Рекомендовано Міністерством освіти І науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Полтава 2010
Скачать 3.48 Mb.
|
^ КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА НАПРЯМКІВ АЕРОБІКИ ТА ВИДІВ ОЗДОРОВЧОЇ АЕРОБІКИ 2.1. Класифікація і характеристика різних напрямків аеробіки Сучасне поняття аеробіки – це система гімнастичних, танцювальних та інших вправ, які виконують під музику поточно-серійним методом. Структура занять з аеробіки має розгалужену та ступеневу систему, де кожний із виділених самостійних напрямків аеробіки поділяється на певні різновиди (рис. 2.1.).          Рис 2.1. Класифікація напрямків аеробіки ^ – вид спорту, який входить до системи фізичної культури та спорту України. Головною метою спортивної аеробіки є розширення форм і засобів організації спорту та активного відпочинку населення. У цьому виді спорту використано специфічні засоби та методи спортивного тренування і система підготовки до змагальної діяльності.
Спортивна аеробіка – «високо ударна» аеробіка, побудована на елементах класичної (базової) аеробіки в співвідношенні з елементами статичної, динамічної сили, гнучкості та стрибками різної складності. Взагалі у світовій практиці спортивної аеробіки існує кілька варіантів правил змагань (різних версій), які включають і загальні положення, і значні відмінності щодо вимог програми змагань та критеріїв оцінювання різних її компонентів:
Сьогодні змагання зі спортивної аеробіки на території України проводять під егідою ФІЖ (FIG), яка має назву «аеробічна гімнастика». Програма змагань складається з п’яти номінацій:
2.1.2. Фітнес-аеробіка – вид спорту, що характеризується наявністю правил змагань, як і в інших видах спорту. Цей вид спорту – середня ланка між спортивною та оздоровчою аеробікою. Він є більш доступний у порівнянні зі спортивною аеробікою. Завдяки своїй доступності, видовищності та помірній безпечності, фітнес-аеробіка стала ефективним засобом залучення людей до здорового способу життя. Зараз змагання з фітнес-аеробіки в Україні проходять під егідою ФІСАФ (FISAF). Програма змагань складається із трьох номінацій:
Учасники змагань поділяються за віковими групами: діти (9 - 11 років); юніори (12 - 15 років); дорослі (16 років і старші). До складу команди входить 6 - 8 учасників незалежно від статі. ^ була створена на основі оздоровчої аеробіки; її популярність зростає з кожним днем, отже, є поле для більш детальних
наукових досліджень. Застосовують прикладну аеробіку як базове тренування майже для всіх видів спорту, широко використовують у показових виступах та шоу-програмах (рис. 2.2.).      Рис. 2.2. Класифікація напрямків прикладної аеробіки Прикладна аеробіка широко поширена як додатковий засіб при підготовці спортсменів різних видів спорту, виробничій гімнастиці, лікувальній фізичній культурі, реабілітації та рекреації тих, хто займається. У спортивній практиці заняття аеробікою використовують спортсмени різних видів спорту для розминки (підготовчої частини заняття), загальної та спеціальної фізичної підготовки, підтримки емоційного фону. ^ являє собою широке застосування різних видів аеробіки, спрямованих на популяризацію здорового способу життя та залучення різних груп населення до активного відпочинку. Реабілітаційна аеробіка призначена для осіб, які мають постійну або тимчасову дисфункцію організму. Такі заняття можуть мати лікувальну, профілактичну та спортивну (інвалідний спорт) спрямованість. ^ У практиці оздоровчої фізичної культури (ОФК) виділяються чотири основні напрямки:
Оздоровча аеробіка знайшла своє застосування в кондиційно-профілактичному напрямку ОФК, хоча може використовуватися як один із засобів адаптивного та рекреативного напрямків. На думку багатьох спеціалістів [1; 5; 8; 10; 14; 22], оздоровчу аеробіку можна вважати окремим напрямком у системі ОФК, метою якого є оздоровлення або залучення до активної фізичної діяльності широких верств населення. Характерною рисою цього виду аеробіки є наявність аеробної частини заняття, протягом якої підтримується на певному рівні робота кардіо-респіраторної та м’язової систем. Завдання, які вирішують за допомогою занять оздоровчою аеробікою, характеризують цей вид фізичної культури як найбільш привабливий засіб рухової активності людини. Популярність оздоровчої аеробіки пояснюємо доступністю її засобів, різноманітністю видів занять, дотриманням техніки безпеки та регулюванням навантаження під час занять, можливістю займатися протягом усього року, незначними матеріальними затратами для її проведення. Основний зміст оздоровчої аеробіки складають загальнорозвивальні вправи – ходьба, біг, стрибки, рухи окремих частин тіла (голови, ніг, рук, тулуба), нахили, присідання та комбіновані вправи. Стрибки і біг використовують як засіб підвищення функціональних можливостей організму, особливо це стосується діяльності серцево-судинної та дихальної систем. З успіхом застосовують вправи для розвитку витривалості, гнучкості, координації рухів. Особливу емоційність і привабливість заняттям додають елементи хореографії та танцювальні рухи. Сучасна оздоровча аеробіка – дуже динамічне явище, яке постійно змінюється. Поновлюється арсенал використовуваних засобів. З’являються все нові і нові напрямки та переважно види аеробіки із використанням різноманітного знаряддя та застосуванням різних методичних прийомів. В оздоровчій аеробіці можна виділити велику кількість напрямків, які відрізняються змістом та характером застосування. Завдяки такому різноманіттю напрямків аеробіки на сьогодні не існує єдиної класифікації. Багато авторів [10; 13; 16; 31] пропонують різну класифікацію, враховуючи наступні показники (рис. 2.3.):
|
Похожие:
 | Гриф «Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів» надано листом... | | Кафедра гуманітарних дисциплін Севастопольського інституту ядерної енергії І промисловості |
| Вечеров В. Т. завідувач кафедрою менеджменту правління проектами І логістики, доктор технічних наук, професор двнз "Придніпровська... | | В. О. Кодін, П. В. Панов. Архітектура та містобудування первісного суспільства, стародавнього І середньовічного Сходу. Видання друге,... |
| Міністерством освіти І науки, молоді та спорту України та Інститутом інноваційних технологій І змісту освіти для використання у вищих... | | Міністерство освіти І науки України разом з Інститутом інноваційних технологій І змісту освіти продовжує апробацію Національної системи... |
| Г. Ю. Богданович – доктор філологічних наук, професор Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського | | Мойсеєнко М. І., Добровольська М. А., Інформаційні технології у фармації. Практикум, частина ІІ. Навчальний посібник для студентів... |
| Даля (Університету), що здійснює підготовку офіцерів запасу з числа студентів вищих навчальних закладів України відповідно до ліцензії... | |