Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011




НазваниеНавчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011
страница2/6
Дата публикации26.02.2013
Размер0.64 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Психология > Документы
1   2   3   4   5   6
Тема 8: Пізнання як предмет філософського аналізу

Пізнання як вимір людського буття та спосіб самоствердження людини. Місце теорії пізнання (гносеології) в системі філософського знання. Основні принципи теорії пізнання. Філософські концепції пізнання: історико-філософська ретроспекція. Знання як пригадування (Сократ, Р. Декарт). Знання, думка та віра як гносеологічні категорії. Межі пізнання: агностицизм та гносеологічний оптимізм. Сцієнтизм як наріжна ознака європейського менталітету.

Суб'єкт та об'єкт пізнання, їх взаємозв'язок. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне в пізнанні. Форми чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття та уявлення. Форми раціонального пізнання: поняття, судження, умовивід. Пізнання і творчість. Пізнання і знання. Мова як медіатор пізнавальної діяльності.

Епістемологія як філософське вчення про наукове пізнання. Специфіка наукового пізнання. Історико-філософські системи наукового пізнання: позитивізм, аналітична філософія, постпозитивізм. Специфіка і рівні наукового пізнання. Форми наукового пізнання. Основні методи наукового пізнання та їх використання в практичній діяльності юристів (психологів).

Ґенеза науки. Закономірності розвитку науки. Наука як соціальна система. Структура науки. Наука як феномен культури. Соціальні функції науки. Роль наукового знання в практичній діяльності юристів (психологів)

Проблема істини. Основні концепції істини: класична (кореспондентська), авторитарна, конвенціональна, прагматична, когерентна. Основні властивості істини. Істина як процес (істина об'єктивна і суб'єктивна, абсолютна і відносна). Істина і хиба. Істина і вірогідність та ймовірність. Критерії істини. Знання і мудрість.
Тема 9: Антропологічна парадигма: ціннісний вимір людського буття

Унікальність та універсальність феномену людини в світі. Антроповимірність філософського знання. Становлення антропологічного дискурсу в філософії та гуманітарних науках. Проблема людського начала. Фактори та рушійні сили антропосоціоґенези. Проблема сутності та існування людини. Людина як предмет розгляду в гуманітарних науках та природознавстві. Філософська антропологія як філософська течія початку ХХ ст. (М. Шелер, А. Плеснер, А. Гелен).

Категоріальний апарат філософської антропології: індивід, індивідуальність, особа, особистість. Особистість як соціокультурна форма індивідуального буття. Історичні типи особистості. Скінченність індивідуального існування людини. Життя і смерть в духовному досвіді людства. Дискусійність проблеми "права на смерть", та проблеми "смертної кари". Буття людини в сучасному світі. Проблема людської "самотності". "Я" та "інші". Проблема гуманізму, його історичні типи: античний, ренесансний, сучасний. Сенс життя як ключова філософсько-антропологічна проблема.

Цінності в системі культури. Цінності як визначальна характеристика людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей. Цінності як ядро духовного світу людини. Проблема суб'єктивного вибору. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, потреби, ідеали. Взаємопов’язаність і взаємообумовленість антропологічного та аксіологічного дискурсів.
Тема 10: Філософський аналіз культури

Парадигма полісуб’єкта як стрижень посткласичних філософських роздумів: проблематика Я – Інший. Культурний Інший як ключовий чинник інституціоналізації культурологічного знання.

Культура як об'єкт філософського аналізу. Культура як спосіб людського буття. Багатомірність культур і цивілізацій. Система культури: принципи, елементи, структура. Людиномірна сутність культури. Структура культури: множинність критеріїв. Культура та культури: універсалізм vs. релятивізм.

Основні культурфілософські парадигми: антропологічна, знаково-символічна (семіотична), аксіологічна. Органіцистські тлумачення культури. Історія культури: множинність інтерпретацій. Лінійні та циклічні концепції історії культури. Типологія культур: плюральність критеріїв (Ф. Ніцше, П. Сорокін, Л. Фробеніус та ін.). Культура та цивілізація. Культурфілософські тематизації кризи європейської культури (Ф. Ніцше, О. Шпенглер, Р. Гвардіні). Масова культура як наріжний феномен другої половини ХХ століття (Г. Ортеґа-і-Ґассет).

Буття особистості в культурі: проблеми інкультурації/аккультурації. Діалектика традиції та новації в культурі. Культура як інструмент примусу (З. Фрейд, М. Фуко, Ж. Делез).
Тема 11: Філософія етнонаціонального буття

Етнічний Інший та його концептуалізація в межах філософії: постколоніальний дискурс (Х. Баба, І. Гасан).

Етнос як предмет розгляду в соціогуманітарній царині: примордіалістський (есенціалістський), інструменталістський і конструктивістський підходи. Радянська теорія етносу (Ю. Бромлєй, С. Токарєв, С. Широкогоров та ін.) Атрибути етносу, за Е. Смітом. Категоріальний апарат: етнонім, етнофор, етнічні кордони, етноґенеза, етнічна ідентичність, етнічна мобілізація.

Нація: етимологія та сучасні концептуалізації. Романтична, модерна та постмодерна парадигми інтерпретації нації. Радянська традиція інтерпретації нації. Нація як «уявлена спільнота» (Б. Андерсон, В. Тішков). Етнічна та етатистська концепції націєтворення. Етапи націєтворення, за М. Грохом. Етнос і нація: варіанти кореляції понять.

Національна ідея. Нація і націоналізм (Е. Геллнер). Національна ідентичність. Національні конфлікти. Діалектика розвитку етносоціальних процесів в Україні на сучасному етапі історичного розвитку. Розвиток і гармонізація національних і міжнаціональних відносин. Актуальність етнонаціональної проблематики для сучасного українського соціуму.
Тема 12: Основні проблеми соціальної філософії

Соціальна філософія в системі філософського знання. Природа соціально-філософського знання та етапи його історичного розвитку. Специфіка соціального пізнання. Наукове і позанаукове соціальне пізнання. Знання і переконання в соціальній науці.

Теоретичні моделі суспільства у сучасній філософії: натуралістична, теологічна, технологічного детермінізму, матеріалістична, ідеалістична, культурологічна тощо.

Суспільство як підсистема об’єктивної реальності. Суспільство як система, що самоорганізується та саморозвивається. Головні принципи філософсько-наукового аналізу суспільства. Суспільство як система соціальних відносин. Структура відносин: економічні, соціальні, політичні, духовні, культурно-побутові, міжособистісні відносини.

Соціальні тенденції сучасності: індивідуалізація (З. Бауман), фрагментаризація, перміссивне суспільство, консумеризм (С.С. Аверинцев). Глобалізація як визначальний феномен сучасності. Антиглобалізм, «глокалізація», вестернізація, істернізація: демаркація понять. Глобалізаційний розрив і «зрадництво еліт»: концепція С. Гантінґтона. Ґендерна проблематика: нові тематизації в сучасному соціально-філософському дискурсі. Ґендерний Інший та його концептуалізація: суфражизм, ліберальний фемінізм, ЛГБ-концепції, квір-теорії.
Тема 13: Філософія техніки
Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення. Техніка як філософське поняття. Техніка як соціальний феномен. Сутність, головні ознаки і напрямки розвитку сучасної НТР та її вплив на юристів (психологів).

Майбутнє сучасного людства. Соціально-історична обумовленість передбачення майбутнього. Донаукові форми осягнення дійсності і майбутнього. Соціальна прогностика як теорія прогнозування. Побудови наукових сценаріїв майбутнього. Класифікація методів прогнозування. Прогностика і футурологія. Футурологічні концепції про стратегію цивілізаційного поступу людства.

Екологічна криза як епіфеномен НТР: становлення техноалармізму. Римський клуб.

Інформаційна революція та сучасне виробництво. Інформаційне суспільство: ключові ознаки та концепції (Д. Белл, З. Бжезинський, Г.М. Маклюен, Й. Масуда, Е. Тоффлер, А. Турен та ін.).

Перетин антропосфери та техносфери: прогнози трансгуманістів. Трансг’юмани як новий антропологічний тип. Вплив НТР на соціальну реальність: біо-, нано- та інформаційні технології (Ф. Фукуяма).
^ 4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ











з/п


Назва змістовних модулів і тем

всього

лекції

семінарські

заняття

практичні

заняття

індивідуальна заняття

Модульний контроль

самостійні

заняття

Порядок вивчення (год)

1

2

3

4

5

6

7

9

10

14

1.

Змістовний модуль 1 «Ґенеза філософської думки у контексті цивілізаційних процесів»

54

12

12




2

2

26




2.

Тема1: Предметне поле й функціональне призначення філософії.

6

2

2










2

Л 1-2,

С1-2

3.

Тема 2: Філософія Стародавнього світу

8

2

2










4

Л2-2,

С2-2

4.

Тема 3: Філософія Середньовіччя та Відродження.

6




2










4

С3-2

5.

Тема 4: Філософія Нового часу. Німецька класична філософія

10

4

2










4

Л4-4,

С4-2

6.

Тема5: Основні напрямки некласичної філософії і сучасної західної філософії.

10

2

2










6

Л5-2,

С5-2

7.

Тема 6: Філософська думка в Україні.

10

2

2










6

Л6-2,

С6-2

8.

Модульний контроль

2










2

2




МК1-2

9.

Змістовний модуль 2 «Основні розділи філософського знання: класичні та посткласичні розвідки»

54

12

14




2

2

26




10.

Тема 7: Філософський аналіз проблем буття.

6

2

2










2

Л7-2,

С7-2

11.

Тема 8: Пізнання як предмет філософського аналізу.

8

2

2










4

Л8-2,

С8-2


12.

Тема 9: Антропологічна парадигма: ціннісний вимір людського буття.

8

2

2










4

Л9-2,

С9-2

13.

Тема 10: Філософський аналіз культури.

8

2

2










4

Л10-2,

С10-2

14.


Тема 11: Філософія етнонаціонального буття.

6

2

2










2

Л11-2,

С11-2

15.

Тема 12: Основні проблеми соціальної філософії.

8

2

2










4

Л12-2,

С12-2

16.

Тема 13: Філософія техніки.

6




2










4

С13-2

17.

Модульний контроль

2










2

2




МК2-2

18.

Разом за дисципліну

108

24

26




4

4

50





^ 5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І

«Ґенеза філософської думки у контексті цивілізаційних процесів»
Усього годин – 54, у тому числі лекції – 12, семінарські заняття – 12, самостійна та індивідуальна робота – 28.
1   2   3   4   5   6

Похожие:

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconНавчально-методичний комплекс львів 2009 “
...

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи І практичних...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи І практичних занять з навчальної дисципліни „Криміналістика” / Уклад.: В. Ю....

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconНавчально-методичний комплекс Київ 2000
Навчально-методичний комплекс з курсу «Соціологія масової комунікації» для студентів денної та заочної форми навчання. / Укладач:...

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconНавчально-методичний комплекс з курсу «Філософія» для сту­ дентів...
Навчально-методичний комплекс з курсу «Філософія» для сту­дентів денної та заочної форм навчання: Навч метод, посіб. / Уклад. Н....

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconНавчально-методичний комплекс з курсу “Кримінологія” для студентів...
Кримінологія” є базовою нормативною дисипліною для спеціальності “060101 Правознавство”. Вивчення дисципліни передбачає читання лекцій,...

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних...
Вступ

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconТараса Шевченка Юридичний факультет Кафедра трудового, земельного І екологічного права
Навчально-методичний комплекс: Програма, Робоча навчальна програма та практикум з дисципліни

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconКонспект лекцій навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки...
...

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconОбласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників...
Березня 2011 року / Обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів. – Харків, 2011....

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011 iconНавчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки України
Л22 Економічна історія. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 68 с


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don