Таврійський вісник освіти




НазваниеТаврійський вісник освіти
страница22/28
Дата публикации20.06.2014
Размер4.38 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   28

Література:


  1. Бевз Г.П. Методика викладання математики. – К.: Вища школа, 1989. – с. 43-44.

  2. Завало С.Т. Арифметика, алгебра і елементи аналізу. – К.: Радянська школа, 1969. – с. 42-33.

  3. Литвиненко В.Н., Мордкович А.Г. Практикум по элементарной математике. – М.: Просвещение, 1991. – с. 31-32.

  4. Нивен А. Числа рациональные и иррациональные. – М.: Мир, 1966.

  5. Петров К. Сборник задач по алгебре. – М.: Просвещение, 1984.

Решетняк Л.О.

^ СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЛІТЕРАТУРИ

Педагогічна майстерність учителя літератури належить до тих духовно-практичних властивостей особистості, які мають динамічний характер, зумовлені у своєму розвитку як зовніш­німи, так і внутрішніми чинниками й тому вимагають постійної уваги та вдосконалення. Для вчителя літератури важливим є від­чуття часу, розуміння художньо-історичних закономірностей образного освоєння дійсності, уміння налагоджувати діалог із літературно-естетичними цінностями минулого й сьогодення. У по­шуках відповіді на численні запитання, які виникають у про­цесі шкільної освіти, учитель літератури прагне спиратися на власний теоретичний і практичний досвід, активно розмірковує над проблемними ситуаціями, пов’язаними зі сприйманням та осмисленням художніх творів, намагається передати естетичне ставлення до світу мистецтва своїм учням під час навчальної та пізнавальної виховної роботи.

Духовно-практична активність учителя літератури та його педагогічна майстерність не з’являється спонтанно. Вона має об’єктивно-суб’єктивну зумовленість, спирається як на зовнішні, так і внутрішні чинники, визначається тим досвідом, який пов’яза­ний із процесом спілкування зі світом мистецтва, його пізнання та примноження. Саме тому таким актуальним сприймається питання щодо підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

Слід відмітити, що сьогодні питання післядипломної освіти педагогічних працівників набувають активного й широкого ви­вчення у таких напрямах: теоретико-методологічна основа після­дип­ломної освіти (С.Крисюк, Н.Протасова); особливості педаго­гіч­ного процесу післядипломного навчання (О.Галус, О.Горащук, Л.Зазуліна, В.Клюєв, О.Козлова, Л.Прокопенко, В.Пуцов, Г.Різ­ник, В.Руссол, М.Скрипник, Є.Смотрицький, Т.Сущенко, Т.Тевлін, О.Чернишов, В.Штифурак); зарубіжний досвід післядипломної освіти (М.Красовицький, А.Міхеєв); методична робота з учителя­ми української мови і літератури, гуманітарна підготовка в си­стемі післядипломної освіти (О.Гальонка, О.Журко, Л.Іванова, П.Кононенко, М.Кухта, А.Лавренюк, Ф.Левітас, Л.Ляхоцька, О.Махно, Т.Морозова, О.Неживий, Г.Онкович, А.Сайко, О.Трухан, В.Химинець, О.Химинець, І.Цимбалюк).

На основі вивчення теоретичних джерел, ознайомлення з результатами науково-педагогічних досліджень, присвячених пи­танням професійного вдосконалення вчителів, можемо кон­статувати, що в умовах сучасної практики існує декілька чинників підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури (рис.1).



Рис.1. Основні соціальні чинники підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури

Зазначимо, що одним із чинників підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури є самоосвіта. Її сутність поля­гає в тому, що особистість реалізує свої потреби в професійному вдосконаленні, керуючись при цьому переважно відчуттям того, що їй потрібно для підвищення якості педагогічної праці. Самоосвіту зумовлює особистісна потреба в набутті певного досвіду, знань, умінь, навичок тощо. При цьому слід підкреслити, що першоосновою виникнення такої потреби є почуття людини, її бажання, тяжіння до більш досконалої організації педагогічної праці. Спираючись на власні почуття, переживання, емоційне ставлення до навчально-виховного процесу вчитель літератури замислюється над можливостями свого професійного вдоскона­лення, більш кваліфікованого виконання покладених на нього функцій, шукає доступні й оперативні засоби збагачення своїх теоретичних знань, практичних умінь і навичок, розвитку власних духовно-практичних якостей тощо.

Питання самовдосконалення вчителя в системі неперервної освіти вивчаються О.П.Рудницькою. Учена доводить, що вчителі відчувають потребу в самовдосконаленні, яка є рушійною силою їхнього неперервного навчання й саморозвитку, указує на різноманітні джерела й передумови виникнення потреб. Таким чином, самоосвіта є відображенням стимулюючого впливу професійної діяльності вчителя, адже «планування особистістю тих чи інших змін у собі завжди зумовлено потребами безносе­редньої діяльності людини або її досвідом міжособистісного спілкування, які виступають джерелом виникнення рефлексії... наявність рефлексивної позиції відносно своєї діяльності дозволяє запобігти професійної деформації» [5: 22-23].

Самоосвіту як специфічний елемент післядипломної освіти розглядає Н.Протасова: «по-перше, самоосвіта є основою безпе­рервності освітнього процесу, вона мовби цементує, об’єднує усі його ланки. По-друге, саме із самоосвіти починається післядип­лом­на освіта, і вона ж є найвищим щаблем останньої. По-третє, самоосвіта настільки тісно пов’язана з усіма без винятку підсистемами післядипломної освіти, що входить до її складу й зумовлює ефективність функціонування кожної. Нарешті, по-четверте, самоосвіта має й власну цінність як елемент системи післядипломної освіти й може при певних обставинах замінити будь-який із вищеназваних елементів» [4: 38].

Самоосвіта належить до тих чинників підвищення педагогіч­ної майстерності вчителя літератури, які визначаються самим учителем, а їх зміст та спрямованість – логікою та особливо­стя­ми питань, які набули відчутної актуальності й вимагають свого практичного розв’язання. При цьому вважливо підкреслити, що в кожного вчителя літератури професійно-педагогічна діяльність має індивідуальний характер, що зумовлює виникнення низки питань, які потребують аргументованої відповіді на індивідуаль­ному рівні. Звернення вчителя літератури до самоосвіти є об’єк­тивною необхідною формою підвищення його педагогічної майстерності.

Важливим чинником підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури є методична освіта. Вона здійснюється методичними об’єднаннями вчителів-філологів і спрямована на те, щоб актуалізувати в педагогічній свідомості питання, що пов’язані з оптимізацією навчально-виховного процесу. Сутність методичної освіти полягає в тому, що викладання літератури в школі залежить не лише від суб’єктивних чинників, але й від тих об’єктивних процесів, які мають спільний, узагальнений, типо­вий характер. Методична освіта покликана вивчати ці про­цеси, узагальнювати конкретні педагогічні рішення, передавати досвід оптимального розв’язання конкретних педагогічних задач.

Методична освіта, система роботи педагогічного колективу як чинник підвищення майстерності вчителя розглядається в пра­цях М.Новоселецького, О.Поліщука, О.Кирчіва та ін. Зокре­ма, учені вказують на те, що «останнім часом школи незадовіль­но забезпечують учителів-словесників необхідними посібниками, наочністю, підручниками, текстами художніх творів. Власні бі­бліо­теки вчителів літератури майже не поповнюються новою літе­ра­турою, навіть фахові журнали не всі вчителі передплачу­ють. У цій складній ситуації повинні допомогти шкільні, районні (міські) методичні об’єднання вчителів-словесників. Необхідно відновити ту призабуту практику, коли на кожному засіданні один із членів методичного об’єднання робить обширну інформацію про нові книги, статті, що з’явилися з методики викладання мови, літератури. Учителями-практиками розроблялися найскладніші теми, подавалися списки літератури, яку вчитель повинен опрацювати й може використати, готуючись до того чи іншого уроку» [1: 92].

Методична освіта має специфічні функції, що пов’язані з ви­вченням та розповсюдженням педагогічного досвіду вчителів-філологів, який відтворює важливі принципи навчання й вихо­вання учнів засобами художнього слова, дозволяє враховувати суттєві закономірності сприймання, оцінки, творчої інтерпретації літературно-художніх творів, сприяє ефективному використанню засобів художньо-естетичного впливу на свідомість і поведінку дітей та молоді. Характерною ознакою методичної освіти є те, що вона спрямовує увагу вчителя-філолога на ті питання, які мають загальний характер, тобто стосуються діяльності не окремого вчителя, а системи викладання літератури в школі. Саме тому в умовах методичної освіти вчитель-філолог має можливість отримати ті знання, які дозволяють транспортувати апробований на широкому масиві педагогічний досвід у сферу навчально-виховної роботи школи.

Організація методичної освіти має суттєве значення для підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури. Адже завдяки періодичному обговоренню в школі актуальних питань методики викладання літератури, учитель долучається до необ­хідного йому досвіду планування навчального процесу на уроці, організації пошукової діяльності учнів, установлення діалогічного зв’язку із цінностями художньої культури. Водночас зазначимо, що методична освіта має певні обмеження, а її можливості не охоплюють ті аспекти, що пов’язані із системним вирішенням питань підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, накопиченню певних теоретичних та прикладних знань. І хоча, як засвідчує шкільна практика, перед учителями літератури сьогодні виникають проблеми, які виходять за межі суто дидактичного змісту й охоплюють питання світоглядної, психологічної, комунікативної спрямованості, без послідовного їх розв’язання не можна розраховувати на бажаний рівень сформованості педагогічної майстерності вчителя літератури.

Серед основних соціальних чинників підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури особливої уваги заслуговує післядипломна освіта. Вона здійснюється облас­ними інститу­тами післядипломної педагогічної освіти, має певну спрямованість та структуру. Необхідність використання на прак­тиці вказаного чинника підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури зумовлена потребою ефективного розв’язан­ня актуальних проблем їх професійного вдосконалення та надання цій роботі системного, послідовного та цілеспрямо­ва­ного характеру.

Особливості післядипломної освіти як чинника підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури полягають, передусім, у тому, що в процесі курсової підготовки вчитель має можливість отримати допомогу, яка спрямована на подальший розвиток його естетичного ставлення до мистецтва слова. Адже відомо, що вчитель літератури своїм власним прикладом покликаний впливати на учнів, демонструючи розвинене вміння естетично сприймати, оцінювати, творчо інтерпретувати літературно-художні твори. Його естетичне ставлення вимагає активності почуттів, свіжості асоціативних порівнянь, системності культурно-логічних понять та уявлень, глибини та конкретності знань, що дозволяють сприймати та розуміти художньо-естетичний матеріал, покладений в основу літературного твору.

Як зазначає В.Швирка, більше 35% учителів-словесників уважають себе не готовими до естетичного виховання школярів засобами мистецтва, більшість виявляє неоднаковий інтерес до різних видів мистецтва, очевидною є соціальна переорієнтація й до окремих жанрів усередині видів. «В умовах вузівської та післядипломної освіти необхідно вирішувати такі задачі з есте­тичного виховання вчителів-словесників: визначити об’єм знань, що дозволять на рівні окремих компонентів формувати естетичну культуру молодої людини; знайти оптимальні шляхи впливу на особистість спеціаліста в умовах мінливої моделі світу, орієнтувати зміст і форми роботи з естетичного виховання вчителя на діалогічність соціокультурних умов та ін..» [6: 74-75].

У процесі післядипломної освіти для вчителя літератури відкривається широка можливість набуття досвіду естетичного сприймання, осмислення та творчої інтерпретації літературно-художніх творів, установлення з ними плідного духовно-практичного зв’язку, виявлення власного ставлення до творів мистецтва, які передбачені шкільною програмою з літератури. Актуалізація естетичних почуттів, оцінних суджень, зосере­дження уваги на художньо-естетичній цінності літературних творів робить післядипломну освіту важливою умовою підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури.

Не менш суттєвим аспектом, який характеризує післядип­ломну освіту, є широка можливість послідовного вирішення проблем професійно-педагогічної діяльності вчителя літератури. Ідеться про проблеми, які пов’язані з організацією навчально-виховної діяльності вчителя, його взаємодії з учнями різних вікових груп у процесі вивчення літератури в школі. Програма курсової підготовки вчителя літератури спрямована на розгляд питань, які набувають для вчителя літератури актуального характеру, викликаний ситуаціями навчально-виховного процесу, засвідчують зміни, які відбуваються в змісті й технології викладання літератури в школі.

В умовах післядипломної освіти вчитель літератури знайомиться запитаннями фахово-предметного та загально­педагогічного змісту, набуває необхідних знань щодо психолого-педагогічного забезпечення шкільного курсу літератури. Його професійно-педагогічний досвід збагачується на основі творчого осмислення провідних педагогічних пошуків організації літературної освіти в школі, використання методичних прийомів та рішень, які набули відповідної апробації та засвідчили свою ефективність. Післядипломна освіта визначає пріоритетний напрям діяльності відповідних кафедр та методичних кабінетів, збагачення взаємовідносин учителя й учнів, утвердження в пе­дагогічній свідомості особистісно орієнтованого підходу до літературної освіти й виховання учнів.

Суттєвою особливістю післядипломної освіти є те, що вона має значні можливості для забезпечення самоорганізації педагогічної майстерності вчителя літератури. Ідеться про створення умов для поступового нарощування та зміцнення духовно-професійного потенціалу вчителя літератури, озброєння його способами постійного самовдосконалення педагогічної майстерності.

Зазначимо, що в процесі післядипломної освіти увага вчителя літератури зосереджується не лише на питаннях його взаємодії з мистецтвом слова та учнівською аудиторією. Для вчителя літератури важливим є також усвідомлення себе з по­гля­ду професійної достатності, досконалості, відповідності сучасним вимогам. Звідси виникає внутрішня потреба щодо самоорганізації, яка б дозволяла поступово нарощувати необхід­ний досвід, а також використовувати його в шкільній практиці. Самоорганізація є свідченням динамічних змін, які відбуваються на рівні педагогічної свідомості вчителя літератури, а також його поведінки в системі взаємодії та співпраці з учнями.

Післядипломна освіта має значний потенціал щодо поетапного підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури. Це важливо в силу того, що педагогічна майстерність не формується в готовому вигляді, а проходить значний шлях свого збагачення, корекції, привнесення чогось нового тощо. Звідси виникає необхідність урахування наявного рівня сформованості педагогічної майстерності вчителя літератури, передачі нового досвіду викладання літератури, який би глибоко усвідомлювався й приймався як такий, що може бути використаний учителем на заняттях із літератури.

Отже, висловлене вище дозволяє констатувати, що існування різних соціальних чинників підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури має об’єктивну зумовленість і засвідчує важливість самоосвіти, методичної та післядипломної освіти. Остання має значні переваги в порівнянні із самоосвітою й методичною освітою в силу того, що спрямована на системне вирішення актуального питання підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури. Саме в умовах післядипломної освіти вчитель літератури має сприймати необхідний для його професійно-педагогічного зростання досвід. Цей досвід стосується естетичного ставлення до мистецтва слова, співпраці вчителя й учнів у навчально-виховному процесі, а також можливостей самоорганізації педагогічної майстерності вчителя літератури.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   28

Похожие:

Таврійський вісник освіти iconКолегії міністерства освіти І науки україни
Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти...

Таврійський вісник освіти iconВісник Харківського національного університету №xxx, 20XX
Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання....

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Департамент професійно-технічної освіти
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської...

Таврійський вісник освіти iconXx міжнародний український науковий гуманітарний Форум
Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти печенізької
Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012...

Таврійський вісник освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconДержавна наукова установа «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської...

Таврійський вісник освіти iconВідділ освіти
Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом...

Таврійський вісник освіти iconІнтеграція змісту освіти та перспективних інноваційних технологій
Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується...

Таврійський вісник освіти iconНака з
З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<