Дисципліна | Наноматеріали і нанотехнології |
Семестр
|
7
|
Кафедра
| ^ |
Кількість годин аудиторної роботи
|
30 (з них: лекційнй заняття – 22 лабораторні роботи –8
| | ^ |
Поглибити знання студентів про основні методи одержання сучасних наноматеріалів та їх перспективи застосування у техніці та оптоелектроніці.
|
Загальний опис курсу (розділи та теми)
|
Вступ. Короткі історичні відомості про розвиток нанотехнології.
Поняття про наночастинки та їх методи одержання (в субстанції, плівки, колоїдні розчини та інше)
Нанотрубки та нанокластери.
Фізичні та фізико-хімічні характеристики наноматеріалів у порівнянні з класичними матеріалами. Квантові точки
Перспективи застосування наноматеріалів у спектральних приладах, оптичних датчиках, в електроніці, в біології та медицині. Нанонадпровідники та напівпровідники.
Роботи українських вчених по наноматеріалах, в тому числі, роботи співробітників кафедри органічної та біологічної хімії ВДУ.
|
Результати навчання
|
Користуючись навчальною та довідковою літературою, передбачати методи одержання, властивості та можливе застосування нових наноматерілів.
|
Бібліографія
|
Никишин В.И., Лускинович П.Н. Нанотехнология и наноэлектроника.// Электронная промыщленность, №3.- с. 4-13.
Drexler K. Eric. Nanosystems. John WILEY & Sons Inc, 1992.- 556 p.
Дьячков П.Н. Углеродные нанотрубки – материалы для компьютеров ХХІ века. // Природа, 2000, № 11.- с. 23-30.
Інтернет-файли.
|
Дисципліна
|
Основи фізико-хімічного аналізу
|
Семестр
|
7
|
Кафедра
|
Загальної та неорганічної хімії
|
Кількість годин аудиторної роботи
|
70 год., з яких лекційний курс складає 40 год., на лабораторні заняття відведено 20 год.
|
Мета курсу
|
Навчити студентів загальних принципів та методів побудови основних типів діаграм стану однокомпонентних, двокомпонентних та деяких типів трикомпонентних систем, їх опису та аналізу.
|
Загальний опис курсу (роздіпи та теми)
|
Курс «Основи фізико-хімічного аналізу» – це розділ загальної хімії, що вивчає співвідношення між складом та любими властивостями, що вимірюються (температури фазових перетворень, електропровідность, твердость, густина, внутрішнє тертя і т. д.), гомогенних і гетерогенних рівноважних систем; результатом чого є побудова діаграм склад–властивість. На основі отриманої діаграми можна свідомо вибирати умови утворення і отримання відповідної речовини.
Основними розділами курсу є:
1. Вступ
2. Основи фізико-хімії гетерогенних станів
3. Основні методи фізико-хімічного аналізу
4. Однокомпонентні системи
5. Двохкомпонентні системи
6. Трьохкомпонентні системи
|
Результати навчання
|
Вивчивши спецкурс студенти повинні знати класифікацію діаграм стану однокомпонентних, двокомпонентних та трикомпонентних систем, вміти їх описувати.
|
Бібліографія
|
1. В. Я. Аносов, М. М. Озерова, Ю. Я. Фиалков. Основы физико-химического анализа. М.: Наука, 1976.
2. А. М. Захаров. Диаграммы состояния двойных и тройных систем. М.: Металургия, 1978.
3. Барчій І.Є., Переш Є.Ю., Різак В.М., Худолій В.О. Гетерогенні рівноваги: Навч. По. – Ужгород: ВАТ “Видавництво Закарпаття”, 2003, - 213 с.
4. В.Я. Аносов, Н.П.Бурмистрова, М.М.Озерова, Г.Г.Цуринова. Практическое руководство по физико-химическому анализу. Изд. Казанского ун-та, 1971, 173 с.
5. І.Д. Олексеюк, О.В. Парасюк. Одержання і дослідження неорганічних напівпровідників. Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ, 2005, 280 с.
6. Періодичні наукові та довідникові видання 1995-2006 р.р. з опублікованими результатами експериментальних досліджень діаграм стану систем.
| |
