Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування»




НазваниеКонспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування»
страница6/7
Дата публикации17.08.2013
Размер1.3 Mb.
ТипКонспект
uchebilka.ru > Банк > Конспект
1   2   3   4   5   6   7



Для цього необхідно знайти перетин (точку) Фішера – таке значення ставки дисконтування, за якого проекти мають однакове значення ЧПВ, тобто є рівноефективними (рис. 4.3).

Це значення ділить всю сукупність можливих ставок дисконтування на 2 інтервали.

Якщо бажана дохідність, яка використовується для вибору ставки дисконтування, потрапляє в інтервал , більш ефективним є проект, що передбачає використання газу, оскільки за цих умов він забезпечує більше значення ЧПВ, оскільки саме цей показник є вирішальним у виборі.

Якщо ж бажана дохідність, яка використовується для вибору ставки дисконтування, потрапляє в інтервал - більш ефективним є проект із використанням вугілля.





Рис. 4.3 – Графічне знаходження перетину Фішера

4.5. Способи урахування відмінностей у термінах життя інвестиційних проектів
Разом із вибором коефіцієнта дисконтування на результати оцінки інвестиційних проектів можуть помітно впливати відмінності в термінах життя інвестицій.

Розглянемо таку ситуацію на попередньому прикладі.

При виборі вугільної схеми енергопостачання грошові надходження припинялися через 2 роки. Тому нам легко буде прийняти для нового варіанта розрахунків допущення, що взагалі термін життя вугільного варіанта дорівнює всього 2 рокам, і по закінченні цього терміну можна знову здійснити аналогічне вкладення з тими самими характеристиками.

Для вирішення такого роду проблем рекомендується використовувати зручний інструмент спрощення - еквівалентний ануїтет ЕА. Цей метод розрахунків називають також визначенням ЧПВ у річному вимірюванні. Щоправда, використання такого спрощення допустиме лише в тих випадках, коли проекти, що порівнюються, мають однаковий рівень ризику. При цьому метод розрахунку еквівалентного ануїтету зовсім не альтернативний методу визначення ЧПВ – він просто полегшує вибір інвестиційних проектів, які забезпечують максимізацію ЧПВ.

^ Еквівалентний ануїтет – це уніфікований (стандартний) ануїтет, який має ту саму тривалість, що і оцінюваний інвестиційний проект, і ту саму величину поточної вартості, що і ЧПВ цього проекту.

Логіка використання еквівалентного ануїтету полягає в тому, що якщо такі ануїтети визначити для всіх порівнюваних проектів, то проект, у якого цей показник буде найбільшим, забезпечуватиме і найбільшу величину ЧТС всіх грошових надходжень, якщо всі конкуруючі інвестиції припускатимуть нескінченне реінвестування або реінвестування до тих пір, поки термін життя всіх проектів не завершується одночасно. Формула розрахунку

, (4.12)

де ^ NPV – чиста поточна вартість проекту;

ПВА1n, k – поточна вартість ануїтету в одну грошову одиницю за період n і ставкою дисконтування k.

Умови, при яких їх використання цього методу буде правомірним, тобто забезпечуватиме правильний вибір найбільш ефективного з взаємовиключних проектів за критерієм максимізації ЧПВ:

1) інвестиції можуть відтворюватися за рахунок реінвестування грошових надходжень до досягнення однакового для всіх проектів часового горизонту вибуття основних активів ;

  1. хоча б один з інвестиційних проектів допускає нескінченне реінвестування грошових надходжень у рамках забезпечення діяльності фірми.


^ Метод витратної ефективності

У своїй діяльності аналітик інвестицій може зіткнутися з|із| випадком взаємовиключних інвестицій, які взагалі не супроводяться (безпосередньо) грошовими надходженнями. Скажімо, вирішуючи питання про те, який тип освітлювальних приладів вибрати для оснащення службових приміщень - лампи розжарювання або денного освітлення. Проблема полягає тільки в тому, який із способів освітлення ( інвестиційний проект) буде пов'язаний в одній і тій самій часовій перспективі з найменшими поточними (дисконтованими) витратами. Саме найбільш дешевий проект і повинен обиратися.

Якщо ж ми маємо справу з проектами, розрахованими на різні терміни життя, то нам варто скористатися розглянутим методичним прийомом і визначити еквівалентний ануїтет, а точніше еквівалентними річними витратами ЕРВ .

Визначимо еквівалентні річні витрати, скориставшись значеннями коефіцієнтів приведення до поточної вартості за формулою
, (4.13)

Очевидно, що вищеописаний метод вибору варіантів інвестування має особливе значення для бюджетної сфери і неприбуткових організацій, де мова не завжди може йти про максимізацію грошових надходжень, але актуальним є питання про найбільш раціональне використання обмежених інвестиційних ресурсів.

Таким чином, незважаючи на різноманітність ситуацій, які виникають у сфері інвестування, використання показника чистої поточної вартості (ЧПВ) дає аналітикам та інвесторам надійну основу для вибору навіть серед взаємовиключних проектів саме того або тих, які найбільшою мірою сприяють зростанню цінності фірми і, отже, збагачення її власників. Щоправда, все це справедливо лише в тому разі, якщо фірма не стикається з бюджетними обмеженнями і тому не повинна обирати інвестиційні проекти в умовах раціонування інвестицій.
Тема 5. Ризики проектного фінансування
4.1. Характеристика ризиків проектного фінансування.

4.2. Методи урахування ризиків і невизначеності при оцінці інвестиційних проектів.

4.2.1. Метод корегування норми дисконту.

4.2.2. Імітаційна модель оцінки ризику.

4.2.3. Метод побудови безризикового еквівалентного грошового потоку.
^ 4.1. Характеристика ризиків проектного фінансування
Під ризиком розуміють можливість виникнення таких умов, які призведуть до негативних наслідків для всіх або окремих учасників проекту.

Невизначеність не можна трактувати як відсутність якої-небудь інформації щодо умов реалізації проекту. Мова може йти тільки про неповноту або неточність наявної інформації.

Отже, ризик — це ймовірність того, що відбудеться деяка небажана подія. Зокрема, в підприємницькій діяльності ризик прийнято порівнювати з можливістю втрати підприємством своїх ресурсів, зниженням запланованих доходів або появою додаткових витрат під час здійснення певної фінансової або виробничої діяльності.

Ризик можна розглядати і як іманентну властивість ринкового середовища, у зв'язку з чим ризики можна розподілити на:

  • виробничий, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов'язань перед замовником;

  • фінансовий, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових зобов'язань перед інвестором через використання для фінансування діяльності позикових коштів;

  • інвестиційний, пов'язаний з можливим знеціненням інвестиційного портфеля, що складається як з власних, так і придбаних цінних паперів;

  • ринковий, пов'язаний з можливістю коливання ринкових процентних ставок на фондовому ринку і курсів валют;

  • політичний, такий, що стосується можливих збитків підприємців і інвесторів унаслідок нестабільної політичної ситуації в країні.

Під час реалізації підприємством реального інвестиційного проекту виникає проектний ризик. Якщо конкретизувати загальне визначення ризику для конкретного інвестиційного проекту, то це — ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати очікуваного інвестиційного прибутку в кращому разі, і в гіршому — втрати вкладеного капіталу.

Отже, проектний ризик — це сукупність ризиків, які зумовлюють загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі різних чинників на грошові потоки. Даному ризику властиві такі особливості:

1. Інтегрований характер. Ризик реального інвестиційного проекту є сукупним поняттям, що інтегрує в собі численні види конкретних інвестиційних ризиків. Тільки на основі оцінки цих конкретних видів можна визначити сукупний рівень ризику проекту.

2. ^ Об'єктивність прояву. Проектний ризик — об’єктивне явище у функціонуванні будь-якого підприємства, що здійснює реальне інвестування. Він супроводжує реалізацію практично всіх видів реальних інвестиційних проектів, у якій би формі вони не здійснювалися. Хоча ряд параметрів проектного ризику залежить від суб'єктивних управлінських рішень з проектів, об'єктивна його природа має незмінну тенденцію.

3. ^ Постадійні особливості на різних стадіях здійснення інвестиційного проекту. Можуть виникати непередбачені ознаки проектного ризику через зміни умов на стадіях: передпроектній, інвестиційній, експлуатаційній тощо. Цей чинник ускладнює визначення сукупного проектного ризику.

4^ . Високий рівень взаємозв'язку з комерційним ризиком. Інвестиційний прибуток за проектом формується, як правило, на стадії його експлуатації, тобто в процесі операційної діяльності підприємства. Відповідно, формування позитивного грошового потоку за проектом відбувається безпосередньо у сфері товарного ринку і прямо пов'язане з ефективністю і ризиком комерційної діяльності підприємства. Це визначає високий ступінь взаємозв'язку проектного ризику з комерційним ризиком виробництва.

5. ^ Висока залежність від тривалості життєвого циклу проекту. Фактор часу істотно впливає на загальний рівень проектного ризику. По короткостроковим інвестиційним проектам визначеність зовнішніх і внутрішніх чинників дозволяє вибрати такі параметри реалізації, які генерують найменший рівень ризику. В той же час довгострокові проекти з тривалим життєвим циклом потребують більш значних витрат для захисту від ризику.

6. ^ Високий рівень коливання рівня ризику з подібних (типових) проектів. Рівень проектного ризику навіть для типових реальних інвестиційних проектів одного і того самого виробництва не є незмінним і коливається залежно від місцевих умов — кліматичних, геополітичних, інженерно-комунікаційних тощо.

7^ . Відсутність достатньої інформаційної бази для оцінки рівня ризику. Унікальність параметрів кожного інвестиційного проекту та умов його здійснення не дозволяє використовувати в широкому розумінні економіко-статистичні, аналогові й деякі інші методи оцінки рівня проектного ризику. Пошук необхідної інформації для розрахунку цього показника пов'язаний із здійсненням додаткових фінансових витрат, залученням консалтингових і аудиторських фірм, особливо що стосується підготовки та оцінки альтернативних реальних інвестиційних проектів.

8. ^ Відсутність надійних ринкових індикаторів для оцінки рівня ризику. Якщо в процесі фінансового інвестування підприємство може використовувати систему індикаторів фондового ринку, то на сегментах інвестиційного ринку, пов'язаного з реальним інвестуванням, такі індикатори відсутні. Це знижує можливості отримання надійної оцінки ринкових факторів у розрахунках рівня проектних ризиків.

9. ^ Суб'єктивність оцінки. Не дивлячись на об'єктивну природу проектного ризику як економічного явища, основний оцінюваний його показник — рівень ризику — має суб’єктивний характер. Ця суб'єктивність – нерівнозначність оцінки даного об'єктивного явища, пояснюється розбіжністю повноти і достовірності використовуваної інформації, кваліфікацією інвестиційних менеджерів, їх досвідом у сфері проектного менеджменту та інших факторів.

У Україні широко використовується «типова» класифікація проектних ризиків, представлена в Методичних рекомендаціях з підготовки інвестиційних проектів, затверджених колегією Мінекономіки України [протокол від 19.12.1994 р. № 7/16 (друга редакція 1999 р.)], згідно з якими всі проектні ризики класифікуються за такими ознаками:

А. Ризики, що стосуються загальної ситуації в Україні
• політична нестабільність;

• чинна і майбутня правова база для інвестицій;

• перспективи економіки в цілому

• фінансова нестабільність

• неможливість конвертування національної валюти в тверду валюту

• труднощі з репатріацією доходів

Б. Ризики періоду проектування та будівництва
• підвищення ставок за кредитом; • збільшення терміну будівництва;

• невиконання термінів введення

в дію виробничих потужностей;

• невідповідність проекту| специфікації;

• невідповідність проектного кошторису і вартості будівництва визначеній сумі інвестицій


В. Ризики експлуатаційного періоду
1) виробничі ризики:

• підвищення поточних витрат;

• зрив графіка постачань сировини, матеріалів, обладнання тощо;

• нові вимоги до екології;

• нестача трудових ресурсів;

• зміна умов транспортування

^ 2) ринкові ризики:

• зменшення попиту на продукцію;

• втрата позицій на ринку;

• зміна якісних ознак продукції;

• поява конкуруючої продукції;

• невчасність виходу на ринок;

• звуження ринкової ніші для продукції.


Усі проектні ризики властиві проектному фінансуванню, оскільки на відміну від інших методів фінансування інвестиційних проектів воно здійснюється лише на основі урахування та управління ризиками, розподілу ризиків між учасниками проекту, а також аналізу і оцінки інвестиційних витрат і отриманих доходів.

Стосовно проектів, які реалізуються повністю або в основному приватними структурами, головним критерієм успіху є комерційна ефективність, а ризиками проектного фінансування виступають фактори, що перешкоджають отриманню його основними учасниками запланованого фінансового результату (кредиторами — позикового відсотка; засновниками і власниками компанії — прибутку; іншими компаньйонами — дивідендів тощо).

Аналіз наведених класифікацій ризиків дає можливість виділити деякі «типові» ризики проектної діяльності (таблиця. 4.1):
Таблиця 4.1 - Характеристика ризиків проектного фінансування

^ Проектні ризики

Характеристика ризиків

Ризик учасників проекту


Це ризик свідомого або примусового невиконання учасниками своїх зобов'язань. Таке невиконання хоча б одним з учасників може викликати ефект «ланцюгової реакції», створивши умови неможливості виконання своїх зобов'язань рештою учасників проекту. Ці ризики можуть бути обумовлені низьким професійним рівнем учасників або фінансовим становищем, що різко погіршується

Ризик перевищення кошторисної вартості проекту

Причинами перевищення кошторисної вартості може бути помилка під час проектування, неефективне використання ресурсів підрядником, зміна умов реалізації проекту тощо

Затримка введення проекту в експлуатацію

Причинами затримки будівництва можуть бути конструкційні прорахунки і помилки під час проектування, нездатність підрядника виконувати свої зобов'язання, а також затримка постачань і некомплект устаткування

Виробничий ризик

Обумовлений технічними або економічними причинами, які означають зростання витрат через помилковий розрахунок деяких витрат, а також потреби сировинних запасів і перебоях у постачанні

Ризик, пов'язаний з управлінням

Виникає у зв'язку з недостатньою кваліфікації і низьким рівнем менеджменту

Збутові ризики

Пов'язані зі змінами кон'юнктури ринку — з рухом цін і зміною обсягів ринків виробленої продукції, які можуть не збігатися з прогнозними розрахунками


Фінансові ризики

Включають всю сукупність ризиків, пов'язаних з фінансовими операціями. Це — валютні ризики, зміна відсотків та інфляційні ризики

Політичні ризики

Ці ризики стосуються політичної і законодавчої діяльності держави, де реалізується проект. Це — ризики експропріації, націоналізації, пов'язані з репатріацією прибутку, зміною податків, митних зборів тощо

Форс-мажорні ризики

Ризики, які важко передбачити: пожежі, страйки тощо

Такий перелік ризиків проектного фінансування є досить умовним і може розглядатися лише як основа для виявлення ризиків для кожного конкретного проекту. Ці ризики у кожному конкретному випадку повинні визначатися спеціалістами й експертами з урахуванням галузевої приналежності, масштабів, вибраної технології, країни реалізації та інших специфічних особливостей проекту.

^ 4.2. Методи урахування ризиків і невизначеності при оцінці інвестиційних проектів
Розглянемо декілька підходів до вирішення проблеми аналізу інвестиційних проектів в умовах ризику і невизначеності.

4.2.1.Метод корегування норми дисконту полягає в корегуванні деякої базової безризикової норми прибутковості на так звану «премію за ризик», що відображає інтегральну оцінку всіх типів ризиків, які асоціюються з даних проектом. Під нормою дисконту, що враховує ризик, прийнято розуміти максимальну з таких норм дисконту, при використанні яких хоч би один альтернативний або доступний інвесторові напрям вкладень, який має той самий ризик, що і даний проект, забезпечить йому отримання ненегативного інтегрального дисконтованого ефекту.

Ризикова премія трактується як той додатковий прибуток, який потрібний інвестору, щоб покрити збитки, виникнення яких прогнозується при настанні ризикових подій.

Ставка дисконтування з поправкою на ризик – найбільш часто вживаний підхід. Суть його полягає в тому, що до безризикової ставки дисконтування або деякого базового значення потрібно додавати поправку на ризик, при розрахунку критеріїв оцінки інвестиційних проектів використовувати скореговане значення дисконтної ставки.

Формула ставки дисконтування:
, (5.1)
де z – безризикова ставка;

n – кількість факторів ризику, що враховуються під час оцінки проекту;

j – премія за очікуваний ризик за кожним фактором.

Величина премії за ризик може визначатися з використанням будь-якого прийнятного для цих цілей методу оцінки ризику, проте найчастіше в цих цілях використовуються статистичні або експертні оцінки. Дана премія визначається для кожного учасника проекту з урахуванням його функцій, зобов'язань перед партнерами і зобов'язань інших учасників перед ним. Учасник проекту може не враховувати премію за ризик у своїй ставці дисконту, якщо отримання його частини доходу від проекту застраховане або є гарантії оплати виконаних ним робіт.

у рамках цього методу робиться припущення, що ставка дисконту може служити узагальнювальним показником для урахування всіх типів і видів ризиків, які можуть виникнути під час реалізації проекту.

Існує точка зору, згідно з якою метод корегування норми дисконту може використовуватися тільки для урахування впливу внутрішніх факторів ризику проекту, тоді як для впливу зовнішніх доцільніше проводити корегування величини витрат на виробництво продукції і виручки від її реалізації або ж складати певний набір очікуваних сценаріїв реалізації проекту.

^ Переваги даного методу:

  • простота розрахунків, доступність для широкого кола користувачів;

  • можливість оцінити не номінальну, а реальну величину грошового потоку.

Недоліки даного методу:

  • не дає інформації про ймовірнісні розподіли майбутніх грошових потоків;

  • обмежує можливості для моделювання інноваційних проектів, оскільки передбачає аналіз залежності підсумкових критеріїв ефективності проекту тільки від одного фактора ( норми дисконту);

  • урахування одночасно всіх можливих ризиків у нормі дисконту призводить до отримання найбільш песимістичного варіанта проекту, за рахунок чого штучно звужуються рамки ухвалення рішень;

  • відсутність науково обґрунтованих методичних підходів до розрахунку кількісної величини премії за ризик (у більшості випадків вона визначається експертним шляхом для кожного конкретного проекту, що висуває додаткові вимоги до рівня кваліфікації експертів).

Існує як мінімум два підходи до визначення безризикової ставки:

  1. Величина безризикової ставки береться з ринку, тобто такою, що дорівнює статистично спостережуваному показнику. У ринкових економіках, як правило, це ставка прибутковості за довгостроковими державними облігаціями. Безризиковість пояснюється тим, що фінансування державного боргу здійснюється в пріоритетному порядку з державного бюджету. Орієнтуватися на ці цінні папери потрібно в умовах, коли економіка стабільна, а ринок капіталу достатньо конкурентний.

  2. Аналітична оцінка безризикової ставки.

Приклади поправок на ризик:

  • Заміщуючі інвестиції – 0-0,5.

  • Нові інвестиції (наприклад, інвестиції в нові потужності з виробництва продуктів, не пов'язаних з основною діяльністю компанії) – 0,10-0,15.

  • Інвестиції в НДР – 0,2.

  • Інвестиції в НДР, цілі і майбутні результати яких не визначені – 0,3.

Необхідно додатково підкреслити, що премії за ризиковими чинниками додаються не до звичайної ставки дисконтування, яку трактують як «ціну вибору», а саме до безризикової ставки. Цей метод обліку ризику має чітку логіку: проекти з великим ризиком повинні оцінюватися за більшою ставкою. Велика ставка висуває підвищені вимоги до оцінюваного проекту. Вища норма дисконту враховує меншу вартість (цінність) невизначених майбутніх доходів у порівнянні з детермінованими. Використання ставки дисконтування з поправкою на ризик узяте з моделі оцінки капітальних активів (САРМ):
, (5.2),

де r  ставка дисконтування, яка відображає рівень очікуваної прибутковості на вкладений капітал;

Rf  безризикова ставка прибутковості (як правило, прийнято використовувати прибутковість за довгостроковими державними облігаціями);

  коефіцієнт, який є мірою ринкового або недиверсифікованого ризику, відображає амплітуду коливань прибутковості активу щодо ринку в цілому і визначає систематичний ризик компанії щодо середньоринкового ризику;

Rm  середньоринкова ставка прибутковості, розрахована, виходячи з довгострокової загальної прибутковості ринку;

(Rm - Rf)  премія за ризик вкладення в даний актив. Її сенс полягає в урахуванні додаткового ризику при оптимальному розміщенні коштів в ринкові активи (акції, облігації, депозити та ін.) в порівнянні з так званими безризиковими вкладеннями. Величина ринкової премії відображає середній ризик диверсифікованого ринкового портфеля.




r


Rm

Rf





0,5 1,0 1,5 2,0




Рис. 5.1. – Графік зміни r залежно від рівня ризику ()
4.2.2. Імітаційна модель оцінки ризику

Суть імітаційного моделювання полягає в корегуванні грошових потоків і наступному розрахунку ЧПВ для всіх можливих сценаріїв розвитку інвестиційного проекту.

Послідовність аналізу:

  1. За кожним проектом будують на підставі експертних оцінок три можливі варіанти розвитку: песимістичний, оптимістичний і найбільш імовірний.

  2. З кожного варіанта розраховується ЧПВ, тобто отримуємо ЧПВо, ЧПВп, ЧПВн.і.

  3. З кожного варіанта розраховується розмах варіації ЧПВ за формулою:


(5.3)

З двох порівнюваних варіантів більш ризикованим вважається той, у якого розмах ЧПВ більший.

Відповідно до іншого підходу у використанні імітаційної моделі кожному сценарію присвоюється імовірність його здійснення. Для кожного інвестиційного проекту розраховуються імовірнісне значення ЧПВ, зважене за ймовірностями, і середньоквадратичне відхилення.

; (5.4)

. (5.5)

Проект з великим значенням ЧПВ - стандартного відхилення – вважається більш ризикованим.
4.2.3.Метод побудови безризикового еквівалентного грошового потоку.

Прийняття рішень, у тому числі й у сфері інвестицій, за допомогою критеріїв, основаних тільки на монетарних оцінках, не є оптимальним. Можливе використання спеціальних критеріїв, що враховують корисність тієї або іншої події. Логіка побудови безризикових еквівалентів базується на положенні теорії корисності: розглядаючи поелементно грошові потоки ризикового інвестиційного проекту, інвестор намагається оцінити, яка гарантована, тобто безризикова сума буде потрібно, щоб бути байдужим до вибору між цією сумою й очікуваною, тобто ризиковою величиною грошового потоку.

Оскільки люди по-різному ставляться до ризику, величина безризикового еквівалента є суб'єктивною і змінною, причому чим менше її значення, тим більше неприйняття ризику демонструє інвестор.

Графічно відношення до ризику описується за допомогою кривих байдужості, що виражають залежність між очікуваним доходом і відповідним рівнем ризику, вимірюваним  - коефіцієнтом (рис.5.2).

Теоретично існує ^ 4 типи кривих байдужості:

АЕ - інвестор байдужий до ризику.

АВ - інвестор зі зростаючим неприйняттям ризику, тобто темпи приросту доходу випереджають темпи приросту ризику. Незначне збільшення ризику вимагає істотного збільшення доходу.

АС - інвестор з убуваючим неприйняттям ризику, тобто схильний до ризику.

АD - постійне неприйняття ризику.

На практиці відношення до ризику переважної частини інвесторів описується кривою АВ.

Р
ис. 5.2 – Типи кривих байдужості
Існує декілька способів знаходження безризикового еквівалента. Наприклад, можна оцінити ймовірність отримання заданої величини грошових надходжень для кожного року і для кожного інвестиційного проекту. Після цього складаються нові інвестиційні проекти на основі грошових потоків, відкорегованих за допомогою знижуючих коефіцієнтів, і для них розраховується ЧПВ. Знижуючим коефіцієнтом є імовірність появи даного грошового потоку. По суті дисконтований потік і є потоком з безризикових еквівалентів. Перевага віддається інвестиційному проекту, який забезпечить максимум ЧПВ, що розрахована на основі відкорегованих грошових потоків.
1   2   3   4   5   6   7

Похожие:

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання І водовідведення...
Конспект лекцій з дисципліни «Особливості водопостачання І водовідведення промислових підприємств» (для студентів 5-6 курсів денної...

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки...
...

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій з дисципліни енергозбереження (1 частина ) (для студентів...
Конспект лекцій з дисципліни енергозбереження, частина 1 (для студентів спеціальності 090603 Електротехнічні системи споживання)/...

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки «Інженерна психологія та соціологія...

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій для студентів факультету “Економіка транспорту” 1...
Конспект лекцій з дисципліни “Економічна історія” для студентів факультету “економіка транспорту”, затверджений та рекомендований...

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій з дисципліни заповідна справа нормативної (вибіркової)...
Напрям підготовки: 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності...
Конспект лекцій з дисципліни «Основи журналістикознавчих досліджень» для студентів IV курсу гуманітарного факультету спеціальності...

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій
Руденко П. О. Техніка І технологія промислового виробництва. Конспект лекцій для студентів спеціальності “Менеджмент організіцій”....

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconКонспект лекцій з дисципліни „ Технологія туристської діяльності”...
Конспект лекцій з дисципліни „Технологія туристської діяльності” (для студентів 2 курсу усіх форм навчання напряму підготовки 020107...

Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» iconДержавний вищий навчальний заклад
Опорний конспект лекцій дисципліни «Логіка» для студентів за напрямом підготовки 020301

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<