Таврійський вісник освіти




НазваниеТаврійський вісник освіти
страница18/28
Дата публикации20.06.2014
Размер4.38 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28
Раздел 1. Основы ботаники

  1. Живой мир глазами ботаника.

  2. Экологические группы растений.

  3. Растения – пища, растения – лекарства.

  4. Растительный мир водных глубин.

  5. Растения – ровесники Земли (хвощи, плауны, папоротники).

  6. Долгожители планеты Земля (отдел Голосеменные).

  7. Завоеватели земной тверди и воды (отдел Покрытосеменные).

Раздел 2. Основы зоологии

  1. Живой мир глазами зоолога.

  2. Жизнь на уровне клетки.

  3. Жизнь почвы: простейшие, черви.

  4. Жизнь в воде: кишечнополостные, моллюски, ракообразные, рыбы.

  5. Господство насекомых.

  6. Завоевание суши: земноводные.

  7. Самый «некрасивый» класс (класс Пресмыкающиеся).

  8. Почему люди не летают, как птицы?

  9. Млекопитающие – высокоорганизованные существа планеты.

Раздел 3. Основы биологии человека

  1. Человек – это интересно.

  2. Что делает человека человеком? (Высшая нервная деятельность).

  3. Я познаю мир (Сенсорные системы).

  4. Невидимые стражи (Эндокринная система).

  5. Потребности человека и реклама.

  6. Здоровье человека.

Раздел 4. Основы общей биологии.

  1. Мир клетки.

  2. Эволюционное учение.

  3. Сиамские близнецы: правда или вымысел? (основы генетики).

  4. Человек и экология.

Суть практической реализации программы проиллюстри­руем на примере проведенного урока на тему «Живой мир глазами ботаника». Основная цель данного урока – наладить процесс взаимопонимания между преподавателями и учени­ками, что позволит начать процесс формирования целостной картины мира растений у несовершеннолетних правонару­шителей. Для этого, основной акцент делался на сообщении интересных фактов из мира растений. Основной акцент был сделан на понимание и усвоение учениками роли растений в природе и в жизни человека. Подтверждением этому были цитаты из произведений известных писателей и ученых, посвятивших себя изучению этих представителей живого мира. Предпринята попытка актуализации жизненного опыта уча­щихся. Для этого им предлагалось изложить свои мысли в не­большом сочинении. Все это использовалось для того, чтобы наладить процесс «рефлексии» между преподавателем и ребя­тами. Переключить их внимание с трудностей, которые возника­ют под воздействием особенностей их места пребывания, на восприятие новой информации, так необходимой в ситуации информационного дефицита.

Коньков А.М.

^ ІНСТИТУТИ СІМ’Ї І ВИПРАВНО-ТРУДОВИХ ЗАКЛАДІВ
ЯК ФАКТОРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ З ПРОФІЛАКТИКИ ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ


Однією з причин періодичних провалів у роботі правоохоронних органів і органів системи освіти з профілактики правопорушень в середовищі молоді, яка навчається (учнів), безумовно слід визнати недолік наукових досліджень, перш за все в галузі психології особистості і психоаналізу.

До речі, практичне застосування психоаналітичної концепції З. Фрейда дозволило поглибити розуміння значної кількості мотиваційних процесів, зокрема й тих, які лежать в основі злочинних дій. Зокрема, на основі фрейдівського уявлення про «Воно» і «Над-Я» Д. Абрахамсен вивів формулу злочину:

злочинне прагнення, закладене в «Воно» + криміногенна ситуація

ЗЛОЧИН = ___________________________ [2, с. 33].

^ Контролюючі здібності «Над-Я»

Ця формула, як бачимо, з успіхом може бути використана як основа розробки базових положень регіональної політики з про­філактики делінквентної поведінки учнів. Значення практичної роботи державних і суспільних структур в плані зниження, а в ідеалі – і повної ліквідації антисоціальних вчинків дітей і під­літків повинне полягати у зменшенні приведеного вище співвідношення. Зробити це можливо за рахунок збільшення контролюючих здібностей «Над-Я».

В структурі особи «Над-Я» є сховищем вироблених суспільством моральних установок і норм поведінки. Згідно із З.Фрейдом «Над-Я» виконує функції совісті, самоспостереження і формування ідеалів. В якості совісті «Над-Я» судить, обмежує, забороняє або дозволяє свідому діяльність. Самоспостереження виникає із здатності «Над-Я» оцінювати діяльність, направлену на задоволення потреби. І, нарешті, формування ідеалів пов’язане з розвитком самого «Над-Я» [1, с. 144].

Виходячи із вказаних особливостей «Над-Я», в основу роботи регіональних органів влади з попередження право­порушень в середовищі підлітків і молоді можуть і повинні бути покладені міри з укріплення контролюючих здібностей «Над-Я». Одним з діючих інструментів у реалізації даного напрямку є сім’я. Регіональна влада повинна навчитись забезпечувати всеосяж­ний контроль за сімейними відносинами. Тільки в цьому випадку сім’я, як первинний осередок суспільства, здатна перетворитись на елемент протидії появі делінквентної поведінки у деяких представників підростаючого покоління. Безсумнівну допомогу тут могла б надати вже апробована, зокрема в Китаї, практика «дозування поваги і любові» [3, с. 304]. Вона ґрунтується на врахуванні соціальної природи людини, яка обумовлює його потребу в схваленні. У зв’язку з цим стає досить очевидним, що при втраті поваги і любові батьків дитина (підліток) починає відчувати невдоволення. Надалі воно може трансформуватись в різні варіанти делінквентної поведінки. Не допустити подібної видозміни можна лише за умови оптимального ідеологічного забезпечення роботи з розвитку потреби в схваленні. Разом із тим слід зауважити, що при створенні таких умов влада (державні органи управління) стає здатною дозувати повагу й любов і давати їх тільки тим сім’ям, які виховують дітей відповідно з соціальними нормами.

Таким чином, на сім’ю можуть бути покладені досить великі надії в плані попередження правопорушень серед підлітків. Однак соціальні зміни останніх років в Україні значно обмежили можливості сім’ї як інструменту суспільного контролю. До основних причин, що не дозволяють багатьом українським сім’ям контролювати поведінку своїх дітей-підлітків і тим самим попереджувати можливість появи елементів делінквентності, можна віднести, по-перше, низький культурний рівень батьків, по-друге – неправильні методи виховання і, по-третє – виховання дітей в неповній сім’ї.

Нейтралізація даних негативних моментів можлива, але за умови, якщо влада, зокрема й регіональна, серйозно задіє ідеологічні, педагогічні і економічні міри. В цій роботі, наприклад, було б корисно повернутись до минулого досвіду і по-справжньому задіяти кадровий науковий потенціал регіону з метою організації постійних курсів з підвищення педагогічної грамотності батьків, вивчення формул сімейного життя.

Суттєву допомогу у скріпленні контролюючих здатностей «Над-Я» особистості підлітка може мати, як це не пара­доксально, і пенітенціарна система. Однак для реалізації державної політики з профілактики делінквентної поведінки молоді треба внести певні корективи в діяльність виправно-трудових закладів (ВТЗ). Зокрема потрібно буде створити в струк­турі ВТЗ центри з перевиховання молоді. Більше того, направлення молодих людей до таких центрів повинно пере­творитися з карної в адміністративну санкцію. Ця міра в своїй основі, як здається, здатна допомогти підвищити ефективність мір виправної дії не тільки стосовно молодих людей, які здійснили злочин, але й тих, відомості про особливості особи яких дозволяють припустити, що вони перебувають на межі скоєння правопорушення. Створення подібних центрів (у формі навчально-трудових шкіл) було вперше здійснено в Китаї в 1980 р. у рамках змін існуючої там пенітенціарної системи. У відповідності з цим напрямком політики КНР навчально-трудові школи досить позитивно зарекомендували себе. Практично всі «важкі» учні, які їх закінчили, стали на шлях виправлення і успішно продовжили навчання [3, с. 310].

Направлення до центру перевиховання могли б видавати: дільничний інспектор з подання сусідів сім’ї підлітка, директор масової загальноосвітньої школи з представлення вчительського колективу і нарешті – самі батьки.

Слід однак зауважити, що строк соціальної реабілітації підлітка становить собою досить тривалий процес строком у два-три роки. В цьому ж центрі могли б проходити короткий курс навчання і батьки. Мета таких занять – підготовка до виховання «важкого» підлітка в правильному (соціально значущому) напрямку після повернення додому.

Методичною основою роботи із соціальної реабілітації під­літка – учня середньої школи, ПТУ або коледжу – може стати відпрацьована в умовах вже згаданої вище китайської пенітен­ціарної системи «технологія трьох тестів» або триступеневого підходу в педагогічному впливі на «важкого» учня. На першому етапі (в строк до двох тижнів) в учня формують навички підкорення вказівкам учителів. При цьому розкривають сутність і суспільну небезпеку здійснених вчинків чи злочинів. Другий етап зазвичай присвячений психотерапевтичному впливу: підліток вчиться аналізувати свою особистість і повідомляє вчителям про свої негативні якості і про причини, які сприяли їх формуванню. Нарешті, під час третього етапу (до речі, найважливішого) підлітку розкривають основне завдання, що вирішується колективом центру, – позбавлення кожного учня негативних якостей, а також формування і закріплення у нього соціально значимих, корисних особистісних рис.

Судячи з даних літератури, антисоціальний рецидив після перебування в центрі має місце, але рівень його невисокий [3, с. 311]. На цьому підґрунті можна зробити висновок, що перебування підлітків у центрі соціальної реабілітації позитивно впливає на зміцнення «Над-Я» більшості з них.

Підводячи підсумок слід відзначити, що реформування українського суспільства разом із гуманізацією соціальних відношень сприяло також ініціації процесу їх криміналізації. Разом з тим, досвід соціальних реформ, накопичений роз вине­ними країнами світу, переконливо свідчить, що зростання кримі­налу неминуче веде до обмеження демократичних свобод. У зв’язку з цим залишається лише сподіватись, що керівництвом України буде забезпечено стабільність політичної обстановки, прийнято заходи для зміцнення інституту сім’ї, а отже і відпо­відальності батьків за відповідність виховання їхніх дітей нормам суспільної моралі. Певну допомогу батькам у цій важливій, державного значення місії покликана надати система виконання покарань, однак для цього вона повинна бути попередньо серйозно реформована. При дотриманні вказаних умов суспільство може досить впевнено протистояти росту криміналу в країні і, як наслідок, – поверненню до політики «затягування гайок», а Україна почне більш динамічно рухатись вперед шляхом соціально-економічного прогресу.

Література:

  1. Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. – Мн., 1997.

  2. Abrahamsen D. Who are the guilty? – N.Y., 1952.

  3. Curran D., Cook S. Growing Fears, Rising Crime: Juveniles and China’s Justice System // Crime and Delinguency. – 1993, V.39. – №3.

Копилова С.В.

^ РЕАБІЛІТАЦІЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ПІДОЗРЮВАНИХ У МІСЦЯХ ПОПЕРЕДНЬОГО УТРИМАННЯ ЗАСОБАМИ ОСВІТИ

Соціальна робота у пенітенціарних закладах України тільки починає впроваджуватися, але разом з тим уже існує певний позитивний досвід, намітилися певні недоліки. Теоретичний аналіз проблеми доводить, що вже конкретизовані основні напрями державної політики у сфері соціальної реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі; існує достатнє законодавче та нормативне забезпечення соціальної адаптації осіб, звільне­них з місць позбавлення волі; обґрунтовано основні напрямки та методику соціальної роботи з особами, які звільнилися з місць позбавлення волі, організацію їх пост-пенітенціарного супроводу. Значна увага приділяється організації соціальної роботи в установах кримінально-виконавчої системи.

Зокрема йдеться про створення соціально-психологічних служб, покликаних забезпечити оптимальні умови відбування покарання у вигляді позбавлення волі та проведення роботи, спрямованої на формування правослухняної поведінки і сти­мулювання становлення на життєву позицію, яка відповідає соціальним нормам [2].

Існує досвід створення та реалізації програм по підготовці засуджених до виходу на волі [7].

Як бачимо, основна увага приділяється соціальній роботі з особами у період відбуття покарання та після звільнення з місць позбавлення волі. Проте діяльність соціального пра­цівника відбувається на різних стадіях знаходження особи у про­цесі визначення та відбуття кримінального покарання. Отже, поза увагою залишається організація соціальної роботи у місцях попереднього утримання. Зокрема мова йде про слідчі ізолятори, призначені для утримання підозрюваних, зокрема тих, хто вже є підсудним, а також засуджених, вироки відносно яких ще не вступили у законну силу. У першу чергу об’єктом уваги повинні стати неповнолітні особи у віці від 14 до 18 років.

Основним видом соціальної роботи з особами, яких притяг­нуто до кримінальної відповідальності, є соціальна реабілітація, що має на меті відновлення здатності індивіда до соціального функціонування. Соціальна реабілітація являє собою комплекс заходів, спрямованих на поновлення зруйнованих або втрачених зв’язків та відносин, для відновлення соціального статусу особистості та забезпечення соціальної адаптації у суспільстві. Відомо, що ефективним засобом соціальної реабілітації осіб, засуджених до позбавлення, волі є освіта. До того ж наявність загальної середньої освіти має велике значення для процесу соціальної адаптації засуджених після звільнення.

З числа осіб, які відбувають покарання, повну загальну середню освіту мають лише 80%. Тому відповідно до положень ст. 59 Виправно-трудового кодексу України вжито заходів щодо поновлення діяльності при виправно-трудових колоніях загальноосвітніх навчальних закладів. На даний час такі заклади (загальноосвітні школи, навчально-консультаційні центри) діють при 104 установах, у яких навчається майже 7 тисяч засуджених. Законодавчим підґрунтя для цього є Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загально­освітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи, затверджене спільним наказом Міністерства освіти і науки та Департаменту з питань відбування покарань [5].

Разом з тим, неповнолітні у місцях попереднього утримання позбавлені такої можливості, хоча нагальна потреба в освітніх послугах існує. Серед неповнолітніх, які утримуються у слідчому ізоляторі м. Херсона, двоє не можуть читати і писати, більше половини не мають базової середньої освіти.

Згідно зі ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою, а її до­ступність забезпечується державою. З іншого боку, отримання освітніх послуг неповнолітніми правопорушниками стає можли­вим лише у виправно-трудових колоніях. В умовах слідчих ізоляторів такої можливості немає, хоча неповнолітні там можуть утримуватись достатньо великий проміжок часу. Така ситуація сприяє посиленню соціального виключення, загостренню нега­тив­них психічних станів.

Одним з ефективних механізмів вирішення зазначеної проблеми є залучення студентів-волонтерів для надання освітніх послуг неповнолітнім, які перебувають у місцях попереднього утримання. Завдяки тісній співпраці Інституту психології, історії і соціології Херсонського державного університету та адміністра­ції слідчого ізолятора міста Херсона такий механізм впрова­джено у практику. Організація цього процесу передбачала ряд послідовних етапів:

  • організація набору студентів-волонтерів з Херсонського державного університету;

  • проведення підготовчої роботи (оформлення належної документації, організація ознайомчої зустрічі з адміністра­цією слідчого ізолятора, планування організаційних заходів);

  • розподіл студентами за навчальними групами; складання орієнтовного розкладу занять;

  • календарне планування навчальних дисциплін;

  • вступний інструктаж студентів.

Була набрана група студентів-волонтерів у кількості 15 чо­ло­вік. Кожен студент проводив одне заняття на тиждень. Таким чином у кожній групі неповнолітніх проводиться 5 занять на тиждень: з української мови та літератури, ботаніки, історії, права. З метою посилення мотивації волонтерської діяльності та вдосконалення методики викладання передбачається прове­дення засідань методичних об’єднань студентів, організація звітної зустрічі. Орієнтовний термін надання послуг – 3 місяці.

Надання освітніх послуг студентами-волонтерами неповно­літнім підозрюваним, які перебувають у місцях попереднього утримання, має ряд переваг:

1) є формою підтримки соціально-позитивних зв’язків із зовнішнім світом. Відомо, що об’єктами соціально-корисних зв’яз­ків ув’язненого можуть бути члени сім’ї, родичі, представ­ники трудових об’єднань або учнівського колективу, громадських організацій, органів влади і самоврядування, причому сім’я і родичі складають близько 70%. Але слід враховувати, що серед неповнолітніх, які перебувають у місцях попереднього утри­мання, дуже багато з неблагополучних сімей. До того ж, навряд чи вони захочуть спілкуватися з колишніми однокласниками у таких умовах.

2) пропонується соціально позитивні зразки поведінки;

3) застосування методу «рівний-рівному», який дозволяє уникнути бар’єру спілкування, що неминуче виникає між неповнолітніми та штатними працівниками. Про встановлення контакту свідчить очікування неповнолітніми наступних занять, їх активність на заняттях, повага до студентів.

4) здійснюється соціальний розвиток неповнолітнього через підвищення його соціальної культури, розвиток соціальних потреб, зміну ціннісних орієнтацій;

5) виникає стимул для пошуку соціального інтересу, аналізу перспектив зміни свого життя, прогнозування майбутнього;

6) згладжуються психотравмуючі ситуації, зменшується апатія, схильність до агресивної поведінки.

Попередній аналіз розпочатої роботи дозволяє окреслити перспективи в кількох аспектах: нормативно-правовому, організаційному, науково-методичному та кадровому.

З точки зору нормативно-правового забезпечення необхідні зміни у законодавстві з метою стимулювання участі підприємств та установ всіх форм власності, навчальних закладів, громад­ських організацій у соціальній реабілітації осіб, що скоїли злочин.

Організаційне забезпечення передбачає налагодження співробітництва установ і закладів соціальної сфери з органами та установами кримінально-виконавчої системи, що сприятиме посиленню ефективності соціальної реабілітації та надання допомоги підозрюваним особам, що перебувають у місцях попереднього ув’язнення. Мова йде про вдосконалення співпраці із закладами, які можуть надавати різні види соціальних послуг.

Науково-методичне забезпечення передбачає розробку стандартів соціальної роботи з особами, які перебувають у місцях попереднього утримання.

Кадрове забезпечення пов’язане з підготовкою відповідних фахівців. Є потреба включення спеціалізованих дисциплін у програми навчальних закладів.

Отже, залучення студентів-волонтерів до надання освітніх послуг неповнолітнім підозрюваним, які перебувають у місцях попереднього утримання, має ряд переваг і є одним із можливих засобів їх соціальної реабілітації. Актуальним є науково-методичне обґрунтування даної роботи та розширення форм взаємодії вищих навчальних закладів з пенітенціарними.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28

Похожие:

Таврійський вісник освіти iconКолегії міністерства освіти І науки україни
Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти...

Таврійський вісник освіти iconВісник Харківського національного університету №xxx, 20XX
Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання....

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Департамент професійно-технічної освіти
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської...

Таврійський вісник освіти iconXx міжнародний український науковий гуманітарний Форум
Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти печенізької
Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012...

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconДержавна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти
Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом...

Таврійський вісник освіти iconІнтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій
Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується...

Таврійський вісник освіти iconНака з
З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<