Здорове харчування – здорова дитина
Скачать 1.08 Mb.
|
^ Лікувальна гімнастика  Здоров'я й правильний розвиток дитини залежать і від створеного для неї оптимального рухового режиму. Рухи сприятливо впливають на весь організм дитини. Під час скорочення м'язів у місцях їх прикріплення відбувається подразнення окістя, що стимулює ріст кісток. До органів, які функціонують, кров надходить у більшій кількості, зростає і маса крові, що викидається серцем до судин, посилюється легенева вентиляція, збільшується об'єм крові, насиченої киснем. Під час рухів у організмі виробляється більше тепла. У зв'язку з підвищенням теплопродукції посилюється робота потових залоз, що є одним з механізмів теплорегуляції. Нормалізуються процеси збудження та гальмування. Скелет дітей містить значну кількість хрящової тканини, суглоби їх дуже рухливі, зв'язковий апарат легко розтягується. Тривалі заняття у положенні сидячи можуть призвести до різноманітних порушень постави. Разом з тим саме у дітей молодшого віку початкові форми деформації найкраще піддаються виправленню. З метою профілактики і виправлення постави слід обов'язково виконувати вправи для м'язів плечового пояса, спини і живота, що сприяють утворенню міцного "м'язового корсета", який утримує тіло у правильному положенні. Лікувальна фізкультура допомагає розвивати кістково-м'язову систему, вдосконалювати функції дихальної, серцево-судинної та нервової систем, тренувати органи рівноваги (вестибулярний апарат) тощо. Психомоторний розвиток дитини відбувається приблизно так. Новонароджена дитина рухається лише рефлекторно, не тримає голови, руки та ноги безпомічно звисають, хребет набуває конфігурації залежно від чинників, що на нього впливають. На 1-му місяці життя дитина повертає голову у відповідь на сильні звукові та зорові подразнення. Поступово зменшується характерна для дітей 1-го місяця життя згинальна м'язова гіпертонія (збільшення тонусу м'язів). Зростає обсяг рухів, збільшується тонус м'язів-розгиначів. Дитина починає утримувати вкладену в руку іграшку, тягне її до рота. На 6-му тижні життя немовля у положенні лежачи на животі починає підводити та тримати голову. У кінці 2-го місяця спирається ступнями на поверхню, над якою його тримає дорослий. У віці до 3 міс дитині призначають тільки рефлекторні вправи, які виникають на підґрунті безумовних шкірних рефлексів і рефлексів положення (згинання та розгинання пальців кінцівок). Пасивні рухи повторюють 6 — 8 разів. У віці від 3 до 6 міс дитина стежить поглядом за рухами іграшок у різних напрямках, тягнеться до цікавих предметів і захоплює їх руками. Розрізняє близьких та незнайомих людей. Спочатку, захоплюючи предмети, робить багато зайвих рухів: рухаються руки, ноги, відкривається рот. У подальшому реакція захоплювання вдосконалюється. Повертається зі спини на бік, а потім і на живіт. Добре тримає голову. У 4 —5 міс під час спілкування з дорослими починає усміхатися, жваво рухатися та вимовляти звуки. До 5 —6 міс сидить з підтримкою. У віці 4 — 6 міс слід застосовувати комплекс рухів для удосконалення роботи м'язів-згиначів та розгиначів. Після 6-го місяця життя активні рухи дитини залежать від її бажання, але їх потрібно стимулювати руховими і зоровими сигналами. Від 6 до 9 міс дитина перевертається зі спини на живіт, із живота на спину. Рухи рук контролює зором. У міру розвитку реакції рівноваги все стійкішим стає положення сидячи. Сідає тим раніше, чим швидше оволодіє умінням перевертатися зі спини на живіт. У віці 7 — 8 міс починає повзати. Спочатку у повзанні беруть участь лише руки. За їх допомогою дитина підтягується уперед, ноги лишаються випростаними (повзання на животі). Пізніше починає повзати і за допомогою ніг. У 8 міс стоїть, якщо її підтримувати за обидві руки, на рівних ногах. У 7 —9 міс вже може стояти біля бар'єра. Дитина оволодіває вмінням розтуляти кисть і класти предмет. Знаходить очима названих членів сім'ї. Вимагає до себе уваги. Від 9 до 12 міс починає розрізняти все більшу кількість предметів. Під час повзання тулуб утримує у горизонтальному положенні, голову високо піднімає. З такого положення дитина намагається діставати той чи той предмет. Вона повертається на живіт, спираючись на руку, сідає і, нарешті, сильно відштовхнувшись від підлоги руками, встає. Поступово починає ходити без сторонньої допомоги. Спочатку широко розставляє ноги. Від перших спроб ходити без сторонньої допомоги до самостійного ходіння минає 1—2 міс. У 13—15 міс дитина впевнено самостійно ходить. У віці від 10 до 12 міс комплекс вправ повинен бути спрямований на формування правильного стояння і ходьби без опори (нахиляння та випрямлення тулуба, присідання та вставання). Перший рік життя — час найенергійнішого формування рухів дитини. Починати лікувальну гімнастику треба з вправ, що грунтуються на природжених рефлексах. Що раніше залучити дитину до виконання гімнастики, то легше виховати її здоровою. Проте гімнастика повинна не випереджати розвиток опорно-рухового апарату дитини, а лише допомагати розвинути та закріпити основні фізіологічні рухи, що виникають залежно від індивідуального фізичного розвитку дитини. Розвиток дитини можуть гальмувати якісно та кількісно неповноцінне харчування, різноманітні захворювання, вживання медикаментів як вагітною, так і дитиною після народження. Тому біологічний вік дитини часто не відповідає паспортному. Призначаючи вправи, до яких дитина ще не готова, можна лише зашкодити їй, загальмувати розвиток кістково-м'язово-зв'язкового апарату та спровокувати виникнення певних захворювань і вад. Лікувальні вправи для дітей грудного віку  Викладання дитини на живіт. Голову підняти, руки спираються на передпліччя, стегна розвести в боки. Процедуру корисно робити перед кожним годуванням, оскільки це тренує м'язи шиї та спини. Тривалість вправи визначають індивідуально (починають з 5 — 10 с). Розгинання хребта. Дитина лежить на боці. Однією рукою притримують її ноги. Великим та вказівним пальцями другої руки легко проводять уздовж хребта знизу догори (від крижів до шиї). У відповідь дитина прогинає хребет. Вправа для зміцнення м'язів живота. Підкладають долоні обох рук під спину дитини, підтримуючи її голову. Дають малюку спертися стопами на живіт того, хто виконує процедуру. Повільно підіймають руки майже до вертикального положення, потім так само повільно опускають. Слід стежити, щоб дитина не втратила опори. Згинання та розгинання стоп. Утримують ногу дитини за гомілку. Кінчиком великого пальця швидко натискають на підошву дитини біля основи пальців. У відповідь на це подразнення дитина згинає стопу. Потім пальцем з натиском проводять по зовнішньому краю стопи від мізинця до п'ятки. Дитина рефлекторно розгинає пальці. Повзання. Дитину кладуть на живіт, ноги зігнуті. Розводять коліна, стопи з'єднують. Обережно, не торкаючись підошов, підкладають 4 пальці обох рук під тильну поверхню стоп дитини. Після цього великими пальцями одночасно торкаються підошов дитини. У відповідь дитина енергійно відштовхується, розгинаючи ноги, і просувається вперед. "Ходіння". Дитину у вертикальному положенні підтримують під пахви обличчям або спиною до себе і дають їй торкатися твердої поверхні. Це подразнення зумовлює рефлекторні кроки. Дитину ведуть, переносячи вагу тіла то на праву, то на ліву ногу. Струшування рук. Дитину кладуть на спину, обхоплюють кисті і легенько струшують обидві руки, трохи розводячи їх. Якщо дитина чинить опір (внаслідок підвищеного тонусу м'язів-згиначів), то це означає, що вона ще не готова до такої вправи. У такому разі роблять погладжування рук. Похитування у позі "ембріона". Дитина лежить на спині. її руки складають на груди, підтягають зігнуті ноги до живота (розводячи коліна та з'єднавши стопи), нахиляють голову до грудей. Руки і ноги підтримують лівою рукою, а правою — голову під потилицею. У такій позі, що нагадує положення ембріона, повільно похитують дитину у різних напрямках: вперед-назад, праворуч-ліворуч, по колу (по 2 — 3 рази у кожен бік). Ця вправа сприяє розвитку нервової системи та вестибулярного апарату, тому її необхідно повторювати кілька разів на добу. Похитування на м'ячі. Дитину кладуть животом на великий м'яч, широко розводячи її коліна. Притримують малюка в ділянці спини. Похитують м'яч у різних напрямках: вперед-назад, у різні боки та по колу. Розмах рухів повинен бути невеликим, щоб дитина втрималася на м'ячі. Вправа сприяє розслабленню та тренує вестибулярний апарат. Поворот на живіт. Дитина лежить на спині. Вкладають вказівний палець лівої руки у ліву долоню дитини, рештою пальців обхоплюють її кисть. Правою рукою утримують обидві ноги за гомілки та, трохи розпрямляючи їх, повертають таз дитини ліворуч. Після цього малюк самостійно повертає голову та верхню частину тулуба у той самий бік. Малюка затримують у положенні на боці, щоб він потренував м'язи шиї, утримуючи голову. Потім виводять руку дитини трохи вперед, і дитина набуває положення лежачи на животі. Під час виконання цього складного руху працюють всі м'язи тулуба дитини. Підведення голови і тулуба з положення на спині. Дають дитині обхопити великі пальці рук, рештою притримують її кисті і випрямляють руки дитини. Потім повільно та обережно кладуть дитину (краще на бік, щоб не забити потилицю). Вправа сприяє зміцненню м'язів передньої поверхні шиї та живота. Повзання. Обхопивши ноги дитини у нижній частині гомілки, згинають та розгинають їх па зразок плавальних рухів жаби. Після кількох пасивних рухів притримують ноги малюка у положенні згинання з розведеними стегнами та дають йому можливість самостійно відштовхнутися. Як наслідок дитина просувається вперед. Потім знову згинають ноги, стимулюючи цим, а також показом іграшки, нове відштовхування та самостійне повзання. Схрещування рук на грудях. Дитина лежить на спині.У її долоні вкладають великі пальці своїх рук. Руки дитини розводять, потім зводять їх, перехрещуючи на грудях, і знову розводять. Темп рухів то прискорюють, то сповільнюють. Повторюють вправу 6 — 8 разів. Вправа для ніг. Одночасне згинання та розгинання ніг дитини виконують 4 — 6 разів. Поперемінне згинання та розгинання ніг роблять таким чином: обхоплюють ноги дитини у ділянці гомілок. Потім поперемінно згинають та розгинають ноги у різному темпі, імітуючи ходіння та біг. Піднімання з положення на животі у вертикальне положення. Вкладають у кисті дитини кільця, розводять руки дитини в боки, вгору до голови (до рівня вух). Дитина піднімає голову, потім стає на коліна. Після чого, спираючись на одну зігнуту ногу, встає на повний зріст. Нахили. Дитина стоїть, притискуючись спиною до дорослого. Долонею лівої руки притримують коліна дитини, запобігаючи згинанню ніг, долоню правої руки кладуть на живіт (для підтримки тулуба). Дитина нахиляється. Вправа тренує м'язи спини. Присідання. Якщо дитина впевнено стоїть без опори, її беруть за руки та спонукають присісти, розводячи коліна, а потім встати. У момент вставання піднімають руки малюка догори, щоб він звівся на носки. Вправу повторюють 4 — 6 разів.  Мал. 21. Вправа «Джміль» Мал.22. Вправа «Журавлик»  Мал. 23. Вправа «Метелик» Мал. 24. Вправа «Млин» "Тачка" (ходіння на руках). Дитина лежить на животі. її піднімають у горизонтальному положенні так, щоб вона спиралася на руки. Попереду кладуть яскраву іграшку, і спонукають дитину переставляти руки, наближаючись до неї. Вправу повторюють 2 — 3 рази. Ця вправа зміцнює всі групи м'язів, що беруть участь у стоянні. У дітей ясельного віку м'язова система розвинена погано. У дитини насамперед розвиваються великі м'язи, м'язи рук розвиваються раніше, ніж м'язи ніг. Індивідуальні заняття гімнастикою мають велике значення для розвитку рухів у дітей цього віку. На 2-му році життя дитина упевнено ходить, сідає, лягає та встає, самостійно переходячи з положення лежачи в положення сидячи та стоячи, переступає через невеликі перешкоди, залазить і злазить з невеликих підвищень тощо. Б'є по м'ячу ногою і рукою. Точно захоплює та кидає предмети. Активно грає з іграшками. Протягом 3-го року життя цикл рухів, посильних дитині, зростає та удосконалюється: діти бігають, стрибають, вилазять на перепони, зістрибують з них, ходять по східцях, намагаються тримати рівновагу — ходять по дошці та горизонтально покладеній на підлозі (землі) колоді. В кінці 3-го року дитина виявляє чимало самостійності під час одягання та роздягання, умивання, полоскання рота, прийому їжі, прибирання іграшок тощо. Рухи стають все більше координованими. Тонус м'язів-згиначів у дитини-дошкільника переважає над тонусом розгиначів. Тому дитина часто перебуває в дещо "згорнутому" стані, з сутулою спиною, зігнутими кінцівками, що нерідко призводить до порушення постави. Дитина неекономно витрачає сили, діє з великою затратою енергії. Під час виконання потрібних рухів спостерігаються зайві, супровідні рухи. Маленькі діти залюбки багато рухаються. Нескладні та образні вправи за взірцем птахів, диких та свійських тварин, риб вони виконують охочіше та довго пам'ятають. Важливо, щоб комплекс вправ для дітей виконувався у формі гри. Наводимо приклади деяких із них. |
Похожие:
 | Харчування відноситься до тих факторів навколишнього середовища, вплив яких на організм відбувається не зразу, а поступово. У зв’язку... | | В жизни бывают удивительные вещи: психика человека может быть здорова, а его личность больна, или наоборот, – психика больна, тогда... |
 | | И на вопрос привычный отвечая, сказала ты : «Здорова и жива! Живу все так же часто разьезджая, в дороге жизнь, работа такова» | |
| С помощью каких поэтических средств выражено ощущение настоящей грусти в разлуке с любимой? | | Розділ Стан та перспективи формування І розвитку в Україні здорового харчування. Вирішення проблеми розширення асортименту продукції... |
| Наявність об`єктів сервісу (пункт харчування, торгівля,азс,сто, готель, мотель, кемпінг) |  | Дитина 6-ти років. Скаржиться на головні болі, зниження апетиту, слабкість. Об’єктивно |
| Торгівля; громадське харчування; сфера послуг (оподаткування продажу товарів/послуг за двома податковими ставками) | | Торгівля; громадське харчування; сфера послуг (оподаткування продажу товарів/послуг за двома податковими ставками) |