Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка




НазваниеМіністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
страница11/43
Дата публикации20.06.2014
Размер5.46 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Спорт > Документы
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   43

Література

1. Закон України "Про освіту" //Голос України.-І996. -25 квітня.

2. Закон України "Про загальну середню освіту" //Голос України.-1999.- 23 червня.

3. Концепція неперервної екологічної освіти та виховання в Україні //Інформаційний збірник міністерства освіти України.-1995. №14.-С.4-5.

4. Івончик Г.Ф. Пенькова О.І. Про деякі аспекти екологічної освіти школярів: Соціальна-гуманітарна освіта України та шляхи її розбудови. /За ред. В.Л. Андрущенка.-К.,1997.

5. Сухомлинський В.0. Серце віддаю дітям //Вибрані твори. В 5-ти т. Т.3, С. 7-282.- К., І977.

Марина Чуть

Олександр Кривошапка

Ольга Квак
Динаміка показників рівня фізичної підготовленості учнів та характер їх змін

Фізичне виховання школярів в системі загальної освіти є обов’язковим. У зв’язку з віковими особливостями розвитку рухових здібностей розроблено навчальну програму «Фізичне виховання учнів 1-12 класів» зі спрямованим розвитком цих здібностей. Наявність матеріально-технічної спортивної бази, кваліфікованих спеціалістів, інтерес учнів до занять та можливості до їх реалізації створює нерівні умови для розвитку фізичних здібностей у різних школах. Виходячи з таких умов, метою учителя є , максимально наблизити учня до розуміння ідеї здорового способу життя через систематичні заняття фізичними вправами. Зміна навантажень, їх спрямованість та обґрунтованість для учнів певного віку можуть послугувати не лише отриманню хороших спортивних результатів, а й гарантом хорошого здоров'я протягом багатьох років, навіть після закінчення школи. Вочевидь, постає проблема (на початковому етапі) нерозуміння навчально-виховного цілеспрямованого процесу і невідповідність витраченим фізичним зусиллям, отриманому результату (оцінки). Звернемося до більш зрозумілого як для учня, так і його батьків взаємозв’язку «здоров'я – оцінка» у віковій динаміці.

Порівнювати отримані результати тестувань з показниками норми з фізичної підготовленості далі будемо детальніше.

Гнучкість є досить стабільною величиною у цей віковий період у хлопців та нестабільною у дівчат відповідного віку (рис. 1.1 а, б). Тому позитивних змін у розвитку цієї якості, мабуть, слід очікувати у наступні роки.

Спритність (за результатами «човникового» бігу 4х9 м), як одна з фізичних якостей також динамічно змінюється. Час подолання такої дистанції з кожним наступним роком змінюється у дівчат та значно коливається у хлопців. Причому приріст позитивного результату у дівчат значно випереджає аналогічні показники приросту у хлопців, хоча і меншими темпами. Але, якщо взяти до уваги нормативні показники відповідно віку та отримані результати у цей період, то тенденція виявиться невтішною: приріст результату за часовим параметром значно поступається приросту у віці школярів, тобто характеристики спритності з віковим зростанням не змінюються пропорційно, а відстають. Причому, як у хлопців, так і у дівчат. Зауважуючи, що спритність є досить складним компонентом фізичної якості людини і включає в себе різні види, зупинимося лише на констатації такого результату за одного виду випробувань спритності – «човникового» бігу.




а)



б)


Рис. 1.1 Показники розвитку гнучкості у 2005-2009 навчальні роки:

а) нахил тулуба вперед із положення сидячи;

б) розгинання тулуба із положення лежачи на животі.

Примітка: - показники хлопців (негативний результат); - показники дівчат (негативний результат).

Багато авторів не виокремлюють швидкісно-силовий прояв рухової діяльності людини в окрему фізичну якість. Однак, враховуючи, що будь-яка фізична якість не є окремою ознакою, а розвивається невід’ємно від інших фізичних якостей і є складною величиною. В межах дослідження виділимо швидкісно-силову якість в окремий параметр у розвитку фізичної підготовленості школярів. За основу у визначенні динаміки розвитку цього показника візьмемо результати стрибків у довжину з місця.

Стабільність зростання результату зі стрибків у довжину з місця на протязі трьох років демонструють хлопці (рис. 1.2 б). Причому, і за мінімальним, і за максимальним показником. А враховуючи і кількісний показник, зауважимо, що і склад учнів, які виконували дане випробування вище нормативного та нижче його також залишався стабільним. Відповідно 6 та 1 з 7-ми досліджуваних хлопців.

Дещо інший результат демонстрували дівчата (рис. 1.2 а). У кількісному складі зміни відбуваються динамічно: у перший рік досліджень усі 7 учасниць не виконують норми; у другий рік з 6-ти учасниць лише 2 виконують норматив, а на наступний рік з 7-ми дівчат також лише дві долають нормативний показник.

Щодо фактичного результату стрибка у довжину, то у дівчат мінімальний показник невпинно зростає у перші 3 роки дослідження, а в наступні спадає. А максимальний – навпаки – демонструє різкі зміни: після деякого зниження стрімко зростає.

Зацікавленість викликає і динаміка різниці між максимальним і мінімальним результатом. Якщо у хлопців ця різниця не перевищує 46 см, то у дівчат така різниця сягнула 67 см. Що ще раз підтверджує факт як самого індивідуального фізичного розвитку школяра, так і його показників фізичної підготовленості.

Вправу зі згинання-розгинання рук в упорі лежачи відносимо до силових. Тому, з врахуванням того, що її необхідно виконувати за фіксований час, то показники цієї вправи будуть характеризувати як силові, так і швидкісно-силові параметри.

Виходячи з фактичних результатів випробувань у такій вправі також можна стверджувати, що якісні і кількісні зміни у розвитку таких якостей як швидкість і сила (у їхньому поєднанні) відбуваються нерівномірно. Підтвердження тому знаходимо і в динаміці: у 2005/06 навчальному році лише 2 учнів (хлопці) (14,3%) з класу показали результати відповідно нормі; у 2006/07 склали норматив за цією вправою вже 5 з 13 учнів (38,5%), з них 4 хлопці та 1 дівчина.

а)


б)

Рис. 1.2 Динаміка результатів стрибків у довжину з місця дівчат (а) та хлопців (б).

У 2007/08 навчальному році показник норми підготовленості у даному випробуванні досягнув критичної межі – лише 1 учень з 14 (7,1%) вклався у норму. Наступний рік приніс зміни 4 учні з 16 (хлопці) впоралися з нормативним показником від загальної кількості учнів у класі (25%). А в 2009-2010 навчальному році ця цифра зросла на одиницю, знову за рахунок хлопців, і склала 31,3 % учнів, які виконали норматив. Про подальшу тенденцію у розвитку показника можна лише здогадуватися. Можна стверджувати, що дівчат, які виконуватимуть цей норматив, не буде.

Про наступну тестову вправу однозначних висновків зробити не можна. Піднімання тулуба із положення лежачи належить до силових вправ. Як і в попередньому випадку, обмеження часовим параметром (30 секунд) змушує враховувати іншу фізичну якість – швидкість. Тому комплексність даної вправи дає можливість прослідкувати різноманітність змін у розвитку фізичної підготовленості школярів.

У 2005/06 навчальному році результати у цій вправі носили лише інформативний характер – 8 (57,1%) з 14 учнів успішно склали норматив. Результати наступного року значно покращилися у порівнянні з попереднім: 10 з 13 учнів (76,9%) виконали вправи відповідно до норми. (До речі, це найвищий відсоток у порівнянні з усіма іншими результатами тестових вправ за 3 роки досліджень!). Але вже у 2007/08 навчальному році такі результати не підтвердилися і поступалися результатам першого року дослідження. 7 з 14 учнів (50%) відповідали нормативним показникам. Таких значних коливань результатів не спостерігали у жодній іншій тестовій вправі. 2008-2009 навчальний рік приніс покращення в даному виді випробувань – 11 учнів із 16 (68,75%) виконали норматив. Однак у наступному 2009-2010 навчальному році цей показник знову зменшився – 9 з 16 учнів (56,25%) виконали дану тестову вправу. Спадає на думку враження, що основним критерієм розвитку фізичної підготовленості є індивідуальний розвиток як окремої якості людини, так і особистості в цілому.

Остання з запропонованих тестових вправ – 6-хвилинний біг характеризує одну з найважливіших фізичних якостей – витривалість. Причому, стійкість у «нелюбові» до виконання бігу на середні і довгі дистанції просліджується у більшості учнів усіх класів, а не лише з досліджуваної групи. У цьому випадку слід зауважити, що результати у цій вправі не тільки і не стільки залежать від розвитку самої витривалості, а і від того, наскільки психологічно налаштована дитина виконувати цю вправу. Ми ж, виходячи з умов дослідження, враховуємо лише технічний результат. Повертаючись до таблиці 3.1., де вказано найсприятливіші періоди розвитку фізичних якостей школярів, порівняно з результатами досліджуваної групи, виявили нестійкі зв’язки між віковими змінами та змінами у розвитку витривалості. Зокрема, 50% учнів у перший рік показали результати згідно норми (7 з 14 учнів, з них 4 хлопців та 3 дівчат). На другий рік 61,5% учнів класу або ж 8 із 13 школярів долали за 6 хвилин відстань за нормою, з них 5 хлопців та 3 дівчат. Третій рік приніс результати, які значно поступаються за аналогічні показники попередніх років. Лише троє (всі хлопці) з 14 учнів класу або ж 21,4% пробігають нормативну кількість метрів за встановлений час. У 2008-2009 навчальному році також троє учнів вклалися у контрольний норматив, але, на відміну від попереднього року, замість одного хлопця з'явилася одна дівчина, що успішно виконала тестову вправу. А останній навчальний рік (2009-2010) приніс зовсім несподівані результати – 9 з 16 учнів (56,25%) за 6 хвилин подолали нормативну відстань. Тому і підтвердження про сприятливість у розвитку витривалості за даний період дослідження можна знайти лише частково.

Тому, беручи до уваги показники рівня безпечності стану здоров'я за п’ять років, враховуючи усі досліджувані параметри учнів, можна зробити висновок:

1) Розвиток фізичних якостей цілком має індивідуальний характер.

2) Загальною тенденцією є зниження рівня як самої фізичної підготовленості учнів класу, що досліджувався, так і такого ж показника по школі в цілому.

3) Деякі з видів випробувань потребують не лише фізичної підготовленості, а і психологічної налаштованості на його виконання.

4) Зміни у розвитку показників фізичної підготовленості в динаміці значно поступаються віковим змінам.

5) Мотивація до занять фізичними вправами, в тому числі, і до виконання контрольних нормативів, повинна бути значно вищою за небажання, а то і просто лінь, у самого учня і у класу в цілому.
Література

1. Заняття фізкультурою та здоров’я : Мед.-пед. моніторинг / Г. Презлята, А.Шпільчак. – К. : Шкільний світ. – 2006. – 112 с.

2. Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 192 с.

3. Развитие двигательных качеств школьников / Под. ред. З.И.Кузнецовой. – М. : просвещение, 1967. – 204 с.
Сергій Семененко

Олександр Свєртнєв
Контроль інтенсивності фізичних навантажень за показниками частоти серцевих скорочень у процесі підготовки арбітрів у футболі
Розвиток сучасного футболу спрямований у напрямку зростання динаміки та інтенсивності ведення гри. Протягом матчу команди використовують швидкий перехід від оборони до атаки і навпаки. Використовуючи колективний відбір м'яча в умовах жорсткого пресингу гра стає дуже контактною. Контакти та зіткнення можуть бути не тільки очевидні, але і короткочасні, швидкоплинні, які футболісти намагаються приховати від погляду арбітра.

Висока фізична підготовка в умовах значного збільшення кількості єдиноборств, підвищення інтенсивності гри, безумовно, являється важливим фактором, що дозволяє арбітру зберігати необхідний рівень працездатності протягом всього матчу. Фізична діяльність футбольного арбітра обумовлюється особливостями його рухової активності під час матчу, для якої характерна постійно змінна інтенсивність роботи. Пересуваючись по футбольному полю арбітр використовує різноманітну техніку та швидкість. Постійна зміна швидкості, та напрямку руху вимагають від нього спритності і гнучкості, досконалої техніки пересувань.

Мета роботи: вивчити і обґрунтувати доцільність використання показників частоти серцевих скорочень для контролю інтенсивності фізичних навантажень у процесі підготовки арбітрів у футболі.

Завдання: дослідити та проаналізувати тренувальні зони фізичних навантажень по частоті серцевих скорочень; виявити і охарактеризувати ефективність використання показників частоти серцевих скорочень в тренувальній діяльності арбітрів.

^ Результати дослідження. За результатами дослідження функціональної підготовки арбітрів в процесі етапного комплексного контролю, поряд з визначенням загального рівня аеробного компонента функціональної підготовки, для кожного арбітра також визначились індивідуальні зони переважаючої спрямованості тренувальних навантажень по частоті серцевих скорочень.

Це дозволяє в процесі подальшої підготовки більш точно конкретизувати цільову направленість тренувального процесу з метою диференційованого вдосконаленя процесів аеробного і анаеробного енергозабезпечення спортивної працездатності футбольних арбітрів. Індивідуальні зони переважаючої спрямованості тренувальних навантажень по частоті серцевих скорочень представлені в індивідуальних протоколах досліджень, які необхідно використовувати під час тренувального процесу(табл. 1).

Таблиця 1


% ЧСС макс

Тип тренувальних занять

Індивідуальне сприйняття фізичного навантаження

<65 % ЧСС макс

Відновлюючий

Дуже легке

65 – 75 % ЧСС макс

Низької інтенсивності

Від легкого до комфортного

76 – 85 % ЧСС макс

Середньої інтенсивності

Від некомфортного до напруженого

86 – 93 % ЧСС макс

Високої інтенсивності

Від важкого до дуже важкого

>93 % ЧСС макс

Максимальної інтенсивності

Максимальне



Після відкриття більш точних методів виявлення порогу анаеробного обміну і з початком використання даних концепцій в спорті використання показників частоти серцевих скорочень в тренувальній діяльності стає все більш ефективним для контролю інтенсивності фізичних навантажень, спираючись на чіткі фізіологічні механізми.

Оптимальним методом оцінки тренувальних навантажень являється моніторинг серцевого ритму під час тренувального процесу. Однак, як показали дослідження, використання тренувальних зон переважаючої спрямованості навантажень по частоті серцевих скорочень на основі врахування лише відсотку від максимального серцевого ритму або відсоткового відношення від сердечного резерву має високий ступінь неточності, що підтверджено літературними даними. Використання в тренувальному процесі зон по частоті серцевих скорочень, які не відповідають індивідуальним, може призводити до невідповідності результату тренувального процесу поставленій меті і задачам підготовки, а також до перетренованості спортсменів. Таке визначення тренувальних зон по частоті серцевих скорочень при виконанні тренувальних навантажень проводиться з використанням біохімічних аналізаторів крові.

На частоту серцевих скорочень впливає температура навколишнього середовища. Оскільки розраховані зони тренувальних навантажень правильні тільки при тренуваннях з температурою навколишнього середовища в межах 15 – 25 С, вони повинні адаптуватися при тренуваннях в екстремальних зовнішніх умовах. При тренуваннях, нижче 15 С, індивідуальні зони по частоті серцевих скорочень можуть бути зменшені. Навпаки, в умовах високої температури зовнішнього середовища частота серцевих скорочень зростає, особливо коли до дії високої температури додається дегідратація, пов’язана з випаровуванням поту.

На сучасному етапі, загалом, виділяють п’ять тренувальних зон фізичних навантажень по частоті серцевих скорочень, що визначаються після енергоспірометричного тесту на тредмілле. В першій зоні використовують тренувальне навантаження відновлюючого (не тренувального) характеру; в другій – тренувальне навантаження аеробної спрямованості; в третій – тренувальне навантаження аеробно-анаеробної спрямованості; в четвертій – тренувальне навантаження анаеробно-аеробної спрямованості; в п’ятій – тренувальне навантаження анаеробної алактатної (швидкісної) спрямованості.

Аналіз отриманих результатів дослідження арбітрів показує про те, що величини показників частоти серцевих скорочень для кожної із зон переважаючої спрямованості навантажень суттєвим образом відрізняються в окремих людей. Дане положення слід враховувати при нормуванні тренувальних навантажень і виборі переважаючої спрямованості, їх дія на організм спортсменів для досягнення найбільшого тренувального ефекту. Невідповідність тренувальних навантажень запланованим і реальним характеристикам може в значній мірі вплинути на ефективність їх використання при підготовці арбітрів. Використання в цьому випадку спортивних пульсометрів дає можливість контролювати і визначати час роботи кожного із арбітрів у відповідних зонах тренувальних навантажень.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   43

Похожие:

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет...
Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет...
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<