Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка




НазваниеМіністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
страница15/43
Дата публикации20.06.2014
Размер5.46 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Спорт > Документы
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   43

Література

1. Башкиров В.Ф. Комплексная реабилитация спортсменов после травм опорно-двигательного аппарата. – М.: Физкультура и спорт, 1984. – 240 с.

2. Лечебная физкультура и врачебный контроль: Учебник/ под ред. В.А.Епифанова, Г.Л.Апанасенко. – М.: Медицина, 1990. – 368 с.

3. Мухин В.Н., Третилова Т.А. Лечебная физическая культура/ под ред. В.Н.Мухина. – М.: РИО ГЦОЛИФК, 1985. – 114 с.

4. Фізична реабілітація/ Мухін В.М. – Київ: Олімпійська література, 2006. – 424 с.
Анжела Доценко

Володимир Філенко
Табір активної реабілітації для інвалідів на візках – шлях до

самостійного життя
Актуальність. Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Група Активної Реабілітації» щорічно, з 1992 року, в різних містах нашої держави (Львів, Київ, Полтава, Миколаїв, Євпаторія) проводить табори Активної Реабілітації для людей з інвалідністю. Програма таборів включає в себе низку заходів: техніку управління інвалідним візком активного типу (самостійне долання архітектурних бар’єрів: підйом-спуск сходами, їзда через бордюри, пандуси т. ін.), спеціальну фізичну підготовку (засвоєння спеціальних тренувальних комплексів з підручними засобами для активних занять вдома), школа самообслуговування, рекреаційні види спорту (настільний теніс, стрільба з луку, баскетбол на візках, плавання), вечірні лекції, психологічні тренінги (рольові ігри), тренувальні дискотеки (спортивні конкурси, ігрові тести), активну екскурсію по місту на візках тощо. Використовується спеціальна методика «рівний – рівному».

Своєрідною цікавинкою табору Активної Реабілітації є проведення екскурсії учасників – візочників. В рамках програми, запланований "ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ", під час якого представники громадських організацій інвалідів та спортивних федерацій інвалідів мають змогу ознайомитися з методикою проведення таборів, спостерігати за демонстрацїєю усіх видів занять.

В Україні більше 180 000 інвалідів, які внаслідок травми або захворю­вання вимушені пересуватись за допомогою інвалідного візка. Більшість з них проживає в будинках масової забудови і часто повністю відірвана від суспільної діяльності. При цьому вони не мають можливості вести більш-менш активний спосіб життя, оскільки не отримують майже ніякої соціальної та медичної допомоги. Причин цьому безліч: від неможливості чи складності організації такої допомоги через локалізацію житла до відсутності в данному регіоні відповідних структур.

Всередині свого непристосованого до специфічних потреб житла ці люди також почуваються безпорадними та залишеними наодинці зі своїми проблемами. Люди з порушенням опорно-рухового апарату, при повному збереженні інтелекту, досить часто знаходяться «в ув’язненні» чотирьох стін власного помешкання, не мають змоги спілкуватись з іншими людьми, купувати продукти, ліки, навчатись, працювати, проводити активний спосіб життя тощо. Вони, практично, виключені із соціального життя суспільства. Це відбувається через конструкційну непристосованість громадських і житлових будинків, громадського транспорту, комунікацій і т.п. Більшість цих людей роками не мають можливості вийти за межі свого житла через вищеназвані проблеми та психологічні бар'єри, пов’язані з фізіологічними порушеннями внаслідок травми.

У світі існує універсальна модель роботи з цією категорією інвалідів, яка розроблена в Швеції фахівцям неурядової організації «REKRYTE­RINGSGRUPPEN». Ця система оригінальна тим, що інструктори на візках (люди з інвалідністю, які вже пройшли подібний вишкіл), досконало володіючи необхідними знаннями і навичками, проводять практичне нав­чання і теоретичні лекції для учбової групи, яка складається з соціально – неадаптованих інвалідів – візочників (незначний термін після отримання травми). Маючи однакові проблеми з навчальною групою, практично демонструючи можливості оволодіння самостійним способом життя, інструктори на візках викликають у них більше довіри і взаєморозуміння, оскільки працюють за принципом «рівний-рівному». А це, в свою чергу, значно підвищує ефективність навчання. Найбільш ефективною формою реалізації даного проекту є проведення учбово-тренувального семінару впродовж 13 днів.

В Україні даний проект запроваджувався: травень 1992 – Львів, травень 1993 – Львів, травень 1994 – Київ, травень 1995 – Львів, травень 1996 – Львів, вересень 1996 – Полтава, вересень 1998 – Миколаїв, чер­вень 1999, 2000, 2001 – Львів, липень 2007 – Київ, а також впродовж 2003-2007рр. – Євпаторія. Всі заходи, що проводились в рамках проекту, починаючи з 1992 року, відбувались за спільною участю інструкторів із Швеції, Польщі, Білорусі та Литви.

Програма занять:

— техніка управління інвалідним візком активного типу (самостійне долання архітектурних бар’єрів: підйом-спуск сходами, їзда через бордюри, пандуси т. ін.),

—спеціальна фізична підготовка (освоєнняспеціальнихтренувальнихкомплексів з підручнимизасобами для активних занять вдома, заняття з тягарями),

— рекреаційні види спорту ( настільний теніс, стрільба з луку,

баскетбол на візках, плавання),

— вечірні лекції, психологічний тренінг (рольові ігри),

— два тренування – «дискотека» ( спортивні конкурси, ігрові тести ),

— учбово-тренувальний виїзд до міста на візках.

Тематика вечірніх лекцій включає такі напрямки як: «Історія руху Акти­вна Реабілітація», «Профілактика та лікування відлежин, запобігання контрактур», «Анатомія, ступені уражень спинного мозку при травмі хребта», «Лекції з правових питань», «Запобігання урологічних ускладнень, способи вирішення проблем порушення функцій тазових органів», «Прокреація». Вечірні лекції ілюстровані тематичними відеофільмами. Денний розклад передбачає три практичних заняття (тренування) по півторигодини кожне, півторагодинну «школу самообслуговування» та двогодинні вечірні лекції-бесіди.

^ ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ:

1. Зміна самосвідомості окремої людини з інвалідністю, а також зміна ставлення суспільства до інвалідів як до повноцінної одиниці суспільства. Ініціювання в людини з інвалідністю прагнення інтегруватись в суспільне життя.Закріплення навичок фізичного та психологічного самовдосконалення, ведення самостійного, здорового способу життя.

2. Вміння ефективно використовувати можливості візка активного типу.

3. Підвищення фізичної і творчої активності інвалідів, підвищення їх соціального статусу.

4. Підготовка до трудової (професійної) діяльності.

Критерієм оцінки успішного оволодіння програми семінару є ефек­тивне використання знань і навичок при проведенні міні – марафону, виїзді до міста та участі в тренуванні «дискотека». Успішна реалізація проекту дозволить закріпити та зміцнити зв'язки і вдосконалити засоби співпраці організацій, пов'язаних з реабілітацією інвалідів на візках.

Висновки: засвоївши програму школи, люди з інвалідністю зможуть поширювати надбані знання і навички серед інших інвалідів на території України (санаторії, лікарні та ін.), та організовувати самостійну роботу на місцях. Тим самим включитись в роботу проекту «1 контакт», який є ще одним напрямком діяльності ВГОІ «Група активної реабілітації».

Реалізація даного проекту, крім підготовки учбової групи, сприяє нала­годженню співробітництва зацікавлених організацій та створенню системи активної реабілітації інвалідів в Україні.

Керівники проекту – Азін Володимир Олександрович, Фоміна Тетяна Анатоліївна.

У результаті всеукраїнського голосування серед представників мас-медіа обрано претендентів номінації «Сильні духом» для участі у щорічному конкурсі НОКУ «Герої спортивного року»:

Калина Андрій Якович (ураження опорно-рухового апарату) – майстер спорту України міжнародного класу (2003 рік). Займається плаванням з 2000 року у секції Донецького центру ˮІнваспорт“. Срібний призер чемпіонату світу 2002 року (Аргентина) на дистанції 100 м брасом. Срібний призер та чемпіон ХІІ літніх Паралімпійських ігор в Афінах з плавання (на дистанціях 200 м комплексне плавання та 100 м брас). Срібний призер та чемпіон світу 2006 року з плавання ( на дистанціях 200 м ком­плексне плавання та 100 м брас), рекордсмен світу 2006 року серед спортсменів-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату на дистанції 100 м брасом. У 2008 році став чемпіоном ХІІІ Паралімпійських ігор в м. Пекіні (Китай): він здобув золоту нагороду у плаванні на дистанції 100 м брасом, а також срібну нагороду у плаванні на дистанції 200 м комплек­сом та бронзову нагороду у естафеті 4х100 м. Саме на дистанції 100 м брасом Андрій показав результат 1.07,01с, що став світовим рекордом.

Шенкевич Сергій Іванович (ураження опорно-рухового апарату) - май­стер спорту України міжнародного класу з фехтування на візках (2003 рік). Займається фехтуванням на візках з 1999 року в Миколаївському обласному центрі ˮІнваспорт“. Неодноразовий чемпіонУкраїни (шпага, рапіра). Срібний призер чемпіонату Європи 2003 року (шпага). Переможець Кубку світу 2003 року (шпага), багаторазовий призер кубку світу 2007 року. Результатом виступу Сергія Шенкевича у 2008 році стало двократне звання бронзового призера ХІІІ Паралімпійських ігор в м. Пекіні (Китай) з фехтування на візках.

Якибчук Тетяна Михайлівна (ураження опорно-рухового апарату) – майстер спорту України міжнародного класу (2004 рік). Займається легкою атлетикою в Кримському республіканському центрі ˶ Інваспорт ̋. Триразовий срібний призер чемпіонату Європи 2003 року (ядро, диск, спис). Срібна призерка ХІІ літніх Паралімпійських ігор 2004 року (м. Афіни) з штовхання ядра, чемпіонка Всесвітніх Ігор ДЦП 2005 року з легкої атлетики (штовхання ядра, метання диску), срібна та бронзова призерка чемпіонату світу 2006 року (ядро, диск). Має державні нагороди: орден княгині Ольги ІІІ ступеня в 2004 році, орден «За заслуги» IIIступеня в 2008 році.
Література:

1. Каган П., Семенюк М. Людям, які втратили здоров'я, але зміцнили велич духу / Соц. захист. – 2006. – №12. – С. 13–16.

2. Сварник М. Діти–інваліди та їхні права / Права людини в Україні. – К., 1997. – Вип.18: Права дитини. – С.120–123.

3. Соціальна робота молоді з обмеженою дієздатністю / Укр. держ. центр. соц. служб для молоді. – К., 2000. – 183 с.: іл.
Юлія Ломан

Сергій Ломан

Особливості використання рухливих ігор на заняттях з баскетболу в навчальних закладах для дітей з розладом мовлення

Постановка проблеми. Сучасне суспільство розвивається на основі ідей гуманізації, припускаючи розкриття та реалізацію творчого потенціалу кожної людини, в тому числі з відхиленнями у здоров’ї. Фахівці багатьох областей науки намагаються якщо не усунути, то значно зменшити явні недоліки та їх наслідки.

Вітчизняні та зарубіжні педагоги, лікарі, психологи, які розробляють різні аспекти мовленнєвих порушень, визначають, що зазначену діяльність слід починати з дитинства і вона повинна мати корекційно-компенсаторну спрямованість.
^ Аналіз останніх досліджень, публікацій. Ігрова діяльність у молодшому шкільному віці значно сприяє розвитку мовлення. В цей період мова займає все більше місце в процесі спілкування, навчання, виховання й у всезростаючому ступені стає засобом регулювання довільних рухів і поведінки в цілому [1,2,5].

Так як гра в баскетбол належить до числа спортивних ігор, що доступні дітям цього віку, то вона використовується як засіб найбільш ефективного закріплення й удосконалення набутих у процесі фізичної, технічної і тактичної підготовки рухових і мовленнєвих знань, навичок та умінь [3, 4].

В процесі навчально-тренувальних занять з баскетболу застосування рухливих ігор дозволяє створити рухову основу для перспективного удосконалення координаційних здібностей, необхідних для формування техніки гри в баскетбол. Рухлива гра виступає як комплексна моторно-логічна вправа, що змушує активно працювати думку і обов’язково сприяє розв’язанню освітніх, виховних, оздоровчих, корекційних, профілактичних та мотиваційних завдань.

Діти молодшого шкільного віку вже грають у складні за змістом ігри. Завдяки розвитку оперативного мислення вони можуть розв’язувати складні тематичні завдання. Встановлено, що в цьому віці діти з РМ активно цікавляться іграми, в яких змагаються вже не окремі учасники, а цілі колективи, команди, групи, класи [1-5].

Однак надмірна емоційність під час гри часто заважає дітям, особливо з розладом мовлення, контролювати свій стан. Недостатня розробленість цієї проблеми обумовила вибір теми дослідження, що представлено у нашій статті.
Мета дослідження полягає у визначенні умов ефективного використання рухливих ігор на заняттях з баскетболу для учнів з вадами мовлення.
^ Результати дослідження. . Удосконалення технічних та тактичних прийомів було можливо за допомогою рухливих ігор: “Кидай – біжи!”, “Старт за м'ячем”, “На перегонки з м'ячем”, “Боротьба за м'яч”, “Слухай сигнал”, “Передав – сідай!”, “Захист укріплення”, “Охороняй капітана”, “Боротьба за м'яч”, “Квач з заслоном”та ін.

Використовуючи рухливі ігри в корекційній роботі, ми особливу увагу звертали на організаційні аспекти: розміщення гравців під час пояснення (учні з РМ повинні добре бачити та чути педагога), призначення ведучих та капітанів (досить високий рівень рухливих та мовленнєвих можливостей), помічників, розподіл на команди.

Зміст складної гри ми пояснювали в 3 етапи:

1-й – ознайомлення з грою (назва, сюжет, основні поняття, правила, корекційна цінність);

2-й – вивчення гри (формування техніки рухових дій, вивчення рухових ситуацій, тактики змагальної діяльності);

3-й – внесення змін до змісту і правил рухової гри.

Пояснення ми проводили одночасно з розміщенням гравців і розподілом обов’язків між виконавцями, при цьому ми не тільки створювали уявлення про гру та удосконалювали її мовленнєве забезпечення, а й намагались зацікавити учнів з РМ, спонукали їх до активних дій.

Спрямовуючи ігрову діяльність учнів з РМ, ми досягали активності, самостійності і творчості гравців. Виправляли помилки безпосередньо в процесі гри або під час спеціальної перерви, при цьому всі гравці залишались на місцях. Пояснювали в чому помилка, а потім чітко демонстрували правильну дію, при цьому стисло використовували спеціальні терміни, якими вже володіють учні з РМ, вимагали від них чітко повторити за педагогом, іноді сам педагог включався в гру, щоб показати як правильно діяти в тих чи інших ситуаціях і при цьому він використовував тільки ті поняття, терміни, слова, якими володіли означені учні (логопедична допомога в формі рухових ігор).

У процесі корекційної роботи ми особливо звертали увагу на те, що гравці досить часто (78% випадків) виявляються дуже збудженими, що приводило до поспішних дій, порушень дисципліни й етики поведінки. В таких умовах педагог запобігав їх прояву, формував (на основі наших рекомендацій) у учнів з РМ уміння контролювати свої рухові дії, мовлення, вчинки, підпорядкувати їх інтересам колективу, з повагою ставитися до товаришів по команді та до суперників, грати чесно, додержуватися правил гри.

Особливу увагу ми приділяли питанням дозування психофізичних навантажень в грі. Адже надмірна емоційність під час гри досить часто (85,3% випадків) заважає дітям з РМ контролювати свій стан. Коли з’являлись симптоми втоми, такі як, порушення точності рухів, мотивації, блідість шкіри, неадекватна частота дихання та серцевих скорочень, ми оперативно зменшували моторну щільність гри на 27-40%. Фізичні та психічні навантаження в грі ми регулювали за рахунок таких методичних прийомів:

  • скорочували термін гри та спрощували її зміст;

  • збільшували кількість перерв, в яких використовували методи та засоби оперативного відновлення і логопедичної допомоги (релаксація, дихальні вправи, аутотренінг, мовленнєве спілкування);

  • адекватно змісту гри змінювали кількість гравців;

  • зменшували розміри ігрових майданчиків;

  • змінювали правила гри в аспекті зменшення загально педагогічної та моторної щільності ігрової діяльності учнів з РМ.

Нами було також встановлено, що рухові ігри потрібно закінчувати своєчасно так, як затягування ігрової діяльності призводило до значного зниження інтересу в гравців (75,9% випадків), їх перевтоми. Передчасне або раптове закінчення викликало незадоволення в учнів з РМ (89,7% випадків).

Закінчували гру завжди вчасно та організовано: зупиняли гравців, підраховували результати, оголошували переможців. Після цього ми проводили розбір ігрової діяльності учнів з РМ, разом з ними оцінювали результати, вказували на помилки гравців, зазначали, що було позитивне в грі, пояснювали найдоцільніші способи ігрових дій. При цьому майже завжди (95,2% випадків) спілкування з учнями з РМ здійснювалось в формі діалогу (відповідали на питання, брали участь у поясненні, уточнювали відповіді товаришів і тому подібне). Обов’язково відзначали кращих ведучих, капітанів, суддів, звертали увагу на порушення правил гри, дисципліни.

При підборі і складанні різних командних рухливих ігор важливо було знати індивідуальні здібності учнів із РМ, враховувати їхній попередній досвід, щоб пропонувати в грі оптимальні умови.

Слід сказати також і про постійність учнів з РМ у виборі ігор (95,5%), які були викладені у структурі методичних приписів алгоритмічного типу. В 79,5% випадків хлопчики віддавали перевагу іграм з елементами силової боротьби, поєдинкам у парах, перегонам на витривалість та ін.

Особливість методики формування рухових дій полягала в органічному сполученні методів навчання з методами логопедичної допомоги учням із РМ. Уявлення про структуру досліджуваної рухової дії формувалося на принципах наочності, при цьому чітко співвідносили слова з назвою вправи (“Кидок у кошик”, “Гра в захисті”, “Гра в нападі”, “Стрибок з м'ячем”, “Пробіжка”, “Боротьба за м'яч”, “Командні дії”, “Передача м'яча“ та ін.).

При цьому ми акцентували увагу на пріоритетному використанні мовлення у відношенні до жестів, міміки, погляду.

Таким чином, у процесі дослідження було встановлено, що при такому підході учні з РМ стають суб’єктами корекційно-виховного процесу, у них розвиваються організаційні вміння, активність, ініціатива, оптимістичні сподівання на майбутнє, позитивна дидактико-реабілітаційна мотивація.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   43

Похожие:

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет...
Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет...
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<