Таврійський вісник освіти
Скачать 4.38 Mb.
|
Література:
Завадський М.В. ^ За даними кримінологічних досліджень, протиправна поведінка виникає не раптово – їй передує серія вчинків, що розцінюються як аморальні, антигромадські тощо та свідчать про деформацію особистості підлітка. Дитина ще не вчинила злочину, проте існують «індикатори», за якими можна відзначити, що за певних несприятливих обставин (тиск групи однолітків, відсутність засобів до існування і т.д.) підліток здатний вчинити протиправний учинок. [2; 7]. Таким чином, якщо завчасно виявити дітей, які схильні до протиправних дій, і провести з ним індивідуальну профілактичну роботу, то можна запобігти злочину на ранній стадії. Необхідно спрямувати зусилля на запобігання, завчасне попередження дії чинників, що негативно впливають на поведінку підлітків, усунути джерела можливих негативних впливів, компенсувати негативні наслідки соціальних процесів. Вчасно помічені відхилення в поведінці дітей і підлітків, що можуть призвести до правопорушень і злочинів, а також правильно організована психолого-медична й педагогічна допомога відіграватимуть вирішальну роль у запобіганні деформації особистості підлітка. Багато дітей (відсоток їх росте з кожним роком) до моменту, коли йдуть до школи, вже мають різні відхилення від норм у своєму психічному та фізичному розвитку: це обумовлено як біологічними чинниками (ушкодження генетичного апарата, родові травми й асфіксії, побутові травми й хвороби тощо), так і соціальними (погане харчування, невпорядкованість побуту і т.д.) і педагогічними (суттєві недоліки, помилки, прорахунки в сімейному вихованні, дошкільних дитячих установах тощо) [1; 5; 10]. Усі ці групи чинників сполучаються. В результаті, прийшовши до школи, значна частина таких дітей починає зазнавати серйозних труднощів у адаптації до тих вимог, що ускладнюється щороку в процесі навчання, і тих, що пред’являє суспільство. Низька адаптація до соціальних і психологічних навантажень обумовлює неадекватні поведінкові реакції на них. Таким чином, замість адаптації в частини тих дітей, що прийшли в школу з визначеними проблемами, відбувається дезадаптація. Вона може виявлятися потрійно: 1) у формуванні стійких стереотипів – відхилення й асоціальне поводження; 2) у формуванні патологічних рис характеру; 3) у деформації системи відносин таких неповнолітніх з оточуючими людьми. Особливості молодшого підліткового віку визначають і особливості в поширеності й структурі властивої для них поведінки. Вивчення цієї проблеми в молодших підлітків, які перебувають на обліку в комісіях зі справ неповнолітніх, засвідчує, що для цього контингенту характерні ще тільки прості форми подібної поведінки. В основному вони пов’язані з невиконанням підлітком своїх соціальних обов’язків. Разом з тим, хоча й рідко, проте зустрічається і така поведінка, яка пов’язана з порушенням норм моралі (паління, уживання горілчаних напоїв тощо). У цьому віці крадіжка стає досить розповсюдженим явищем. Порушення норм моралі та права здійснюється підлітками майже завжди в групі. Одноособове антигромадське поводження в цьому віці – явище виняткове [3]. Водночас на практиці часто мають місце ситуації, коли природне бешкетництво дитини чи романтизм підлітка кваліфікують як хуліганство з відповідними адміністративними санкціями. Дуже часто педагоги називають ледачим, несумлінним учня, в якого спостерігається затримка в психічному розвитку або з ослабленою нервовою системою. На підставі того чи іншого упередженого судження про дитину чи неправильної оцінки поведінки на учня навішується ярлик з певною системою оцінних суджень про нього, про характер взаємин із ним. Тому, кваліфікуючи певні особливості поведінки учнів як відхилення від норм, необхідно враховувати стабільність і частоту їхніх проявів, а також особливості особистості, віку й самої ситуації. Тільки приймаючи до уваги все це, можна виносити свої судження та визначати способи впливу на неповнолітнього з метою ранньої профілактики його протиправної поведінки. Специфічне завдання школи у сфері профілактики протиправної поведінки неповнолітніх полягає у проведенні ранньої профілактики, тому що жодна інша соціальна структура не в змозі вирішити це завдання. Виняток складає родина, але вона нерідко і сама виступає як об’єкт профілактичної діяльності. У системі профілактичної діяльності школи необхідно виділити два напрямки: заходи загальної профілактики і заходи спеціальної профілактики. Заходи загальної профілактики повинні забезпечувати залучення всіх учнів до життя школи й попереджати їхню неуспішність. Зміст цих заходів полягає в забезпеченні умов, необхідних для задоволення значущих для учнів потреб, що обумовлені специфікою вирішення цього питання, і блокуванням факторів, що можуть негативно впливати на поведінку учнів у кризовій ситуації [9]. Заходи спеціальної профілактики повинні забезпечувати можливість виявлення всіх учнів, що потребують особливої педагогічної уваги, і проведення роботи з ними на індивідуальному рівні. Існують приховані ефекти впливу інституціональних умов школи на поведінку учнів. Організація й атмосфера шкільного життя, норми і правила, режим, розклад, навантаження, власне зміст утворення, відносин з учителями – ці та інші фактори істотно впливають на поводження учнів. Відсутність у школі вибору, нецікаві для учнів навчальні програми, обов’язкове відвідування навчальних курсів «задля атестата», а не для себе, тверда зовнішня регламентація поводження на уроці, лицемірний чи директивний стиль спілкування вчителів – ці та багато інших повсякденних умов шкільного життя підсилюють девіації в підлітків, які схильні до асоціальної поведінки [4]. Розширити можливості вибору учнями освітніх програм основної та додаткової освіти, створити ситуації вибору на різних етапах росту дітей, умови для організації психолого-педагогічного супроводу учнів, організаційну структуру школи, що відповідає віковим особливостям учнів і принципам варіативної освіти, налагодити механізми керування такою організацією – ці завдання необхідно вирішити для зміни організаційно-педагогічних умов у напрямку більшої привабливості шкільного життя для різних дітей. Такі умови є головним чинником формування укладу шкільного життя. Під укладом шкільного життя розуміється пануюча система навчальних і позанавчальних зв’язків, що розглядається не як система особистих взаємин, а як сукупність умов, за яких діють учні та вчителі. Для розуміння такого укладу слід поспостерігати за вільною, ненормованою активністю дітей і вчителів, за їхніми розмовами на перервах, за їхнім життям у позашкільних умовах. До елементів укладу шкільного життя належать, наприклад, приховані результати диференціації дітей за здібностями; структура реальної влади в школі (хто приймає рішення і відповідає за їхнє виконання). Уклад життя школи багато в чому визначає, які норми й правила засвоюються і закріплюються в поводженні. Як показують дослідження, уклад більше впливає на становлення життєвих цінностей молоді, ніж формальні навчальні курси. Вивчення досвіду інноваційної діяльності освітніх закладів у сфері організації шкільного життя дозволяє виділити основні характеристики такого укладу життя школи, що відповідає уявленням про цінності усього суспільства. Ці характеристики відображають можливості школи з формування поведінки учнів, що відповідає соціальним нормам. Сьогодні школа зазнає досить сильного інформаційного голоду: учасники освітнього процесу, особливо ті, на кого покладено безпосередню відповідальність за профілактику девіантної поведінки (соціальні педагоги, вихователі та інші), не забезпечуються актуальною та оперативною інформацією правового й методичного характеру. Часто спостерігається «професійна самітність» школи в рішенні складних соціально-педагогічних задач, багато питань вирішують на внутрішньовідомчому рівні, відсутня суспільно-громадська складова в структурі керування освітою [8]. Найбільш перспективною взаємодія школи із суспільними інститутами стане в тому випадку, якщо вона буде спрямована на розв’язання проблем не тільки педагогічними засобами (проблеми суспільства, проблеми людини), наприклад, дотримання прав дитини, збереження їх здоров’я, дитяча наркоманія та злочинність, формування культури індивідуального вибору, проблеми дорослішання тощо [6]. Таким чином для того, щоб школа могла виступити як один з рівнів профілактики поведінки з відхиленнями, ставши більш привабливою для учнів, потрібні:
Література:
Зайцева Т.Г. ^ Загальновідомо, що співпраця ОВС із населенням у сфері попередження правопорушень є підставою забезпечення реальної стабільності та правопорядку у суспільстві. На оптимізацію партнерських відносин міліції та народу на основі підвищення рівня соціальної активності й оновлення довіри громадян до правоохоронної структури спрямована Програма формування позитивного іміджу міліції України [1]. Реалізація змісту цього документа здійснюється протягом 2003-2007 років, він схвалений рішенням Колегії МВС України 10.01.03 р. На основі ретельного аналізу існуючих недоліків у роботі правоохоронних органів та розробки шляхів їх ліквідування керівні структури ОВС України пропонують систему конкретних заходів щодо формування правової культури дорослого населення, а також молоді, підлітків та дітей. Саме правова культура учнівської молоді вважається підставою запобігання протиправних дій окремої частини громадян країни та делінквентної поведінки неповнолітніх. Програма формування позитивного іміджу міліції України пропонує працівникам міліції напрямки, зміст, форми та методи роботи з дітьми, підлітками, учнівською молоддю та їх батьками щодо попередження правопорушень серед неповнолітніх. Автори Програми виходять з об’єктивно існуючої закономірності, а саме: становлення особистості здійснюється в процесі педагогічно доцільно організованої діяльності. Тому значна кількість форм роботи в межах документу, що аналізується нами, спрямована на організацію діяльності дітей та підлітків, на встановлення партнерських відносин з їх батьками, членами родини, громадськими організаціями, місцевими державними структурами. З метою попередження правопорушень серед учнівської молоді вважається за доцільне створювати та розповсюджувати на місцях громадські комітети «Порятунок». До їх складу входитимуть батьки, рідні дітей та підлітків, що складають «групу ризику», тобто схильних до правопорушень. Основні завдання цих громадських утворювань полягають у здійсненні під керівництвом правоохоронців таких дій: а) моніторинг думок батьків та населення стосовно характеру поведінки учнівської молоді в певному регіоні місця, отримання інформації про певні правопорушення з боку учнів та підлітків, а також факти прояву агресивності та акцентуації характеру за типами шизотимічного, епілептоїдного, істероїдного (демонстративного), комформного тощо; б) організація допомоги консультативного характеру батькам, діти яких схильні до делінквентної поведінки, з боку фахівців у галузі права, педагогіки, психології, психіатрії, наркології тощо; в) індивідуальна робота з представниками учнівської молоді, поведінка яких має відхилення від норм моралі та права; г) налагодження взаємозв’язку з представниками державних, інших правоохоронних та громадських структур з метою забезпечення прав підлітків на освіту, здоров’я, повноцінну соціалізацію та розвиток тощо. Іншим значущим напрямком роботи міліції щодо декриміналізації поведінки учнівської молоді, попередження правопорушень серед підлітків та дітей Програма формування позитивного іміджу міліції України вважає відкриття центрів правової допомоги населенню з метою підвищення рівня правової культури підлітків та їх батьків шляхом підвищення рівня інформованості в межах прав та обов’язків – як особистих, так і держави, навчальних закладів, громадян країни тощо. Прикладом реалізації цього напрямку роботи є відкриття на базі Херсонського юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ Центру правової допомоги населенню. В Центрі працюють майбутні юристи – кращі курсанти та студенти інституту, які, набуваючи юридичну практику, проводять зустрічі з учнівської молоддю на базі загальноосвітніх шкіл м. Херсона з метою правового просвітництва. Тематика бесід та лекцій охоплює проблеми прав та обов’язків громадянина України, кожної дитини, їх батьків, держави, наслідків протизаконних дій. В практику діяльності Центру правової допомоги населенню входить організація виступів по радіо, що значно збільшує кількість слухачів і дає можливість підвищення рівня правової культури населення. Робота з формування елементів правової культури юнацтва згідно з Програмою формування позитивного іміджу міліції повинна починатися з періоду дошкільного віку. Саме в цей період дитина як майбутній громадянин України повинна мати підстави щодо звикання до думки: міліціонер завжди її захисником і порадником, якого не треба боятися, а необхідно звертатися в скрутний час порушення особистих прав, свобод, честі та гідності. Формування у молоді здорової, соціально доцільної психологічної установки на позитивне сприйняття правоохоронців як захисника інтересів законослухняної особи, що живе в суспільстві та виконує свої обов’язки, є реальною підставою попередження делінквентної поведінки учнівської молоді. Керівний склад МВС України в межах Програми, що аналізується, рекомендує співробітникам міліції створювати на місцях дитячі «міліцейські школи» та «міліцейські центри дитячого розвитку» за певною тематикою. Це можуть бути школи спортивної спрямованості, де підлітки під керівництвом дільничного інспектора міліції братимуть участь у спортивних змаганнях, розвиватимуть свої фізичні здібності та моральні якості. Таки форми роботи з дітьми та підлітками сприяють активізації почуттів мужності, відповідальності, впевненості, єдності з іншими однолітками, дорослими, представниками правоохоронної системи, що сприятиме формуванню соціально-доцільної особистості, становленню психологічного «я», повноцінної дитини та підлітка. Враховуючи впливовість педагогічного методу виховання «особистий приклад», Програма формування позитивного іміджу міліції рекомендує співробітникам міліції створювати та показувати для учнівської молоді короткі відеофільми, що відображують мужність, професіоналізм працівників міліції, їх відданість народові України, демонструють драматичні наслідки злочинної поведінки окремих громадян країни тощо. Сюжети відеофільмів сприятимуть формуванню у дітей, підлітків та іншої учнівської молоді соціально-значущих суспільних ідеалів, знайомству зі зразками правової поведінки. У межах форм роботи ОВС щодо попередження делінквентної поведінки неповнолітніх авторами програми рекомендується відкривати «телефони довіри», «поштові скриньки», які дозволять забезпечувати зворотній зв’язок між підлітком, який опинився в скрутної ситуації, та представником правоохоронної структури. Форма допомоги в межах «телефону довіри» – професійна виважена порада, інформування про можливі наслідки протиправної поведінки підлітка, конкретна дія в межах повноважень співробітника ОВС України. На наш погляд, великого значення можуть набувати і «поштові скриньки». Користування цією формою зв’язку дозволяє звертатися до неї, як правило, батькам, діти яких вже мають ознаки делінквентної поведінки, потрапили під вплив хуліганських угрупувань, мають низький рівень моральної та правової культури. «Поштові скриньки» на основі принципу конфіденційності можуть забезпечувати анонімність звернення до міліції батьків та членів родини. Бачиться доцільним здійснювати силами правоохоронців моніторинг громадської думки про характер правової поведінки учнівської молоді на певній місцевій території за допомогою методів анонімного анкетування, інтерв’ювання, інтерактивного опитування тощо. Аналіз отриманих результатів та визначення на цій основі характеру та рівня кримінальної ситуації в місцевості дозволить дільничним інспекторам міліції, співробітникам служби кримінальної міліції, представникам місцевих соціальних служб правильно обрати напрямки, форми та методи роботи з неповнолітніми щодо попередження правопорушень тощо. Це дозволить визначити ступінь криміногенного напруження у конкретному мікрорайоні, загальноосвітній школі, інших навчальних закладах, знайти адекватні засоби поєднання фахових і громадських зусиль щодо попередження протиправної поведінки представників учнівської молоді. У межах роботи громадських приймалень, які згідно з порадами авторів Програми формування позитивного іміджу міліції України також необхідно створювати на території місця, правова допомога населенню може надаватися у формі консультацій, бесід, лекцій, порад, прогнозування наслідків протиправної поведінки підлітка в конкретній ситуації тощо. Безумовно ефективним шляхом декриміналізації молодіжного середовища вважається поєднання зусиль міліції та представників місцевих державних адміністрацій, громадських організацій, соціальних структур, з педагогами, вченими, вихорателями. З цієї метою пропонується розробляти та впроваджувати заходи інформаційно-просвітницького характеру, а саме: проводити зустрічі з неповнолітніми у загальноосвітніх школах, коледжах, дитячих садках; організовувати для батьків лекції, семінари, пропонувати кінофільми та відеофільми, тлумачити зміст деяких законів і законодавчих актів, що пояснюють правові наслідки правопорушень неповнолітніх. Важливим напрямком роботи вважається участь працівників міліції у розробці програм правового виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Відомо, що розробка програм такого типу вимагає визначення змісту, обсягу, форм, методів та прийомів роботи з врахуванням вікових особливостей дітей, характеру родинного та шкільного виховання, рівня розвитку суспільної загальної свідомості, наявного у суспільстві, а також рівня та характеру індивідуальної моральної свідомості дітей і молодших школярів. Програма правового виховання виступає підґрунтям інформованості неповнолітніх не лише про їх права, а й про обов’язки, необхідність дотримання правових норм, про наслідки відхилення від їх вимог тощо. Саме високий рівень правової культури учнівської молоді може протистояти негативному психологічному впливу на їх правосвідомість творів так званої «масової культури», що часто пропагує насильство, жорстокість, антисоціальні ідеали й протиправну поведінку. На наш погляд, Програма формування правової культури неповнолітніх повинна містити інформацію про методи та прийоми самозбереження підлітка від натовпу, про його поведінку в нестандартних ситуаціях порушення прав, хуліганського нападу у під’їзді, про необхідність та необхідність запам’ятовування особливих характеристик рис правопорушників тощо. Програма формування позитивного іміджу міліції дозволяє систематизувати роботу з попередження делінквентної поведінки неповнолітніх і з боку працівників кримінальної міліції. Цю роботу доцільно здійснювати на основі принципу партнерських відносин з батьками, керівництвом загальноосвітніх шкіл, представниками громадськості, структур соціального захисту, прокуратури, юстиції, місцевих рад тощо. Юридичної підставою встановлення партнерських взаємозв’зків є Конституція України як основного закону України [2], Сімейний Кодекс України, закони України «Про участь громадських організації в охороні громадського порядку та державного кордону», «Про попередження насильства в сім’є» тощо. Єдність зусиль працівників міліції та громадськості щодо попередження делінквентної поведінки неповнолітніх відповідатиме ідеї єдності міліції та народу України щодо криміналізації суспільних відносин та поступової розбудови демократії. |
Похожие:
 | Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти... | | Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання.... |
| Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської... | | Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007 |
| Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012... | | Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської... |
| Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської... | | Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом... |
 | Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується... | | З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку... |