Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка




НазваниеМіністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
страница4/43
Дата публикации20.06.2014
Размер5.46 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Спорт > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

Література

1. Бакка М.Т., Мельничук А.С., Сівко В.І. Охорона і безпека життєдіяльності людини: Конспект лекцій. – Житомир: Льонок, 1995. – 165 с.

2. Дембо А. В., Попов С. Н., Тесленко Ж. А., Шапкайц Ю. М.. "Спортивна медицина". Москва, "Фізкультура і спорт", 1975р.

3. Основи соціоекології: Навч. посібник / За ред. Г.О. Бачинського. – К.: Вища школа, 1995. – 238 с.

4. Семенов В. Г., Костюченков В. Н.. "Основи методики тренування в атлетичній гімнастиці". Смоленськ 1990р.

Юрій Калініченко

Марина Воєнчук
^ Формування системи тренувальних завдань для комплексного розвитку фізичних якостей у молодших школярів
Актуальність. У державній системі виховання підростаючого покоління чинне місце посідають нові підходи до створення більш ефективної системи фізичного виховання. Це відзначено в низці програмно-нормативних документів, передусім у цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання – здоров’я нації” (1998).

Проблема зміцнення здоров’я дітей є одним з головних завдань нашого суспільства. Наскільки успішно вирішується питання фізичної підготовленості в ранньому шкільному віці, настільки залежить стан здоров’я, фізичний розвиток, працездатність, успіхи у навчанні та спорті дітей більш старшого шкільного віку (А.А. Гужаловський, 1988; В.І. Завацький, 1994; О.С. Куц, 1997; Е.С. Вільчковський, 1998; Т.Ю. Круцевич, 1999 та ін.)

Поряд з цим, заходи, що вживаються на державному рівні з метою покращення фізичного стану школярів не забезпечать позитивних зрушень без пошуку шляхів оптимізації фізичного виховання в загальноосвітній школі. При цьому побудова тренувального процесу повинна опиратись на закономірності розгортання пристосувальних реакцій організму дітей до фізичних навантажень (Аршавский И.А., 1982; Зимкин Н.В., 1984; Матвеев Л.П., Меерсон Ф.З., 1984; Мосійчук Л.В., 2004).

Проблемами адаптації організму дітей до фізичних навантажень займались А.А. Гужаловский (1984), В.Н. Платонов (1985), Б.А. Ашмарин (1990), Л.П. Матвеев (1991), Л.В.Волков (1999). Ними доведено необхідність диференційованого фізичного виховання (З.И. Кузнецова, 1967), обґрунтовано теорію сенситивних періодів у розвитку фізичних якостей (А.А. Гужаловский, 1984; Л.В. Волков, 1999), визначено оптимальну форму поступового підвищення величини фізичного навантаження (В.Н. Платонов, 1985; Б.А. Ашмарин 1990; Л.П. Матвеев, 1991).

Організація повноцінної фізичної підготовки вимагає адекватної всебічності фізичних навантажень для розвитку усіх рухових функцій організму. Поряд з цим у теорії фізичного виховання (Л.П. Матвеев, 1991; М.М. Линець, 1997; Платонов, 1997) немає належного обґрутування методики одночасного розвитку всього комплексу рухових функцій, зокрема, швидкісно-силових якостей, анаеробної та аеробної витривалості, гнучкості у різних суглобах (В.А. Романенко, 1997). Фахівці зосереджені, головним чином, на вдосконаленні кожної рухової функції зокрема, а не на одночасному розвитку цілого їх комплексу. Аналіз науково-методичної літератури (А.А. Гужаловский, 1978; В.Ф. Ломейко, 1980; Л.В. Волков, 1988;) також показав, що в авторських тренувальних програмах немає чіткої тенденції до розвитку різних фізичних якостей у кожній головній м’язовій групі. Це обмежує повноцінну фізичну підготовку.

Рушійною силою розвитку тренованності є поступове нашарування позитивних зрушень в організмі від заняття до заняття (Л.П. Матвеев, Ф.З. Меерсон, 1984). Для цього фізичну підготовку потрібно організувати так, щоб наступне заняття припадало на фазу надвідновлення від попереднього (через 24-48 год). Тому два уроки фізичного виховання на тиждень не є достатніми для фізичного вдосконалення. Це вимагає запровадження додаткових форм занять фізичною культурою в школі.

Надзвичайно важливим чинником формування довгострокової адаптації є ”безперервний” тренувальний вплив на весь організм. У процесі теоретичних пошуків ми виявили, що фізична підготовленість у більшості випадків забезпечується випереджаючим та одночасним розвитком тих фізичних якостей, які необхідні для успішного засвоєння техніки вправи. Такий підхід не забезпечує безперервну стимуляцію адаптаційних процесів у конкретних структурах організму і, таким чином, може не тільки негативно позначитись на загальній фізичній підготовленості школярів, а й на кількісному показнику засвоєних вправ.

Недоліком також є і те, що фізинча підготовленість дітей 8-9 років здійснюється у процесі нерегламентованої рухової активності. Це не забезпечує необхідного тренуючого ефекту, особливо у розвитку сили і витривалості (С.І. Присяжнюк, 2001).

Все це зумовлює актуальність і доцільність наукового пошуку раціональної організації фізичної підговки з молодшими школярами.

З метою адекватного визначення методики побудови тренувального процесу у фізичному вихованні учнів загальноосвітньої школи, доцільно зупинитись на аналізі біологічних закономірностей, що лежать в основі розгортання адаптаційних процесів до фізичних навантажень.

Згідно сучасних положень теорії адаптації організму до фізичних навантажень в основі стимуляції механізмів довгострокової адаптації лежить багатократне сумування ефектів оперативної адаптації [3, 18, 24]. Тому спочатку розкриємо основні закономірності останньої.

Виконання будь-якої фізичної вправи неможливе без переходу енергозабезпечення життєдіяльності організму людини на більш високий, ніж в стані спокою, рівень. Різниця в енерговитратах між станом фізичної активності та станом спокою характеризує величину фізичного навантаження, яке отримує організм під час виконання фізичних вправ [38, 41]. При цьому, на основі вроджених чи набутих фізіологічних механізмів виникає термінова реакція організму на дане навантаження – розгортаються процеси оперативної адаптації. В результаті спостерігаються два явища. По-перше, мобілізується функціональна система, що специфічно відповідає за адаптацію до даного фізичного навантаження. За П.К. Анохіним [3], під функціональною системоюрозуміється така динамічна організація структур і процесів організму, яка залучає ці компоненти незалежно від їх анатомічної, тканинної і фізіологічної визначеності. Єдиним критерієм залучення тих чи інших компонентів у систему є їх спроможність сприяти отриманню кінцевого пристосувального результату, характерного для даної функціональної системи.

Реалізація вимоги відповідності спрямованості фізичних навантажень очікуваному напрямку адаптації, з позиції всебічного розвитку фізичних якостей, вимагає адекватної всебічності тренувальних впливів для розвитку усіх якісно відмінних функцій організму. Проблема реалізації цього фактору полягає в прогалинах сучасної теорії і методики фізичного виховання молодших школярів.

Із теорії фізичного виховання [10, 11, 13, 20, 24] відомо, що такі якості як сила, швидкість, витривалість, гнучкість та спритність є головними факторами рухових можливостей людини: вони якісно визначають усю різноманітність окремих видів прояву фізичних якостей, під якими розуміють комплексні форми прояву фізичних якостей.

Про якість можна судити лише по усій сукупності видів її прояву. Тому окремо взятий вид прояву фізичної якості не може виразити у повному обсязі відповідну фізичну якість. З цієї позиції “фізичні якості” – поняття, що відображає якісну визначеність різновидів її прояву, тобто те, що відрізняє або об’єднує їх в якісному відношенні [22].

Отже, в основі розвитку тої чи іншої фізичної якості лежить розвиток усіх видів її прояву, що необхідно враховувати при всебічному розвитку фізичних якостей.

Проте теоретичний аналіз показав, що немає єдиної позиції щодо визначення кількості наявних в людини відносно самостійних видів прояву фізичних якостей. Це стоїть на перешкоді чіткій конкретизації тренувальної спрямованості занять з фізичного виховання.

Для детального аналізу існуючих недоліків у сучасній теорії та методиці побудови тренувального процесу у фізичному вихованні школярів слід, на нашу думку, першочергово визначити фундаментальні керівні положення, яких слід дотримуватись у відповідності із адаптаційними процесами в організмі.

Функціональна обумовленість застосування тренувальних засобів складає основу тренувальних програм. Зміст тренувального процесу включає розподіл засобів і методів протягом певного часу в конкретному їх поєднанні. Послідовність їх побудови визначає той чи інший рівень цілісності, що викликає вибірковий розвиток спеціалізованої функції. В ідеальному варіанті кожна тренувальна програма має адекватну відповідь з боку органів і систем організму [26]. Сумування цих змін протягом певного часу дозволяє набувати нові якості. В основі методики побудови тренувальних програм круглорічного тренування лежать моделі макроциклів, періодів, етапів, мезоциклів та мікроциклів.

Кожна тренувальна програма складається із двох частин: зовнішньої – комплексу впливів і внутрішньої – комплексу реакцій органів і систем організму людини у відповідь на даний вплив. Всі програми мають свою структуру, що відповідає поставленим завданням. Вони взаємодіють між собою утворюючи єдину інформаційно-енергетичну структуру [26].

Як показав попередній аналіз сучасних положень теорії адаптації організму до фізичних навантажень, в основі формування програми тренувальних завдань повинні лежати наступні керівні положення: відповідність спрямованості фізичних навантажень очікуваному напрямку адаптації; оптимальна величина метаболічних процесів у працюючих органах для виникнення фази надвідновлення; стимулювання відновних процесів та оптимальний інтервал відпочинку між односпрямованими навантаженнями в суміжних заняттях; новизна тренувальних навантажень та оптимальна тривалість їх застосування (4-6 тижнів), що зумовлено завершенням формуванням системного структурного сліду; оптимальна форма поступового підвищення величини фізичних навантажень; безперервний тренувальний вплив на конкретні структури організму.

Щоб реалізувати ці керівні положення у практиці фізичного виховання педагог повинен виконати такі функції [25]:

1) сформувати тренувальну програму – систему поточних завдань, послідовна реалізація яких веде до досягнення поставленої мети;

2) добрати адекватні засоби її реалізації;

3) визначити оптимальне дозування фізичних навантажень;

3) визначити ефективні методи організації заняття.

Подальший аналіз сучасної концепції побудови тренувального процесу у фізичному вихованні нами був здійснений щодо його відповідності до визначених нами керівних положень.

Література

  1. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. – М.: Медицина, 1975. – 402 с.

  2. Бойко В.В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 144 с.

  3. Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок школьников. – М.: Просвещение, 1991. – 64 с.

  4. Гужаловский А.А. Развитие двигательных качеств у школьников. – Мн.: Нар. асвета, 1978. – 88 с.

  5. Зациорский В.М. Физические качества спортсмена. – М.: Физкультура и спорт, 1970. – 200 с.

  6. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Л.: Штабар, 1997. – 207 с.

  7. Ломейко В.Ф. Развитие двигательных качеств на уроках физической культуры. – Мн.: Высш. школа, 1980 – 220 с.

  8. Матвеев Л.П., Меерсон Ф.З. Принципы теории тренировки и современные положения теории адаптации к физическим нагрузкам // Очерки по теории физической культуры: труды ученых соц. Стран / Сост. и общ. ред. Матвеев Л. П. – М.: Физкультура и спорт, 1984. – С. 224-241.

  9. Поляков М.И. О развитии физических качеств // Физическая культура в школе: Научо-методический журнал. – № 1. – 2002. – С. 18.

  10. Присяжнюк С.І. Розвиток фізичних якостей учнів початкових класів загальноосвітньої школи (на прикладі сили і витривалості): Автореф. дис….канд. наук з ФВ і С. – Львів – 2001. – 17с.

  11. Развитие двигательных качеств школьников (развитие быстроты, выносливости, силы и равновесия) / Под ред. З.И. Кузнецовой. М.: 1967. – 204 с.

  12. Ратушная Л.И. Для комплексного развития двигательных качеств у юношей старших классов // Физическая культура в школе. – 1985. – № 12. – С. 32-33.

  13. Романенко В.А. Двигательные способности человека. Донецк: “Новый мир”, УКЦентр, 1999. – 336 с.

  14. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов. – М.: Физкультура и спорт, 1974. – 232 с.

  15. Фомин Н.А., Вавилов Ю. Н. Физиологические основы двигательной активности. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 224 с.


Аліна Бурдим

Ліна Голуб
Поєднання академічних занять і громадської туристичної підготовки студентів ВНЗ фізкультурного профілю
Актуальність. Увійшовши в нове тисячоліття, Україна за роки незалежності зробила суттєві кроки у розбудові національної системи освіти. Зберігши кращий досвід та здобутки українська освіта, зокрема вища, продовжує динамічно розвиватися прагнучи гармоніювати з європейським та світовим освітнім простором в контексті Болонського процесу. Це, у свою чергу, змусило розпочати роботу над державними стандартами та привести у відповідність до міжнародних вимог існуючі освітньо-кваліфікаційні рівні, ступені освіти [1].

Винятком не стала і сфера туризму - найбільш динамічна та перспективна за величиною капіталовкладень, притоку капіталу та інвестицій, утворенню робочих місць. Інфраструктура туризму, як і сама туристична сфера потребує комплексного підходу щодо вирішення широкого кола питань, зокрема кадрової проблеми.

Україна, як повноцінна туристична держава з потужними туристичними ресурсами, прагне розвивати цей вид діяльності, переважно у комерційній та економічній площині, здійснюючи відповідну освітню та кадрову політику.

На сьогодні здійснюється підготовка за географічними, економічними, педагогічними спеціальностями, хоча для проведення туристської роботи з активними формами пересування та домінуючим оздоровчим ефектом виникає необхідність підготовки спеціалістів у ВЗО фізкультурного профілю

Проведений на попередньому етапі аналіз туристської підготовки студентів у ВНЗ України свідчить про необхідність поєднання академічних занять і громадської туристської підготовки студентів фізкультурних вузів [2,4].

Метою даної роботи є: удосконалення програми туристської підготовки студентів фізкультурних вузів шляхом синтезу громадської системи курсів та вузівських академічних занять.

Громадська гілка представлена Національною Федерацією спортивного туризму України (далі - ФСТУ), яка має на меті комплексне вирішення питань з розвитку та популяризації практичної туристської діяльності.

Пріоритетним статутним завданням визначено проведення кадрової політики, так - І з’їздом ФСТУ прийнята постанова від 18.03.2001 р. № 12, “Концепція системи підготовки кадрів спортивного туризму”.

Мета цієї Концепції полягає у визначенні кола питань, пов’язаних з підготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів спортивного туризму (СТ), а також її теоретичного обґрунтування.

Концепція визначає основні категорії кадрів СТ та напрямів підготовки і підвищення кваліфікації, а також основних категорій кадрів СТ, навчання яких знаходиться у компетенції ФСТУ. Обґрунтовує основні вимоги щодо навчально-тематичних планів і навчальних програм підготовки кадрів СТ.

На основі цієї Концепції ФСТУ розробляє шляхи її реалізації згідно категорій кадрів СТ, компетенції ФСТУ.

Сучасні програми підготовки громадських туристських кадрів були затверджені постановою президії Федерації спортивного туризму України Протокол № 4, п. № 6 від 22 грудня 2002 р. “Про Типові навчальні плани та програми курсу “Спортивний туризм” для підготовки кадрів з організації та проведення туристських спортивних походів” [3].

Типові навчальні плани та програми розроблені для всіх категорій кадрів спортивного туризму, але для початкового рівня підготовки навчальні плани та програми деталізовані у вигляді окремих положень. Це: “Положення про організатора спортивного туризму” та “Положення про інструктора дитячо-юнацького туризму”. Підготовка цих уніфікованих положень здійснена з метою забезпечення єдиних вимог до рівня знань, вмінь та навичок цих найбільш масових категорій кадрів спортивного туризму та з урахуванням специфіки їх подальшої роботи в клубах, колективах фізичної культури підприємств, установ і організацій, навчальних закладах освіти переважно з учнівською та студентською молоддю.

На всіх рівнях підготовки кадрів спортивного туризму проводиться навчання за відповідними навчальними планами і програмами. Випускники набувають знання, вміння і навички, необхідні для здійснення безпечного спортивного походу, категорія складності якого повинна відповідати рівню їх туристської підготовки.

З’ясування змісту туристської підготовки, яка необхідна кваліфікованим фахівцям, вимагало порівняння і співставлення програм, за якими навчаються студенти інституту фізкультури і готуються громадські туристські кадри різних рівнів.

Актуальною є проблема поєднання підготовки громадських туристських кадрів і фахівців з вузівською вищою освітою. Для цього нами зроблене порівняння та визначення відмінностей у змісті підготовки громадських туристських кадрів та системи вузівської підготовки.

З метою спадкоємності у підготовці проаналізовано зміст програм підготовки:

    • “Інструктора ДЮТ” (ІДЮТ) початкового рівня і навчальної програми ПНПУ “Організація краєзнавчо-туристичної роботи” (ОКТР),

    • Інструктора “Базового рівня” і вузівська навчальна програма спеціалізації “Спортивно-оздоровчий туризм”.

У статті наводимо результати порівняння перших двох програм: “ОКТР” для студентів ІІ курсу стаціонарної форми навчання та “Інструктора ДЮТ”, яка затверджена Президією ФСТУ (протокол № 4 п. №6 від 22 грудня 2002р.).

Результати проведеного аналізу та порівняння виявили наступне.

Вузівський варіант туристської підготовки більш ніж у три рази менший за кількістю аудиторних годин . Спільні теми в обох варіантах програм “блоку І” - “Загальна підготовка” наступні: “Історія розвитку туризму в Україні”, “Керівні та нормативні матеріали”, “Структура центральних і регіональних туристських організацій”, “Туристські можливості рідного краю”, “Види туризму та їх особливості”. В цілому з 10-ти тем “блоку І” тільки 4 присутні в програмі “ОКТР” на які затрачається 61% запланованих годин. У програмі “ІДЮТ” на цей розділ відводиться 10 % часу.

Серед 15-ти тем програмного матеріалу підготовки громадських туристських кадрів програми “Інструктора” у “блоку ІІ” за назвою “Організаціяі проведення спортивних походів” тільки 6 є спільними для обох варіантів. Так, співвідношення аудиторних годин складає 7 проти 63 год. відповідно, на користь “ІДЮТ”, і становить 48% годин запланованих програмою. Серед спільних тем наступні: “Правила організації і проведення спортивних походів”, “Спорядження”, “Привали і ночівлі”, “Забезпечення безпеки подорожі. “Страхування і самострахування”, “Керівник походу, його відповідальність і обов’язки”.

Наступні теми, які є спільними в обох програмах, об’єднані за назвою “ блоку ІІІ” - “Методичні основи підготовки кадрів спортивного туризму”. За кількістю аудиторних годин домінуючу перевагу має громадська програма. Відсоткове співвідношення зазначених тем: 2,5% у порівнянні з 38% в “ІДЮТ”. Такий невеликий відсоток зумовлений наявністю лише однієї теми: “Нормативні документи з підготовки кадрів”.

Четвертий змістовний блок “Організація і проведення масових заходів” представлений трьома темами які однаково присутні в обох програмах. Хоча співвідношення на користь “ОКТР” – 7%, “ІДЮТ” – 3%. Теми аналізованого блоку: “Походи вихідного дня. Екскурсії”, “Правила змагань з техніки туризму, методика суддівства”, “Організація і проведення чемпіонатів, туристських зльотів”.

Завершальний блок “Питання туристсько-спортивної діяльності” передбачає розгляд однієї спільної теми: “Фінансування туристсько-спортивних заходів”. Так, співвідношення інших тем цього розділу складає 14% проти 1,5% у програмі “ІДЮТ”. 

Наступний висновок стосуватиметься тем, які не представлені у дисципліні “ОКТР” та інших предметах молодших курсів (І-ІІ к.) ПНПУ. У першому блоці одна тема яка відсутня у програмному матеріалі ПНПУ – “Класифікація туристських маршрутів і характеристика перешкод”.

Другий блок містить кілька тем, які не висвітлюються у вузі за назвами “Організація і проведення спортивних походів” – “Топографія і орієнтування на місцевості”, “Тактика походу”, “Техніка пересування і подолання перешкод”, “Причини травматизму і аналіз нещасних випадків”, “Медичне забезпечення і долікарська допомога. Лікарський контроль та самоконтроль”, “Огляд районів туризму і навчально-тренувальний похід”, “Звіт про похід”.

У третьому блоці питань пов’язаних з методичними основами підготовки кадрів спортивного туризму - не висвітлено такі теми: “Організація роботи викладацького складу”, “Навчання в тренувальному поході”, “Особливості організації роботи на турбазі в таборі”.  

Усі теми четвертого, підданого аналізу, блоку “Організація і проведення масових заходів” рівномірно висвітлюються в обох програмах.

Заключний розділ “Питання туристсько-спортивної діяльності” включає тему: “Складання кошторисів і калькуляцій на послуги та заходи”, яку не вивчають на молодших курсах ПНПУ.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

Похожие:

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет...
Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет...
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don