Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика»




НазваниеКонспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика»
страница9/10
Дата публикации23.02.2013
Размер1.35 Mb.
ТипКонспект
uchebilka.ru > Психология > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

^ Список використаної літератури

1. Аналітична записка Центру досліджень регіональної політики. Медіа-простір в Україні та на Сумщині: перспективи модернізації // Експерт. – 18 серпня 2006. – С.2-11.

2. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284с.

3. Інформаційний простір Сумщини: реалії, оцінки, досвід. Станом на 1.03.1999 року. Сумська обласна державна адміністрація. Комітет інформації. – Суми. – 1999. – 32с.

4. http://journlib.univ.kiev.ua
Нарис на сторінках регіональної преси
Ця робота присвячена дослідженню функціонування жанру нарису на сторінках газет Сумщини. Вітчизняні журналістикознавців наголошують на важливості, значущості жанру. І. Михайлин, наприклад, упевнений: «Нарис – центральний жанр публіцистики» [5, 221]. Саме тому без вивчення особливостей, специфіки жанру не лише у загальнодержавних, а й регіональних виданнях, не можна скласти повну картину жанрового розмаїття на їх сторінках. Для характеристики загального рівня періодичного видання маємо звертати увагу на використання не лише інформаційних, аналітичних, але й художньо-публіцистичних жанрів, найрозповсюдженішим з яких є нарис. Багато хто з сучасних дослідників не оминають це питання, зокрема В. Здоровега, І. Михайлин, В. Галич, М. Воронова, З. Вайшенберг.

Об’єктом нашого дослідження стали публікації у жанрі нарису на шпальтах друкованих видань області. Досліджуваний предмет – номери Сумської районної газети «Вперед», обласної газети Сумщина, газет Тростянецького та Лебединського районів «Круглий двір» та «Життя Лебединщини» за перше півріччя 2007 року. Мета нашої роботи – на прикладі вищезазначених газет за вказаний період визначати, чи відповідають опубліковані у них нариси загальноприйнятим критеріям, який відсоток із них можна вважати якісними повноцінними нарисами, які внутрішньо жанрові різновиди є найбільш поширеним, яких змін і трансформацій зазнає жанр на шпальтах регіональної преси.

Для виконання поставленої мети ми насамперед надаємо найбільш поширені визначення жанру. Адже визначення, як зазначає М. Воронова, – це та система ознак і характеристик явища, яка повинна охоплювати всю його суть і всі види, аби жодна найдрібніша частка не залишилася поза увагою [3, 145].

Варто зазначити, що вітчизняні та закордонні дослідники жанр нарису визначають по-різному. Так, Вальтер фон Ла Рош вважає, що нарис – це особливо розлогий репортаж [2, 132], який дозволяє «ґрунтовно дослідити тему, долучивши всі можливі думки, результати досліджень та статистичні матеріали» [2, 132].

Звернімося до думки З. Вайшенберга: «Нарис – це жанр, не призначений для висловлення думки, але й не суто інформаційний [1, 161]. Журналістикознавець велику увагу приділяє деталям у нарисі: «Актуальні процеси можуть зображуватись у нарисі і через, на перший погляд, другорядні аспекти, що дозволяє досягти специфічного кута зору. Спостереження та окремі інформації створюють додаткові мотиви, а головна тема не мусить бути на першому плані» [1, 164]. Говорячи про типи нарисів, називає інформаційні (інформація «пом’якшується» способом зображення), супровідні (кореспонденції, що виступають як доповнення інформації), нариси-репортажі (близькі до дійсності та автентичні описи, які мають «ілюструвати» подію), тематичні нариси [1, 165].

Для вітчизняних науковців нарис – це, безсумнівно, художньо-публіцистичний жанр, який, звичайно, передбачає інформаційне начало, але й велику роль домислу, вимислу: «Головна особливість нарису – широке використання елементів художнього мислення: створення портретів героїв (причому не лише зовнішніх, а й психологічних), зображення їх у дії, за допомогою мовної характеристики, використання вимислу й домислу, зображення пейзажів, інтер’єрів, екстер’єрів, наведення красномовних деталей, подробиць. Автор створює сюжет, розбудовує публіцистичний конфлікт, вдається до психологічного аналізу» [5, 221]. І. Михайлин має інший підхід і до визначення типів нарис (не за методом відображення, як у попереднього науковця, а за предметом відображення: портретний, проблемний, подорожній, науково-популярний).

Аналогічне визначення знаходимо у М. Воронової: «Нарис – це самостійний жанр публіцистики, в якому на документальній основі досліджуються важливі суспільно-політичні факти, явища, розкриваються події, в центрі яких є зображення людини. Важливим для нарису є художнє бачення автора, тобто домисел навколо героя і кружляння фантазії навколо життєвої ситуації» [3, 145].

«Нарис ґрунтується на конкретних фактах, досліджує їх, містить елементи публіцистики, які тісно поєднуються із засобами художнього, образного живопису» [4, 44].

Таким чином, нарисом ми вважатимемо розповідь про людину, проблему, ситуацію, подорож, яка передбачає і документальну точність, і образність, елемент авторського бачення, домислу. Ми вважаємо, що таким є шість публікацій у газеті «Вперед» (за окреслений період), п’ять – у газеті «Життя Лебединщини», дві – «У круглому дворі», дві – у «Сумщині». Переважають портретні нариси (із 15 – 7, а якщо невеликими, але нарисами, вважати портретні замальовки – то 9). Такі матеріали присвячені відомим чи маловідомим, але чимось визначим землякам. Рубрики, під якими з’являються портретні нариси говорять самі за себе: «Життя наших дітей», «Штрихи до портрета», «Обличчя земляків», «Жіноче обличчя села», «Портрети земляків» («Вперед»); «Сучасниця», «Слово про вчителя, ветерана, журналіста» («Життя Лебединщини»); «Житейська історія» («Сумщина»).

Слід відзначити широку варіативність жанру портретного нарису в районній періодиці. Серед них зустрічаються повноцінні нариси, і за розміром, і за глибиною розкриття характеру, психологію, життєвих принципів головного героя, невеличкі портретні замальовки, які іноді просто окреслюють основні віхи життя людини, схожі на суху біографію. Так, варто зупинитися на публікації Марії Кулішенко «Душею завжди молодий» («Життя Лебединщини» від 23 червня 2007 року). На нашу думку, це справжній, класичний приклад портретного нарису. Він присвячений відомому журналісту, поету, письменнику, ветерану, заслуженій людині, яка довгий час працювала у газеті, – Володимиру П’янкову. Авторові вдається не лише познайомити читача з складним, багатогранним життям ювіляра (матеріал присвячено дев’яностому дню народження заслуженого журналіста), а й розкрити характер цієї непересічної людини, її моральні цінності та орієнтири. Власні спогади автора роблять розповідь більш інтимізованою, відвертою, довірливою. Інший приклад повноцінного нарису – матеріал Тетяни Бабинець «Я абсолютно щаслива людина» («Сумщина» від 11 січня 2007 року). Героїня нарису – дівчина, яка не може пересуватися без допомоги інвалідного візка. Але, незважаючи на це, отримала вищу освіту, створила сім’ю, народила дитину, мріє стати відомим кутюр’є. Нехай це не герой, який відзначився у баталіях, не визначний учений, але людина, яка варта того, щоб про неї писали, що її приклад викликав бажання жити. Вдалим портретним нарисом, на нашу думку, також можна вважати матеріал Наталії Сенько «За хліб з маслом» («Вперед» від 3 лютого 2007 року), присвячений колишньому очільникові Сумського району Володимиру Коломійцю. З нього дізнаємось не лише про життєвий шлях, риси характеру, необхідні для справжнього лідера, якими й володіє герой (вони розкриваються у знакових ситуаціях, які пригадуються авторові), а також про сьогоднішню його активну роботу, невичерпну енергію, нові ідеї.

Важко назвати нарисом публікацію Ігоря Дужого «Разом з громадою і для неї («Вперед» від 14 лютого 2007 року). Це лише коротка розповідь про секретаря селищної ради, її професіоналізм, особисту долю. Для районних засобів масової інформації саме такі матеріали здебільшого і характерні. На їх сторінках з’являються імена людей, які живуть поряд, які справді заслуговують на увагу, роблять свою, нехай маленьку, справу, але якісно. Такі публікації повинні з’являтись, але у більш досконалій формі того ж нарису, а не короткої біографічної довідки.

На сторінках районних газет також часто з’являються портретні замальовки невеликого обсягу, вони ніби вихоплюють головного героя з повсякденного життя, з виру подій і невідкладних справ, ніби зупиняють час саме на тому моменті, який для самого героя є важливим, який може розкрити особливості характеру та світогляду, який краще за довгу розповідь зможе розказати про людину. Такою є публікація «Рушники мої, рушники» («Вперед» від 7 березня 2007 року). Героїня саме вишиває рушник на весілля для онука, вкладає у нього всю свою любов. Не помічаємо тут жодних описів зовнішності, лише «тиху лагідність вихлюпують очі Ніни Григорівни». І цим усе сказано. Так само у кількох десятках рядків журналістського твору «Не сумуй, Семенівно» («Життя Лебединщини» від 7 лютого 2007 року) – уся трагічність ситуації: старенькій довелося доживати віку в чужій хаті, бо у неї немає дітей, її нікому доглянути. Про життя бабусі дізнаємося лише кілька фактів, але найважливіших. Образ одинокої старенької стає ще й обличчям проблеми самотності. Таким чином, невеликого обсягу замальовка стає ще й проблемною.

Якщо говорити про нарис проблемний, то у газетах за означений період ми не помітили проблемних нарисів, лише невеличкі проблемні замальовки, які ніби штрихами «накидають», окреслюють проблему, журналіст ділиться своїми переживаннями і враженнями з того чи іншого приводу. Такими є матеріали надії Баранюк «Село неначе Погоріло» («Круглий двір», №9, 2007 рік), В. Тертичного «Погладь мене, тату» («Життя Лебединщини» від 17 січня 2007 року). Окреслена проблема останнього – діти, що ростуть без матерів, котрі виїжджають працювати за кордон.

Мемуарні і подорожні нариси на сторінках районної преси зустрічаються набагато рідше. Мемуарні нариси, як правило, з’являються напередодні Дня перемоги, у травневих випусках газет («Таємниця командирської планшетки», «Життя Лебединщини» від 9 травня 2007 року), а також присвячується ювілеям, важливим датам, важливим навіть для однієї людини, а не всієї країни («Стара світлина», «Вперед» від 6 січня 2007 року). Знайшовся і приклад подорожнього нарису – «Буковинський триптих» («Сумщина», автор – Олександр Вертіль).

Таким чином, розглянувши публікації у жанрі нарису в районних та обласних газетах Сумщини, можемо стверджувати, що нарис посідає досить значне місце на їх сторінках. Нарис живе, розвивається, модифікується, відбувається контамінація жанрів, жанрових різновидів нарису. Найчастіше, як ми уже зазначали, зустрічаються портретні нариси, але не у їх звичній, «академічній» формі, а у вигляді невеликих замальовок із життя героїв. Такі матеріали мають право на існування, але вони не повинні перетворюватися на сухий виклад подій за датами. Героями портретних нарисів найчастіше стають відомі земляки, авторитетні в районах люди, прості, маленькі люди: вчителі, лікарі, бригадири, доярки. В цьому і полягає специфіка районних газет. Нариси в районках допомагають помітити людей, які живуть поряд, але приносять більше користі, ніж розрекламовані постаті сучасних кумирів, чиї обличчя так часто з’являються на сторінках загальноукраїнських ЗМІ. Проблемні нариси також набувають форми невеликих замальовок. А це уже можна назвати недоліком районної преси, адже проблема потребує широко розкриття, обговорення, аналізу, але не ескізності.

Список використаної літератури

1. Вайшенберг З. Новинна журналістика: Навчальний посібник / За загал. ред. В.Ф. Іванова. – К.: Академія української Преси, 2004. – 262с.

2. Вальтер фон ла Рош. Вступ до практичної журналістики: Навч. посібник / За загал. ред. В.Ф. Іванова та А. Коль. – К.: академія Української Преси, 2005. – 229с.

3. Воронова М.І. Сучасна портретистка. Проблема жанру // Наукові записки інституту журналістики. – 2002. – Т.8. – С.145-148.

4. Галич В.М. Художній нарис у жанровій системі публіцистичної спадщини Олеся Гончара // Наукові записки інституту журналістики. – 2003. – Т.12. – С.43-52.

5. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284с.

Журналістське розслідування

на сторінках місцевої преси
Французька система журналістських жанрів розрізняє інформаційні та публіцистичні жанри. Розслідування вважається інформаційним жанром, оскільки його провідне завдання – дати максимально об’єктивне роз’яснення події або явища. Авторське бачення подій має підпорядковану, вторинну роль.

Основне повідомлення в розслідуванні має відповідати на п’ять запитань:

Хто? Що зробив? Де? Коли? В який спосіб? (або Чому?)

Основне повідомлення завжди ставиться на початку тексту. Але для розслідування воно містить висновок всієї проведеної роботи. Оскільки розслідування здебільшого великим за обсягом і традиційно мають складне графічне оформлення, основне повідомлення в них часто розміщене у врізі.

Провідний метод роботи над розслідуванням – не шукати підтвердження чи спростування того, що видається очевидною причиною подій. Як правило, складні явища не мають дуже простих пояснень, помітних неозброєним оком. Тому завдання журналіста – знайти справді нову, ще невідому інформацію, яка змушує побачити ситуацію під новим кутом зору.

При роботі над розслідуванням необхідно використовувати якомога більшу кількість джерел інформації: від людей до різноманітних документів. Чим більше точок зору буде подано і чим краще інформація буде перевірена, тим краще і для матеріалу, і для самого журналіста.

Журналістське розслідування – суміш майже всіх інформаційних жанрів.

Елементи репортажу методом прямого свідчення надають цінності розслідуванню, переконують читача, що журналіст насправді відвідав місце події й має право на власну її трактову.

Елементи інтерв’ю також надзвичайно важливі та бажані в тексті. Це мають бути недовгі цитати або навіть обмін репліками, які підтверджують загальну аргументацію тексту, додають важливих деталей.

Якщо розслідування стосується діяльності певної особи або групи людей, не зайве вміщувати портретні замальовки. Вони розмаїтять текст і, якщо добре виписані, сприяють його загальній читабельності.

Як і всі інші журналістські матеріали, розслідування має бути лаконічним і змістовним. Головною помилкою є прагнення переповісти всі деталі розслідування, усі ходи й виходи, всі нюанси. Журналіст зобов’язаний робити вибір, повинен щось залишати, а щось прибирати. Взагалі, писати означає вибирати. Краще сказати мало, але чітко, ніж нічого не сказати, викладаючи безліч роздумів, вагань, тез і антитез.

Готуючи матеріал, автор має визначити цікаві моменти, які не увійдуть до головної оповіді, але можуть стати основною для виразів, здатних привернути увагу до головного матеріалу. Найчастіше до такого виду інформації відносять різноманітні графіки, таблиці, статистичні дані, малюнки, фотографії, історичні довідки. Якщо ці врізи подають просту, але цікаву інформацію, читач, якого не цікавить тема вашого головного розслідування, може звернути на нього увагу після прочитання врізів.

Розбивка матеріалу часом підштовхує до висновку, що не все варто публікувати в одній подачі. Це може пояснюватися небажанням змішувати різні кути в межах однієї подачі або прагнення заінтригувати читача.

Українська преса останнім часом все частіше вдається до журналістського розслідування, але історія його в сучасній періодиці не така довга, як хотілося б. Тому і якість матеріалів залишає чекати кращого. У регіональній пресі цей жанр майже взагалі відсутній. Саме тому це питання потребує ретельного вивчення.

Предметом нашого дослідження стали сумські міські газети «Ваш шанс» та «Панорама». Були вивчені випуски за 2007 рік. У другому півріччі обидві газети проводили розслідування і темою обох була корупція у Сумській лікарні №5. Не зважаючи на спільну тему, матеріали в обох газетах мають суттєві відмінності. Проведемо їх порівняльний аналіз.

Розслідування у «Вашому шансі» починається з листа до редакції однієї із співробітниць самої лікарні, в якому вона говорить про свавілля головного лікаря. «Панорама» ж розпочинається історією пенсіонерки, яка відносить у лікарню ледь не всі свої гроші. Кожен з поданих початків є вдалим, адже наближає матеріали до читача. Відмінним є те, що «Панорама» проводить власне розслідування і наводить різні історії пацієнтів як приклад, як ілюстрацію до своїх матеріалів, тоді як «Ваш шанс» бере листи від невдоволених пацієнтів за основу свого розслідування. Навряд чи можна говорити про правильність чи хибність кожного з методів – вони обидва мають право на існування.

Варто сказати про час, протягом якого проводиться розслідування. У «Панорами» вся оповідь розбита на три частини і вміщена у три номери, що виходили один за одним. Це є вдалим ходом, адже читач слідкуватиме за публікаціями і його увага не втратиться. Розслідування «Вашого шансу» починається в кінці серпня і закінчується аж в кінці жовтня. Розтягнувши оповідь на такий довгий час, автор ризикує бути непочутим. Навіть якщо перший матеріал зацікавить читача, він може покинути слідкувати за серією, адже інформація подається нерегулярно.

Щодо графічного оформлення матеріалів, то «Панорама» використовує не тільки фотографії «з місця події», але й різноманітні графіки, малюнки та виділення. Натомість редакція «Вашого шансу» обмежилась лише зображеннями будівлі лікарні, щоправда в різних ракурсах.

Журналіст «Панорами» використала елементи репортажу та інтерв’ю у своєму матеріалі: вона подала коментарі пацієнтів, взяті саме в лікарні. Ці коментарі вдало підкреслюють подані поряд фотографії. Основою ж для матеріалів у «Вашому шансі» є лише листи до редакції.

«Панорама» подає коментар щодо всіх основних лікарняних закладів міста. Це дещо «розпорушує» структуру всього матеріалу, а відтак і увагу читачів. Можливо, було б доцільно зробити тематичну розбивку матеріалу, а не просто подати три частини.

Розглянувши лише деякі аспекти запропонованих матеріалів, можна зробити висновок, що жанр журналістського розслідування в нашій періодиці знаходиться лише на стадії свого становлення.

ЗМІ і влада: діалог чи протистояння
Актуальність теми: Тема влади на сторінках ЗМІ розвинена дуже широко. Вона є провідною у виданнях, як приватних, так і державних. Ставлення політиків до журналістів неоднозначне. Саме тому ці питання в центрі уваги таких вчених як М. Литвинова, І. Гузиря, В. Шкляр та ін.

Мета нашої статті: на прикладі газет «Панорама» та «Суми і сумчани» з 1999 по 2004 року (вибіркові матеріали) описати відносини ЗМІ і влади.

Об’єктом дослідження є регіональна періодична сучасна преса.

Предмет: вибрані матеріали, в яких, на нашу думку, найповніше розвиваються діалог або протистояння засобів масової інформації і влади.

«Однозначного визначення дефініції влада немає, що пояснюється складністю та неоднозначністю її тлумачень» [5, 158].

Політологічний енциклопедичний словник-довідник визначає владу як «здатність і можливість здійснювати свою волю, чинити вирішальний вплив на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів, зокрема авторитету, права, насильства» [6, 87, 88]. Інші вчені дотримуються такої точки зору: «влада – багатогранне суспільно-політичне і правове поняття. Існують різноманітні його визначення: 1) відносини між людьми, коли одні командують, а інші підкоряються; 2) здатність досягати поставленої мети; 3) спроможність соціально-політичної системи забезпечувати виконання прийнятих нею рішень; 4) спосіб самоорганізації людської спільноти, заснованої на розподілі функцій управління і виконання; 5) можливість і здатність проводити свою волю» [9, 489-490].

У своїй статті ми використовуватимемо поняття державна влада – «спеціально організована система державних органів, організацій та установ створена для управління всіма сферами суспільного життя» [5, 159]. Вона поділяється на законодавчу, виконавчу й судову.

«Журналісти виступають як посередники між політикою і суспільством» [3, 26]. Тому в більшості ЗМІ політична тема є якщо не домінуючою, то дуже важливою. Одні журналісти критикують владу, інші є «служанками політичної системи» [2, 16], треті просто подають факти, не коментуючи. Яка ж із позицій є правильною? Кодекс етики українського журналіста проголошує: «Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста» [7, 59].

Розглянемо відносини ЗМІ та влади на шпальтах сумських видань приватної газети «Панорама» та органу міської ради «Суми і сумчани». Нами було відібрано по 36 матеріалів за період з 1999 по 2004 рік.

Спочатку спробуємо показати діалог у відносинах ЗМІ – влада. Він виражається у спілкуванні політиків з пресою, у присутності журналістів на апаратних нарадах, проведені політиками брифінгів, прес-конференцій тощо.

«Депутаты горсовета, заседавшие 24 февраля, приняли 38 решений. Жаркие дебаты развернулись по проблемам подростковой преступности и повышения тарифов на горячую воду» (Алла Гулая «Народ в состоянии погубить себя сам» // Панорама. – 1999. – №10. – 5-11 марта, – С.2).

«24 лютого відбулася ІV сесія Сумської міської ради ХХІІІ скликання, на розгляд якої внесено понад 40 питань. ...Тривалим і напруженим було обговорення інформації В.Б. Лаврика про підсумки діяльності тимчасової комісії, що займалася докладним вивченням обґрунтованості прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення від 15.09.98р. за №421 «Про тарифи на теплову енергію, водопостачання» (Тетяна Титаренко «Сесія міської ради» // Суми і сумчани. – 1999. – №9(18). – 4 березня. – С.1).

Інтерв’ю з політиками на сторінках газет теж зустрічається досить часто: у «Панорамі» під рубриками: «Точка зрения», «Лидер», а на шпальтах «Суми і сумчани» – «Депутатська орбіта», «Імідж влади», «Особливість», «Актуальне інтерв’ю», «Самоврядування».

Але подача матеріалів про владу різна в цих виданнях. У «Панорамі» вони є іронічними («Іронія» – іносказання, яке виражає насмішку або лукавство» [4, 74], а нерідко й саркастичними («Сарказм» – зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії» [4, 84]. Мабуть, у цьому й проявляється протистояння у моделі «ЗМІ і влада». «В общем сессия прошла тихо. Депутаты не подрались и не поругались, вероятно, проявляя тем самым уважение к председателю. Из фотографии, сделанной нами в зале заседания видно как народные избиратили болеют душой за людей» ( на фото: депутати сплять на сесії і підписано «Сессия облсовета в самом разгаре») (Анна Гулая «Бюджет, выстраданый и напряженный» // Панорама. – 1999. – №10. – 5-11 марта. – С.2)

Такі ж думки нерідко зустрічаються і в «Подвальчике редактора», автор якого головний редактор «Панорами» Євгеній Положій. Влада ставиться до цієї газети неоднозначно. То хвалить, то на апаратні наради не пускають. «На день журналиста…первыми поздравляли сумские власти. Хвалили «Панораму» и другие независимые издания…» (Евгений Положий «Игра в классики» // Панорама. – 2002. – №24. – 12-19 июня. – С.А5) «Журналистов газет «Ваш шанс», «Данкор» и «Панорама» не пустили на аппаратное совещание в мерии» (Инна Стасова «Код допуска» // Панорама. – 2002. – №24. – 16-23 июля. – С.А2).

Зовсім інший характер публікації газети «Суми і сумчани». Це видання міської ради, то ж чимало місця відведено висвітленню її роботи. Наприклад, під рубрикою «Офіціоз» друкується повністю рішення з сесії.

Якщо «Панорама» критикує владу то вищезазначене видання робить компліменти депутатам у рубриці «Депутатська орбіта». «У депутатському корпусі міської ради Валерій Олексійович Журба вигідно вирізняється професіоналізмом, державним мисленням, глибоким баченням проблем, об’єктивністю у їх вирішенні» (Ігор Бондаренко 2Валерій Журба: «Мій головний критерій – працювати на професійному рівні» // Суми і сумчани. – 1999. – №16(25). – 22 квітня. – С.3).

То як можна визначити на яких засадах співпрацюють «Суми і сумчани» та міська влада. Це діалог чи служіння ЗМІ політичним структурам. Про це на сторінках видання висловлювалися самі представники влади – депутати. Думки розділялися: «Якщо ми не будемо мати власної газети, ТРК, на кого ж ми зможемо покластися? Хіба ми зможемо покластися на комерційні ЗМІ? Рекламувати себе в них, наймати когось... Хто нас назве у такому випадку владою?» – такою є думка Олександра Ткаченка.

«Не сможет газета освещать объективно до тех пор, пока она будет выявлять чью-то волю», – має протилежний погляд Борис Рондель (Зінаїда Ралійська «Сесія міської ради у два етапи» // Суми і сумчани. – 2002. – 344 (209). – 31 жовтня. – С 1, 3).

В ідеалі «Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є важливим елементом демократії» [3, 26]. А ключ до демократії – вільні вибори. «Влада народу» залежить від поінформованого вибору, саме тому роль ЗМІ у висвітленні виборів є такою важливою» [3, 27].

Редактор «Панорами» в інтерв’ю на сторінках видання наголосив: «Когда меня спрашивали: «Вы за кого?» – я отвечал: «Мы не «за кого», мы «за сколько». Вот наши расценки на рекламу». (Евгений Кузьменко «Особенности размещения политической рекламы» // Панорама. – 2002. – №24. – 10-17 апреля. – С.А6).

У газеті є «оди» політиками, але всюди стоїть значок R або PR.

Натомість у виданні «Суми і сумчани» трапляється відверта агітація, без вказівки, що це реклама. Наприклад, «Звернення асамблеї» блоку політичних партій «Наш вибір – Леонід Кучма до виборців України».

Висновки: Не завжди стосунки ЗМІ і влади існують на умовах діалогу. Розглянувши матеріали приватного й державного (комунального видань), можна зробити висновок, що ні «Панорама», ні «Суми й сумчани» не є в цьому плані досконалими виданнями. Перша з газет інколи шукає скандали, своєю іронією приваблює читача. Оскільки журналістика для цієї редакції – бізнес. Інша газета служить, але частіше, мабуть, владі, ніж суспільству. Ідеальний варіант, на нашу думку, золота середина. «Журналісти повинні усвідомити свою роль – роль посередника між владою і суспільством. Роль душоприкажчика, котрий не має права бути лакеєм» [2, 54].
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Похожие:

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій для студентів факультету “Економіка транспорту” 1...
Конспект лекцій з дисципліни “Економічна історія” для студентів факультету “економіка транспорту”, затверджений та рекомендований...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій написано відповідно до програми курсу «Інженерна гідравліка»
Рух рідини у відкритих руслах. (Конспект лекцій для студентів 3 курсів денної І заочної форм навчання, екстернів І іноземних студентів...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій
Руденко П. О. Техніка І технологія промислового виробництва. Конспект лекцій для студентів спеціальності “Менеджмент організіцій”....

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки...
...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій у двох частинах Частина 2 для студентів спеціальності 030504 «Фінанси І кредит»
Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах. Частина Для студентів спеціальності 030504 «Фінанси І кредит» рівня підготовки...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з дисципліни енергозбереження (1 частина ) (для студентів...
Конспект лекцій з дисципліни енергозбереження, частина 1 (для студентів спеціальності 090603 Електротехнічні системи споживання)/...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconНавчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів...
Кримінологія” є базовою нормативною дисипліною для спеціальності “060101 Правознавство”. Вивчення дисципліни передбачає читання лекцій,...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconКонспект лекцій з курсу “ Аудит” для студентів спеціальностей “
Вступ

Конспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності 030301 «Журналістика» iconМетодичні рекомендації для написання та оформлення рефератІВ
Робоча навчальна програма з курсу “Криміналістика (ч. 3 Методика розслідування окремих видів злочинів)” розроблена для студентів...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<