социально-экономических систем и их подсистем может оказать когнитивный анализ и моделирование, которые в настоящее время широко применяются для исследования слабоструктурированных проблем [ 4 ].

В когнитивном анализе и моделировании исходным является понятие когнитивной карты. С формальных позиций когнитивная карта – это знаковый ориентированный граф

G = ,

где V – множество вершин, вершины Vi, V, i = 1, 2, …, k являются элементами изучаемой системы; Е – множество дуг; дуги eij E, i, j = 1, 2, …, N отражают взаимосвязь между вершинами Vi и Vj; влияние Vi на Vj в изучаемой ситуации может быть положительным (знак «+» над дугой), когда увеличение (уменьшение) одного фактора приводит к увеличению (уменьшению) другого, отрицательным (знак «-» над дугой), когда увеличение (уменьшение) одного фактора приводит к уменьшению (увеличению) другого, или отсутствовать (0).

Когнитивная карта помимо графического изображения может быть представлена матрицей отношений (матрицей смежности). Это позволяет использовать как теорию графов, так и алгебраические и топологические методы.

Когнитивная карта отражает лишь факт наличия влияния факторов друг на друга, в ней не отображается ни детальный характер этих влияний, ни динамика изменения влияний в зависимости от изменения ситуации, ни временные изменения самих факторов.

Пример когнитивной карты приведен на рисунке 1.

На рис. 1 вершины имеют следующий смысл :V1- конечное потребление, V2 – производство, V3 – занятость, V4 – доходы населения, V5 – валовое накопление, V6 – федеральные регулирующие системы, V7 – межрегиональный и внешнеэкономический обмен, V8 – природная среда, V9 – население. Числовые коэффициенты на дугах показывают силу связей между вершинами. Их значение определяется с помощью экспертов, роль которых в когнитивном анализе, как и в Форсайте, очень велика.


Рис.1 Когнитивная модель региональной социально-экономической системы
Различные сценарии развития изучаемой системы моделируются при помощи импульсов в вершины графа G. В одной из вершин графа задается определенное изменение. Эта вершина актуализирует всю систему показателей, т.е. связанных с ней в большей или меньшей степени вершин.

Сценарный подход к прогнозированию будущего также является общим моментом и когнитивного анализа и Форсайта.
Литература

  1. Ducatel, K. (2004) Looking Back on European Foresight, Http://www.nistep.go.jp/ic030227/pdf/s4-2.pdf

  2. UNIDO (United National Industrial Development Organisation) (1995), http://www.unido.org/doc/

  3. Промышленно-энергетический Форсайт – Минпромэнерго http://www.minprom.gov.ru/expertise/ie-foresight

  4. Е.В. Горелова, Е.Н. Захарова, Л.А. Гинис. Когнитивный анализ и моделирование устойчивого развития социально-экономических систем. – Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 2005.



УДК 339.56

Конкурентноспроможність економіки

України в умовах глобалізації

The competitive of Ukrainian

Economy in a globalization

Реутська Тетяна Олегівна
Донецький Національний Технічний

Університет, студентка ІІ курсу

спеціальності Международна економіка

спеціалізація Європейські студії
Кучерук Світлана Анатолієвна

кандидат економічних наук, доцент
^ Проведено аналіз конкурентноспроможності економіки України, що враховує тенденції інноваційного розвитку світової економіки.

Have been analyzed of competitive Ukrainian economy with tendencies of innovation development world economy.
Глобалізація у третьому тисячолітті змушує по-іншому поглянути на крітерії оцінки світових процесів, і також у сфері економіки. Нові тенденції свідчать про побудову довгострокових взаємовигідніших відносин, що могли б забеспечити наявність конкурентних переваг суб’єктів господарювання, однак, положення України в світогосподарчих зв’язках храктеризується непідготовленністю економіки до високоєфективних форм зовнішньоекономічного співробітництва. [1,2] Структура зовнішньої торгівлі, питома вага інноваційної продукції, є тому важливим індикатором. Зниження питомої ваги машинобудівництва в виробництві, завдки, високотехнологічним підриємствам оборонної промисловості, різкий розрив кооперації підприємств машинобудови з підприємствами інших країн СНД, викликали зменшення долі машинобудівництва в експорті України (табл. 1) .
Таблиця1. ^ Динаміка питомих долей продукції машинобудівництва в експорті та імпорті України в 2000-2006 роках, %[№3,4,5]




2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Експорт

12,7

15,8

17,3

13,5

14,5

8,3

8,7

Імпорт

18,8

24,8

26,9

27,8

30,4

17,5

17,5

Чистий експорт

-5,1

-9,0

-9,6

-14,3

-15,9

-9,2

-8,8

Спостерігається стійкість росту питомої ваги продукції машинобудівництва в експорті України. Динаміка імпорту продукції машинобудівництва в Україні показує суттєво високий рівень в порівнянні з експортом. Експортна орієнтація потребує визначення існуючих і потенціальних конкурентних переваг українських товаровиробників і факторів, які їх формують, механізма реалізації їх переваг. Конкурентноспроможність національної економіки – це рішаючий критерій, який необхідно приймати до уваги при рішенні проб -лем розвитку зовнішньоекономічних зв’язків.

Конкурентноспроможність економіки країни – це ступінь можливості країни в умовах свободного та справедливого ринку виробляти та реалізовувати товари та послуги, які відповідають вимогам світових ринків.

За умов глобалізації інвест процесів Україна має розробляти модель інноваційного розвитку економіки, посилювати інноваційний характер виробничої діяльності, адже інноваційне прискорення – основа його сталого розвитку.

Таким чином, в умовах сучасної економіки, для якої характерне загострення глобальної конкуренції, провідним чинником технологічного розвитку стають конкурентні преваги, які пов’язані з формуванням “випереджальної”моделі розвитку. Саме тому зростає потреба не лише осмислення процесів змін, забезпечення аналогічного передбачення з метою критеріальних оцінок та умов підвищення конкурентноспроможності України на світовому ринку.
Список використанної літератури:

1. Цеханович В.Б. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності //Актуальні проблеми економіки, 2007, №5(71), С.25-31

2. Єщенко П. національна економіка потребує інноваційного прискорення//Економіка України, 2007, №2, С. 90 3. Романенко С. Структура зовнішньої торгівлі як відображення тенденцій іноваційного розвитку регіонів України //Економіст, 2007, №9, С.52-53

4. Статистичний щорічник України за 2005 рік. Київ, видавництво “Консультант”, 2007,С.254

5. Статистичний щорічник України за 2006 рік. Київ, видавництво “Консультант”, 2007,С.256

УДК 339.92

Інтернаціоналізація, глобалізація

та інтеграція сучасної економіки:

діалектика розвитку

Internationalization, globalization and i

ntegration of today’s economics:

dialectics of progress
Фоменко Александра Ангеловна

студентка II курса Факультета

менеджмента и инноваций;

Кучерук Светлана Анатольевна

кандидат экономических наук, доцент

Донецкий Национальный Технический Университет
Розглядається економічний аспект таких системних процесів, як інтернаціоналізація, глобалізація та інтеграція: причини, передумови та час появи, основні економічні об’єкти їхньої діяльності.

An economical aspect of such systematic processes as internationalization, globalization and integration is shown: their reasons and premises, the time of their appearance, the main economical objects of their activity.
В современных условиях ни одна из стран не может эффективно развиваться в стороне от мирохозяйственных отношений. Состояние национальной экономики все больше определяется не только внутренним потенциалом, но и степенью участия в международном разделении труда, общемировым характером научно-технического прогресса [2,c.10]. Мировая экономическая культура конца XX — начала XXI века формируется такими системными процессами, как интернационализация, глобализация и интеграция. Эти процессы практически определяют всю хозяйственную деятельность развитых стран. Они содержат, с одной стороны, элементы самоорганизации, а с другой — элементы перестройки, имеющей целью минимизацию трансформационных и трансакционных издержек. Каждый из этих процессов имеет свою специфику развития, выражающуюся в неравномерности темпов социальных процессов в мировой экономике, многообразии длительностей воспроизводства различных элементов вещественного и человеческого капитала.

Интернационализация — самый древний процесс эволюционного развития мировой системы хозяйства. На рубеже XIX и XX вв. высокую долю в ВВП многих стран занимала торговля, т.к. товары в законченном виде производились в границах отдельных стран и затем экспортировались, а вся цепочка добавленной стоимости замыкалась на конкретную страну [1,c.54]. Вторая половина XX века характеризуется нарастанием процессов интернационализации и транснационализации производства, услуг, повышением роли международных экономических организаций и т.д. Таким образом, интернационализация отражает процесс международного обобществления производства. Неуклонное углубление общественного разделения труда и развитие различных форм взаимодействия и обмена его результатами способствуют усилению целостности, внутренней взаимосвязанности данной хозяйственной системы (локальной, национальной или мировой) [2,c.10].

Одной из важнейших особенностей развития современного мира является быстро прогрессирующая глобализация. Она затрагивает самые разные аспекты нашей жизни — экономику, политику, культуру, идеологию и т.д. Экономическое измерение глобализации включает многократно возросшие за последние десятилетия межстрановые потоки товаров и услуг, капитала, труда, информации, а также интернационализацию производственных процессов вплоть до международного разделения отдельных технологических операций. В целом глобализацию можно охарактеризовать как усиление взаимозависимости национальных экономик, взаимовлияния и взаимопереплетения различных сфер и процессов в мировом хозяйстве [3,4,5]. Это фактически новое качество интернационализации в условиях доминирования монополии интеллектуальной собственности.

Международная экономическая интеграция — это обширная деятельность государств, предприятий, различных субъектов хозяйственной, правовой и прочей деятельности, направленной на взаимоприспособление и взаимопроникновение национальных экономик на основе реализации стратегических преимуществ международных коопераций труда, включения отдельных стран, регионов в единый воспроизводственный процесс в рамках интегрируемых стран. Главный участник интеграционного процесса как следствия интернационализации экономики мира — крупный частный капитал наиболее развитых стран, их ТНК.

Объективно-реальное совмещение элементов интернационализации, глобализации и интеграции находит отражение в возрастании плотности информации, изменении характера социального времени. Уплотнение единой пространственно-временной структуры мирового хозяйства предполагает расширение пространственной сферы интеллектуального труда как целесообразной деятельности хозяйствующих субъектов.
Список использованной литературы

  1. Зуев А., Мясникова Л. Глобализация: аспекты, о которых мало говорят // Мировая экономика и международные отношения. - 2004. - №8. – с.54-60.

  2. Кучуков Р., Савка А. Мировое хозяйство и тенденции интеграции // Экономист. - 2005. - №7. – с.11-22.

  3. Холопов А. Глобализация и макроэкономическое равновесие // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. - №2. – с.15-23.

  4. Бойченко А. Процессы региональной интеграции в мировой экономике // Вестник Московского университета. – серия 6. Экономика. – 2007.- №2.- с.10.

  5. Шпанко А. О сущности понятия «стратегическая конкурентоспособность» // Экономика Украины. - 2007. - №6. - с.45-49.


УДК: 070: 336 (338)

ЗМІ як інструмент у формуванні

іміджу і репутації банку в умовах ринку

Feature of mass media in

image and reputation forming

of the bank in market economy
Чувакова Олександра

Студентка

VI-го курсу, магістр Інституту журналістики

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка
^ У статті розглянуто і проаналізовано особливості ролі ЗМІ у формуванні іміджу і репутації банку та їх роль у функціонуванні банку.

The article considers and analyses special feature of mass media in image and reputation forming, it’s role in bank's functioning
В основі банківського піару лежить соціологічні закони в площині взаємозв’язку суспільства та фінансових установ, аналізу тенденцій, прогнозів, розробки програм діяльності. Банківські послуги— раціональна річ, тому вплив рекламного образу на рішення про їх купівлю мінімальний, однак з іншого боку у порівнянні з кавою чи туристичною поїздкою їх реальну споживацьку вартість визначити значно легше. Річ у тім, що банківська послуга не викликає жодних візуальних, слухових, нюхових, тактильних, гормональних чи інших рефлексів та асоціацій. Через це зміст послуги та її переваги можна сприймати лише розумом, а не підсвідомістю.

Аналогічні погляди стосовно успішності банку має Алек Бенн, автор книги «Рекламування фінансових продуктів та сервісу». Він вважає, що імідж, а в підсумку і репутація мають першочергове значення у фінансовому бізнесі. «Людина може купити товар у невідомого виробника, однак вона ніколи не вкладе грошей у банк, про який нічого не відомо».[1;57]

Становлення іміджу банку може відбуватися завдяки таким заходам:

  • Business Development Days — компанія проведення «днів розвитку бізнесу»: спілкування з урядом, інституціями і корпораційними клієнтами;

  • Bank Image Audit — проведення рейтингових та соціологічних досліджень в режимі «ревізії іміджу банка» для з’ясування ставлення своїх клієнтів та громадської думки в цілому до його роботи.

Формування банківського іміджу – це форма активного існування й захисту. «Створення іміджу впливової, надійної та привабливої банківської установи в умовах високої конкуренції – це перманентна інформаційна кампанія відкриття стратегії, фінансової політики та практичних дій банку шляхом звернення до громадськості.»[5;8]

Візитна картка банку – непряма реклама, а от ядро іміджу – пабліситі, тобто комплекс інформації про банк, що публікується у ЗМІ. Ще Пабліситі зазвичай безкоштовне, оскільки у ньому зацікавлена громадськість. Структура пабліситі це – історія створення банку, участь у діяльності громадських організацій, ділові та неформальні зустрічі з членами банківської громадськості, фінансове пабліситі та пабліситі керівництва.

Ефективність пабліситі банків визначається новизною, тобто надання нових банківських послуг, повідомлення про нагороди, надання додаткових банківських послуг, публікації про злиття банків, річні звіти, претензії, публічні виступи керівництва. Пабліситі перебуває на межі етичних норм, оскільки воно здатне маніпулювати суспільною думкою у власних інтересах.

Під час кризи захист банківського іміджу – це закріплення та зміцнення власного реноме. Проблема, полягає утому, що керівництво багатьох банків ставиться і до банківського іміджу, і до особистого іміджу як до певної константи, яка існує сама по собі і не потребує на власну валідність ані грошей, ані інших ресурсів.

Створення іміджу банку — це повідомлення про головні переваги банку, та замовчування труднощів та недоліків. «Репутація ґрунтується на результатах минулих років, відомих фактів, а імідж можна формувати і на основі здобутків минулого, і на теперішній діяльності або навіть використовувати майбутні проекти, суспільно вагомі пропозиції і прогресивні погляди банкірів.»[3;7] Наприклад, публічний аналіз певного проекту, підвищує рейтинг. Отож складові репутації банку:

  • Емоційна привабливість. Йдеться про почуття та інформацію, які має клієнт банку і саме це впливає на його остаточне рішення.

  • Якість продукції. Банк, що надає свої послуги неякісно, втрачає довіру клієнтів і партнерів і може швидко збанкрутувати.

  • Партнерські стосунки. Розповсюдження співробітниками у приватному спілкуванні відомостей про банк серед потенційних клієнтів, а партнери володіють конфіденційною інформацією про банк.

  • Репутація керівництва. Керівник банку незалежно від повноважень для громадськості символізує «обличчя і совість банку».

  • Соціальна відповідальність. За даними Російської Асоціації менеджерів, що провели дослідження у всіх країнах СНД, за 2006рік 83% респондентів України надали б перевагу тій компанії, що робить внесок у місцеву громаду.

  • Фінансові показники. Для банку – це основа репутації(для 61% респондентів за даними Hill&Knowlton за 2004 рік ), до якої окрім балансу і активів належить також заробітна плата. Однак в Україні та СНД. Високі фінансові показники досягаються не завдяки успішному менеджменту, а завдяки успішним зв’язкам з владою.

Підсумовуючи варто зауважити, що банки з «сильними брендами» - привабливі для фінансових структур. У той же час ім’я власника, приналежність до великих фінансово-промислових структур позитивно впливає на бренд. Тим не менше можна купити з «сильним брендом», однак не потрібно забувати про те, що реноме клієнта, партнера та конкурента – головні фактори успіху чи неуспіху подальшого розвитку банку.


    1. А.Benn "Аdvertising Financial Products and Services. Proven Techniques and Principles for Banks, Investmant Firms, Insurance Companies, and their Agencies". New-York, 1981. р. 234

    2. Аврин С. Психологические аспекты работы с клиентами. // Банковские технологии. –– 1999. ––№5-6. –– с. 29-44

    3. Аврин С. Информационная политика банка и кризис. //Банковские технологии. –– 1999. ––№5-6. –– с.23-28

    4. Ариевич Г., Кондратьев А., Макурин И., Синицын А. Вместе трудно, порознь грустно. PR в банках. // Советник. –– 2007. ––№7. –– с.4-9

    5. Колосовская И. Имидж банка как составляющая его безопасности.// Зеркало недели, –– 1997. ––№45–– с.4-9

    6. Кошелюк М. Е. Проблемы общения PR-службы банка и агентства по связям с общественностью. // Вестник АРБ. –– 1998. ––№7–– с.7-11

    7. Марина Стародубская. «Носильщики» репутации. //Стратегии №5, 2005 –– с. 7


^ До проблеми конкурентоспроможності

в контексті глобалізації світової економіки

To the problem of competitive in context

of globalization of world economy
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   29

Похожие:

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconВступ
Економіка праці й соціально-трудові відносини" підготовки бакалавра галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямами 030504...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconРозповсюдження та тиражування без офіційного
Гроші та кредит" підготовки бакалавра галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямами 030504 "Економіка підприємства",...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconРозповсюдження та тиражування без офіційного
Контролінг" підготовки бакалавра у галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямом підготовки 030509 "Облік І аудит",...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconОблік І аудит», 030503 «Міжнародна економіка», 030502 «Економічна...
За напрямом підготовки 030508 «Фінанси І кредит» (Банківські технології І процеси), 030509 – «Облік І аудит», 030503 – «Міжнародна...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconРобоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення...
«системи технологій промисловості» для студентів з галузі знань: 0305 – економіка І підприємництво, 0505 машинобудування та матеріалообробка...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconКонтрольная работа имеет 8 задач, из них 7 теоретические вопросы и 1 задача практическая
Лено у відповідності до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, робочої програми навчальної дисципліни "Економічна інформатика-іі"...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconЕ. О. Балацкий Финансовые потоки в глобальном мире
У роботі проаналізовано історію глобалізації фінансових потоків, чинники глобалізації, інститути регулювання І контролю світового...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconДовідково-бібліографічний відділ інноваційний розвиток Вищої освіти...
Боровенська К. О., Сергєєва О. В.; Наукова бібліотека Дондту; Довідково-бібліографічний відділ. – Алчевськ : Дондту, 2010. – 302...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації icon1 Основи організації фінансів підприємств
...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconСхідноукраїнський національний університет
Методичні вказівки до курсової роботи складені на основі Освітньо-професійної програми та Робочого навчального плану підготовки бакалаврів...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<