Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об'єктами в Україні




Скачать 206.02 Kb.
НазваниеКачуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об'єктами в Україні
Дата публикации14.06.2014
Размер206.02 Kb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Спорт > Документы
Качуровский Д.О., Проблеми управління водноспортивними об'єктами в Україні  // Теорія і методика фізичного виховання і спорту (Національний Університет фізичного виховання і спорту України). - № 4 - 2010 р.
ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ВОДНОСПОРТИВНИМИ ОБ’ЄКТАМИ В УКРАЇНІ

Качуровський Дмитро Олегович

Актуальність дослідження. Спортивне і масове плавання, як й інші сучасні види спорту в Україні, має ряд проблем, що стоять на шляху його розвитку. Однією з ключових є проблема неналежної експлуатації та управління водноспортивними об’єктами, яка перешкоджає створенню відповідних умов для тренувань спортсменів і занять масовим плаванням. Оскільки спортивні об’єкти займають центральне місце у системі спортивної підготовки і фізичного виховання, це негативно позначається на досягненнях українських спортсменів, а також на загальному рівні здоров’я населення. Водноспортивні об’єкти мають свою специфіку – вони потребують більших витрат на опалення, освітлення, очищення води, забезпечення установленого нормативами санітарного рівня порівняно з іншими спортивними закладами. Відповідно вони потребують особливої системи управління, яка б враховувала всі фактори, що впливають на їх функціонування, і могла б використовувати тенденції розвитку ринку фізкультурно-оздоровчих послуг на користь таких закладів та їх відвідувачів. Автор вважає за потрібне розглянути існуючі проблеми в цій галузі і запропонувати можливі шляхи їх розв’язання.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах теми 1.1.4 "Історичні та організаційні напрями розвитку професійного спорту в Україні" Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (номер державної реєстрації 0106U010760), а також у межах науково-дослідної роботи кафедри менеджменту і економіки НУФВСУ.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Великий внесок у дослідження проблем управління спортивними організаціями та об’єктами зробили російські автори В.В. Альошин, І.І. Перевєрзін, Л.В. Арістова, М.М. Башкірова, С.І. Гуськов, І.Р. Бурлаков, Г.П. Неминущий [1-3, 5-6]. У Росії з 2005 року видається журнал «Строительство и эксплуатация спортивных сооружений», на сторінках якого висвітлюються найсучасніші тенденції цього напрямку. Варто відзначити також українські дисертаційні дослідження Ю.І. Довгенько, Л.Я. Чеховської, Г.М. Путятіної, які присвячені програмно-цільовому управлінню матеріально-технічною базою олімпійського та паралімпійського спорту, теоретико-методичним основам технології управління персоналом фізкультурних організацій, організаційним аспектам оптимізації діяльності спортивних шкіл [8, 18, 19]. На жаль, треба зазначити, що в Україні, на відміну від Росії, немає праць, присвячених конкретно управлінню спортивними і тим більше водноспортивними об’єктами. Існують лише дисертаційні дослідження Ю.В. Павлішака, О.Г. Михайленко, присвячені проблемам управління санаторно-рекреаційними об’єктами [11, 15]. Окремо слід зазначити праці Ю.П. Мічуди, що присвячені аспектам розвитку фізичної культури і спорту в Україні в умовах ринкової економіки [12-14].

Підчас дослідження проблеми застосувались методи системного аналізу і моделювання, спостереження, польового дослідження технічного стану басейнів в Україні.

Метою даної статті є виявлення і аналіз актуальних проблем в управлінні водноспортивними об’єктами в Україні, а також розробка можливих варіантів їх вирішення.

^ Результати дослідження. Перед усім треба зазначити, що водноспортивний об’єкт слід розглядати у єдності двох аспектів: 1) як спортивну споруду, що має в своїй основі принаймні одну ванну (басейн) для занять, а також трибуни та зали для занять іншими видами спортивної і оздоровчої діяльності залежно від функціонального призначення; 2) як об’єкт фізкультурно-спортивної спрямованості (юридичну особу), яка функціонує в певній організаційно-правовій формі (державне підприємство, приватне підприємство, акціонерне товариство).

Розглянемо, що ж таке водноспортивні об’єкти та зробимо їх класифікацію. Водноспортивними об’єктами називають заклади, де можна займатись водними видами спорту, а також проводити змагання за участю глядачів, а саме: плавальний басейн, водноспортивний комплекс, палац водних видів спорту, аквапарк тощо. Різниця між ними полягає перш за все у функціональному призначенні. У світовій практиці існує декілька форматів організації водноспортивних об’єктів:

- навчально-тренувальний комплекс – споруда, що призначена для навчально-тренувального процесу (басейни при навчальних закладах, спортивні бази для підготовки спортсменів вищих розрядів).

- Спортивно-видовищний комплекс – споруда, яка має спеціально обладнані місця для глядачів, систему безпеки та евакуації (водноспортивний комплекс, палац водних видів спорту, палац спорту, що має у своєму складі басейни, облаштовані для проведення заходів за участі великої кількості глядачів).

- Фізкультурно-оздоровчі комплекси – споруди, призначені для проведення фізкультурно-оздоровчих занять і активного відпочинку населення (басейни, аквапарки). Треба зазначити, що фізкультурно-оздоровчі заняття можуть проводитись у будь-якому водноспортивному об’єкті, якщо вони не потребують спеціальної підготовки і не загрожують життю та безпеці відвідувачів [16].

Крім того, водноспортивні заклади можуть бути критими, відкритими або комбінованими і містити наступні типи басейнів (ванн, якщо використовувати професійну термінологію): для плескання (для занять з дошкільнятами), дитячі (для навчання плаванню дітей молодшого і середнього віку), навчальні (для навчання плаванню дітей старшого віку і дорослих, для занять дітей середнього віку при переході з дитячої ванни до основної, а також для оздоровчого плавання людей старшого віку), басейни для плавання (для тренувань спортсменів і занять тих, хто навчається), басейни для стрибків у воду, універсальні навчально-тренувальні басейни обладнані для водного поло, стрибків у воду, синхронного плавання, занять дайвінгом, навчання плаванню, оздоровчих занять, а також для проведення змагань місцевого рівня без глядачів або з обмеженою їх кількістю (до 600-1200 місць в залежності від того, критий басейн чи ні), універсальні демонстраційні басейни, розраховані на проведення великих змагань [16; 4, С. 7]. Також додатково виокремлюють типи водноспортивних споруд залежно від місця їх розташування у населеному пункті і рівня підпорядкування органам влади, підприємствам або іншим закладам. Розглянемо детальніше, які саме проблеми і негативні тенденції виникли останнім часом у галузі функціонування водноспортивних закладів в Україні:

1) побудовані за часів СРСР водноспортивні споруди перебувають у незадовільному технічному стані, частина таких споруд руйнується, частина взагалі не функціонує протягом вже декількох років, решта закладів не має коштів для ремонту, модернізації споруди і обладнання, не кажучи вже про реконструкцію. Кількість плавальних басейнів постійно скорочується: 1991 року в республіці їх було 612, 2004 – вже тільки 504 [9]. За останніми даними Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту зараз в Україні функціонує 510 плавальних басейнів [10, с. 5]. За даними досліджень Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування, в Україні рівень забезпеченості населення плавальними басейнами складає 20 %, Так, із розрахунку на 10 тис. осіб Україна у 30 разів поступається провідним країнам у необхідній кількості плавальних басейнів [17]. За потреби 48 м2 площі води в басейнах на 1000 осіб в Україні цей показник складає лише 3,4 м2, що у 14 раз менше за норми, передбачені державними стандартами [10, С. 5].

2) Переважна більшість діючих водноспортивних об’єктів працює на засадах, які вважалися цілком прийнятними на момент створення таких закладів. Це означає, що протягом десятків років не змінювалась організаційна структура, система оплати праці, система роботи з персоналом, надання послуг населенню і взагалі набір цих послуг. Це призводить до того, що заклади не отримують прибутку від своєї діяльності, виявляються збитковими, а використовувати ефективно можливості джерел позабюджетного фінансування або не вміють, або не мають права. Між тим ринок спортивних послуг у світі настільки динамічно розвивається протягом останніх десятиліть, що для задоволення потреб населення виникла ціла індустрія, отже ігнорувати ці тенденції вже просто неможливо. Іншими словами, водноспортивні об’єкти в Україні не застосовують принципи ефективного управління у ринкових умовах і не мають кваліфікованих спеціалістів для їх впровадження. А між тим заклади, що надають фізкультурно-оздоровчі послуги, потребують фахівців, які могли б ефективно експлуатувати, управляти та розвивати такі об’єкти (менеджерів спортивних закладів, фахівців з маркетингу, управління персоналом, зв’язків з громадськістю та інших).

3) Не заважаючи на незадовільний стан плавальних басейнів, попит на їх послуги в Україні стабільно високий. Населення хоче отримувати якісні послуги за доступною ціною в сучасних, комфортних спортивних спорудах. Підтвердженням цього може служити поява протягом останніх років великої кількості комерційних спортивних організацій, що надають фізкультурно-оздоровчі послуги. Це цілком відповідає сучасним світовим тенденціям розвитку ринку спортивних послуг. Переважно підприємці не будують нові плавальні басейни (за винятком аквапарків), а беруть в оренду або викупають і реконструюють вже існуючі споруди. Проте тут виникає наступна тенденція - основною метою таких закладів в Україні є отримання максимального прибутку від комерційної діяльності, що не відповідає соціальним потребам більшості тих, хто хоче займатись плаванням. Перш за все це проявляється у ціноутворенні на послуги, що надаються населенню, яке далеке від принципу справедливої ціни і орієнтоване на споживачів із високим і вище середнього рівнем прибутку. Таким чином, незахищені категорії населення позбавлені можливості відвідувати плавальні басейни при комерційних спортивних клубах з у зв’язку з неприйнятно високою вартістю послуг. Звісно, що існує певна система знижок, проте навіть це не робить ці заклади соціально доступними.

Перелічені проблеми виникають в наслідок таких причин як: безгосподарність власника об’єкту, брак дієвих нормативних документів, що регулюють існування та діяльність об’єктів спортивної галузі, а також брак контролю за виконанням вже існуючих постанов та розпоряджень. Більшість існуючих в Україні водноспортивних споруд знаходяться на балансі державних підприємств, учбових закладів або є комунальною власністю, інакше кажучи – це об’єкти, що отримують дотації з державного або місцевих бюджетів. В 1990-х роках, коли зупинялися державні підприємства і місцева влада не могла забезпечити населення найбільш необхідними послугами, утримання плавальних басейнів стало великою статтею витрат з бюджетів. Внаслідок цього багато таких закладів припинило свою діяльність. 2008 року автором було зроблено дослідження матеріально-технічного стану басейнів Дніпропетровської області. Загалом на території області зареєстровано 52 плавальних басейни різних типів і форм підпорядкування. З 36 досліджених об’єктів 15 знаходиться у неробочому стані через такі причини як: брак фінансування на ремонт, заборгованість за комунальні послуги, відсутність власної котельної, борги підприємства-власника, небажання власника утримувати такий об’єкт, майно власника знаходиться під арештом тощо. На даний час у неробочому стані знаходяться басейни у таких містах як: Павлоград, Верхньодніпровськ, Кривий Ріг, Жовті Води, Дніпродзержинськ, Новомосковськ та інших. А між тим, такі заклади потрібні цим містам, оскільки кількість населення в них становить від 18 (Верхньодніпровськ) до 700 (Кривий Ріг) тисяч осіб [7].

Причини виникнення зазначених проблем свідчать про їх глибинний соціально-економічний характер, тому для їх вирішення замало дієвої нормативної бази (якої, до речі, не існує) та фінансування з державного і місцевих бюджетів або грошей спонсорів та інвесторів. В Україні існує велика потреба в сучасних водноспортивних спорудах, професіоналах, котрі зможуть їх обслуговувати, та, найважливіше, у ефективній системі управління, котра дозволить максимально корисно експлуатувати ці споруди не тільки з економічного боку, але й із соціального також. На наш погляд, проблема полягає не стільки у недостатньому фінансуванні, скільки у підході до організації господарчої діяльності таких об’єктів. Якщо налагодити управління плавальними басейнами можна розраховувати не тільки на окупність, але й досягти рентабельності за рахунок раціоналізації руху інформаційних і фінансових потоків, а також за рахунок точного планування і організації праці. Інакше кажучи, плавальним басейнам усіх форм власності слід долучатись до цивілізованих ринкових відносин і ставитись до своєї діяльності як товару, що користується високим попитом на ринку фізкультурно-оздоровчих послуг. В усіх розвинених країнах світу ринок спортивних послуг є таким, що динамічно розвивається, і функціонування плавальних басейнів вже давно перетворилося на прибутковий і соціально-корисний бізнес.

Розглянемо з чого взагалі складається функціонування водноспортивного об’єкту. Це можна уявити у вигляді п'яти-етапної схеми: 1) побудова економічної моделі, 2) розробка типового проекту будівництва/ реконструкції (за потреби), 3) будівництво/ реконструкція/ модернізація споруди (за потреби), 4) (ре)організація структури управління спортивним об’єктом, 5) стратегія розвитку об’єкту. Іншими словами, перш ніж будувати плавальний басейн (наприклад) або надавати послуги населенню, треба знайти відповіді на такі запитання: яка основна мета діяльності такого об’єкту, для кого саме і в якому середовищі він буде працювати, які саме послуги потрібні клієнтам, що оригінального можна запропонувати, які перспективи розвитку об’єкту. Для цього необхідно розробити концепцію і бізнес-план спортивного комплексу. Це передбачає наступні етапи:

1) Визначення головних цілей. Серед них можуть бути: отримання прибутку, розвиток масового спорту, надання послуг професійним спортсменам, проведення спортивно-розважальних заходів, розвиток певного виду спорту.

2) Аналіз ринку і визначення цільової аудиторії дозволяє дізнатись про уподобання населення, платоспроможний попит, насиченість ринку. Цей етап включає в себе аналіз регіону, споживачів і конкурентів. Аналіз клієнтів відбувається за наступними параметрами: мотивація для занять спортом; частота і час занять; специфіка занять у зимову і літню пору року; налаштування щодо додаткових послуг (і яких саме). Аналіз конкурентів відбувається за характеристиками «ціна/ якість», показниками зручності розташування, рівня сервісу, спектру додаткових послуг, кваліфікації персоналу. Вибір показників залежить від рівня конкуренції в районі, а також сегменту, в якому працює спортивний комплекс (для відвідувачів з низьким рівнем доходу основною перевагою буде ціна, в елітному сегменті – рівень сервісу, комфорт, якість спорядження, ставлення персоналу). Такі дослідження необхідні для розрахунку завантаження, розробки концепції просування і плану маркетингу спортивного об’єкту.

3) Аналіз економічної ефективності складових спортивної споруди, формування варіантів концептуального наповнення об’єкту. Формування концепції спортивного комплексу дозволяє визначити основні параметри організації, напрямок і перелік послуг, які планується надавати: структура бізнесу і його складові (спортивна, спортивно-видовищна, релаксаційна, супутня – пункти харчування, готелі, атракціони), спеціалізація або надання комплексу послуг. Концепція може передбачати створення елітного центру з великою кількістю додаткових послуг: ресторанами, оздоровчим комплексом, салоном краси, дитячим центром та інше, або виключно спортивного комплексу з достатнім рівнем комфорту. Концепція є основою для складання технічного завдання для проектування спортивного об’єкту.

4) Розробка бізнес-плану спортивної споруди, що включає у себе аналіз витрат на будівництво (реконструкцію), устаткування і вихід на ринок об’єкту, вибір оптимальної схеми фінансування, аналіз потенційних ризиків, розрахунок показників ефективності проекту. Після цього потрібно розробити систему ціноутворення для клієнтів, куди входить вартість клубних карт, абонементів, разового відвідування, система знижок та інше.

Таким чином, стане зрозуміло, яким саме повинен бути об’єкт: якого типу потрібна споруда, які групи споживачів будуть відвідувати заклад (спортсмени, діти, люди похилого віку, люди з обмеженими фізичними можливостями, вагітні тощо), яке повинно бути обладнання і устаткування відповідно до потреб клієнтів і вимог державних стандартів, скільки потрібно персоналу, які послуги надаватимуться і якою буде цінова політика, відповідно – скільки об’єкт потребуватиме інвестицій, коли його діяльність почне окупатись і давати прибуток.

Під час планування варто враховувати, що сучасна фізична культура і спорт мають зовсім інші завдання, ніж двадцять-тридцять років тому, коли будувалася більшість спортивних споруд в УРСР. Сучасний спорт орієнтований не на надзвичайні досягнення і не на масову підготовку боєздатних військових і працездатних трудящих. Рух «Спорт для всіх» набуває все більшої популярності в Україні, тобто концепція спортивної діяльності змінилася – люди бажають займатись спортом для себе, для свого особистого задоволення і розвитку.

Сучасні водноспортивні об’єкти повинні здійснювати свою діяльність з урахуванням потреб різних соціальних і професійних груп населення, їх інтересів, рівня прибутку і спортивної підготовки. Для цього необхідно удосконалювати соціальні і будівельні стандарти, котрі мусять відповідати міжнародним нормам. Важливим моментом у проектуванні спортивних споруд усіх типів є врахування характеру експлуатації: навчально-тренувальні заняття, проведення змагань у присутності глядачів, загальна фізична підготовка і активний відпочинок, можливе також поєднання декількох напрямків.

Соціально-економічна ефективність спортивних об’єктів повинна проявлятись у наступному: збільшення кількості клієнтів, покращення умов проведення занять для всіх категорій населення, розширення спектру послуг, що надаються клієнтам. Це завдання ускладнюється тією обставиною, що спортивні комплекси, які орієнтовані на проведення спортивних змагань і задоволення потреби населення у заняттях спортом, як правило, є соціальними проектами з доволі довгими термінами окупності і бюджетним фінансуванням.

Правильне застосування технологій бізнес-планування і обмірковування експлуатації дозволить чітко спланувати діяльність спортивного об’єкту і врахувати його специфіку перед початком інвестування, що дозволить уникнути ситуації, коли спортивна споруда побудована, але власник не має чіткого уявлення, як саме вона може приносити прибуток. Якщо при проектуванні не враховуються особливості управління, специфіка просування фізкультурно-оздоровчих послуг і планування обсягів прибутку, це може призвести до того, що об’єкт буде вимагати додаткового покриття витрат на утримання і виявиться фінансово залежним від муніципальних бюджетів і приватних інвесторів.

Враховуючи вітчизняний і закордонний досвід можна стверджувати, що управління водноспортивним об’єктом є досить складним і комплексним процесом. Взагалі систему управління спортивним об’єктом можна визначити як методи і засоби, які забезпечують узгоджену, скоординовану діяльність персоналу для досягнення поставлених цілей. Вона складається з таких функціональних підсистем: 1) маркетинг, 2) забезпечення програмами та послугами (основними і додатковими), а також робота з клієнтами, 3) формування бюджету і управління фінансами, 4) управління персоналом, 5) технічне обслуговування споруди, 6) система охорони та безпеки, 7) управління ризиками і розвиток організації.

Модель такої системи управління розроблена автором і запропонована керівництву спортивного комплексу «Метеор» (Дніпропетровськ) для впровадження у Палаці водних видів спорту. Що ж стало поштовхом для пропозиції внесення кардинальних змін у роботу цього водноспортивного об’єкту? Палац водних видів спорту спортивного комплексу «Метеор» - структурна складова державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», побудований 1970 року. У вересні 2008 року об’єкт розпочав роботу після реконструкції, що тривала протягом кількох років. Керівництво спортивного комплексу вирішило модернізувати не тільки споруду, але й управління цим об’єктом. Це було пов’язано з тим, що у вересні 2008 об’єкт стикнувся з такими проблемами у своїй діяльності як: зменшення обсягів бюджетного фінансування, неузгодженість у діях вищої ланки керівництва, брак чітких напрямків розвитку, стале сприйняття об’єкту лише як плавального басейну, велика залежність попиту на послуги об’єкту від рівня прибутку і сезону, невеликий асортимент послуг, брак сильної управлінської команди, низька якість обслуговування клієнтів, несформований лояльний кадровий склад «першої лінії», обмеження на одночасне використання басейну для різних груп (діти, дорослі, спортсмени). Тому виникла необхідність розробити оригінальну систему управління, беручи за основу досвід водноспортивних центрів світу.

Схематично систему управління палацом водних видів спорту СК «Метеор» можна представити так:



Мал. 1 ^ Елементи системи управління
Передбачається, що вона дозволить вирішити означені вище проблеми і досягти таких цілей як: 1) підвищити рівень управління за рахунок введення комплексу організаційно-методичних засобів, котрі формалізують і підтримують управлінські процеси; 2) підсилити контроль якості, строків виконання робіт і бюджетів; 3) знизити ризики, пов’язані з травмами, нещасними випадками і виникненням інших непередбачуваних ситуацій на території об’єкту; 4) підвищити ефективність використання ресурсів; 5) зменшити витрати на технічне обслуговування і експлуатацію споруди за рахунок використання енергозберігаючих технологій.

Розглянемо, з чого складається процес розробки системи управління?

  1. Аналіз ринку фізкультурно-оздоровчих послуг міста і SWOT-аналіз об’єкту, де визначаються сильні та слабкі боки, загрози, можливості, ймовірні стратегії розвитку,

  2. визначення місії та цілей діяльності об’єкту,

  3. планування основних бізнес-процесів (маркетинг і організація продажу послуг, розробка програм і послуг, управління фінансами, управління персоналом, технічне обслуговування і експлуатація споруди, система безпеки),

  4. проектування організаційної структури,

  5. прогнозування як будуть взаємодіяти різні елементи організаційної структури, щоби запобігти конфліктам, втраті або дублюванню інформації і функцій,

  6. розробка внутрішніх документів, що регламентують діяльність об’єкту (посадові інструкції, регламенти, положення),

  7. набір персоналу згідно з новою оргструктурою,

  8. впровадження системи управління,

  9. аналіз та корекція результатів.

Розробка і узгодження планів, документів, процесів тривала майже рік. Влітку 2009 року почався набір персоналу згідно з новою організаційною структурою, а також ознайомлення колективу зі змінами в діяльності об’єкту. Таким чином, з 1 вересня 2009 року палац водних видів спорту спортивного комплексу «Метеор» почав працювати за новою схемою роботи.

Оцінка роботи такого об’єкту можлива лише по завершенню річного циклу роботи. Це пов’язано з тим, що попит на послуги дуже сильно залежить від сезону. Пік попиту припадає на весняні місяці, традиційно найнижчий попит влітку та на початку сезону у вересні. Зважаючи на той факт, що палац водних видів спорту працює за оновленою схемою лише півроку, поки що немає можливості порівняти показники цього періоду з минулим роком. Проте вже зараз можна відмітити позитивну динаміку у роботі об’єкту. Наприклад, щомісячний регулярний приріст клієнтів становить в межах 23 %; завантаження ванн і залів клієнтами становить 41 % від пропускної спроможності на місяць; суттєво розширено асортимент основних послуг, введено додаткові послуги, регулярно проводяться спортивні свята і змагання.

Звісно, що поки що зарано говорити про остаточне успішне впровадження нової системи управління, оскільки потребують удосконалення такі напрямки як: маркетинг, розробка і впровадження нових програм, формування лояльності клієнтів і залучення нових клієнтів, робота зі спонсорами і рекламодавцями, система мотивації персоналу. Крім того, діяльність такого об’єкту безпосередньо залежить від таких непередбачуваних факторів, як, наприклад, епідемія грипу восени 2009 року, у зв’язку з чим надання культурно-масових і фізкультурно-оздоровчих послуг було обмежено на офіційному рівні.

Висновки. В Україні існує багато нагальних проблем в галузі функціонування водноспортивних об’єктів. Їх вирішення призведе до таких конкретних результатів як: зменшення нещасних випадків на воді, масове оздоровлення населення, залучення до занять плаванням всіх верств населення, соціалізація таких груп населення як, наприклад, люди з обмеженими фізичними можливостями або люди похилого віку, поширення здорового способу життя і укріплення моральних цінностей у суспільстві, залучення талановитих дітей до занять спортивним плаванням і, відповідно, формування майбутнього кадрового резерву плавання вищих досягнень, удосконалення спортивної майстерності вітчизняних спортсменів, збільшення кількості нагород на міжнародних змаганнях, формування цивілізованого ринку водноспортивних послуг, поновлення роботи водноспортивних об’єктів у провінційних містах, і відкриття нових об’єктів, що стануть самоокупними і незалежними від бюджетних дотацій.

Ми переконались, що водноспортивні об’єкти є складними, праце- та енергомісткими закладами, що потребують особливої системи управління, яка б враховувала сучасні тенденції, що виникають на ринку спортивно-оздоровчих послуг, цінності та потреби цільової аудиторії споживачів, і відповідно до них могла б вчасно і якісно коригувати надання послуг і роботу закладу в цілому. Головна соціальна функція підприємництва в сфері масового спорту полягає у створенні сприятливих умов для збереження і зміцнення здоров’я людей, залучення різних груп населення до здорового способу життя. Запорукою комерційного успіху діяльності спортивного об’єкту є чітка концепція, об’єктивна інформація щодо попиту на фізкультурно-оздоровчі послуги в регіоні, вдале позиціювання, створення конкурентних переваг, ефективні маркетингові заходи. Крім того, детальне планування інвестицій дозволяє точно визначити необхідну суму інвестицій і спланувати окупність спортивного об’єкту. Разом з В. Альошиним можна стверджувати, що менеджмент водноспортивного об’єкту набуває рис інноваційного спортивного менеджменту [1].

Перспективи для майбутніх досліджень полягають у конкретних пропозиціях щодо системи управління водноспортивними об’єктами, вивчення іноземного досвіду в цій галузі, пошуку найбільш оптимальної моделі функціонування різних типів водноспортивних закладів в Україні.
Література

1. Алешин, В. В. Стадион как комплексный объект социального менеджмента / В.В. Алешин // Человек в мире спорта : Новые идеи, технологии, перспективы : Тез. докл. междунар. конгр. – М. : 1998. – Т. 2. – С. 322-323.

2. Алешин, В. В. Менеджмент и маркетинг на европейских стадионах / В. В. Алешин, И. И. Переверзин. – М. : Советский спорт, 1999 – 240 с.

3. Аристова, Л. В. О материально-технической базе физической культуры и спорта / Л. В. Аристова // Сб. статей Физическая культура и спорт в РФ. – М. : ИЦ «Воронеж», 2000.

4. Бассейны для плавания: свод правил по проектированию и строительству. Б27 Сп 31-113-2004. – М. : Советский спорт, 2005. – 68 с.

5. Башкирова, М. М. Спортивно-оздоровительные клубы за рубежом / М. М. Башкирова, С. И. Гуськов. – М.: ВНИИФК, 1994. – 74 c.

6. Бурлаков, И.Р. Специализированные сооружения для водных видов спорта / И. Р. Бурлаков, Неминущий Г.П. – М. : СпортАкадемПресс, 2002. – 286 с.

7. Днепропетровская область. Справочник. – Режим доступа : http://gorod.dp.ua/inf/region/?pageid=94 – Заглавие с экрана.

8. Довгенько, Ю. І. Програмно-цільове управління матеріально-технічною базою олімпійського та паралімпійського спорту в Україні : автореф. дис. канд. наук з фіз. вих. і спорту : 24.00.01 / Довгенько Юлія Іванівна; Національний ун-т фізичного виховання і спорту України. — К., 2006. — 19 с.

9. Енциклопедія Олімпійського спорту України [Текст] / За ред. В. М. Платонова. - К. : Вид-во НУФВСУ "Олімпійська література", 2005. - 462 с.

10. Дутчак, М. Створення умов для розвитку плавання – пріоритетне завдання реалізації державної політики к сфері фізичної культури і спорту / М. Дутчак // Спортивний вісник Придніпров’я. - № 2. – 2008. – С. 4-6.

11. Михайленко, О.Г. Маркетингова стратегія розвитку господарських комплексів (на прикладі рекреаційного комплексу) : автореф. дис...канд. екон. наук : 08.06.02 / О.Г. Михайленко; Одес. держ. екон. ун-т. - О., 2001. - 20 с.

12. Мічуда, Ю.П. Особливості наукового аналізу сучасного ринку у сфері фізичної культури і спорту / Ю. П. Мічуда // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. — 2001. — N 4. — С. 82-86.

13. Мічуда, Ю. Програмно-цільове управління матеріально-технічною базою олімпійського та паралімпійського спорту в Україні : питання теорії / Ю. Мічуда, Ю. Довгенько // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 4. — С. 91-95.

14. Мічуда, Ю.П. Сфера фізичної культури і спорту в умовах ринку. Закономірності функціонування та розвитку : моногр. / Ю. П. Мічуда. — К. : Олімп. л-ра, 2007. — 215 с.

15. Павлішак, Ю.В. Економіко-математичне моделювання в управлінні підприємствами санаторно-курортної сфери: втореф. дис… кандид. екон. наук : 08.03.02 / Ю.В. Павлішак; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2006. — 20 с.

16. Приказ Министерства спорта и туризма Республики Беларусь от 4 декабря 1997 г. №1546 "Об утверждении Классификации физкультурно-спортивных сооружений Республики Беларусь; Планово-расчетных показателей количества занимающихся и режимов эксплуатации физкультурно-оздоровительных и спортивных сооружений" – Режим доступа : http://lawsby.narod.ru/razdelb/text1452/index.html - Заглавие с экрана.

17. Проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми "Спортивні споруди України" на 2010-2015 роки. Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/doccatalog/list?currDir=98679 – Назва з екрану.

18. Путятіна, Г. М. Організаційні аспекти оптимізації діяльності спортивних шкіл на основі програмно-цільового управління : автореф. дис… канд.. наук з фіз. вих. і спорту : 24.00.01 / Г.М. Путятіна; Харк. держ. акад. фіз. культури. — Х., 2007. — 20 с.

19. Чеховська, Л.Я. Теоретико-методичні основи технології управління персоналом фізкультурних організацій : автореф. дис… канд. наук з фіз. вих. і спорту : 24.00.02 / Л.Я. Чеховська; Львів. держ. ін-т фіз. культури. — Л., 2001. — 18 с.
Анотація. В статті розглядаються актуальні проблеми (їх причини та наслідки) функціонування і управління водноспортивними об’єктами в умовах ринкової економіки в Україні. Автором запропоновано схему розв’язання проблемної ситуації, а також визначено основні етапи, необхідні для розробки концепції організації діяльності водноспортивного об’єкту в Україні. Описується авторська розробка – система управління палацом водних видів спорту спортивного комплексу «Метеор» у Дніпропетровську. Також наведена класифікація водноспортивних споруд відповідно до їх функціонального призначення.

^ Ключові слова: плавальний басейн, наука, спорт, стратегія, система управління, маркетинг.
Проблемы управления водноспортивными объектами в Украине

Аннотация. В статье рассматриваются актуальные проблемы (их причины и последствия) функционирования и управления водноспортивными объектами в условиях рыночной экономики в Украине. Автор предлагает схему для выхода из проблемной ситуации, а так же определяет основные этапы, необходимые для разработки концепции организации деятельности водноспортивного объекта в Украине. Описывается авторская разработка – система управления дворцом водных видов спорта спортивного комплекса «Метеор» в Днепропетровске. Также приведена классификация водноспортивных сооружений согласно их функциональному предназначению.

^ Ключевые слова: плавательный бассейн, наука, спорт, стратегия, система управления, маркетинг.
Problems of aquatic centers’ management in Ukraine

Annotation. The article deals with significant problems (its reasons and consequences) of functioning and managing of aquatics centers in Ukraine. Author suggests a scheme for decision of the problem situation and defines the main stages that are necessary for the making of concept of the aquatic center‘s activity in Ukraine. The author’s project – management plan for Water Sport Palace of Sports complex “Meteor” (Dnipropetrovsk) is described. The classification of water sport buildings according to its functional purpose is represented.

Key words: swimming pool, science, sport, strategy, management plan, marketing.
Відомості про автора Дмитро Олегович Качуровський, здобувач кафедри менеджменту і економіки Національного університету фізичного виховання і спорту України, директор спортивних споруд спортивного комплексу «Метеор» в Дніпропетровську. Т. 056 787 66 83, office@meteor.dp.ua

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Качуровский Д. О., «Про соціально-педагогічні проблеми сучасного...
Качуровский Д. О., «Про соціально-педагогічні проблеми сучасного спорту вищих досягнень». Тези доповіді. Міжнародна науково-практична...

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Донецька обласна рада двнз «донецький національний технічний університет»...
Мета конференції: обмін досвідом у сфері державного управління інноваціями в Україні та за кордоном, обговорення проблем, принципів...

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Перелік підприємств, установ та організацій, що входять до сфери...
Господарським кодексом України, Законом України «Про управління об'єктами державної власності», постановою Кабінету Міністрів України...

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Дослідження передумов розвитку консорціумного кредитування в Україні...

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Вступ
Розділ Стан та перспективи формування І розвитку в Україні здорового харчування. Вирішення проблеми розширення асортименту продукції...

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\І. Проблеми мовленнєвого етикету
Рогожа В. Г. Українська мова (за професійним спрямуванням). – Хмельницький університет управління та права: хууп, 2009. – 200 с

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Управління навчальною діяльністю учнів І студентів засобами сучасних...
Знає певних змін насамперед через поширення інформаційних технологій І засобів телекомунікації. У зв’язку цим виникає нагальна необхідність...

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Мнтк “Проблеми управління мережами та послугами телекомунікацій в умовах конкурентного ринку”
К вопросу об оценке некоторых критериев функционирования систем управления телекоммуникационными сетями

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу стаття 231. Платники збору
Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, які відповідно до статті...

Качуровский Д. О., Проблеми управління водноспортивними об\Список учасників львівського міжнародного форуму індустрії туризму та гостинності
Національне Туристичне Управління Чеської Республіки czechtourism, Представництво в Україні, м. Київ

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<