Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації




НазваниеСекція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації
страница9/29
Дата публикации22.02.2013
Размер3.34 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Право > Документы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   29

^ Взаємозалежність національних

та міжнародних економічних інтересів:

проблеми визначення пріоритетів та

забезпечення захисту

Interdependence of national

and international economic interests:

problems of determination of priorities

and providing of defence
УДК 338.24 Ткаченко Ірина Петрівна,

Національний гірничий університет України

к.е.н, докторант
Розкрито необхідність формування системи економічної безпеки в умовах глобалізації економіки як складової національної безпеки, здатної забезпечити захищеність національних економічних інтересів та їх узгодженість з міжнародними економічними інтересами, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам України.

The necessity of forming of the system of economic security is exposed in the conditions of globalization of economy as component national safety, able to provide protected of national economic interests and their co-ordination with international economic interests, at which steady development of society, timely exposure, prevention and neutralization of the real and potential threats, is provided to national interests of Ukraine.
Стабільний, стійкий розвиток будь-якої держави неможливий без чіткого бачення ролі і місця цієї держави в сучасному світі, без наявності інтегральної стратегії на перспективу. У низці країн світу роль такої інтегральної стратегії відіграє Стратегія національної безпеки, наявність якої сьогодні стає необхідною передумовою сталого прогресу і розвитку будь-якої держави. Однак, слід зазначити, що жодна держава неспроможна вести справи ізольовано, піклуватися лише про власні національні інтереси, ігноруючи інтереси інших учасників світового співтовариства. Просуваючись до стабільних міжнародних господарських зв’язків, людство робить крок до становлення загальної системи безпеки.

Декларацією про встановлення нового міжнародного економічного порядку (1971 р.) відзначено: «Необхідність комплексного підходу до рішення багатьох взаємопов’язаних проблем існуючої системи міжнародних стосунків виникає в ситуації взаємозалежності сучасного світу… Взаємозалежність має прояв і в тому, що світ сьогодні зіткнувся з глобальними проблемами, рішення яких не під силу окремим державам або, навіть, їх групам.» У зв’язку з цим, світове співтовариство все більшу увагу приділяє міжнародній безпеці, особливо – міжнародній економічній безпеці.

Історично проблема національної економічної безпеки виникає одночасно з формуванням державності, створенням і усвідомленням національних інтересів взагалі й економічних інтересів зокрема. Серед факторів, що визначають рівень економічної безпеки та підходи до вирішення питання її забезпечення вирізняють два ключових:

  • стан національної економіки та рівень її конкурентоспроможності;

  • загострення конкуренції у світовому господарстві, боротьба за відповідне місце у світовому економічному табелі про ранги.

Другий фактор визначає стан міжнародної економічної безпеки країни. До основних принципів міжнародної економічної безпеки (МЕБ), які повинні гарантувати кожній державі захист її законних прав, відносять стабільність, надійність, передбачення, рівноправність, готовність до дійсного партнерства й об’єднання зусиль для рішення глобальних і міждержавних економічних проблем. Концепція МЕБ базується на положеннях, серед яких чи не найважливішим є дотримання принципу економічної недискримінації у справі забезпечення економічної безпеки держав світу.

Однак економічна безпека будь-якої країни одержує в умовах міжнародної економічної взаємозалежності нові виміри, їх непросто прийняти, ще складніше дотримуватися в конкретній політиці, «відкриваючи» народне господарство незнайомому світові конкурентних ринкових відносин. Ця ідея особливо справедлива щодо країн «молодого ринку», тобто країн колишнього соціалістичного співтовариства. Слід зазначити, що глобалізація не усуває протиріч у взаємозв’язках безпеки міжнародної та національної, але, потенційно додаючи до них глобальний рівень, ускладнює сукупну структуру безпеки в сучасному світі, що робить задачу досягнення взаємодоповнюваності усіх рівнів безпеки набагато складнішою, бо вона може тільки вбудовуватись, а скластися сама собою навряд чи здатна. В той же час «вбудовування» в уніполярну глобалізацію заперечувало б в принципі національну безпеку як право народу самостійно визначати перспективи та напрями свого розвитку, хоча могло б гарантувати відносно високу безпеку соціального положення правлячих еліт, лояльних у відношенні такого порядку.

Міжнародні організації відіграють як позитивну, так і негативну роль у житті багатьох країн світу. Всі міжнародні та загальносвітові організації і установи мають відстоювати принципи, закладені в статутах, однак, їх фінансування відбувається головним чином за рахунок великих держав, які натомість домагаються пільг або прийняття постанов, що надають їм переваги. В той же час, молоді держави, які не мають великих коштів та діють без достатньо обґрунтованого передбачення, втрачають державність через те, що потрапляють у тенета фінансових боргів, і тому не можуть проводити незалежну зовнішню і внутрішню політику, яка б відповідала їх інтересам, стають сателітами, віддають свої ресурси за низькими цінами, визначеними державами-кредиторами [1]. Отже, для глобалізації характерні не лише переваги, а й негативні наслідки: основну частину переваг від глобалізації отримують багаті країни, несправедливий розподіл благ породжує загрозу конфліктів на регіональному, національному й інтернаціональному рівнях.

Можна говорити про можливість глобальної конвергенції доходів, аргументуючи це тим, що економіка бідних держав розвивається більш високими темпами, ніж багатих. Однак насправді швидке зростання було характерне лише для невеликої групи країн Південно – Східної Азії, тоді як у найменш розвинених в економічному відношенні країнах темпи зростання набагато нижчі, ніж у багатих державах. Їх вигоди від глобалізації мінімальні. В результаті відбувається не конвергенція доходів, а швидше їх поляризація. Внаслідок цього країни, які швидко розвиваються, входять в коло багатих держав, а бідні країни все більше відстають від них. Різниця у доходах, що зростає, викликає незадоволеність, породжує міжнародні конфлікти, оскільки слаборозвинені держави прагнуть приєднатися до клубу багатих країн і готові боротися з ними за свою частку в світовому виробництві [2].

Питання розподілу переваг є одним з найважливіших у процесі глобалізації світової економіки. Іншою проблемою пов’язаною з глобалізацією, як уже зазначалося, є взаємозалежність національних економік на світовому рівні. Локальні економічні коливання або кризи в одній країні можуть мати регіональні або навіть глобальні наслідки. Ще одна проблема, породжувана глобалізацією, викликана побоюванням, що контроль над економікою окремих країн може перейти від суверенних урядів у інші руки, у тому числі до найсильніших держав, багатонаціональних або глобальних корпорацій і міжнародних організацій. Тобто у процесі глобалізації можна побачити загрозу національному суверенітету.

До суттєвих загроз економічній безпеці України слід віднести надмірну відкритість економіки. Розумна відкритість економіки сприяє підвищенню її ефективності, конкурентноздатності, мобільності, в той же час незрілість ринкових відносин та кризовий стан економіки потребують обережності у визначенні ступеня такої відкритості. Відкриваючи економіку, потрібно враховувати стан захищеності вітчизняного виробництва, фінансів та банківської системи, грошового обігу, стратегічних галузей та сфер виробництва, що є, власне, функцією економічної безпеки. Важливо враховувати і те, що процеси глобалізації виводять за суто національні рамки проблеми боротьби з тінізацією української економіки. Досягнення тіньовою економікою порогових значень впливає на стан країни у системі світогосподарських зв'язків, значно знижує її конкурентоздатність на світових ринках капіталів через високу вірогідність потрапляння іноземних інвестицій у тіньовий сегмент економічного простору: країна стає привабливою головним чином для інвесторів, які є представниками тіньового транснаціонального капіталу.

Концепція національної безпеки України повинна передбачати необхідність введення певних обмежень на діяльність іноземного фінансового капіталу - банків, страхових компаній, на передачу в експлуатацію іноземним підприємствам природних ресурсів, які не відтворюються, транспортних шляхів. Не можна допустити встановлення контролю з боку іноземних компаній над стратегічно важливими галузями економіки, оборонної промисловості та природними монополіями. Усе вищесказане не означає, що Україна повинна замкнутися, ізолюватися від світогосподарських зв'язків. Йдеться необхідність законодавчого врегулювання допуску іноземного капіталу, яке відповідало б національним інтересам країни.

Забезпечення умов економічної безпеки є довгостроковою та стратегічною метою, що вимагає розробки та затвердження Державної доктрини економічної безпеки України, що відповідатиме вищим інтересам України.

Список використаної літератури:

  1. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення. Підручник / за ред.. професора Б. Кравченка. – К.: «Кондор», 2002.- с. - 15.

  2. Дацків Р. Глобальні економічні війни та національна безпека // Банківська справа. 2005. №1 – с. 30 – 36.



УДК 338.45:622.276 336.225.6

Налоговый механизм как

основа развития нефтегазового

комплекса России
Шарф Ирина Валерьевна

Томский государственный

педагогический университет

Старший преподаватель
^ Несовершенство налогового механизма создает ряд проблем в нефтегазовом комплексе России. Современная налоговая система в недропользовании нуждается в изменении.

Imperfection of the tax mechanism creates the number of problems in an oil-and-gas complex of Russia. The modern tax system in subsoil use requires some changes.
Основой эффективного использования природных ресурсов является налогообложение в сфере недропользования. Нововведения в налоговом кодексе не стали хорошим лекарством от болезненного состояния государственных финансов. Результаты разнолики. С одной стороны, рост доходов в федеральном бюджете, формирование Стабилизационного фонда, а затем его преобразование, резкое снижение внешней задолженности России, а с другой стороны – усугубление проблем в нефтегазовом секторе. Таким образом, проблема рентных платежей до сих пор остается актуальной.

Актуальность обусловлена рядом причин, которые в свою очередь рождены отсутствием единого мнения относительно понятия «рента» и ее видов, что вызвано, прежде всего, меняющимися экономическими отношениями и условиями хозяйствования. Поэтому взаимоотношения между государством, и нефе - и газодобывающими предприятиями в процессе недропользования полностью не отрегулированы и остаются предметом дальнейших исследований, несмотря на постоянные изменения в законодательстве. Спектр требующих рассмотрения вопросов, касающийся данной проблемы, достаточно широк.

Самое общее определение ренты, звучащее в экономической литературе, рента – это доход от использования природных ресурсов, т.е. часть прибыли, обусловленная использованием природного ресурса в процессе производства. Таким образом, через ренту реализуются права собственника природных ресурсов. Однако в Налоговом Кодексе РФ нет определения ренты. Следовательно, нет однозначной концепции изъятия рентного дохода владельцем природных ресурсов, коим является государство. В результате страдает государственный бюджет и общество в целом. По экспертным оценкам порядка 70% финансовых потоков не контролируется государством и минует бюджеты. Огромная часть прибыли достается не собственнику, а субъекту, использующему эти природные ресурсы и возникновение рентного дохода, получаемого добывающими компаниями, обусловлено отнюдь не предпринимательской деятельностью.

Источники ренты различны. Развитая инфраструктура, благоприятный климат и рельеф местности, в которой находится разрабатываемое месторождение, не требуют дополнительных капиталовложений. Продуктивность пластов и их залегание также способствуют тому, что для компании добытое углеводородное сырье обходится гораздо дешевле. Кроме того, нефть из разных месторождений в силу исторического геологического развития отличается по своим характеристикам. Более качественная, без примесей, «легкая» нефть дешевле в переработке. А в России вся нефть, как «легкая» так и «тяжелая» сливается в одну трубу после доведения до состояния, соответствующему ГОСТу, образуя нефть марки «Юралс». Следовательно, выигрывают те, кто эксплуатирует месторождение с менее качественной нефтью, так как ее цена в противном случае была бы гораздо ниже. Другой источник дополнительной прибыли - сложившая разница в ценах на внутреннем и внешнем рынке. Некоторые экономисты выделяют также ренту взаимозаменяемости. Так как газ и нефть технологически лучше в переработке и использовании, следовательно, другие виды топлива, например уголь, пользуются меньшим спросом. Но при этом, государство и общество не ощущает финансовой выгоды от их наличия всех этих видов рент. Действующее налогообложение как основной механизм реализации прав собственника на недра, не дифференцировано. Оно не подразумевает разный подход к пользователям недр с учетом вышеназванных видов ренты, следовательно, дифференциальная рента нивелируется и нельзя говорить о рациональном и эффективном использовании недр.

Острая дискуссия ведется вокруг налога на добычу полезных ископаемых (НДПИ). В условиях растущих цен на энергоносители, основной его функцией стала фискальная. Регулирующая функция вследствие недифференцированности свелась практически к нулю.

Недифференцированность налоговых платежей противоречит положениям НК РФ. Так в п.3 ст.3 указывается, что «налоги должны иметь экономическое обоснование», а в п.1 той же статьи «при установлении налогов учитывается фактическая способность налогоплательщика к уплате налога». Данный налог не учитывает стадию эксплуатации месторождения, истощенность недр и вышеперечисленные ренты. НДПИ по существу является дубликатом экспортной пошлины с той разницей, что НДПИ взимается с объема добычи, а экспортная пошлина с объема экспорта. Привязка НДПИ к мировым ценам дает основание его считать также налогом на сверхприбыль, лишенным рентной субстанции. Таким образом, налицо двойное налогообложение. С бухгалтерской точки зрения, НДПИ и экспортная пошлина разные налоги по своему механизму исчисления, следовательно, отличные функционально: НДПИ отражается на себестоимости, а экспортная пошлина относится к коммерческим расходам.

В макроэкономическом аспекте отсутствие взаимоувязанности двух этих налогов и пропорциональности НДПИ отчасти спровоцировали рост инфляции в России в 2007г. В мировой практике высокие экспортные пошлины применяются в отношении товаров, фактически производящихся в стране в избытке, но по экономическим причинам поступающих на внутренний рынок в ограниченных объемах. Вследствие постоянно увеличивающейся экспортной пошлины тенденцией последних лет стала ориентация добывающих компаний на отечественных потребителей. Но пропорциональный НДПИ, доля которого в себестоимости продукции составляет порядка 45-50%, способствует росту цен на углеводородное сырье и нефтепродукты.

Введенная поправка относительно НДПИ, применимая к месторождениям Восточно-Сибирской нефтегазовой провинции – в границах Красноярского края, республики Саха-Якутия и Иркутской области не соответствует одному из принципов построения бюджетной системы – равенства бюджетных прав субъектов РФ, муниципальных образований. Такая поправка не распространяется на другие месторождения, что не удовлетворяет недропользователей и противоречит декларируемым в НК РФ (п.1. ст.1) всеобщности и равенству налогообложения. С другой стороны нулевая ставка, по нашему мнению, не обладает стимулирующей функцией, так как не влечет за собой дополнительных инвестиционных разнонаправленных расходов недропользователей, контролируемых государством. С этой позиции эффективней применение налоговой льготы, которой нет в законодательстве, с обоснованием вложения высвободившихся денежных средств, например, в изношенные основные фонды, дорогостоящие геологоразведочные работы, внедрение новых экологически чистых технологий, что особенно актуально в условиях ратификации Россией Киотского протокола.

Согласно «Энергетической стратегии России на период до 2020г.» планируется увеличение добычи к 2010 до 445-490 млн. т в год. Решение этой задачи требует применения новых эффективных технологий. Ситуация такова, что 80% всех месторождений либо мелкие, либо небольшие по свои запасам. Так в Томской области на данный момент открыто 74 мелких по запасам нефтяных месторождения, 6 средних и одно крупное, 1 крупное газовое месторождение и 6 мелких, 2 средних нефтегазоконденсатных месторождения и 11 мелких. В Тюменской области и Ханты-мансийском автономном округе, основных нефте- и газодобывающих регионах России падающая добыча проходит в более 20 крупнейших и уникальных месторождениях. В настоящее время в России делается упор в плане поиска новых месторождений на Восточную Сибирь и Сахалинский шельф, но пройдет еще порядка 15-20 лет, пока нефть и газ этого региона смогут заменить углеводородное сырье, поступающее из Западной Сибири.

Плоская шкала НДПИ делает неинтересным для недропользователей разработку малорентабельных, низкодебитных, труднодоступных в плане инфраструктуры и извлечения углеводородов, мелких и средних месторождений, следовательно, вполне ожидаемо в будущем резкое падение уровня добычи.

Введением НДПИ отменен налог на воспроизводство минерально-сырьевой базы, что усугубило положение в данной области. Современный рост добычи углеводородного сырья является следствием интенсивной выкачки нефти и газа из высокодебитных пластов. Темпы прироста запасов крайне низкие, идет доразведка месторождений, открытых еще в период СССР, а также пересмотр накопленной геологической информации с применением новых технологий. Если прирост запасов в 1991г. составил 931 млн. нефти и 1 трлн. куб. газа, то в 2006г. (по мнению специалистов, эти цифры завышенные) 285 млн. т нефти и 650 млн. куб. газа. Стимула у добывающих компаний в приросте запасов и открытии новых месторождений нет, их деятельность напоминает процесс «снятия сливок», мотивированный сиюминутной финансовой выгодой. Добывающие компании не стремятся вкладывать денежные средства в финансово-рискованные геологоразведочные работы.

Современная налоговая система с отсутствием налоговых льгот, отсрочек и преференций ориентирована на сохранение в отрасли только крупных компаний, малый и средний бизнес не в состоянии конкурировать с ними, прежде всего, по издержкам производства. Нефтяной рынок олигопольный по своей структуре, а на газовом действует единственная крупная компания «Газпром». Положения закона «О недрах» не создают полноценных условий для конкуренции.

Согласно закону «О естественных монополиях» монополист не вправе злоупотреблять доминирующим положением. Однако на практике взаимоотношения с государственной монопольной компанией «Транснефть» не безоблачны. Для малого и среднего бизнеса финансово неподъемно строительство пункта приема нефти, задача которого доведение сырой нефти до стандартизированного продукта перед отправкой в магистральный трубопровод, поэтому они вынуждены заключать договор с крупной фирмой – владелицей данного пункта, естественным желанием которой является повышение существующих на рынке барьеров ценовыми методами. Ответная реакция в созданных условиях – объединение или соглашение других участников рынка, либо поглощение крупной фирмой, а в результате снижение конкуренции и поддержание цен на энергоносители на высоком уровне со всеми присущими данному процессу последствиями.

Предполагаемое введение новой сетевой тарифной схемы «Транснефтью» направлено на более быструю окупаемость затрат, связанных со строительством трубопровода из Восточной Сибири на Тихий океан. Его создание будет оплачено всеми недропользователями. Но зависимость тарифа от расстояния экономически выгодна из-за снижения издержек только государственной компании «Роснефть», основного поставщика углеводородов в данном направлении. Недейственность российского антимонопольного регулирования с применением ценовых и налогово-тарифных инструментов очевидна.

Таким образом, неотрегулированность налоговой нагрузки на недропользователей влечет за собой комплекс проблем в нефтегазовом секторе и является основным фактором нерационального использования природных ресурсов. По-нашему мнению, необходимо ввести ряд изменений в НК РФ. Во-первых, ввести льготу по НДПИ помимо его дифференциации, размер которой должен варьировать в зависимости от уровня доказанных и обоснованных инвестиционных расходов. Во-вторых, вернуть налог на воспроизводство минерально-сырьевой базы. В-третьих, для развития конкуренции для малых недропользователей применять льготу по налогу на прибыль. Налоговый механизм должен учитывать не только реальные условия деятельности предприятий, но и предотвращать негативные макроэкономические последствия.

Литература:

  1. Налоговый кодекс РФ

  2. Е.В.Нестеров Налоги нефтегазового комплекса // Финансы и кредит 2007. №5. С.30-31

  3. Д. Ребров Нефтяников уравняют в тарифах // Коммерсант №228 от 11декабря 2007г.

  4. И.В.. Шарф Рентный потенциал России: тенденции и перспективы. Труды VIII Международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых Томск. 2007 С. 225-227

  5. Ю.Ершов К вопросу об освоении Восточной Сибири и Дальнего Востока// Инвестиции в России 2005. №10 С. 9-18

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   29

Похожие:

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconВступ
Економіка праці й соціально-трудові відносини" підготовки бакалавра галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямами 030504...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconРозповсюдження та тиражування без офіційного
Гроші та кредит" підготовки бакалавра галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямами 030504 "Економіка підприємства",...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconРозповсюдження та тиражування без офіційного
Контролінг" підготовки бакалавра у галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямом підготовки 030509 "Облік І аудит",...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconОблік І аудит», 030503 «Міжнародна економіка», 030502 «Економічна...
За напрямом підготовки 030508 «Фінанси І кредит» (Банківські технології І процеси), 030509 – «Облік І аудит», 030503 – «Міжнародна...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconРобоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення...
«системи технологій промисловості» для студентів з галузі знань: 0305 – економіка І підприємництво, 0505 машинобудування та матеріалообробка...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconКонтрольная работа имеет 8 задач, из них 7 теоретические вопросы и 1 задача практическая
Лено у відповідності до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, робочої програми навчальної дисципліни "Економічна інформатика-іі"...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconЕ. О. Балацкий Финансовые потоки в глобальном мире
У роботі проаналізовано історію глобалізації фінансових потоків, чинники глобалізації, інститути регулювання І контролю світового...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconДовідково-бібліографічний відділ інноваційний розвиток Вищої освіти...
Боровенська К. О., Сергєєва О. В.; Наукова бібліотека Дондту; Довідково-бібліографічний відділ. – Алчевськ : Дондту, 2010. – 302...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації icon1 Основи організації фінансів підприємств
...

Секція 2 Інноваційний розвиток та економіка знань за умов глобалізації та регіоналізації iconСхідноукраїнський національний університет
Методичні вказівки до курсової роботи складені на основі Освітньо-професійної програми та Робочого навчального плану підготовки бакалаврів...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<