Таврійський вісник освіти
Скачать 4.38 Mb.
|
Література
Слюсаренко Н.В. Становлення народної освіти в Херсонській губернії Система народної освіти в Херсонській губернії розпочала свій історичний шлях у ХІХ столітті. Але, як свідчить ретроспективний логіко-системний аналіз архівних джерел, періодичних видань, історико-педагогічної літератури, у другій половині ХІХ ст. шкільна справа знаходилася в напівхаотичному становищі. Школи виникали лише з ініціативи місцевої інтелігенції та за її рахунок утримувалися. У цей період громадяни в переважній більшості випадків не лише не визнавали необхідності освіти, а й виступали проти неї, бо, на їхню думку, школа була нав’язана їм начальством, і дітей своїх вони відправляли туди лише з примусу [13]. Негативне ставлення народу було зумовлене також тим, що школи, подекуди, були розміщені у випадкових приміщеннях, які зовсім не підходили для занять. Навчалося в них інколи всього 3-10 школярів, а вчителями були люди, що не отримали спеціальної освіти (солдати, які були у відставці). Це особливо стосувалося сільської місцевості [11, с.1]. Перша більш-менш детальна інформація про стан народної освіти в Херсонській губернії з’явилася лише в 1866 р. У цей період у п’яти повітах губернії, окрім Єлисаветградського, про який немає точних відомостей, була 501 школа, де навчалося 17088 учнів (див. таблицю 1). Але, як виявилося, ці дані теж не відповідали дійсності, оскільки не включали шкіл, що знаходилися в сільській місцевості та нараховували незначну кількість учнів (3-10 осіб) [9, с.1]. Таблиця 1 ^
У наступні роки кількість шкіл та інших навчальних закладів у губернії швидко збільшується. Так, у 1868 р. лише в м.Херсоні працювали: чоловіча гімназія, духовна семінарія, морехідне училище, повітове училище, духовне повітове училище, 2 приходські й духовно-приходське училища, жіноче училище 2-го розряду, 2 приватні чоловічі училища, 5 приватних жіночих училищ, 2 приватні училища для осіб обох статей, а протягом наступних 10 років мережа навчальних закладів поповнилася за рахунок відкриття губернської чоловічої гімназії та прогімназії, реального училища, вчительської семінарії, міського училища, жіночої гімназії та прогімназії, а також створення при жіночій гімназії педагогічних курсів для народних учительок для земських шкіл [15, с.2]. У подальші роки в місті, крім нових шкіл, з’являються комерційне, сільськогосподарське та музичне училища, фельдшерська та військова фельдшерська школи, а в 1917 р. – педагогічний інститут [4, с.8]. Упорядковувати шкільну справу в губернії почали в 1870 р. Із цією метою було більш чітко організовано навчальний процес у сільських школах, створено зразкові школи в містах та ін. [11]. У 1874 р. здійснено спробу уточнити інформацію 1866 р. про школи. Ця спроба теж була невдалою, бо деякі школи то відкривалися, то закривалися. Причинами такого могла бути наявність чи відсутність коштів на їхнє утримання, сувора зима, залучення дітей шкільного віку до домашньої роботи та ін. Як наслідок, із 645 шкіл, які у відповідності до звіту 1874 р. працювали в губернії, 275 виявились зниклими без вісті, а 100 – були закриті [9, с.4]. Серед зниклих шкіл були заклади засновані в різні роки (див таблицю 2). ^
Звітні матеріали 1884 р. свідчать, що з 645 шкіл, які існували в 1874 р., лишилося тільки 394. Разом із тим з’явилися нові школи, і загальна кількість шкіл у цей період складала 487. А саме: міністерських – 42, земських і громадських – 266, німецьких – 112, міських – 67. У них навчалося: в 420 сільських школах 24429 хлопців та 8170 дівчат, а в 67 міських школах 3409 хлопців та 1598 дівчат. Тобто кількість учнів у школах губернії теж збільшувалася. З цього приводу губернатор у своєму виступі на чергових земських зборах сказав, що «дело народного образования поставлено в Херсонской губернии в такое положение, в каком оно не находится почти нигде в нашем отечестве. Школы ежегодно открываются десятками, и школы эти образцовые; учителя в них большею частью прекрасны, недостатка в научных пособиях нет. Крестьяне, как я лично убедился, с большой охотою начинают посылать детей своих в эти школы» [9, с.12-13]. Звісно, не все в доповіді губернатора відповідало дійсності, але позитивні зрушення в справі освіти населення були наявні. Разом із поступовим запровадженням у життя загального навчання в губернії дбали й про підготовку педагогічних кадрів. Із цією метою організовували не тільки педагогічні курси, а й учительські з’їзди, що надавало вчителям можливість підвищити свій освітній рівень та ознайомитися з новими прийомами викладання, з досягненнями педагогічної науки. Перший з’їзд відбувся в 1870 р., а подальші в 1871, 1872, 1873, 1874, 1881, 1883, 1889 роках. Педагогічні курси для вчителів проводили щороку, починаючи з 1898 р. [9]. Наприкінці ХІХ століття в Херсонській губернії було вже 1574 школи. Із них: земських – 411, міністерських – 59, громадських – 3, церковно-приходських – 252, шкіл грамоти – 393, міських – 158, німецьких – 138, єврейських міських і сільських – 97, приватних міських і сільських – 63 [9, с.50]. Динаміку розвитку шкільної справи в повітах губернії показано в таблиці 3. Таблиця 3 ^ в 1880-1898 рр.
Загальна кількість учнів, що навчалися в усіх школах губернії в 1898 р. складала 109295 осіб: 76648 хлопців (70,1%) та 32647 дівчат (29,9%). Найбільша кількість із них училися в міністерських, земських та міських початкових школах [9, с.51]. Треба звернути увагу на те, що в губернії в цей період нараховували приблизно однакову кількість хлопців і дівчат шкільного віку, але в закладах освіти навчалося більше хлопців, бо серед населення продовжували панувати такі стереотипи: дівчата – майбутні домогосподарки, хатні робітниці, тож освіта їм не потрібна. Тому не всі дівчата ходили до школи, а деякі, які все ж таки розпочинали навчання, кидали його після засвоєння елементарних навичок письма та рахунку [9, с.69]. Це підтверджують відповідні статистичні дані. Так, за даними перепису населення, що відбувся в 1897 р., в губернії нараховувалося 35,0% грамотних чоловіків і лише 16,3% – жінок [10, с.2]. До того ж міське й сільське населення за рівнем освіченості суттєво відрізнялося. У сільській місцевості грамотних людей (особливо жінок) було значно менше (див. таблицю 4). Таблиця 4 ^ (за даними перепису 1897 р.)
* У показники не включено грамотне населення м.Одеси й м.Миколаєва. ** У показники включено грамотне населення м.Одеси й м.Миколаєва. У той самий час у Російській імперії, до складу якої входила Херсонська губернія, швидко збільшувалася кількість навчальних закладів саме для дівчат. Так, кількість жіночих гімназій за період з 1858 по 1880 роки збільшилася з 4 до 262 (106 гімназій та 156 прогімназій). Такої кількості не було серед жодної з категорій навчальних закладів тих років, адже в 1880 р. у Росії існувало 123 чоловічі гімназії, 76 прогімназій і 164 духовні училища, 61 реальне училище, 17 військових гімназій, 80 жіночих інститутів, 42 духовні жіночі училища [12, с. 16]. У кінці ХІХ ст. в країні в цілому та в губернії, зокрема, стали відчутними зміни громадської думки щодо необхідності та доцільності освіти для всіх верств населення та для обох статей. Так, у 1893 р. колишній директор народних училищ Херсонської губернії В.І.Фармаковський відмічав, що народ починає визнавати цінність шкільної освіти, а кількість бажаючих навчатися стає більшою ніж кількість місць у школах та народних училищах [9, с.75]. Це особливо стосувалося жіночих шкіл у губернії, де в одному класі часом навчалося від 60 до 80 дівчат, а подекуди, і понад 90. Звісно, при такій кількості учнів не могло бути якісного навчання, а вчитель зосереджував свою увагу лише на поясненні навчального матеріалу [8, с.5 ]. З огляду на зазначене, у губернії розпочинається активна діяльність спрямована на забезпечення «насущной потребности» населення, а саме: відкриваються нові та перебудовуються старі школи, запроваджується навчання в кілька змін, організуються курси та з’їзди для вчителів, зразкові школи тощо [11, с.15]. Міські й сільські товариства та земства починають виділяти кошти на утримання народних училищ губернії. Вони забезпечували відповідно 38%, 21%, 25% усіх коштів, які були потрібні училищам, тоді як казна виділяла лише 8%. Важливо, що в 1891 р. міські товариства Херсонської губернії були найбільш уважними до справи освіти населення серед інших міських товариств Росії, оскільки останні в середньому асигнували на утримування навчальних закладів лише 17,9% загальних витрат [2, с.138]. У другій половині ХІХ століття в Херсонській губернії широко обговорюють думку про відкриту, всестанову, доступну для всіх верств населення жіночу школу, яка не відривала би дітей від родини, не звільняла би батьків від обов’язків щодо виховання власних дітей і, у той самий час, гарантувала би освіту. Як наслідок, у 1887-1888 н.р. в гімназіях і прогімназіях губернії навчалося вже 565 дівчат, тоді як у чоловічих закладах такого ж рівня учнів було на 172 особи менше [14, с.17]. Збільшилася й кількість дівчат, які поступали до шкіл Херсонської губернії. Наприклад, у 1889 р. їх виявилося на 2% більше кількості хлопців, що розпочали в цьому ж році навчання [2, с.134]. Але в цілому кількість дівчат, які здобували освіту в навчальних закладах регіону, зростала повільно. Так, у 1866 р. в губернії навчалося 4592 дівчинки, що складало 26,9% від загальної кількості учнів [3, с.12]. У 1900 р. серед усіх учнів стало 27% дівчат, а в 1905 – 30% [3, с.30]. Звісно, більше можливостей здобути освіту було в дівчат, що мешкали в містах. Про це свідчать такі статистичні дані: у 1895 році в м. Херсоні проживало 2678 хлопців та 2905 дівчат шкільного віку, а в школах навчалось 2097 хлопців і 875 дівчат. Тобто 29,4% дівчат у м.Херсоні здобували освіту [5, с.8]. Як бачимо, це дещо більший показник ніж у цілому по губернії. На початку ХХ століття на сторінках місцевих газет з’являється ціла низка оголошень, які повідомляють про відкриття в губернії жіночих навчальних закладів, а також про розширення освітніх послуг у вже існуючих. Так, у газеті «Юг» за 9, 11 та 20 серпня 1905 р. знаходимо інформацію про відкриття двох жіночих прогімназій, приватного жіночого училища та ін. У номерах газети за 12 та 19 серпня – відомості про прийом до початкових училищ. Виникнення нових навчальних закладів, зокрема жіночих, мало позитивні наслідки. У наступні роки кількість учениць продовжує зростати. У 1907 р. їхня кількість становить 30,6%, у 1908 р. – 31%, у 1909 р. – 32% [6]. Були на шпальтах газет і критичні публікації. Наприклад, 30 липня газета «Юг» надрукувала статтю В.Каменської, у якій йдеться про обмеження для учениць 1-ї жіночої гімназії м.Херсона вступу до 8 класу. Автор звертає увагу громадськості на те, що всі дівчата, які закінчили 7-й клас даної гімназії і виявили бажання навчатися в 8-му класі, мають на це право, а також пропонує дотримуватися девізу: «Поменьше ограничений, поменьше искусственных преград к просвещению!» [1]. Ця публікація мала для того часу неабияке значення, оскільки саме на шляху освіти дівчат було тоді найбільше перешкод. У 1914 р. в школах губернії теж навчалося більше хлопців ніж дівчат, але в порівнянні з 1895 р. кількість останніх збільшилася більш ніж у два рази [7, с. 33]. Про це свідчить інформація наведена в таблиці 5. Таблиця 5 ^
Про розподіл дітей за статтю в початкових школах окремих повітів губернії можна отримати уявлення, якщо проаналізувати огляд початкової народної освіти за 1914 р. [7, с. 32]. Ці дані представлено в таблиці 6. Таблиця 6 ^
Дівчата й хлопці в переважній більшості випадків навчалися в мішаних школах. Лише незначна кількість шкіл (близько 1%) були жіночими або чоловічими. Наприклад, з усіх сільських шкіл губернії (земських, міністерських, духовних та ін.) станом на 15 грудня 1914 р. існувало: 1% шкіл для дівчат і 0,7% для хлопців. Найбільш орієнтованими за статтю були духовні школи, в 8,9% з яких навчалися дівчата й в 7% – хлопці [7, с. 11]. Більш детальна інформація наведена в таблиці 7. Таблиця 7 ^
На жаль, нова економічна політика, яка проводилася в перші роки існування радянської держави, примусила Херсонський повітовий відділ народної освіти обмежити витрати на школи. Але вже з 1920 р. він починає плідно працювати, спрямовуючи свої зусилля на подальший розвиток народної освіти в регіоні. Література:
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Похожие:
 | Тенденції та пріоритетні напрями діяльності органів управління освіти, установ І навчальних закладів професійно-технічної освіти... | | Лапласа / Брацихіна Л. І., Мукомел Т. В., Фильштинський Л. А. // Вісник Харк нац ун-ту, – 20ХХ. – № ХХХ. Сер. «Математичне моделювання.... |
| Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської... | | Кцгд, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, пр. Вернадського, 4, Сімферополь, Україна, 95007 |
| Про підсумки розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2010-2011 навчальному році та завдання на 2011 – 2012... | | Міністерству освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти І науки обласних, Київської... |
| Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти (управління) освіти І науки обласних, Київської... | | Згідно з планом роботи Департаменту освіти І науки Донецької облдержадміністрації та обласного еколого-натуралістичного центру, планом... |
 | Ххі століття висуває до освіти нові вимоги, зумовлює потребу в її радикальній модернізації, тому її реформування в першу чергу стосується... | | З метою стабілізації ситуації у сфері освіти І науки, відновлення роботи Міністерства освіти І науки України та подальшого розвитку... |