Методичні рекомендації підготували




НазваниеМетодичні рекомендації підготували
страница4/30
Дата публикации23.02.2013
Размер3.65 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchebilka.ru > Математика > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

^ КУРС „Географія України”

Під час вивчення курсу «Географія України» учні 8-9 класів ознайомлюються з природою та господарством своєї Батьківщини. Від змісту навчання, який би забезпечив соціальну і культурну грамотність особистості, озброїв її соціокультурними знаннями, залежить подальший розвиток особистості школяра, формування його національної свідомості, патріотизму та громадянськості. Соціокультурні знання про Україну допоможуть учневі засвоїти цінності суспільства, в якому йому доведеться реалізуватись, знати норми, правила, взірці соціально схваленої поведінки. Ці знання є важелем забезпечення гармонії в його стосунках з навколишнім світом, що охоплює послідовно: людину – родину – громаду – націю(державу) – людство в цілому та природне довкілля. Така система соціокультурних відносин у результаті становитиме соціальну основу особистості.

Розвивальна роль курсу географії України пов'язана і з генетичною близькістю всього, що вивчається, що відомо кожному українцю: знайомі географічні назви, природні об'єкти, галузі господарства, стан економіки, соціальний стан громадян. Навчальний матеріал допомагає учням осягнути просторову орієнтацію в межах своєї держави. Ці прагматичні знання стануть у пригоді водію, геологу, військовому, агроному, економісту, журналісту, туристу, управлінцю.

У процесі вивчення комплексного курсу «Географія України» школярі можуть поєднати фізико-географічні та економіко-географічні знання. Це дає можливість не теоретично, а на практиці втілити в життя ідею органічної єдності географічної науки, взаємозалежності природи, людини і господарства. Курс має величезний потенціал екологічного виховання на конкретних знайомих прикладах наслідків нераціональної взаємодії людини з природою. У процесі навчання школярі поглиблюватимуть уже сформовані географічні поняття, вивчатимуть географічні закономірності на конкретних прикладах, знайомих фактах, і формуватимуть ряд нових загально географічних понять. Значно урізноманітнюється, розширюється і поглиблюється робота з картографічними джерелами. Учням необхідно одночасно використовувати карти, дуже відмінні за змістом, масштабом, формою.

Курс «Географія України» завершує географічну освіту учнів в основній школі. Він містить основну кількість інформації, що перевіряється в рамках зовнішнього тестування.

^ Основне завдання курсу «Фізична географія України» (8 клас - 52 год) - сформувати в учнів уявлення про рідну країну, підвести їх до розуміння свого місця в країні і в світі. Образ України, що формується у школярів, повинен бути, з одного боку, цілісним, а з іншого - територіально диференційованим, різноманітним. Україна розглядається як єдність у розмаїтті. Важливим у вивченні курсу є орієнтація в українському просторі, формування вміння адаптуватися до навколишнього середовища, в тому числі економічного, соціального, культурного.

Зміст фізичної географії України має великі можливості для професійної орієнтації школярів. Тому варто під час вивчення кожної теми, звертати увагу восьмикласників на те, людям яких професій найбільше потрібні знання про природні умови і ресурси своєї країни. Акцент на практичному значенні знань з фізичної географії сприятиме формуванню у школярів дбайливого ставлення до природи рідного краю, бажання зберігати й поліпшувати її.

^ МОНМС України рекомендує у 8 класі започаткувати вивчення 17-годинного курсу на вибір (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї місцевості». Спираючись на краєзнавчий принцип, учитель ознайомлює учнів з науковими географічними поняттями на основі вивчення своєї місцевості та надає можливість дитині зримо пізнавати природні явища і процеси. Вивчення такого курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край».

Програмою передбачені практичні роботи. Вони є обов'язковими для виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється на розсуд вчителя – у всіх учнів чи вибірково. Обов'язковими для оцінювання є 2 практичні роботи на семестр, що заздалегідь визначаються вчителем.

^ Основним завданням при вивченні курсу «Економічна і соціальна географія світу» (9 клас – 52 год.) є формування в учнів системи знань про населення, тенденції розвитку українського господарства, географії галузей господарства, особливості зовнішньоекономічних зв'язків України. Курс підводить учнів до розуміння необхідності «готовності до змін». Мабуть, саме цей курс несе основне навантаження при формуванні української ідентичності.

Цей курс є новим для учнів за змістом, оскільки розглядає соціально-економічні особливості розвитку нашої держави. Тому курс економічної і соціальної географії України спрямований на розвиток не тільки географічного, а й економічного мислення школярів, яке ґрунтується на цілісному уявленні про взаємозалежність галузевого та територіального розвитку господарства. Основними завданнями при його вивченні є формування в учнів системи знань про тенденції розвитку господарського комплексу країни, географію галузей господарства, особливості зовнішньоекономічних зв'язків та економічних районів. Особливо важливим є формування в них просторового сприйняття економіки країни, показ багатоцільової організації конкретної території (економічної, соціальної, екологічної, рекреаційної).

Курс є базовим в основній школі щодо засвоєння учнями економічних понять, закономірностей, принципів і факторів розміщення населення та галузей господарства. Необхідно в процесі вивчення кожної теми приділяти особливу увагу засвоєнню основних наукових понять і закономірностей.

У процесі вивчення розділу «Україна на карті світу» важливо сформувати у школярів два основних поняття – «економіко-географічне положення» та «геополітичне положення» країни, чітко визначивши різницю між ними, показати переваги транзитного положення нашої держави для подальшої інтеграції в європейський економічний простір.

У процесі вивчення розділу «Населення України» варто ретельно проаналізувати особливості демографічної ситуації в країні в цілому та в окремих регіонах, акцентувавши увагу на факторах, що нині впливають на природний приріст населення, причини суттєвих відмінностей у територіальному розподілі природного руху населення. Важливим є й аналіз міграційних процесів, що відбуваються в Україні на сучасному етапі та їх наслідки. Слід звернути увагу на національну політику держави, яка реально враховує інтереси всіх народів, що проживають в межах країни, створення умов для вільного розвитку національних мов і культур, виховання взаємної поваги до національних традицій.

Під час вивчення матеріалу про населення важливо не тільки сформувати поняття «економічно активне населення» та «трудові ресурси», а й показати проблеми безробіття, які різко загострилися в Україні з початком економічних реформ. Необхідно також звернути увагу учнів на структуру трудових ресурсів, особливості їхньої зайнятості, насамперед, за галузями господарства. Аналізуючи трудоресурсний потенціал, слід врахувати територіальні особливості його розподілу.

Важливим є розділ «Господарство». Вже з перших уроків необхідно чітко сформулювати поняття «господарство», «галузева структура господарства», «територіальна структура господарства», «економічний потенціал», «галузь» і «міжгалузевий комплекс», які поступово наповнюються конкретним змістом при розгляді окремих галузей.

Дуже важливо під час аналізу форм зовнішніх економічних зв'язків ретельно розглянути не тільки зовнішню торгівлю, а й приділити увагу новим формам економічного співробітництва, що поступово розвиваються в Україні. Серед них: інвестування та кредитування, які є особливо важливими в період фінансової кризи, спільне підприємництво, науково-технічне співробітництво, формування міжнародного ринку праці, міжнародний туризм тощо.

У розділі «Територіальний поділ України» варто приділити особливу увагу характеристиці економічних районів, розглядаючи територіальну структуру господарства з позицій узагальнення знань з попередніх розділів. Також важливо показати учням конкурентні переваги і недоліки окремих регіонів України, підкреслити особливості регіональної політики держави на сучасному етапі.

У процесі вивчення географії України в 9 класі програмою передбачено виконання 10 практичних робіт. Важливо використовувати різноманітні наочні, графічні та статистичні матеріали з метою розвитку самостійності учнів, вміння аналізувати раніше не знайому економічну інформацію, зіставляти та узагальнювати інформацію.

^ У 9-х класах МОНМС України рекомендує продовжити вивчення 17-годинного курсу за вибором (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Економічна та соціальна географія своєї області». Викладання курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край». Вивчення географії у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів на рівні стандарту, академічному в 2011-2012 навчальному році буде здійснюватися за навчальною програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень).

^ При вивченні географії в 10 класі учителям слід звернути увагу на наступне:

  1. курс «Економічна та соціальна географія світу» в старшій школі сприяє формуванню політичної грамотності учнів, розумінню сучасного стану економіки і політики різних регіональних угруповань країн, ролі і місця України у світі, взаємозв'язків і взаємозалежностей економіки і політики на прикладі окремих груп країн;

  2. програма надає вчителю право творчо підходити до реалізації її змісту, тому вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін;

  3. програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, відповідні шрифтові позначення не є обов’язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту;

  4. вчитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших;

  5. кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може змінюватися у межах визначених годин.

Для закріплення і перевірки знань та вмінь учнів з курсів географії слід і далі застосовувати тестові завдання різного формату, різного рівня складності, у тому числі ілюстровані картами, діаграмами, схемами з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

Крім основних підручників, рекомендується використовувати робочі зошити, контурні карти та атласи, хрестоматії, довідники, зошити для практичних робіт, посібники із відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.

Під час організації навчальної діяльності з картами та підручниками важливо враховувати той факт, що в них можуть міститися застарілі статистичні, номенклатурні чи картографічні дані, які не відображають реальну ситуацію в розвитку і розміщенні географічних об'єктів на території, що зображається. В процесі вимушеного використання застарілої інформації потрібно її коригувати і знайомити учнів з новими статистичними даними, новими географічними назвами, з новими кордонами держав та іншими змінами, що відбуваються постійно.

Реформування шкільної освіти покликано зробити її більш якісною та доступною для учнів. Найширші можливості для цього має створювати поступовий перехід до програмного комп'ютерного вивчення шкільних предметів. Широке впровадження комп'ютерної техніки в усі сфери навчання вимагає перегляду традиційних варіантів подання матеріалу, розробки нових засобів навчання вже в електронному вигляді. Для підвищення ефективності навчання, залучення до навчального процесу сучасних технологічних рішень, розвитку зацікавленості учнів до вивчення предмета доцільно використовувати новітні розробки у галузі географії та комп'ютерної техніки - електронні навчальні посібники. Адже саме географія спричинила бурхливий розвиток геоінформатики як потужного відгалуження в інформатиці. Навчальні посібники містять не лише інформацію із навчальної теми, а й завдання для визначення рівня навчальних досягнень школярів. Вони дають змогу працювати як в режимі індивідуальної підготовки до уроку, так і в режимі колективного вивчення нової теми в класі з допомогою вчителя.

^ Головне завдання вчителів географії – переведення системи освіти у режим інноваційного розвитку, що забезпечить її якість та доступність у відповідності до європейських стандартів, орієнтацію на задоволення запитів особистості.

^ На профільне викладання географії (географічний і економічний профілі) відводиться у 10 класі 5 год. і в 11 класі також 5 год. Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10-му та 11-му класах за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручниками:

  • Географія, 10 клас/ авт. Безуглий В.В., Гільберг Т.Г., Паламарчук, Л.Б. видавництво «Ґенеза»;

  • Географія, 11 клас/ авт. Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., Довгань А.І. видавництво «Ґенеза».

Стосовно допрофільної підготовки і викладання курсів за вибором з географії варто використовувати методичні рекомендації за попередні навчальні роки.

^ Під час підготовки до ДПА у 9 класі рекомендується використовувати Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії, 9 кл./
авт. Гладковський Р.В., Довгань А.І., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В. - Київ: Центр навчально-методичної літератури.- 2011.

^ Для підготовки до ДПА в 11-му класі пропонується до використання Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 кл./ авт. Р.В. Гладковський, А.І. Довгань, Н.І. Забуга, Л.Б. Паламарчук, В.В. Совенко. - Київ: Центр навчально-методичної літератури. - 2011.

Істотну допомогу для підвищення фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал “Географія та основи економіки в школі” і газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”.

^ Гільберг Т.Г., завідуюча кафедрою теорії та методики природничо-математичних дисциплін, к.г.н., доцент

Методичні рекомендації щодо вивчення географії

у профільній школі в 2011-2012 н.р.
Перед учителем географії поставлено складне методичне завдання-реалізувати на практиці компетентнісний підхід, тобто сформувати в учнів готовність використовувати засвоєні знання, вміння та способи діяльності в реальному житті і практичній діяльності. Саме таке завдання визначене в сучасних нормативних документах щодо географічної освіти і зазначене у вимогах до рівня підготовки випускників.

Зміст географічної освіти у профільній школі покликаний озброїти школярів уміннями користуватися різними джерелами географічної інформації, інтегрувати цю інформацію, відображати її на карті, вести спостереження на місцевості, орієнтуватися в просторі, прогнозувати тенденції розвитку навколишнього природного середовища, набути комунікативних навичок.

^ Важливим засобом навчання географії у профільній школі є підручник «Географія (11кл).» (авт. Гільберг Т., Довгань А., Паламарчук Л.), зміст якого відповідає вимогам чинної програми і віковим особливостям учнів. Підручник є орієнтиром під час підготовки до уроку, відборі змісту навчального матеріалу, необхідної наочності тощо. Тому доцільно розпочати вивчення даного курсу зі знайомства учнів з підручником (змістом, зверненням до старшокласників, основними розділами; основним, пояснювальним та додатковим текстами; дидактичним апаратом (питання та завдання, ілюстративний апарат,апарат орієнтування, рубрики тощо)).

Підручник виступає не тільки джерелом інформації. Необхідно звернути увагу на прийоми роботи з підручником. У середній школі часто використовують прийоми коментованого читання, складання плану прочитаного, вибіркове читання тощо. У старшій школі (профільні класи) на основі опрацьованого тексту доцільно складати порівняльні характеристики, робити узагальнення та висновки. Така робота сприяє розвитку логічного мислення, аналізу та синтезу, вмінню знайти головне, встановити причини (закономірності), які визначають подібні та відмінні риси. Географічні тексти вирізняються особливостями, які обумовлені специфікою самого предмета географії: тісний зв‘язок з географічними картами. Підручник містить багатий ілюстративний матеріал (карти, картосхеми, малюнки, фотографії, схеми, статистичні таблиці, графіки, діаграми), що доповнюють основний текст параграфів. Під час порівняння матеріалу карти з текстом підручника забезпечується можливість переходу від окремих питань до комплексних характеристик територій, які вивчаються. Всі прийоми роботи з підручником необхідно супроводжувати словниковою роботою.

У дидактичному апараті підручника центральне місце займають запитання і завдання для самоконтролю, розраховані на роботу з текстом та ілюстраціями. Автори уникли значної кількості репродуктивних запитань, що потребують відтворення змісту параграфа. Домінуюча роль належить проблемним і творчим завданням. Це удосконалить навички учнів аналізувати, логічно мислити, розглядати проблеми суспільства в цілому,визначати причини, шукати ефективні шляхи розв‘язання проблеми, приймати рішення, нести відповідальність за результат власних ідей.

З метою активізації навчальної діяльності на уроці запропонована рубрика «Обговорімо…», в якій подано питання дискусійного характеру, розв‘язання яких знайомить учнів з багатоаспектністю їх вирішення, формує життєві компетентності: комунікативну, громадянську, підприємницьку, соціальну тощо.

У старшій профільній школі учні повинні оволодіти певними навичками роботи з науково-популярною літературою та деякими першоджерелами, доступними їм за обсягом та змістом. Основними прийомами роботи в порядку їх ускладнення є складання плану викладу, виписки, складання тез і конспектів, доповіді (повідомлення) за ним. Тому необхідно використовувати всі можливості, щоб посилити пізнавальний інтерес і мотивацію до вивчення та опрацювання географічної літератури. Цьому сприяє виконання старшокласниками індивідуальних і фронтальних завдань, при виконанні яких використовується додаткова навчальна, науково-популярна та художня література, Інтернет-ресурси.

Особливу увагу необхідно звернути на вивчення Розділу 5. «Географія своєї області», на який відведено 23 години. У зв‘язку з обмеженими можливостями щодо обсягу матеріалу підручника, враховуючи індивідуальні особливості регіонів і значну кількість адміністративних одиниць, матеріал до даного розділу у підручнику відсутній. Разом з тим це ніяким чином не знижує його важливості і глибини вивчення. Навпаки, вивченню даного розділу потрібно приділити особливу увагу, оскільки він сприяє формуванню патріотизму, любові до малої Батьківщини, допомагає краще зрозуміти основні економічні, екологічні і соціальні процеси. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал. Під час вивчення даного розділу доцільно використовувати такі форми роботи, як: семінари, конференції, круглі столи, зустрічі, екскурсії, дослідження. Важливу роль необхідно надати проектній технології. Засобами проведення таких занять мають стати архівні документи, матеріали краєзнавчих відділів бібліотек, статуправлінь, управлінь і відділів обласних і районних адміністрацій, краєзнавчих музеїв, центрів зайнятості, будинків природи, виставок, установ і організацій області, Інтернет-ресурси тощо.

^ Компетентнісний підхід у вивченні географічної освіти орієнтує на практичну складову шкільної дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі формування ключових компетенцій як освітніх результатів. Досягнення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчальному процесі на діяльнісній (практичній) частині його змісту, тобто посиленні уваги на формування вмінь школярів. Практична робота як форма організації навчальної діяльності є невід‘ємною частиною процесу навчання географії. Це пояснюється, перш за все, тим, що вміння, які формуються (удосконалюються, закріплюються, розвиваються) в ході практичної діяльності, виступають операційною частиною засвоєних знань. Психолого-педагогічними дослідженнями доведено, що паралельно з удосконаленням умінь розвивається спостережливість, логічне мислення школярів, формуються норми поведінки у навколишньому середовищі, геоекологічна свідомість. Нині досить гострою проблемою для вчителів географії є нормування практичної діяльності учнів і виділення часу для її проведення на уроці, особливо у профільних класах. Зміст цього рівня насичений емпіричними і теоретичними знаннями, що складають основу шкільного предмета і вимагають витрати навчального часу на їх осмислення. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32% навчальних годин. Саме тому навчання школярів застосовувати засвоєні знання у практичній діяльності - процес, який часто пов‘язаний зі збільшенням витрат навчального часу на проведення саме практичних робіт.

Тому виконання практичних робіт є важливою і невід‘ємною частиною навчального процесу у профільній школі. Ефективній реалізації практичної складової навчальної програми належить «Практикуму» (11 клас, автори: Гільберг Т., Довгань А., Паламарчук Л.).

Багато вчителів географії постійно відчувають труднощі в організації практичних робіт та виділення критеріїв їх оцінювання. Адміністрація освітніх установ вимагає суворої регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програмних практичних робіт( колонкою оцінок у класних журналах). З огляду на конкретні педагогічні умови освітньої установи та контингент учнів, регіональну специфіку, вчителю надається право планувати систему практичних робіт з метою оптимізації вимог діючих програм з географії в частині «Практичні роботи». Всі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові.

Навчальні роботи виконуються під керівництвом вчителя, який пояснює послідовність дій, показує зразок виконання і формулює завдання для первинного закріплення дій учнями. Тренувальні роботи націлені на відпрацювання, вдосконалення та корекцію умінь. Ці роботи виконуються на уроці під контролем вчителя, або у формі домашнього завдання, результати якого відстежує вчитель. Підсумкові роботи виконують контролюючу функцію. Вони здійснюються школярами з найбільшим ступенем самостійності. Їх завдання розраховані на перенесення засвоєних умінь і дій в умови, подібні з повчальними і тренувальними роботами, або в нові умови. Саме тому результати підсумкових робіт можуть бути порівняні з результатами контрольних робіт і фіксуватися колонкою відміток у класних журналах. Результати навчальних і тренувальних робіт виставляються за бажанням учнів, але враховуються педагогом для організації навчального процесу на наступних уроках.

Програма курсу задає напрямок змісту практичних робіт. У зв‘язку з цим вчителю географії рекомендується виділити у змісті чинної програми практичні роботи, які носять навчальний і тренувальний характер, і роботи підсумкового характеру. Учитель на цих засадах планує їх у навчальному процесі, враховуючи ступінь навченості школярів. У робочій програмі (календарно-тематичному плані) необхідно відобразити зміст і характер практичних робіт (за ступенем навченості) та затвердити на методичному об‘єднанні вчителів географії.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділяти цілий урок. Такі уроки проводяться як уроки-практикуми, що за дидактичної мети орієнтовані на навчання прийомам і способам дій, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярами певними вміннями.

Організація роботи школярів повинна підкорятися чітко заданій меті, яка сформульована на основі дій учнів, що сприяє активізації їх діяльності. Завдання для практичних робіт можуть мати різні форми: удосконалення навиків роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об‘єктів на контурну карту, робота з електронними картами), географічними джерелами інформації, розв’язання географічних задач тощо; практичні роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, картодіаграм, маршрутів, комп‘ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об‘єктів, виявлення закономірностей, написання есе, оцінка статистичних показників, суспільних явищ, складання прогнозів, проведення міні-досліджень).

Обов‘язковою умовою ефективної практичної діяльності виступає організація роботи з навчально-методичним комплектом курсу (підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, зошити-тренажери тощо), оскільки засвоєні прийоми роботи учні переносять на інші джерела знань. Сучасні НМК містять системи завдань (вправ), складність яких наростає поступово.

Якісне формування географічних умінь школярів неможливо без їх відпрацювання в умовах реальної місцевості. Це вимагає організації спостережень, практичних робіт на місцевості, в умовах «зеленого» класу.

З метою становлення суб‘єктності учнів до процесу практичної діяльності слід адаптувати сучасні педагогічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), інформаційні та комунікаційні технології, використовувати ігрові елементи, творчі завдання з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Після проведення ряду практичних робіт доцільно організувати виставку варіантів творчого вирішення поставлених завдань.

Обов‘язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Значна кількість практичних робіт не потребують письмової перевірки, бо проводяться у формі семінарських занять, представлення (захисту) групових проектів, конференцій, «круглих столів», дискусій (25%). Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Всі програмні практичні роботи підсумкового характеру повинні бути оцінені і виставлені в журнал (приблизно 8-10 робіт в семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні. Відсутність учня під час виконання практичної роботи (невиконання роботи) потребує її відпрацювання.

Вчителю необхідно визначити критерії оцінок для кожної практичної роботи, оскільки зміст робіт різний і не може бути підпорядкована загальним вимогам оцінювання. Не рекомендується оцінювати рівень оволодіння учня прогностичними уміннями і вміннями складати географічні описи за однаковими нормами. Важливо враховувати, наскільки кожен учень опанував уміннями, тобто здійснює індивідуальний підхід не тільки до організації навчання, а й до визначення його результатів.
^ Мирна Л.А., методист біології

та екології

Методичні рекомендації щодо вивчення біології, екології та природознавства в 2011-2012 н.р.

У зв'язку із зміною методологічних парадигм вивчення природничих наук у загальноосвітніх навчальних закладах, зростання ролі біології у вихованні в учнів екологічної культури, системного мислення, необхідністю формування стратегії поведінки людини в біосфері особливого значення набуває оновлення змісту біологічної освіти.

Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі, формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і фізичного здоров'я кожної конкретної людини; розвитку у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.

Одним із найважливіших шляхів поліпшення якості шкільної біологічної освіти є забезпечення її практичної спрямованості, переорієнтація цілей освіти на особистість школяра, підготовку його до активної участі у житті суспільства.

У 2011/2012 навчальному році вивчення біології, екології, та природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами.

Біологія:

7—9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів:Біологія 7-11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005;

^ 8—9 класи з поглибленим вивченням біології. Програма для вивченням біології. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. - К.: Вікторія, 2009;

10 -11 класи - Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. Тернопіль: Мандрівець, 2011 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, Київ, 2010;

10 -11 класи з поглибленим вивченням предмета —Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: профільний рівень.-Тернопіль: Мандрівець, 2010;

Природознавство:

5-6 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К. Ірпінь, 2005.

Екологія:

10-11 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний напрям. Екологічний напрям. Рівень стандарту. Академічний рівень; Київ, 2010.

У вечірніх (змінних) школах біологія у 9-12 класі вивчатиметься за програмами природничо-математичних дисциплін для вечірніх ЗОШ-К.: Пед. преса, 2006.

^ Звертаємо уваг на те, що зміст навчального матеріалу в темах навчальних програм сформульовано стисло, що дає змогу вчителеві творчо планувати вивчення матеріалу. Під час планування необхідно враховувати обов'язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що передбачені в кожній темі. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Типовими навчальними планами з біології передбачений час на введення курсів за вибором та факультативів. Програми факультативів та курсів за вибором для учнів 7 - 11 класів, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у Збірнику навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання (Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009).

^ Зміст програм факультативів для учнів 7 - 9 класів спрямований на розвиток у школярів інтересу до вивчення основ здоров’я та біології, сприяє визначенню професійних інтересів і якостей школярів та орієнтує на вибір профілю навчання у старшій школі. Для учнів старшої школи зміст програм курсів за вибором з біології спрямований на внутрішньо профільну спеціалізацію навчання, поглиблення, узагальнення та систематизацію знань.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовними. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.

Згідно з наказом МОН України від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» в організації навчально-виховного процесу дозволяється використання лише тих навчальних програм і підручників що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки молоді та спорту України.

Звертаємо увагу керівників навчальних закладів на те, що зміст навчальної програми з біології для 9 класу розрахований на 105 год. і покладений в основу державної підсумкової атестації. ДПА з біології у 9 та в 11 класах проходитиме лише у письмовій формі. Тому обсяг часу на вивчення біології в 9 класі має відповідати визначеному в інваріантній складовій типових навчальних планів (накази МОН України від 05.02.2009 р. № 66, від 13.03.2006 р. № 182), тобто не менш як 2,5 год. на тиждень у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов і З год. на тиждень в усіх інших школах.

Активна переорієнтація української освіти на європейські та світові стандарти, надання можливості учневі здобути якісні функціональні знання спричинила перехід на профільне навчання в старшій школі. Основна ідея профільної школи - формування компетентної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, професійного і життєвого самовизначення та подальшої максимальної самореалізації, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, застосовувати здобуті знання в життєвих ситуаціях. Профільне навчання забезпечує диференціацію освіти, створює оптимальні умови для виявлення нахилів, розвитку інтересів і здібностей кожного учня, має на меті забезпечити глибшу підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувалися стійкі інтереси і здібності.

Відповідно до Концепції профільного навчання профільне навчання у старшій школі здійснюється за такими напрямами диференціації: природничо-математичний, суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, технологічний, спортивний. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання, наприклад: біолого-хімічний, біолого-фізичний, біотехнологічний, агрохімічний, екологічний профіль навчання. Кожен з них передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів змісту освіти: рівні стандарту, академічному, профільному.

Якщо в навчальному закладі немає відповідного навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти.

^ Розподіл годин на вивчення біології за різними рівнями змісту освіти в 10 -11 класах:

Рівень стандарту і академічний рівень становить 52 річних год. (1,5 год. на тиждень; З них - 4 год. - резервні у 10 кл. і 3 год. - в 11кл.))

^ Профільний рівень - 175 річних год. (5 - тижневих . Із них – 15 резервних у 10 класі11год. – в 11 класі )

Навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення біології за рахунок часу, відведеного на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів.

^ Особливості змісту навчальних програм з біології для профільної школи

Зміст навчального предмета «Біологія» в 10— 11 класах є логічним продовженням навчальних курсів основної школи і розкривається за розділами й темами, що характеризують властивості живої природи на різних рівнях організації життя (молекулярному, клітинному, організменому, екосистемному, біосферному).

^ Навчання біології на рівні стандарту. Зміст предметів, що вивчаються на рівні стандарту, передбачає обов'язковий мінімум змісту, який визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, що не є профільними чи базовими (наприклад, біологія в філологічному профілі).

Мета навчання біології на рівні стандарту полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини у природі, формування у школярів екологічної культури, ключових компетентностей, що їх вимагає сучасне життя.

Основними завданнями навчання біології на рівні стандарту є формування в учнів знань про:

  • роль біологічних наук у формуванні сучасної природничо-наукової картини світу; методи наукового пізнання;

  • місце біології серед інших наук;

  • значення біологічного різноманіття;

  • зв'язок між природними і суспільними процесами;

  • принципи функціонування і структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого;

  • розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

  • формування умінь використовувати здобуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності щодо навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі.

^ Навчання біології на академічному рівні. Обсяг змісту предметів, що вивчаються на академічному рівні, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах і визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, які є базовими або близькими до профільних (наприклад, біологія в географічному профілі).

Мета навчального курсу біології академічного рівня полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки школярів з біології, формуванні наукової картини живої природи, екологічної культури, у формуванні ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.

Навчальним планом відведено однакову кількість годин на навчання біології за рівнем стандарту й академічним рівнем. Разом з тим, зміст навчання біології на академічному рівні, відповідно до концепції профільного навчання, має бути достатнім для продовження біологічної освіти у вищому навчальному закладі. Ця обставина визначає наявність відмінностей у змісті і результатах навчання на рівні стандарту та академічному рівні навчання біології.

У змісті навчальної програми академічного рівня, порівняно з рівнем стандарту особлива увага приділяється таким питанням:

засвоєння учнями знань про структуру і функціонування живих систем на різних

  • рівнях організації живого, історію розвитку сучасних уявлень про живу природу;

  • застосування теоретичних знань у практичній діяльності людини;

  • формування вмінь користуватися різними джерелами інформації та оцінювати достовірність біологічної інформації;

• розвитку інтелектуальних і творчих здібностей.

Зміна спрямованості змісту навчальних програм на академічному рівні порівняно з рівнем стандарту відображається й у відмінностях до рівнів засвоєння та застосування знань, розв'язування елементарних вправ і виконання лабораторних і практичних робіт. Наприклад, на рівні стандарту учні розв'язують лише елементарні вправи з реплікації та транскрипції. На академічному рівні їм пропонуються також вправи на визначення довжини, маси, нуклеотидного складу молекул нуклеїнових кислот. Учні, які опановують зміст біології на академічному рівні, повинні вміти розпізнавати біологічні об'єкти, що вивчаються, не тільки на схемах, а й на електронних мікрофотографіях, а також уміти обґрунтовувати зв'язок будови з функціями тощо.

На академічному рівні збільшується практична складова навчальної програми. Лабораторні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей. За відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням.

Зміст програми академічного рівня побудовано за принципом доповнення програми рівня стандарту.

Для забезпечення опанування змісту програми академічного рівня навчальний заклад може збільшувати кількість годин на вивчення біології за рахунок варіативної складової навчального плану. Насамперед це стосується спортивного, агрохімічного та географічного профілю навчання, на яких біологія є предметом близьким до профільного, а також універсального профілю.

^ Навчання біології на профільному рівні. Зміст навчальних предметів, що вивчаються на профільному рівні, передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, біологія у біолого-хімічному або екологічному профілі).

Метою профільного навчання біології є забезпечення загальноосвітньої профільної підготовки учнів з біології, розвиток навичок самоосвіти, проведення експерименту й аналізу його результатів, вмінь застосувати біологічні знання на практиці, підготовка до подальшої професійної освіти чи професійної діяльності. Тому перевагу слід надавати методам і формам навчання, які сприяють активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів: проблемні лекції, лабораторно-практичні заняття, семінари-дискусії, аналіз конкретних ситуацій, методи комп'ютерного моделювання, імітаційні ігри тощо.

Освітні потреби учнів, які обрали біологічно зорієнтовані профілі навчання, зумовлюють необхідність забезпечення їх підготовки до наступної професійної діяльності. З цією метою на профільному рівні навчання біології збільшується обсяг понятійного апарату і глибина засвоєння понять, зростають вимоги до умінь і навичок, що зумовлюється необхідністю формування в учнів культури проведення та оформлення результатів біологічних досліджень.

У програмі з біології профільного рівня посилено практико-орієнтовну складову: практична частина програми представлена лабораторними і практичними роботами та лабораторним і польовим практикумами.

^ Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічного забезпечення (наявність витяжної шафи, реактивів тощо) та профілю навчання. Учитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, відповідно до профілю навчання, пропонуючи власну тематику робіт.

Метою практикумів є повторення, поглиблення, розширення і узагальнення знань, здобутих учнями в процесі самостійного вирішення учнями задач, пов'язаних з експериментом. Тематика досліджень практикумів є орієнтовною. Для їх проведення можуть бути використані години резервного часу або навчальної практики. Тематика практикумів може також використовуватися для організації проектної діяльності та індивідуальних досліджень учнів. Учитель може на власний розсуд і з урахуванням матеріально-технічного забезпечення, профілю навчання визначати теми занять практикумів та доцільність їх проведення.

^ Навчально-методичне забезпечення вивчення біології у 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 11 класу гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» отримали підручники:

Біологія (рівень стандарту, академічний рівень)/авт. Тагліна О.В. - Х.: Ранок.- 2011;

Біологія (рівень стандарту, академічний рівень)/авт. Балан П.Г., Вервес Ю.Г.- К: Генеза.- 2011;

Біологія (рівень стандарту, академічний рівень)/ авт. Межжерін С.В., Межжеріна Я.О.- К.: Освіта. - 2011;

Біологія (профільний рівень)/ авт. Коршевнюк Т.В., Бездольна І.С., Фруктова Я.С. К.:Планета книжок.-2011.

Зауважимо, що навчання біології в 10 і 11 класі, за виключенням класів в яких біологія вивчається на профільному рівні, здійснюватиметься за підручниками, які об'єднують два рівні: рівень стандарту і академічний рівень. Навчальний матеріал, обов'язковий для вивчення лише за програмою академічного рівня, виділено в підручниках за допомогою спеціальних позначень. Для навчання за програмою рівня стандарту такий матеріал може використовуватися як додатковий.

Звертаємо увагу, що всі навчальні програми безальтернативні, а підручників є кілька і їх можна вибирати. Наголошуємо, що недержавними (комерційними) підручниками, яких немає у Типовому переліку, дозволених МОНМС України для навчання - користуватись заборонено.

^ Програми курсів за вибором та факультативів з біології – нові (варіативна складова 5-11 класи) - Програми курсів за вибором та факультативів з біології. - Тернопіль: Мандрівець.- 2011.

Авторськими програмами з біології користуватись можна при умові, що вони мають гриф-дозвіл МОН України.

^ Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології, екології, природознавств здійснюється відповідно до критеріїв навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Похожие:

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації надані на 32 аркушах для використання їх у...
Міський методичний кабінет направляє методичні рекомендації щодо загальних підходів до написання психолого-педагогічної характеристики...

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації з підготовки курсових, дипломних
Ляпіна О. В. Методичні рекомендації з підготовки курсових, дипломних, магістерських робіт з історії Росії / за ред д.І. н., проф....

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи з курсу “
Методичні рекомендації до самостійної роботи з курсу “Вікова психологія” для студентів, які навчаються за спеціальністю “Практична...

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації з дисципліни «вступ до спеціальності»
Комп’ютерні технології запропоновано матеріал для підготовки до практичних занять. Методичні рекомендації включають в себе питання...

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації до вивчення курсу Одеса «спд фридман»
«Культурна антропологія як наука: предмет, методи, історія становлення», «Якісні дослідження», «Організація польового дослідження»....

Методичні рекомендації підготували iconЗагальні методичні рекомендації до курсу
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "бухгалтерський облік"

Методичні рекомендації підготували iconРобоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни...
В роботі наведені загальні методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси”, рекомендована література, робоча програма, пояснення...

Методичні рекомендації підготували iconРекомендації щодо корекції впливу несприятливих факторів при трансплантації...
Возможности и особенности современных биотехнологий воспроизводства// Аграрная наука. 2000.№6. С. 22

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації й план проведення семінарських занять по курсу...
Методичні рекомендації й план проведення семінарських занять по курсу «Методологія наукових досліджень» для студентів за напрямом...

Методичні рекомендації підготували iconМетодичні рекомендації до курсу “основи економічної теорії” для студентів...
Методичні рекомендації до курсу “Основи економічної теорії” для студентів неекономічних спеціальностей / За редакцією к е н., доцента...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<