Таврійський вісник освіти
Скачать 4.38 Mb.
|
Література:
Кравченко І.Ф., Чабан Н.І. ^ З МЕТОЮ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПРОТИПРАВНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Розбудова економічно розвиненої, незалежної держави не можлива без глибокого вивчення й усвідомлення проблеми соціального виховання учнівської молоді. Зараз уже не є таємницею той факт, що в силу економічних ускладнень у нашій країні склалася неоднозначна ситуація, яка є наслідком корінних змін не тільки у виробництві, але й у соціальних відносинах, правовій сфері тощо. Нові господарсько-економічні відносини сприяли поширенню в суспільстві стилю життя та виробленню особистісних ідеалів, побудованих на егоцентризмі, практицизмі, скептицизмі, відчуженні від духовності та культури. Невипадково молодь, плануючи своє майбутнє, ставить за мету досягти в першу чергу матеріального добробуту, нехтуючи соціально-правовими нормами суспільного існування й забуваючи про моральні цінності людства. Зважаючи на це, у новому соціальному контексті задаються гуманістичні пріоритети виховної політики в освітніх закладах та установах. Про необхідність морального виховання учнівської молоді чітко зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття. Система соціально-педагогічної роботи повинна створювати належні умови для того, щоб кожна молода людина не тільки оволоділа необхідними в житті знаннями, уміннями та навичками, але й максимально наблизилась до моральної культури та духовних традицій українського народу [5, с. 4]. Соціальне середовище є специфічною сферою життєдіяльності людини, але заповнюється вона діями і життям тільки через відносини та взаємодію з іншими членами суспільства. Психологічні відносини та взаємодії впливають на формування особистості за рахунок функціонуючих у суспільстві норм, цінностей, традицій. Особливого значення набуває в цьому плані забезпечення умов автономії поглядів та форм ініціативної поведінки індивідів у поєднанні зі здатністю дотримуватися встановлених суспільством правових норм життєдіяльності. За таких умов створюються стійкі бар’єри протиправної поведінки особистості на шляху досягнення поставлених життєвих цілей. Тому актуального значення набувають питання діагностики емоційного стану особистості з метою своєчасного виявлення схильності до антигромадських дій та попередження протиправної поведінки в суспільній життєдіяльності. Дослідження порушеної проблеми ставить за мету обґрунтувати та розробити психолого-педагогічні засоби вивчення емоційного стану особистості з метою соціальної профілактики протиправної поведінки учнівської молоді. Об’єктом дослідження визначено процес соціальної профілактики протиправної поведінки учнівської молоді, а предметом – психолого-педагогічні засоби вивчення емоційного стану особистості з метою соціальної профілактики протиправної поведінки в суспільній життєдіяльності. У ході дослідження поставлено такі завдання:
Одним із важливих аспектів розв’язання поставлених завдань є виявлення ролі міжособистісних відносин у мотивації протиправної поведінки учнівської молоді. О. Винославська, розкриваючи значення міжособистісних відносин в групі учнів, пише: «Не зовсім зрозуміло, чому в деяких дослідженнях цей «шар неофіційних людських відносин» аналізується в повному відриві від змісту діяльності колективу. Цей зміст розкривається переважно в структурі так званих офіційних або формальних відносинах...» [1, с. 38]. Не менш важливим є положення А. Макаренка про закономірності розвитку колективу, що являє собою діалектику розвитку цілей спільної діяльності «від диктаторських вимог організатора до вільних вимог кожної особистості» [3, с. 56]. У спільній діяльності кожен учень як представник певної соціальної групи вступає в контакт з однокласниками, друзями, приятелями, дорослими з приводу його конкретного вчинку або дії. Соціальні взаємодії можуть набувати характеру простих або складних життєвих ситуацій. Перші розв’язуються без зустрічного опору учнів через організацію їх поведінки в школі, поза її межами, у сім’ї. Впродовж дня будь-хто з учнів включається в широкий діапазон взаємовідносин у колективі з різних причин: зупиняє сутичку, попереджає конфлікт, просить допомоги, підтримує розмову тощо. У складних ситуаціях великого значення набувають емоційні стани суб’єктів взаємодії, а результат вирішення проблеми завжди має двозначний характер з причини труднощів прогнозування поведінки учнів у залежності від багатьох факторів як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру [1-2; 4; 10]. Учню важко кожного дня дотримуватися правил поведінки, визначених суспільними нормами відповідно до тієї чи іншої ситуації на уроках і перервах, в колі приятелів та сім’ї, тому є природними незначні порушення загальних правил. Адже повсякденне життя хлопців та дівчат не регламентується тільки правилами соціальної взаємодії, можливі зміни емоційного стану, настрою в стосунках з друзями, однокласниками тощо. У життєдіяльності немає чіткої межі між ситуацією і конфліктом, тому що учні не завжди можуть вільно заявити про свої позиції, відстоюючи правоту. Конфлікти порушують систему взаємовідносин у соціальній групі, можуть викликати стресовий стан, невдоволення своєю соціальною позицією і як наслідок – бажання порушити приписані суспільством правила та норми поведінки [10, с. 63]. У загальному плані педагоги та психологи виділяють такі причини життєвих конфліктів учнів:
Залежно від позицій та орієнтацій на «перемогу» або «поразку» розрізняють три способи вирішення учнями конфлікту в сфері навчальної діяльності: 1. Перший спосіб, який умовно називають «придушенням», передбачає розв’язання конфлікту на користь переможця. Спеціалісти з дослідження конфліктів підкреслюють такі його переваги та недоліки:
2. Другий спосіб передбачає вирішення конфлікту на користь переможеного, тому умовно називається «поступкою». Охарактеризуємо переваги та недоліки цього способу, наведені у працях психологів:
З проведеного аналізу зрозуміло, що охарактеризовані способи вирішення конфліктів досить неконструктивні й негативно впливають як на стосунки між учнями-учасниками конфлікту, так і на розвиток прагнення до пошуку шляхів розв’язання конфлікту в морально-правовому полі [1, с. 38]. 3. Третій спосіб – «співпраця» передбачає виграш у конфлікті обох сторін і відсутність переможених. У ході його застосування учні шукають можливості вирішення конфлікту, доходять згоди. Спосіб спрямовує не на змагання чи протиборство, а на кооперацію. Можна виділити такі переваги способу «співпраці»:
Нами здійснено аналіз діагностуючих методик і відібрано ті, що спрямовано на вивчення емоційного стану учнів і навичок подолання конфліктних ситуацій в залежності від домінуючих емоцій. Методику діагностики стратегій розв’язання конфліктних ситуацій запропоновано Д. та Ф. Джонсонами. Опитувальник базується на класифікації підходів до розв’язання конфліктів і дає змогу оцінити індивідуальні дії особистості під час конфлікту залежно від домінування важливості досягнення мети або підтримання добрих стосунків з опонентами. У конфліктній ситуації особисті цілі опонентів не збігаються і вступають у протиріччя. Тому розв’язання конфлікту залежить від наполегливості, з якою опоненти прагнуть задовольнити особисті інтереси [6, с. 178-180]. В опитувальнику наведено емоційно забарвлені вислови стосовно різних життєвих ситуацій. Користуючись наведеною шкалою, треба визначити рівень відповідності емоції, що виникає завдяки висловлюванням та діям під час конфлікту. Після цього із запропонованих у методиці п’яти стратегій вибирають ту, яка допоможе отримати позитивні результати розв’язання конфліктів. Чим більшою є загальна сума балів за певною стратегією розв’язання конфліктів, тим частіше опитуваний схильний застосовувати цю стратегію. Розглянута методика має такі переваги: невеликий обсяг стимулюючого матеріалу; простоту й зрозумілість наведених висловлювань для учнів 7-11 класів. Недоліком, на нашу думку, можна вважати дещо ускладнений підрахунок кількості набраних балів. Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті застосовується з метою дослідження основних стилів поведінки людини в конфлікті залежно від тих чи інших особистих емоцій. Опитувальник включає 30 питань і по два варіанти можливих відповідей. Необхідно дати відповідь на запитання, користуючись запропонованим «ключем». Якщо відповідь (А чи Б) збігається з дешифратором, у таблиці відповідей проставляється знак «+». Максимальна кількість балів у кожній колонці – 12. Одержану суму приймають за 100 %, що надає можливість вирахувати відсоток правильних відповідей і побудувати діаграму домінанти способів виходу із конфлікту [7, с. 16-17]. Перевагами методики є: чіткість і доступність формулювання тверджень; наявність бланку оформлення відповідей, що скорочує час на обробку результатів діагностування. Проте запропонована методика не позбавлена певних недоліків, а саме: завеликим є обсяг опитувальника; дещо ускладнена обробка та інтерпретація результатів дослідження. Методику оцінки мотивації досягнення успіху запропоновано Т. Елерсом. Опитувальник включає 41 твердження. Учасники опитування повинні визначити: якою мірою твердження відповідають тому, як учні зазвичай міркують, роблять, відчувають [7, с. 115-116]. Бали підраховуються зіставленням власних відповідей з варіантом відповідей «ключа». При підведенні підсумків беруться до уваги лише ті відповіді, які співпадають: вони свідчать про наявність позитивних емоцій і здатності уникати конфліктних ситуацій. До очевидних переваг методики можна віднести невеликий обсяг стимулюючого матеріалу, порівняно простий зміст тверджень, чітку інструкцію стосовно обробки результатів. Поряд із перевагами вважаємо за слушне звернути увагу на існування певних недоліків, зокрема, відсутність чітких вказівок щодо оформлення бланку відповідей, ускладненість інструкції до інтерпретації отриманих результатів. За допомогою тесту К. Томаса «Ваша поведінка у ситуації незгоди» можна визначити власну реакцію на протиріччя. У методиці визначено п’ять способів регулювання поведінки в ситуації незгоди. За інструкцією необхідно вибрати із запропонованих 30-ти тверджень ті, що найбільше відповідають стилю поведінки опитуваного. Аналіз методики виявив такі її переваги: чітко та доступно сформульовані твердження та невеликий обсяг тесту. Як недоліки можна виділити дещо ускладнені пояснення щодо обробки результатів дослідження. Метою застосування тесту-вправи «Мої стосунки з оточуючими» є:
У тесті наведені пари полярних тверджень разом зі шкалою оцінки від 1 до 10. Учасники повинні обвести те число, значення якого найбільше відповідає реальності. В поясненні наведено важливі принципи взаємовідносин між двома людьми. Вправа виконується одночасно двома учасниками. Вибирається така людина, з якою в опитуваного найкращі взаємовідносини і яка з розумінням поставиться до виконання тесту-вправи. Це може бути товариш, близький приятель, батьки, брати, сестри та інші родичі. Кожен з виконавців вправи заповнює опитувальний лист. Після цього, шляхом обговорення, учасники повинні виявити стрижневі принципи взаємовідносин. По закінченню тесту-вправи пропонується відповісти на ряд додаткових запитань. Вважаємо за необхідне підкреслити очевидні переваги методики, а саме, невеликий за обсягом тест, простий за оформленням лист відповідей, чіткі й зрозумілі пояснення порядку роботи з тестом-вправою. Поряд із тим існують і окремі недоліки. Серед них можна вказати на відсутність чіткого алгоритму обробки та інтерпретації результатів, крім того виконання тесту не гарантує вирішення особистої проблеми у взаємовідносинах з оточуючими. Наведені п’ять методик утворюють єдиний комплекс діагностуючих засобів, спрямованих на вивчення емоційних станів та дій учнів у конфліктних ситуаціях в залежності від їх орієнтації на «перемогу» або «поразку». Застосування методик допомагає учням усвідомити шляхи та деякою мірою набути досвіду позитивного виходу із ситуації конфлікту, побачити помилки в особистій поведінці й не повторювати їх, звалюючи провину на опонента. Так учні вчаться приймати рішення без зайвих емоцій, ухиляючись від протиправних засобів впливу та дій. Це підвищує їх свободу морального вибору способів поведінки за різних життєвих обставин. |
Похожие:
 | Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти... | | Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання.... |
| Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської... | | Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007 |
| Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012... | | Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської... |
| Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської... | | Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом... |
 | Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується... | | З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку... |