Методичні рекомендації підготували




НазваниеМетодичні рекомендації підготували
страница3/30
Дата публикации23.02.2013
Размер3.65 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchebilka.ru > Математика > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

^ Для формування та розвитку математичних компетентностей в учнів вчителям слід здійснювати диференційований підхід до опрацювання змістових ліній освітньої галузі «Математика», чітко планувати корекційно-розвиваючу роботу з метою усунення прогалин. Необхідно більше уваги приділяти розв‘язуванню виразів, нерівностей, задач, особливо з логічним навантаженням, нестандартних завдань, систематично повторювати та закріплювати знання табличного множення і ділення, виробляти навички самостійної перевірки.

Державною підсумковою атестацією з математики було охоплено 9910 учнів ЗНЗ області. Високого рівня досягли 4244 учні, достатнього – 3909 учнів, середнього – 1877 учнів і початкового – 287 учнів.

Результати контрольної роботи свідчать, що більшість випускників початкової школи досягли базового рівня математичної підготовки, який відповідає вимогам Державного стандарту початкової освіти і забезпечує наступність з основною ланкою школи.

Більша частина школярів добре справилась із завданнями закритого типу, в яких перевірялись знання нумерації чисел, знаходження числа за його дробом, встановлення порядку виконання арифметичних дій першого та другого ступенів, знаходження периметра за відомою стороною, розв‘язання рівнянь.

Аналіз показує, що вчителі проводять належну роботу по формуванню в учнів уявлень про принципи і закони, які забезпечують розвиток пізнавальних здібностей, інтелектуального розвитку, просторового уявлення, вміння моделювати. У процесі навчання математики вони формують не тільки функціональні, а й мотиваційні та особистісні компетенції.

Однак, у частини учнів виникли труднощі при виконанні завдань на знаходження значення невідомого і вибору правильної нерівності, при визначенні довжини радіуса кола, при діленні та множенні на трицифрові числа, при розв‘язуванні складених задач.

Причинами зазначених недоліків є недостатньо сформовані обчислювальні навички, несистематична робота над виробленням в учнів уміння аналізувати умову задачі, перевірити виконання дій та оцінити одержаний результат.

Метою освітньої галузі «Мова і література» є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: створення позитивної мотивації до засвоєння знань, формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності.

Важливо формувати у школярів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Тому перевірку результатів засвоєння мовних знань і умінь не потрібно зводити до механічного відтворення правил, а натомість пропонувати їм виконання завдань, які передбачають застосування цих правил на практиці.

Із 9682 учнів, охоплених контрольними роботами з української мови, 3509 учнів досягли високого, 4127 – достатнього, 1879 учнів – середнього, 167 – початкового рівня знань.

Про сформоване коло знань і мовних умінь свідчать результати виконання тестових завдань закритого типу. Учні вміють аналізувати мовні явища, визначати закінчення дієслів, вживати дієслова у прямому і переносному значеннях, записувати словосполучення дієслів з займенниками у відповідній формі.

Це свідчить про те, що навчання української мови спрямоване на розвиток у дітей, окрім загально мовленнєвих, таких загально навчальних умінь: організаційних, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних. Значна увага вчителів направлена на практичну спрямованість курсу рідної мови.

Але під час написання тексту-міркування учні допускали помилки у дотриманні структури тексту, не змогли повно й послідовно викласти думку, аргументували власні твердження.

Частина учнів не вміють використовувати виразні мовні засоби (порівняння, епітети, синоніми), допускають пунктуаційні помилки.

Недостатній рівень сформованості граматико-орфографічних навичок та мовленнєвих умінь учнів початкових класів з рідної мови визначається тим, що вчителі недостатньо акцентують увагу на формуванні навичок поліграфічного письма, достатній корекції допущених помилок.

Навчальний предмет «Читання» - багатофункціональний. На уроках читання здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формується ставлення дитини до навколишньої дійсності, розвивається творча уява, задовольняються пізнавальні інтереси.

Аналіз результатів ДПА засвідчує про належний рівень сформованості читацьких навичок. Серед восьми завдань різних типів складності учні справились із завданнями відкритого типу (на встановлення відповідності між частинами мовлення з його тлумаченням).

При виконанні завдань закритого типу учні виявили вміння розуміння змісту тексту, визначати жанр прочитаного твору, визначати головну думку твору, розпізнавати прислів‘я, скоромовки, загадки.

Вчителі початкових класів проводять значну роботу по формуванню в дітей навичок правильного, свідомого, виразного читання вголос і мовчки, закладають фундамент для оволодіння учнями текстовою навчальною інформацією, розвивають мовленнєві і пізнавальні уміння школярів.

Проте частина учнів мають прогалини в знаннях: їм важко аналізувати прочитане, зробити певні узагальнення, дати відповідь на запитання до тексту.

Найбільше труднощів в учнів виникло під час виконання завдань творчого характеру, поясненні змісту понять, складанні зв‘язних висловлювань, визначенні характерних рис дійових осіб.

Формуючи читацькі уміння в учнів, вчителям необхідно розвивати творчу літературну діяльність на основі прочитаного та удосконалювати уміння працювати з текстами художніх творів, збагачувати усне та писемне мовлення учнів, образне мислення та уміння висловлювати оцінні судження щодо прочитаного, творчі здібності школярів, збагачувати словниковий запас, вміння працювати зі словниками.

Використовуючи різні форми, методи, прийоми, інноваційні технології, вчителям слід удосконалювати проведення уроків читання, готувати учнів до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання природознавства формувати у молодших школярів: систему природничих знань, уміння застосовувати знання для розв‘язання теоретичних і практичних природничих задач, уміння здійснювати самоуправління, формувати ціннісне ставлення до об‘єктів природи, до інших іі до самого себе в природі.

Інтерактивна навчально-пізнавальна діяльність на уроках, позаурочних і позакласних заняттях з природознавства організовується різними методами з використанням засобів наочності і може бути фронтальною, у групах, парами, у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.

^ Моніторинг якості початкової освіти — це обов'язкова самостійна ланка управлінської та методичної діяльності. Щоб бути ефективним, він має стати системою, у якій поєднано усі види контролю і оцінювання, упорядковано об'єкти, процедури й інформацію у часі і просторі, передбачено види, форми, критерії оброблення даних та їх подальше використання з метою впливу на якість початкової освіти на різних рівнях управління. Винятково важливо розвивати готовність учителів до самостійного проведення у своєму класі досліджень якості досягнень учнів з різних аспектів, залучати дітей до самооцінної діяльності, привчати до складання "Освітнього портфоліо", що різними засобами характеризує їхні індивідуальні здобутки.

Підготовка учнів 4-х класів до участі у міжнародних моніторингах ^ TIMSS & PIRLS – одне із завдань початкової школи. Концепція TIMSS передбачає вивчення математики та природознавства з урахуванням предметних вимірів та таксономії когнітивних цілей навчання. Пропоновані у тесті завдання в основному практично орієнтовані і передбачають використання логічного, критичного та творчого мислення, здорового глузду, життєвого досвіду.

Як показує опитування керівників шкіл та вчителів під час проведення курсів підвищення кваліфікації, далеко не всі вони ґрунтовно підготовлені з теоретичних питань дослідження (особливо щодо використання таксономії когнітивних цілей), несистематично проводять відповідні тренінги з учнями.

Під час дослідження відчувається недостатня систематична підготовка учнів до означеного дослідження, а тому вони виявляють певні утруднення:

- у розв’язанні практично орієнтованих та інтегрованих задач;

- у розв’язанні тестів відкритого типу при використанні логічного судження;

- у обґрунтуванні власної думки;

- у аналізі умови завдань;

- у розподілі часу на виконання завдань тощо.

Тому у 2011-2012 н.р. методистам, керівникам шкіл, головам методичних об’єднань вчителів необхідно підвищити рівень компетентності педагогів щодо підготовки учнів до розв’язання завдань, пропонованих у тесті моніторингу TIMSS шляхом теоретичного опрацювання дидактико-методичного забезпечення цього моніторингу, організації відповідних практичних семінарів та тренінгів. Слід також врахувати й той факт, що теоретичні та практичні підходи до навчання учнів та оцінювання рівня їх навчальних досягнень, закладені у концепції цього дослідження, позначилися на змісті нового Державного стандарту початкової освіти.

Важливого значення також набуває технологія вивчення рівня грамотного читання учнів – PIRLS, яка передбачає оцінювання та аналіз рівня сприймання, обробки, збереження та творчого використання інформації, різної за стилем мовлення: художнього, науково-популярного, суспільно-політичного тощо.

Матеріали для підготовки вчителів щодо підготовки до участі у міжнародних моніторингових дослідженнях розміщені на сайті Хмельницького ОІППО (рубрика „Моніторинг якості освіти та ЗНО”).

Аналіз результатів проведеного у 2010-2011 н.р. всеукраїнського моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти (образотворче мистецтво, музика) за рівнями навчальних досягнень дозволяє зробити висновок, що учні 4 класів засвоїли зміст програм й опанували навчальний матеріал переважно на достатньому й середньому рівнях навчальних досягнень.

Разом з тим, аналіз виконаних учнями практичних робіт засвідчує недостатнє розуміння учнями поняття співвідношення кольору, наприклад, кольору неба і землі, вкритої снігом. На малюнках учнів розміри і розміщення предметів не завжди відповідають нормам. В окремих школярів на недостатньому рівні сформовано поняття про сюжетно-композиційний центр (основне зображення знаходиться у композиційному центрі зображуваної площини). Школярі не використовували спосіб роботи по вогкій основі, «метод загородження» предметів, дерев тощо. В окремих учнів виникли труднощі у роботі акварельними фарбами, при застосовуванні різних прийомів роботи пензлями, відсутнє поняття про основи композиції, передачу на малюнку повітряної перспективи тощо.

Учителям рекомендовано звернути увагу на формування та удосконалення в учнів таких знань, умінь і навичок:

  • практичного використання акварельних фарб;

  • застосування прийому «вливати колір у колір»;

  • використання прийому роботи по вогкій основі;

  • використання різноманітних технік.

Результати моніторингу з музики свідчать про достатній та високий рівень підготовки учнів з предмета. Аналіз практичних робіт учнів з музики показує, що на уроках вчителі-фахівці мало приділяють уваги залученню учнів до світу інструментальної музики та спонуканню дітей до аналізу-інтерпретації прослуханих творів, а учителі, які не мають фахової освіти, більшу увагу приділяють власне вивченню вокальних творів (пісень), що не забезпечує повноцінної реалізації поставлених у державному стандарті та навчальній програмі завдань до цього навчального предмету, а саме: долучити дітей до світу музичного мистецтва, ознайомленню з видатними творами і їх творцями, і головне вчити дітей оцінювати твори і мати власну думку (висловлювати особисте ставлення) до нього.

Отож, сучасна ситуація розвитку шкільної освіти потребує розуміння її якості як цілісного інтегрованого результату, на який впливає багато чинників: доступність одержання початкової освіти, можливість використання здобутків дошкільної освіти, створення сприятливого освітнього середовища, якісний зміст і сучасні підручники, повноцінна реалізація ідей особистісно зорієнтованої освіти, сформованість ключових компетентностей, технологізація методики, моніторинг як засіб управління якістю, особистісна і професійна підготовка вчителя.

^ Галкін Д.В., методист географії та економіки

Методичні рекомендації щодо вивчення географії

в 2011-2012 н.р.
Вивчення географії в 6-9 класах здыйснюэться за програмою - “Географія. Економіка, 6-11 класи”. – Київ “Перун”.- 2005- та підручниками, які рекомендовані МОНМС України у 2010/2011 навчальному році.

Метою початкового курсу «Загальна географія» (6 клас - 70 год.) є вивчення географічної оболонки Землі, в межах якої відбувається взаємодія людини і природи. Географічна оболонка розглядається не стільки як найбільший природний комплекс, але як арена проживання людини, де розгортається його основна діяльність по перетворенню природного середовища.

Цей курс здійснює перехід від пропедевтичного курсу «Природознавство» у 5 класі до систематичних шкільних курсів географії і є основою для їх подальшого вивчення. Тут треба звернути увагу на формування в учнів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, вмінь працювати з картами атласу та планами місцевості, вести спостереження за погодою; закладання на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови і розвитку, набуття планетарних уявлень про Землю. Програма курсу передбачає виконання 14 практичних робіт, дві з яких виконуються на місцевості, а також систематичне ведення календаря погоди і календаря фенологічних спостережень.

Під час навчання учнів, вчитель географії пояснює, розкриває, відтворює, обґрунтовує закони, закономірності, явища природи, ситуації та події з життя суспільства. Разом з учнями він аналізує, порівнює, встановлює спільність і відмінності між явищами, узагальнює, здійснює логічні висновки, пояснює причинно-наслідкові зв'язки, розкриває сутність та зміст основних понять. Вже на перших уроках вчитель має викликати інтерес до предмета через розкриття змісту і структури курсу, показати практичне значення географічних знань у житті людини.

На першому уроці географії варто також організувати спостереження за природою. Вчитель пропонує єдину форму календаря погоди, наголошуючи, що спостереження за погодою здійснюються щодня в один і той же час. Щоб результати спостережень за погодою учні записували в календар погоди правильно, вчителю необхідно протягом першого тижня, а то навіть і місяця, називати температуру, напрямок вітру, хмарність, опади і слідкувати за правильністю записів цих даних у календарі погоди. Надалі цим займатимуться чергові. Раз на семестр бажано виставляти оцінки за ведення календаря, переглядати щомісяця.

Учні повинні вміти характеризувати погоду за день, тиждень, місяць, рік, робити прогнози на найближчий час, працювати з приладами, визначати мінерали й гірські породи за зовнішніми ознаками, виконувати зйомки місцевості тощо.

^ Головне завдання курсу «Географія материків та океанів» (7 клас - 70 год.) - формування цілісного образу земної кулі на основі широких за своїм змістом характеристик різних його територій - материків, субрегіонів, окремих країн. Країнознавчий підхід полягає в єдиному погляді на взаємодію природи, населення, господарства, що і становить суть комплексного країнознавства. Процеси та явища, що відбуваються на Землі як планеті та на політичній карті світу, розглядаються крізь призму окремих країн, пояснюється особливостями природи, історії, населення, господарства і культури країн і регіонів.

В курсі географії материків і океанів поглиблюються і конкретизуються знання про зовнішні оболонки Землі, опановані в 6 класі. Основним об'єктом пізнання учнів стає географічна оболонка, як найбільший природний комплекс нашої планети. Семикласники ознайомлюються з планетарним рівнем розвитку природи, а потім пізнають територіальну неоднорідність материків та океанів як великих природних комплексів. Основна увага курсу зосереджена на вивченні материків та океанів як цілісних природних утворень. Порівнюючи природу материків, учні усвідомлюють загальні географічні закономірності на різних рівнях: локальному (дрібні місцеві ПК), та регіональному (природні зони, природні країни, материки).

В процесі вивчення географії материків та океанів семикласники знайомляться з соціальними аспектами різних регіонів Землі. Дізнаються про чисельність населення на материках, особливості його динаміки, розміщення, етнічний склад, віросповідання, державний устрій, статус держав, господарську діяльність людей у різних географічних умовах, матеріальну й духовну культуру, традиції та звичаї, екскурсійні маршрути, історію відкриття земель та їх дослідження, грошові одиниці, розв'язання природних та економіко-соціальних проблем у країнах континентів, ознайомлюються з правилами поведінки в різних куточках планети.

Семикласники вже мають знання про географічні закономірності. Тому, увагу учнів потрібно звернути на те, що всі відомі їм закономірності стосувались окремих природних компонентів, а в природі спостерігаються такі закономірності, які охоплюють всю географічну оболонку, кожен її компонент і називаються вони основними географічними закономірностями. Вчитель називає їх і пропонує учням навести приклади, що підтверджують їх дію. Перші уроки присвячені саме розгляду основних географічних закономірностей. В процесі вивчення материків і океанів знання учнів закріплюються і стають «інструментом» для виявлення і пояснення причинно-наслідкових зв'язків.

Під час вивчення курсу учням необхідно знати і розуміти не тільки закономірну зміну клімату, ґрунтів, природних зон від екватора до полюсів, але й знати конкретні географічні умови, особливості народів і їх господарської діяльності в різних куточках планети. Важливою метою курсу є виховання переконань в необхідності бережливого відношення до природи, міжнародного співробітництва у вирішенні проблем оточуючого середовища, що ґрунтуються на знаннях про роль природних умов в житі людей, розгляд конкретних прикладів негативного і позитивного впливу господарської діяльності людини на природу.

Мета курсу підкреслює його гуманістичну і культурологічну роль, сприяє інтеграції географічних знань з іншими шкільними предметами (історією, біологією, літературою), а також вимагає більш широкого залучення знань із суміжних з географією наук (геології, етнографії, соціально-економічної географії). Все це підсилює країнознавчу складову курсу.

Саме тому головною ідеєю курсу має стати ідея взаємодії суспільства (людини) і природи, підсилена екологічна складова змісту. Природа Землі розглядається як спільний дім людства, вивчатись повинна не первинна природа планети, а та, яка сформувалась і продовжує формуватись під потужним впливом господарської діяльності людей. Тому так важливо встановлювати міжпредметні зв'язки з історією, розкривати особливості сучасного етапу розвитку географічної оболонки, який характеризується стрімким стихійним антропогенним впливом на природні процеси регіонального та глобального масштабу і переходом людства до його свідомого регулювання.

Країнознавчий підхід вимагає більшої уваги до історії географічних відкриттів та досліджень всієї Землі в цілому та її окремих територій. Вивчення материка або океану можна розпочати не з географічного положення, як це традиційно роблять, а з історії його відкриття та дослідження і цей матеріал доповнити знаннями про географічне положення, вивчити номенклатуру. Підходів до розгляду цього матеріалу може бути багато, все залежить від творчості вчителя. Головне, спрямовувати школярів на формування висновку: який внесок в розвиток географічної науки був зроблений в результаті подорожі, які наукові висновки були зроблені іншими вченими на основі зібраних фактів?

Вивчення історії географічних відкриттів та досліджень не має на меті завантажити школяра знанням дат, фактів, імен. Цей матеріал спрямований на розвиток емоційної сфери учнів, їх моральності, здатності співпереживати, цінувати честь і гідність, істину і справедливість.

Програма курсу вимагає виконання 12 практичних робіт, які передбачають розвиток логічного мислення, пошук причинно-наслідкових зв'язків між природними об'єктами і явищами. Через виконання практичних робіт учні удосконалюють надбані в попередньому класі навички роботи з атласом, картами, зокрема контурними, вміння аналізувати статистичні й графічні дані, запам'ятовують велику кількість географічної номенклатури, що розвиває їхні інтелектуальні здібності та є показником загальної освіченості людини.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Похожие:

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації надані на 32 аркушах для використання їх у...
Міський методичний кабінет направляє методичні рекомендації щодо загальних підходів до написання психолого-педагогічної характеристики...

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації з підготовки курсових, дипломних
Ляпіна О. В. Методичні рекомендації з підготовки курсових, дипломних, магістерських робіт з історії Росії / за ред д.І. н., проф....

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи з курсу “
Методичні рекомендації до самостійної роботи з курсу “Вікова психологія” для студентів, які навчаються за спеціальністю “Практична...

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації з дисципліни «вступ до спеціальності»
Комп’ютерні технології запропоновано матеріал для підготовки до практичних занять. Методичні рекомендації включають в себе питання...

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації до вивчення курсу Одеса «спд фридман»
«Культурна антропологія як наука: предмет, методи, історія становлення», «Якісні дослідження», «Організація польового дослідження»....

Методичні рекомендації підготували iconЗагальні методичні рекомендації до курсу
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "бухгалтерський облік"

Методичні рекомендації підготували iconРобоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни...
В роботі наведені загальні методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси”, рекомендована література, робоча програма, пояснення...

Методичні рекомендації підготували iconРекомендації щодо корекції впливу несприятливих факторів при трансплантації...
Возможности и особенности современных биотехнологий воспроизводства// Аграрная наука. 2000.№6. С. 22

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації й план проведення семінарських занять по курсу...
Методичні рекомендації й план проведення семінарських занять по курсу «Методологія наукових досліджень» для студентів за напрямом...

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації до курсу “основи економічної теорії” для студентів...
Методичні рекомендації до курсу “Основи економічної теорії” для студентів неекономічних спеціальностей / За редакцією к е н., доцента...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<