Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010




НазваниеМарія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010
страница1/29
Дата публикации07.03.2013
Размер4.84 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29


Григорій Казьмирчук, Марія Казьмирчук



Роде наш красний:

Село Кальник.

Кн. ІІІ.

Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

Київ 2010

УДК 94 (477.44) Кальник "17/19"

ББК 63.3 (2 Укр. - Вин) 46/5

К 148

Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія. Роде наш красний: Село Кальник. – Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. – К.: Логос, 2010. – 264 с.

У монографії на основі нововиявлених архівних та опублікованих джерел висвітлюються соціальні питання відновлення і розвитук православної парафії у селі Кальнику наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст., досліджуються мало вивчені проблеми життя й діяльності священнослужителів церкви Різдва Пресвятої Богородиці, історія кальницького храму цих років, стосунки сільської громади з причтом та актуальні соціальні аспекти, які виникали в кальницькій громаді.

Вперше досліджено відновлення і розвиток освіти у с. Кальник в середині ХІХ та на початку ХХ ст., досліджуються маловивчені питання життя й педагогічної діяльності педагогів церковноприходської школи, сільського однокласного та двокласного народного міністерського училища.

Розрахована на широке коло читачів.
Друкується згідно ухвали Вченої ради історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, протокол №  11 від 18 травня 2010 р.

Рецензенти: доктор історичних наук, професор І. Н. Войцехівська

доктор історичних наук, професор М. Г .Щербак

ІSBN

©Казьмирчук Григорій, Казьмирчук Марія, 2010

Зміст

Вступ ……………………………………………….…………..………………..5
Розділ І

Стан наукової розробки проблеми ……………………………………….....10
Розділ ІІ

Кальник докозацької доби …………………………………………………...58
Розділ ІІІ

Козацький Кальник в буремні роки Хмельниччини(1648–1657 рр.)…...74
Розділ ІV

Кальницький полк після Б. Хмельницького ……………………………...90
Розділ V

Парафія церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Кальника ………...120
Розділ VІ

Освіта в селі Кальнику 60-х років ХІХ – 20-х років ХХ ст. …………….166
Розділ VII

Соціально-економічні зрушення у селі Кальнику ………………………195
Розділ VIIІ

Винокуріння у Кальнику в ХІХ ст…………………………………………221


Народ живий, допоки

живе його історична пам’ять
Леонід Балашов

Вступ
Кальник – один із 54 неповторних сучасних населених пунктів Іллінецького району Вінницької області, розташований на 49◦2′ 15″ пн. ш.  і 29◦23′ 36″ сх. д. – овіяний козацькою славою, засерпанений смутком епідемій ХІХ ст. і голодоморами першої половини ХХ ст., має багатовікову історію, створений важкою працею не одного покоління кальничан, які молять і кличуть відтворити їх складний, тернистий і неповторний життєвий шлях, відтворити його на срижалях історії, через призму її олюднення. Пам’ять сучасних поколінь – велика нагорода нашим пращурам.

В ньому родилися, жили й відходили за небокрай прості трударі, закохані у свою землю, яку поливали потом і кров’ю, гнучи спину на своїх та чужих панів та підпанків, на радянську комуністичну систему. Тут жили й боролися легендарні козацькі ватажки, полковники Кальницького козацького полку Іван Богун, Іван Сірко, Остап Гоголь. З містечком Кальник пов’язала своє життя тітка Федора Михайловича Достоєвського Текля Андріївна Достоєвська, дружина кальницького священика Івана Стефановича Черняка (12.ХІ.1839–1859), тут жили їх діти, зокрема донька Олімпіада – бабця знаного у світі генетика Феодосія Григоровича Доброжанського. Родина Івана Черняка генетично зв’язує нас з наполовину українцем, всесвітньо знаним письмеником Федором Достоєвським.

Галерею кальницьких священиків продовжили репрезентувати брати Микола і Михайло Оппокови – предки по жіночій лінії знаного метра історичної науки Михайла Грушевського. А скільки тут проживало не менш відомих й наполегливих жителів міста, містечка і, нарешті села Кальника, котрі примножували героїчну і трударську звитяжну його славу.

Відкривав у кінці 90-х років ХІХ ст. історичну славу села професор Імператорського університету Св. Володимира у м. Києві Володимир Антонович. Результати його розкопок скіфських могил біля с. Кальника були оприлюднені у низці ґрунтовних наукових статтях та археологічних звітах. Тут народився й провів дитячі роки майбутній польський письменник, поет, композитор Ярослав (Леон) Івашкевич (1894–1980), а також знаний вітчизняний хірург, Заслужений лікар УРСР Григорій Буткевич (1900–1964), майбутній Герой Радянського Союзу Олександр Семенович Западинський (1914 р. н.). Тут народився й боровся проти фашистської нечисті партизанський герой Іван Калашник. Поетичну славу, овіяну серпанком закоханості у минувшину села творить сучасний поет, автор кількох поетичних збірок кальничанин Віктор Сокіл. Скільки ще можна назвати прізвищ творців Кальника, його історичної звитяги. Про них буде мова у відповідних розділах монографії.

Перші спроби найповніше описати історичну минувшину й сучасність Кальника належать відомому краєзнавцю Віктору Мацьку та молодим його послідовникам, зокрема Геннадію Таченку – першому, хто написав ґрунтовну дипломну роботу про Кальник. На жаль, її результатами скористалися без посилань знані нині краєзнавці. Публіцистичні розвідки Віктора Сокола – це славетна сторінка кальникознавства. Вони будитимуть наступні покоління дослідників різних рангів до вивчення мало знаних аспектів історичної героїки кальничан.

Кальник свого часу був містом, осідком Кальницького полку, центром кальницької протопопії у ХVІІІ ст., містечком у кінці ХVІІІ ст., волосним центром у ХІХ ст., а за радянської доби – центром сільської ради, куди свого часу входили три села (Жаданівка, Шабельна й Кальник), а зараз – два: Кальник і Шабельна.

З пропонованих матеріалів читачі дізнаються про славну й сиву давнину виникнення й розвитку населеного пункту, переконаються, що навколо нього і сьогодня формуються міфотворчі інсинуації, зокрема про дату першої письмової згадки с. Кальника в опублікованих документах (1460 р.), коли насправді такою датою є 1448 р. Або про те, що місто Кальник був центром Кальницького полку у 1648–1667 рр. Насправді він був полковим осідком 64 роки з 1648 по 1712 рр.1 І тільки кілька років його центром було м. Вінниця. А тому немає потреби, як кажуть люди, тин городити, що це Кальницько-Вінницький, або Брацлавський полк. Сучасні політикани й “патріоти свого рідного болота” пнуться, щоб “замутити водичку історії” села, як казав колись об’єднувач Німеччини Отто Бісмарк, аби звеличити себе. Читайте, панове, “Акты Юго-Западной России”, шукайте там Вінницький козацький полк, і добре вчитуйтесь, шукайте Вінницький полк і, хай ваш затуманений ура–патріотизмом розум просвітліє. Сподіваємося.

Звичайно ж, ми доводимо, що Леон (Ярослав) Івашкевич народився не в “селі Кальнику біля Києва”2, а на благословенній Богом Вінниччині у с. Кальнику3. Зазвичай використовувати такі художні витвори є соромно. Краще скажіть, що с. Кальник і м. Київ знаходяться один від одного на відстані “шомпола на карті”, тобто кілометрів до 300.

Зараз відтворили давню легенду про кальницький дуб Івана Богуна, яка, безперечно, прикрашає історію с. Кальника. Ніби-то цього дуба “5 грудня 1649 року” після висвячення “на кальницького полковника старшиною кальницького, уманського, черкаського полків і архімандритом дияконом Онуфрієм Іван Богун” у передмісті містечка Кальниак власноручно посадив “дуб, який символізує могутність козацького роду”4. Уявіть собі морозну зиму і як полковник ломом власноручно довбав промерзлу земельку, щоб викопати ямку для дуба, який потрібно було заздалегіть ще викопати. Уявили? Отож.

Дійсно, в центрі сучасного села росте дуб, якому приблизно 400 років. Його висота понад 20 м, він має 4 м в обхваті*. Хай собі росте і милує розширені від подиву очі кальничан і гостей. Але нас здивувало те, що про цей дуб розповідають немовби документи знайдені нами, про які ми повідали. Кому? Коли? Ми щось не пам’ятаємо цього, як і не тримали в руках подібного документу. Я познайомив з цією інформацією відомого знавця біографії кальницького полковника Івана Богуна професора Олександра Гуржія, який повідомив, що відомо тільки один документ, підписаний власною рукою Івана Богуна. Отож цитований вище фрагмент не є архівним матеріалом, а тільки легендою, під яку хтось хотів підвести документальну основу. Тим, хто піклується про об’єктивне висвітлення цього цікавого сюжету не робить честі “пафосний документалізм Григорія Казмірчука(!), професора Київського університету імені Шевченка”5, а є чиєюсь вигадкою. Хтось свідомо чи з якихось інших причин без погодження з нами приписав нам тезу про документальне підтвердження цього факту. Навіщо приписувати нам думку, яку ми ніколи не висловлювали? Пам’ятайте добродії: хто володіє минулим, буде знати сучасне і може передбачати майбутнє. Для цього потрібно використовувати справжні документи, а не витвори чиєїсь химерної пам’яті. Документи зберігають ключі від нашого минулого і ними потрібно користуватися обережно й тактовно.

Багато міфів і навколо сучасного козацтва, про його звитяжну виховну й соціальну діяльність. На вересень 2008 р. козацтво України нараховує понад 250 тис. осіб6. До списків реєстрового козацтва у нашій Вітчизні внесено більше 80 тисяч. Серед них: генералів – 7 %, вищих старшин (майор–полковник) – 30 %, рядових (від рядового до капітана ?) – 63 %. Змінена структура реєстрового козацтва. Велика рада скликається один раз на рік (обирає гетьмана та старшину на п’ять років), створені генеральний штаб, адміністрація гетьмана, округи (охоплюють кілька сучасних областей України), районні і місцеві осередки. Реєстрове козацтво займається виховною, меценатською та виробничо-комерційною діяльністю7.

Гетьман українського реєстрового козацтва Анатолій Шевченко 16 березня 2009 р. виступаючи у “Козацькій раді” по Центральному радіо розповів про міжнародні зв’язки козацтва, його наполегливу діяльність по об’єднанню всіх православних конфесій України за реалізацію ідеї патріотичного виховання, добра у суспільстві та розширення духовності й патріотизму серед населення нашої Вітчизни.

Неперевершеним прикладом діяльності сучасного козацтва є відновлений Кальницький полк, очолюваний кальницьким полковником Михайлом Банітом (1943 р. н.), який закінчив Кальницьку середню школу в 1961 р. Він не бігає за різними, непотрібними нікому “бляшанками”–нагородами, які купуються за відповідну гривневу суму. Козацький стрій, виховна робота серед козаків і, особливо, серед молодого підростаючого козацтва, співпраця з військовим комісаріатом для підготовки майбутніх захисників Вітчизни, теплота душі й помислів, відсутність показухи, повсякчасна наполеглива й важка праця є запорукою того, що всі козачата Іллінецького району, котрі пройдуть вишкіл в полку, будуть пам’ятати, хто вони, чиїх батьків діти, кого потрібно любити й шанувати, для чого вони живуть на цьому світі.

Ця праця покликана застерегти також тих, хто поспішає з нічого “спекти” науково-популярне дослідження, використавши назву-бренд “Кальницький полк”. Таким дослідникам нам хочеться нагадати віршик Платона Воронька для дітей “Кіт не знав”, в якому розповідається про кота, який швиденько зготував із снігу пиріжок, якого не зміг спекти, оскільки останній водою стік. Історія міста Кальника, його полку – це важлива й складна історична проблема, яку гвардійським кінним наскоком розв’язати неможливо. Потрібні роки наполегливої праці над архівними та літературними джерелами, які зберігаються, як це не парадоксально, в архівах Російської Федерації та Польщі. До одних не доїдеш, а інших, не знаючи мови, не прочитаєш.

Ті опубліковані документи, які зберігаються в українських архівах і книгозбірнях є дещицею, мізером, адже не дозволяють детально й ґрунтовно вивчити цю тему. Наше завдання полягає в тому, щоб найбільше виявити й систематизувати наявні джерела й літературу і спробувати, використовуючи літописний метод написання праці за роками, показати становлення, розвиток й зникнення Кальницького полку, а з ним – і занепаду міста Кальника – центру української волі й свободи, перетворення його в феодальне рангове помістя, розкрити политу кров’ю подальшу історію Кальника.

Частково нам про це повідають література, архівні та друковані джерела. Щоб залишилась пам’ять на скрижалях історії та у людській свідомості, необхідно згадувати і розповідати про історичні події, про діяльність конкретних кальничан, передавати з покоління у покоління славну історичну дійсність міста Кальника та його героїв з вірою у живу душу конкретного кальничанина. Олюднити історію нашого села – ось головне завдання нашого дослідження.

Хто знає минуле, той володіє майбутнім. Сучасні нувориші від життя й грошей – це каліфи на годину. Їхні потуги, їхня метушня, – це ганьба і сором кальничан, кров, яких волає до справедливості, до людяності й доброти. Не себе шукайте в історії Кальника, а простих трударів багатьох поколінь, називайте їхні імена, покажіть, як вони, не усвідомлюючи того, наполегливо розбудовували його велич.

Збереження пам’яті про Кальник буде полонити все нові й нові серця кальничан і тих, хто закохається у його минувшину. Цьому допоможуть друкована й рукописна література (вона частіше й швидше потрапляє до рук читача) та величезна низка малознаних архівних матеріалів, які ще недостатьньо впроваджуються в наукові та читацькі кола.

Розділ І

Стан наукової розробки проблеми
Сучасна історична наука має багато різних напрямків, які були сформовані з поступовим виникненням суспільних потреб у процесі розв’язанні соціальних проблем та з розвитком зростаючої інформаційної динаміки життя. Серед таких історичних напрямків можна назвати соціальну історію, локальну історію, історію сім’ї, урбан-історію тощо. Значною популярністю серед сучасних науковців почали користуватися проблеми соціальної історії окремих містечок та селищ України.

Актуалізації подібних досліджень сприяє підвищений інтерес у суспільстві до регіональної історичної тематики, а також наявність достатньо широкої джерельної бази, переважно невідомої науковим колам та читацькому загалу через брак аналітичних документальних публікацій. Тому заслуговує на висвітлення історія докозацького Кальника, років національно-визвольних зрушень та Руїни, будівництва та реконструкції сільського храму Різдва Пресвятої Богородиці, освітянських візій, соціальної історії села Кальника – синтезованого уособлення розвитку Правобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.
§ 1. Історіографія й джерела козацької доби
Козацька революція середини ХVІІ ст. під керівництвом Б. Хмельницького відзначила у 2008 році своє 360-річчя. Традиційно в ювілейні дні підвищується інтерес науковців, як і всієї громадськості нашої Вітчизни, як до цієї події, так і до окремих її складових. Місто Кальник, як полковий центр однойменного козацького полку, заслуговує на те, щоб про нього розповісти більше й детальніше, окресливши його справжнє місце у вирі тих декількох десятків складних буремних років, котрі перевернули світосприйняття про Україну, про боротьбу її народу за національне, соціальне й політичне визволення, про окрему військову одиницю8.

Документальна основа дослідження цього питання є, з одного боку, начебто достатньою, а з іншого – фрагментарною, розпорошеною по багатьох солідних документальних збірниках матеріалів, більшість з яких є раритетною цінністю. Шану викликає інформація про Кальник та його полковників, опублікована на сторінках таких широко відомих збірок, як “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссиею”
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconУроку з історії України для 9 класу на тему: "Початок національного...
Тема: Початок національного відродження у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ початку ХІХ століття

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconДовідка про справу №50/371-б про банкрутство Державного підприємства...
Господарського суду м. Києва від 11. 06. 2010 за заявою пат «київенерго» порушено справу №50/371-б про банкрутство Державного підприємства...

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconОтсутствие безопасности заставляет жителей горной Чечни покидать...
Его паводка. На месте они обнаружили, что все жители, кроме 95-летего старика Хаджиева, покинули село и спустились в населенный пункт...

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconПечиво затяжне “Домашнє свято. Марія” Виробник: тов “Світ ласощів”,...
Екстра”, розпушувач: натрій двовуглекислий; ароматизатор ванільний (ідентичний натуральному), піросульфіт натрію

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconРешение этих важных проблем в большей степени возможно через организацию...
«Организация профессиональных проб на базе оу и на основе взаимодействия с организациями села»

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 icon«Beeline» расширяет покрытие в Киевской области Киев, 28 июля 2008...
И в Броварском, Васильковском, Бориспольском и Киево-Святошинском районах. Уже сейчас новое оборудование обеспечивает телефонной...

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconЗатверджую
Робоча програма складена на основі типової програми з англійської мови для вищих фармацевтичних закладів освіти та фармацевтичних...

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconЗатверджую
Робоча програма складена на основі типової програми з англійської мови для вищих фармацевтичних закладів освіти та фармацевтичних...

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconНовости dn ua 2010. 02. 19 10: 42
Моніторингове дослідження інформації щодо Євро-2012 в електронних змі україни за 19 лютого 2010 року

Марія Казьмирчук Роде наш красний: Село Кальник. Кн. ІІІ. Дослідження соціальних проблем села Кальника наприкінці ХVІІІ на початку ХХ ст. Київ 2010 iconНовости dn ua 2010. 03. 02 10: 41
Моніторингове дослідження інформації щодо Євро-2012 в електронних змі україни за 2 березня 2010 року

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<