Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку




НазваниеМетодичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку
страница17/21
Дата публикации20.06.2014
Размер2.61 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchebilka.ru > Психология > Методичні рекомендації
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

^ Розв'яжіть кросворд


1



















2































3



















4






















5










6


































7















Якщо всі запитання будуть відгадані, ви прочитаєте ключове слово, яке співзвучне темі нашого уроку.

1. Одне з племен, що ввійшли до складу Київської Русі. (Уличі)

2. Державний документ, де записані права і обов'язки громадян України. (Конституція

3. Одвічний оберіг українського народу, вишитий символ злагоди, краси. (Рушник)

4. Ім'я останнього князя з династії Києвичів. (Аскольд)

5. Борщ і каша – … наша. (Їжа)

6. Свобода, воля держави, громади, людини. (Незалежність)

7. Державний документ, що набуває чинності з моменту його схвалення. (Акт)

Заключне слово вчителя.

Більшість художників малює Україну в образі молодої, вродливої, гордої дівчини, у вишитій білій сорочці та у віночку. Чарівна наша, неповторна, рідна сторона... Послухайте вірш В.Сосюри «Любіть Україну».

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу, і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

(Учитель дарує учням вітальну листівку, де надруковані слова пісні «Ой у лузі червона калина» (Слова та мелодія С.Чернецького) Всі присутні її виконують) .

Ой, у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну,

Гей ! Гей ! Розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшенички золотий лан,

Розпочали славні козаченьки з ворогами тан!

А ми тую яру пшеничку ізберемо ,

А ми нашу славну Україну

Гей! Гей! Розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

То прославить на всю Україну славних козаків.

А ми тую козацькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну

Гей! Гей! Розвеселимо!






О.О.Черньонков,

вчитель української мови та літератури Деріївської ЗШ І-ІІІ ступенів Онуфріївської районної ради


^ Татусю мій рідний, матусю миленька

(Родинне свято для учнів 6-8 класів)
На свято запрошують усіх членів родин.

Зал оформлений як українська світлиця: ікона, хліб-сіль на вишитому рушнику, колоски жита-пшениці, гілочки верби й калини, родовідне дерево, родинні фотографії.

Батько й мати, читці в українському вбранні.

Мати. Заходьте до нашої хати,

Ми раді усіх привітати,

Щоб завжди вам жити у мирі

У колі великої родини!

Хай пісні веселі, щирі

Ллються в душу вам щоднини!

^ Батько. Бажаєм вам щастя, добра

І достатку без ліку,

Здоров’я, поваги

Й любові довіку!

(Звучить лірична мелодія).

Мати. Добрий день, дорогі гості!

Батько. Добрий день, шановна наша родина! Так, саме родина. Я не помиляюся. Бо ми всі – одна велика родина.

Мати. І село наше – це одна велика, дружна родина, хоч живуть у ньому люди різних національностей. Це наша маленька Батьківщина і ми любимо її.

Батько. Батьківщину нічого шукати.

Матір не шукають – вона є.

Батьківщина там, де в рідній хаті

Сонце засвітилося твоє.

Золотавий вечір впав на тихі верби...

Солов’їна пісня ллється вдалині...

І мрійлива річка між гаями в’ється...

Все це – Україна. Все це – я і ти.

(Звучить пісня «Україна - дивосвіт». Слова і музика Олени Суботіної).

Мати. Наше рідне село Деріївка розташоване на правому березі старого, могутнього Дніпра-Славутича. Поглянувши на село з Кошикової гори весною, назавжди лишаєшся зачарованим цвітінням його садів.

Воно залишається в наших серцях, завжди світить нам теплим вогником у найдальші далі, з усіх доріг притягує до себе, немов найсильніший магніт.

Батько. Пам’ять – одна з найважливіших властивостей людини. Так як не можна забувати батька і матері, бо вони дали життя, дім, в якому народився і виріс кожен з нас, так не можна забувати свій народ та його історію. Ми – частинка народу. Без усіх нас немає ні роду, ні історії.

Так як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати нашої землі, бо це – першооснова. З неї ми вийшли. До неї і прийдемо.

^ 1-й читець. Коли весни крилаті вісники

Летять з небес, полів, дібров,

Село, з красивим ім’ям – Деріївка –

Дарує нам свою любов.

2-й читець. Мій рідний краю, степова перлино,

Чи є на світі краща де країна?!

Поля, де жито колоситься,

Міста, в яких знайдеш, що подивиться,

Озера сині, сонечком зігріті,

Яри, туманом вранці оповиті...

Така родюча, лагідна земля,

Все це – Кіровоградщина моя!

^ 3-й читець. Село моє – лиш цяточка на карті,

Але для мене рідне, дороге.

Живуть в нім добрі і трудящі люди,

Колоситься житами поле золоте.

Село моє – це рідна Деріївка,

Квітучий сад, розкішна гладь Дніпра.

Село моє – це вся моя родина

І батьківський поріг на все моє життя.

^ 4-й читець. Як я люблю село своє,

Де є поля і луки.

Де чути співи солов’я

Й зозулі перегуки.

З дитинства рідне все мені:

Степи, ліси і кручі

І в небі журавлів ключі

В осіннім перегуці.

А як подивишся згори,

То серце завмирає –

Таке вже рідне й дороге

Село моє безкрає.

^ 1-й читець. Тече Дніпро з давніх-давен,

Над ним веселка грає,

Такої дивної краси,

Мабуть, ніде немає.

(Звучить пісня «Пахне рідне село»).

Мати. Назва нашого села пов’язана з прізвищами перших поселенців, які були престарілими запорозькими козаками. Один з трьох зимівників заснував козак Дерій, за прізвищем якого і стала називатися слобода Деріївкою, що виникла у ІІ половині XVII століття.

Батько. Село засноване на території, що в той час належала Чортомлицькій Січі, центр якої знаходився недалеко від теперішнього Нікополя. Урочище Деріївка в XVII столітті згадується в списках населених місць запорозького козацтва. В цьому урочищі, на березі Дніпра, в кінці XVII століття поселилось кілька сімей престарілих козаків – Дерій, Колода, Сирота. Ці назви збереглися до наших днів. Ось як розуміють походження цих назв учні.

Мати. «Мені розповідав цю історію дідусь, який з дитинства жив на Колодівці. Взимку козаки із Запорозької Січі поверталися до своїх сімей. Першим заснував зимівник козак Дерій. Неподалік заснували зимівники козаки Сирота, Колода й Рома. Ці урочища й дотепер називаються – Колодівка, Сиротівка, Ромівка. Вибрали вони хороше місце, бо поруч, у глибоких водах Дніпра було багато риби. А в лісах, що оточували зимівники, водилось багато звірів», розповідає Володя Мануілов. З ним погоджуються Ігор Козка та Руслана Пікуш.

Батько. А ось Євген Красносільський вважає, що Сиротівка називається так тому, що колись там у великому будинку жили діти-сироти. Тому й місцевість ця носить назву «Сиротівка».

^ Мати. Наталія Ільчук висуває версію, що неподалік нашого села був острів Сиротка, тому назва урочища – Сиротівка.

Батько. Неподалік села був хутір, який називався Берестки. Чому ж він так називався? Іван Перевернихата вважає, що назва пішла від того, що навколо хутора росло багато берестків. З ним згоджуються Ольга Луценко та Олена Яцина.

Мати. Цікаво трактують учні назву урочища Водяне. «Колись давно-давно від лихого пана втекла сім’я. Довго йшли вони, потомилися й сіли спочити. Сподобалась їм ця місцина і вирішили вони там оселитися. Збудували хатину і вирішили викопати криницю. Лиш прокопали кілька метрів, як з’явилась вода – чиста, холодна, смачна. І було її дуже багато. Так і назвали вони цю місцину – Водяне» (Анастасія Мануілова).

Батько. Наше село лише малесенька краплиночка на карті України. Та хіба є щось у світі дорожче, ближче, краще, ніж рідна земля? То ж завжди пам’ятайте той край, де народилися і виросли, пам’ятайте свій Берег Дитинства.

^ 1-й читець. Люби своє село, – сказала мені мати. –

Тут народилась ти, твої батьки й діди.

Тут перше слово ти навчилась вимовляти

І звідси вдалеч поведуть тебе шляхи.

Село моє! Твоя краса вражає

Садами пишними, безкрайніми полями,

І голубими водами Славутича-Дніпра.

Село моє! Найкраще ти у світі –

У небесах курличуть журавлі...

Тут світлі ранки, росами умиті,

Тут перші кроки я зробила по землі.

Село моє! Тебе ніколи не забуду,

Де б не була я, у якім краю,

Світитимеш ти вогником мені до скону

І лиш тобі я віддаю любов свою.

(Звучить пісня «Деріївка». Слова і музика Т. Лавецької

Здавна у нашому селі жили люди, які уміли з лози майструвати гарні стільці, етажерки, колиски для немовлят.

Село завжди славилося вишивальницями. Вишивали блузки, сорочки, скатертини, а найбільше – рушники. Продовжувачами цього ремесла зараз є В.В.Неруш, Л.Г.Онипсенко, Л.В.Бичко, Є.І.Козар, Н.А.Забігай та інші.

Батько. Багата талановитими людьми Деріївка. Сьогодні ми хочемо познайомити вас з роботами нашого односельця, випускника нашої школи, самобутнього художника і умільця Куцевола Олександра Валентиновича. А розповість нам про нього і його роботи його донька Яна, учениця 9 класу.

Яна. Татом, Олександром Валентиновичем, я захоплююся і пишаюсь ще змалку. Спочатку просто як люблячим татом, що виконував усі мої прохання, а потім прийшло і захоплення невтомною працею його душі, його живописними полотнами, гравюрами, скульптурами, художніми роботами по дереву і металу. Завжди дивлячись та татові витвори дивувалася: як серед рутини буденності він знаходить такі чисті, прозорі кольори, як уміє побачити у вузлуватому корінні і страховисько лісове і красуню-мавку. Коли запитую, звідки це в нього, хто навчив, посміхається і каже: «Треба тільки дивитися і бачити!». Колись розповідав, що великий вплив на нього мають вітчим, Яшний Іван Іванович, що має справді золоті руки, і мати – Лідія Олексіївна, яка довгі роки працювала в сільській бібліотеці. Саме від матері прийшло захоплення світовою класикою, що подарувала сюжети перших графічних полотен. Тоді вперше ожили на папері і величний Тарас Бульба, і безстрашний князь Ігор, і геніальний Пушкін.

Тато працює у лісництві і не приходить додому без, так би мовити, «художньої сировини» – чи примхливо покрученої гілки, чи напливу деревних грибів на старому пеньку, чи уламка каменю. Під рукою майстра усе це оживає і починає друге життя – вже як витвір мистецтва.

Його роботи можна побачити в художніх салонах Кременчука та Дніпродзержинська, також тато дарує їх своїм знайомим, друзям,.

Мені дуже подобається, що він ніколи не полишає можливості вчитися в інших. Побачить нову техніку роботи з деревом, фарбами чи склом – відразу починає і собі працювати, доки не опанує.

^ Мати. Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь, завжди переходила і на їхніх нащадків.

Батько. Пам’ять про своїх пращурів – це природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії та традиції, передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали людьми без роду-племені.

Ось так з роду-віку батьки намагаються передати у спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити пам’ять про самих себе. Діти ж намагаються дотримуватись і далі розвивати родовідні звичаї.

Мати. Сьогодні у нас в гостях родина Мануілових. Микола Дмитрович з Поліною Федорівною, закінчивши школу, залишились у рідному селі. Невдовзі стали на весільний рушник, а згодом народили і виховали двох синів – Володимира і Миколу.

Скромні, працьовиті хлопці відслужили в армії, знайшли собі до пари вірних дружин і подарували своїм батькам онуків: Анастасію, Володимира та Світланку. Першою слово має Анастасія, учениця 8 класу нашої школи, яка продемонструє генеалогічне дерево родини Мануілових. (Розповідь Анастасії)

Батько. А тепер Микола Дмитрович та Поліна Федорівна розкажуть про свої сімейні традиції, про те, як виховували дітей. (Розповідь подружжя про сімейні звичаї і традиції).
^ Онука Світлана.

Свою бабусю знаю я з давніх-давніх пір,

Її обличчя любе, її ласкавий зір.

Замислиться бабуся, зажуриться на мить,

І знов, дивись, сміється,

Ласкаво гомонить.

Та над усе, найбільше сподобались мені

Її ласкаві руки, умілі та міцні.

Оцій руці хорошій робота не важка,

Бо в’яже, варить, пише бабусина рука.

І я в бабусі руки цілую залюбки,

Вони немов співають, розказують казки.

Я слухаю бабусю, я вся, мов уві сні.

Розумні, ніжнії руки, умілі та міцні.
^ Онук Володимир.

Любий, добрий наш дідусю,

Ми твої внучата,

Прибігаємо до тебе

Щастя побажати.

Хоч твоє волосся сивиною

Густо посріблилось,

Ти для нас, дітей маленьких,

Другом залишився.

Ти нас батькові й матусі

Помагаєш вчити,

Як бути чесним, добрим,

Як по правді жити.

Ми твої слова розважні

Пам’ятати будем

І в житті твою науку

Понесемо всюди.
(Звучить пісня «Родина». Сл. В.Крищенка, муз. О. Злотника).
1-й читець. Я люблю свою хату,

І подвір’я й садок.

Де і сонця багато,

І в жару холодок.
^ 2-й читець. Все для мене тут рідне:

Стіни, білі як сніг,

І віконце привітне

І дубовий поріг.
3-й читець. В своїм селі, в своїм краю

Люблю я співи солов’їні,

Весняний гомін ручаю,

І руту-м’яту при долині.
^ 1-й читець. Налиті сонцем колоски,

Гінке-гінке безмежне поле.

І мамин хліб, і ті стежки,

Якими вранці йду до школи.

2-й читець. Люблю переліски й гаї,

Сади, серпанком оповиті...

Хоч обійди усі краї –

Нема такого в цілім світі!
^ 3-й читець. Спасибі тобі, моє рідне село,

Я хочу тебе оспівати...

Де ж знайти мені стільки барв,

Щоб тебе, дороге, змалювати?
1-й читець. Змалювати безмежжя полів,

Різновиддя твоєї природи,

Той барвінок, що в лузі зацвів,

І Дніпра темно-синії води.
^ 2-й читець. Дороге моє, рідне село,

Я від серця тобі побажаю,

Щоб ти вічно жило і цвіло

різнобарв’ям квітучого маю.
3-й читець. Процвітай же, село моє рідне,

Колосися полями і квітни,

Ти ж – життя моє, сонце і небо

Й милішого мені не треба!
(Звучить пісня «Деріївко, любов моя»)
Батько, мати. Усім бажаєм щастя й долі,

Добра у хаті і на полі,

Вашим родичам, батькам,

Вашим сестрам і братам.
(У сценарії використані вірші учнів – Ольги Охріменко, Наталії Ільчук, учителя Л.Ф.Черньонкової та бібліотекаря О.А.Апостолової).






Л.Ф. Черньонкова,

вчитель біології і хімії Деріївської ЗШ І-ІІІ ступенів Онуфріївської районної ради

1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Похожие:

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconМетодичні рекомендації щодо вивчення російської мови І літератури...
Методичні рекомендації щодо вивчення російської мови І літератури у 2011 – 2012 навчальному році

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconМетодичні рекомендації підготували
Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році (рекомендації методичним,...

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconМетодичні рекомендації щодо проведення І етапу всеукраїнської олімпиади...
Відповідно до п. 4 Наказу Міністерства освіти І науки України від 21. 03. 2010 №891 “Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад...

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconБілети дпа 2012. 9 клас. Інтегрований курс «Література» (російська та світова) в усній формі
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconМетодичні рекомендації щодо викладання російської мови І літератури в 2013 2014 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання російської мови І літератури в 2013 – 2014 навчальному році

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconМетодичні рекомендації й план проведення семінарських занять по курсу...
Методичні рекомендації й план проведення семінарських занять по курсу «Методологія наукових досліджень» для студентів за напрямом...

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconМетодичні рекомендації щодо викладання російської мови І літератури в 2013 2014 навчальному році
Эта цель реализуется через ведущий методологический принцип – коммуникативность обучения

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconМетодичні рекомендації й план проведення семінарських занять по курсу...
Методичні рекомендації й план проведення семінарських занять по курсу «Світоглядно-методологічні концепції сучасного природознавства»...

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconУроки можно формировать по-своему усмотрению
Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 26. 11. 2012 р. №1022/0/212-12 «Про відзначення у 2012 році Міжнародного дня...

Методичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку iconМетодичні рекомендації щодо вивчення інформатики в 10 класах надруковано...
Навчальний предмет «Інформатика» у 2011/12 навчальному році згідно Типових навчальних планів вивчатиметься учнями 9-11 класів

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<