Ббк 74. 202. 4я7 0-72




НазваниеБбк 74. 202. 4я7 0-72
страница14/27
Дата публикации20.06.2014
Размер3.8 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Психология > Документы
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   27

^ III. Мета і завдання технології

Визнання учня головною дійовою фігурою навчально-ви­ховного процесу, реалізація проблем творчого розвитку осо­бистості потребують розробки педагогічних технологій, метою яких є не накопичення знань та вмінь, а постійне зба­гачення творчим досвідом і формування механізму самоор­ганізації кожного учня [18].

У науці й досі дискутується проблема, чи можна навчити­ся творчості, творчого мислення. Проте досвід роботи експе­риментальних шкіл, ліцеїв дає змогу ствердно відповідати на це питання Головна мета цих навчальних закладів — подо-, лання відчуження учня від довкілля та надання йому мажли-

Ш

вості самому активно освоювати його. Тільки в процесі са­мостійної діяльності в дитини можуть бути сформовані на­вички безперервного інтелектуального саморозвитку.

Прийшовши до школи, діти повинні заглиблюватись в ат-мосферу творчості, пошуку нового, піддавати сумнівам сталі істини [3].

Створення такої атмосфери — справа складна, але необхідна. В літературі знаходимо різні поняття: "педагогічне середовище пізнання" [15], "середовище продуктивного пізнання", "середовище учіння" [6]. Ми будемо вважати, що це середбвище взаємодії інформаційного, психологічного, пізнавального, педагогічного. Завдяки збалансованості функ­цій того, хто навчає, і того, хто навчається, і створюються комфортні умови для творчого розвитку дитини.

"Стартовим майданчиком" успішного навчання та форму­вання творчої особистості є наявність трьох складових інте­лектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового [8]:

  1. високого рівня сформованості елементарних пізнаваль­них процесів;

  2. високого рівня активного мислення;

  3. високого рівня організованості і цілеспрямованості пізнавальних процесів.

Цього можна досягти за допомогою внутрішнього плану дій: планування, аналізу, рефлексій.

Учитель, вихователь повинні спрямовувати розвиток дити­ни за напрямками:

а) дитина пізнає, сприймає, та засвоює довкілля;

б) дитина впливає на довкілля;

в) дитина набуває здатності до орієнтації та саморегуляції,
в неї формується особистий підхід до явищ, середовища,
вчинків, а знання стають практично спрямованими. При
цьому вчитель повинен виховувати культ знання, застосову­
ючи широку інформованість, тому що розвиток особи поро­
джує незалежність, свободомислення.

Тобто вчитель повинен сам оволодіти моделлю продук­тивного пізнання і впроваджувати її в своїй діяльності, пізніше її може бути покладено в основу розвитку творчого потенціалу учнів.

При цьому вчитель повинен усвідомити зміст та значення кожної ланки моделі, бо за цим алгоритмом повинно йти пізнання:

а) пізнання — знайомство з ідеєю, проблемою;

117

б) сприйняття — "зіставлешя нового зі своїм досвідом, пе­
реробка інформації;

в) засвоєння — зіставлення власного досвіду з досвідом
довкілля, встановлення причинио^насшдкових зв'язків, пере­
гляд нагромадженого, наявних засобів, методів, бажання
вдосконалити те, що вже існує;

г) вплив — вибір засобів, методів нової дії, реалізація,
порівняння результатів особлстісного виливу.

Важливим для вчителя є опанування вміннями повсякчас ставити учня в такі умови, «оди він самостійно прийме рішення.

У центрі уваги педагогів повинен перебувати не середній учень, а кожен школяр як особистість у своїй унікальності. Навчання повинно орієнтуватися на учня, який свідомо ста­виться до всіляких засобів пізнання.

^ Творчі здібності — це вміння, а також можливості творчо виконувати якусь роботу, справляти якісь дії, спрямовані на конкретний результат для поліпшення чого-небудь, або кого-небудь.

^ Творчі можливості — якості і здібності, вягіння й особли­вості мотиваційної сфери учнів, що розвиваються і ведуть до формування творчої освбисгості, розкриття потенційний, мож­ливостей кожної дитини.

Творчість — це діяльність людини, яка породжує щось нове, відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільдочсторичною унікальністю.

^ Творчий інтерее — увага, викликана чимось значним, при­надним, цікавиш, таким, що спонукає до самостійної творчої

ДІЯЛЬНОСТІ, результатом ЯКОЇ Є ВІДКРИТТЯ ЧОГОСЬ Н0В©ГО^

вирішенню якоїсь проблеми.


^ FV. Ключові слова

Творчість, творча особистість, творче мислення, творчі інтереси, творчі здібності, пізнавальна перспектива, продук­тивне середовище пізнання, креативна особистість.

^ V. Понятійний апарат

Креативна особистість — особистість, яка має внутрішні передумови (особистісні утворення, нейрофізичні задатки, спе­цифіку когнітивної сфери), що забезпечують її творчу ак­тивність, тобто не стимульовану зовні пошукову та перетво­рювальну діяльність.

^ Пізнавальна перспектива — наявність широкого орієнту­вання у виучуваному матеріалі та моделі майбутньої пізна­вальної діяльності.

Продуктивне середовище пізнання — це особливе середо­вище взаємодії інформаційного, пізнавального, психо­логічного, педагогічного, яке створює комфортні умови про­дуктивно-творчій діяльності.

^ Творча особистість — це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, який вміє відкинути звичайне, шаблонне. Потреба в творчості є життєвою потребою.

^ Творче мислення — це пізнання чогось нового. Воно є складовою людського інтелекту.

118

VI. Зміст технолога

Розвиток творчої особистості потребує впровадження нових дидактико-методичних засобів, що> допомагають моделювати* навчалБно-виховиий" процес, виходячи ізг поставленої мети.

Проаналізуємо деякі технології, які сприяють формуванню творчої особистості.

Технологія створення психологічних умов підготовки шко­лярів до творчої діяльності тісно переплітається з іншими тех­нологіями, проте можна визначити такий алгоритм дій [5]:

  • діяльність учня не повинна регламентуватись, а її про­цес повинен бути організований так, щоб у ньому були еле­менти творчості, які передбачають комбінування, аналогізу­вання, універсалізацію, випадкові видозміни;

  • потрібно викликати інтереси, крізь які проходять усі зовнішні впливи, породжуючи внутрішні стимули, що й є збудниками активності особистості.

Поряд з цим інтереси виступають важливою умовою твор­чої діяльності. У дитини з'являється захопленість^ потяг про­никнути у сутність того, що пізнається. Воля, уважність, по­чуття індивіда, пошук зливаються воєдино, а творча діяльність стає потребою особистості. Важливу роль у стиму­ляції в школярів інтересу до праці відіграють завдання;

— підбір вчителем завдань, що потребують творчої перероб­
ки, узагальнення, систематизації, вмінь та навичок порівнювати
й аналізувати вже відоме, експериментування; пошуку;

П9

— створення умов для розвитку ситуативного інтересу, який
відіграє роль "пускового" механізму в здійсненні діяльності;

' —• використання ігрових моментів, що стимулюють лро-яви самостійності учнів, їх творчих можливостей;

— розв'язання творчих завдань.

Проте слід зауважити, що одне й те саме завдання може стимулювати розвиток творчих можливостей одних учнів і гальмувати — інших Тобто для одних це завдання — творче, а для інших -— навчальне. Це залежить від розвитку шко­лярів. Майстерність педагога і полягає в тому, щоб усіх учнів залучити до розв'язання різноманітних творчих завдань. На­приклад, тип завдань на виявлення протиріччя, на проблемне бачення як навчальне завдання вміщує завдання прихованого питання, завдання на конструювання заданих ситуацій, за­вдання на викриття уявлених протиріч, а як навчально-творче завдання вміщує завдання-головоломки, завдання-проблеми, завдання-парадокси, завдання-анимонії, завдання на форму­вання проблем. Завдання на винахідливість можуть бути тільки навчально-творчими.

Технологія використання на уроці начальних і навчально-творчих завдань така [2,18]:

  1. проаналізуйте запитання задачі і з'ясуйте, що дано, що потрібно знайти;

  2. визначте, які дані необхідні для відповіді на запитання задачі;

  3. з'ясуйте, чи всі необхідні дані наведено в умові задачі; якщо ні, визначте засіб знаходження відповідних величин;

  4. сплануйте послідовність операцій, спрямованих на зна­ходження відповіді (алгоритм розв'язання);

  5. реалізуйте запланований шлях розв'язку;

  6. перевірте розв'язок задачі.

Така організація творчої навчальної діяльності учнів дає змогу кожному працювати в оптимальному темпі, не відчу­ваючи своєї "інтелектуальної неповноцінності", поступово на­вчатися узагальнених прийомпг розумової діяльності, методів розв'язання широкого кола задач.

Розглядаючи поняття технології навчально-виховного про­цесу як моделювання його змісту, форм, методів відповідно до поставленої мети (формування творчої особистості), наве­демо декілька технологічних схем [16].

1. Технологічна схема узагальненого заняття пошукового типу (за В. Шубинським), яка сприяє творчому розвитку учнів:

  1. висунення логічної суперечності, парадоксу;

  2. постановка проблеми;

120

.3) розв'язання проблеми; ...

  1. аналіз проблеми, висунення гіпотез;

  2. роздуми, задуми, синтез нових знань, породження нового;

  3. творче моделювання;

  4. критичний аналіз і теоретичне обґрунтування- резуль­татів розв'язання проблеми;

  5. експериментальна перевірка результатів творчої діяль­ності та впровадження їх у життя.

2. Технологічна схема уроку, яка сприяє розвитку продук­тивної пізнавальної діяльності.

На підготовчому етапі вчитель розподіляє матеріал на блоки. До кожного блоку готується 4—5 головних проблем­них питань. Відповіддю на ці питання є опорні конспекти (не більше однієї сторінки). Кожний конспект-опора вміщує 3— 4 ключових слова-понять. Урок починається з рейтингу-опи-тування (на основі нових понять), який триває п'ять хвилин. Оцінюється відповідь за п'ятибальною системою. Максимум балів під час рейтингу-опитування — 25. Відповіді миттєві, короткі. За опанування матеріалу блоку виставляється оцінка. Кожний урок будується таким чином:

  1. стартовий рейтинг (5 хв);

  2. оголошується тема, мета, план уроку;

  1. учням надається конспект-опора, який вивчається у гру­пах (10 хв);

  2. вивчення теми завершується дискусією за змістом вивче­ного матеріалу за допомогою опор, головних понять (20 хв);

  3. час, який залишився, відводиться на самостійну роботу з теми.

Таким чином, технологія формування продуктивної пізна­вальної атмосфери сприяє формуванню творчої особистості, діяльність якої відрізняється новизною, неповторністю, оригінальністю, для якої потреба в творчості є життєвою пот­ребою, а творчий стиль діяльності — найбільш характерним. І цьому допоможуть інновації, впроваджені в життя.

^ VII. Вимоги до особистості вчителя

Технологія формування творчого учня орієнтована на осо­бистість. Це означає максимальну індивідуалізацію і дифе­ренціацію навчального процесу, побудову його на діагнос­тичній основі.

Але ми знаємо, що кожний учитель має свою систему ро­боти. Це його особистий шлях в професійній діяльності, його

т

особистий набір психологічних, змістових, конструктивних компонентів, дослідницьких умінь, здібностей, рівнів їх вияв­лення ТОІЩУ.

Готовність учителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння, створювати атмосферу продуктивного пізнання на уроці залежать від його обізнаності та володіння арсеналом педагогічних умінь та навичок, знання предмета, глибокого інтересу до нього. Лише на основі цього вчитель може творя­че використовувати навчальні та виховні прийоми, комбіну­вати їх, впроваджувати нові методики, виробляти нові, не­стандартні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Це здійснюється на основі особистішого підходу у навчанні до кожного учня, використанні можливостей предметних, модулів, розвитку ініціативи і творчості, використанні нестан­дартних форм навчання.

Важливими для активізації пізнавальної діяльності учні»» розвитку творчого підходу до опрацьовуваних, завдань є про­блемні ситуації, завдання і питання, з якими вони стикаютьт ся. Тому вчитель повинен сам. вигадувати, раціоналізувати, бути винахідливим, щоб створити атмосферу пошуку.

А. С. Макаренко стверджував, що кожний учитель, якщо він добре підготовлений та виявляє старанність, може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість.

Учитель, який творча реалізує свої педагогічні здібності, розвиває й укріплює внутрішній потяг до самовдосконалення, вбачає сенс не тільки в самостійному творчому пошуку, а й в колективному, разом з учнями.

Під час спільної праці вія формує в учнів:

• культуру навчальної праці;

• реалізує принцип переконаності учнів у дієвості та
необхідності знань;

  • розвиває самостійність учнів як засобу їх інтелектуаль­ного розвитку;

  • навчає вміння самостійно регулювати свою розумову діяльність, тобто визначати мету, виробляти стратегію дій з її реалізації, керувати процесом мислення;

  • навчає таких прийомів мислення, як порівняння, уза­гальнення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо;

  • в повній мірі використовує виховний потенціал мотиву­вання оцінки, створює ситуацію успіху та просування учня в творчому пошуку;

  • створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.

122

Учитель, який формує творчу особистість, повинен бути новатором жо суті своїй. Тільки тоді нові ідеї, прогресивні принципи та прийоми допоможуть йому створювати нові пе­дагогічні технології, впроваджувати різноманітні інновації в навчально^виховний процес. І тільки тоді буде перебудовано всю систему виховання і навчання у €ік нідвищення її ефек­тивності.

^ VTIL 3 досвіду роботи

Формування творчої особисгості учня -можливе не тільки за­вдяки впровадженню нових педагогічних технологій уроку, а й завдяки цілісній системі організації діяльності учнів у школі

Для прикладу розглянемо програму авторської школи № 52 м. Миколаєва. Вчитель-методист В. О. Душенко разом з колегами розробила програму "Школа для життя та через життя". Головна мета програми — як навчати дітей без при­мусу; як розвивати в них стійку зацікавленість до знань і пот­ребу в їхньому самостійному пошуку. У роботі з дітьми, вва­жають учителі, повинні переважати такі фактори саморе-алізації особистості учнів:

  • фактор відносин — це характер стосунків, які склада­ються між учителем і учнями;

  • фактор емоційної самореалізації — різнарівнева і ди­ференційована за змістом організація навчального процесу;




  • фактор здоров'я — формування здорового способу життя школярів;

  • фактор творчості — розвиток творчих здібностей кожної дитини, максимальний розвиток самодіяльності, вільне вираження свого "Я".

Така система роботи дає змогу формувати особистість ди­тини, яка в житті, спілкуванні здатна правильно сприйняти інформацію, переосмислити її, висловлювати думки, почуття, відстоювати свою точку зору.

Творчість дітей починається з казки, подорожей до країни фантазії. Навчання на уроках відбувається через гру. Улюб­лені іграшки дітей і казкові персонажі приходять у гості на уроки, приносять у загадкових конвертах цікаві завдання та листи Тоді ручка перетворюється на чарівну паличку, а самі діти — на чарівників. Вони складають казки, пишуть твори про те, що уявляють, оформлюють збірки казок. Часто в класі відбуваються «свята, поетична хвилинка, конкурси "Спроба пера" [10].

123

. Психологи вважають, що творчій особистості притаманна фантазія. Саме фантазія, як каталізатор, у десятки разів при­скорює творчий процес [13, с.46]. Починати роботу з розвит­ку творчого мислення треба ще в початковій школі. Тут у пригоді стає сучасна технологія творчості — ТРВЗ (техно­логія розв'язання винахідницьких завдань).

Учителі шкіл Запоріжжя впроваджують у початкових класах окремий курс — "Розвиток творчої уяви на основі ТРВЗ" [13]. Наведемо технологію уроків, розроблених Л. В. Левіною.

1. Інтелектуальна розминка. Знайомство з предметами.
Гра "Нове призначення предмета".

2. Перевірка домашнього завдання:

  • обговорення творчого завдання і створення моделей борщу, гриба, хліба, суниць;

  • вибір найкращих моделей.




  1. Відгадування загадок. Створення моделей відгадок.

  2. Навчання прийомів фантазування (оживлення, збільшен­ня — зменшення, об'єднання, зміна законів природи, внесен­ня нової якості, запозиченої з інших об'єктів).

  3. Робота в групах. Складання оповідань (5 хвилин).

  4. Захист творчих робіт (фантастичних оповідань та казок) учнів.

7. Творче домашнє завдання; підготувати малюнки до
своєї розповіді, зробити книжку-малятко зі своєю розповіддю
та малюнками.

Творчі педагогічні колективи України вважають за необхідне вдосконалювати урок, урізноманітнювати його форми. Згідно з досвідом роботи Українського коледжу м. Києва [17, с.55], пошук шляхів удосконалення уроку слід здійснювати, зацікавлюючи учнів матеріалом чи формою про­ведення уроку, тобто його зовнішніми ознаками. Це, напри­клад, проведення уроку — поетичної свічки, уроку-подорожі, уроку-вистави, уроку — "брейн-рингу";

— поглиблення знань матеріалу уроку за рахунок
реалізації міжпредметних зв'язків. Це — інтегровані, бінарні
уроки, уроки-панорами;

  • розвиток творчості учнів, реалізація їхніх потреб у спілкуванні, формування ідеалу. Це — уроки словесності, ри­торики, відмітні не лише за змістом, а й за формою прове­дення: творча майстерня, прес-конференція тощо;

  • реалізація проблемно-пошукової, науково-дослідниць­кої, експериментальної роботи учнів. Це стосується уроків природничого циклу та тих, на яких учні розв'язують постав­лену проблему, захищають реферати;

124

— удосконалення форм контролю знань. Урок-залік, урок-

екзамен, урок-консультація;

— пробудження фантазії, розвиток емоційного сприйман­
ня навчального матеріалу. Це — урок-казка, урок-гра.

Спонукає до творчості і нова триблочна організація на­вчального процесу в коледжі: ЗО хв — вивчення нового, ЗО хв — осмислення, закріплення, ЗО хв — творча робота.

Педагогічні колективи України намагаються впроваджува­ти в свою діяльність ідеї гуманізації і гуманітаризації освіти, орієнтації на особистість, максимально можливий розвиток її унікальних здібностей, пріоритет людського і особистісного над іншими сферами і соціальними цінностями. Таким чином відроджується класична освіта, що ґрунтується на античній літературі та найкращих здобутках людства і має завдання розвивати мислення, естетичні смаки, формувати світогляд з метою виховання всебічно розвинутої творчої особистості.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   27

Похожие:

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconАвтомобильные электрические проточные подогреватели серии пп-201...
В, имеющих расход дизельного топлива по магистрали (с учетом обратки) до 150 л/ч. Подогреватели пп-202 предназначены для грузовых...

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconАлександра На День города Днепропетровск получил грандиозный подарок...
Белая, Александра На День города Днепропетровск получил грандиозный подарок // Комсомольская правда в Украине, 2011.№202(14. 09)....

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКозуб, Тарас Лазаренко выходит на свободу из американского "пионерлагеря"...

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКрасная звезда №20
Коммунистический Дайджест-центр «Красный Флаг» e-mail red- конт телеф. 8039-79-202-39

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКрасная звезда №20
Независимый Коммунистический Дайджест-центр «Красный Флаг» e-mail red- конт телеф. 8039-79-202-39

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconБбк 84(0)5-5 А76

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconЛабораторная работа №202 «Измерение показателя адиабаты»
Цель работы: экспериментально определить коэффициент Пуассона для воздуха и сравнить полученное значение с теоретическим

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconИндексирование книг по системе ббк и

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconЗатверджено Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2010 р. №202
Заповнюється особою, на яку відкрито рахунок по сплаті за житлово-комунальні послуги

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconМинистерство образования и науки украины
Учебное пособие по решению задач по теоретической электротехнике. Часть III / Под общей редакцией доц. А. В. Корощенко. – Донецк:...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don