Ббк 74. 202. 4я7 0-72




НазваниеБбк 74. 202. 4я7 0-72
страница8/27
Дата публикации20.06.2014
Размер3.8 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Психология > Документы
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27

^ IX. Література

  1. Монтессори М. Значение среды в воспитании // Частная школа. — 1995. — №4. — С. 122—127.

  2. Борисова 3., Семерникова Р. Спадщину Марії Монтессорі — сучасним дошкільним закладам. // Дошк. виховання. — 1996. — №5. — С 14, 15; №6. — С. 14, 15; — №8. — С. 12, 13; — №9. — С. 6, 7.

68

69

Розділ 5

^ ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

І. Історія виникнення технологи

Докорінна зміна освітньої мети переорієнтовує процес на­вчання на особистість дитини — його гуманізацію, загально-розвивальний характер. Особистісно орієнтоване навчання пе­редбачає організацію навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуаль­ного розвитку, ставлення до нього як до свідомого відповідального суб'єкта навчально-виховної взаємодії.

Навчання як процес цілеспрямованої передачі і засвоєння визначеного досвіду можна здійснювати по-різному. Сутність такого здійснення визначається відповідною формою навчан­ня. Категорія "форма навчання" належить до основних у ди­дактиці, однак у тлумаченні її до цього часу немає повної єдності дослідників. Так, М. М. Скаткін, І. Я. Лернер, В. К. Дя-ченко визначають загальні форми навчання (фронтальна, гру­пова, індивідуальна) та конкретні (урок, семінар, екскурсія тощо). І. Я. Бурлака, В. О. Вихрущ пропонують поряд із за-гальнородовим поняттям "форма організації навчання" видо­ві — "форма навчальної діяльності учнів" [3]. Ю. І. Мальо­ваний називає "форми навчальної діяльності учнів на занят­ті" як одну із складових змісту категорії "форми навчання" [15]. Систему форм навчальної діяльності учнів на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова. Вони про­низують увесь навчальний процес. їм властиві всі компонен­ти процесу навчання. Ці форми відрізняються одна від одної кількістю учнів і способами організації роботи.

Питання про групові форми навчальної діяльності в пси-холого-педагогічній літературі посідає важливе місце, тому

70

що вони відкривають для дітей можливості співпраці, сто­сунків, пізнання довкілля.

Групова форма навчальної діяльності виникла як альтер­натива існуючим традиційним формам навчання. В їх основу покладено ідеї Ж.-Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці, Дж. Дьюї про вільний розвиток і виховання дитини. Й. Г. Песталоцці ствер­джував, що вміле поєднання індивідуальної і групової навчаль­ної діяльності допомагає успішному навчанню дітей, а їх ак­тивність і самодіяльність підвищують ефективність уроку. З цим пов'язана ідея взаємного навчання, висловлена Й. Песталоцці.

Різновидом групового навчання у межах класно-урочної системи стала белл-ланкастерська система. Ця система дістала назву за прізвищами своїх засновників — пастора-педагога А. Белла і вчителя Дж. Ланкастера. Розвиваючи ідеї Я. А. Ко-менського, автори цієї системи запропонували систему взаємного навчання. Заняття проводились у залах для 300 і більше учнів, поділених на групи по 10—15 осіб, закріплених за моніторами (старшими учнями). Монітори щодня одержу­вали завдання від учителя і працювали з молодшими. Підруч­ників не було, їх заміняли великі таблиці, розвішані на стінах залу. Учитель спостерігав за роботою груп. Учні у таких школах швидше, ніж у звичайних, оволодівали уміннями і навичками. Але їхніх знань було недостатньо для подаль­шого навчання. З часом белл-ланкастерська система відмер­ла, але окремі її рецидиви мали місце в 60-х роках нашого століття.

На початку XX століття виникла система індивідуалізова­ного навчання, так званий Дальтон-план. Назва його похо дать вщ назви американського міста Долтон штату Массачу­сетс. Автор цієї методики — педагог Елен Паркхерст. Ця форма з'явилася як альтернатива урокам зубрячки й опиту­вання. Працюючи в умовах такої школи, учні не мали спільної класної роботи, їм надавалась свобода вибору змісту занять, чергування предметів, використання власного робочо­го часу. Увесь програмний матеріал ділився на частини — завдання. Кожна з них конкретизувалася на спеціальній картці у формі короткого письмового завдання з постанов­кою запитань і визначення джерел, де учні можуть знайти відповіді на поставлені запитання. Кожний учень укладав з учителем контракт про самостійне опрацювання певних за­вдань у визначений час. Керуючись письмовими завданнями, учні самостійно наодинці або в невеликих групах по 3—5 чоловік виконували свою роботу в доступному для кожного темпі. Облік навчальної роботи вівся на картках: лабора-

71

торній картці інструктора (вчителя), індивідуальній обліковій картці учня і обліковій картці класу. Учні працювали в ок­ремих предметних кабінетах-лабораторіях. Тому Дальтон-план має й іншу назву — лабораторний план. Дальтон-план породжував серед учнів нездорове суперництво, утвердження індивідуалізму, нераціональне використання часу. Крім того, більшість учнів була неспроможна самостійно опрацювати навчальний матеріал. Тому в чистому вигляді Дальтон-план використовувався недовго, проте його елементи, окремі підходи в поєднанні з іншими формами навчання застосову­ються у школах США та деяких інших країн і нині.

Щоб уникнути американських Дальтон-плану і "методу проектів" і краще пристосувати їх до умов роботи в ра-дянській школі, у колишньому Радянському Союзі виникла ідея бригадно-лабораторної форми навчання, яка мала назву /бригадно-лабораторний метод". Слово "бригадний" підкреслю-вало колективність у роботі, а "лабораторний'' — сумісність у виконанні навчальних завдань. Ця форма організації занять стала надто популярною і поступово перетворилася в універ­сальну форму організації навчального процесу. Основною на­вчальною одиницею учнів, які вивчають матеріал і виконують завдання, була бригада (група, ланка). Керував бригадою бригадир з числа тих самих учнів. Робота в групах (бригадах) організовувалася за різними варіантами. Наприклад, всі групи (бригади) отримували різне завдання, а потім резуль­тати роботи всіх груп порівнювалися. Або групи вивчали од-наковий матеріал, а одне питання було різним для кожної групи. У цьому випадку колективне обговорення відбувалося досить жваво, оскільки кожна група мала новий для себе матеріал. Потім результати, отримані групами, порівнювалися.

Незважаючи на те, що нові форми навчання знайшли підтримку в учителів, вони запроваджувалися у школах без належної експериментальної перевірки. їх застосування швид­ко виявило значні недоліки: зниження ролі вчителя, відсутність в учнів мотивації учіння, неекономне витрачання часу. Ці недоліки відзначалися у постанові ЦК ВКП(б) "Про навчальні програми і режим у початковій і середній школі", де бригадно-лабораторний метод і метод проектів було засу­джено. Ті раціональні зерна, які вони містили, було забуто, впродовж багатьох років ніякі форми навчання, альтерна­тивні уроку, не використовувалися і не розроблялися. Авто­ритарна шкільна політика спричинила до того, що аж до кінця 50-х років вчені, практики неспроможні були експери­ментувати в цьому напрямку. На Заході ж групові форми на*-

72

вчальної діяльності активно розвивалися. Значний внесок у розвиток теорії групової навчальної діяльності зробили фран­цузькі вчені — педагоги К. Гарсіа, С Френе, Р. Галь, Р. Кузі-не, польські вчені В. Окунь, Р. Петриківський, Ч. Куписєвич і багато вчених інших країн.

У 30—50-ті роки навчання в школах колишнього СРСР здійснювалося на основі класно-урочної системи навчання, яка пропонувала переважно фронтальну організацію занять. І тільки у 60-ті роки в радянській дидактиці з'явився інтерес до групової форми навчання у зв'язку з вивченням проблеми пізнавальної активності, самостійності учнів. У ці роки з'я­вилися праці Л. П. Аристової, М. О. Данилова, Б. П. Єсипова, І. М. Передова та інших. Аналізуючи організацію праці учнів на уроці, вчені дійшли висновку, що коефіцієнт роботи учнів на окремих уроках становить від 40 до 60%. Тому вчителі, намагаючись оволодіти значними педагогічними прийомами, знову звернулися до групової форми навчальної діяльності на уроці, а вчені почали розробляти рекомендації щодо впрова­дження в практику активних методів навчання.

У 70-ті роки важливий напрям досліджень загальних форм навчання був пов'язаний з навчально-пізнавальною діяль­ністю учнів в умовах колективної, групової, індивідуальної роботи в класі (А. М. Алексюк, Ю. К. Бабанський, І. Я. Лер-нер, X. Й. Лійметс та інші).

Найбільший інтерес до групових форм навчальної діяль­ності спостерігається за останніх два десятиріччя. Значний внесок у розробку загальних принципів організації групової навчальної діяльності дали дослідження В. К. Дяченко, В. В. Ко-това, Г. О. Цукерман, О. Г. Ярошенко та ін. Дидактичні пи­тання організації групової навчальної діяльності молодших школярів розроблено в працях В. О. Вихрущ, Є. С Задої, І. М. Вітковської, К. Ф. Нор та інших.

^ II. Концептуальні положення

Цілісну систему навчальної діяльності учнів на занятті ста­новлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність. Вони пронизують увесь навчальний процес. З'ясуємо сутність і встановимо особливості групової навчальної діяльності шко­лярів на основі порівняння її з фронтальною та індивідуальною.

У фронтальному навчанні весь клас працює над одним на­вчальним завданням під безпосереднім керівництвом учителя [9; 12; 15; 18}. При цьому вчитель організовує весь клас на

73

роботу в єдиному темпі, прагне більш-менш рівномірно впли­вати на всіх учасників загальнокласної роботи.

Проте у фронтальній роботі надзвичайно складно забезпе­чити високу активність усіх учнів. Складність виникає через те, що в довільно сформованих лише на основі вікової ознаки шкільних класах існує істотна відмінність учнів за рівнем на­вчальних можливостей. Організовуючи фронтальну роботу, вчитель орієнтується, головним чином, на рівень середніх учнів. На нього розраховані темп роботи, обсяг та рівень складності навчального матеріалу. Учні з низьким рівнем на­вчальних можливостей за таких умов неспроможні сприйняти й осмислити матеріал у повному обсязі. Якщо ж знизити темп фронтальної роботи, то це негативно позначиться на сильних учнях. Розглядаючи фронтальну роботу, не можна не наголосити на Гї обмежених можливостях реалізації навчаль­ного спілкування школярів. Воно можливе лише з дозволу вчителя, за його ініціативою і в незначній мірі [20, с, 15].

В індивідуальній роботі кожен учень працює самостійно, темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитку інтересів, нахилів. Темп роботи залежить також від навчальних можливостей, підготовленості учнів. Індивіду­альній навчальній діяльності не властива безпосередня взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем обмежені та нетривалі [12; 15; 18]. В індивідуальній навчальній роботі діяльність слабких учнів приречена на невдачу, тому в них є прогалини в знаннях, недостатня сформованість умінь і нави­чок навчальної самостійної роботи.

Усі недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує групова.

У психолого-педагогічній літературі немає єдиного під­ходу до визначення групової навчальної діяльності. На нашу думку, групова навчальна діяльність — це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною на­вчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями [10, с. 8].

Учитель в груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропо­нує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається у роботу груп тільки в тому разі, якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Це їхня спільна діяльність. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від од-

74

ного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.

Відомо, що учням буває психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя і набагато простіше — до ровесників.

Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислуховуватися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Групова навчальна діяльність на занятті створює певні умови для формування позитивної мотивації учіння школярів (X. Й. Лійметс, К. Ф. Hop, Н. А. Побірченко, О. Я. Савчен­ко, Г. О. Цукерман, І. М. Чередов, О. Г. Ярошенко та ін­ші). Як вважають В. В. Виноградова, О. К. Дусавицький, В. В. Рєпкін, це відбувається в групах, де створено умови до­брозичливості, чуйності, оволодіння учнями формами взаємо­допомоги. Як свідчить шкільна практика, під час групової роботи активізується діяльність всіх без винятку її вико­навців. Психологи пояснюють це тим, що "одна з найваж­ливіших характеристик людини в групі полягає в тому, що вона звертається до своєї групи як до джерела орієнтації у навколишній дійсності" [13, с 103].

Як вид навчальної діяльності школярів, групова діяльність багатофункціональна.




Рис. 1


У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що "в цій роботі слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20—30% більше, ніж у фронтальній роботі. Групова форма роботи сприяє також організації більш ритмічної діяльності кожного учня" [13, с. 69].

75

Важливу роль групова діяльність відіграє у досягненні ви­ховної функції навчання. У груповій навчальній діяльності формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості [7, 10; 13; 17; 20]. Важливу роль у формуванні цих якостей відіграють особливості організації групової роботи; розподіл функцій і обов'язків між учасниками діяльності, обмін думка­ми, взаємна вимогливість і допомога, взаємоконтроль і взаємооцінка.

Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. Полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, вчаться спілкування один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. В груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя і виконує дорослі види діяльності [4; 17].

1 Таким чином, групова форма навчальної діяльності в порівнянні з іншими організаційними формами має низку 'Значних переваг:

  1. за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;

  2. висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

  3. формується вміння співпрацювати;

  4. формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;

5) розвивається навчальна діяльність (планування, реф­
лексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Значний внесок у теорію організації групової навчальної діяльності зробив І. М. Чередов. Він розподіляє її на парну, ланкову, бригадну, кооперативно-групову та диференційова-но-групову форми. Дидактичні питання організації групової навчальної діяльності молодших школярів розроблено в працях І. М. Вітковської, В. О. Вихрущ, Є. С. Задої, К. Ф. Hop та інших.

Дослідження цих учених, досвід роботи вчителів початко­вих класів України виявили, що групова робота на уроках в початкових класах буде ефективною, якщо дотримуватися таких вимог:

  • методично обґрунтовано обирати той чи інший вид групової навчальної роботи на конкретному уроці, що визна­чається метою уроку, особливостями матеріалу, який вивчається;

  • правильно формувати групи;

  • ретельно продумувати структуру уроку з використан­ням групових форм навчальної діяльності;

76

, — розробляти інструкції, пам'ятки, які спрямовують-, гру­
пову навчальну діяльність; . ,

  • регулювати міру вчительської допомоги групам у про­цесі їх роботи; , '

  • вчити молодших школярів співпраці під час виконання групових завдань.

Як свідчить дослідження О. Г. Ярошенко, групову на­вчальну діяльність школярів можна застосовувати на всіх ета­пах процесу навчання. Проте на етапах первинного сприй­няття нового матеріалу належний рівень цієї діяльності дося­гається лише за умови, що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність [20, с 21]. У протилежному разі більш продук­тивною виявляється фронтальна діяльність класу під керівництвом учителя. Для молодших школярів найбільші можливості групової навчальної діяльності виявляються на етапах закріплення, поглиблення, систематизації знань /4; 10/.

Незважаючи на зазначені позитивні характеристики групо­
вої діяльності, абсолютизувати її, підміняти нею індивідуаль­
ну чи фронтальну роботу було б великою помилкою.
Висвітлений порівняльний аналіз дидактичних можливостей
фронтальної, індивідуальної та групової діяльності розкриває
еильні й слабкі сторони кожної з них і показує, що в реаль­
ному навчальному процесі вони не можуть функціонувати
ізольовано одна від одної. І стосовно цього ми цілком
поділяємо думку інших вчених про необхідність їх оптималь­
ного поєднання {9; 14; 15; 18; 20]. >
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   27

Похожие:

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconАвтомобильные электрические проточные подогреватели серии пп-201...
В, имеющих расход дизельного топлива по магистрали (с учетом обратки) до 150 л/ч. Подогреватели пп-202 предназначены для грузовых...

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconАлександра На День города Днепропетровск получил грандиозный подарок...
Белая, Александра На День города Днепропетровск получил грандиозный подарок // Комсомольская правда в Украине, 2011.№202(14. 09)....

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКозуб, Тарас Лазаренко выходит на свободу из американского "пионерлагеря"...

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКрасная звезда №20
Коммунистический Дайджест-центр «Красный Флаг» e-mail red- конт телеф. 8039-79-202-39

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconКрасная звезда №20
Независимый Коммунистический Дайджест-центр «Красный Флаг» e-mail red- конт телеф. 8039-79-202-39

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconБбк 84(0)5-5 А76

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconЛабораторная работа №202 «Измерение показателя адиабаты»
Цель работы: экспериментально определить коэффициент Пуассона для воздуха и сравнить полученное значение с теоретическим

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconИндексирование книг по системе ббк и

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconЗатверджено Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2010 р. №202
Заповнюється особою, на яку відкрито рахунок по сплаті за житлово-комунальні послуги

Ббк 74. 202. 4я7 0-72 iconМинистерство образования и науки украины
Учебное пособие по решению задач по теоретической электротехнике. Часть III / Под общей редакцией доц. А. В. Корощенко. – Донецк:...


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don