Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання»




НазваниеКонспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання»
страница17/26
Дата публикации20.06.2014
Размер3.88 Mb.
ТипКонспект
uchebilka.ru > География > Конспект
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   26

^ 5. Психогігієна статі

Статева гігієна – одна зі складових особистої гігієни кожної людини. Особиста гігієна – це сукупність гігієнічних правил, виконання яких сприяє збереженню й зміцненню здоров'я людини. Вона містиь у себі загальні гігієнічні правила для людей будь-якого віку. При розробці правил особистої гігієни враховуються вікові, а також анатомо-фізіологічні особливості жіночого та чоловічого організмів. Крім загальних гігієнічних заходів, особиста гігієна містить догляд за статевими органами.

Статеві органи дівчинки повинні утримуватися в особливій чистоті, оскільки вони дуже ніжні, вразливі й мають порівняно низький опір до інфекцій. При відсутності належного догляду може розвиватися вульвіт (запалення зовнішніх статевих органів).

З раннього віку дітей потрібно привчати до щоденного випорожнення кишечника в певний час і регулярного сечовипускання. Переповнення прямої кишки та сечового міхура негативно впливає на функцію статевих органів, а у дівчаток може призвести до неправильного положення матки, що в майбутньому може стати причиною багатьох порушень (наприклад болі при менструаціях). З 5-6 років діти повинні самостійно доглядати за своїми статевими органами, насамперед необхідне їх щоденне обмивання, для того, щоб сеча, піт не викликали подразнення та свербіння.

Дівчаткам постійно потрібно носити трусики, які достатньо їх облягають, щоб запобігти потраплянню бруду на ділянку піхви. Нижню білизну необхідно міняти щоденно.

У підлітковому віці дівчинка повинна мати повне уявлення про загальні правила гігієни й засвоїти всі необхідні навички догляду за собою. Насамперед, вона має бути готова до появи менструацій і повинна знати, що виділення крові зі статевих органів – нормальне явище, яке повторюється регулярно.

Під час менструації статеві органи більш сприятливі до інфекцій у зв'язку зі зниженням захисних сил організму й наявністю ранимої поверхні слизової оболонки матки. Тому в ці дні особливо важливо стежити за чистотою тіла та білизни. При нормальному протіканні менструації звичні заняття та спосіб життя не змінюються. Заняття фізкультурою дозволяються, але при цьому потрібно утримуватись від важких фізичних вправ, плавання та їзди на велосипеді. Важливо оберігати тіло від переохолодження, особливо нижньої частини ніг та живота. Митися краще під душем. Не рідше 2-х разів на день потрібно обмивати зовнішні статеві органи теплою кип'яченою водою з милом, попередньо вимивши руки. Спочатку обмивають зовнішні статеві органи, потім шкіру навколо них, а вже потім – ділянку заднього проходу.

При менструації рекомендується користуватись спеціальними гігієнічними прокладками, їх можна придбати в аптеці або виготовити самому з бинта та вати. Крім того, слід мати кілька спеціальних трусів-плавок, які також потрібно часто міняти, не допускаючи засихання на них крові; після прання їх необхідно попрасувати.

У підлітковому віці хлопчик, як і дівчинка, повинен набути навички особистої гігієни, дотримуватись чистоти тіла, волосся, одягу. Хлопчики мають знати про нічні полюції (сім'явиверження) під час сну, про те, що це нормальне явище статевого дозрівання.

Кожен хлопчик і дорослий чоловік повинні утримувати в чистоті статеві органи, їх слід кожен день мити теплою водою з милом. При цьому необхідно обов'язково відсувати шкірну складку (крайню плоть) із головки пеніса (статевого члена).

У деяких народів, наприклад євреїв, існує звичай підрізати крайню плоть через кілька днів після народження. Ця процедура називається обрізанням. Хоча така операція здійснюється через релігійні міркування, деякі вважають, що це також і більш гігієнічно. Справа в тому, що під крайньою плоттю може накопичуватися спегма, що стає причиною неприємного запаху і навіть розвитку запального процесу. Однак, якщо щоденно обережно відтягувати шкіру з головки пеніса, промивати її, то цих неприємностей можна уникнути.

Щоденні гігієнічні процедури мають великий психологічний зміст, тобто сприяють виробленню волі, самоконтролю та самодисципліни. Чистота забезпечує відчуття спокою, впевненості в собі.

При появі будь-яких змін, пов'язаних із функцією статевих органів, потрібно звернутися до лікаря. Ні в якому разі не користуватися "рецептами" знайомих і друзів, оскільки у статевій сфері не може бути загальних рекомен­дацій. Цей бік людського життя найбільше відповідає поняттям особистого та інтимного. І тільки лікар-спеціаліст може надати кваліфіковану особисту консультацію та допомогу.

^ 6. Сексуальна культура

Слово "культура"(з лат. culture - вирощування, виховання, освіта, роз­виток, повага) в найширшому розумінні означає систему засобів і норм, за допомогою яких суспільство уніфікує поведінку своїх членів. Культура показує закономірності розвитку суспільства на тому чи іншому етапі його розвитку. Психосексуальна культура задає систему координат, поза якою не можна правильно зрозуміти поведінку й переживання конкретних людей.

Не кожна психосексуальна культура обов'язково позитивна. Але завжди вона факт, який ставить людину перед вибором наслідувати або протистояти їй. Психосексуальна культура створює контекст, в якому поведінка окремої людини набуває свого істинного значення. Для інших культур чужа поведінка може нагадувати "дитинство", але це те саме, що звинувачувати людину, яка говорить іншою мовою.

Питання статі, сексуальної культури та статевої моралі взаємопов'язані й переплетені з основними еротичними категоріями, які характеризують те чи інше суспільство. Статева мораль нашого суспільства має у своїй основі такі принципи:

- рівноправність чоловіка й жінки;

- свобода вибору сексуального партнера;

- незалежність під час укладання шлюбу від матеріального стану подружжя, їхнього віросповідання, расової належності.

Добровільний вибір чоловіка або жінки вимагає лише однієї умови почуття любові. Формування статевої моралі хоча й відбувається в умовах мікроколективу, яким є родина, але під контролем і впливом суспільства. Непорушними є такі категорії статевої моралі:

  • обов'язковість глибинного почуття кохання, що передують фізичній близькості;

  • святість почуття батьківства та материнства;

  • схиляння (повага) перед жінкою;

  • рівні права та обов'язки чоловіків і жінок одне перед одним та перед майбутніми дітьми;

Статева мораль не допускає:

• статевої розпусти й позерства;

  • проституції та порнографії;

  • психологічного насильства над людиною.

Статеві особливості чоловічого організму починають виявлятися в 12-14 років, жіночого – у 10-12 років, їхнє формування завершується у чоловіка до 20-22 років, у жінки – до 18-19 років. У цьому віці в юнаків, як і у дівчат, пробуджується один із найдавніших та найсильніших інстинктів – статевий. Саме вік статевого формування розглядають як нормативний найбільш прийнятний для початку статевого життя, що забезпечує стійкість, готовність організму до можливих психотравмуючих ситуацій.

Людина сексуальної культури передбачає те, що юнак або дівчина, спілкуючись, повинні знати, як проявляється сексуальність у неї й у партнера, до чого може призвести вихід на інтимне спілкування, як контролювати свої статеві потяги і що робити в період статевого збудження. Такі знання дозволяють вчасно зупинитись, запитати себе, чи готовий я до сексуального контакту і яку відповідальність я на себе беру, якщо йду на це, якими будуть наслідки завтра? Як проявляється статевий потяг і чи необхідно задовольняти свої сексуальні бажання до моменту сексуальної зрілості? Які негативні моменти у ранніх статевих відносинах? Які мотиви спонукають до початку статевого життя? Також необхідно знати психічні стимули, що сприяють появі статевої активності у юнаків і дівчат. Для чого? Для того, щоб зайвий раз не провокувати особу протилежної статі.

Юнак, який навіть не жив статевим життям, як правило, уже знає специфічні відчуття оргазму (полюції, мастурбація). Тому він знає, чого чекати від статевого акту, і це змушує його активно прагнути зносин. Дівчина ж у переважній більшості випадків жодного реального уявлення про почуття задоволення, пов'язане зі статевим актом, не має, навіть сексуально забарвлені сни з відчуттям оргазму зустрічаються у дівчат рідко. У жінок стимули мають більш моральний і менш егоїстичний характер.

Дівчатка повинні знати,- хлопчики прагнуть отримати задоволення, але задоволь­нивши своє сексуальне збудження, вони забувають про дівчину і не вміють нести відповідальність за наслідки. Вони експериментують і психологічно не готові стати вашими чоловіками.

Хлопчики, також повинні знайти, що дівчинка думає, що ви станете їй чоловіком, захис­ником.

Психосексуальна культура передбачає, що людина в процесі свого розвитку (статевого дозрівання) готується до свого майбутнього, до свого дорослого життя. Готується за допомогою уявлень про морально-етичну та фізіологічну сторону шлюбного життя. Розглядаючи стадії статевого акту, треба розуміти, що невміння або небажання згладжувати різницю тривалості стадії у чоловіка й жінки нерідко призводить до порушень у гармонії. Якщо чоловік переходить від першої стадії до другої, не дочекавшись, поки збудження розвинеться в жінки, він порушує послідовність стадій, і зміна функціонального стану нервових центрів не завершиться оргазмом, а тому не настане четверта стадія. Цей надзвичайно важкий стан для жінки шкідливо впливає на її нервову систему, психіку та статеві органи. Гінекологи вважають, що жінки, які не мають сексуального задоволення у шлюбі, значно частіше страждають захворюваннями жіночої статевої сфери і мають гінекологічні розлади, болі в серці, суглобах, головні болі, болі внизу живота тощо. Лікування цих органів не дає позитивного результату, якщо не буде налагоджено статеву гармонію у шлюбі.

Варто наголосити на тому, що знаннями в галузі сексології не можна користуватися як довідником, не можна покладатися на них як на такі, що гарантують щастя. Знання потрібні, щоб допомогти знайти власну тональність, власний варіант поведінки, саме свій, неповторний, як неповторна кожна людина.

У житті іноді формуються хибні уявлення про статеве життя, які не підтверджуються науковими даними, але які набули широкого розповсюдження серед неосвічених у культурі сексуальних стосунків людей. Особливо це стосується підлітків юнацького віку через відсутність статевого виховання і які часто думають, що:

  • статева функція залежить від розміру статевих органів чоловіка;

  • існує якась анатомічна відповідність між чоловіком і жінкою, що вона зумовлена заздалегідь і назавжди, а тому змінити щось неможливо;

- існує "ліміт" статевих зносин у чоловіків, вичерпавши який чоловік начебто ніколи не зможе мати статевої близькості з жінкою;

- у дівчаток ранній початок статевого життя передбачає ранній початок старіння;

- сила й мужність чоловіа залежить від кількості статевих контактів, які він мав.

У 60- ті роки ХХ ст. в західних країнах з’явився і набув великого поширення термін «сексуальна революція». Це явище хвилеподібно докотилося й до нашої країни.

Що це таке? Суспільство вирішило зняти табу із сексуальних питань і почало пропаганду «ідеології сексуального вивільнення». З одного боку ідея про те, що проблеми статевого життя потребують обговорення, вивчення , – виправдана. З іншого боку (медаль завжди має дві сторони), сексуальне вивільнення пропагувало корисливий індивідуалізм, сприяло сконцентруванню лише на отриманні задоволення, виправдовувало ранні статеві контакти. Вседозволеність щодо сексуальних контактів, яка виникла у суспільстві, з роками призвела до того, що друга хвиля «сексуальної революції» принесла з собою вживання наркогенних речовин як обов’язковий засіб для підвищення гостроти відчуттів.

Існує відмінність між сексом і любов'ю. Секс – це фізіологічний акт, у результаті якого обидва партнери отримують задоволення. Коли ви "займаєтесь любов'ю", ви насамперед поринаєте в емоційну атмосферу любові й обожнювання.

У людини, безперечно, може бути секс без любові. Вона також може мати любов без сексу. Але, безумовно, найкращим є поєднання любові й сексу, яке супроводжує сімейні взаємостосунки.

Після опитування чоловіків і жінок, можна дійти висновку: жінки насамперед прагнуть отримувати від своїх чоловіків любов, чоловіки хочуть бачити у жінках насамперед сексуальних партнерів.

Жінки більше люблять:

  • обійми;

  • довгі поцілунки;

  • повільну прелюдію;

  • розмови про почуття у ліжку;

  • ніжні емоційні прояви;

  • романтику.

Чоловіки більше люблять:

• спонтанність;

  • фізичну пристрасть;

  • загравання під час здорового сексу.

Ці відмінності в сексуальних смаках зумовлені відмінностями між жінками й чоловіками, про які вже говорилося раніше. Чоловіки більш зорієнтовані на досягнення мети; жінки більш зайняті налагодженням взаємостосунків і зв'язків. Для більшості чоловіків ближчий простий секс, у той час коли жінкам подобається кохання. Чоловіки орієнтуються на те, що бачать. Саме тому в підлітковому віці, під час статевого становлення, хлопці обирають еротичні журнали, а дівчатка – любовні романи. Усе це потрібно знати. Знання чоловічих і жіночих секретів допомагає створити гармонійні стосунки з людиною, яку ви кохаєте.

^ 7. Сексуальне здоров’я

Молодість – це прекрасна пора у житті кожної людини і те, наскільки цікавою, різноманітною й повноцінною вона буде, залежить тільки від самої людини, від того, наскільки відповідально вона буде ставитися до себе, до своєї поведінки. Коли молода людина обирає відповідальний стиль поведінки, вона робить більш щасливою й успішною себе, своїх близьких.

Відповідальна поведінка – це безпечна поведінка, яка відображає відповідальне ставлення людини до свого життя, вчинків, дій. Вона передбаёчає здоровий спосіб життя, розуміння ризику ранніх статевих стосунків, відмову від вживання наркотичних речовин.

Сексуальні стосунки є важливою частиною нашого життя. Це шлях до співпереживання й взаємної ніжності, хвилювання й насолоди. Випадкові сексуальні зв'язки асоціюються з ризиком передачі різноманітних захворювань.

За останній час в Україні спостерігається різкий ріст чисельності захворювань, які передаються статевим шляхом, особливо серед молоді. Через відсутність достовірної інформації, більшість молодих людей думають, що небезпека заразитися під час випадкового статевого акту перебільшена.

Хвороби, що передаються статевим шляхом, – це хвороби, які виникають після статевого контакту з людиною, яка вже хворіє на будь-яку з них. Збудником таких хвороб є найдрібніші організми (віруси або бактерії), які живуть у різних рідинах людського організму, таких як кров, сперма і вміст вагіни.

Найхарактернішими спільними симптомами більшості хвороб є: свербіння, незвичні виділення зі статевих органів, часте й болюче сечовипускання. Інколи захворювання протікає безсимптомно. Деякі симптоми хвороб проходять без лікування, але це не означає, що хвороба минула, оскільки збудник залишається в організмі, й людина стає джерелом зараження інших людей. Водночас захворювання може відновитися знову і протікати набагато важче.

Лекція 22. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я

  1. Сифіліс.

  2. Гонорея.

3. СНІД — синдром набутого імунного дефіциту.

  1. Генітальний герпес.

  2. Хламідіози.

  3. Трихоманози.

  4. Заходи боротьби з захворюваннями, які передаються статевим шляхом.

  1. Сифіліс (люес)

Тепер ці захворювання називають сексуально-транс­місійними (СТЗ), тому що вони переважно передаються статевим шляхом. До них належать як давно відомі (сифіліс, гонорея), так і нові (СНІД та інші).

Збудника сифілісу завезено до Європи з Америки. Уже через три місяці після тріумфального повернення Колумба та уро­чистостей у Барселоні стався перший випадок нового захворювання, що передається гетеросексуальним шля­хом. Хвороба поширилась до Італії, яка була під владою Іспанії. У 1498 р. війська короля Франції Карла VIII завоювали Неаполь, а з ним одержали і сифіліс. Най­манці після Італійських війн XVI століття між Францією та Іспанією з Німеччиною рознесли хворобу по всій Європі та Середземномор’ю, а через шовковий шлях – на Схід, і за 20 років після повернення Колумба вона досяг­ла Китаю, забравши понад 10 млн. осіб.

Спочатку хворобу називали іспанською, неаполі­танською, французькою, аж поки у 1530 р. поет і ку­пець Фракастро не написав поему. В ній він описав хво­робу, яку називали «гниття палиці». Героя поеми, який хворів, звали Сифіліс, його ім’я і закріпилось як назва хвороби.

Швидке розповсюдження сифілісу в Європі поясню­валось незнанням причин та наявністю великої кількості проституток. Лише в одній Венеції їх було 12000 при населенні міста у 300000 осіб.

У 1499 р. Карл VIII видав указ, за яким сифілітиків виганяли з міста в імпровізований концтабір. Була ви­дана також заборона на спільні бані та басейни.

Шотландці вперше виявили венеричний характер зараження сифілісом, тому заборонили проституцію, щоб зупинити розповсюдження французької хвороби.

Лікар А. Бенвієні (1440-1502 р.р.) передбачив передачу сифілісу від жінки до плоду.

Як виявили у 1905 р. Е. Гофман та Ф. Шаудін, збудником сифілісу є спірохета (бліда трепонема), бактерія, яка має вигляд тонкої та ніжної спіралі. Розмножується спірохета швидко, особливо в сухому швидко гине.

Джерелом хвороби є хвора людина. Збудника вияв­ляють у всіх уражених органах — шкірі, крові, лімфо­вузлах, слині хворих (тому передається з поцілунком), пошкоджених очах, нервовій системі. Зараження відбу­вається статевим та побутовим шляхами, особливо при санітарній неграмотності.

Проникає збудник в організм через тріщини на сли­зових або шкірі. Надалі заноситься у лімфовузли, швид­ко розмножується, надходить до крові й заражає весь організм.

Хвороба характеризується розмаїттям проявів. На початку ніяких ознак, інкубаційний період триває про­тягом місяця, і лише потім на місці проникнення збуд­ника з’являється первинна ознака хвороби — твердий шанкр.

Надалі розвивається первинний сифіліс протягом 45 днів: збільшуються лімфовузли, з’являється загальна слабкість, гарячка, біль у голові і кінцівках, анемія, втрата сну.

Якщо хворий не лікується, то за первинним почи­нається вторинний період, що супроводжується висипа­ми різної форми, величини й кольору на шкірі та слизо­вих оболонках.

У цей період хворий дуже небезпечний для оточую­чих, його хвороба не турбує, він не відчуває болю, тому ненавмисне заражає інших. Прояви вторинного сифілі­су можуть зникнути, не залишаючи ознак на кілька років, але потім раптово знову повертаються, і так к­ілька разів.

За відсутності лікування через 5-6 років починаєть­ся третій період, який характеризується розпадом тка­нин, появою рубців. Може бути ушкоджений будь-який орган, у тому числі мозок.

При своєчасному лікуванні настає видужання.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   26

Похожие:

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складено основі робочої навчальної програми дисципліни складена на основі Освітньо професійної програми підготовки...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складено основі робочої навчальної програми дисципліни складена на основі Освітньо професійної програми підготовки...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної...
Конспект лекцій з навчальної дисципліни циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки «Інженерна психологія та соціологія...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі Освітньо-професійної програми та Робочих навчальних планів перепідготовки спеціалістів

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconКонспект лекцій написано відповідно до програми курсу «Інженерна гідравліка»
Рух рідини у відкритих руслах. (Конспект лекцій для студентів 3 курсів денної І заочної форм навчання, екстернів І іноземних студентів...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра та робочого навчального плану напрямку 030601...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconКонспект лекцій навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки...
...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів та робочого навчального плану спеціальності...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі Освітньо професійної програми підготовки спеціаліста та робочого навчального плану спеціальностей...

Конспект лекцій складений відповідно до навчальної програми дисципліни «Валеологія з методикою викладання» iconСхідноукраїнський національний університет
Конспект лекцій складений на основі освітньо-професійної програми підготовки та перепідготовки спеціалістів та робочого навчального...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<