Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки України

М. В. Лазарович, Р. М. Матейко, Л. А. Родіонова

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ

Кафедра українознавства

М. В. Лазарович, Р. М. Матейко, Л. А. Родіонова

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ

ББК 65.03(4УКР)я73+65.03

• 
  розуміти парадигму економічного розвитку, сутність економічних процесів і причин успіху або неуспіху господарського розвитку країни, реґіону, людства в конкретну історичну епоху;
  
• 
  бачити і порівнювати соціально-економічні явища і процеси, розуміти їх відповідність історичним умовам та історичну минущість, альтернативність економічного розвитку;
  
• 
  практикувати порівняльний історико-економічний аналіз;
  
• 
  стимулювати теоретичну думку та перевіряти її істинність, виступати ініціатором постановки актуальних галузево-реґіональних проблем;
  
• 
  раціоналізувати економічну політику;
  
• 
  уникати повторень помилок в економічній політиці;
  
• 
  адаптувати економічні знання до умов дійсності.
  

• 
  розвиток економічних систем, їх підсистем та елементів на різних етапах еволюції суспільства на прикладі окремих країн, реґіонів, світового господарства у поєднанні з соціально-політичними та духовними відносинами;
  
• 
  історію сфер і галузей народного господарства, економічних процесів та економічних інститутів;
  
• 
  економічну політику держави на різних етапах історичного розвитку, економічні причини та наслідки соціально-економічних реформ;
  
• 
  історію економіки України у системі світового цивілізаційного процесу, особливості економічного співробітництва з зарубіжними країнами;
  
• 
  особливості ринкових моделей господарювання та ринкової трансформації економіки зарубіжних країн, їх значення для України;
  
• 
  історію світогосподарських зв’язків і міжнародних економічних відносин.
  

• 
  історичний (історико-генетичний) – послідовний аналіз фактів і процесів еволюції об’єктів дослідження;
  
• 
  системно-структурний – вивчення цілого та його частин як взаємопов’язаної системи;
  
• 
  історико-порівняльний – порівняння об’єктів історико-економічного дослідження у часі та просторі;
  
• 
  історико-типологічний – виявлення однотипних властивостей та ознак у різних явищах і подіях економічного життя;
  
• 
  порівняльно-статистичний – отримання, обробка, відбір і аналіз історико-статистичної інформації;
  
• 
  монографічно-дедуктивний – встановлення загальних закономірностей через вивчення окремих економічних структур;
  
• 
  математичний – складання системи числових характеристик досліджуваних об’єктів;
  
• 
  соціологічних дослідів і соціальної психології;
  
• 
  спеціальні історичні методи дослідження: хронологічний, синхронний, дихронний (метод періодизації), історичне моделювання.
  

• 
  оволодіння студентами теоретичними знаннями з історії економіки на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; формування системи знань з порівняльного історико-економічного аналізу моделей розвитку світового господарства;
  
• 
  дослідження вітчизняного та зарубіжного господарського досвіду минулих поколінь у різних країнах та різні епохи. Предметом особливої уваги є вивчення процесу становлення, розвитку та функціонування ринкової економіки для розуміння сучасної практики соціально-економічної трансформації України, формування наукового підходу до вироблення української моделі переходу до ринкового господарства;
  
• 
  забезпечення реалізації функцій економічної історії, формування стратегічного та оперативного фахового світогляду;
  

• 
  формування цілісного бачення історії економіки, знань щодо зміни форм господарського розвитку в історичній послідовності, напрямів цих змін, зв’язку сучасних господарських форм та їх історичних аналогів, економічної політики з господарським досвідом попередніх поколінь;
  
• 
  опанування студентами навичками використання історико економічної інформації, методу історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства в його історичному, альтернативному (багато варі-антному) розвитку, дослідження довготривалих процесів розвитку, розкриття причинно-наслідкових зв’язків;
  
• 
  поглиблення та обґрунтування знань з економічної теорії, перевірка істинності економічних теорій, використання синтезу історико-економічних і теоретичних знань;
  
• 
  формування у студентів принципів економічного мислення, надання йому реалізму, історизму та масштабності; сприяння підвищенню соціальної активності студента – майбутнього спеціаліста народного господарства України;
  
• 
  вдосконалення вмінь студентів щодо методики усних виступів і повідомлень, дискусій, письмового викладу матеріалу, захисту реферативних і пошукових робіт.
  

• 
  зміст робочої програми, предмет і періодизацію, понятійний апарат економічної історії, її місце в системі економічних наук;
  
• 
  сутність, основні характеристики типів економічних систем в контексті цивілізаційного процесу та залежно від різних критеріїв класифікації;
  
• 
  історичний розвиток типів і моделей економічних систем, їх структур-них підсистем та елементів на різних економічних рівнях і на прикладі провід-них країн світу (Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Японія) та України з урахуванням чинників політичної, соціальної та духовної сфер суспільного життя;
  
• 
  історію сфер і галузей народного господарства, економічних інститутів та процесів;
  
• 
  економічну політику провідних держав на різних етапах історичного розвитку, історичний досвід соціально-економічних реформ;
  
• 
  історію міжнародної економіки як системи світового господарства та міжнародних економічних відносин;
  
• 
  історію економіки України в контексті європейського та світового цивілізаційного процесу.
  

• 
  систематизувати, узагальнити, критично осмислити та адекватно оцінити нагромаджений в історії зарубіжний та вітчизняний історико-економічний досвід;
  
• 
  застосовувати здобуті знання для аналізу сучасної економіки, виявлення історичних коренів і причинно-наслідкового механізму сучасних економічно-соціальних проблем України та світового економічного розвитку;
  
• 
  аналізувати економічний розвиток як результат взаємодії з політичними, соціальними та духовними чинниками;
  
• 
  аналізувати в історико-економічному аспекті наукову літературу, статистичну інформацію;
  
• 
  використовувати здобуті знання при вивченні інших економічних дисциплін, у практичній діяльності.