2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16




Название2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16
страница11/29
Дата публикации12.03.2013
Размер3.15 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Физика > Документы
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   29

* Результуючі значення можуть відрізнятися від арифметичної суми доданків за рахунок округлення

3.2.3. Розвиток магістральних мереж

До 2030 р. розвиток магістральних мереж має здійснюватися на базі ліній електропередач напругою 330 і 750 кВ.

Основними завданнями розвитку магістральних мереж є:

  • Створення нових і посилення чинних системоутворюючих зв'язків як усередині окремих енергетичних регіонів країни, так і між регіонами та з енергосистемами інших країн;

  • Забезпечення видачі потужності діючих і споруджуваних електростанцій;

  • Забезпечення надійного електропостачання потужних вузлів електроспоживання;

  • Підвищення якості та надійності передачі електроенергії (зокрема згідно з нормами ENTSO-E);

  • Сприяння розвитку конкуренції на ринку електроенергії.

Пріоритетними проектами є:

  • Завершення формування двох транзитних магістралей напругою 750 кВ – південної (Хмельницька АЕС – Дністровська ГАЕС – ПС Приморська – ПС Каховська – Запорізька АЕС) і північної (Рівненська АЕС – ПС Київська – ПС Північноукраїнська – ПС Харківська – ПС Донбаська), які дозволяють зняти обмеження мережі на видачу потужності Хмельницької, Рівненської, Запорізької атомних електростанцій і регулюючих потужностей Дністровської ГАЕС;

  • Підвищення надійності електропостачання Кримського та Київського регіонів та Одеської області;

  • Повномасштабна програма модернізації високовольтних ліній та підстанцій.

Будівництво магістральних мереж має узгоджуватись з розвитком генеруючих потужностей (включаючи ВДЕ).

Для підвищення надійності енергозабезпечення та відповідності вимогам ENTSO-E проводитиметься реконструкція пристроїв релейного захисту і протиаварійної автоматики із заміною їх на сучасні, побудовані на мікропроцесорній основі, розвиток телекомунікацій на базі оптико-волоконних мереж, що дозволить впровадити сучасні функціональні системи АСУ ТП, АСДУ й АСУП та системи регулювання частоти і потужності.

Загальний обсяг необхідних капітальних вкладень для поетапної реалізації програми розвитку магістральних електричних мереж до 2030 р. складе 53 млрд. грн.

^ 3.2.4. Міждержавні електричні мережі

ОЕС України за допомогою ліній електропередач міждержавного значення з'єднана з енергосистемами Російської Федерації, Молдови, Білорусі, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. У 2010 р. обсяг чистого експорту електроенергії склав 4,2 млрд. кВт•год.

^ Міждержавні лінії електропередачі України та можливості експорту електроенергії до сусідніх країн

Країна

Кількість повітряних ліній за класами напруги

Пропускна здатність ЛЕП, млрд. кВт•год на рік

Експорт у 2010 р., млрд. кВт•год

750 кВ

400 - 500 кВ

220 - 330 кВ

110 - 0,4 кВ

Усього

Угорщина







  



57/498

1,17

Румунія





  

  



Словаччина

  



  





Польща



  



  



Молдова

  

  



18 

25 

1,5 

0,02 

Білорусь

  






 6 

8

6,1 

2,94

Російська Федерація



39 

10 

18 

32 

26,3 

0,08 


Нині ОЕС України працює в паралельному режимі з ЄЕС/ОЕС, за винятком «Бурштинського острова», який синхронізовано з Європейською мережею системних операторів із передачі електроенергії (ENTSO-E).

Пропускна спроможність міждержавних мереж, що зв’язують Україну з РФ, Білоруссю та Молдовою, дозволяє значно підвищити обсяги експорту в даних напрямках. Збільшення експортного потенціалу до країн ENTSO-E потребує реконструкції наявних (але відключених станом на кінець 2010 р.) міждержавних високовольтних ліній (ВЛ) 750 кВ Хмельницька АЕС-Жешув (Польща) і Південноукраїнська АЕС-Ісакча (Румунія) та реконструкції діючої ВЛ 750 кВ Західноукраїнська-Альберштина (Угорщина) або будівництва нових високовольтних ліній, а також або будівництва вставок постійного струму (ВПС), або підвищення технічного рівня електростанцій, систем електропередачі та систем регулювання частоти й потужності до європейських стандартів, або збільшення генеруючих потужностей на «Бурштинському острові».

Рішення про збільшення експорту має прийматися гравцями ринку електроенергії за відповідної оцінки його економічної доцільності. При цьому держава, регулятор та оператор енергосистеми дають можливість реалізації проектів з розширення експортно-орієнтованої інфраструктури за рахунок:

  • Розробки механізмів повернення вкладених інвестором коштів в об’єкти загального користування (міждержавні лінії електропередач, вставки постійного струму тощо);

  • Спрощення процедур з видачі дозволів, землевідведення тощо.

При цьому всі проекти повинні відповідати вимогам енергосистеми та не порушувати її надійності.

^ 3.2.5. Розвиток розподільчих електромереж

Для якісного та надійного електропостачання споживачів необхідно:

  • 2011–2020 рр. збільшувати щорічне введення в експлуатацію нових розподільних мереж з тим, щоби до кінця зазначеного періоду вводити не менше 15 тис. км у рік нових і реконструйованих ліній електропередач напругою 0,4–150 кВ;

  • Наступними роками щорічно здійснювати будівництво нових ліній електропередач відповідно до зростання потреб електропостачання, особливо у зв'язку зі збільшенням частки ВДЕ, і проводити реконструкцію діючих ЛЕП в обсязі норм амортизаційних відрахувань.

Розвиток мереж повинен бути скерований на зниження ступенів трансформації та наближення високовольтних мереж до споживача. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та модернізація електричних мереж напругою 6–150 кВ повинні здійснюватися випереджальними темпами відносно зростання електричного навантаження промислових, сільськогосподарських і комунально-побутових споживачів. Для підвищення надійності електропостачання необхідний також розвиток та розширення мереж напругою 330 кВ.

Технічне переоснащення, реконструкція електричних мереж та їх розвиток повинні проводитися на базі національного нормативно-правового регулювання з урахуванням рекомендацій Міжнародної електротехнічної комісії та регіональних особливостей, які стосуються умов надійності й екологічної безпеки.

У розвиток розподільчих мереж до 2030 р. необхідно інвестувати 134 млрд. грн., що потребує збільшення щорічних інвестицій до 7 млрд. грн., що потребуватиме значних будівельних та монтажних потужностей та дозволить наблизитися до європейського рівня питомих інвестицій в розподільчі мережі.

^ 3.2.6. Розвиток теплової генерації

Першочергове завдання у сфері розвитку теплової генерації – модернізація та реконструкція наявних потужностей ТЕС із метою подовження строку служби устаткування на 15–20 років, збільшення встановлених потужностей, зниження питомих витрат палива та приведення обладнання у відповідність до стандартів ENTSO-E з регулювання частоти, активної та реактивної потужності. Також у рамках модернізації необхідно проводити оснащення станцій системами пилогазоочищення для зниження викидів пилу, оксиду сірки й азоту до норм ЄС.

Збільшення власного споживання блоками ТЕС після встановлення систем пилогазоочищення буде компенсовано за рахунок збільшення виробітку електроенергії блоками після модернізації через підвищення їх ККД.

З урахуванням обмежень, які стосуються одночасного виведення блоків в реконструкцію, технічного стану станцій і планів нового будівництва, до 2030 р. необхідно провести модернізацію пиловугільних енергоблоків загальною потужністю близько 14 ГВт. Сумарний розмір інвестицій з урахуванням встановлення пилогазоочисного устаткування (ПГО) складе близько 109 млрд. грн.

^ Модернізація потужностей теплових станцій (базовий сценарій)


Також необхідно здійснити модернізацію та реконструкцію наявних ТЕЦ; сумарні інвестиції складуть близько 22 млрд. грн. Виробіток ТЕЦ визначатиметься потребами у теплозабезпеченні та за базовим сценарієм збільшиться майже на 25% у порівнянні з 2010 роком для задоволення збільшених потреб у теплі 2030 року.

За базовим сценарієм розвитку споживання електроенергії у 2018–2030 рр. необхідно ввести 10 ГВт нових потужностей вугільних ТЕС шляхом заміни основного устаткування діючих енергоблоків і будівництва нових, у тому числі на місці виведених з експлуатації. Усі нові блоки повинні бути оснащені системами пилогазоочищення, які відповідають європейським нормам викидів або використовувати технології генерації, що дозволяють досягати європейських стандартів без будівництва виділених систем ПГО (наприклад технологія циркулюючого киплячого шару – ЦКШ). Сумарні інвестиції в будівництво нових блоків складуть 132 млрд. грн.

^ Введення нових потужностей пиловугільних ТЕС по роках
(базовий сценарій)




Рішення про вибір технології для нових блоків має прийматися на підставі вартості будівництва, планованої собівартості виробництва електроенергії, вимог із маневреності, екологічних показників, можливого ступеня локалізації виробництва устаткування в Україні і можливості використання національних паливних ресурсів. При виборі палива для нових блоків необхідно максимально орієнтуватися на використання вітчизняного вугілля, можливий розгляд проектів будівництва блоків з використанням бурого вугілля, за відповідних техніко-економічних обґрунтувань. Всі наведені аспекти нового будівництва повинні бути відображені в комплексній програмі розвитку електромереж та генерації, котра повинна бути розроблена та, згодом, регулярно оновлюватися Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

В умовах зростання частки споживання комерційним та побутовим секторами та збільшення прогнозованої частки генерації на ВДЕ виникає потреба в розвитку маневрених потужностей. За щорічного прогнозування балансу потужностей повинні розглядатися попит та пропозиція на базову та пікову потужність та прийматися рішення щодо порядку покриття пікового попиту та виконання вимог з маневреності системи. Окрім традиційних ГЕС та ГАЕС регулювання можуть здійснювати як маневрені вугільні блоки так і нові маневрені атомні блоки. За умови високих цін на газ, підвищення вимог з безпеки АЕС, в Україні покриття пікового попиту в прогнозованому періоді будуть забезпечувати ГЕС, ГАЕС та вугільні ТЕС. Наявні газові блоки будуть підтримуватися у робочому стані як резерв потужності для підтримки надійності системи та будуть використовуватись для регулювання за необхідності. Разом із завданням вирівнювання добового графіку навантаження для вирішення проблеми регулювання потужностей ВДЕ необхідно розглянути можливість широкого впровадження проектів теплових насосів-регуляторів. Впровадження таких проектів залежатиме від розвитку даних технологій і буде виконуватись в разі їх високої технологічної та фінансової ефективності.

На виробництво електричної енергії ТЕС 2010 р. використано 32,2 млн. т вугілля, 50,3 тис. т мазуту та 0,8 млрд. м3 газу; питома витрата умовного палива на відпуск електроенергії склала 396 г у.п./кВт•год. За рахунок модернізації наявних ТЕС (покращення на 20-30 г у.п./кВт•год (без встановлення ПГО) та на 10-20 г у.п./кВт•год (за встановлення ПГО)) і будівництва нових, більш ефективних блоків із використанням сучасних технологій (наприклад, на супер над-критичних параметрах – СНКП, ЦКШ та ін. з умовними витратами палива 290-320 г у.п./кВт•год), питома витрата палива на відпуск електроенергії до 2030 р. знизиться до 340-350 г у.п./кВт•год. Сумарне споживання умовного палива зросте за рахунок збільшення вироблення теплових станцій до
29 млн. т у.п.; структура паливного балансу залишиться незмінною.

^ Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії вугільних ТЕС


Передбачається зростання коефіцієнта використання встановленої потужності вугільних станцій із 40% у 2010 р. до 53% у 2030 р.

^ 3.2.7. Розвиток гідрогенерації

Станом на початок 2010 р. проведено реконструкцію ГЕС першої черги Дніпровського каскаду і 19 (із 70) гідроагрегатів другої черги. Одним із пріоритетів розвитку гідроенергетики є завершення реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду, що дозволить подовжити термін служби станцій на 30–40 років і підвищити сумарну встановлену потужність каскаду на 245 МВт. Плановані інвестиції становлять 5 млрд. грн.

Для розв’язання проблеми із нестачею маневрених і регулюючих потужностей за будь-якого сценарію розвитку попиту необхідне будівництво гідро- і  гідроакумулюючих потужностей. Пріоритетними проектами є:

  • 2011-2015 рр. – завершення першої черги Дністровської ГАЕС, першої черги Ташлицької ГАЕС;

  • 2015-2020 рр. – будівництво другої черги Ташлицької ГАЕС;

  • 2015-2020 рр. – будівництво другої черги Дністровської ГАЕС;

  • Продовження будівництва Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт з пуском першого гідроагрегата в 2015 році;

  • Завершення проектування до 2014 р. та розширення Каховської ГЕС потужністю 270 МВт до 2020 році;

  • Реконструкції та розширення Теребля-Рікської ГЕС зі збільшенням потужності на 30 МВт до 2020 р.

Реалізація перерахованих проектів дозволить до 2030 р. довести частку маневрених потужностей ГЕС і ГАЕС у загальному балансі галузі до 16%. Сумарні інвестиції з цих проектів складуть 55 млрд. грн.

За нестачі маневрених потужностей необхідно розглянути доцільність будівництва 2020-2025 рр. додатково ГЕС у західних регіонах України, потужністю до 600 МВт.

В рамках розроблення комплексної програми розвитку електромереж та генерації необхідно уточнити строки реалізації даних проектів та доцільний рівень збільшення встановленої потужності.

Виконання програми з розвитку гідроенергетики дозволить підвищити сталість, надійность та ефективність роботи ОЕС України, підвищити економію органічного палива за рахунок збільшення частки гідроенергії в енергетичному виробництві, створити сприятливі умови для інтеграції ОЕС України з європейською енергосистемою та паралельної роботи з енергосистемою Росії, збільшити експорт і транзит електроенергії, зміцнити позиції України як транзитної держави в європейському енергопросторі.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   29

Похожие:

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 iconПріоритетні напрями
Установлення на законодавчому рівні адміністративної відповідальності за неефективне використання енергетичних ресурсів

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 iconВодних ресурсів
Т33 ресурсів (2008-2011 рр.) : бібліогр покажчик / Харк нац акад міськ госп-ва; укладач Н. Б. Давидова; наук ред. В. О. Ткачов. –...

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 icon«стало успішний фандрейзинг: залучення ресурсів на виконання нуо своєї міссії»
«Добропільський центр молоді «добро» при підтримки програми uniter проводить тренінг «Сталоуспішний фандрейзинг: залучення ресурсів...

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 iconПарсаданов І. В. Підвищення якості І конкурентоспроможності дизелів...
Парсаданов І. В. Підвищення якості І конкурентоспроможності дизелів на основі комплексного паливно-екологічного критерію: Монографія....

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 icon• позичальниками відокремленим підрозділам банків
Департаменту аналізу та прогнозування грошово-кредитного ринку 11 числа після звітного періоду

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 iconРегламент роботи
Моніторинг, прогнозування, діагностика та профілактика інфекційних хвороб тварин із використанням сучасних методів епізоотології,...

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 iconДіагностика в електромеханічних І енергетичних системах
В ряде случаев оборудование нуждается в средствах вибрационной и акустической защиты

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 iconПаливно енергетичного комплексу збірник матеріалів конференції До...
Друкується відповідно з протоколом засідання кафедри Природоохоронна діяльність Доннту №10 від 05. 05. 2010 р

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 iconТа споживчо
Упровадження статистичних класифікацій дає можливість підняти на якісно новий рівень статистичний аналіз стану національної економіки...

2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16 iconКодексу України про адміністративні правопорушення
Про залишки та використання енергетичних матеріалів І продуктів перероблення нафти

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<