Ббк 74. 202. 4я7 0-72




НазваниеБбк 74. 202. 4я7 0-72
страница5/27
Дата публикации20.06.2014
Размер3.8 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Психология > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

^ VIL Питания для обговорення та самоперевірки

  1. У чому полягає суть особистісного підходу в психоло-го-педагогічній науці?

  2. Чим обумовлена складність реалізації підходу в освіті?

  3. Проаналізуйте шлях розвитку гуманістичної традиції в науці,

  4. Кому з вітчизняних педагогів належать праці з яскраво вираженою гуманістичною спрямованістю?

  5. Які явища вивчає гуманістична психологія, чиї імена пов'язує з нею світова наука?

  6. Наведіть приклади різних точок зору на особистісно орієнтовану освіту.

  7. Розкрийте зміст поняття "особистісно орієнтоване на­вчання".

  8. Які моделі особистісно орієнтованої педагогіки (за І. С. Якиманською) вам відомі?

  9. Чи відрізняються за результатами традиційне і осо­бистісно орієнтоване навчання?




  1. Який зміст вкладають різні вчені в поняття "особистість", чим воно відрізняється від понять "індивід" і "суб'єкт"?

  2. Які вимоги висуває до технології особистісно орієнто­ване навчання?




  1. Перелічіть освітні технології, які сьогодні прийнято відносити до особистісно орієнтованих.

  2. Дайте тлумачення поняття "особистісно орієнтована ситуація". Наведіть приклади з урахуванням специфіки на­вчального предмета, який ви викладатимете в школі.

  3. Яку роль в особистісно орієнтованому навчанні віді­грає рефлексія?

VIII. Література

  1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. — М.: Фонд за экономическую грамотность, 1995. — 296 с.

  2. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманис­тической психологии. — К.; Донецк, 1993.

44


  1. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. — М., 1986.

  2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. лосібник. — К.: ІЗМН, 1998. — 204 с.

  3. Джеймс У. Психология / Под ред. Л.А.Петровской. — М: Педагогика, 1991. — 367 с.

  4. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні (Педагогічні концепції). — К., 1997.

  5. Костюк Г. С, Навчально-виховний процес і психічний розви­ток особистості. — К., 1989.




  1. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образоватегі-ные технологии. — М.-. Институт практической психологии; Воро­неж: НПО "Модэк", 1998. — 288 с,

  1. Мистецтво життетворчості особистості: У 2 ч. — К., 1997




  1. Непомнящая Н.И. Основные компоненты психологический структуры личности // Опыт системного исследования личности ре­бенка. — М., 1975.

  2. Новые педагогические и информационные технологии в сис­теме образования: Учеб пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф пед. кадров / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина и др.; Под ' ред. Е.С.Полат — М: Академия, 1999 — 224 с.

  3. Орлов А Б. Психология личности и сущности человека: пара­дигмы, проекции, практики: Пособие для студентов психолог, фак­тов — М.-. Логос, 1995.

  4. Пехота О.М. Особистісно орієнтована освіта і технології / Неперервна професійна освіта" проблеми, пошуки, корективи. — К.,

2000.

14. Пехота Е.Н. Индивидуализация профессинально-педагогиче-
ской подготовки учителя. — К.-. Вища шк., 1997.

15. Рибалка В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні
старшокласників: Монографія / За ред. Г.О.Балла. — К.: ШПО
АПН України, 1998. — 160 с

16. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии:
Учебное пособие. — М.-. Народное образование, 1998. — 256 с.

  1. Теория и практика личностно ориентированного образова­ния. "Круглый стол". — Педагогика. — 1996. — №5.

  2. Сухомлинська О.В. Сучасні цінності у вихованні: проблеми, перспективи // Шлях освіти. — 1996. — №1.

  3. Фельдштейн Д.И. Психология развивающейся личности. —-М.; Воронеж, 1996. — 512 с.

  4. Фэйдимен Дж., Фрейгер Р. Теория и практика личностно ори» ентированной психологии: Методика персонального и социального роста. — М., 1996. — 430 с.

  5. Якиманская И.С. Разработка технологии личностно ориенти­рованного обучения // Вопросы психологии. — 1995. — №2.

4$

Розділ З

^ ВАЛЬДОРФСЬКА ПВДАГОПКА

Будь-яке навчання яшдини є не що інше,

як лшапещта сприяти прагненню природи

да ежвго втаюю розвитку*

І.Г.Лесталоцф

Приймай дитину з благоговінням,

виховуй її з любов'ю,

випускай вільною.

Р.Штейнер

І. Історія виникнення технології

Ідеал виховання зазнавав історичних змін. Давні індійці намагалися підпорядкувати людську натуру школі йоги, за допомогою якої виховувалися тіло, душа і дух. Давні греки піклувалися про те, щоб молоді тіла розвивалися за допомо­гою гімнастичних і танцювальних вправ, удосконалювалися і набували витонченої, гармонійної форми. Греків здивувала б дитина, яка тривалий час сндигть на одному місці — за пар­тою. Для греків урок починався б із перерви, де вихованці гралися б і бігали. Давньоримським ідеалом були ритор, ора­тор (Цицерон, Цезар), у яких слово мало величезну силу» тому основна увага приділялася постановці дихання і голосу, розвитку здатності формулювати свої думки.

Давньогрецькі, давньоримські і середньовічні уявлення про ідеал виховання на сучасний погляд карикатурні. Оратор нагадує політика, замкненого у своїй ідеології, а середньо­вічний мудрець — експерта, що знає багато про все, але не здатний побачити світ як єдине ціле. На жаль, сучасні тра­диційні школи мають яскраво виражену тенденцію розвива­тися як школи експертів. Однією зі спроб розв'язати цю про­блему було створення вальдорфських шкіл.

46

Засновником вальдорфської педагогіки можна но праву вважати мислителя, філософа, літературознавця, глибокого дослідника творчості Ґете, творця філософського вчення — антропософії — Рудольфа Штейнера (1861 — 1925).

Рудольф Штейнер ще в дитинстві набув досвід надчутли­вого розуміння реальності. У 1919 р. він створив у Штутгарті першу вальдорфську школу. Своєю назвою вона завдячує ци­гарковій фабриці "Вальдорф-Асторія". Ё директор організував школу для дітей робітників та службовців фабри­ки. Р. Штейнер втілив у цій школі розроблене ним філо­софське вчення — антропософію, відповідно до якого розви­ток здібності до пізнання приводять людину до досконалості. Антропософія поєднує в собі елементи суб'єктивного ідеалізму (дійсність як самовиявлення духу), об'єктивного ідеалізму Ґете, а також християнства.

Доктор Штейнер справді помічав за реаліями нашого фізичного світу невидимі явища надфїзичних світів. Він вва­жав, що завдяки розвитку новях здібностей, наявних у зарод­ку в усіх людей, суб'єкт може проникнути у ці світи. І го­ловне завдання нової педагогіки полягало в тому, щоб розви­нути цей новий спосіб пізнання. Хоча для фізичних почуттів відкритий лише фізичний світ, людина, як істота духовна, має, крім фізичного тіла, ще й душу. Розвитку "духу" і "дупиГ дитини Штейнер надавав особливого значення. Роз­крити здібності душі дитиня, сприяти прояву її духу в житті — завдання глобальні і потребують великої самовіддачі педагогів. Дитина приходить на Землю з визначеною місією. Визволити душу дитини, дати здійснитися цій місії — основне завдання школи.

/"* Вальдорфська педагогіка є однгею з різновидів втілення ідей"4,

(^вільного виховання" і "гуманістичної педагогіки". Вона можр/

бути схарактеризована як система самопізнання і саморозвитку

індавідуальності за умови партнерства з учителем, у двоєдності

чуттєвого і надчуттєвого досвіду духу, душі і тіла.

Вальдорфська педагогіка сьогодні — це міжнародний культурно-освітній рух. Під час гітлерівського режиму валь-дорфські школи у Німеччині було закрито. Після Другої світової війни вони стали з'являтися у різних країнах, і кількість їх швидко зростала. Сьогодні їх понад 500 — у Німеччині, Австрії, Нідерландах, Швейцарії, Скандинавії, Великій Британії, США. З'явилися такі школи в Африці, Південній Америці, Японії. Вальдорфська педагогіка — це не тільки школи, а й дитячі садки і лікувально-педагогічні об­щини, це широка видавнича діяльність: книжкові сери із за-

47

гальних питань виховання, література для психологів* лікарів, батьків. Постійно видаються журнали; серед найвідоміших — німецький журнал "Мистецтво виховання" і серія "Вчення про людину і виховання".

З'явившись на початку століття, вальдорфська педагогіка останнім часом переживає на Заході та у нашій країні друге народження. Про неї можна прочитати у періодиці, почути на курсах підвищення кваліфікації вчителів, побачити окремі прийоми у роботі колег.

^ II. Концептуальні положення

• Розвиток людини здійснюється стрибкоподібно, декіль­
кома щаблями. Перший з них — народження фізичного тіла.
У віці семи років народжується перше духовне тіло, завдяки
чому починається самостійне внутрішнє емоційно-образне
життя. У віці 14 років "народжується друге духовне тіло", що
створює умови для самостійного емоційного життя і мислен­
ня, а у 21 рік відбувається народження людського "Я". Кож­
ний із названих циклів життя висуває у процесі виховання і
навчання свої завдання, ціпком специфічні вимоги.

  • Природовідповідність: розвиток дитини відбувається за заздалегідь заданою, генетично детермінованою програмою, передує навчанню і визначає його; спонтанність вільного роз­витку природних задатків; "ідучи за дитиною", створення максимально сприятливих умов для виявлення її природних здібностей. Вчителі мають враховувати: розвиток людини, відбувається у ритмі семи років. Визнання індивідуальності дитини, таємничого у кожному.

  • Вільне виховання і навчання, без примусу, насильства, духовного і тілесного. Відмова від влади над дітьми.

  • Свобода як засіб виховання. Свобода навчання, вихо­вання та творчості.

  • Виховання і навчання пристосовуються до дитини, а не вона до них.

  • Дитина у процесі навчання сама проходить, осягає всі етапи розвитку людства. Тому не треба забирати "дитинст­во", інтелектуалізувати розвиток завчасно.

  • Навчання невіддільне від виховання: будь-яке навчання є одночасно і вихованням певних якостей особистості.

  • Екологія і культ здоров'я.

  • Культ творчої особистості, розвиток індивідуальності за­собами мистецтва.




  • Імітація як засіб навчання.

  • Поєднання європейської і східної культур: вчення Хрис­та та уявлення про особистість як сукупність фізичного тіла та ефірного, астрального.

  • Єдність розвитку розуму, серця і руки.

  • Опора на авторитет педагога, школа одного вчителя впродовж 8—9 років (щоб уникнути стресів).

  • Школа для всіх.

  • Єдине життя педагогів і учнів.

  • Обережність, увага, дбайливість, ненасилля та допомога, але насамперед любов до дитини.

  • Розвиток образного сприйняття світу.

  • Збереження об'єктивності знань і прагнення зробити їх частиною реального життя.

  • Важливість не результату, а процесу.

  • Велика увага естетичному розвиткові і трудовому вихо­ванню.

Ш. Мета і завдання технології

В основі вальдорфської педагогіки лежить найцікавіше ан-тропософське вчення про індивідуальність людини, основні компоненти якої — тіло, душа і дух. Р. Штейнер писав про чотири могутніх галузі цивілізації — пізнання, мистецтво, релігію і моральність, які можуть гармонійно поєднуватися в одному корені — людському "Я". Це "Я" виступає у трьох головних функціях людської душі — волі, почуттях та мис­ленні, які перебувають у стані безперервного руху.

^ Головна мета цієї педагогіки — розвивати новий спосіб пізнання. Адже для фізичних почуттів відкритий лише фізич­ний світ, а людина — істота духовна, яка має, крім фізичного тіла, ще й душу. Р. Штейнер надавав особливого значення розвиткові "духу" та "душі", а також розкриттю здібностей душі дитини, сприянню її духу в житті.

Завдання вальдорфської школи в тому, щоб впродовж три­валого часу розвивати здібності, а не збирати знання; її кредо — це відмова від влади над дітьми.

Головне завдання вчителя вальдорфської школи — допо­могти дитині в її духовному самовизначенні, створити макси­мальні умови для розвитку та закріплення її індивідуальності.

Дитина — громадянин трьох світів: матеріального, душев­ного і духовного. її "Я" — це мікрокосм, який усією своєю істотою пов'язаний з макрокосмом. їй потрібна допомога в

49

осягненні духовного, яке надходить у вічній істині, доброті, любові. Вчителі цих шкіл намагаються допоши-ти своїм ви­хованцям оволодіти антронософським мисленням.

^ IV. Ключові слова

Антропософія, вальдорфська педагогіка, ритм, індивіду­альність, свобода навчання, навчання "за епохами", самтїзнан-ня, саморозвиток, евритмія.

V. Понятійний апарат

Антропософія — філософське вчення, розроблене Рудольфом Штейнером, поєднує в собі елементи німецького ідеалізму (дійсність як поступове самовиявлення духу), світогляду Ґете, в якому світові явища розглядаються як метаморфоза об'єктивно­го духу, а також християнства, згідно з яким розвиток здатності до пізнання приводить людину до досконалості.

^ Вільне виховання — напрям у педагогіці, що зародився в другій половині XIX ст. (Л. М. Толстой), відстоює вільний саморозвиток дитини в ході самодіяльних занять.

^ Головний урок — ранковий урок, на якому вивчається один предмет протягом кількох тижнів.

Евритмія (з грецької — прекрасний ритм, прекрасне зву­чання) як мистецтво руху, мистецтво "видимої мови", "види­мої музики" виникла в результаті вивчення законів руху гор­тані, піднебіння, губ, завдяки яким людина може говорити та співати. Закономірність рухів гортані, за Штейнером, можна поширити на весь людський організм. Особливо "промовис­тими" можуть бути руки і кисті рук; "Завдяки чому ство­рюється можливість побачити те, що ми чуємо у співах і мов­ленні". Евритмія подавалася не лише як сценічне мистецтво, а й як невід'ємна частина педагогічного процесу у валь-дорфській школі.

^ Навчання "за епохами1" ("епохальна методика") — періодична система викладання. Математика, історія, фізика тощо викладаються не паралельно, а періодами, у здвоєних ранкових заняттях, щодня впродовж 3—5 тижнів. Здвоєні за­няття з художньо-нрикладного мистецтва відбуваються у другій половині дня. Денні години відводяться на заняття му­зикою, мовою, евритмією.

Ритм — поняття, введене Р. Штейнером для пояснення періодичності розвитку дитини. При цьому враховуються семирічний, річний і денний цикли в розвитку дитини.

50

VI, Зміст технологи

У центрі всієї вальдорфської педагогічної системи — ди­тина, її внутрішній, динамічний,, багатоколірний світ. За Р. Штейнером, організація життя дитини повинна бути мак­симально зорієнтована на психофізичні та біологічні ритми живої душі — ритм, дихання» сну і денної діяльності, голоду і ситості, ритм тижня, пори року.

Людське життя перейняте ритмами, виникнення яких у людини спостерігається з самого народження. Першим з'являється ритм дихання, Що поступово стає дедалі чіткішим. Другим — харчування материнським молоком. Третій основ­ний ритм у житті людини — ритм сну і відпочинку. Дитина поступово пристосовується до земного ритму. Таким чином, вважав Р. Штейнер, життя дитини повинне будуватися на основі чергування ритмів. Наприклад» чергування занять із вихователем, ("вдих") і часу, коди діти надані самі собі ("видих"). Ритми не можна абсолютизувати для всіх і на всі часи. Вихователь повинен уміти вибрати такий ритм життя, який максимально підходить саме цій групі і цій дитини До­машнє життя дитини теж вибудовується иа основі дотриму­вання ритмів. Оптимальний ритм вселяє дитині почуття впев­неності. Ритм не. можна плутати з режимом; це складніші взаємини людини з довкіллям.

Перший період життя дитини Р. Штейнер визначив як "імітацію і приклад" — у неспокійної людини діти теж бу­дуть неспокійними. Дитина вчиться тільки шляхом імітації.

^ Перші сім років, життя дитини — виховання волі дитини і ключове слово для вихователів, батьків і вчителів — "Я сам". У сім років настає глибока криза в розвитку дитини — зміна молочних зубів. Р. Штейнер вчить обережно ставитись у цей період до її психофізичного ресурсу і категорично за­бороняє до настання семи років нав'язане інтелектуальне на­вантаження — математику, читання, письмо.

Знайомство педагогів з дітьми відбувається ще перед всту­пом їх до школи — у дитячому садку, де вони разом займа­ються музикою, малюванням (мокрий метод та крейда), ліпленням з глини, воску, танцями та евритмією. Заняття в дитячому садку проводяться з групами по 12—20 дітей, три­вають півдня, що є оптимальним.

До школи діти приймаються тільки в сім років. З семи до 14 років — інший період у житті дитини, коли йде інтенсив­ний процес формування почуттів, і тут ключове слово — "Світ прекрасний'".

Si

Розклад у вальдорфській школі радикально відрізняється від загальноприйнятих, орієнтованих, як правило, "вертикаль­но". У звичайних школах щодня проводяться різні уроки. Учнів довільно перекидають з одного предмета на інший, а це перешкоджає глибині розуміння досліджуваного змісту.

Розклад дня у вальдорфській школі ритмічно повто­рюється і складається з трьох частин. Перша частина — "го­ловний урок", та дисципліна, що поглиблено вивчається тепер і охоплює перших два уроки. Ця дисципліна визна­чається з гуманітарної або природничо-наукової галузі (літе­ратура, фізика, історія), її вивчають 3—4 тижні підряд як цілісну "епоху". Коли закінчується цей період ("епоха"), діти починають вивчати інший предмет.

^ Особливості змісту "навчання за епохами" по класах?

1-й: прообрази і казки; від образу до букви; співи, ев­ритмія; в'язання спицями;

2-й: чудеса і легенди; письмо; арифметика; флейта, малю­вання, ручна праця;

3-й: створення світу і Старий Завіт; ноти, малювання форм; в'язання гачком;

4-й: розрив загального і приватного; дріб; європейські міфи; орнамент, канон, вишивка;

5-й: гармонія та античність, Греція; десятковий дріб; ор­кестр, робота з деревом;

6-й: середні віки, боротьба добра і зла; Рим; фізика, про­центи, геометрія, стругання;

7-й: простір і Ренесанс; алгебра, вірші, гаптування;

8-й: революція, XIX століття; економіка, хімія, компози­тори, робота з металом;

9-й: екологія, технічний прогрес і моральність, історія мистецтв, теслярна справа;

10-й: політика, історія, суспільство, фізика, драматургія, кераміка;

11-й: суспільство, література, музика, скульптура, палітурна справа;

12-й: історія культури; імпровізація у всіх сферах. Серед дня, в другій його частині, школярі займаються та­кими предметами, які активізують дихання і будуються як процес вправ: іноземна мова, музика і евритмія. З першого класу діти вивчають дві іноземні мови.

Музика має таке саме значення, як і вивчення мови. З першого класу діти співають і грають на музичних інстру­ментах. Діапазон музичного навчання розширюється, потім організовуються оркестри і різноманітні ансамблі.

52'

Евритмія —<- це мистецтво руху, розроблене Р.. Штейне-ром. У ній мова і музика перебувають у гармонії з-рухом виконавця. Це захоплює всіх оточуючих, залучає діяти разом. Евритмія служить для встановлення гармонії душі й організму, що росте.

Підсумкова й обов'язкова частина шкільного дня — вихо­вання ремеслом. Учні молодших класів вчаться в'язати спи­цями, гачком, шити, виготовляти одяг.

У вальдорфській школі дитину не підганяють в її розвитку і не влаштовують хронометражів, зрізів, контрольних тощо, тому діти не знають страху перед оцінками. Відсутній і ди­ректор — це не педагогічна монархія, а республіка рівно­правних громадян — учителів, учнів, батьків, пов'язаних спільною діяльністю і взаємною відповідальністю.

І, нарешті, третій період — з 14 до 21 року. У це семиріччя відбувається розвиток мислення, і головне у вихо­ванні — "пошук істини, рух до правди".

Один учитель веде дітей з 1-го по 8-й клас майже з усіх предметів. Тут немає традиційного розкладу уроків, за яким через кожні 40—45 хвилин — новий предмет. Викладання певної теми здійснюється впродовж 3—4 тижнів щоденно (з 7.45 до 9.45). За цей час учні практично вивчають весь матеріал з певного предмета. Це змушує вчителя дуже ретель­но добирати матеріал, відсіяти непотріб, вичленити те, що підлягає обов'язковому засвоєнню. Використовується такий підхід: спершу концентроване ознайомлення учнів з новим матеріалом, далі — його розгортання і закріплення.

Вальдорфські педагоги ніколи не кажуть дитині "ні" та "не можна". Вони ніколи не критикують, не фіксують уваги на тому, що вона зробила щось не так. Важливішим є про­цес, а не результат. Тому що дитина пізнає світ. Ось чому у вальдорфських школах ніколи не> виставляють оцінок, не при­нижують дитину порівнянням. А наприкінці року діти пишуть-вірш чи картину. Це і є характеристика їх розуму і душі. Вчитель не має підручників, програми, годинного плану. І предметів теж немає в їх звичайному розумінні. Один- педагог веде всі предмети, тобто розповідає дітям про різні галузі людського знання.

Одна з особливостей в організації школи — роль батьків, тому що фундаторами школи звичайно виступають вони. У спільних учительсько-батьківських об'єднаннях вирішуються питання будівництва, проведення спільних свят, стосунків з державними організаціями тощо. У багатьох школах один день на тиждень — батьківський. Батьки приходять сюди,

53

щоб займатися евритмією у залах, ручною працею — у шкільних майстернях, малюванням і музикою разом зі своїми дітьми. Потім буває лекція або бесіда про життя школи, не­величкий концерт спільними зусиллями батьків і дітей.

Оскільки вальдорфські школи не залежать від держави, навчання у них платне. Проте плата диференційована: бідні батьки можуть бути від неї взагалі звільнені, а багаті вносять значні суми, що перевищують плату за навчання їхньої влас­ної дитини.

Відрізняються й оклади педагогів: на учительській колегії викладачі самі вирішують питання про розподіл фонду заробітної плати, при цьому враховуються на тільки заслуги, а й потреби конкретного вчителя на цей час. У багатьох країнах держава надає значну фінансову допомогу вальдорф-ським школам, не претендуючи при цьому на втручання у шкільне життя і навчальний процес.

Випускники вальдорфської школи легко адаптуються в умовах ринкової економіки та швидко зростають у профе­сійному плані. Вони вчаться разом з учителями, і питання "як жити в цьому світі?", напевне, ніколи їх не турбуватиме.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Похожие:

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconАвтомобильные электрические проточные подогреватели серии пп-201...
В, имеющих расход дизельного топлива по магистрали (с учетом обратки) до 150 л/ч. Подогреватели пп-202 предназначены для грузовых...

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconАлександра На День города Днепропетровск получил грандиозный подарок...
Белая, Александра На День города Днепропетровск получил грандиозный подарок // Комсомольская правда в Украине, 2011.№202(14. 09)....

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКозуб, Тарас Лазаренко выходит на свободу из американского "пионерлагеря"...

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКрасная звезда №20
Коммунистический Дайджест-центр «Красный Флаг» e-mail red- конт телеф. 8039-79-202-39

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКрасная звезда №20
Независимый Коммунистический Дайджест-центр «Красный Флаг» e-mail red- конт телеф. 8039-79-202-39

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconБбк 84(0)5-5 А76

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconЛабораторная работа №202 «Измерение показателя адиабаты»
Цель работы: экспериментально определить коэффициент Пуассона для воздуха и сравнить полученное значение с теоретическим

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconИндексирование книг по системе ббк и

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconЗатверджено Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2010 р. №202
Заповнюється особою, на яку відкрито рахунок по сплаті за житлово-комунальні послуги

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconМинистерство образования и науки украины
Учебное пособие по решению задач по теоретической электротехнике. Часть III / Под общей редакцией доц. А. В. Корощенко. – Донецк:...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don