Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика»




НазваниеКонспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика»
страница6/10
Дата публикации23.02.2013
Размер1.35 Mb.
ТипКонспект
uchebilka.ru > Психология > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

^ Список використаної літератури

1. Василенко М.К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі: Монографія / Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2006. – 236с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред Т.Бусел. – К.: Ірпінь: ВПФ «Перун», 2003. – 1140с.

3. Григора Д. Журналістика у термінах і виразах. – Львів, 1974. – 293с.

4. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268с.

5. Ученова В.В. Метод и жанр: диалектика взаемодействия. // Методы журналистского творчества. – М., 1982. – С.89.

6. Ваш Шанс 2007.

Проблеми соціального захисту

на сторінках районних газет
Нестабільна політична ситуація в країні, що склалася останнім часом, не могла не вплинути на економічний розвиток нашої держави. Різке підвищення цін на продукти та комунальні послуги викликало занепокоєння у населення, особливо у тих груп, які потребують соціального захисту. Тому, щоб мати необхідні знання про свої соціальні права і отримати щодо їхнього правильного застосування, преса повинна інформувати населення про все, що стосується соціального захисту. Як виконує це завдання районна періодика ми спробуємо з’ясувати в нашому дослідженні.

Мета нашої роботи – на прикладі районних газет «Глухівщина», «Вісті Роменщини» та «Наш край» Липоводолинського району схарактеризувати висвітлення проблем соціального захисту, від слідкувати, у якій формі подається відповідна інформація та в якому обсязі.

Щоб говорити про проблеми соціального захисту, визначимо спочатку тлумачення самого поняття.

За соціологічним словником, соціальний захист – сукупність соціальної та юридичної гарантії, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-економічних прав, у тому числі права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості [1; 495]. Юридична енциклопедія подає інше визначення: соціальний захист – це система економічних, правових, організаційних та інших заходів держави по забезпеченню соціальних прав і гарантій громадян [2; 560].

Ці два визначення дають підстави зробити висновок, що соціальний захист – це система заходів, спрямована на забезпечення соціальних гарантій, економічні підтримку певних верств населення. Зазначимо групи людей, які потребують цього захисту. Це особи похилого віку, багатодітні та молоді сім’ї, інваліди, робітники з фіксованим заробітком. Вони повинні бути забезпечені соціальними послугами. Тобто комплексом прав економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які потребують сторонньої допомоги для поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Щоб вищезазначені групи людей могли себе захистити, були ознайомлені зі своїми правами та знали про надані їм державою пільги, районна преса мусить виконувати функцію інформування. Орієнтація на читача при цьому обов’язкова.

Об’єктом нашого дослідження стали районна громадсько-політична газета «Глухівщина», міськрайонна газета «Вісті Роменщини» та Липоводолинська районна газета «Наш край» за період 1 січня – 24 листопада 2007 року.

Зупинимося на кожній газеті окремо, з’ясуємо, яким чином на сторінках цього періодичного видання подаються проблеми соціального захисту.

Опрацювавши 87 номерів газети «Глухівщина», ми нарахували 53 матеріали на досліджувану нами тему. Для висвітлення питань соціального захисту відводяться спеціальні рубрики: «Соцзахист», «Пенсійний фонд інформує», «соціальна служба радить», які є постійними. Інформація на нашу тему друкується й під іншими рубриками: «Актуально», «В райдержадміністрації», «Запитували? Відповідаємо», «До уваги», «День відкритих дверей», «За вашими листами», «Реклама та оголошення», а також «Гаряча лінія». На сторінках газети ведеться спілкування редакції зі своїми читачами. На це вказують як назви деяких наведених нами рубрик, так і спосіб подачі матеріалів у формі «звернення – відповідь», «проблема – коментар». На запитання читача відповідає компетентна особа. Наприклад, у №77 газети «Глухівщина» в матеріалі «Кому надається субсидія» під рубрикою «За вашими листами», розглядається звернення жителя села Кучерівка Миколи Грінченка. У заголовок матеріалу винесене основне питання зі звернення. Поруч з листом читача подається і пояснення відповідної особи. За таким принципом побудовані й матеріали «Про пенсійне забезпечення», «Про пільгові ліки й пільговий проїзд», «Про пенсії за особливі заслуги» під рубрикою «Запитували? Відповідаємо».

Окремо подається інформація з Пенсійного фонду України – «Пенсійний фонд інформує». В основному дописувачами до згаданих нами рубрик є представники державних установ: заступник начальника управління праці та соціального захисту населення РДА, завідувач соціально-побутової реабілітації інвалідів районного територіального центру, начальник управління Пенсійного фонду України в районі тощо. (Такий же авторський склад рубрик соціального захисту й у інших досліджуваних нами газетах).

Широко представлена рубрика «Гаряча лінія», яка порушує проблеми соціального захисту. Зокрема, населення хвилює, як оформити тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів; чи мають право відмовити в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченої сім’ї, якщо один із батьків не працює; переймаються читачі нарахуванням пенсій за особливі заслуги перед Україною, оздоровленням технічними засобами реабілітації тощо.

Проаналізуємо подачу інформації на тему соціального захисту міськрайонною газетою «Вісті Роменщини». У 96 орпацьваних нами номерах надруковано 137 матеріалів на тему соціального захисту. Представлені рубрики: «Соцзахист», «Пенсійний фонд інформує», «Запитували? Відповідаємо». Вони є постійними й присутні майже в кожному номері. Під іншими рубриками матеріали з питань соціального захисту ми не зустріли.

У 94 опрацьованих номерах Липоводолинської районної газети «Наш край» ми нарахували 57 матеріалів. Соціально значима інформація друкується під рубриками «Соцзахист», «Пенсійний фонд інформує», «Запитували? Відповідаємо», «Роз’яснює спеціаліст», «Прийом громадян», «Від Хоролу до Груні», «Звернення громадян», «Актуально», «Наші інтерв’ю». Починаючи з дев’ятого номера газети на висвітлення питань та проблем соціального захисту відводиться ціла сторінка – «Консультпункт». Друкується вона не в кожному номері, чітка періодичність її виходу не прослідковується. Сторінка містить кілька рубрик (назви деяких із них ми уже згадували), під якими матеріали подаються за вже названими нами принципом: запитання читача – відповідь компетентної особи. Більшість матеріалів суто інформаційного характеру, автори яких представники державних установ з питань соціального захисту. У публікаціях простежуються все ті ж питання: підвищення пенсій, умови надання субсидій, допомоги тощо.

Порівнюючи досліджувані нами три видання, можемо вказати на їхню схожість у висвітленні та подачі інформації на тему соціального захисту.

Відмітимо однакові рубрики: «Соцзахист», «Пенсійний фонд інформує», «Запитували? Відповідаємо». Щодо публікацій, то можемо виокремити три основні форми їх подачі:

 інформація (рубрики «Соцзахист», «Пенсійний фонд інформує», «Соціальна служба радить», «До уваги», «Актуально», «В райдержадміністрації», «Від Хоролу до Груні» тощо);

 інтерв’ю з компетентними особами («Наше інтерв’ю», «Консультує спеціаліст» та інші);

 відповіді на листи та дзвінки читачів («Гаряча лінія», «Запитували? Відповідаємо», «Звернення громадян», «Ви нам писали», «За вашими листами»).

Звернення до редакції читачів з проханням пояснити чи допомогти розібратися в питанні, яке стосується соціального захисту, дають підстави стверджувати, що населення потребує цих знань, його цікавить і хвилює це питання.

Найчастіше, як виявилося, звертаються до проблем нарахування та виплати пенсій, допомоги одиноким матерям, відпочинку ветеранів і чорнобильців, реабілітації інвалідів та ін. іноді матеріали повторюються, як у виданні «Вісті Роменщини». У номерах 60 і 61 надрукована однакова інформація під рубрикою «Соцзахист». Матеріал – «До уваги чорнобильців», у якому йдеться про надання пільг людям цієї групи. Чому матеріал повторюється двічі – сказати важко. Можемо лише припустити, що це зроблено спеціально для кращої проінформованості населення. А, можливо, так сталося через неуважність головного редактора.

За нашими підрахунками, найбільше уваги проблемам соціального захисту приділяє редакційний колектив газети «Вісті Роменщини» – 137 матеріалів за досліджуваний нами період. Далі – «Наш край» – 57, і «Глухівщина» – 53.

Зауважимо, що основна кількість опублікованих матеріалів стосовно проблем соціального захисту носить інформаційний характер. На наш погляд, різноманітність рубрик і тем свідчать про те, що редакційні колективи враховують інтереси тієї групи населення, яка потребує соціального захисту.

Список використаної літератури

1. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. Укладач.: В.І.Волович, М.В.Захарченко та ін.; Під заг. ред. В.І.Воловича. – К.: Укр. центр духовн. культури, 1998. – 736с.

2. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редколегії) та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 1998. – Т.5: П-С. – 2003. –736с.

Емоційна аргументація на шпальтах сучасної періодики
Існування і функціонування сучасних засобів масової комунікації України неможливе без оцінювання політичного, економічного і культурного життя суспільства. Важливого значення набуває і якість аргументації таких оцінок. На наш погляд, є актуальною проблема аналізу саме емоційної аргументації, її засобів і форм вираження, стильових особливостей і впливу на свідомість, підсвідомість та дії репицієнта. Адже емоції, які журналісти вкладають у процес доведення певної точки зору, відкривають шляхи до сердець. «Емоції в журналістиці – річ небезпечна!» [4, 121].

Питання емоційної аргументаці розглядали як вітчизняні журналістикознавців (В. Здоровега, І. Михайлин, В. Карпенко, К. Серажим та ін.) так і закордонні (О. Тертичний, Г. Брутян, Ф. Ван Еємерн, В. Гак, В. Голубєв та ін.).

Мета нашої роботи полягає у вивченні ролі емоцій, їх засобів та результатів впливу у процесі аргументації.

Ми поставили перед собою такі завдання:

ознайомитись із базовими теоретичними дослідженнями з питань аргументації та емоцій;

виявити стилістичні та словотвірні особливості засобів емоційної аргументації;

вивчити особливості використання емоцій в аргументах матеріалів українських друкованих засобах масової комунікації (проілюструвати їх прикладами).

Об’єкт дослідження – журналістські матеріали, в яких для доведення і переконання використовується емоційна лексика.

Предмет дослідження – українські друковані видання: «Україна молода» («УМ»), «Дзеркало тижня» («ДТ»), «Урядовий кур’єр» («УК»), «Деловая столица», «Панорама», «Київські відомості» («КВ») та інші періодичні всеукраїнські та регіональні видання Сумщини, Харківщини, Полтавщини та Одещини.

Спираючись на базові дослідження з питань аргументації та емоцій, ми спробувади розглянути цю проблему в контексті газетного дискурсу.

Емоції – це особливий клас суб’єктивних психологічних станів людини, які відображають у формі безпосередніх переживань, відчуття приємного і огидного, ставлення людини до світу і людей, процес і результати його практичної діяльності [8].

Емоційна аргументація широко застосовується у газетному стилі. Це пов’язано з однією із основних функцій цього стилю: вплинути на читача і впевнити, переконати його [7, 2]. Зазначимо, що найчастіше аргументація використовується у публіцистичних та аналітичних жанрах, рідше – в інформаційних.

У процесі публічної аргументації понятійні, раціональні аргументи поєднуються з емоційно0образними засобами впливу на свідомість аудиторії. Читаючи статтю, ми не можемо не пройнятися тими почуттями, емоціями, якими супроводжується процес аргументації. Це насамперед безпосередні емоційні оцінки. «Глядя в калейдоскоп переговорных узоров, никак не могу понять, от чего подташнивает – не то вестибулярка слабая, не то такая реакция на «Печерский бунт» – бессмысленный и бесконечный» («Зеркало недели». – №19(648). – 2007).

Ключовим моментом у процесі аргументації є вибір оцінки, яка, власне і регулює акт прийняття реципієнтом остаточного рішення, враховуючи базові цінності, які є спільним для обох сторін. Вона може бути як основною, так і допоміжною метою висловлювань.

У ролі оцінки при аргументуванні у газетно-публіцістичному тексті зазвичай виступають речення з предикативною ознакою, вираженою предикативними прислівниками типу: не варто, неприпустимо, очевидно, потрібно, доцільно. «Очевидно, що крім суто «піарної» мети – реклами Януковича для народу, ідейні натхненники появи Віктора Федоровича на телеканалі ІСТV мали ще й іншу, можливо, первісну мету: послання до Президента та його команди. Так, скажімо, директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський вважає, що Янукович у цьому інтерв’ю продемонстрував вельми жорстоку позицію, яка просто віддзеркалює реальний стан справ – небажання Президента йти на компроміси та його участь у дестабілізації». («УМ». – №38 (3069). – 2007). А також речення, які апелюють до різних видів ціннісних категорій, таких як «людське життя», «порядок», «справедливість». «Вибори президента в 1994 році проходили на хвилі бажання дисципліни й організованості. – Порядок і порядність!» («День». – №46. – 2001).

Вираження оцінки відбувається за участю різноманітних мовних засобів [7, 1]. Одним із засобів вираження емоцій у процесі аргументації є емоційна лексика, тобто слова, що мають у своєму значенні компонент оцінки, виражають почуття, позитивне чи негативне сприймання дійсності [3, 157].

Як виразник емотивної функції мови емоційна лексика характеризує ситуацію спілкування, соціальні відносини, психічний стан мовців.

Безпосереднім виразником людських емоцій виступають вигукові слова (Цур! Леле! Тю! О! Е! Ах! Ох! Гай! Буде!) – вони багатозначні, семантика їх розкривається у контексті.

З почуттєвою сферою пов’язані слова, що називають:

Ш психічні, внутрішні стани, характер, світовідчування, переживання (радість, любов, щастя, журба, сум, ненависть, гнів, ніжний, любий, щирий, тяжко, сумно, гніватись, радіти). «Термометри просто оскаженіли. На Україну напала рекордна за 70 років спека. Потерпають і люди, і майбутні врожаї зернових, овочів та навіть фруктів». («УМ»). – №90 (3121). – 2007).

Ш будь-яке поняття з оцінним компонентом – позитивним або негативним. Оцінне значення виявляється у назвах – характерах людей (красень, сонечко, пройдисвіт, баламут, амеба), навколишнього середовища, предметів (палац, хороми, конура), емоційна кваліфікація дій людини (базікати, бовкати, верзти, варнякати). «Якість «козли» знову заважають жити Януковичу. Він так на них образився, що пообіцяв усім цього разу «повідбивати руки». («Без цензури». – №9 (205). – 2007).

Емоційне забарвлення реалізується за допомогою типових словотворчих засобів української мови – суфіксів із значення пестливості, здрібнілості, згрубілості: -к, -ик, -ок, -очок, -иц, -оньк, -еньк, -есеньк, -це, -ищ, -ач, езн.

Емоційне забарвлення слова залежить від контексту. Форми зі здрібніло-пестливими суфіксами можуть передавати зневагу, іронію, сарказм. «Радянський літачок «у прольоті» – Тернопіль оголосив війну меморіалам тоталітарного минулого». («УМ»). – №91 (3122). – 2007).

Різні стилістичні колорити – ласкавість, ніжність, інтимність, доброзичливість, обурення, гнів – також створюються емоційно забарвленою лексикою [3, 157-158].

Природна сфера побутування емоційної лексики – розмовний стиль, в якому виявляється безпосереднє сприйняття дійсності людиною, її суб’єктивні оцінки, виражені у доборі слів. «Чешка на лижах «взула» всіх у вирішальній гонці. Шестиразова призерка Олімпійських ігор легко довела свою зверхність над усіма суперницями». («УМ»). – 38 (3069). – 2007).

Без емоційної лексики не виконуватиме свого призначення публіцистичний текст. «Національну кіностудію ім. О.Довженка зараз ріжуть по живому, забираючи частину її теорії за міфічні борги шестирічної давності, які перетворилися за цей час на десять мільйонів гривень». («Київські відомості». – №9 (638). – 2007).

«О, сильні світу цього! О, «власть імущиє» – пп. Янукович, Тимошенко, Мороз і Симоненко... Ага, ще Ющенко, але там залишився вже тільки мізер влади». («УМ»). – № 34 (3065). – 2007.

Ми дійшли до висновку, що емоції відіграють вважливу роль в процесі аргументації. Адже вони дають можливість впливу на читацьку підсвідомість, тим самим «відкриваючи інформацію дорогу до серця читача». Для ефективності журналістського матеріалу необхідно враховувати психологію автора в репіцієнта. Якими б не були органічними й необхідними засоби емоційного впливу в процесі аргументації, вдаватись до них треба дуже обережно. Вони можуть сприяти ліпшому, виразнішому формуванню певної істини, а можуть і навпаки робити її невиразною, незрозумілою, спотвореною. Емоційні аргументи часто виступають як засоби маніпулювання свідомістю і підсвідомістю читача, відвернення аудиторії від істинного шляху мислення. Тому журналіст повинен знати межі такого впливу і не використовувати його для пропагування асоціальних ідей. Необхідно керуватися Етичним кодексом журналістів. Адже все залежить від совісті і позиції самого журналіста.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Похожие:

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій для студентів факультету “Економіка транспорту” 1...
Конспект лекцій з дисципліни “Економічна історія” для студентів факультету “економіка транспорту”, затверджений та рекомендований...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій написано відповідно до програми курсу «Інженерна гідравліка»
Рух рідини у відкритих руслах. (Конспект лекцій для студентів 3 курсів денної І заочної форм навчання, екстернів І іноземних студентів...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій
Руденко П. О. Техніка І технологія промислового виробництва. Конспект лекцій для студентів спеціальності “Менеджмент організіцій”....

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки...
...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій у двох частинах Частина 2 для студентів спеціальності 030504 «Фінанси І кредит»
Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах. Частина Для студентів спеціальності 030504 «Фінанси І кредит» рівня підготовки...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з дисципліни енергозбереження (1 частина ) (для студентів...
Конспект лекцій з дисципліни енергозбереження, частина 1 (для студентів спеціальності 090603 Електротехнічні системи споживання)/...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconНавчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів...
Кримінологія” є базовою нормативною дисипліною для спеціальності “060101 Правознавство”. Вивчення дисципліни передбачає читання лекцій,...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з курсу “ Аудит” для студентів спеціальностей “
Вступ

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconМетодичні рекомендації для написання та оформлення рефератІВ
Робоча навчальна програма з курсу “Криміналістика (ч. 3 Методика розслідування окремих видів злочинів)” розроблена для студентів...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<