Донецький




НазваниеДонецький
страница18/18
Дата публикации13.05.2013
Размер2.09 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Культура > Документы
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

ЛІТЕРАТУРА

  1. Отчет Сталинской окружной инспектатуры нарпроса к окрбюро нацменьшинств при Сталинском окрисполкоме // Державний архів Донецької області. – Ф. 2. – Оп. 1. –– Спр. 999. – Арк. 41 –44.

  2. Койнаш В.В., Койнаш Т.П. К вопросу о национальных меньшинствах Донбасса (1920-е – 1930-е гг.) //Літопис Донбасу: Краєзнавчий збірник. Вип. II. Ювілейний. – Донецьк: Донбас, 1994. – С. 140 – 141.

  3. Решение Донецкого облисполкома “О ликвидации национальных школ” //ДАДО. – Ф. 2794. – Оп. 1. – Спр. 2. – Арк. 3.

  4. Дынгес А. Донбасс и немцы // Логос. – 1991. – № 14 – № 15.

  5. Болбат Т. В. Динамика изменений национального состава населения Донецкой области (20 – е – 80 – е годы) //Тезисы докл. на IV регион. науч. – практ. конф. “Донбасс: прошлое, настоящее, будущее”, г. Донецк, 14 декабря 1995 г. /Отв. ред. В. К. Мамутов. – Донецк: ДОКМ, 1995. – С. 196 – 198.

  6. Болбат Т. В. Этнокультурная специфика Донбасса: динамика изменений (20 – 80 – е гг.) //Тези доп. на міжн. наук.-практ. конф. “Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи”, 10-11 лист. 1994 р., м. Київ /Під ред. М. І. Панчук, Ю. І. Римаренко, В. Д. Яремчук. – К.: Тираж, 1995. – С. 310 -313;


ББК 65.03

Лариса Мазитова,

кандидат історичних наук, старший викладач

кафедри українознавства Донецького

державного університету управління
^ СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ СРСР І РОЗВИТОК БЮРОКРАТИЗАЦІЇ АПАРАТУ УПРАВЛІННЯ У II ПОЛОВИНІ

50-х - НА ПОЧАТКУ 60-х РОКІВ XX ст^ . В УКРАЇНІ
Початок 1950-х років позначено активізацією дестабіліза­ційних процесів в економічному просторі, як здавалося, могутньої і сильної держави - СРСР. Ця ситуація значною мірою загострила боротьбу у вищому керівництві КПРС з питань економічних і політичних орієнтирів розвитку СРСР. Переможці цієї боротьби поклали в основу економічної політики, що проводилася протягом всьому 50-х років, все ту ж ідею великого стрибка і теоретичні викладки І.В.Сталіна, подані ним у брошурі «Економічні проблеми розвитку соціалізму в СРСР». У зв'язку з цим керівництво комуністичної партії бачило можливість оптимізації економічного становища країни у продовженні політики форсованого розвитку економіки індустріального типу.

Основним елементом економічних перетворень 1950-х років було утворення Раднаргоспів, що помітно вплинуло на політичну сферу життя.

Економічна реформа 1957 р. була здійснена з прямої ініціативи М.С.Хрущова. У результаті були ліквідовані галузеві міністерства, і замість них створені територіальні органи управління промисловістю - Раднаргоспи (Ради народного господарства). Реформа стала однією з радикальних організаційних змін у радянській економіці. Це була спроба переміщення центра планування економіки від всесоюзних міністерств до обласних органів. Мета - обійти вузькі місця бюрократичної організації і чиновницького центра.

VІІ сесія Верховної Hади України в липні 1957 р. ухвалила Закон про створення в Україні 11 економічних адміністративних районів. Під контроль Раднаргоспів України було передано 10 тис. промислових підприємств, а під кінець 1957 р. вони контролювали 97% промислових об'єктів, тобто майже всі підприємства підкорялися республіці [1].

Ломка системи відомчого управління економікою завдала удару по величезному загону бюрократії, що зміцніла і розрослася в першій половині 1950-х років.

Політичні процеси, пов'язані з переходом країни після 1953 р. до нового політичного курсу, значно позначилися і на зміні природи бюрократії в житті країни. Професор Колумбійського університету С.Біялер зазначав, що в СРСР за роки радянської влади склалося два типи бюрократії: бюрократія, що залежить від політичних лідерів, і корпоративна, незалежна ні від політичних лідерів, ні від інтересів споживача. Головна турбота останньою полягала в забезпеченні власного існування, розширенні свого впливу [2].

Декілька років реформування управлінського апарату з 1953 по 1956 рр. - спочатку його розширення і зміцнення в центрі і на місцях, а потім реорганізація міністерств шляхом використання їх же рекомендацій по вдосконаленню своєї роботи - стали періодом Нормування в СРСР корпоративної бюрократії. За декілька років апарат управління економікою, переступивши межу повного підкорення єдиному політичному лідеру і партії, перетворився у велику силу, здатну монопольно керувати економікою країни і тим самим ослабити владу партії.

Ця обставина і послужила причиною того, що партійний апарат країни підтримав реорганізацію відомчого управління народним господарством, передавши питання керівництва промисловістю партійним комітетам. До розпорядчої влади КПРС додалася і влада виконавча.

Найближча перспектива реформи полягала у виправленні недоліків організації господарського механізму. І, як відмітили Ю.Аксенов і Е. Зубкова, декілька перших років роботи Раднаргоспів, що залишалися протягом цього періоду безконтрольними (міністерства були розформовані, а нові органи раднаргоспів ще не оформилися), ними був досягнутий значний економічний ефект [3].

Задача раднаргоспів полягала в організації промислового виробництва, побудованого на принципах широкої спеціалізації і кооперування, а також розробки перспективних планів розвитку економічного району. Раднаргоспи виконали деяку роботу по мобілізації резервів, раціональному використанню місцевих ресурсів, національних кадрів, зміцнювали економічну самостійність України. Як результат випуск промислової продукції в Україні в 1959 р. збільшився на 22,5 % в порівнянні з 1957 р. [4].

Так, в розпорядження Ворошиловградського Раднаргоспу були передані як підприємства, що належали Міністерству вугільної промисловості, так і 80 шахт Міністерства місцевої і паливної промисловості, що мали низький рівень механізації. Раднаргосп же, прийнявши ці шахти, в короткий термін здійснив заходи щодо передачі надлишків машин, що були на великих шахтах і механізмів цим підприємствам. Результатом було підвищення видобутку вугілля [5].

Однак, на початку 1960 р., коли Україна і інші республіки стали виразно проводити незалежну економічну політику, центр занепокоївся, звинувачуючи їх в "містечковості". Управлінський апарат знов став збільшуватися. Тільки за 1960-1965 рр. кількість працівників органів державного і господарського управління, органів кооперативних і громадських організацій на Україні зросла на 41 тисячу чоловік [6].

Восени 1966 р. Раднаргоспи були ліквідовані, і промисловість була повернена до галузевого управління з центра. Знов став використовуватися метод натиску і диктату, адміністрування. З початку 1966 р. почали впроваджуватися інші методи управління промисловістю.

Пошук шляхів вдосконалення управління економікою обмежився ліквідацією адміністративного галузевого комітету. Нерішучість уряду йти шляхом більш глибоких перетворень в сфері економіки була зумовлена і його неготовністю сприймати об'єктивний розвиток соціалізму.

У другій половині 1950-х років КПРС дала простір для наукового обговорення питання про перспективи розвитку радянського суспільства, вчені висунули дві точки зору з цього питання. Перша полягала в тому, що в СРСР можливості соціалізму повністю вичерпані і суспільство може перейти до безпосереднього здійснення принципів комунізму.

Автори другої точки зору реальніше оцінювали дійсність. Вони вважали, що розвиток радянської держави 1950-х років знаходився на рівні кінця першої п'ятирічки і що в СРСР побудований лише Підмурівок соціалізму [7]. Свідченням цього був рівень промислового виробництва. Він був низьким.

Однак друга точка зору не отримала підтримки в уряду, не готового сприймати реалії.

Партійно-державна структура керівництва країною здатна була існувати тільки при наявності суворо централізованої влади. Економічне життя країни визначалося не економічною доцільністю, а політичними установками. Об'єктивні економічні закони, наукова експертиза були замінена неефективною і надуманою моделлю управління народним господарством.

Головною ж особливістю процесу централізації державного апарату в 1950-і роки стало зміцнення влади всіх нижніх господарських ланок: міністерств, трестів, об'єднань. Посилення виконавчого механізму на рівні галузевого керівництва сприяло зростанню і формуванню загону промислової і технічної бюрократії, що поставила на перше місце своєї роботи розширення своєї влади, а не розв'язання проблем виробництва. Основним напрямом в нарощуванні темпів виробництва був вибраний шлях інтенсифікації праці.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Савельєв В.Л. 50-80-ті: Час пошуків і втрачених можливостей // Про минуле-заради майбутнього. – К., 1989.- 165 с.

  2. Советская культура. – 1988. – 24 сентября.

  3. Литературная газета.-1989.-14 июня.

  4. Історія України /соціально-політичні аспекти/.Ч.ІІ. – К.,1991. – 110 с.

  5. Правда.-1957.-23 сентября.

  6. Курносов Ю.О. Соціально-економічне та політичне життя УРСР/середина 60-х – початок 80-х років/ //Укр. іст. журн. – І989. –№11. – 20 с.

  7. Очерки истории идеологической деятельности КПСС 1938-1961 гг. – М.: Политиздат,1986. – 348 с.

1 ЦДАВО України. – Ф.Р-166.- Оп.5. – Спр.16. – Арк.63.

2 Там-же... – Арк.. 68.

3 ЦДАВО України. – Ф.1.- Оп.2. – Спр.3801. – Арк.162.

4 Там же... – Арк.184.

5 ЦДАВО України. – Ф.Р-166.- Оп.5. – Спр.16. – Арк.156.

6 ЦДАВО України. – Ф.Р-166.- Оп.5. – Спр.31. – Арк.365.


7 ЦДАВО України. – Ф.Р-166.- Оп.5. – Спр.16. – Арк.366.

8 Там же... – Арк..369.

9 Скрипник М.І. Статті й промови. – Харків, 1930. – Т.2. – С.316.

10 Там же... – С.329-330.

11 Заремба С. З національно-культурного життя українців на Кубані в 20-30 рр.ХХ ст.// Київська старовина – 1993 р. – №1. – С.99.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Похожие:

Донецький iconДонецький
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 5 – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2004. – с

Донецький iconДонецький
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 11 – Донецьк: Український культурологічний центр. – 2006. – 252 с

Донецький iconДонецький
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 12 Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. – 256 с

Донецький iconДонецький
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка т. 13 – Донецьк: Український культурологічний центр. – 2006. – 252 с

Донецький iconДонецький
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 16 – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2007. – 240 с

Донецький iconДонецький
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 17 – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2007. – 280 с

Донецький iconДонецький
Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 18 – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення нтш – 2007....

Донецький iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет...
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського

Донецький iconДонецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла...
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського спільно з Національним лісотехнічним університетом...

Донецький iconДонецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<