Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика»




НазваниеКонспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика»
страница4/10
Дата публикации23.02.2013
Размер1.35 Mb.
ТипКонспект
uchebilka.ru > Психология > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

2 Важливе значення в науковому дослідженні має заголовок, який націлює на досліджувану проблематику.

Заголовок не може скорочувати або розширювати обсяг закладеної наукової інформації. Не рекомендується до заголовків вводити слова на позначення загальних понять, вузькоспеціальних чи місцевих термінів, скорочені слова чи абревіатури.

Заголовок у науковому дослідженні має бути по можливості коротким, але й не надміру лапідарним. Чим коротший заголовок, тим він ширший за своїм змістом. Особливо небажані заголовки з одного слова, оскільки не дають уявлення про тему розміщеного під ним наукового тексту. Намагання докладно передати в заголовку зміст наукової розвідки суттєво ускладнює її смислове сприйняття.
ЛЕКЦІЯ 7

Тема. Мова й стиль наукової роботи
Питання

1 Формально-логічний спосіб як основа писемного наукового мовлення.

2. Фразеологія наукового стилю.

3 Особливості морфології.

4 Синтаксис наукової прози.

5. Точність, ясність і стислість наукового тексту, використання термінології.
Література

1. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. – К.: Наукова думка, 2004. – 240 с.

2. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001.

3. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000.

4. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д. Пономарів, В.В. Різун, Л.Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 1997.
1 Мовно-стилістична культура наукової роботи чи не найкраще демонструє загальнокультурний рівень її автора.

Мова і стиль дослідження має відповідати нормам та критеріям сучасної української літературної мови, зокрема її науковому стилю, що склався під впливом так званого академічного мовного етикету, сутністю якого є інтер­претація власної й аналітично опрацьованої запозиченої точок зору з метою встановлення наукової істини.

Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу, що знаходить своє відображення у всій системі мовних засобів. Науковий виклад складається головним чином з роздумів, метою яких є доведення істини, виявлених у результаті дослідження фактів дійсності.

Особливістю наукової мови є відсутність емоційно-експресивної лексики. Звідси домінуюча форма оцінки – констатація ознак, притаманних слову, яке визначають.
2 Науковий текст характеризується смисловою завершеністю, цілісністю й логічною послідовністю. Найважливішим засобом вираження зв’язків є специфічна фразеологія, що вказує на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже і т. ін.), заперечення (проте, тимчасом, але у той час як, тим не менше, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (відтак раніше ніж перейти до, звернімося до, розглянемо, зупинимось на, розглянувши, перейдемо до, необхідно зупинитися на, необхідно розглянути), результат, висновок, підсумовуючи, слід сказати). Засобами логічного зв’язку можуть виступати також займенники, прикметники, дієприкметники (цей, той, такий, зазначений, названий, вказаний тощо).

Не завжди ці та подібні їм слова прикрашають наукову працю, але вони є своєрідними дороговказами, які попереджають про повороти думки автора, інформують про особливості його творчого шляху. Слова «дійсно», «зрозуміло», «насправді» вказують, що наступний текст повинен бути доведенням, «з іншого боку», «навпаки», «але» готують читача до сприйняття протиставлення, «бо», «оскільки» – пояснення.

До обов’язкових вимог об’єктивності викладу матеріалу належить посилання на джерело повідомлення, автора висловленої думки. У тексті цю умову можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень (на думку, за даними, за словами, як слушно зазначає).

Інколи зазначені словосполучення не тільки допомагають окреслити хід думки дослідника, а й сприяють удосконаленню композиції роботи. Вони, відіграючи роль невиділених частин, роз’яснюють внутрішню послідовність викладу, а тому в науковому тексті дуже потрібні.

Фразеологія наукової прози є вельми специфічна. Вона покликана, з одного боку, визначати логічні зв’язки між частинами висловлювань («як показав аналіз», «на підставі отриманих даних», «підсумовуюче сказане», «звідси випливає, що» тощо), з іншого боку, позначити певні поняття, будучи, по суті, термінами.
3 Серед особливостей наукової мови, котрі суттєво впливають на мовно-стилістичне оформлення дослідження слід відзначити наявність великої кількості іменників із абстрактними значенням, а також віддієслівних іменників (дослідження, розгляд, вивчення тощо.).

У науковій прозі широко використовуються відносні прикметники, оскільки саме вони на відміну від якісних дають змогу з граничною точністю називати достатні і необхідні ознаки понять.

Використовуючи якісні прикметники, перевагу віддають аналітичним формам вищого та найвищого ступенів. Для утворення найвищого ступеня часто використовують слова «найбільш», «найменш».

Дієслово і дієслівні форми несуть особливе інформаційне навантаження. Дієслівні форми служать для окреслення постійної ознаки предмета (у наукових законах, закономірностях, встановлених раніше або в процесі даного дослідження), вони використовуються також при описі ходу дослідження, доведення, в описі будови приладів і машин.

Широко вживаються також дієслівні форми недоконаного виду минулого часу дійсного способу, бо вони не фіксують відношення до дії, яка описується, на момент висловлювання. Рідше – дієслова умовного і майже ніколи – наказового способу. Часто використовуються зворотні дієслова, пасивні конструкції, що обумовлено необхідністю підкреслити об’єкт дії, предмет дослідження ( «У цій статті розглядаються»).

У науковій мові особливо поширені вказівні займенники «цей», «той», «такий». Вони не тільки конкретизують предмет, але й визначають логічні зв’язки між частинами висловлювання (наприклад, «Ці дані служать достатньою підставою для висновку...»). Займенники «щось», «дещо», «що-небудь» через неконкретність їх значення в науковій роботі не використовуються.

За традицією у наукових працях замість «я» використовувати «ми», з огляду на те, що вираз суб’єкта авторства як колективу додає об’єктивізму. Справді, вираз авторства через «ми» дає змогу відобразити власну думку як думку певної групи людей, наукової школи чи наукового напряму.
4 Синтаксис наукового стилю також має свої особливості. Окремі речення і частини складного синтаксичного цілого, всі компоненти (прості та складні), як правило, дуже тісно пов’язані один з одним, кожен наступний випливає з попереднього або є наступним ланцюжком. Для тексту дослідження, який потребує складної аргументації й виявлення причинно-наслідкової залежності, властиві складні речення різних видів з чіткими синтаксичними зв’язками. Звідси розмаїття складених сполучників підрядності: завдяки тому, що; між тим як; тому що; замість того, щоб; з огляду на те, що; зважаючи на те, що; внаслідок того, що; після того, що; в той час, як тощо.

У науковому тексті частіше зустрічаються складнопідрядні, ніж складносурядні речення, оскільки підпорядковуючі конструкції відбивають причинні, часові, наслідкові, умовні зв’язки, а окремі частини у складнопідрядному реченні тісно пов’язані між собою. Частини ж складносурядного речення немов би нанизуються одна на іншу, утворюючи своєрідний ланцюг, окремі елементи якого мають незалежність і легко піддаються перегрупуванню.

Безособові, неозначено-особові речення вживаються при описі фактів, явищ та процесів.

Писемна форма наукової мови має й суто стилістичні особливості. Об’єктивність викладу – основна її риса. Звідси наявність у тексті наукових праць вставних слів і словосполучень на позначання ступеня достовірності повідо­млення. Завдяки таким словам той чи інший факт можна подати як достовірний (дійсно, насправді, зрозуміло), припустимий (треба гадати, як видно), можливий (можливо, ймовірно).
5 На рівні цілого тексту для наукового стилю важливою прикметою є цілеспрямованість і прагматизм. Науковий текст характеризується тим, що його складають лише точні, отримані в результаті тривалих спостережень і наукових експериментів відомості та факти. Це обумовлює точність їх словесного виразу і, таким чином, використання спеціальної термінології.

Завдяки спеціальним термінам з’являється можливість у короткій та економічній формі давати розгорнуті визначення й характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ. Як відомо, термін – це не просто слова, а втілення сутності даного явища. Отже, добирати наукові терміни і визначення необхідно дуже уважно. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, пам’ятаючи, що кожна галузь науки має свою, притаманну тільки їй термінологічну систему.

Не допустиме використання в науці професіоналізмів. Професіоналізми – це не наукові поняття, а умовні, у вищому ступені диференційовані найменування реалій, які використовуються в середовищі вузьких фахівців і зрозумілі тільки їм. В основі професіоналізмів лежить побутове уявлення про наукове поняття.

Рисами, які визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість. Смислова точність – одна з головних умов забезпечення наукової та практичної значущості інформації, вміщеної в тексті наукової праці. Недоречно вжите слово може суттєво викривити значення написаного, призвести до подвійного тлумачення тієї чи тієї фрази, надати всьому тексту небажаної тональності.

Точність наукової мови забезпечується ще й дотриманням стилістичних норм і зв’язків слів у реченні. Порушення їх породжує неправильне тлумачення висловленої думки.

Ще одна вимога наукового стилю – його ясність, тобто доступність і дохідливість написаного. Практика показує, що багато непорозумінь виникає там, де автор використовує багатозначні слова і словосполучення.

Простота викладу сприяє розумінню наукової роботи. Проте не можна ототожнювати простоту з примітивністю.

Слід пам’ятати й про таку рису, як стислість, реалізація якої потребує уникнення зайвих слів, іншомовних, які дублюють українські, невиправданих повторів, надмірної деталізації. Кожне слово і вираз служать меті, яку можна сформулювати так: якомога точніше й стисліше донести сутність дослідження.

ЛЕКЦІЯ 8

Тема. Загальні правила цитування та посилання

на використані джерела.
^ Питання

1 Загальні вимоги до цитування.

2 Оформлення списку використаних джерел.
Література

1. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. – К.: Наукова думка, 2004.

2.Довідник здобувача наукового ступеня. – К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2004.

3. Методичні вказівки з підготовки та захисту студентської наукової роботи з журналістики для студентів спец. «Журналістика» денної форми навчання / Укладачі О.Г. Ткаченко, І.Р. Жиленко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006.

4. ДСТУ 3814-98. Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг.

5. ДСТУ 2394-94. Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів: Терміни та визначення.

6. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: структура і правила оформлення.
1 Обов’язковим елементом наукової роботи є огляд джерел, за допомогою яких з’ясовується стан розробки порушеної проблеми й підтверджується необхідність подальшого її розроблення. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору дослідник наводить цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного висловлювання може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками й наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладанні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо це знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу;

е) якщо необхідно виявити ставлення автора наукової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання;

є) якщо автор дослідження наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вписується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є (курсив наш – О.Т.), (підкреслено мною – О.Т.), (розрядка моя – О.Т.).
2 При використанні монографій, оглядових статей, інших джерел, які мають велику кількість сторінок, необхідно точно вказувати номери сторінок джерела, на які дається посилання.

Посилання в тексті роблять у квадратних дужках згідно з їхнім переліком, наприклад [1, 7], де один – це номер джерела, сім – сторінка.

Бібліографічний апарат у науковому дослідженні – це не тільки ключ до використаних автором джерел, а й свідчення розуміння ним наукової етики й культури. Саме з нього можна зробити висновок про рівень ознайомлення дослідника з літературою за заявленою темою. Бібліографічний апарат наукової роботи складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків у послідовності використання. Такий список – одна з суттєвих частин наукової роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
ДОДАТОК

Практичне завдання
Запропоновані 16 наукових студентських досліджень є матеріалом для удосконалення практичних навиків та умінь з наукової діяльності.
Кожну статтю слід проаналізувати за такою схемою:
актуальність теми дослідження;

постановка мети;

джерельна база;

об’єкт і предмет дослідження;

опис наукового дослідження;

форма викладу наукового матеріалу;

обґрунтованість наукових результатів;

мова і стиль;

цитування та посилання.

Жанрова палітра газети «Панорама»
У журналістиці під жанром прийнято розуміти «усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури» [Григораш Д. Журналістика у термінах і виразах. – Львів, 1974. – С.76].

За І.Михайлиним газета (італ. Gazzetta) – це періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання зі систематичними матеріалами про події і явища суспільно-політичного, економічного і культурного життя [Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. С.107].

Підставою для обрання предметом дослідження сумського суспільно-політичного тижневика «Панорама» стала недослідженість у журналістикознавчому середовищі цього видання, котре має вже дев’ятилітню історію.

Існує кілька видових концепцій розподілу інформації. У нашому дослідженні ми будемо послуговуватися надбанням львівських дослідників вищезазначеної концепції, оскільки вона, на нашу думку, якнайповніше та зусібіч розглядає досліджувану тему.

За предметом зображення газетна інформація розподіляється на такі типи [Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. С.46-47].

1. Офіційна інформація. Сюди належать державні постанови, резолюції партійних з’їздів та конференцій, промови політичних діячів, заяви політичних партій, громадських організацій та окремих осіб. Офіційна інформація надається для опублікування відділами зв’язків з громадкістю, прес-центрами та прес-бюро установ чи організацій, з’їздів чи конференцій. Вона не підлягає редагуванню і мусить бути опублікована дослівно, у тому вигляді, у якому надійшла.

Цей тип газетної інформації як правило широко використовується державними періодичними виданнями. У «Панорамі» такі повідомлення друкуються на правах реклами. Виняток становлять заяви громадських організацій та фізичних осіб. Публікуються на шпальті листування з читачами.

2. Подієва інформація. Це – основний інформативний блок, створюваний редакційним колективом, його репортерами й кореспондентами.

Сюди належать оперативні повідомлення про факти й події внутрішнього й міжнародного життя.

Подієва інформація надходить з двох джерел:

а) від інформаційних агентств;

в) від власних кореспондентів.

Цей тип інформації створює особливо гарний грунт для реалізації творчих можливостей журналіста.

У «Панорамі» основний обсяг інформації надходить від власних кореспондентів, контактних осіб з держструктур та з листів-дзвінків читачів газети. Друга й третя шпальти газети присвячені якраз маленьким подієвим матеріальчикам. Назва рубрики «Панорама тижня» говорить сама за себе. І найбільший інформаційний шматок газета подає читачеві якраз із різноманітних подій міста та області.

3. Ділова інформація. До неї відносяться виступи фахівців з якнайширшого кола питань, що цікавлять аудиторію. Це можуть бути матеріали з медицини, освіти, будівництва, агрономії тощо, як створені самими спеціалістами, так і отримані від них у формі інтерв’ю.

Близько 30% усієї площі основної книжки газети приділені саме діловій інформації у різних її проявах. Це й інтерв’ю на полосу, а то й на дві, на актуальні суспільно-політичні теми, це й поради провідних лікарів області щодо епідеміологічних чинників, що спричинюють захворювання. Також бувають і тематичні матеріали-інтерв’ю з працівниками освіти, житлово-комунального господарства і под.

4. Довідкова інформація та реклама. До цього виду інформації належать театральна й кіноафіша, розклад руху транспорту. Рекламна інформація займає в сучасній журналістиці вагоме місце й виконує не тільки функцію повідомлення, але й фінансового забезпечення видань.

«Панорама» вдало застосовує на практиці можливості цього типу інформаційних повідомлень. Скажімо, остання шпальта газети – афіша того, що відбуватиметься в місті на наступному тижні: кінофільми, виставки, виступи письменників і под. А вже під ці події продається тематична реклама, котра спрацьовує краще і для рекламодавця, і для читача, який обирає куди сходити на наступному тижні.

5. Естетична інформація. Це літературні твори, репродукції живопису й художні фотографії в друкованих ЗМІ.

Видання систематично не розміщує естетичну інформацію у вигляді репродукції живопису, художніх фотографій та літературних творів. Проте у номері від 29 серпня 2007 року на розвороті газети з’явився матеріал «Суми очима фотографів» у котрому були розміщенні художні фотографії Сум відзняті місцевими фотомитцями. Також у кожному номері є призовий сканворд, вікторини для знавців кінематографу, а також сторінка гумору.

6. Публіцистична інформація або просто – публіцистика. Це серцевина, стрижень журналістики, аналітичні матеріали від коментаря до огляду, статті, нарису. Разом з подієвою інформацією публіцистика створюється в редакційному колективі. Але на відміну від подієвой інформації, цей пов’язаний не з відтворенням вже готових фактів та явищ, а зі створенням нових духовних та інтелектуальних цінностей.

На відміну від інформаційних жанрів журналістики, що можуть створюватися нашвидкоруч, публіцистика вимагає системного підходу до вивченої теми. Іншими словами вимагає від журналіста глибокої обізнаності у темі. Тому, за браком часу, газети здебільше складаються з інформаційних повідомлень. Видання, що вивчається натомість представляє читачеві більш різнопланову жанрову картинку, аніж інші місцеві видання. Скажімо, у «Панорамі» ледь не у кожному номері з’являються журналістські розслідування, щи так чи інакше збурюють громадськість. У кожному номері є рубрика оціночних коментарів експертів, а також рубрика «Підвальчик редактора», у якій головний редактор пише своє бачення суспільно-політичних та науково-культурних процесів міста, області та країни вцілому.

«Панорама» – газета, що подобається чи не подобається тій чи іншій особі, але це видання до думки якого прислухаються. Не дарма ж гаслом газети є: «Панорама» – бентежний голос твого міста!»

Питання економіки на сторінках районних газет
ЗМІ залишаються не лише лідером в отриманні щоденної інформації про події в країні й світі, а важливим джерелом основних знань і уявлень про навколишній світ і життя взагалі.

В період побудови незалежної держави, велике значення має економічне життя. Одне з основних завдань ЗМІ, інформувати суспільство про економічні події України.

Мета нашої роботи полягає у тому, що нам потрібно відстежити висвітлення економічних проблем Сумської області на шпальтах районних газет (Шостка, Конотоп, Ромни, Глухів, Лебедин) і з’ясувати чи отримує населення міста і району об’єктивну інформацію про реальний стан економічних проблем держави. Також потрібно з’ясувати, чи достатньо районні газети висвітлюють питання економіки на своїх сторінках.

Чи не найбільшою особливістю в роботі районних газет є те, що будь-які соціальні, політичні і економічні проблеми сприймаються виключно через призму того, як може та чи інша подія вплинути на життя даного району. Чим ближча інформація до людини, до її домівки, тим цікавіше для неї.

Об’єктом даного дослідження стають районні газети Сумської області, зокрема, газета «Вісті Роменщини» (Ромни), «Життя Лебединщини» (Лебедин), «Сільські горизонти» (Конотоп), «Полісся» (Шостка), «Глухівщина» (Глухів). Усі вони міськрайонні газети. До аналізу нами було залучено 5 районних газет.

Газета «Вісті Роменщини», міськрайонна газета. Видається з січня 1918 року. Газета нагороджена грамотами Президії Верховної Ради України та Спілки журналістів України. Головний редактор Дмитро Правдюк. Газета виходить у середу і суботу. Друк – офсетний. Мова – українська. Тираж – 9021 примірників. Друкується на 4 або 6 сторінках. Формат – А4. В цій газеті немає постійних рубрик. Якщо висвітлюються економічні питання, то вони окремо виділяються під рубриками – Економіка, Фінанси, Соцзахист, Бюджет, Комуналка. Переважно економічні питання висвітлюються в жанрах – стаття, замітка або інтерв’ю і порівняно з матеріалами на інші теми, займають невелику частину газети.

Газета «Життя Лебединщини», міськрайонна газета. Заснована 26 січня 1919 року. Головний редактор В.Г.Дацько. Виходить у середу і суботу. Друк – офсетний. Мова – українська. Обсяг – 1 умовний аркуш. Формат А4. Тираж – 3217 примірників. Є постійні рубрики: Соціальний захист, Місто моє, Семінари, Минуле і сучасне, На теми дня, Офіційне. А також існують не постійні рубрики.

Економічні питання висвітлюються під рубриками – Офіційне, Чим живе село?, Районне фінансове управління повідомляє, Статистика, На тему дня. Переважно ці матеріали пишуть в жанрі статті або замітки і займають невелику частину газети.

Газета «Сільські горізонти», часопис Конотопщини. Заснована в 1991 році. Головний редактор О.Ф.Бровенко. Тираж постійно змінюється. Мова – українська. Виходить двічі на тиждень. Є постійні рубрики: Кримінальні хроніки, Актуально, Спортивні новини, Офіційно, Пульс життя. Ця газета також має непостійні рубрики.

Питання економіки переважно друкують під рубриками – Поточний момент, Проблеми енергозбереження, Податкова, Фінанси, Офіційно, Хоч і є проблеми, Пульс життя. В цій газеті економічні питання висвітлюються частіше, ніж в інших газетах, що ми аналізуємо. Також треба зауважити, що саме в цій газеті матеріали з економіки займають більшу частину газети, ніж інші матеріали.

Газета «Полісся», шосткінська міськрайонна газета. Заснована 7 листопада 1920 року. Головний редактор Б.Вейсберг. Тираж завжди змінюється. Відмінність цієї газети у тому, що матеріали друкуються українською та російською мовами.

Є постійні рубрики – Офіційно, Влада, Консультації, Подія, Статистика, Анонс, Гаряча лінія, Соцзахист. А також рубрики можуть змінюватися.

Економічні питання друкуються під рубриками – Подія, Офіційно, Консультації, Гаряча лінія. Серед проаналізованих газет, в цій газеті економіка висвітлюється менше, ніж в інших газетах. Тому усі економічні питання пишуться переважно у жанрі замітка, з цього можна зробити висновок, що ці матеріали займають зовсім невелику частину у газеті.

Газета «Глухівщина», районна громадсько-політична газета. Заснована в 1992 році. Головний редактор Ю.І.Кебець. Переважно друкується на 4 сторінках. Не має постійної рубрикації. Але можно зустріти такі рубрики – Актуально, Пенсійний фонд, Твої люди, Глухівщина, Духовність, Гаряча лінія, НДПУ повідомляє, Колегія, Творчість земляків, До уваги!, Статистика свідчить, У господарствах району, Сесія районної Ради.

Економічні питання висвітлюються під рубриками – Пенсійний фонд, До уваги!, Гаряча лінія. Переважно питання економіки пишуться у жанрі статті та замітки. Займають невелику частину сторінки газети.

Великою проблемою більшості районних газет залишається брак кваліфікованих кадрів. Тому, що питання економіки заслуговує на більшу увагу, а також на більш детальний розгляд.

Існує також проблема того, що переважно співзасновниками ЗМІ районів Сумської області є районні та міські ради. Саме вони диктують редакціям що і як писати. Таким чином, населення міста і району не отримує об’єктивної інформації про місцеві органи влади. Саме тому, можна зробити висновок, що реальні економічні проблеми області або району можуть приховуватися.

Ми вважаємо, що районні газети не достатньо висвітлюють питання економіки, не в кожному номері газети пишуться матеріали на економічні питання, а якщо і зустрічаються, то у вигляді замітки або невеликої статті.

Національна ідея на сторінках сумської преси
«На Конгресі 1929 року, коли була створена ОУН, було сформульовано завдання: вести боротьбу за відновлення державної незалежності України як передумову для всебічного розвитку української нації. Ми щасливі, що український народ довів право на свою державу. Ми не приписуємо собі досягнення мети на цьому етапі, ми лише концептуально правильно висловлювали віру в український народ. Але ми опинилися на другому етапі: Українська держава повинна набути такої форми, яка б забезпечила розвиток української нації. Саме в цьому полягає основне завдання націоналістів у ХХІ столітті». Писав Микола Плав’юк, голова Проводу ОУН [1].

Українська національна ідея – теоретичний вираз своєї самобутності та індивідуальності, власної самоцінності, права на самовизначення та самовизначення та самостійний розвиток, на національну незалежність [2].

«...Національна ідея – це творець, захисник, відновлював і будівничий державності народу, його дух свободи, вищий рівень самоусвідомлення, ознака інтелектуальності зрілості, його здатність впливати на формування позитивного для себе політичного міжнародного клімату»[3].

Поняття національної ідеї є складним і неоднозначним. У незалежній Україні воно набуло широко розголосу після президентських виборів 1994 року. Станом на сьогодні ведеться широка дискусія щодо окреслення рис та головних тез української національної ідеї. Зокрема, дискусія ведеться через засоби масової інформації. Засоби масової інформації – суттєвий чинник утвердження національної ідеї, але й суттєвий чинник її руйнації.

Вислів «Національна ідея» [...] позначає важливу суспільну ідею, щодо якої існує згода більшості громадян, або ж таку, що здатна одержати підтримку більшості громадян; обох випадках цю ідею розглядають як таку, що сприяє громадському єднанню. Щодо мовної характеристики, то поняття «національна ідея» набуває ознаки метафори, в основі якої лежить логічний механізм порівняння: національна ідея – цемент; національна ідея – любов до землі, глибоке почуття обов’язку за її долю; національна ідея – спрямованість на консолідацію та інтеграцію; національна ідея – віра в нашу державну, демократичну, європейську майбутність; це гідність, яка обертає рабську психіку в свідомість вільної людини[4].

Мета статті – як простежується національна ідея на сторінках сумської преси.

Матеріали дослідження складалися з текстів двох найчитабельніших тижневики міста Сум – суспільно-політична газета «Панорама» та суспільно-ділова газета «Ваш шанс» за неповний 2007 рік (по листопад включно). Вибір цих періодичних видань зумовлений їх популярністю серед сумчан.

На першому етапі дослідження в загальному масиві газетних матеріалів, які містяться в електронних архівах зазначених видань, за ключовими словами (національна ідея та українська ідея), було відібрано тексти матеріалів. Після опрацювання на предмет усунення невідповідності питанню, що розглядається, база даних склала близько 10 записів. Далі виокремлювалися тексти зі складовими значення національної ідеї, що доповнило базу даних на 5 матеріалів. Наступним етапом було виділення фрагментів текстів з 3-4 речень, які дозволяли вставити загальний зміст, контекст і характер авторської оцінки та аналіз вибраних фрагментів відповідно до інтерпретації змісту «національної ідеї».

Результати аналізу є попередніми, але дозволяють прослідкувати деякі риси локального і загального характеру.

По-перше, саме поняття національної ідеї, як консолідуючої складової держави, розглядається лише у газеті «Панорама» в матеріалах про акції громадського руху «Не будь байдужим!», парламентські вибори, а також про голодомор 1932-33 рр. Це складає до 8 матеріалів за досліджений період. Для поняття «національна ідея» у цих матеріалах характерні складові риси: державність, засада об’єднання нації, історичні традиції, європейський вибір, соціальна справедливість.

По-друге, у матеріалах зі складовими значення національної ідеї проглядаються наступні вектори:

Газета «Панорама» – спрямованість на європейські цінності, пріоритетність єднання нації, підтримка і популяризація власне українського фактору, боротьба за права українців на покращення умов життя.

Газета «Ваш Шанс» – соціальна справедливість, економічний фактор. Також простежується надання переваги російському зовнішньополітичному вектору.

Для прикладу, можна подивитись на матеріали що стосуються акту вандалізму на горі Говерла.

Сумчанина обвинили в посягательстве на государственные символы

Дмитрий Литовченко

В субботу 20 октября Служба безопасности Украины обнародовала фамилии людей, подозреваемых в акте вандализма на г. Говерла.

По данным СБУ, это трое представителей организации «Евразийский союз молодежи» – два россиянина и сумчанин Леонид САВИН, 1974 г.р., который с марта 2007 г. Постоянно проживает в Москве, является одним из главных активистов ЕСМ и отвечает за сайт организации.

В распоряжении СБУ есть материалы, свидетельствующие о том, что координаторами акции были руководители ЕСМ Павел ЗАРИФУЛЛИН и Александр ДУГИН. По информации СБУ, злоумышленники 12 октября прибыли в Украину (сначала в Сумы и Киев), а затем совершили восхождение на Говерлу и имитировали спиливание деталей конструкции Герба Украины, обрисовали памятник Конституции Украины. «Вечером 17 октября Леонид Савин смонтировал снимки, добавив изображения разбитых гранитных плит, поврежденных металлических частей…» – сказано в сообщении СБУ. По данному факту УМВД Ивано-Франковской области возбудило уголовное дело.

По телефону из Москвы Леонид Савин сообщил, что не принимал участия в акции, поскольку покинул территорию Украины намного раньше. По словам одного из руководителей ЕСМ Павла Зарифуллина, информация о монтаже снимков не соответствует действительности. Он сообщил, что члены ЕСМ, побывавшие на Говерле, – украинцы, россиян среди них не было, и «евразийцы» планируют подать иск против СБУ в украинский суд.

По словам Павла Зарифуллина, целью проведенной акции было «снять оккупационные символы Украины». («Панорама» №43 від 24 – 31.10.07)

Як бачимо, газета тяжіє до об’єективності, тому прямих оцінок події немає.

СБУ расследует акт вандализма.

Депутаты Сумского горсовета осудили действия членов российской организации «Евразийский союз молодежи» (ЕСМ), которые в середине октября совершили акт вандализма, уничтожив государственный герб Украины на горе Говерла и заявив о переименовании вершины в пик Сталина. Депутаты обратились в СБУ с требованием провести расследование и привлечь к ответственности виновных в этом преступлении, в том числе – за государственную измену уроженца Сум Леонида Савина, 1974 г.р., который привел членов ЕСМ на Говерлу.

Тем временем СБУ приняла решение запретить въезд в Украину руководителям ЕСМ, в том числе Павлу Зарифуллину и Александру Дугину, подозреваемых в организации акта вандализма на Говерле.

А утром 28 октября ЕСМ заявил, что московский офис их организации, расположенный в доме №1 по бульвару Яна Райниса, в субботу, в 6 часов утра подвергся нападению украинских националистов. По сообщению ЕСМ, группа неустановленных лиц из украинской националистической организации «Братство», якобы взявшей на себя ответственность за нападение, залив керосином вентиляционные люки, устроила поджог подвала жилого дома. Дым быстро проник в подвал, где находится штаб ЕСМ, а также «Общество содействия православному теле- та радиовещанию». Евразийцы утверждают, что им с помощью огнетушителей удалось самостоятельно погасить разгорающееся пламя, перекинувшееся на первый этаж, до приезда пожарных. В ЕСМ считают это происшествие террористическим нападением и утверждают, что только чудо спасло жилой дом от взрыва газа, так как огнем был охвачен и газопровод. По словам представителей организации, сейчас на месте происшествия работают бригады МЧС и МВД. Однако по состоянию на понедельник, 29 октября, ни один официальный источник российских правоохранительных органов не подтвердил эту информацию. Более того, в МЧС Российской Федерации заявили, что к ним не поступало сигнала о возгорании в доме №1 по бульвару Яна Райниса и по указанному адресу спасатели не выезжали («Ваш Шанс» №44 ввід 24 – 31.10.07)

В цьому матеріалі акцент робиться на опис заяви однієї зі сторін, хоч і говориться про не підтвердженість фактів.

Взагалі, в багатьох сучасних публікаціях українських ЗМІ як наукового, так і публіцистичного характеру національна ідея постає не як суто етнічне, а в першу чергу, як духовно-світоглядне поняття. Дискусія тут відбувається в контексті суперечливих оцінок процесів прискореної масовізації (вестернізації) культури і способу життя в пострадянських країнах. Отже, національна ідея постає як своєрідна альтернатива доктрині споживацького суспільства. Вона «уявляється як заклик до відродження правди, добра, духовної культури, котра, як і в інших країнах, часто піддається корозії» [5]. Ці загальні тенденції прослідковуються і в матеріалах нашого об’єкту дослідження.

Результати конвент-аналізу, що стосуються національної ідеї на сторінках сумської преси, дозволяють зробити деякі загальні висновки.

Регіональна преса питання національної ідеї розглядає рідко з огляду на пріоритети читацької аудиторії та сучасні уявлення про націю у модерному її трактуванні, як суто політичної. Але головним чином простежується плюралізм поглядів на поняття «національна ідея», з чого випливає конфронтація поглядів на визначення превалюючи рис української національної ідеї. Як зазначалося вище, ЗМІ – це головний чинник як становлення, так і руйнації національної ідеї, і в нашому випадку спостерігається обидві ці властивості.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Похожие:

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій для студентів факультету “Економіка транспорту” 1...
Конспект лекцій з дисципліни “Економічна історія” для студентів факультету “економіка транспорту”, затверджений та рекомендований...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій написано відповідно до програми курсу «Інженерна гідравліка»
Рух рідини у відкритих руслах. (Конспект лекцій для студентів 3 курсів денної І заочної форм навчання, екстернів І іноземних студентів...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій
Руденко П. О. Техніка І технологія промислового виробництва. Конспект лекцій для студентів спеціальності “Менеджмент організіцій”....

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки...
...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій у двох частинах Частина 2 для студентів спеціальності 030504 «Фінанси І кредит»
Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах. Частина Для студентів спеціальності 030504 «Фінанси І кредит» рівня підготовки...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з дисципліни енергозбереження (1 частина ) (для студентів...
Конспект лекцій з дисципліни енергозбереження, частина 1 (для студентів спеціальності 090603 Електротехнічні системи споживання)/...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconНавчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів...
Кримінологія” є базовою нормативною дисипліною для спеціальності “060101 Правознавство”. Вивчення дисципліни передбачає читання лекцій,...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з курсу “ Аудит” для студентів спеціальностей “
Вступ

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconМетодичні рекомендації для написання та оформлення рефератІВ
Робоча навчальна програма з курсу “Криміналістика (ч. 3 Методика розслідування окремих видів злочинів)” розроблена для студентів...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<