Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка




НазваниеМіністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
страница22/43
Дата публикации20.06.2014
Размер5.46 Mb.
ТипДокументы
uchebilka.ru > Спорт > Документы
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   43

Литература

1. Гаврилова, Т. Через спорт к здоровому образу жизни /Т. Гаврилова //Физическая культура и реабилитация. - 2000. - № 3-4. - С. 18-21.

2. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні /Державний комітет України з фізичної культури і спорту. – К., 1996. – 26 с.

3. Закон України про фізичну культуру і спорт (10 лютого 2000 р. № 1453-ІІІ) /Державний комітет України з фізичної культури і спорту. – К., 2000. – 65 с.

4. Конвенція про права дитини (Ратифікована Постановою Верховної ради № 789 ХІІ від 27.02. 1991) – Книга вчителя фізичної культури: Довідково-метод. вид. /упоряд. С.І. Операйло, А.І. Єльченко, В.М. Єрмолаєва, Л.І. Іванова. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 11 – 31.

5. Бріскін, Ю.А. Організаційні основи паралімпійського спорту /Ю.А. Бріскін. – Львів: Кобзар, 2004. – 180 с.

Акмурад Сарыев

Михаил Гвоздев

Наталия Свинцицкая
Реабилитационные мероприятия, направленные на исправления нарушения осанки у детей и подростков

Актуальность темы. Боль в спине у детей и подростков в большинстве случав (до 80%) имеет структурную природу (воспаления, стрессовые перегрузки, опухолевый процесс и т.д.) [1]. Часть больных детского и подросткового возраста, испытывающих хронические боли в различных отделах спины, имеют нарушения осанки. Осанкой принято называть привычную позу непринужденно стоящего человека, которую он принимает без излишнего мышечного напряжения. В свою очередь, все отклонения от нормальной осанки называют нарушениями, или дефектами, осанки.Таким образом, нарушения осанки – это симптом, характеризующий группу заболеваний, проявляющихся искривлением позвоночночного столба, в то время, как неправильная осанка – самая частая проблема у школьников [5].

^ Цель исследования. Поэтому наше исследование было направлено на изучение реабилитационных мероприятий, применяемых при нарушениях осанки, связанных с деформациями позвоночного столба.

^ Материал исследования. Материалом для исследования послужили результаты клинических, рентгенологических характеристик структурных компонентов деформаций позвоночного столба у 40 детей и подростков.

^ Методы исследования: а) деформаций позвоночного столба: рентгенологические, компьютерная томография; б) болевого синдрома: на основании клинических показаний.

^ Результаты собственных исследований. Основной элемент, влияющий на осанку, это позвоночный столб. Ребенок рождается с прямым позвоночным столбом, а его физиологические изгибы формируются в процессе роста. Вначале формируется шейный лордоз (изгиб выпуклостью вперед). Формирование шейного лордоза связано с тем, что ребенок начинает удерживать головку (возникает примерно в 6 месяцев жизни ребенка). Когда ребенок начинает ходить, у него формируется небольшой изгиб грудного отдела позвоночника назад (грудной кифоз) и изгиб поясничного отдела позвоночника выпуклостью вперед (поясничный лордоз), примерно в 9-12 месяцев жизни ребенка. Эти изгибы играют роль амортизаторов, и гасят вибрации, создающиеся при движении [4].

Правильное развитие изгибов зависят от состояния костного скелета, позвоночного столба, костей тазового и плечевого пояса и состояния мышечной системы. Важную роль играет степень развития мускулатуры, но не столько ее максимальные силовые возможности, сколько равномерность распределения тонуса мышц тела. Особенности осанки зависят и от эластических свойств капсульно-связочных и хрящевых структур суставов позвоночника, таза, нижних и верхних конечностей. У человека с нормальной осанкой физиологические изгибы позвоночного столба выражены умеренно, симметричные. Грудной кифоз (выпуклость позвоночника в направлении назад) составляет от 20 до 40 градусов. Голова расположена прямо, мочки ушей на одном уровне, туловище выпрямлено, ноги разогнуты в тазобедренных и коленных суставах, перпендикулярны полу, стопы параллельны друг другу. Положение сегмента тела при движении существенно сказывается на эффективности двигательного действия. Например, трудно представить эффективное двигательное действие сутулого человека, его движения всегда неуклюжи и могут закончиться травмой [2].

Обычно нарушение осанки возникает в периоды бурного роста: в 5-8, и особенно в 11-12 лет. Это время, когда кости и мышцы увеличиваются в длину, а механизмы поддержания позы еще не приспособились к произошедшим изменениям. Отклонения наблюдается у большинства детей 7-8 лет (56-82% младших школьников). Неправильное питание и болезни зачастую нарушают правильный рост и развитие мышечной, костной и хрящевой тканей, что отрицательно сказывается на формировании осанки. Немаловажным фактором являются врожденные патологии опорно-двигательного аппарата. Например, при двустороннем врожденном вывихе тазобедренных суставов может отмечаться увеличение поясничного изгиба.

Необходимо отметить, что нарушения осанки делятся на 2 группы: изменение физиологических изгибов в сагиттальной плоскости («сутуловатость», «круглая спина», «вогнутая спина», «плоская спина») и искривление позвоночного столба во фронтальной плоскости (сколиозы).

Причины появления искривления позвоночного столба могут быть как врождёнными, так и приобретёнными. К врождённым причинам искривления позвоночного столба относят нарушения нормального внутриутробного развития, что приводит к недоразвитости позвонков, образованию «клиновидних» и «дополнительных» позвонков и других патологий. Приобретённые причины искривления позвоночого столба следующие: какое-нибудь заболевание (рахит, полиомиелит, туберкулёз, плеврит, радикулит), а так же травмы (переломы позвоночника). Неправильное положение тела вследствие физиологических особенностей человека (плоскостопие, разная длинна ног или отсутствие одной из них, косоглазие или близорукость из-за которых человек вынужден принимать неправильную позу при работе) тоже является причиной развития искривления позвоночника. Предрасполагающими моментами для развития искривления позвоночного столба являются неправильное питание, слабое физическое развитие.

Например, причиной развития «круглой спины» может быть систематическое длительное пребывание в положении сидя или лежа «калачиком», когда мышцы задней поверхности бедер и ягодичные мышцы находятся в состоянии растяжения, а мышцы передней поверхности бедер укорачиваются. Поскольку положение таза в значительной мере зависит от равномерной тяги этих мышц, при ее нарушении увеличиваются наклон таза и поясничная кривизна позвоночника, что и наблюдается в положении стоя. Несоответствие размеров и конструкции мебели росту ребенка также приводит к возникновению этого типа нарушений осанки.

Одной из причин уплощения позвоночника является недостаточный наклон таза, дети с такой осанкой предрасположены к боковым искривлениям позвоночника. Предрасполагают к образованию «плоской спины» рахиты, слишком раннее усаживание младенца, вызывающее сильное вытягивание поясничного отдела позвоночника, впоследствии трудно поддающееся коррекции.

Исправление дефектов осанки связано с необходимостью улучшения общего физического развития, что включает в себя питание, режим дня, соблюдение гигиены труда и учебы, целенаправленное использование средств лечебной физкультуры (ЛФК).

Задачи ЛФК при лечении дефектов осанки: коррекция имеющегося дефекта осанки (исправление угла наклона таза, нарушений физиологической кривизны позвоночника, положения грудной клетки, живота, лопаток и головы), сопутствующих деформаций, разгрузка позвоночника и увеличение его подвижности, повышение силовой выносливости мышц всего тела, укрепление «мышечного корсета», в частности, выработка мышечно-суставного чувства и на основании этого формирование и закрепление навыка правильной осанки, улучшение функции кардиореспираторной системы (тренировка общей выносливости), физического развития, укрепление и оздоровление всего организма; и что, немаловажно, нормализация психоэмоционального статуса больного [3].

Для решения поставленных задач используют весь арсенал средств лечебной физкультуры: физические упражнения – общеукрепляющие, специальные, спортивно-прикладные, дыхательные, игры, механотерапию. Активно используют естественные факторы природы и массаж.

Задачи общеукрепляющих упражнений, соответствующих возрасту и физической подготовленности пациента: улучшение общего физического состояния, повышение общего уровня выносливости, укрепление опорно-двигательного аппарата, развитие координации и чувства равновесия. Постепенно вводят специальные упражнения, в основным – корригирующие, в которых движения конечностей и туловища направлены на исправление различных деформаций. Эффективное средство общеукрепляющего характера при нарушениях осанки – лечебное плавание. Оно рекомендуется всем пациентам, независимо от тяжести деформации, течения заболевания и вида лечения. Определенные стили плавания (например, баттерфляй рекомендуется при «крыловидных лопатках») могут быть упражнениями специальной направленности. Все большую популярность при лечении нарушений осанки приобретает аквааэробика, способствующая развитию функции кардиореспираторной системы, силовой выносливости «мышечного корсета» и коррекции позвоночника в условиях его разгрузки в водной среде.

Исправление различных нарушений осанки – процесс длительный. Занятия должны проводиться не реже 3-х раз в неделю в зале ЛФК поликлиники. В домашних условиях обязательно ежедневное выполнение комплекса упражнений корригирующего характера. В кабинетах ЛФК занятия общеразвивающей и корригирующей гимнастикой проводят, как правило, групповым методом (10-15 человек) продолжительностью около 1 часа. На начальных этапах лечения физические упражнения выполняют в основном в положении лежа на спине, животе, на боку – это позволяет в течение занятия поддерживать правильное положение всех сегментов тела, в дальнейшем – в положении стоя и при ходьбе.

В начальном периоде таких занятий (1-1,5 месяца) подбирают индивидуализированные комплексы специальных и общеразвивающих упражнений, вырабатывают представление о правильной осанке, гигиене труда и учебы. В основном периоде (2-3 месяцев) решают весь комплекс лечебных задач. На заключительном этапе (1-1,5 месяца) акцент делают на обучении пациентов самостоятельно выполнять физические упражнения в домашних условиях (при дефектах осанки это необходимо на протяжении практически всей жизни) и самомассаж. Помимо упражнений, общих при всех нарушениях осанки, необходимо выполнять специфические упражнения для коррекции конкретного дефекта.

Заключение. Осанка – это показатель здоровья и физической культуры человека. Хорошая осанка — эффективный и надежный путь профилактики и лечения такой болезни цивилизации, как остеохондроз позвоночого столба, а также важный фактор профессиональной карьеры и личной жизни.

Осанка – это язык тела, поза, которая говорит о том, как человек ощущает себя по отношению к другим, к своей жизни, к самому себе, индивидуальность, внутренняя позиция, признак профессии, социального происхождения. Это его визитная карточка, позволяющая безошибочно узнать знакомого человека, не видя его лица. Гиподинамия – это враг растущего организма. очень плохо сказывается на здоровье детей, ведет к возникновению функциональных нарушений. Ослабевает скелетная мускулатура, искривляется позвоночный столб, развивается плоскостопие, повышена утомляемость. Снижение физических нагрузок в сочетании с избыточным питанием вызывает ожирение у детей. Отсюда подверженность травмам, острым респираторным вирусным инфекциям.

Литература

1. Демченко А.В. Этиопатогенез болей в спине у детей и подростков с деформациями скелета / А.В. Демченко // Український морфологічний альманах. – Луганськ, 2010. – Т.8., №3. – С. 178.

2. Кирпатовский И.Д. Клиническая анатомия. В 2-х книгах. Кн.1: Голова, шея, торс. Учебное пособие / Кирпатовский И.Д., Смирнова З.Д. – М.: Мед. информ. агентство, 2003. – 421с.

3. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина / Клапчук В.В., Дзяк Г.В., Муравов І.В. та ін.; за ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка–К.: Здоров′я, 1995. – 312с.

4. Человеческое тело: Иллюстрированный справочник. Строение, функции, заболевания организма / [Под ред. Тони Смита]. – М.: Астрель, 2003. – 240 с.

5. Функціональна анатомія: Підручник для студентів навчальних закладів з фізичного виховання і спорту ІІІ та ІV рівнів акредитації / [Я.І. Федонюк, Б.М. Мицкан, С.Л. Попель та ін..]; За ред. Я.І. Федонюка, Б.М. Мицкана. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 552с.

Андрій Горященко

Юлія Зайцева
^ Заняття з волейболу як засіб реабілітації для людей з порушенням функцій – опорно-рухового апарату
У цей час проблеми забезпечення повноцінної життєдіяльності особливої категорії населення країни - інвалідів, створення нормальних умов для їх участі в доступній їм трудовій діяльності, розширення діапазону й глибини прояву ними своїх життєвих потенцій - одні з найбільш важливих.

Святий борг будь-якого суспільства – дати можливість людям, що втратили здоров'я, почувати свою потребу, значимість. І дуже важливо інтегрувати їх у нормальне життя. Зокрема, через заняття фізичною культурою і спортом. Беручи участь у змаганнях, ці люди бувають у різних містах країни, за рубежем, розширюють свій кругозір. Вони, прикуті до інвалідних колясок, пересування яких нерідко обмежене простором квартири, перестають почувати ущербність, коли отримують можливість вирватися зі звичного вузького світу.

Фізкультура й спорт - засіб соціальної реінтеграції інвалідів у суспільство, потужний стимул відновлення або встановлення контакту з навколишнім світом. Таким чином, фізична культура і спорт полегшують і прискорюють повернення інвалідів у суспільство, сприяють їх визнанню як рівноправних громадян. Тренування фізичними вправами вдосконалює організм, значно підвищує його можливості.

Існують види спорту і ігри, у яких інваліди можуть брати участь нарівні зі здоровими людьми (наприклад, сидячи в кріслах-колясках стріляти з лука, грати в кеглі, настільний теніс і ін.).

Спорт допомагає їм полегшити психологічні й фізичні проблеми, дає емоційну розрядку, а саме основне – у них з’являються нові друзі. У розвитку інвалідного спорту зроблене вже чимало. Уже створені й створюються численні спортивні клуби, головне завдання яких полягає в залученні як можна більшого числа інвалідів до занять фізкультурою й спортом. Тому що в такий спосіб іде реабілітація постраждалих людей до нормального життя. Більше того, хтось із першою групою інвалідності переходить на другу. А хтось навіть повертається до повноцінного здорового життя. Є такі захворювання, які можна подолати за допомогою занять спортом.

Заняття оздоровчою фізичною культурою і спортом - природна форма лікувальних вправ, яку можна використовувати в якості доповнення до звичайних методів фізичної реабілітації. Важко переоцінити їхнє значення для відновлення сил інваліда, здатності координувати свої дії, розвитку швидкості й витривалості. Вступаючи в змагання із самим собою, прагнучи поліпшити свою працездатність, інвалід вчиться долати втому - основний симптом у ранніх стадіях відновлення; необхідно брати до уваги і психологічне значення спорту як відпочинку: інвалід повинен розглядати кожне тренування не тільки як перемогу, м'язову боротьбу за відновлення сили, але і як джерело радості.

Спорт має значну перевагу перед формальними фізичними вправами - це фактор відпочинку. Спорт як зразок ігрової діяльності заповнює потребу виражати життєву радість і задоволення, закладені в кожній людині.

Волейбол - популярна гра спеціально адаптована для людей з обмеженими можливостями, для яких по цьому виду спорту проводяться змагання різного рівня й масштабу.

Паралімпійські першості по волейболу проходять у двох категоріях: сидячій і стоячій. До цього виду спорту звертаються переважно ті, хто по різним причинам не в змозі грати, так сказати, у повен зріст: люди з вродженими фізичними відхиленнями, травмовані спортсмени, ті, хто постраждав в аваріях. Таким чином, у Паралімпійських Іграх можуть брати участь спортсмени з усіма функціональними обмеженнями. Високий рівень командності, навички, стратегії і інтенсивності, безсумнівно, очевидні у цих категоріях змагань.

Волейбол сидячи - найбільш масовий і цікавий вид спорту, здатний залучити людей з обмеженими фізичними можливостями різного віку від 16 років (підлітки) до 60 років (пенсіонери).

Головна відмінність між традиційним волейболом і паралімпійською версією гри - менший розмір поля й більш низьке положення сітки. Цю гру придумали голландці. У Нідерландах сидячий волейбол відомий з 1956 року.

Перше, що впадає в око, коли дивишся на гру новачка, це його бажання «подолати земне тяжіння». Але головна вимога сидячого волейболу не дозволяє гравцеві, що володіє м'ячем, хоч на міліметр відірвати м'яке місце від майданчика. Розмір майданчика 10м * 6м проти 18м * 9м у звичайному волейболі, при висоті сітки – 1 метр 15 сантиметрів. Інші правила практично однакові. Правда, у волейболі для інвалідів можна робити блокування подачі суперника.

На великих змаганнях із сидячого волейболу серед інвалідів існує своя градація спортсменів. У першу групу входять люди з ампутованими кінцівками. У другу — більш легкі недоліки, що мають, наприклад, «післяопераційні» коліна або наслідки незначного пошкодження хребта. По групах розподіляє медкомісія із трьох лікарів, і гравців, що одного разу отримали відповідну акредитацію, більше не перевіряють.

Основний момент — кількість гравців на майданчику неодмінно повинне відповідати 12 очкам. Гравець із ампутованою кінцівкою — 3 очка, з легким фізичним недоліком — 2очка, здоровіший — 1 очко. Комбінації можуть бути будь-якими.

Найголовніше, що такі змагання сприяють розвитку самодисципліни, самоповаги, духу змагання й дружби, а також адаптації інвалідів до повноцінного життя.

Волейбол є засобом психологічної, фізичної (рухової) реабілітації, сприятливо впливає на людей з порушенням функцій опорно-рухового апарата.

Локомоторний апарат інваліда, що займається спортом, перетерплює зміни - відзначається ряд позитивних зрушень у кістково-суглобній і м'язовій системах. Основа розвитку тренованості - удосконалювання нервового управління всіма органами, у тому числі й серцем.

У результаті тренування збільшуються сила, урівноваженість і рухливість нервових процесів, що веде до поліпшення регуляції функцій організму. Одночасно удосконалюється й координується взаємодія моторних і вегетативних функцій. Фізичні вправи в тій або іншій формі показані практично всім інвалідам молодого й середнього віку з руховими порушеннями.

Багато видатних спортсменів-інваліди успішно подолали свої фізичні недоліки (ампутації, параплегії) завдяки інтенсивному й регулярному тренуванню, досягнувши при цьому своїх колишніх спортивних і артистичних результатів.

Фізкультура й спорт повинні стати поштовхом, який може допомогти відновленню або встановленню контакту інвалідів з навколишнім світом, тим самим полегшуючи й прискорюючи їх повернення в суспільство, їх визнання як рівноправних громадян.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   43

Похожие:

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет...
Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет...
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка iconМіністерство освіти І науки україни луганський національний університет імені тараса шевченка
Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
uchebilka.ru
Главная страница


<