Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури




Скачать 383.46 Kb.
НазваниеПрограма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури
страница1/4
Дата публикации08.05.2013
Размер383.46 Kb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Право > Документы
  1   2   3   4
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ

З УКАРЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Пояснювальна записка

Вступний екзамен з української мови та літератури на спеціальність 501010201 Початкова освіта, 5.01010601 Соціальна педагогіка (соціальний супровід сім’ї) абітурієнти складають у формі тестів. Програма вступного екзамену з української мови та літератури складена на основі діючих програм для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України. Тести допоможуть виявити рівень знань, умінь та навичок абітурієнтів з української мови, сформованих в 5-11 класах.

^ ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Фонетика. Графіка

Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови.

Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі.

Позначення звуків мовлення на пись­мі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ.

Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Уподібнення приголосних звуків.

Спрощення в групах приголосних.

Найпоширеніші випадки чергування голос­них і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.

^ Лексикологія. Фразеологія

Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова.

Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова.

Омоніми. Синоніми. Антоніми.

Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запози­чення з інших мов.

Загальновживані слова. Професійна, діа­лектна, розмовна лексика. Терміни.

Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми).

Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.

Поняття про стійкі сполуки слів і вирази: фразеологізми, приказки, прислів'я, афоризми.

Типи словників.

^ Будова слова. Словотвір

Будова слова. Основа слова й закінчен­ня. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Словотвір. Твірні основи при словотворен­ні. Основа похідна й непохідна. Основні спосо­би словотворення в українській мові: префік­сальний, префіксально-суфіксальний, суфік­сальний, безафіксний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу.

Основні способи творення іменників, прик­метників, дієслів, прислівників.

Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [є] у складних словах.

Морфологія

Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови.

Іменник як частина мови: значення, мор­фологічні ознаки, синтаксична роль.

Іменники власні та загальні, істоти й неіс­тоти.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, серед­ній. Іменники спільного роду.

Число іменників. Іменники, що вживають­ся в обох числових формах. Іменники, що ма­ють лише форму однини або лише форму мно­жини.

Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Буква -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Відмінювання чо­ловічих і жіночих прізвищ та імен по батькові.

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Розряди прикметників за значенням: якіс­ні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший.

Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена фор­ми). Повні й короткі форми якісних прикмет­ників. Зміни приголосних при творенні ступе­нів порівняння прикметників.

Особливості відмінювання прикметників (тверда й м'яка групи).

Числівник як частина мови: значення, мор­фологічні ознаки, синтаксична роль.

Розряди числівників за значенням: кількіс­ні (на означення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові.

Групи числівників за будовою. Типи відмінювання кількісних числівників:

  1. один, одна;

  2. два, три, чотири;

  3. від п'яти до двадцяти, тридцять, п'ят­десят ... вісімдесят;

4) сорок, дев'яносто, сто;

  1. двісті — дев'ятсот;

  2. нуль, тисяча, мільйон, мільярд;

  3. збірні;

  4. дробові.

Порядкові числівники, особливості їх від­мінювання.

Займенник як частина мови: значення, мор­фологічні ознаки, синтаксична роль. Співвідне­сеність займенників з іменниками, прикмет­никами й числівниками.

Розряди займенників за значенням: особо­ві, зворотний, присвійні, вказівні, означаль­ні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й пра­вопис неозначених і заперечних займенників.

Дієслово як частина мови: значення, мор­фологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані (дієслова теперішньо­го, майбутнього й минулого часів), відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієпри­слівник, форми на -но, -то).

Безособові дієслова.

Вид дієслова: доконаний і недоконаний. Творення видових форм.

Часи дієслова: минулий, теперішній, май­бутній.

Способи дієслова: дійсний, умовний, нака­зовий. Творення форм умовного та наказового способу дієслів.

Словозміна дієслів І та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та май­бутнього часу й наказового способу).

Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приго­лосних в особових формах дієслів теперішньо­го та майбутнього часу.

Дієприкметник як особлива форма дієсло­ва: значення, морфологічні ознаки, синтаксич­на роль.

Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметни­ків теперішнього й минулого часу.

Відмінювання дієприкметників.

Дієприкметниковий зворот.

Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення.

Дієприслівниковий зворот.

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Розряди прислівників за значенням: місця, часу, причини, мети, способу дії, міри і ступе­ня, ознаки.

Ступені порівняння означальних прислів­ників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого ступеня.

Прийменник як службова частина мови.

Групи прийменників за походженням: не­похідні (первинні) й похідні (вторинні, утво­рені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені.

Зв'язок прийменника з непрямими відмін­ками іменника.

Сполучник як службова частина мови.

Групи сполучників за значенням і синтак­сичною роллю: сурядні (єднальні, розділові, протиставні) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняль­ні, з'ясувальні).

Групи сполучників за вживанням (одинич­ні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).

Частка як службова частина мови.

Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні.

Вигук як частина мови.

Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні.

Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова.

Синтаксис

Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису.

Підрядний і сурядний зв'язок між словами й частинами складного речення.

Словосполучення. Головне й залежне сло­во в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.

Речення як основна синтаксична одиниця Граматична основа речення. Порядок слів у ре­ченні.

Види речень у сучасній українській мові за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявніс­тю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за будовою (прості й складні); за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, ре­чень, відокремлених членів речення, звертання).

Просте двоскладне речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження. Основні функції та способи вираження компонентів складеного присудка: вираження граматичного значення присудка (функція допоміжної частини) та ви­раження основного лексичного значення при­судка (функція основної частини — неозначе­ної форми дієслова чи іменної частини).

Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні.

Означення узгоджене й неузгоджене. При­кладка як різновид означення.

Додаток.

Типи обставин за значенням.

Способи вираження означень, додатків, обставин.

Порівняльний зворот. Функції порівняль­ного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

Односкладні речення. Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з голо­вним членом у формі присудка (означено-осо­бові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи ви­раження головних членів односкладних ре­чень.

Речення з однорідними членами. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними чле­нами.

Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені.

Речення зі вставними словами, словосполу­ченнями, реченнями, їх значення.

Речення з відокремленими членами. Відок­ремлені означення, прикладки — непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнювальні члени речення.

Складне речення. Ознаки складного речен­ня. Засоби зв'язку простих речень у складному:

  1. інтонація й сполучники або сполучні слова;

  2. інтонація.

Типи складних речень за способом зв'язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення.

Складносурядне речення. Єднальні, про­тиставні та розділові сполучники в складносу­рядному реченні. Смислові зв'язки між части­нами складносурядного речення.

Складнопідрядне речення, його будова.
Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку у складнопідрядному реченні.

Основні види підрядних речень: означаль­ні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, на­слідкові, мети, умовні, допустові).

Складнопідрядні речення з кількома під­рядними, їх типи за характером зв'язку між частинами:

  1. складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

  2. складнопідрядні речення з однорідною під­рядністю;

  3. складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

Безсполучникове складне речення. Типи безсполучникових складних речень за харак­тером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:

  1. з однорідними частинами-реченнями (рів­ноправними);

  2. з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).

Складні речення з різними видами сполуч­никового й безсполучникового зв'язку.

Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мо­вою. Слова автора. Заміна прямої мови непря­мою.

Цитата як різновид прямої мови.

Діалог.

^ Лінгвістика тексту

Складне синтаксичне ціле (ССЦ), його ос­новні ознаки. ССЦ й абзац. Види та засоби міжфразового зв'язку. Актуальне членування речення: «дане» й «нове».

Стилістика

Стилі мовлення (розмовний, науковий, ху­дожній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

Орфоепія

Вимова голосних (наголошених і ненаголошених). Вимова приголосних:

  1. [дж], [дз], [дз'];

  2. [ґ];

  3. груп приголосних (уподібнення, спрощен­ня);

  4. м'яких і пом'якшених приголосних;

  5. подовжених приголосних. Вимова слів з апострофом.

Орфографія

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Позначення м'якості приголосних на письмі буквами ь, я, ю, є, і; сполучення йо, ьо. Правила вживання м'якого знака. Правила вживання апострофа.

Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок.

Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, при­кметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови. Особливості написання числівників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків)
Пунктуація

Розділові знаки в кінці речення.

Розділові знаки в простому й складному ре­ченнях.
^ Розвиток мовлення

Загальне уявлення про спілкування й мов­лення; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування.

Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).

Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні засоби зв'язку речень у тексті.

Типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Структура тексту типу розповіді, опису, роз­думу.

^ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Усна народна творчість

Загальна характеристика родинно-побуто­вих, соціально-побутових пісень, балад, дум тощо. Історичні пісні «Зажурилась Україна», «Чи не той то хміль».
^ Давня українська література

Іван Вишенський. «Послання до єпис­копів ».

Козацькі літописи. Літопис Самовидця.

Анонім. «Історія русів».

^ Григорій Сковорода. Збірка «Сад божест­венних пісень» («Всякому городу...», збірка «Байки харківські» («Бджола і Шершень»).
Література кінця XVIII — початку XX ст.

Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка».

Григорій Квітка-Основ'яненко. «Маруся», «Конотопська відьма».

Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», «Сон» (комедія), «Кавказ», «До Основ'яненка», «І мертвим, і живим...», «Ісаія. Глава 35».

^ Леонід Глібов. «Журба», байки.

Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Марко Вовчок. «Інститутка».

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім'я».

^ Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Українська драматургія. Театр «корифеїв». Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький.

Іван Франка. Збірки «З вершин і низин», «Зів'яле листя», «Декадент», «Мойсей», «Перехресні стежки».

^ Ольга Кобилянська. «Людина», «Земля» (загальна характеристика).

Леся Українка. «І все-таки до тебе дум­ка лине», «Contra spem spero», «Бояриня», «Лісова пісня».

^ Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні забутих предків».

Василь Стефаник. Загальна характеристи­ка новелістики письменника (тематика, особ­ливості авторського стилю). Новела «Камінний хрест».

^ Володимир Винниченко. Загальна характе­ристика новелістики письменника (тематика, особливості авторського стилю).

Микола Вороний, Олександр Олесь. Загальна характеристика поетичної творчості (тематика, особливості авторського стилю).
  1   2   3   4

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconПрограма вступного екзамену з української мови пояснювальна записка
Початкова освіта (організатор спортивних секцій І клубів), 02020501 Образотворче мистецтво. Програма вступного екзамену з української...

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconПрограма з російскої мови для проведення вступного екзамену освітньо-кваліфікаційний...
Програми зовнішнього незалежного оцінювання з російської мови, затвердженої наказом Міністерства освіти І науки, молоді та спорту...

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconПрограма вступного випробування з російської мови та літератури
Звуки и буквы, их соотношение. Графика. Алфавит. Звуковое значение букв е, ë, ю, я. Употребление букв ь и ъ, их функции

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconПрограма вступного випробування з російської мови
Вступне випробування з російської мови проводиться у формі тестування, мета якого – оцінювання рівня навчальних досягнень осіб, які...

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconФонетика. Орфоэпия. Графика. Орфография
Програма вступного випробування з російської мови розроблена на основі програми зовнішнього незалежного оцінювання з російської мови...

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconПрограма вступного екзамену з історії україни пояснювальна записка
Соціальна педагогіка (соціальний супровід сім’ї) та спеціальності Початкова освіта на вступні випробування виноситься дисципліна...

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconПрограмма самореализации личности комплексная система заданий по теме «Волшебный мир поэзии»
Вчитель російської мови та літератури, української мови та літератури Донецької зош №102

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconКоментарі до завдань районної олімпіади з російської мови та літератури
Матковська Л. М., вчитель світової літератури та російської мови Подолянської зош І-ІІ ступенів

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconМетодичні рекомендації щодо проведення І етапу всеукраїнської олімпиади...
Відповідно до п. 4 Наказу Міністерства освіти І науки України від 21. 03. 2010 №891 “Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад...

Програма вступного екзамену з укарїнської мови та літератури iconПрограма співбесіди з російської мови І літератури та методики їх викладання
Розробник програми кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Абламська О. В


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don