Ббк 74. 202. 4я7 0-72




НазваниеБбк 74. 202. 4я7 0-72
страница1/27
Дата публикации20.06.2014
Размер3.8 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Психология > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

ББК 74.202.4я7

0-72 УДК 371

Рекомендовано Міністерством освіти України (Лист № 1/11-677 від 17.04.2000р.)

Автори: О.М.Пехота(передм.,розд. 1,2,3,4,9,15), А.З.Кіктен-ко (розд. 8), О.М. Любарська (розд. 6,7), К.Ф. Нор (розд. 5), О.Є. Олексюк (розд. 11,12), А.Л. Ситченко (розд. 14), Л.В. Тарасова (розд. 13), Т.В. Тихонова в. Ю). Рец_£Л'«,?н"ти:\С О. Сисоєва — д-р пед. наук, проф., зав. від. JJSB. Технологій неперервної проф. освіти Ін-ту пе-"д§гог|ки і психології проф. освіти АПН України; Л^ЯҐСтариков —д-р пед. наук, проф. МДПУ.

^ Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. — К.: А.С.К., 2001. — 256 с — Бібліогр. в кінці розд.

ISBN 966-539-304-9

Посібник знайомить з сучасними підходами до організації педаго­гічного процесу в школі та ВНЗ, акцентує увагу на їхньому особис-тісно орієнтованому характері. Автори дають коротку характеристи­ку освітніх технологій, розкривають дидактичні можливості та особ­ливості їх організації, розглядають вітчизняний та зарубіжний досвід використання освітніх технологій.

Посібник орієнтований не тільки на теоретичну підготовку май- . бутнього вчителя, а й на розвиток творчого потенціалу особистості шкільного педагога, формування теоретичної та практичної готовності реалізації технологічного підходу в освіті.

Для студентів та викладачів середніх (училищ, коледжів), вищих педагогічних навчальних закладів та слухачів системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, магістрантів, аспірантів, учених.

ББК 74.202.4я7

ISBN 966-539-304-9

© О. М. Пєхота, А. З Кіктенко, О. М Любарська, К.Ф. Hop, О. Є.Олексюк, А Л Ситченко, Л В. Тарасова, Т В Тихонова, 2000.

© П. С Починок, художнє оформлення, 2000

©"А.С.К.",2001.

"В основу формування особистості мають

лягти передусім ідеї гуманістичної парадигми

особистісно орієнтованої освіти та виховання.

Мета особистісно орієнтованої гуманної

освіти не сформувати й навіть не виховати,

а знайти, підтримати, розвинути людину в

людині, закласти в ній механізм самореалізаіиТ'.

Міністр освіти та науки,

Президент АПН України

Васиїь Кремень

ПЕРЕДМОВА

Аналіз рівня професійної підготовки вчителя в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про необхідність серйозного перегляду її змісту. "Концепція педагогічної освіти" (1999 р.) звертає увагу вчених і практиків на посилення технологічного аспекту підготов­ки вчителя, на накопичену сучасною школою палітру освітніх тех­нологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною і колективом у цілому.

Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи, як його значущі складові, почали пе­реносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість ди­тини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвит­ку, умов саморозкриття і самореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності. Тенденція особистісної орієнтованості освітніх систем виявляється й у педагогічній освіті. Ідея осо­бистісно і практично орієнтованої підготовки майбутнього вчи­теля почасти замовлена у вітчизняній психолого-педагогічній літе-, ратурі теоретико-методологічного рівня (І. Д. Бех, О. С Падалка, І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдокимов). Одним з провідних завдань повинно стати створення такого освітньо-розвивального середови­ща, у результаті взаємодії з яким у майбутнього вчителя формується готовність до роботи на основі знання сучасних пе­дагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сут­ності, на основі якої виробляється особистісно педагогічна кон­цепція і персонал-технологія. На жаль, на сьогоднішній день про­блема технологічної грамотності і культури вчителя недостатньо розроблена в науці і практиці вітчизняної педаго­гічної освіти.

Ідея особистісно орієнтованої педагогічної освіти тільки почи­нає визначатися на двох рівнях: повсякденному і науковому. На повсякденному рівні викладачами педагогічних ВНЗ часто обгово­рюються ідеї: поваги до особистості студента і визнання її унікаль­ності; діалогічного характеру лекцій і практичних занять; співпраці і співтворчості як у навчальному процесі, так і в науково-експери­ментальній роботі; використання методів і прийомів часткової

З

індивідуалізації навчання. У рамках концептуальних підходів здійс­нюються поки що окремі, розрізнені спроби створення умов пер­соніфікації підготовки вчителя.

Розв'язання проблеми формування готовності майбутнього вчи­теля до роботи на основі глибокого розуміння сучасних педа­гогічних технологій має досить велике практичне значення. Школі сьогодні необхідні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор. Створення альтернативних типів шкіл, визнання за кожною школою права мати свій непов­торний образ, працювати за авторськими програмами потребу­ють' учителів з інноваційним мисленням, здатних усвідомлено взяти на себе відповідальність як за особистість іншої людини, що постійно розвивається, так і школи як системи, що теж пе­ребуває у розвитку. Через відсутність обов'язкової дисципліни, або хоча б спецкурсу, в якому в систематизованому вигляді викладався б особистісно орієнтований технологічний підхід до навчання і ви­ховання, різко знижується загальний результат підготовки у ВИЗ. Технологічна грамотність майбутнього вчителя дає змогу йому глибше усвідомити своє істинне покликання, реальніше оцінити потенційні можливості, глянути на педагогічний процес із позиції його кінцевого результату.

^ Багаторічний досвід роботи в педагогічному університеті пе­реконав нас у потребі створення курсу "Освітні технології", ре­зультати впровадження якого підтвердили його високу цінність для майбутнього вчителя. У структурі психолого-педагогічної підготовки він посідає особливе місце у зв'язку з завданнями, що їх здатний розв'язувати. Курс "Освітні технології" має дві ос­новні мети: дидактичну знайомство студента із широким спек­тром напрацьованих наукою і практикою педагогічних технологій; і розвивальну набуття навичок і досвіду здійснювати педа­гогічну діяльність в різноманітних концептуальних системах. До­сягти цього можливо за умови освоєння повного обсягу психо­логічних, педагогічних і методичних дисциплін, знайомства з ос­новними психолого-педагогічними поняттями і концепціями. Практична спрямованість курсу створює ті природні умови, за яких студент з об'єкта професійної підготовки перетворюється на суб'єкт індивідуального професійного розвитку.

^ Завдання нашої роботи висвітлити зародження техно­логічного підходу в освіті, що забезпечує розвивальний характер навчання і виховання дитини, а також усієї управлінської діяль­ності педагога. Зміст розділів книги дає змогу ближче ознайоми­тися із сучасними, хай і неоднозначними підходами до розуміння таких явищ, як "педагогічна технологія", "освітні технології", "пер­соніфіковані технології", "особистісно орієнтовані технології", "тех­нології, що відповідають розвивальній школі", проаналізувати їх з позицій вітчизняної та закордонної гуманістичної психології і педа­гогіки. Поняття "педагогічна технологія" розглядається нами з позицій гуманізації освіти, розвитку особистісного потенціалу учня і вчителя.

4

У роботі зібрано і подано створені за останні роки освітні технології, кінцевою метою яких є гармонійний розвиток особис­тості дитини і дорослого. Автори хотіли привернути увагу вче­них, практиків, викладачів і студентів педагогічних ВНЗ до тих значних труднощів, які переживає школа 90-х років на шляху від освітнього стандарту до творчої, всебічно розвиненої особистості учня і вчителя.

Не маючи змоги в межах однієї роботи охопити повне коло питань стосовно педагогіки розвитку людини, технологічного підходу в освіті, педагогічних технологій, глибоко проаналізувати теоретичні основи окремих наукових шкіл і напрямів, ми зосере­дились на розгляді лише деяких важливих, з нашого погляду, пи­тань:

  1. розуміння особливостей технологічного підходу в освіті;

  2. значення предмета педагогіки розвитку;




  1. встановлення меж особистісно орієнтованого підходу в освіті;

  2. опис і аналіз найпоширеніших особистісно орієнтованих освітніх технологій розвивального навчання, навчального проек­тування, навчання як дослідження, технології формування творчо­го потенціалу учня, сугестивної технології, створення ситуації успіху тощо.

Ми не брали за мету здійснити предметно-логічний аналіз такої різнорідної галузі, як педагогічна технологія. У різноманітному потоці літератури ми орієнтувались перш за все на праці найбільш авторитетних, на наш погляд, теоретиків і практиків, на визнані фундаментальні праці, а також: статті в хрестоматіях. Зміст дис­кусій подається нами за матеріалами останніх журнальних публікацій, як вітчизняних, так і закордонних.

^ На сторінках книги представлено:

  • загальновизнані особистісно орієнтовані освітні технології" що широко використовуються (ідеї вальдорфської педагогіки, роз-вивальне навчання, організація роботи школяра в малих групах);

  • технології, що активно розвиваються на сучасному етапі (навчання як дослідження, навчальне проектування);

  • малознайомі масовому вчителю (технології створення ситу­ації успіху, технології розвитку творчості учня).

Вибір технологій автори здійснили суб'єктивно, він ґрун­тується на власному досвіді і досвіді роботи вчителів, на вивченні публікацій, не завжди доступних масовому вчителю. Під час опису та аналізу окремих освітніх технологій ми прагнули максимально відобразити як авторський підхід, так і його розвиток у працях послідовників. Строго кажучи, авторство в педагогіці взагалі дуже проблемне. Власне технології навчання і виховання взагалі є плодами багатьох століть педагогічної практики і міркувань ба­гатьох людей. Часто визначити автора якоїсь технології буває дуже важко.

Опис окремої технології подається в рамках такої схеми: 1. Історія виникнення технології.

5

  1. Концептуальні положення.

  2. Мета і завдання.

  3. Ключові слова.

  4. Понятійний апарат.

  5. Зміст технології.

  6. Вимоги до особистості педагога.

  7. З досвіду роботи.

  8. Питання для обговорення і перевірки.

10. Література.

Залежно від специфіки факультету й індивідуальної підготов­леності викладача, який читає курс, окремі його розділи можуть викладатися в нетрадиційних формах: інтегрована лекція (чи­тається разом із викладачем з інформатики або психології), лекція-діалог, лекція-дискусія тощо. На практичних заняттях необхідно допомогти студенту набути досвід у складанні плану уроку і виховних справ із позицій різних технологій. До викладання треба більше залучати практиків, які мають достатній досвід ро­боти в різних освітніх системах. Не варто забувати, що вивчення курсу є тільки освітньо-розвивальним середовищем, у рамках якого провідна роль відводиться глибокій, систематичній самостійній роботі студента. Тому одним із завдань книги є демонстрація за­гальних тенденцій і підходів до педагогічних технологій, пропо­нується далеко не повний їх перелік.

^ Оскільки пропонована робота є однією з перших спроб такого
роду, вона не претендує на всеосяжне й остаточне трактування
основних теоретичних понять і практичних рекомендацій. Освітні
технології складне педагогічне явище, що потребує вдумливого
і творчого ставлення.
'

Педагогічна технологія, як і психологічні її основи, мало роз­роблена у вітчизняній науці галузь і є новим навчальним предметом у ВНЗ.

Ми щиро вдячні, колегам різних кафедр та керівництву Мико­лаївського державного педагогічного університету (ректор, професор В. Д. Будок), відділів педагогічних технологій неперервної профе­сійної освіти, порівняльної професійної педагогіки та психології, теорії та практики педагогічної майстерності Інституту педа­гогіки і психології професійної освіти (директор академік АПН України І. А. Зязюн), а також колективам гуманітарної гімназії № 2 (директор В. О. Федоренко), загальноосвітньої школи № 15 (директор А. А. Бень), приватної школи "Амріта" (директор І. М. Коцар), ліцею Педагог" м. Миколаєва (директор Т. С Си-нявська), де матеріали навчального посібника проходили апробацію.

Усі зауваження і пропозиції зацікавлених читачів будуть прий­няті авторами з глибокою вдячністю.

6

Розділ 1 ^ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ

Вступ

Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного та куль­турного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до необхідності її реформування. Для цього важливо було розро­бити стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку світових освітніх систем хвилює практично все світове суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти та її реформування. На запитання: "Чого ви очікуєте від школи?" роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та вчителі відповідають: "Треба виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитись, а потім са­мостійно та творчо працювати і жити". В школі учень пови­нен навчитися, в першу чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього досягти значно важче, ніж навчи­ти читати, писати та лічити.

Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те, що школярі погано володіють методологічними та еко­номічними знаннями. Більш високий рівень знань вони вияв­ляють, оволодіваючи фактологічним матеріалом, уміють відтворювати знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна постановка питання значно знижує результа­тивність відповідей учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для одержання нових знань і з'ясування явищ, які відбуваються у навколишньому світі, то тут резуль­тати наших школярів були значно нижчими.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

— гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

7

  • самостійно та критично мислити;

  • уміти бачити та формувати проблему (в особистому та професійному плані), знаходити шляхи раціонального її вирішення;

  • усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

  • бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з ана­логічними або альтернативними варіантами розв'язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргу­ментовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);

  • бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

  • вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня [15].

У рекомендаціях багатьох наукових досліджень ми знахо­димо схожі висновки:

  • посилення практичного напряму змісту шкільних курсів природничо-наукового циклу;

  • вивчення явищ, процесів, об'єктів, що оточують учнів у їх повсякденному житті;

  • перенесення акцентів на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності;

  • урахування- знань, які дістають учні поза школою з різних джерел.

Таким чином, головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше висту­пає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компе­тентний консультант і помічник. Його професійні вміння по­винні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта.

Ми спробуємо розглянути таке педагогічне явище, яке має у вітчизняній педагогічній науці сьогодні поки що вельми нечіткий контур та припускає занадто суперечливі тлумачен­ня. Внаслідок низки причин це явище стало надзвичайно по-

пулярним як серед учених, так і серед практиків — це педа­гогічна технологія. Педагогіка — це не тільки наука, і не тільки мистецтво. Це перш за все прикладна дисципліна, і, так само як усі прикладні дисципліни, вона не може не бути технологічною.

У чому ж суть технологічності? Як зробити навчальний процес педагогічно керованим?

Гуманізація освіти, її орієнтація на розвиток особистісного потенціалу учня, запобігання безвиході її розвитку змусили школу перейти на технологічний етап розвитку. При цьому процес навчання повинен бути психологічно і валеологічно обгрунтований та інструктований.

Проблема сьогодні полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору та механізм реалізації відібраного вчени­ми змісту освіти в реальному навчальному процесі як з ура­хуванням інтересів та здібностей учнів, так і його особистої творчої індивідуальності. Окремі форми і методи навчання повинні поступитися цілісним педагогічним технологіям зага­лом і технології навчання — зокрема.

Про педагогічні технології" тепер говорять усюди — у пресі, на педагогічних нарадах, на науково-практичних кон­ференціях. Назріла об'єктивна потреба запровадити відпо­відний навчальний предмет у навчальні плани педагогічних освітніх закладів. Але аналіз численних теоретичних публі­кацій та передового педагогічного досвіду свідчить про те, що проблема ця не настільки проста, як це здається на пер­ший погляд.

Що таке "технологічний підхід у навчанні"? Яка мета, зміст та умови впровадження різних технологій у практику роботи конкретної школи? Яким чином учителю вибрати тех­нологію, яка дозволить максимально використати власний творчий потенціал?

Дитина — складна біосоціальна система, а традиційна школа, як структура, де вона навчається, є достатньо примітивною. Навчання здебільшого сконструйоване як сис­тема педагогічного насильства. Програма особистісного роз­витку, закладена в дитину, постійно зазнає деформації. Учням часто свідомо пропонуються такі вимоги, які вони виконува­ти не в змозі. Пропонується система і стиль стосунків, які автоматично викликають протидію.

Серед недоліків сучасної освіти назвемо такі:

1. Середня тривалість навчального дня учнів 9—-11 класів сягає 14—16 годин.

9

  1. Тільки 10 % учнів можна вважати відносно здоровими, кожний третій має психологічні та нервові відхилення (за да­ними професора С. Р. Вершловського).

  2. Провідним мотивом навчальної діяльності у 70 % учнів є страх отримати погану оцінку, не скласти залік, виявити себе нездібним в очах товаришів, страх перед батьками, вчи­телями тощо.

  3. Пізнавальний мотив та мотив самореалізації особис­тості відзначається тільки у 4 % учнів.

Сьогодні обсяг освіти перевищує всі допустимі норми сприйняття учнем. На нашу думку, стандарти в оволодінні навчальним матеріалом повинні бути знижені в декілька разів. Криза освіти пов'язана з неможливістю повноцінного засвоєння учнем обсягу інформації, який весь час зростає [12]. Світ розірваний в уяві учня на окремі закони, факти, кон­цепції, цілісної картини при такому навчанні скласти не можна. Цінності змісту освіти видаються відірваними від сис­теми життєвих цінностей та настанов учня. Він зобов'язаний вивчати та вважати важливим те, що він сам важливим для себе не визнає, а це, в свою чергу, не дозволяє учневі пов­ноцінно сприймати та засвоювати матеріал. Цей внутрішній конфлікт виливається у невмотивовані протести, бунти, які і сам учень не завжди може пояснити. Ще гірше, якщо конфлікт заганяється всередину і стає причиною численних неврозів та захворювань.

Сьогоднішня школа, незважаючи на всі декларації про роз­виток особистості, про нові цінності в освіті, і далі дотри­мується цілком певних позицій. Ідея опрацювання освітніх стандартів є яскравим втіленням у життя технократичної па­радигми дидактики, яка народилася у США в 50 — 60-х ро­ках XX століття і має біхевіористичний напрямок. Керування навчальним процесом у рамках цього напрямку робить на­вчання школярів натаскуванням.

Сьогодні в педагогічній науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти, — стратегія формування та стратегія розвитку. Стратегія формування — педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав'язування дитині вироблених суспільством способів діяль­ності, оцінок. Стратегія розвитку — розвиток особистішого потенціалу учня, його самоактуалізація.

Стратегія розвитку, або особистісно орієнтована освіта, гірше розроблена саме з технологічного боку. Термін "осо­бистісно орієнтоване навчання" стерся від частого викорис­тання, але далі від діагностики особистих характеристик учня

10

технологія на сьогоднішній день майже не просунулась. І чи легко технологізувати процес управління особистісним роз­витком дитини в навчанні? Чи правомірна в такому разі сама постановка питання про стандартизацію освіти? Можливо, такий стан справ в освіті просто демонструє стан переходу світової системи освіти в нову її якість?

Таким чином,. вибір освітньої технології це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик на­вчання та стилю роботи вчителя з учнем.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconАвтомобильные электрические проточные подогреватели серии пп-201...
В, имеющих расход дизельного топлива по магистрали (с учетом обратки) до 150 л/ч. Подогреватели пп-202 предназначены для грузовых...

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconАлександра На День города Днепропетровск получил грандиозный подарок...
Белая, Александра На День города Днепропетровск получил грандиозный подарок // Комсомольская правда в Украине, 2011.№202(14. 09)....

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКозуб, Тарас Лазаренко выходит на свободу из американского "пионерлагеря"...

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКрасная звезда №20
Коммунистический Дайджест-центр «Красный Флаг» e-mail red- конт телеф. 8039-79-202-39

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКрасная звезда №20
Независимый Коммунистический Дайджест-центр «Красный Флаг» e-mail red- конт телеф. 8039-79-202-39

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconБбк 84(0)5-5 А76

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconЛабораторная работа №202 «Измерение показателя адиабаты»
Цель работы: экспериментально определить коэффициент Пуассона для воздуха и сравнить полученное значение с теоретическим

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconИндексирование книг по системе ббк и

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconЗатверджено Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2010 р. №202
Заповнюється особою, на яку відкрито рахунок по сплаті за житлово-комунальні послуги

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconМинистерство образования и науки украины
Учебное пособие по решению задач по теоретической электротехнике. Часть III / Под общей редакцией доц. А. В. Корощенко. – Донецк:...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don