Интервью Анатолия киндеровича газете «День»

Виртуальное Λ* – состояние нейтрона изоморфно его первому возбужденному состоянию, называемому Λ(лямбда)-частицей. В Λ*-состоянии орбиталь нейтрона, оказываясь внутри оболочки, инициирует ее расщепление на оболочку протона и его внешнюю орбиталь. При этом избыточные субэлементы образуют короткоживущий комплекс {e/νe} – квазибозон W*. Масса покоя Λ-частицы на ~23% больше массы нейтрона. Если предположить, что энергия Λ*-состояние нейтрона близка к энергии покоя Λ-частицы, то из соотношения определенностей [9] следует оценка времени жизни Λ*-состояния ~10–22 с. Это время по порядку величины соответствует времени жизни виртуальных бозонов. Таким образом, бета-распад нейтрона имеет две стадии – медленную (константа скорости ~10–3 с–1), связанную с действием «разрыхляющей» ЭФ с энергией ~ 10–30 эрг [9] и быструю с участием короткоживущих виртуальных состояний нейтрона. Рис.6. Схема перестройки структуры нейтрона (n) в структуру протона (р) через  промежуточное виртуальное Λ*-состояние нейтрона. Пунктир означает, что субэлементы состоят из m/e-пар. (n + p)/2 = z; (2p + W*)/2 = p + W*/2 = z ^ «СЕНСАЦІЙНИЙ ВИНАХІД УКРАЇНСЬКОГО ФІЗИКА» На підставі свого відкриття фізик Юрій Швайдак робить практичні висновки – як приборкати радіоактивність. Не просто приборкати – ЗУПИНИТИ! Ядерний могильник у Пирогові – це жахливе і потворне, незбагненне з точку зору фізіко-хімічних процесів, що там відбуваються, новоутворення. ^ ЯДЕРНЕ ЗВАЛИЩЕ МОЖНА ЗНЕШКОДИТИ ЗА КІЛЬКА ГОДИН. Дамокловим мечем нависла над Києвом, всією Україною, над усім світом страшна проблема нейтралізації, знешкодження ядерних відходів. Але можна без перебільшення сказати, що ця проблема кричуще нагальна і потребує негайного вирішення – у селищі Пирогів Голосіївського району столиці. Бо коли зазвичай кладовища ядерного сміття намагаються влаштувати у місцях, віддалених від людського середовища, то столичне ядерне звалище знаходиться у безпосередній близькості від людського помешкання – на відстані, що не перевищує кількасот метрів. Так сталося начебто випадково. Тобто невеликий могильник там було утворено для поховання невеликої кількості радіоактивних відходів з маленького реактора із інститута ядерної фізики, і начебто та невелика кількість відходів не представляла тоді великої небезпеки для людей. Але Чорнобиль вніс свої корективи. У Голосіївському могильнику знайшли останній притулок радіоактивно забруднені у Чорнобилі машини, механізми, одяг ліквідаторів тощо. І це жахливе і потворне (бо незбагненне з точку зору фізичних і хімічних процесів, що в ньому відбуваються) звалище радіоактивного бруду становить для киян і, в першу чергу – для пирогівчан неабияку небезпеку. Всі відомі нині технології знешкодження ядерних відходів зводяться, по суті, до примітивного поховання їх під землею – аби природнім шляхом ду-у-у-же повільно (протягом десятків тисяч років) десь у надрах радіоактивні елементи поступово розпадались, тобто нейтралізувались. Яких метаморфоз при цьому зазнає земля, у якій вони поховані, як відбивається це сусідство на людях, що живуть поруч – щодо цього можна тільки вибудовувати гіпотези. У нашого співвітчизника – фізика Юрія Швайдака є своє оригінальне бачення, як можна вирішити цю проблему. Те, що він пропонує, на перший погляд – казкова мрія із серії наукової фантастики. Адже він обіцяє знешкодити пекельну суміш під чорнобильським саркофагом за п”ять годин! Отже - ядерне звалище в Голосіїві біля Пирогова – взагалі за лічені хвилини! Бо ж там немає безпосередньо ядерного палива, там тільки те, що називається чорнобиліт - радіоактивно забруднені речі. Ідея пана Швайдак полягає у фундаментальному перегляді теорії побудови атомного ядра. Він стверджує, що крім протонів та нейтронів, які за класичною теорією містяться в атомному ядрі, у ньому ще присутні невідомі досі нуль-частки – зерони (від ZERO – нуль). Ці крихітки зв”язують у пари протон-нейтрон і утримують ці пари в рівновазі. І тільки завдяки зеронам, які утримують баланс між нейтронами та протонами, впевнений пан Швайдак, ядро атома зберігає активність. На підставі свого відкриття пан Юрій Швайдак робить практичні висновки – як приборкати радіоактивність. Не просто приборкати – ЗУПИНИТИ! Для цього треба порушити баланс всередині ядра, який підтримує його винахід – нуль-частка, зерон. Тоді ядро згасає, його заряд дорівнює нулю. А домогтися цього, на думку пана Швайдак, можна якщо опромінювати радіоактивні елементи потоками нейтрино. Потоки нейтрино для цієї операції можна брати просто із земної кори, використовуючи з цією метою геофізичний нейтринний вакуумний лазер. Його створення не потребує великих фінансових витрат. Це інакше кажучи, система пірамід, навколо яких за допомогою мікрохвильових випромінювачів створюються нейтринні кільця-пастки, тобто замкнені мікрохвильові канали, потрапивши до яких частки нейтрино будуть накопичуватися до необхідної маси. Такими кільцями достатньо оперезати будь-які радіоактивні зони і, поступово звужуючи нейтринне кільце до центру, достатньо швидко нейтралізувати смертоносні радіаційні речовини. Треба зазначити, що нейтринні уловлювачі вже існують і дуже позитивно впливають на довкілля. Встановлені такі піраміди навколо Москви, і це сприяло і поліпшенню криміногенної ситуації в місті, і стану здоров”я москвичів. Як відомо, будь-яке відкриття – з точки зору сучасників, скидається спочатку на божевілля, і сприйняття у науковому товаристві зазвичай – відповідне. Подейкують, що великого Ейнштейна з його теорією відносності тривалий час брали на клини і вважали мало не божевільним, а Нобелевський комітет лише з тридцятої спроби прийняв його заявку. Але час розставив все на свої місця. Тож чим неймовірніша ідея, тим більша вона може бути геніальною. І ця елегантна і красива ідея, на превеликий жаль, наразі не знаходить відчутного відгуку ані у науковців, ані у можновладців. Хоча їм треба лише примусити себе бодай трошки абстрагуватися від зашкарублого догматичного світосприйняття, відійти від своє позиції «такого не може бути, бо не може бути ніколи». І подивитися на проблему, припустивши, що теоретично може бути все. А коли на карту поставлено проблему нашого майбутнього (без перебільшення, бо Саркофаг і ядерні могильники щодня, щогодини, щохвилини руйнують наше життя), то варто дослухатися до будь-якої, навіть абсолютно фантастичної пропозиції, якщо вона обіцяє розв”язання цієї пекучої проблеми. А раптом, пан Швайдак має рацію?! Тож, крім деактивації власних ядерних могильників Україна зможе допомогти усьому світові позбавитися цього жахливого сміття. І, можливо, - подяку усього людства. ^ ВАДИМ ЦИГАНОК: «Я ПРИВЕРНУ УВАГУ СУСПІЛЬСТВА ДО ЯДЕРНОГО ЗВЛИЩА У ПИРОГОВІ» Ця проблема, безперечно, не може залишити байдужим кожну людину, Тим більше, якщо людина має намір присвятити свою діяльність на благо суспільства. Тому я в жодній мірі не згодний з тими скептиками, які сходу відкидають свіжі, цікаві неординарні ідеї тільки тому, що або не розуміють їх, або ж тому що їм, як це часто буває, просто ніколи. Мені дуже цікава пропозиція Юрія Максимовича Швайдака, більше того, я би сказав – мені вона активно цікава, оскільки я бачу в ній великий шанс для майбутнього всієї країни загалом, і зокрема – для мого рідного Голосіївського району. Тому я докладу максимум зусиль, щоб привернути до неї увагу фахівців, вчених, а у разі обрання мене у Київраду – і депутатського корпусу Київради (а це все ж таки рада столиці, і у неї великі можливості у сенсі розв”язання навіть таких складних питань) з тим, щоб уважно вивчити пропозиції пана Швайдак, і дуже хочеться, що пан Швайдак не помиляється. «ДО ЯДЕРНОЙ КАТАСТРОФЫ ОСТАЛИСЬ СЧИТАННЫЕ ДНИ» ЮРИЙ МАКСИМОВИЧ ШВАЙДАК

Похожие:

	Интервью С. Глазьева газете "Комсомольская правда" Интервью С. Глазьева газете "Комсомольская правда". При опубликовании интервью редакция допустила некотрые неточности. Поэтому представляем...		Интервью интервью Посла России на Украине В. С. Черномырдина по проблематике... Передача «Русское время» продолжает выходить на телеканале «Тисса» Закарпатской огтрк
	Интервью интервью статс-секретаря заместителя Министра иностранных... В харькове прошел 13-ый молодежный фестиваль литературного и художественного творчества "Мой Пушкин"		Интервью с Н. Г. Тригуб (12: 03) Интервью с В. Цапко (начало) (10:... Интервью с Н. Г. Тригуб (12: 03) Интервью с В. Цапко (начало) (10: 55) Интервью с В. Цапко (окончание) (14: 57)
	Интервью с Евгением Петровичем Кушнаревым для размещения в газете «Факты» Уважаемый Евгений Петрович! Прежде всего, я убежден в том, что статья должна подаваться не от Вашего лица, а от лица журналиста…		Трое в лодке, не считая Яценюка Арсения Яценюка, «Гражданская позиция» Анатолия Гриценко, «Собор» Анатолия Матвиенко и «Европейская партия» Николая Катеринчука начали...
	Николай Круглов: «Да, политика убивает, вольно или невольно» Об этом и о многом другом – интервью, которое николаевский губернатор, руководитель областной организации Партии регионов Николай...		Интервью в нашей жизни. Цели урока Цели урока: Раскрыть особенности речевого жанра интервью, показать отличия беседы от интервью
	Интервью с заведующей терапевтическим отделением Краснолиманской... Интервью с заведующей терапевтическим отделением Краснолиманской црб логвиненко Л. В		Давно знаю Анатолия Ивановича Моисеенко коренного алчевца, потомственного... Алчевска. Отдых для Анатолия Ивановича, кавалера многих правительственных наград, понятие относительное: он ведет большую работу...