Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка




НазваниеМіністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
страница5/43
Дата публикации20.06.2014
Размер5.46 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Спорт > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

Висновок. З урахуванням проведеного аналізу, була сформована програма підготовки громадських туристських кадрів з числа студентів ІІІ курсу ПНПУ. Особливістю цієї програми є те, що студенти молодших курсів вже мають сформовані теоретичні знання з дисципліни “ОКТР” та практичні навички одноденного туристського походу. Окрім цього, студенти засвоїли програмний матеріал і склали іспити та заліки з таких дисциплін як: “Гігієна”, “Основи безпеки життєдіяльності”, “Педагогіка”, “Психологія”, “ТіМФВ”, “ОіМСОР” та ін.
Література

1.Постанова КМУ “Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями” від 24.0597 р.

2.Блистів Т. До питання формування змісту туристичної освіти в фізкультурних закладах освіти //Праці ІІ Міжнар. конгресу “Інформатизаціярекреаційної та туристичної діяльності”.- Трускавець: ДНДІІІ, 2003. – С. 194-198.

3.Спортивний туризм //Інформаційно-методичний вісник ФСТУ. Вип. 4, -Київ, 2002. – 85с.

4.Дрогов И. А., Фадеев Б.Г. Подготовка и повышение квалификации кадров самодеятельного туризма. - М.: ЦРИБ “Турист”, 1987. – 78с.
Тетяна Ломака

Ольга Зленко
Вивчення стану розвитку туристично-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах
Постановка проблеми.Нині в Україні значна увага приділяється розвитку сфери туриз­му. Її все частіше розглядають як сферу економічної діяльності, здатної давати прибутки, впли­вати на економічний стан міст, областей, регіонів. На фоні активного розвитку туризму як сфери бізнесу неспра­ведливо позбавлені уваги не менш важливі інші його грані. Знизилася увага до туризму як сфери педагогічної, виховної діяльності, патріотичного вихован­ня молоді, активного відпочинку, корисного проведення дозвілля громадян України. Необхідність розвитку спортивно-оздоровчого туризму вимагає нового відношення до цього питання.

Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідницьких робіт Запорізького державного університету.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема розвитку туристсько-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних установах є однієї з основних. У Положенні ”Про організацію туристської, краєзнавчої і екскурсійної роботи” , затвердженому ще наказом Міносвіти СРСР надається перелік, що складається з 18 форм такої роботи, у який всі екскурсії, прогулянки, походи, багатоденні подорожі і експедиції, гуртки, секції, клуби, вікторини, конкурси, змагання з використанням краєзнавчих матеріалів на заняттях фізичної культури. Цей перелік можна поповнити ще і такими формами, як туристський табір, учбово-тренувальний збір, семінари, консультації, огляди готовності. Але і тепер його не можна вважати повним і остаточним: можливі і ще якісь форми, поки не напрацьовані практикою, але які народяться в майбутньому.

Різноманітні форми діяльності забезпечують комплексний характер туристично-краєзнавчої діяльності у навчанні, вихованні й оздоровленні студентів, в ній закладені широкі можливості для творчої самодіяльності - спортивної, науковий, художньої, технічної, соціальної і педагогічної [1].

Але не всі частини цілого ( що складають у вищому навчальному закладі туристично-краєзнавчу діяльності) рівнозначні між собою, є більш важливі, основні, а є менш важливі , неспецифічні. Як найбільш важливі ми виділяємо групу із шести елементів: походи, прогулянки, екскурсії, експедиції, зльоти, змагання [1,2]. Саме цей ряд складає основне ядро змісту туристично-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах.

Сутністю туристської діяльності, тієї самою суттєвою формою її, тим зерном, без якого немає туризму, є похід. Взагалі усякі походи у всій їхній власній різманітності: ближні і дальні, одноденні і багатоденні, категорійні. Дійсно, без походів туризму немає і бути не може. Існуюче в деяких педагогів думка, що замість походів можна проводити екскурсії, які цілком замінять походи і приведуть до такого ж результату помилково [2,3]. Тільки похід, будучи самою комплексною формою туристсько-краєзнавчою діяльністю, що обов'язково містить у собі і краєзнавство, екскурсії в тому числі (без екскурсій, спостережень похід і немислимий), дозволяє одночасно досягати всіх цілей, які взагалі ставляться перед туристсько-краєзнавчою діяльністю.

Якщо в вищих навчальних закладах проводиться багато екскурсій, поїздок, реалізується краєзнавчий принцип викладання основ наук, влаштовуються в виставки і навіть створений свій студентський клуб, - усе це не робить туризм в вищому навчальному закладі фактом, а навчальний заклад - туристським. Турклуб, і підготовка розрядників, інструкторів по туризму, і проведення зльотів, змагань, конкурсів - усе це довільне від походів.

Найчастіше в вищих навчальних закладах проводяться походи і туристські змагання, але немає краєзнавчої роботи - екскурсій, експедицій виставок музею. Чи навпаки - ведеться робота з краєзнавчої теми, створюється музей, проводяться конференції, але майже немає походів, або вони не пов’язані з краєзнавством, з пошуковою тематикою.

На жаль, відрив крає ведення від туризму, така однобока туристсько-краєзнавча діяльність - дуже розповсюджене явище в вищих навчальних закладах [2,4].

^ Формування цілей статті. Мета нашої роботи полягає у вивчені стану розвитку туристично-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах та розробити шляхи поліпшення її.

Актуальність та безсумнівна практична значимість відзначеної проблеми послужили передумовами для проведення нашого дослідження.

^ Результати дослідження. Яка ж кількість туризму потрібна вищому навчальному закладу? Проста загальна кількість проведених за навчальний рік туристських походів ще не визначає цілком рівень розвитку студентського туризму у вищому навчальному закладі. Якщо, наприклад, у вищому навчальному закладі багато походів, але усі вони одно-дводенні, немає категорійних, то говорити про високий рівень туризму в цьому закладі не приходиться, це точна ознака відсутності в ньому гурткової форми туристської роботи. Тут студенти позбавлені перспективи, вони з року в рік ходять тільки в невеликі походи, їхня майстерність, їхній туристський досвід не росте, їхній краєзнавчий обрій не розширюється, їхні туристські інтереси урізані. У такому вищому навчальному закладі немає динаміки в розвитку туристсько-краєзнавчою діяльності.

Часто спостерігається і інша картина, коли в вищому навчальному закладі проводяться різні по складності походи і їх досить багато, але і ця картина не розкриває цілком рівень розвитку туризму в вищих навчальних закладах. У таких показниках «замаскована» звичайна ситуація: один-два молодих викладача інтенсивно ходять у походи зі своїми групами ледве не щонеділі, а більше в походи ніхто не ходить. Фактично в такому вищому навчальному закладі в туристську діяльність задіяні лише 30-40 студентів. Отут зрозуміло, що в вищому навчальному закладі розвинута гурткова форма туристської роботи і майже відсутня масова.

Головне у визначенні кількісної сторони справи: потрібний комплекс - кількість, різноманітність і охоплення студентів походами (таблиця 1). Чим більше охоплення походами, тим вище рівень системи туристично-краєзнавчої діяльності. Туризм потрібний кожній молодій людині але в різному ступені, в різній нормі. У цьому виявляється зміст розподілу студентського туризму на дві частини, що однаково потрібні вищому навчальному закладу: «малий, масовий туризм» - для великої кількості молоді, «великий, гуртковий туризм» - для малого числа студентів. Ці частини взаємозалежні, доповнюють один одного. Вищому навчальному закладу потрібний баланс масового і гурткового туризму [3,4].

Щоб визначити, скільки треба в вищому навчальному закладі туризму, треба йти від молоді, від їхніх інтересів, захоплень, схильностей. А вони в них дуже різні: у одних футбол, у інших марки, у когось техніка. Треба розібратися, яке відношення реальних студентів до туризму, чи усім він подобається і якою мірою.

Виходячи з багаторічної практики можна виділити чотири групи відносин (табл. 1).

Практика показує, що з підвищенням рівня туристично-краєзнавчої діяльності у студентів зростає і потреба в туризмі. Інтереси студентів не стоять на місці, вони бурхливо розвиваються: комусь усе ще мало, а комусь уже досить. Межу насичення потреб у туризмі треба уміти визначати вчасно і планувати роботу адекватно рівню сьогоднішніх інтересів студентів, ледве перевершуючи його. Необхідно чітко розмежувати рубежі - загальний для усіх (масовий) туризм і туризм аматорський (секційний). Це бажаність походів і екскурсій у кожній групі й обов'язковість походів двох кружків у вищому навчальному закладі для студентів, що виявили підвищений інтерес до туризму. Якщо це не врахувати, незабаром у вищому навчальному закладі може з'явитися неконтрольований самовільний туризм студентів.
^ Таблиця 1

Відношення студентів вищого навчального закладу до активного туризму



Група

Участь у походах

Відношення (мотиви, причини)  

1.

Не бере участь  

Байдужий до туризму, має інші захоплення. Один раз сходив - відбили бажання. Боїться походів, не сприймає спортивні походи. Не дозволяють батьки. Не дозволяє здоров'я.

2.

Бере участь рідко

Бере участь за вимогою викладача (підкоряється наказу, загальній волі групи). Бере участь з стадних спонукань. Йде в похід без інтересу, має інші захоплення

3.

Бере участь часто

Бере участь із задоволенням, але цікавиться лише зовнішньою стороною справи - романтикою, пригодами. Батьки навіть заохочують (бував у походах з батьками, родичами). Глибокого, творчого інтересу до туризму не має

4.

Майже завжди бере участь

Туризм - головне захоплення. У ньому бачить життєвий інтерес, мріє про розряди, про звання «Майстра спорту України», мріє стати вченим-мандрівником, відкривачем. У туризмі знаходить своє "обличчя": у походах самий авторитетний член групи. У групі він можливо відстаючий, у поході - ведучий



Для системи туристсько-краєзнавчої діяльності важливо її постійний розвиток, якісне і кількісне удосконалювання, це не щось раз і назавжди задане, одномірне, цей рух уперед, постійне відновлення.

Для збереження і розвитку туристко-краєзнавчої діяльності в вищому навчальному закладі необхідно вирішити багато задач, у тому числі:

1. Віддати пріоритет розвитку самодіяльного спортивного туризму. Зараз дуже велика небезпека крену в пасивний плановий екскурсійний туризм. Далекі освітньо-розважальні екскурсійні поїздки по містах і «святим місцям» - це дуже заразне захоплення. На основі екскурсійного туризму система туристично-краєзнавчої діяльності повноцінно розвиватися не буде. Справа не тільки в тім, багато в вищому навчальному закладі туризму чи його мало, важливо ще і те, який він по своїх педагогічним якостям. А плановий і самодіяльний туризм по своїх педагогічних властивостях разюче відрізняються.

Самодіяльний (спортивний, і пізнавальний) туризм потрібний вищому навчальному закладу, тому що в його основі лежать самостійні дії студентів, а вони і є та база, той фундамент, на якому успішно йде процес навчання і виховання. Впустивши в вищий навчальний заклад плановий туризм, залишивши молодь діяти самим, ми обкрадаємо педагогіку. Це помилка - будувати виховання на результатах чужої праці. Туристсько-краєзнавчу діяльність у вищих навчальних закладах треба розуміти як спільну роботу викладачів й студентів, і чим більше частка праці самих студентів в організації і проведенні туристських походів і екскурсій, тим краще для справи.

2.Викладач-організатор - головна діюча особа й основне джерело ініціативи в туристсько-краєзнавчій роботі. Принаймні він повинний таким бути. Тому необхідно постійно й енергійно пілкуватися про ідеологічну, фізичну і технічну туристську підготовку викладачів-організаторів.

3. Не можна впроваджувати в вищі навчальні заклади туризм адміністративно-командними, насильницькими методами. Також не слід нав'язувати учасникам походів і екскурсій непосильні для них поки фізичні і розумові навантаження. Завжди треба виходити із сьогоднішнього рівня розвитку туристських інтересів і здібностей. «Що сьогодні хочуть і можуть студенти?» - це питання повинне бути керівним показником у всіх туристських справах. І вирішувати його треба завжди разом з студентами. Якщо ж вони хочуть неможливого, треба показати їм варіанти, як зробити виконання бажань можливим у майбутньому. Однак треба не тільки враховувати інтереси студентів, але і формувати їх. Не можна насильно нав'язувати такі мети походу, до яких сьогодні студенти ще не доросли, тому що такий туризм вони не приймуть. Нехай поки їхні інтереси примітивні - необхідно прийняти їхній де-факто і йти в похід з цими зрозумілими і бажаними для них цілями, а в поході поволі формувати нові, більш складні інтереси.

Особливу турботу організатори туристко-краєзнавчої діяльності у вищих навчальних закладах повинні виявити до тих студентів, яких ми віднесли до четвертої групи відносин. Треба організовувати для них секції, у яких будуть рости майбутні розрядники, інструктори, організатори і пропагандисти туризму. Система туристської роботи не буде успішно розвиватися без міцного активу студентів-туристів. Актив (секційна частина туристко-краєзнавчої діяльності) повинний якісно рости з випередженням розвитку масового туризму. Обидві ці частини тісно взаємозв'язані: масові одноденні походи, прогулянки і екскурсії стимулюють гурткову роботу, а вихованці секцій - кваліфікований актив мандрівників і краєзнавців, які дуже потрібні для розвитку і зміцнення масової туристської роботи.

Але помилкою буде, якщо обмежитися тільки розвитком мережі секцій для любителів туризму і не займатися туризмом у групах. Адже мінімум туризму потрібний усім студентам.

4.Усіляко треба розвивати зовнішні зв'язки студентського туризму з іншими вищими навчальними закладами й організаціями: з станцією юних туристів, з музеями, різними товариствами, редакціями газет, туристськими клубами, секціями туризму підприємств і лісництвами, відділами культури, санепідемстанціями, досвідченими краєзнавцями і т.п.

5. У суспільстві вважається, що туризм - це відпочинок, але для вищих навчальних закладів він - частина навчально-виховного процесу. Є професії, що забезпечують відпочинок іншим людям, їхнє навчання і виховання на туристичній стежці. Самі студенти, що вже одержали фундаментальну, майже професійну інструкторську підготовку з туризму можуть прийняти в цьому участь.

У процесі туристсько-краєзнавчої діяльності є реальна можливість використовувати студентів - досвідчених туристів у реальній справі - у виробництві туризму для свого факультету, закладу. Захоплення студентів туризмом поступово переростає в їх різноманітну діяльність, але не тільки для особистої користі, для своєї групи, а й на загальне благо свого закладу. Праця з організації туристко-краєзнавчої діяльності нітрохи не менш значима, ніж, виробнича практика, ремонт аудіторій і т. п. Робота в студентських органах турклубах - це школа виховання організаторів, пропагандистів, керівників. Останнє потребує подальших досліджень.
Література

1. Биржаков М.Б. Введение в ту­ризм. — СПб. : Издательский торговий дом Тера", 1999. — 192 с.

2. Матеріали розширеного засідан­ня колегії Держкомтуризму з питання "Про стан та перспективи кадрового забезпечення туристичної галузі". — 27 жовтня 1998 р.

3. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. — М.: Финансы и статистика, 2000. - 320 с.

4. Організація та методика оздо­ровчої фізичної культури і рекреаційно­го туризму: Навч. посібник / О.М. Жданова, А.М. Тучак, В.І. Поляковський, І.В. Котова. — Луцьк, 2000. — 236 с.

Катерина Липко

Людмила Кириленко
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

Похожие:

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет...
Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет...
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну


Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


don